Методичні вказівки для проведення практичних занять



Сторінка1/9
Дата конвертації14.11.2016
Розмір2.13 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФАРМАКОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ФАРМАКОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ-ІІІ КУРСІВ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 2012


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФАРМАКОЛОГІЇ



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ФАРМАКОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ-ІІІ КУРСІВ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 2012


“Схвалено” центральною методично-координаційною радою Івано-Франківського національного медичного університету


Протокол №

Складачі:

Проф. Шеремета Л.М., проф. Гудивок Я.С., доц. Струтинський Г.М., ас. Юзифішин М.В., ас. Сенютович Н.Р., ас. Мельник Р.І., ас.Гурмак І.С., ас. Черкашина О.Є.
Під загальною редакцією доктора медичних наук, професора Шеремети Л.М.


Рецензенти:


  • завідувач кафедри фармакології Буковинської державної медичної академії, доктор медичних наук, професор Косуба Р.Б.

  • завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Івано-Франківського національного медичного університета, доктор медичних наук, професор Нейко В.Є.


ПЕРЕДМОВА

В процесі формування спеціаліста важлива роль належить самостійній роботі студента.

Обов’язковим елементом оптимальної роботи студентів є наявність “Методичних вказівок”, які регламентують та конкретизують самостійну підготовку до практичних занять та самостійну діяльність під час таких занять.

Дані “Методичні вказівки” розроблено у відповідності до типової програми та робочого плану з фармакології для студентів стоматологічного факультету і включають: мету заняття, актуальність теми, питання профілізації, домашнє завдання до теми з переліком відповідних лікарських препаратів, самостійну роботу дна занятті. Окремі групи лікарських препаратів вивчаються самостійно у зручній для студентів позаурочний час.

При підготовці до заняття студенти повинні засвоїти теоретичні питання: визначення групи, класифікація препаратів, механізм їх дії, особливості фармакокінетики та фармакодинаміки кожного препарату, побічні ефекти, показання та протипоказання до їх призначення, форми випуску та дозування основних препаратів.

З метою контролю знань студента та більш досконалого опанування навичок з виписування рецептів на всіх практичних заняттях передбачено виконання індивідуальних контрольних завдань з виписуванням 3-4 рецептів та вирішенням фармакологічних задач, побудованих з врахуванням особливостей хімічної будови, фармакокінетики, фармакодинаміки, фармакотерапії.

Після кожного розділу фармакології, з метою контролю знань та вмінь із засвоєного матеріалу, тематичним планом передбачено проведення контрольної роботи, котра проводиться письмово і включає завдання лікарської рецептури та вирішення основних фармакотерапевтичних задач з конкретною клінічною ситуацією, обгрунтування раціонального підбору відповідних лікарських засобів.

В кінці “Методичних вказівок” подано перелік екзаменаційних питань та список основних лікарських препаратів, на які потрібно вміти виписувати рецепти в різних лікарських формах під час складання іспиту чи заліку з рецептури. Білет для усної відповіді фомує сам студент, витягуючи по одному питанню з кожної групи.

При виписуванні лікарських препаратів дітям дозу можна визначити за допомогою таблиці приведеної у фармакопеї.

Визначення доз для хворих різних вікових груп:

Для молодих людей 18 років 3/4 дози дорослого

Для дітей 14 років 1/2 дози дорослого

Для дітей 7 років 1/3 дози дорослого

Для дітей 6 років 1/4 дози дорослого

Для дітей 4 років 1/6 дози дорослого

Для дітей 1 року 1/12 дози дорослого

Для дітей до 1 року 1/12- 1/24дози дорослого

Основна учбово-методична література

ЗАНЯТТЯ № 1.

ТЕМА: "ЗАКОН уКРАЇНИ "ПРО ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ". Введення в лікарську рецептуру. Тверді ЛІКАРСЬКІ форми



АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Рецептура - дуже важливий розділ фармації і фармакології з вивченням способів виготовлення і виписування лікарських форм. Рецепт є надзвичайно важливим лікарським документом: від правильного вибору лікарського засобу, його дози, раціональної комбінації лікарських речовин у значній мірі залежить успіх лікування хворого. В ряді випадків рецепт є фінансовим документом. Правила виписування рецептів визначені Наказом МОЗ України №360 від 19.07. 2005р. "Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів. Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень.

Тверді лікарські форми широко використовуються в медичній практиці як у дорослих, так і у дітей. Вони гігієнічні, портативні, прості у застосуванні.

Поряд з перевагами вони мають і недоліки: можливість подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, сповільнення резорбтивної дії і інше.

Лікарям усіх спеціальностей необхідно вміти виписувати рецепти на тверді форми ліків. Знаючи переваги та недоліки цих форм вміти використовувати їх з найбільшою користю для хворого.



В стоматології порошки широко використовуються для присипання слизової рота, для приготування пломб.

Навчальні цілі:

знати: види твердих лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування;

вміти: оформити рецепт з врахуванням його структури, форми рецептурного бланку, виписувати в рецепті всі види твердих лікарських форм.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

  1. Визначення понять лікарський засіб і лікарська речовина, лікарський препарат, лікарська форма.

  2. Рецепт як медичний, юридичний і фінансовий документ. Його структура.

  3. Форми рецептурних бланків, їх призначення , використання.

  4. Загальні правила виписування рецептів на ліки для амбулаторних хворих (Наказ МОЗ України № 117 від 30.06.1994 р.).

  5. Структура та функції аптек.

  6. Правила зберігання та відпуску наркотичних, отруйних і сильнодіючих середників. Отруйні і сильнодіючі речовини, що можуть бути виписані виключно тільки для стоматологічного кабінету.

  7. Правила виписування і відпуску ліків безкоштовно і на пільгових умовах, а також ліків за “спеціальним призначенням”. Препарати, виписування яких заборонено амбулаторним хворим.

  8. Джерела одержання лікарських середників. Галенові і новогаленові препарати.

  9. Державна фармакопея, її зміст і призначення.

  10. Класифікація лікарських форм. Офіціинальні і магістральні прописи.

  11. Загальна характеристика і класифікація твердих лікарських форм.

  12. Правила виписування простих розділених (дозованих) і нерозділених (недозованих) порошків, складних розділених порошків.

  13. Максимальна і мінімальна маса розділених порошків. Порошки з рослинної сировини.

  14. Речовини, які використовуються в якості основи (наповнювача) в порошку для зовнішнього і внутрішнього застосування.

  15. Види, характеристика і призначення капсул.

  16. Характеристика таблеток і драже, їх виготовлення і прописи.

  17. Поняття про збори, їх склад, застосування.

  18. Нові тверді лікарські форми (карамелі, глосети, пастилки, мембрани, плівки лікарські та ін.)

  19. Зубні порошки - кальцію карбонат осаджений (Cflcii carbonas precipitatum), як їх основна складова частина, ефіри. Характеристика гігієнічних та лікувально-профілактичних зубних порошків.

Напишіть в зошиті:

  • класифікація фармакологічних препаратів згідно Державної фармакопеї (А-отрути, Б-сильнодіючі речовини, наркотичні речовини);

  • складові частини рецепту (латинською мовою);

  • індиферентні формоутворюючі наповнювачі дозованих і недозованих порошків;

  • латинські назви зборів (у називному та родовому відмінках):

Збір апетитний Species amarae

Збір полівітамінний Species polyvitаminicae

Збір грудний Species pectorales

Збір жовчогінний Species cholagogae

Збір сечогінний Species diureticae

Збір послаблюючий Species laxantes

Збір седативний Species sedativаe

Збір протиастматичний Species antiasthmaticae



Виписати в рецептах:

  1. Анальгін (Analginum) доза 0,5 - в порошках і таблетках. Застосувати всередину при болях голови;

  2. Димедрол (Dimedrolum) доза 0,02 - в порошку і таблетках. Приймати всередину 2 рази на день;

  3. Борна кислота (Acidum boricum) 2% - 100,0 в присипці з оксидом цинку. Присипати мокнучі ділянки шкіри 2 рази на день;

  4. Магнію сульфат (Magnesii sulfas) в недозованому порошку (100,0). Приймати всередину: 1 столову ложку розчинити в 0,5 склянки теплої води, прийняти натще, запивши 2 склянками неміцного чаю;

  5. Індометацин (Indometacinum) 0,025 в крохмальних капсулах і драже. Застосовувати по 1 капсулі (драже) всередину 3 рази на день;

  6. Терту камфору (Camphora trita) - 0,1 в порошку у вощаному папері;

  7. Уродан (Urodanum) в гранулах (100,0). Призначити по одній чайній ложці 3 рази на день, всередину, попередньо розчинивши в 0,5 склянки води;

  8. Збір протиастматичний (100,0). 0,5 чайної ложки спалити і вдихати при приступі бронхіальної астми;

  9. Збір грудний (100,0). Одну столову ложку заварити склянкою окропу, настояти, процідити, вжити по 1 столовій ложці 4-6 разів протягом доби всередину.

  10. Зубний порошок: кальцію карбонат осаджений (20,0), магнію карбонат основний (Magnesii subcarbonas 5,0 ), олії м’яти перцевої 10 крапель (Oleum Menthae piperitae).

    Самостійна аудиторна робота студентів:

  1. Розглянути принципи приготування дозованих порошків.

  2. Ознайомитись з Державною фармакопеєю, списком А (отруйні), списком Б (сильнодіючі), списком наркотичних лікарських середників.

  3. Ознайомитись з формами рецептурних бланків. У музеї кафедри ознайомитись з колекцією порошків, капсул, таблеток, гранул та інших твердих лікарських форм.

  4. Кожному студенту виписати в рецептах основні тверді лікарські форми. Провести аналіз помилок.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 386-405, 434-447.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 698-717, 747-750.

ЗАНЯТТЯ № 2

ТЕМА: М’ЯКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: М’які лікарські форми широко використовуються для дорослих та дітей. Вони забезпечують як місцевий, так і резорбтивний ефект. Ректальне введення м’яких лікарських форм (милець, мазей) характеризується швидким всмоктуванням, простотою застосування, можливістю застосовування ліків, що руйнуються шлунковим соком, гірких на смак.

При виписуванні м’яких лікарських форм важливим є розуміння принципової різниці між мазями і пастами, а також особливостей виписування магістральних і офіцинальних м’яких лікарських форм. Необхідні знання і вміння забезпечуються через оволодіння темою заняття.

В стоматології: пасти, які застосовують в стоматології, виготовляють інакше ніж пасти, що наносять на шкіру. В якості основи використовують парафіноподібні та рідкі речовини (гвоздичну олію, гліцерин) замість жирів густої та в’язкої консистенції (вазелін, ланолін і т.д.). Пасти повинні бути густими, щоб їх можна було закладати у вузькі канали зуба, зубо-ясневі канали; лікар виготовляє пасти для одноразового застосування.

Мазі та лініменти можуть бути використані в стоматологічні практиці, для лікування деяких захворювань губ. Наприклад при грибкових хейлітах застосовується офіцинальна ністатинова мазь, при інфекційних захворюваннях губ - 1-5% лінімент синтоміцину.



Навчальні цілі:

знати: види м’яких лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування і застосування;

вміти: виписати в рецепті мазі, пасти, лініменти, ректальні і вагінальні мильця, стоматологічні пасти, правильно їх дозувати.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Загальна характеристика м’яких лікарських форм.

2. Характеристика, вид і призначення милець. Речовини, що застосовуються в якості основи для їх виготовлення. Правила виписування.

3. Характеристика мазей і паст, їх відмінності. Речовини, що використовуються в якості основи для мазей і паст. Правила виписування. Форми прописів. Особливості приготування та виписування стоматологічних паст. Їх класифікація.

4. Характеристика лініментів, їх види. Призначення і правила виписування.

5. Пластирі, їх призначення і виписування.

6. Особливості виписування рецептів на офіцинальні м’які лікарські форми.

Випишіть в рецептах:

1) 30,0 мазі, що містить 5% саліцилової кислоти - Acidum salicylicum (в розгорнутому і скороченому вигляді). Прикладати до мозолів на ніч.

2) 30,0 офіцинальної жовтої ртутної мазі (Unguentum Hydrargyri oxydі flavі). Закладати за повіку.

3) 100,0 пасти 5% борної кислоти (Acidum boricum). Розгорнутим способом. Прикладати до інфікованих ділянок шкіри.

4) 100,0 лініменту, який складається з 1% ментолу (Mentholium), олії терпентинової очищеної (Oleum Terebinthinae), нашатирного спирту (Solutio Ammonii caustici), соняшникової олії (Oleum Helianthi) в рівних кількостях. Втирати в шкіру на ніч.

5) 50,0 офіцинального лініменту з 5% лівоміцетину (Laevomycetinum). Змащувати рану.

6) Липкий пластир (розміром 2х50 см).

7) Клеол (Cleolum).

8) 20,0 офіцинальної цинкової мазі. Нанести на краї рани.

9) 10 ректальних милець, що містять 0,1 лівоміцетину, 0,02 резорцину. Вводити в пряму кишку 4 рази на день.

10)10,0 пасти на гліцерині (Glycerinum), що містить 75 % натрію фториду (Natrii ftoridum), для пломбування кореневих каналів зубів.

11) Тимол (Thymolum), цинку оксид (Zinci oxydum), і розчин формальдегіду у співвідношені 5:5:1 у вигляді пасти на гліцерині для пломбування кореневих каналів зубів.


САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА .

1. Уточнити і закріпити виписування мазей, паст, лініментів, пластирів, милець шляхом виписування рецептів за індивідуальними завданнями. Провести корекцію помилок.

2. В музеї кафедри ознайомитись із колекцією м’яких лікарських форм.

3. Виконати контрольне завдання з рецептури м’яких лікарських форм.

ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 405-410.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 717-721.

ЗАНЯТТЯ № 3

ТЕМА: РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ: РОЗЧИНИ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО І ВНУТРІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ, ДЛЯ ІН’ЄКЦІЙ, суспензії, настоЯНки, екстракти (рідкі, СУХІ, ГУСТІ), новогаленові препарати

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Рідкі лікарські форми широко використовуються у практичній медицині. Існує багато методів їх застосування: зовнішнього, всередину, в ін’єкціях, в інгаляціях. Вони зручні у вживанні, швидко всмоктуються, зручно, при потребі, міняти дозу і концентрацію. Дуже важливо, що в екстремальних ситуаціях засоби швидкої допомоги використовуються в рідких лікарських формах. Знання про рідкі лікарські форми і вміння виписати їх у рецептах необхідні лікарю будь-якого профілю.

В стоматології: розчини є набільш широко вживаною лікарською формою в стоматології. Настоянки, крім застосування всередину, досить успішно використовуються для полоскання ротової порожнини після змішування необхідної кількості з водою, якщо у їхньому складі є діючі речовини з в’яжучими, потимікробними властивостями.



Навчальні цілі:

знати: види рідких лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування;

вміти: виписати в рецепті розчини, настоянки, екстракти (рідкі, густі, сухі), суспензії, новогаленові препарати, правильно їх дозувати.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:
Основні питання теми:

  1. Загальна характеристика розчину як лікарської форми. Розчини для зовнішнього та внутрішнього застосування. Офіціинальні розчини.

  2. Речовини, що використовуються в якості розчинника для приготування розчинів. Дозування розчинів для внутрішнього застосування.

  3. Способи прописів розчинів та позначення концентрації розчинів.

  4. Вимоги, які ставлять для ін’єкційних форм. Розчинники, які використовуються для приготування розчинів для ін’єкцій.

  5. Суспензії. Особливості виготовлення, виписування в рецепті.

  6. Настоянки, їх характеристика, способи приготування, дозування, виписування в рецептах.

  7. Екстракти, їх характеристика, види, способи приготування, призначення в різних лікарських формах. Виписування в рецептах рідких, сухих, густих екстрактів.

  8. Новогаленові препарати, їх характеристика, відмінність від галенових, шляхи введення. Дозування і прописи рідких новогаленових препаратів.

Записати в зошиті:

  • розчинники для розчинів з метою вживання всередину, місцево і для ін’єкцій;

  • кількість крапель в 1 мл води, спирту, олії;

  • кількість мілілітрів в 1 чайній, десертній, столовій ложках;

  • латинські назви настоянок, екстрактів.

НАСТОЯНКА:

полину Tinctura Absinthii

красавки (5-8кр) Tinctura Belladonnae

конвалії Tinctura Convallariae

пустирника Tinctura Leonuri

м’яти Tinctura Menthae

валеріани Tinctura Valerianae

женьшеню Tinctura Ginsengi

звіробою Tinctura Hyperici

календули Tinctura Calendulae

ЕКСТРАКТИ:

красавки сухий і густий Extractum Belladonnae siccum (spissum)

крушини сухий і рідкий Extractum Frаngulae siccum (fluidum)

водяного перцю рідкий Extractum Polygoni hydropiperis fluidum

ревеню сухий Extractum Rhei siccum

валеріани сухий Extractum Valerianаe siccum

калини рідкий Extractum Viburni fluidum

мишатника (термопсису) сухий Extractum Thermopsidis siccum



  • оптимальна кількість розчину, яку може виписати лікар для ін’єкцій, для прийняття всередину (ложками, краплями), для місцевого застосування, для дезінфекції, в очних краплях і ву краплях всередину.

Випишіть в рецептах:

  1. 500 мл 0,1% розчину калію перманганату (Kalii permanganas). Призначити для полоскання. Розчин виписати в скороченій і розгорнутій формах.

  2. 10 мл 2% розчину пілокарпіну гідрохлориду (Pilocarpini hydrochloridum). Призначити по дві краплі в кожне око 2 рази на день.

  3. 1% розчин ментолу (Mentholum) на персиковій олії (Olei Persicorum). Призначити по 2 краплі в кожну ніздрю через кожні 4 години.

  4. 180 мл 5% розчину калію броміду (Kalii bromidum). Призначити по 1 ст.оловій л.ожці 2 рази на день, всередину. Виписати в розгорнутій і скороченій формах.

  5. 10 мл 0,1% розчину атропіну сульфату (Atropini sulfas) всередину. Приймати таку кількість крапель на прийом, щоб у них містилося 0,0005 чистого препарату. Розрахуйте цю кількість крапель.

  6. 5 мл 0,5% спиртового розчину ергокальциферолу (Ergocalciferolum). Призначити всередину по 1 краплі 2 рази на день.

  7. 50 мл 1% розчину ксикаїну (Xycainum) для провідникової анестезії. Виписати в розгорнутій та скороченій формах.

  8. 10 ампул 0,1% розчину атропіну сульфату. Призначити для підшкірного введення по 1 мл 1 раз на день.

  9. 10 ампул, які містять по 1 мл 5% олійного розчину ретаболілу (Retabolilum). Призначити для внтурішньом’язевого введення 1 раз на 2 тижні.

  10. Суспензію гідрокортизону ацетату (Hydrocortisoni acetas) (0,5% - 10 мл) для закапування в очі по 1 краплі на добу.

  11. 20 флаконів бензилпеніциліну натрієвої солі (Benzylpenicillinum natrium), що містить 500 000 ОД у кожному. Вміст флакона асептично розчинити в 5 мл 0,5% розчину новокаїну. Вводити внутрім’язево по 500 000 ОД через 4 години.

  12. 6 флаконів, що містять по 10 мл (40 ОД в 1 мл) інсуліну (Insulinum). Вводити по 15 ОД за 30 хвилин до їди.

  13. 30 мл складної настоянки, що складається із однієї частини настоянки конвалії і двох частин настоянки валеріани. Призначити по 30 крапель 3 рази на день.

  14. 25 мл рідкого екстракту водяного перцю. Призначити по 25 крапель 3 рази на день

  15. 20 драже сухого екстракту валеріани (по 0,02). Призначити по 1 драже 3 рази на день.

  16. 15 мл новогаленового препарату адонізиду (Adonisidum). Призначити по 15 крапель 3 рази на день.


САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ:

  1. Уточнити і закріпити виписування розчинів, настоянок, екстрактів, суспензій за зразками на таблицях

  2. В музеї кафедри ознайомитись з колекцією розчинів для зовнішнього і внутрішнього застосування, лікарських форм для ін’єкцій, розчинників.

  3. Виписати рецепти на рідкі лікарські форми за індивідуальним завданням. Провести корекцію помилок.


ЛІТЕРАТУРА

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 411-423, 429-430.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 722-734.

ЗАНЯТТЯ № 4

ТЕМА: РІДКІ ЛІКАРСЬКІ ФОРМИ (НАСТОЇ, ВІДВАРИ, МІКСТУРИ І ЕМУЛЬСІЇ, АЕРОЗОЛІ)

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Вміння виписувати настої, відвари і мікстури необхідне кожному лікарю. Щоб правильно виписувати рецепти на ці лікарські форми потрібно знати: в якому співвідношенні готуються настої і відвари, як розраховувати кількість складників мікстур, на скільки днів призначати їх хворому.

В стоматології: настої та відвари можуть бути використані як і настоянки з метою в’яжучої протизапальної дії при стоматитах, гінгівітах. Аерозолі - нова готова лікарська форма дуже популярна у стоматологів - забезпечує високу дисперсність речовин, одночасне і рівномірне покриття всіх доступних зон порожнини рота, стабільну стерильність під час користування, захищає ліки від руйнівної дії повітря та світла.



Навчальні цілі:

знати: всі види рідких лікарських форм, правила виписування та принципи їх дозування;

вміти: виписати в рецепті настої, вивари, емульсії, мікстури, аерозолі, правильно їх дозувати.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Загальна характеристика настоїв і відварів, відмінність ву приготуванні. Форми прописів.

2. Лікарські збори, способи застосування. Форми їх прописів.

3. Мікстури, їх характеристика і склад. Сиропи, ароматичні води і слизи, як складові інгредієнти мікстур.

4. Форма прописів мікстур, їх дозування.

5. Емульсії. Їх види, складові частини. Форми пропису.



Виписати в зошиті:

1. Латинські назви настоїв, які виготовляють у співвідношенні 1:300, 1:30 та відварів.

НАСТОЇ:

- 1:300, 1:400:

Настій листя наперстянки Infusum foliorum Digitalis

трави мишатника Infusum herbae Thermopsidis

1:30,1:10 - 1:30,1:10

Настій


трави звіробою Infusum herbae Hyperici

трави горицвіту весняного Infusum herbae Adonidis vernalis

квітів конвалії Infusum florum Convallariae

квітів ромашки Infusum florum Chamomillae

квітів безсмертника Infusum florum Helichrysi arenarii

листя шальвії Infusum foliorum Salviae

листя сенни Infusum foliorum Sennae

кореня валеріани Infusum radicis Valerianae

кукурудзяних рилець Infusum Stigmatis maydis

плодів шипшини Infusum fructus Rosae

плодів чорниці Infusum fructus Myrtilli

ВІДВАРИ 1:10

Відвар

кори крушини Decoctum corticis Frangulae



-1:10:

кори дуба Decoctum corticis Quercus

кореня сенеги Decoctum radicis Senaеgae

алтайного кореня Decoctum radicis Althaeae (1:30)

2. Латинські назви сиропів (простого, вишневого, малинового), слизів (крохмального, з насіння льону).

3. Складові частини емульсій (назви олій, насіння, емульгатора).



Виписати в рецепті:

1) Емульсію з 20,0 насіння гарбуза (Semina Cucurbitae). Прийняти за 1 прийом.

2) Емульсію з 20 мл рицинової олії (Oleum Ricini). Виписати ву співвідношенні 4:1:15. Прийняти за 1 прийом.

3) Настій трави пустирника на 16 прийомів. При написанні рецепту необхідно проаналізувати, в якому співвідношенні готується даний настій, на скільки днів виписується.

4) Відвар кори дуба (200 мл) з 2% розчином борної кислоти.. Призначити для полоскання ротової порожнини.

5) Настій листя наперстянки, настоянка конвалії, натрію броміду (0,2) і простий сироп в мікстурі для приймання столовими ложками всередину 3 рази на день.

6) Виписати мікстуру, що складається із хлоралгідрату (Chloralum hydratum по 0,5) і слизу насіння льону. Призначити по 1 столовій ложці всередину на ніч, як снодійне протягом 4 днів.

7) Сухий екстракт трави мишатника з содою (0,3), всередину в порошках і таблетках.

8) Відвар алтейного кореня по 1 десертній ложці 3 рази на день всередину..

9) Аерозоль “Анестезол” (“Anaesthesolum”) для анестезії слизової оболонки рота.


САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА .

1.Уточнити і закріпити принципи виписування настоїв, відварів, емульсій, мікстур, аерозолів.

2.Ознайомитись в музеї кафедри з колекціями рослинної сировини, яка використовується для виготовлення настоїв, відварів, мікстур.

3.Виписати самостійно рецепти за індивідуальними завданнями. Провести аналіз помилок.


ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 423-429.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 731-732, 734-745.

ЗАНЯТТЯ № 5

ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ФАРМАКОЛОГІЯ. РОЗВИТОК ЛІКОЗНАВСТВА ТА ІСТОРІЯ ФАРМАКОЛОГІЇ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Знання загальних закономірностей фармакокінетики та фармакодинаміки дає правильне розуміння змін, що відбуваються з ліком в організмі. Важливим є розуміння факторів, що впливають на дію ліків, особливостей взаємодії речовин при комбінованому застосуванні, як змінюється реакція організму на повторне введення ліків. Всі ці знання повинен враховувати лікар при призначенні будь-якого лікарського засобу, що необхідно для високоефективної і раціональної індивідуальної терапії кожного хворого, а також успішного засвоєння курсу спеціальної фармакології.

В стоматології: звернути увагу на значення стану слизових оболонок ротової порожнини при застосуванні ліків ентеральним шляхом. Оральний шлях введення може сприяти розвитку медикаментозних стоматитів (саліцилата, антибіотики)ю Гінгівіти і стоматити можуть виникати внаслідок виведення деяких ліків через слизову оболонк рота (ртуть, свинець, вісмут, саліцилати, йод, антибіотики).

Розглядаючи види дії ліків, слід відзначити, що в стоматології часто використовують препарати зворотної дії (місцеві анестетики, в’яжучі), але інколи використовують лікарські препарати, що володіють незворотною дією (резорцин - для припалювання і відторгнення нежиттєздатних тканин; препарати миш’яку, формальдегід - для девіталізації тканин зуба). Серед шляхів введення ліків слід звернути увагу на існування серед них специфічних для стоматологічної практики: введення ліків в зубний канал, ін’єкції в перехідну складку слизової оболонки рота, аплікації та ін.

Навчальні цілі:

знати: визначення понять “фармакокінетика” і “фармакодинаміка”, види дії ліків, шляхи і способи введення і виведення ліків, фактори, що впливають на ефективність дії ліку;

вміти: вміти враховувати особливості фармакокінетики та фармакодинаміки ліків, факторів, що впливають на їх дію, взаємодію в організмі, ефекти при повторному та комбінованому їх введенні.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Поняття про фармакокінетику. Шляхи введення ліків в організм, значення шляхів введення ліків в організм для швидкості розвитку та вираженності ефекту. Всмоктування ліків з місця введення. Основні механізми всмоктування. Фактори, що впливають на всмоктування. Розподіл лікарських речовин в організмі. Депонування. Біологічна доступність ліку. Перетворення лікарських речовин в організмі. Біотрансформація та кон’югація. Значення мікросомальних ферментів печінки. Шляхи виведення ліків з організму. Нирковий кліренс.

2. Поняття про фармакодинаміку. Основні принципи механізму дії ліків. Види дії: місцева, резорбтивна, рефлекторна.

3. Значення статі та віку для дії фармакологічних засобів. Залежність фармакологічного ефекту від індивідуальних особливостей організму та його стану. Роль генетичних факторів.

4. Фактори, що впливають на дію ліків. Залежність дії ліків від хімічної структури і фізико-хімічних властивостей ліку. Залежність ефекту від дози. Види доз. Широта терапевтичної дії.

5. Зміна реакції організму на повторне введення ліків.

6. Комбінована дія ліків. Види.

7. Побічна та токсична дія ліків. Побічна дія алергічної природи. Тератогенність.



Випишіть в рецептах:

1) 100 мл лініменту, що складається з олії терпентинової очищеної, хлороформу і соняшникової олії в рівних частинах.

2) 5 ампул по 10 мл 25% розчину магнію сульфату для введення дом’язево по 5-10 мл.

3) ректальні мильця, що містять по 0,5 г лівомецитину. Призначте по 1 суппозитмильцю 4 рази на день в пряму кишку.

4) мікстуру на 12 прийомів, що містить настій листків наперстянки, настоянку валеріани, натрію бромід (0,3) і простий сироп.

5) 20 желатинових капсул, що містять 1,0 заліза сульфату, 0,1 аскорбінової кислоти. Призначте по одній капсулі 3 рази на день всередину.

6) 10 таблеток неодикумаріну (Neodicumarinum) по 0,05 г. Призначте по 1 таблетці 2 рази на день; при тих самих умовах неодикумарін в порошку.

7) 100 мл 5% розчину натрію саліцилату (Natrii salicylas). Призначте по 1 десертній ложці через кожні 4 години.

8) 5,0 мл 5% спиртового розчину ергокальциферолу. Призначте по 2 краплі 2 рази на день, дитині 2 років.

9) настоянку красавки з настоянкою м’яти. Вживати по 20 крапель 3 рази на день.



Розгляньте ситуаційні задачі і завдання.

Задача 1. У випадку наркоманії після закінчення дії наркотика виникає абстинентний синдром у вигляді психічних, неврологічних і соматичних порушень. Яке із загальнофармакологічних явищ лежить в основі наркоманії?

А) Тахіфілаксія.

Б) Медикаментозна залежність.

В) Сенсибілізація.

Г) Кумуляція.

Д) Толерантність.



Задача 2. Для зменшення зубного болю хворому рекомендовано вживати анальгін. До якого виду фармакотерапії відноситься цей вид лікування?

А) Етіотропна.

Б) Патогенетична.

В) Симптоматична.

Г) Замісна.

Д) Функціональна.



Задача 3. Жінка на другому місяці вагітності помилково прийняла велику дозу ретинолу, що привело до гіпервітамінозу А. Вагітність протікала нормально, проте дитина народилась із аномалією розвитку. Які з названих видів пошкоджуючої дії ліку на плід проявився в данаому випадку?

А) Ембріотоксична.

Б) Тератогенна.

В) Фетотоксична.

Г) Мутагенна.

Д) Канцерогенна.



Задача 4. Двом хворим з ІХС для зняття приступу стенокардії лікар призначив нітрогліцерин в таблетках. При цьому він не пояснив, як приймати препарат. Хворий А прийняв його всередину, а хворий Б - під язик. У кого з цих хворих буде спостерігатися лікувальний ефект? Якщо ні, то чому?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА .

Розгляньте ситуаційні задачі і дайте відповіді на питання:

1. Як можна посилити виведення ліків з організму залежно від шляху введення?

2. Які показники характеризують нешкідливість лікарського препарату.

3. Чому етиловий спирт при довгому вживанні впливає на біодоступність більшості ліків.

4. Поясніть, чому фенобарбітал призначають перед родами жінкам з резус конфліктом.

Контроль кінцевого рівня знань провести за індивідуальними завданнями.



Теми НДРС:

Фармакотерапія в період вагітності.

Фармакотерапія в похилому віці.

Загальні закономірності реакцій дитячого організму на ліки.

Наркоманія. Її соціальне зло.
ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 14-63.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 32-69.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник.—Х.: Видавничий центр "ХАГ", 2009. – С. 7-32.



ЗАНЯТТЯ № 6

ТЕМА: КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ ЗМІСТОВОГО МОДУЛЮ 1

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Підсумковий контроль з загальної рецептури дозволить оцінити рівень знань стосовно принципів і правил виписувань лікарських засобів в різних лікарських формах, які потрібно вміти використовувати на практиці, а також пам’ятати про високу деонтологічну відповідальність лікаря при призначенні і виписуванні ліків.

Навчальні цілі:

знати: правила виписування рецептурного бланка і виписування твердих, рідких та м’яких лікарських форм.

вміти: виписати в рецепті всі вище вказані лікарські форми і правильно їх дозувати.

самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

Перевірити свої знання з теоретичного курсу загальної лікарської рецептури.

Повторити правила і способи виписування рецептів на лікарські препарати в твердих, м’яких і рідких лікарських формах.

Перевірити засвоєння правил виписування рецептів на різні лікарські форми шляхом відповіді на такі питання (самоконтролю).

1. В яких лікарських формах в якості формоутворюючих речовин використовується тальк, крохмаль, біла глина, цукор, вазелін, ланолін, олія соняшникова, вода дистильована, гліцерин, олія гвоздики?

2. За якими ознаками можна відрізнити порошки недозовані від дозованих?

3. Які готові лікарські форми найчастіше вживаються для профілактики захворювань? Для лікування невідкладних станів?

4. Чим відрізняються виписування, виготовлення стоматологічних паст від звичайних?

5. Які лікарські форми можуть служити в якості основ для виготовлення і виписування мікстур?

6. Чому двічі дистильована вода не може бути використана для виготовлення розчинів для ін’єкцій?

7. Чим відрізняється виписування офіцінальнофіцинальних лікарських форм від магістральних прописів?

8. Чи можна галенові препарати вводити парентерально? Новогаленові? Чому?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.

І. Виконати самостійну роботу з виписування рецептів. Провести аналіз помилок, допущених в індивідуальному завданні
ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 386-433.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 698-745.

ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: АНЕСТЕЗУЮЧІ, В’ЯЖУЧІ, ОБВОЛІКАЮЧІ, АДСОРБУЮЧІ, ПОДРАЗНЮВАЛЬНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Препарати, що впливають на аферентну інервацію, можуть, діючи на нервові закінчення, підвищувати або знижувати їх чутливість, усувати біль, захищаючи від дії побічних факторів. Ці лікарські засоби знаходять широке застосування в практичній діяльності кожного лікаря.

В стоматології новокаїн, тримекаїн, лідокаїн, ультракаїн широко використовуються для провідникової анестезії при хурургічни втручаннях в порожнині рота. Для інфільтраційної анестезії інколи використовують розчини не 0,25% - 0,5%, а в більш високих концентраціях (1-2%), оскільки вводять малий об’єм. Для лікування невралгії трійничного нерва користуються 0,25-2% розчином новокаїну. Його також вводять методом електрофорезу.

Кокаїн і дикаїн застосовують тільки для термінальної анестезії, вони також входять до складу миш’якової пасти для знеболення при пульпітах. Дикаїн входить до складу знеболюючої рідини Платонова (№1: дикаїн - 0,05, фенол чистий - 1,0, вода дистильована 3 мл; №2: дикаїн - 0,05, хлороформ 1,0 мл, етиловий спирт - 1,0 мл).

Анестезин вживають для анестезії слизової оболонки рота у вигляді мазі, примочок, присипки, олійного чи гліцеринового розчинів для лікування десквамаційного глоситу. В’яжучі засоби широко використовують для лікування запальних процесів у порожнині рота, обволікаючі засоби застосвують як протизапальні, противиразкові (виразки, кератоз слизової оболонки порожнини рота), адсорбуючі засоби механічно захищають слизову оболонку ротової порожнини та чутливі нервові закінчення від різних подразників, зменшують всмоктування останніх.

Навчальні цілі:

знати: визначення поняття кожної групи препаратів, що впливають на аферентну іннервацію;

вміти: аналізувати особливості дії на організм, застосування при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Визначення поняття місцевої анестезії. Види анестезії та шляхи її досягнення. Місцевоанестезуючі засоби. Хімічна класифікація. Вимоги до місцевоанестезуючих засобів. Механізм дії.

2. Кокаїн, фармакологічна характеристика, кокаїнізм.

3. Порівняльна оцінка місцевоанестезуючих препаратів і їх застосування при різних видах анестезії та з метою фармакотерапії. Токсична дія, її попередження.

4. Засоби для знеболювання твердих тканин зуба.

5. В’яжучі засоби органічної та неорганічної природи. Принцип дії. Показання до застосування.

6. Обволікуючі препарати. Принцип дії. Застосування.

7. Адсорбуючі засоби. Принцип дії. Застосування.

8. Подразнюючі засоби. Вплив на шкіру і слизові. Відволікаючий та трофічний ефекти. Застосування.

Вивчити форму випуску та дозування таких препаратів:

новокаїн, дикаїн, лідокаїн, анестезин, ультракаїн, танін, вісмуту нітрат основний, слиз крохмалю, вугілля активоване, глина біла, розчин аміаку, олія терпентинова очищена, ментол, препарати звіробою, ромашки, чорниць, відвар кори дуба, танін, сальвін, ромазулон, евгенол.

Випишіть в рецептах:

1) Новокаїн і лідокаїн у всіх можливих лікарських формах.

2) Танін у водному, спиртовому і гліцериновому розчині, в мазі для змазування пошкодженних ділянок шкіри, для аплікацій на слизову оболонку, для промивання шлунку при отруєннях.

3) Анестезин в дозованому порошку, мазі, пасті, присипці, мильця “Анестезол”.

4) Вугілля активоване.

5) Розчин аміаку в ампулах і флаконах для вдихання при непритомності.

6) Настій трави звіробою для полоскання і настоянку для змазування слизової горла.

7) Відвар кори дуба з 2% борною кислотою.

8) Сальвін.

9) Ультракаїн.

Скласти таблицю: Види місцевої анестезії, відповідні препарати, їх концентрації.


Види місцевої анестезії

Препарати

Концентрація

Інфільтраційна







Провідникова







Термінальна







Спинномозкова








Вирішіть наступні ситуаційна задачі:

Задача 1. Вкажіть можливі механізми дії місцевих анестетиків:

А) Пригнічення ЦНС.

Б) Блокада специфічних рецепторів мембран клітин.

В) Зменшення проникності натрієвих каналів мембран.

Г) пригнічення проведення імпульсів в ЦНС.

Задача 2. Визначити групу речовин:

Розширюють судини шкіри, володіють “відволікаючою” дією, покращують трофіку внутрішніх органів, м’язів, суглобів. Рефлекторно стимулюють бульбарні центри.



Задача 3. Визначте речовину:

В’яжучий засіб групи органічного ряду. Одержують з чорнильних горішків, призначають у вигляді розчинів і мазей. З солями важких металів і солями алкалоїдів утворює нерозчинні сполуки.



Задача 4. В лікарню потрапив хворий з гострим отруєнням ягодами красавки. Надання невідкладної допомоги лікар почав з промивання шлунку. Який препарат можна використати для знешкодження отрути? Який механізм його дії?

Задача 5. Визначте групу речовин за механізмом дії.

А) Викликають блокаду рецепторів.

Б) Коагулюють поверхневий білковий шар слизових оболонок.

В) Утворюють захисний шар на слизових оболонках.



САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА .

1.Ознайомитись із взірцями препаратів, що впливають на аферентну іннервацію.

2.Виписати рецепти та вирішити задачі за індивідуальними завданнями.

3.Розглянути одно- і багатоетапні ситуаційні задачі, користуючись слайдами. Провести аналіз помилок.


ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 66-77.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 71-92.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник.—Х.: Видавничий центр "ХАГ", 2009. – С. 104-112.



ЗАНЯТТЯ № 8

ТЕМА: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ НА ПЕРЕДАЧУ ЗБУДЖЕННЯ В ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСАХ. М-Н- ХОЛІНОМІМЕТИКИ. АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ. М- ХОЛІНОМІМЕТИКИ,

М-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікарські засоби, що впливають на передачу збудження в холінергічних синапсах, змінюють функціональний стан органів і систем організму (роботу серця, тонус гладких м’язів, секрецію залоз). Вони мають важливі для клінічної медицини фармакологічні властивості і широко використовуються для корекції патологічних розладів парасимпатичної нервової системи лікарями різних профілів.

В стоматології М-, М-Н-холінергічні середники застосовують для регуляції секреторної функції слинних залоз. Так, пілокарпін вживається при неврозах, які супроводжуються сухістю слизової оболонки рота (ксеростомія). М-холіноблокатори можна вживати для зниження салівації при запаленні слинних залоз. Вони широко викорстовуються в хірургічній стоматології для премедикації перед хірургічним втручанням. При невриті лицевого нерва ефективні галантамін, прозерін.



Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки М-і М-Н-холінергічних середників, вміти застосовувати при відповідних патологічних станах, виписувати в рецептах

вміти: аналізувати дію м- і м,н-холіноміметичних та м-холінолітичних засобів
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:

1. Поділ холінорецепторів на мускарино- і нікотиночутливі. Їх локалізація.

2. Класифікація холінергічних засобів.

3. М,Н-холіноміметичні засоби. Хімічна структура і основні ефекти дії ацетилхоліну. Показання до застосування. Побічна дія.

4. Антихолінестеразні засоби. Характер взаємодії з холінестеразою. Показання до застосування.

5. Побічна та токсична дія антихолінестеразних преператів. Засоби для лікування гострих отруєнь.

6. Особливості дії фосфоорганічних сполук. Застосування реактиваторів холінестерази при отруєнні ФОС.

7. М-холіноміметичні препарати. Вплив на серце, око, гладкі м’язи судин та внутрішніх органів. Застосування.

8. Токсична дія мускарину. Лікування отруєнь.

9. М-холіноблокуючі засоби. Джерела одержання.

10. Вплив атропіну на організм. Застосування.

11. Отруєння атропіном. Допомога при цьому.

12. Особливості дії і застосування скополаміну, платифіліну, метацину, препаратів красавки, селективних м-холінолітиків (гастроцепіну та іпратропію броміду).

Вивчити форму випуску та дозування таких препаратів:

а) прозерин, галантаміну гідробромід, атропіну сульфат, скополаміну гідробромід, платифіліну гідротартрат, метацин, настоянка і екстракт красавки, гастроцепін, алоксим, пілокарпіну гідрохлорид, ацеклідін, іпратропію бромід (атровент).

б) Випишіть в рецепті:

1. Пілокарпіну гідрохлорид в очних краплях і мазі для лікування і ксеростомії

2. Прозерин в таблетках і для ін’єкцій.

3. Атропіну сульфат в очних краплях, ампулах, таблетках.

4. Іпратропію бромід для інгаляцій.

5. Настоянка красавки з настоянкою м’яти.

6. Сухий екстракт красавки в порошку, ректальних суппозиторіях.

7. Дипіроксим.

8. Ацеклідин для ін’єкцій.

Вирішіть наступні ситуаційні задачі:

Задача 1. Визначте групу речовин за наступними ознаками:

А) звужують зіниці;

Б) викликають спазм акомодації;

В) понижують внутрішньоочний тиск;

Г) підвищують тонус гладких м’язів бронхів і кишечника;

Д) посилюють секрецію залоз;

Е) не впливають на передачу збудження в гангліях і нервово-м’язевих синапсах;

Є) при отруєнні ними призначають атропін.



Задача 2. Визначте препарат:

Використовують при глаукомі, залишкових невралгічних порушеннях після поліомієліту, при міастеніях, як антагоніст антидеполяризуючих міорелаксантів.



Задача 3. У хворого після резекції шлунку виникла післяопераційна атонія кишечника, що супроводжувалась пригніченням воротаря і розвитком метеоризму. Призначте лікарські засоби для профілактики і усунення атонії кишечника. Які можливі побічні ефекти? Які протипокази до призначення цих препаратів?

Задача 4. В токсикологічний центр доставлений хворий з отруєнням грибами. Який із нижчевказаних препаратів є антидотом при отруєнні мускарином, що міститься в грибах?

А) Ацеклідин.

Б) Пентамін.

В) Атропін.

Г) Морфін.

Д) Оксазил.



Задача 5. Обґрунтуйте вибір, дозування, спосіб застосування холінергічних середників: а) при ксеростомії; б) для премедикації при хірургічному втручанні на ротовій порожнині; в) для лікування глаукоми; г) при печінковій коліці; д) при отруєнні дихлофосом.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ.

1.Складіть класифікацію засобів, що впливають на холінореактивні структури, вкажіть препарати.

2.Розгляньте запропоновані ситуаційні і етапні задачі, користуючись слайдами.

3.Випишіть рецепти та вирішіть задачі за індивідуальними завданнями.

4. Проведіть аналіз помилок.
ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 77-85.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 94-100, 103-107.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник.—Х.: Видавничий центр "ХАГ", 2009. – С. 121-134.

4. Конспект лекцій.

Заняття № 9.

Тема: лІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПЕРЕДАЧУ ЗБУДЖЕННЯ В ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСАХ. н-ХОЛІНОМІМЕТИКИ. н-ХОЛІНОБЛОКАТОРИ (МІОРЕЛАКСАНТИ).

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Лікарські засоби, що впливають на Н-холінорецептори здатні забезпечити відновлення порушених функцій при багатьох патологічних станах. Н-холіноміметики застосовують при реанімаційних заходах для стимуляції дихання. Гангліоблокатори, володіючи широким діапазоном фармакологічної дії, застосовуються в терапії внутрішніх захворювань, в хірургічній практиці. Міорелаксанти часто використовують при хірургічних втручаннях для розслаблення скелетних м’язів, а також в терапії різних судомних станів. Отже, знати дію препаратів даної групи і вміти виписати їх у рецептах повинні лікарі різних профілів.

В стоматології морелаксанти і гангліоблокатори застосовують у стоматологічній анестезіології. М’язеві релаксанти застосовуються в основному при інктубації трахеї з метою пригнічення гортанних і трахеальних рефлексів, а також для зменшення дози наркозних речовин при оперативних втручаннях.



Навчальні цілі:

знати: особливості фармакокінетики, фармакодинаміки Н-холінергічних середників, вміти застосовувати при відповідних патологічних станах.

вміти: аналізувати дію і визначити можливості використання Н-холінергічних засобів, виписати препарати в рецептах, оцінити шкідливість паління.
самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття:

запитання для контролю рівня знань:
1. Локалізація Н-холінорецепторів.

2. Н-холіноміметичні засоби. Вплив на рецептори. Застосування.

3. Токсична дія нікотину. Застосування Н-холіноміметиків для боротьби з палінням.

4. Класифікація Н-холіноблокаторів.

5. Гангліоблокуючі засоби. Класифікація за особливостями фармакокінетики і характером дії. Побічні ефекти. Показання і протипоказання до застосування.

6. Курареподібні засоби. Класифікація. Механізм дії. Показання і протипоказання до застосування міорелаксантів. Можливі ускладнення. Шляхи декурарезації.

7. М-Н-холіноблокуючі засоби. Застосування.

Вивчити форму випуску і дозування таких препаратів:

цитітон, лобеліну гідрохлорид, бензогексоній, пірилен, гігроній, пентамін, дитілін, тубокурарину хлорид, ардуан, меліктин, амізил, тропацин.

Виписати в рецептах, назвати покази до застосування:

1) Тубокуранину хлорид в ампулах;

2) Дитилін в ампулах;

3) Пентамін;

4) Цитітон;

5) Піпекуронію бромід;

6) Бензогексоній в порошку і в ампулах;

7) Меліктин в таблеткх.



Розгляньте ситуаційні задачі і тести.

Задача 1. Після операції на легенях, яка проводилась з використанням Д-тубокуранину і апарату для керованого дихання, у хворого виникла рекураризація, внаслідок чого у нього знову зупинилось дихання. Яку з названих фармакологічних груп можна використати для відновлення скорочень дихальної мускулатури?

А - Адреноміметики;

Б - Адреноблокатори;

В - Н-холіноміметики;

Г - М-холіноблокатори;

Д - Антихолінестеразні.



Задача 2. Після відвідування хворого з гіпертонічним кризом лікарем швидкої допомоги і введення йому пентаміну, хворий відчув себе краще, але вставши з постелі, впав і втратив свідомість. Яке ускладнення виникло у хворого після введення пентаміну?

А - передозування;

Б - ортостатичний колапс;

В - серцева недостатність;

Г - пригнічення судинно-рухового центру;

Д - гостра наднирникова недостатність.



Задача 3. У хворого виник набряк легень. З якого метою при його лікуванні використовують гангліоблокатори?

А - зменшується об’єм циркулюючої крові;

Б - підсилюється робота серця;

В - активується загальна гемодинаміка;

Г - стимулюється дихання;

Д - пригнічується дихання.



Задача 4. Визначити групи фармакологічних середників:

А - зменшує скорочення скелетної мускулатури, а при введенні ацетилхоліну скорочення відновлюється.

Б - при їх введенні скорочення м’язів на короткий час можуть підсилитись, а потім зникають. Введення ацетилхоліну не відновлює скорочення скелетної мускулатури.
Самостійна акдиторна робота студентів.

1.Скласти класифікацію Н-холіноблокуючих середників з назвою препаратів.

2.Обґрунтуйте вибір, спосіб введення, дозування Н-холінергічних середників: а) при асфіксії новонароджених; б) для інкубації трахеї при хірургічному втручанні на щелепно-лицевій ділянці; в) для зняття гіпертонічного кризу; д) для стимуляції матки в родах.

3.Виконати контрольні індивідуальні завдання, провести аналіз помилок.

4.Розгляд рефератів про шкідливість паління.

1. Токсичний вплив нікотину на організм.

2. Нікотин і організм жінки.

3. Нікотин і дитячий організм.


ЛІТЕРАТУРА.

1. Фармакологія: підручник для студентів стоматологічних факультетів / Чекман І.С., Бобирьов В.М.., Горчакова Н.О. [та ін.] / Видання 2-е.— Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 82, 85-88.

2. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. [та ін. ] / Видання 2-ге. — Вінниця: Нова книга, 2010.— С. 101-102,107-111.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник-довідник.—Х.: Видавничий центр "ХАГ", 2009. – С 126, 134-140.


Заняття № 10

  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка