Методичні вказівки для самостійної роботи студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»



Сторінка1/4
Дата конвертації05.12.2016
Розмір0.71 Mb.
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет

Медичний інститут

3461 Методичні вказівки для самостійної роботи

студентів 6-го курсу

з дисципліни «Внутрішня медицина»

Модуль 4

Суми


2012
Методичні вказівки для самостійної роботи студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» Модуль 4. – 2-ге вид., переробл. /Укладачі: В. Г. Псарьова, О.С. Погорєлова, Л.Н. Приступа, В.Ф. Орловський, В.В. Лаба, Н.М. Кириченко, О.В. Орловський, Н.О. Муренець, Г.А. Фадєєва. – Суми: Сумський державний університет, 2012. - 33с.

Кафедра внутрішньої медицини післядипломної освіти


Тема 1. Курація хворого з гострим реактивним артритом
Кількість годин - 4.

Актуальність теми. Реактивний артрит (РА) - гостре негнійне запальне захворювання суглобів, яке розвивається після певних видів інфекції (найчастіше сечостатевої і кишкової) і тісно пов'язане з антигеном гістосумісності HLA B27. При цьому інфекційний агент в порожнині суглоба не виявляється, а є лише пусковим фактором хвороби.

РА зазвичай починається через 1-4 тижні після інфекції сечостатевих шляхів чи шлунково-кишкового каналу. Серед багатьох інших причинними мікроорганізмами є представники видів Chlamydia, Ureaplasma, Shigella, Salmonella, Yersinia і Campylobacter.

Цей артрит має тенденцію залучати мало суглобів, переважно нижніх кінцівок. Початок зазвичай гострий: в інтервалі кількох днів два-чотири суглоби асиметрично стають болючими й опухають. У гострій фазі також відзначають зменшення маси тіла і підйом температури до 38,8°С. Поширеним є ентезит, особливо п’яток, також часто трапляються дактиліт і запальні болі у спині.

Термін «реактивний артрит» вперше був запропонований у 1969р. багатьом Р. Ahvonen для позначення артриту, викликаного Yersinia enterocolitica, а згодом включив й інші артрити, пов'язані зі встановленим інфікуванням організму, але без виявлення в суглобі мікроорганізмів або їх антигенів. Проте останнім часом у зв'язку з вдосконаленням методів мікробіологічної діагностики багатьом дослідникам вдалося знайти в порожнині суглобів у хворих на РА антигени макрофагів і навіть життєздатні мікроорганізми, тому поняття «стерильний» артрит щодо РА використовується все рідше. Хоча реактивний артрит зазвичай закінчується спонтанно в інтервалі 3-12 місяців, є доцільним симптоматичне лікування. До 50% таких пацієнтів мають рецидивні напади хвороби, а в 15-30% розвивається хронічний артрит або сакроілеїт. Лікування починають із НСПЗП. Засвідчено, що сульфасалазин ефективний у хворих із хронічним реактивним артритом. Внутрішньосуглобові ін’єкції кортикостероїдів позитивно діють при контролі уражень окремих суглобів.

Захворюваність на реактивний артрит останніми роками зростає. Враховуючи недостатню вивченість клініки та лікування РА, а також те, що останніми роками зростає захворюваність значною мірою за рахунок людей працездатного віку, а перебіг та недостатньо ефективна терапія призводять до ранньої інвалідизації хворих, проблема вивчення особливостей клінічного перебігу РА є актуальною науковою проблемою, яка вимагає свого вирішення.

Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворого з РА.


Конкретні цілі

Уміти:

Цілі вихідного рівня

1. Виділити захворювання, перебіг яких супроводжується РА.

1. Збирати скарги, анамнез, проводити об’єктивні дослідження.

2. Скласти програму обстеження хворого з РА.

2. Інтерпретувати дані основних лабораторних та інструментальних досліджень при РА.

3. Провести диференціальну діагностику станів, що призвели до розвитку РА.

4. Поставити попередній діагноз.



3. Виявляти в анамнезі та в об’єктивних даних ознаки, властиві захворюванням, що супроводжуються розвитком РА.

5. Визначити тактику лікування і профілактичні заходи щодо хворого з урахуванням перебігу захворювання, наявності супровідних хвороб, ускладнень.

4. Трактувати прямі і побічні ефекти основних препаратів, що застосовуються для лікування РА використовувати принципи профілактики. Вико-ристовувати фізіотерапевтичні і дієтичні методи.


Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

1. За класифікацією реактивний артрит поділяють на такі:

А. Артрити урогенітального походження.

Б. Артрити, пов'язані з кишковими інфекціями.

В. Артрити, пов'язані з іншими інфекціями (віруси, бактерії, спірохети).

Г. Всі відповіді правильні.

Г. Немає правильної відповіді.



2. Вхідними воротами інфекції при реактивному артриті є:

А. Кишечник, шкіра, слизова оболонка. В. Очі, ротоглотка.

Б. Сечостатеві органи, кишечник, ротоглотка. Г. Суглоби.

3. Основними діагностичними критеріями РА є:

А. Артрит, інфекція, що передує артриту менше 6 місяців.

Б. Позитивні результати бактеріологічного дослідження.

В. Докази стійкої інфекції в синовіальній оболонці.

Г. Наявність ознак інших ревматичних захворювань.

4. У першу чергу диференціальну діагностику реактивного артриту потрібно проводити з такими захворюваннями:

А. Ревматичном артритом. Г. ВІЛ-інфекцією.

Б. Остеоартрозом. Д. Всі відповіді правильні.

В. Анкілозивним спондилітом.



5. Клініко-лабораторний контроль після першої атаки реактивного артриту здійснюють через такі терміни:

А. 1 і 2 місяці, потім через кожні 3 місяці, протягом 2 років.

Б. 1 і 3 місяці, потім через кожні 6 місяців, протягом 3 років.

В. Кожен місяць протягом 1 року.



Г. Через кожні шість місяців.

Відповіді до завдань: 1-Г; 2-Б; 3-А; 4-Д; 5-Б.
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах

  1. Внутрішня медицина: підручник: в 3 т. /А.С. Свінціцький, Л.Ф. Конопльова, Ю.І. Фещенко та ін.; за ред. проф. К.М. Амосової. – К.: Медицина, 2009. – Т. 2 – 1088с. Хвороби органів дихання, хвороби нирок, ревматичні хвороби

  2. Основи клінічної медицини : підручник / Швед М.И., Андрейчин М.А., Пасєчко Н.В. та ін. Тернопіль : ТДМУ "Укрмедкнига", 2008. 796 с. 

  3. Лаба В.В., Орловський В.Ф. Внутрішні хвороби у тестових завданнях: навч. посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 233 с.

  4. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. Т.3. Диференціальний діагноз і ведення хворих у клініці внутрішньої медицини. Гострі та невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1006с.

  5. Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н. М. Середюк. — 3-тє вид., стереотип. — К. : Медицина, 2010. — 688 с

  6. Клиническая ревматология. Руководство для практических врачей 2-е изд. /под ред. В.И.Мазурова.- С.-Пб: «Фолиант». – 2005. – 520с.

  7. Ревматология: нац. руководство / Ассоциация ревматологов России; ред. Е. Л. Насонов, В. А. Насонова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 720 с.

  8. Катеренчук І.П. Артралгії і артрити. Діагностика і лікування при ревматичних захворюваннях / І.П. Катеринчук. – Київ, 2007. – 72с.

Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть наступний матеріал:

  1. Клинические разборы / под ред. Н.А.Мухина. – Москва: Литтера, 2005. - 608с.

  2. Ревматичні хвороби та синдроми / за ред. А.С. Свінцицького. – Київ: Книга-плюс,2006. - 680 с.

  3. Климанська Н.В. Діагностика та лікування захворювань сполучної тканини: навч. посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. - 120с.

  4. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб / За ред. член-кор. АМН України, проф. В.М. Коваленка, проф. Н.М. Шуби. – Київ, 2004.

  5. Лечение болезней внутренних органов. Т. 2: Лечение ревматических болезней. Лечение эндокринных болезней. Лечение болезней почек / А. Н. Окороков. – М.: Медицинская литература, 2002. – 608 с.

  6. Клинико-лабораторная и функциональная диагностика внутренних болезней : учеб. пос. / А. Б. Смолянинов. — СПб.: СпецЛит, 2009. — 143 с.

  7. Невiдкладнi стани в клiнiцi внутрiшнiх хвороб / за ред. Г.В. Дзяка. - Днiпропетровськ: IМА-прес, 2004. - 517с.

  8. Швец Н.И., Пидаев А.В., Бенца Т.М., Федорова О.А., Миронец В.И. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины: учебное пособие. – Киев, 2006. – 752с.

  9. Швець Н.І., Підаєв А.В., Бенца Т.М., Миронець В.І., Федорова О.О., Маланчук Т.О. Еталони практичних навиків з терапії: науково-методичний посібник.- К.: Главмеддрук, 2005. – 540с.

  10. Абрагамович О.О. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб: посібник /О.О.Абрагамович, О.В. Бродик, А.Ф.Файник, 2007. – 297с.

  11. Рациональная фармакотерапия ревматических заболеваний / под общ. ред. В.А.Насоновой, Е.Л.Насонова. – М.: Литтерра, 2007. – 448с.

  12. Ивашкин В.Т. Болезни суставов / В.И. Ивашкин, В.К. Султанов. - Москва, «Литтера», 2005. - 544с.

  13. Клинические рекомендации. Ревматология / под ред. Е.Л. Насонова. – М.: ГЕОТАР-МЕДИА, 2006. – 288с.

  14. Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение / под ред. В.Н.Коваленко, Н.М.Шубы.- К.:МОРИОН. – 2001. – 272с.

  15. Наказ МОЗ України № 24 від 17.01.2005 «Стандарти надання невідкладної допомоги при невідкладних станах». - Київ, 2005. - 59с.


Основні теоретичні питання теми

1. Реактивний артрит як типовий патологічний процес.

2. Класифікація реактивного артриту.

3. Сутність і головні механізми функціональних розладів в організмі при реактивному артриті.

4. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика реактивного артриту.

5. Диференціальна діагностика реактивного артриту.

6. Механізм ураження суглоба.

7. Методи лікування, реабілітація та прогноз.

8. Сутність власнепатологічних і захисно-фізіологічних явищ в організмі при реактивному артриті.
Вирішіть декілька завдань-моделей

Завдання 1

Хворий А. 46 років звернувся до лікаря зі скаргами на загальну слабість, недомагання, Т -37,1, біль при сечовипусканні. Біль в колінному суглобі, який з'явився близько двох тижнів тому. Який етіологічний чинник артриту?

А. Хламідія. Г. Шигела.

Б. Кишкова паличка. Д. Аденовірус.

В. Стрептокок.

Завдання 2

Хворим з реактивним артритом хламідійної етіології, протипоказано вживання бета-лактамних засобів. Поясніть, як впливають ці засоби на хламідії.

А. Вони не впливають на хламідії.

Б. Сприяють утворенню L - форм хламідій.

В. Покращують ріст збудника.

Г. Сприяють розмноженню хламідій.

Завдання 3

До лікаря звернувся хворий зі скаргами, які відповідають реактивному артриту. Які дослідження необхідно провести, щоб підтвердити діагноз?

А. Визначити антиген HLAB 46. В. Визначити IgM, IgE, IgG.

Б. Визначити антиген HLAB 27. Г. Всі відповіді правильні.

Завдання 4

Чоловік 32 років скаржиться на болі в суглобах при рухах, печіння в очах, бідні виділення з уретри. Об'єктивно: гіперемія кон'юнктиви, збільшення лівого колінного суглоба, шкіра над яким рожевого кольору і трохи набрякла, болючість при рухах і пальпації; з уретри бідні слизово-серозні виділення. Визначення якого збудника буде найбільш імовірним при дослідженні зіскрібка з уретри?

A. Гонококів. Г. Трихомонад.

Б. Мікоплазм. Д. Хламідій.

В Стрептококів.

Завдання 5

У хворого 40 років з артритом лівого гомілковостопного суглоба при рентгенологічному обстеженні хребта спостерігаються такі зміни: явища сакроілеїту зліва, у поперековому відділі хребта грубі, несиметричні синдесмофіти. Який діагноз найбільш вірогідний?

A. Ревматоїдний артрит. Г. Реактивний артрит.

Б. Псоріатричний артрит. Д. Подагра

В. Хвороба Бєхтєрєва.

Завдання 6

Хвора 22 роки, перенесла гострий ентероколіт ієрсиніозного ґенезу. Лікувалась в інфекційній лікарні. Після виписки гостро з'явився біль у правому колінному суглобі з набряком, суглоб болючий, рухливість обмежена. У крові: лейкоцитоз, ШОЕ-30мм/год, СРБ(++), фібріноген-5 2г/л, альфа-2-глобуліни-12%, титр антитіл до ієрсиній підвищенний, РФ (-). Ваш діагноз?

A. Реактивний артрит. Г. Ревматоїдний артрит.

Б. Хвороба Рейтера. Д. Хондроматоз суглоба.

В. Деформуючий остеоартроз.

Правильні відповіді: 1- А, 2- Б, 3- Б, 4-Д, 5- Г, 6-А.
Технологічна карта проведення заняття


п/п


Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики РА

15

Задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

120

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната



3

Підведення підсумків

25

Задачі




Навчальна кімната


Тема 2. Курація хворого з тромбоцитопенічною пурпурою
Кількість годин - 4.

Актуальність теми. Тромбоцитопенічна пурпура – це захворювання яке викликане недостатньою кількістю тромбоцитів в крові, (крововиливи у шкірні покриви і кровотечі зі слизових оболонок, найчастіше носові кровотечі, які досить інтенсивні та призводять до анемії. Бувають кровотечі у внутрішні органи (шлунково-кишковий тракт, легеневі, ниркові).

Тромбоцитопенічна пурпура одне з найпоширеніших захворювань із групи геморагічних діатезів. Частота виявлення нових випадків тромбоцитопенічної пурпури становить від 10 до 125 на 1 млн населення в рік. Захворювання, як правило, маніфестує в дитячому віці. До 10-літнього віку захворювання трапляється з однаковою частотою у хлопчиків і дівчаток, а після 10 років та у дорослих в 2-3 рази частіше в осіб жіночої статі. Схильність до надлишкових кровотеч може бути обумовлена як дефектом білка в системі згортання, так і деструкцією тромбоцитів, покритих аутоантитілами (імуноглобулінами класу G), i, як наслідок, їх фагоцитозу макрофагами в селезінці, в печінці, в обох органах. Середня тривалість життя тромбоцитів при ІТП нерідко скорочується до 15 годин, тоді як в нормі вона становить 220 годин. Антитіла можуть бути направлені як проти антигенів тромбоцитів, так і проти антигенів мегакаріоцитів. Поліетіологічність захворювання створює додаткові складності у призначенні адекватної терапії



Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворого з тромбоцитопенічною пурпурою.


Конкретні цілі

Уміти:

Цілі вихідного рівня

1. Виділити ознаки тромбоцитопе-нічної пурпури.

1. Збирати скарги, анамнез, проводити об’єктивні дослідження.

2. Скласти програму обстеження хворого з тромбоцитопенічною пурпурою.

2. Інтерпретувати дані основних лабораторних і ін-струментальних досліджень при тромбоцитопеніч-ній пурпурі.

3. Провести диференціальну діагностику геморагічних діатезів.

4. Поставити попередній діагноз.



3. Виявляти в анамнезі та в об’єктивних даних ознаки, властиві геморагічним діатезам.

5. Визначити тактику лікування і профі-лактичні заходи щодо хворого з ураху-ванням перебігу захворювання, наявності супровідних хвороб, ускладнень.

4. Трактувати прямі і побічні ефекти основних препаратів, що застосовуються для лікування тромбоцитопенічної пурпури, використовувати принципи профілактики.


Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

1. Найхарактерніші кровотечі при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі є всі перелічені, крім:

А. Профузні кровотечі із носа. Г. Геморагії із нирок.

Б. Рясні та тривалі місячні. Д. Гемартрози.

В. Кровотечі із ясен. Е. Шкірні геморагії.



2. Лабораторні діагностичні критерії ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури є всі перелічені, крім:

А. Зниження кількості тромбоцитів.

Б. Подовження часу згортання крові.

В. Анемія.

Г. Збільшення часу кровотечі за Дьюком.

Д. Наявність антитромбоцитарних антитіл у крові [0].



3. Для якого захворювання є такий характерний аналіз крові: ер-3,2х1012/л, Нв-90г/л, КП-0,8, лейк.-9,2х109/л, тромб.-15х109/л, е-2%, п-3%, с-64%, л-33%, м-8%, ШОЕ-22мм/год., анізоц ++. Тривалість кровотечі-12хв, час рекальц.-85с, ретракція крові, згущення 70 год

А. Гемофілії.

Б. Залізодефіцитної анемії.

В. Гіпопластичної анемії.

Г. Ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури.

4. За вираженим геморагічним синдромом для лікування хворих на ІТП використовують:

А. Кріопреципітат. В. НПЗП.

Б. Глюкокортикостероїдні гормони. Г. Антибіотики.

5. При неефективності терапії в терміни від 4 до 6 місяців від початку лікування рекомендують:

А. Перегляд етіології захворювання.

Б. Комбінацію глюкокортикоїдів з імуносупресорами.

В. Спленектомію.

Г. Консультацію онколога.

6. За перебігом розрізняють 2 форми ІТП. Які?

А. Гостра, хронічна. В. Первинна, вторинна.

Б. Компенсована, субкомпенсована. Г. Первинна, рецидивна.

7. Якого класу при ІТП спостерігається підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів?

А. Класу А. В. Класу D.

Б. Класу М. Г. Класу G.

8. Який симптом спостерігається при поєднанні тромбоцитопенії з аутоімунною гемолітичною анемією (позитивна пряма проба Кумбса)?

А. Синдром Еванса-Фішера. В. Синдром Уотерхаузена-Фрідерікса.



Б. Синдром Шейнлейна-Геноха. Г. Синдром Крістмаса.

Відповіді до завдань: 1-Д; 2-Б; 3-Г; 4-Б; 5-В; 6-А; 7-Г; 8-А.
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах

  1. Внутренняя медицина: учебник: в 3 т /Е.Н. Амосова, О.Я. Бабак, В.Н. Зайцева и др.; под ред. проф. Е.Н. Амосовой. – К.: Медицина, 2008. – Т. 1 – 1064с. Болезни системы кровообращения, болезни органов пищеварения, болезни крови и кроветворных органов.

  2. Передерій В.Г., Ткач С.М. Основи внутрішньої медицини. Підручник. Т.3. Диференціальний діагноз і ведення хворих у клініці внутрішньої медицини. Гострі та невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини – Вінниця: Нова книга, 2010. – 1006с.

  3. Внутрішня медицина: пульмонологія, кардіологія, гематологія: навч. посіб. з грифом МОН: у 3 т. Т. 3 Гематологія / Л.Н., Приступа, В.Г. Псарьова, Н.В. Деміхова, Л.Б. Винниченко, В.В. Лаба, В.Ф. Орловський. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. – 137с.

  4. Стандарти в гематологiї / За ред. Виговської Я.І., Новака В.Л. - Львiв: ПП. “Кварт”, 2002. - 165 с.

  5. Гусева С.А. Болезни системы крови : Справочник / С.А. Гусева, В.П. Вознюк. - М. : МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

  6. Швец Н.И., Пидаев А.В., Бенца Т.М., Федорова О.А., Миронец В.И. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины: учебное пособие. – Киев, 2006. – 752с.

  7. Невiдкладнi стани в клiнiцi внутрiшнiх хвороб / за ред. Г.В. Дзяка. - Днiпропетровськ: IМА-прес, 2004. - 517с.

  8. Абрагамович О.О. Невідкладні стани в клініці внутрішніх хвороб: посібник /О.О.Абрагамович, О.В. Бродик, А.Ф.Файник, 2007. – 297с.

  9. Третяк Н.М. Гематологія. Київ Зовнішня торгівля, 2005. – 240с.

  10. Швець Н.І., Підаєв А.В., Бенца Т.М., Миронець В.І., Федорова О.О., Маланчук Т.О. Ета-лони практичних навиків з терапії: науково-методичний посібник.- К.: Главмеддрук, 2005. – 540с.

  11. Основи клінічної медицини : підручник / Швед М.И., Андрейчин М.А., Пасєчко Н.В. та ін. Тернопіль : ТДМУ "Укрмедкнига", 2008. 796 с. 

  12. Лаба В.В., Орловський В.Ф. Внутрішні хвороби у тестових завданнях: навч. посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 233 с.

Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:

  1. Лекції з гематології / Перехрестенко П. М., Ісакова Л. М., ін. – К.: Нора-прінт, 2005. – 128 с.

  2. Гематологія і переливання крові. Міжвідомчий збірник. АМН України, - Харків «НТМТ», 2004. -135 с.

  3. Гематология: руководство для врачей / ред. Н. Н. Мамаев, С. И. Рябов. - СПб. : СпецЛит, 2008. - 543 с.

  4. Наказ МОЗ України № 24 від 17.01.2005 «Стандарти надання невідкладної допомоги при невідкладних станах». - Київ, 2005. - 59с.

  5. Абдулкадыров К.М. Клиническая гематология: справочник/ К.М. Абдулкадыров. - СПб. : Питер, 2006. - 448 с.

  6. Руководство по гематологии : в 3 т. / под ред. акад. А.И. Воробьева. - Изд. 3-е. перераб. и доп. - М.: Ньюдиамед. - Т.1. - 2002. - 280 с., Т.2. - 2003. - 280 с., Т.3. - 2005. - 416 с.


Основні теоретичні питання теми

  1. Що таке тромбоцитопенічна пурпура? Які основні її показники?

  2. Які патогенетичні механізми виникнення тромбоцитопенічної пурпури?

  3. Етіологічні фактори розвитку тромбоцитопенічної пурпури.

  4. Які зовнішні ознаки тромбоцитопенічної пурпури?

  5. Ускладнення, що виникають при тромбоцитопенічній пурпурі?

  6. При яких захворюваннях може спостерігатися геморагічний синдром? Диференційна діагностика.

  7. Які захворювання можуть бути першопричиною виникнення тромбоцитопенічної пурпури?

  8. Принципи лікування хворих з тромбоцитопенічною пурпурою.

  9. Санаторно-курортне лікування хворих.


Вирішіть декілька завдань-моделей

Завдання 1

Хлопець 19 років потрапив до лікарні зі скаргами на підвищення температури тіла до 39,5°С, млявість, зниження апетиту, болі в нижніх кінцівках. Захворювання почалось гостро, 3 тижні тому хворів на лакунарну ангіну. При обстеженні: явища артриту обох колінних суглобів. На шкірі ніг та сідницях симетричне висипання геморагічного характеру. Тони серця приглушені, печінка у края реберної дуги. У загальному ан.крові: ер.-3,7г/л, Нв-114г/л, л-10 г/л, е-3%, п-4%, С-49%, л-34%, м-11%, ШОЕ-23 мм/год, час згортання крові за Лі-Уайтом 4 хв, тромбоцити-60%. Ваш попередній діагноз?

A. Ювенільний ревматоїдний артрит. Г. Тромбоцитопенічна пурпура.

Б. Реактивний артрит. Д. Ревматизм.

B. Геморагічний васкуліт.

Завдання 2

Дівчина 18 років скаржиться на слабість, запаморочення, зниження апетиту, менорагії. Обєктивно: на шкірі верхніх кінцівок петехії різного кольору. Згідно з клінічним аналізом крові: Нb-105 г/л, ер.-3,2×1012/л, КП-0,95. тромбоц.-20×109/л, час згортання крові за Лі-Уайтом 3 хв., тривалість кровотечі за Дьюком – 8 хв, проби щипка та джгута - +. Найбільш вірогідний діагноз:

A. Геморагічний діатез. Г. Залізодефіцитна анемія.

Б. Тромбоцитопенічна пурпура. Д. Гемофілія.

B. Хвороба Маркіафаві-Мікелі

Завдання 3

Хвора 16 років, поступила зі скаргами на носову кровотечу, геморагічну висипку у вигляді петехій та плям на шкірі кінцівок і передній поверхні тулуба. В анамнезі: 2 тижні тому було зроблено щеплення. В аналізі крові: Ер - 4,0х1012/л, Л - 6,7х109/л, Тр - 30,0х109/л, е - 2 %, п/я - 4 %, с/я - 54 %, л - 32 %, м - 8 %. ШОЕ -12 мм/год. Ваш попередній діагноз?

A. Геморагічний васкуліт. Г. Хвороба Рандю – Ослера.

Б. Гострий лейкоз. Д. Лейкемоїдна реакція.

В. Аутоімунна тромбоцитопенічна пурпура.

Завдання 4

Хвора 30 років скаржиться на появу петехіальних крововиливів на шкірі нижніх кінцівок, які з'явилися без видимої причини два дні тому. При огляді: на шкірі стегон і гомілок є множинні крововиливи, що мають вид екхимозів. З боку внутрішніх органів змін не виявлено. Ан. крові загальний: Hb 126 г/л, Ер- 3,9×1012/л, Л - 5,2×109/л, тромбоцити -15×109/л. Найбільш імовірний діагноз?

A. Саркома Капоши. Г. ДВЗ-синдром.

Б. Гемофілія А. Д. Тромбоцитопенічна пурпура.

В. Хвороба Шонлейн-Геноха.

Правильні відповіді: 1- Г, 2- Б, 3-В, 4-Д.
Технологічна карта проведення заняття

п/п


Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики тромбоцитопе-нічної пурпури

15

Задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

120

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната



3

Підведення підсумків

25

Задачі




Навчальна кімната


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка