Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів напряму підготовки 020303 «Філологія (Переклад)»



Скачати 252.85 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір252.85 Kb.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра української та класичних мов
ПРАКТИЧНА СТИЛІСТИКА

(за кредитно-модульною системою)
Методичні вказівки для організації самостійної роботи

студентів напряму підготовки 6.020303 «Філологія (Переклад)»



Укладач: д. філ. н., проф. С.С.Кіраль


Практичні заняття – 36 год.

Форма контролю – іспит
Київ 2015
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Українська мова з погляду стилістики – це складна система синонімічних засобів вираження. Отже, перед кожним із мовців раз у раз постають питання, який мовний елемент необхідно вибрати, як краще сформулювати думку, яким лексико-граматичним одиницям віддати перевагу в тій чи іншій мовній ситуації.

Предметом вивчення курсу є стилістична диференціація мови, характеристика її функціональних стилів. На відміну від теоретичної стилістики практична стилістика має прикладний характер. Вона втілює в життя рекомендації теоретичних курсів, визначає доцільність і вмотивованість використання мовних засобів у різних сферах і формах спілкування, навчає культури мовлення.
Мета курсу:
• подати стилістичну систему української мови в її довершеній, поліфункціональній формі;

• сформувати знання стилістичного розшарування української лексики;

• домогтися засвоєння основних понять практичної стилістики;

• домогтися оволодіння стилістичних норм української мови у галузі лексики, морфології й синтаксису;

• виробити чуття естетики мовлення, уміння працювати над своїм словом і стежити за мовленням інших.
Завдання вивчення курсу практичної стилістики української мови:
• з’ясування й засвоєння основних понять і категорій практичної стилістики;

• визначення головних критеріїв класифікації стилів;

• вивчення основних етапів формування, становлення і розвитку функціональних стилів української літературної мови в різних сферах спілкування, ролі інтра- та екстралінгвістичних чинників; характеристики стилістичного матеріалу сучасної української мови;

• оволодіння стилістичною системою української мови;

• вироблення вмінь і навичок визначати стилістичні ознаки мовних одиниць у текстах усіх стилів, публіцистичного зокрема;

• ознайомлення зі стилістичними прийомами та способами використання мовного матеріалу відповідно до умов і цільової настанови;

• вироблення вмінь оцінювати стилістичні можливості мовних засобів;

• оволодіння навичками текстотворення в усіх функціональних стилях, підстилях і жанрах;

• підвищення культури професійного, ділового і побутового мовлення.
При вивченні курсу стилістики української мови застосовуються такі види контролю знань: поточний контроль на практичних заняттях через усні відповіді та письмові самостійні роботи; підсумковий тематичний контроль через виконання тестової контрольної роботи; проміжний атестаційний контроль, який виставляється на основі тематичних оцінок та оцінок за виконання індивідуальних завдань; поточний контроль за виконанням індивідуальних робіт, винесених для самостійного опрацювання (реферати, анотації, огляди літератури, підібрані індивідуально форми контролю за рівнем знань з конкретної теми і под.); екзаменаційний контроль, який здійснюється у формі тестів.

На засвоєння курсу практичної стилістики української мови відведено кредити (години): 36 годин практичних занять, години – індивідуальна робота студентів, годин – самостійної роботи студентів.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема: ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ СТИЛІСТИКИ
1. Онтологічне і гносеологічне поняття стилістики.


  1. Стилетвірні фактори і стилістичне значення. Природа стилістичних значень.

3. Обєкт, предмет стилістики та її підрозділи.

4. Основні терміни стилістики.



  1. Місце практичної стилістики в системі мовознавчих дисциплін.


Ключові поняття: стилістика, практична стилістика, емоція, експресія, стилістична система мови, стилістична структура мови, культура мови і стилістика, стилістема, стилістична норма, мова, мовлення, функціональна стилістика, порівняльна стилістика, історична стилістика, синхронна стилістика, стилістика тексту.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 3 – 34.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 7 – 26.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 7 – 20.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 5 – 15, 46 – 54.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 5 – 7.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 3 – 30, 241 – 303.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К. : Видавничий центр «Академія», 2005. – С.7 – 33, 54 – 61.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 12 – 25.

9. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.


Додаткова

1. Єрмоленко С.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик // Мовознавство. – 1998. – №2 – 3. – С. 25 – 36.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 100 – 102.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
Тема: ФУНКЦІОНАЛЬНІ СТИЛІ ТА НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


  1. Поняття стилю. Стилі української мови та їх загальна характеристика.

  2. Норми сучасної української мови як основа практичної стилістики.

  3. Стилістична норма в мові й у мовленні.

  4. Стилістика літературної мови і діалектне мовлення.

  5. Стиль мови і культура мовлення.


Ключові поняття: загальнонародна (національна) мова, літературна мова, діалекти територіальні, соціальні діалекти, просторіччя та ін., стиль, науковий, художній, офіційно-діловий, публіцистичний, розмовний, конфесійний стиль, норми української мови, стилістична норма, функціональний стиль мови, підстилі і жанри.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 3 – 34.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 7 – 26.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 7 – 20.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 23 – 46.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 5 – 7.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 3 – 30, 241 – 303.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.Видавничий центр «Академія», 2005. – С.54 – 116.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 25 – 33.

9. Стахів М. Український комунікативний етикет: Навч.- метод. посіб. – К.: Знання, 2008. – 245 с.

10. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова

1. Єрмоленко С.Я. Стилістика сучасної української літературної мови в контексті слов’янських стилістик // Мовознавство. – 1998. – №2 – 3. – С. 25 – 36.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 100 – 102.

3. Лозова Н.Є., Фридак В.Б. Дзвона чи дзвону? або –а(я) чи –у(ю) в родовому відмінку: Словник-довідник. – К.: Наук. думка, 2007. – 168 с.

4. Головащук С.І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. – К.: Наук. думка, 2003. – 320 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3


Тема: ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ. СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ БАГАТОЗНАЧНОСТІ


  1. Загальна характеристики словникового складу української мови. Лексикологія як наука та її розділи.

  2. Основні типи лексичних значень.

  3. Лексико-граматична характеристика слів.

  4. Стилістичне використання багатозначності та омонімії. Міжмовні омоніми.

  5. Пароніми. Парономізація (парономічна атракція) як стилістична фігура.

  6. Паронімії як лексичне й стилістичне явище. Паронімія як вада тексту



Ключові поняття: семасіологія, ономасіологія, етимологія, термінологія, ономастика , антропоніміка, топоніміка, ойконіми, гідроніми, космоніми, ороніміка, етноніміка, лексична стилістика, стилістичне значення слова, стилістичне забарвлення (конотація, маркованість), стилістично нейтральна лексика, стилістично забарвлена лексика, полісемія, омоніми, міжмовні омоніми, повні й неповні омоніми, омографи, омофони, омоформи, каламбур, пароніми, парономазія, парономічна атракція.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 35 – 47.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 26 – 76.

3. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – С. 54 – 58.

4. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 22 – 41.

5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 35 – 38, 194 – 205; 328 – 380.

6. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.Видавничий центр «Академія», 2005. – С.140 – 149, 154 – 166.

7. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 33 – 85.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова

1. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 170 – 178.

2. Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української мови. – К.: Рад. школа, 1986. – 222 с.

2. Демська О., Кульчицький І. Словник омонімів. – Львів: Фенікс, 1996. – 224 с.

3. Словник-довідник з культури української мови / Д.Гринчишин, А.Капелюшний, О.Сербенська, З.Терлак. – К.:Знання, 20004. – 367 с.

4. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 170 – 171.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 4


Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ


  1. Стилістичні можливості синонімів.

  2. Лексичні синоніми та їх різновиди (ідеографічні, дублети, стилістичні, контекстуальні). Алоніми. Квазісиноніми.

  3. Тропи як стилістичний засіб. Тропи прості й складні. Стилістичні фігури.

  4. Тропи та стилістичні фігури, пов’язані з явищем синонімії та їх використання у стилях СУЛ.

  5. Антономія як стилістичний засіб. Загальномовні та контекстуальні антоніми.

  6. Стилістичні фігури і тропи, побудовані на антонімічних відношеннях. Явище енантіосемії, міжмовна енантіосемія.


Ключові поняття: синонімія, синоніми абсолютні, синоніми ідеографічні, синоніми стилістичні, тропи, епітет, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, алегорія, гіпербола, мейозис, літота, повтори, антитеза, інверсія, риторичні фігури, епіфора, алітерація, алюзія, видіння, паралелізм, плеоназм, тавтологія, евфемізм, дисфемізми, перифрази, ампліфікація, градація, посилювальний повтор, антоніми, оксиморон, антонімічна іронія.
Література
Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 55 – 70.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 76 – 82.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 45 – 50.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 58 – 60.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 41 – 61.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 367 – 369, 374 – 375, 379 – 380.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.166 – 171.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 33 – 85.

9. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.


Додаткова

1. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.

2. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К.: Кобза, 1993. – 472 с.

3. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів. – К.: Рад. школа, 1989. – 200 с.

4. Коць Т.А. Функціонування синонімів у газетно-інформаційному стилі (на матеріалі газет 90-х років XX ст.) // Мовознавство. – 2001. – № 5. – С. 88 – 95.

5. Полюга Л.М. Словник антонімів. – К.: Рад. школа, 1987. – 173 с.

6. Полюга Л.М. Словник синонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 477 с.

7. Словник синонімів української мови: Т. 1–2. / А.А. Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999 – 2000.

8. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К: Вежа, 1994. – С. 178 – 179.

9. Бибик С.П., Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О. Словник епітетів української мови / за ред. Л.О.Пустовіт. – К. : Довіра, 1998. – 431 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 5 – 6
Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ


  1. Склад власномовної лексики. Джерела походження іншомовних (чужомовних) слів.

  2. Запозичення з інших мов. Запозичення як термін. Пуристичне та толерантне славлення до запозичень.

  3. Інтернаціоналізми, кальки, екзотизми. Варваризми, макаронічна мова.

  4. Стилістична оцінка запозичень. Явище суржику.

  5. Лексичні і граматичні росіянізми.


Ключові поняття: власномовна лексика, чужомовна лексика, пуризм, інтернаціоналізми, варваризми, екзотизми, калька, суржик, грецизми, латинізми, спільноіндоєвропейські слова, праслов’янські слова, старослов’янізми, росіянізми, тюркізми, прямі запозичення, опосередковані запозичення, словотвірні запозичення, запозичення із західноєвропейських мов.

Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 71 – 79.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 92 – 104.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 56 – 67.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 62 – 84.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 61 – 69.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 276 – 278, 434 – 436.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.150 – 154.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 33 – 85.

9. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.


Додаткова

1. Бондар М.В., Бондар І.В. Іншомовна лексика у сучасній українській мові // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – № 11. – С. 12 – 17.

2. Вирган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. – Х.: Прапор, 2000. – 864 с.

3. Головащук С.І. Російсько-український словник сталих словосполучень. – К. : Наук. думка, 2001. – 640 с.

4. Дорошенко Т.С. Словник труднощів української мови. – Х. : Торсінг плюс, 2010. – 416 с.

5. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. – К.: Видавничий центр «Академія», 1998. – 712 с.

6. Капелюшний А.О. Росіянізми в телевізійному мовленні і в газетному тексті // Телевізійна й радіожурналістика: Збірник науково-методичних праць. – Випуск 3. – Львів: ЛНУ, 2000. – С. 359 – 368.

7. Ленець К.В., Ставицька Л.О. Короткий російсько-український словник контрастивної лексики. – К. : Довіра, 2002. – 284 с.

8. Словник іншомовних слів / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К.: Довіра, 2000. – 1018 с.

9. Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця XX ст. // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. 33 – 40.

10. Словник іншомовних слів : 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О.Пустовіт та ін. – К. : Довіра, 2000. – 1018 с.

11. Шаповалова Г. Новотвори в сучасних інформаційно-публіцистичних текстах // Урок української. – 2004. – № 1. – С. 22 – 27.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7 – 8
Тема: ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ЇЇ ВЖИВАННЯ


  1. Діалектизми, етнографізми. Територіальні діалекти.

  2. Соціальні діалектизми (професіоналізми, жаргонізми, арготизми, слова дитячої мови) та їх стилістичне використання.

  3. Стилістичне використання архаїзмів та історизмів, неологізмів.

  4. Терміни. Загальнонаукова та галузева термінологія. Особливості вживання та застосування термінів у стилях мови.

  5. Номени, професійно-виробнича лексика.

  6. Стилістичне використання розмовної, просторічної, вульгарної лексики.


Ключові поняття: терміни, терміносистеми, професіоналізми, загальнонаукова термінологія, галузева термінологія, застаріла лексика, історизми, архаїзми, неологізми, діалектизми, етнографізми, жаргонізми, арготизми, просторічні слова, канцеляризми, штампи, дитяча мова.

Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 71 – 79.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 92 – 104.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 56 – 67.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навч. посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 62 – 84.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 61 – 69.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 276 – 278, 434 – 436.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.150 – 154.

8. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство. – Львів: світ, 1994. – 216 с.

9. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 33 – 85.

10. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова


  1. Антоненко-Давидович Б. Яке ми говоримо / Уклад. Я. Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

  2. Волощак М. Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання. – К.: Просвіта, 2003. – 158 с.

  3. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного словоживання. Вид. 2-е, випр. – К. : Наук. думка, 2010. – 432 с.

  4. Літературознавчий словник-довідник / Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів. – К.: Видавничий центр «Академія», 1997. – 752 с.

  5. Нові слова та значення : словник / Уклали Л.В.Туровська, Л.В.Василькова. – К.: Довіра, 2008. – 271 с.

  6. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.

  7. Стишов О.А. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця XX ст. // Мовознавство. – 2001. – №1. – С. 33 – 40.

  8. Шаповалова Г. Новотвори в сучасних інформаційно-публіцистичних текстах // Урок української. – 2004. – № 1. – С. 22 – 27.

  9. Чак Є. Чи правильно ми говоримо? – К,: Освіта, 1997. – 240 с.

  10. Шило Н.І. Російсько-український словник: Термінологічна лексика. – К.: Просвіта, 2004. – 210 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9–10


Тема: ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ


  1. Загальні поняття фразеології, джерела української фразеології. Класифікація фразеологізмів.

  2. Афористика, афористичні одиниці, побудова, походження та стилістичне використання.

  3. Афоризми, сентенції. Максими, парадокс та їх використання.

  4. Літературні цитати, ремінісценції, крилаті слова та формули мовленнєвого етикету з стилістичного погляду.

  5. Явище контамінації та модернізації ФО.

  6. Способи «перекладу» ФО.

  7. Лексико-семантичні властивості ФО (багатозначність, омонімія, синонімія, антонімія).

  8. Канцеляризми, штампи, мовні кліше, стандарти, складні найменування та їх використання.



Ключові поняття: фразеологічні зрощення, фразеологічні з’єднання, фразеологічні сполучення, прислів’я, приказка, крилаті слова, афоризми, сентенції, максими, парадокси, літературні цитати, літературні ремінісценції, складені терміни, фразеологічний еквівалент, фразеологічний аналог, дослівний переклад фразеологізмів, описовий переклад фразеологізмів, антонімічна заміна фразеологізму, оказіональне значення фразеологізму, контамінація, канцеляризми, штампи, мовні кліше, стандарти.
Література

Основна

1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови. – Львів: Світ, 2003. – С.94 – 104.



2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К. Видавничий центр «Академія», 2005. – С. 357, 367.

3. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 120– 130.

4. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 144 – 165.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 111–130.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 38 – 40.

7. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К. : Наук. думка, 1973. – 150– 210.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 91 – 111.

9. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.


Додаткова

  1. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: стилістика та культура мови. – К.: Довіра, 1999. – 431 с.

  2. Караванський С. Секрети української мови. К.: УКСП «Кобза», 1994. – 152 с.

  3. Ощипко І.Й. Практична стилістика сучасної української літературної мови: Лексика і фразеологія. – Львів: ЛДУ, 1968, – 107 с.

  4. Антоненко-Давидович Б. Яке ми говоримо / Уклад. Я. Тимошенко. – К.: Либідь, 1991. – 256 с.

  5. Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова, литературные цитаты, образные выражения. – Изд. 2-ое, дополн. . – М.: Худ. лит., 1988. – 526 с.

  6. Бігун Г. Вибрані прислів’я та приказки п’ятьма мовами. – К.: Тандем, 2000. – 136 с.

  7. Волощак М. Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання. – К.: Просвіта, 2003. – 158 с.

  8. Головащук С.І. Словник-довідник з українського літературного словоживання. Вид. 2-е, випр. – К. : Наук. думка, 2010. – 432 с.

  9. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. – 284 с.

  10. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові: Афоризми, літературні цитати, образні вислови. – К.: Вища школа, 1975. – 336 с.

  11. Коломієць М.П. Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз. – К.: Рад. школа, 1985. – 152 с.

  12. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів. – К.: Рад. школа, 1989. – 200 с.

  13. Коптілов В. У світі крилатих слів. – К., 1976. – 200 с.

  14. Литвинов В.Д., Скорина Л.П. 500 крилатих висловів. Тексти. Латино-український словник + англійські, німецькі, французькі, іспанські відповідники. К.: Індоевропа, 1993. – 320 с.

  15. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Х.: Вища шк., 1982. – 232 с.

  16. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник. – К.: Рад. шк., 1978. – 448 с.

  17. Прислів’я та приказки. У 3-х т. – Т.1–3. – К.: Наук. думка, 1989–1991.

  18. Словник фразеологізмів української мови. – К.: Наук. думка, 2003. – 1104 с.

  19. Словник античної міфології / Уклад. І.Я.Козовик, О.Д.Пономарів. – К. : Наук. думка, 1989. – 240 с.

  20. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови. – К.: Критика, 2003 . – 336 с.

  21. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови. У 2-х т. Т.1– 2. – К.: Вища школа, 1984.

  22. Українська афористика. – К.: Просвіта, 2001. – 320 с.

  23. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Рад. шк., 1988. –276 с.

  24. Фразеологічний словник української мови. В 2 т. – Т.1–2. – К.: Наук. думка, 1999.

  25. Юрченко О.С., Івченко А.О. Словник стійких народних порівнянь. – Х.: Основа, 1993. – 176 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 11 – 12



Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ІМЕННИКІВ


  1. Морфологічні синоніми та їх паралельні форми.

  2. Особливості стилістичного використання категорії роду іменників.

  3. Визначення роду незмінюваних іменників.

  4. Рід іменників на позначення професій і посад.

  5. Стилістичні особливості форм числа іменників. Випадки вживання однини в значенні множини.

  6. Стилістичне використання варіантів відмінкових форм іменників.

7. Словозмінні паралелі, що залежать або не залежать від семантики слова.

8. Уживання кличного чи називного відмінка у звертанні.



  1. Відмінювання прізвищ та особливості вживання деяких складних слів.


Ключові поняття: морфологічні засоби стилістики, морфологічні синоніми, стилістичні можливості родових форм, номенклатурні назви, відмінкові форми, форми кличного відмінку.

Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 131 – 151.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 165 – 182.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 113 – 122.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 95 – 140.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 161 – 165, 169 – 172, 181 – 184, 197.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – С. 41 – 55.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.180 – 196.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова

1. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 24 – 66.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – С. 198 – 206.

3.Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 244 – 247, 273 – 278, 281 – 282.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 13
Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
1. Стилістичне вживання повних і коротких, стягнених і нестягнених форм прикметників.

2. Стилістичне розрізнення простої та складеної форм ступенів порівняння прикметників.

3. Випадки помилкового творення ступенів порівняння якісних прикметників.

4. Синонімія конструкцій „відносний прикметник + іменник” та „іменник у називному + іменник у родовому відмінку”.

5. Стилістика вживання присвійних прикметників, їх заміна іменником у родовому відмінку належності.
Ключові поняття: прикметники якісні, відносні, присвійні, повні й короткі прикметники, стягнені й нестягнені прикметники, ступені порівняння, синоніміка прикметників.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 151 – 157.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 199 – 204.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 130 – 133.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 140 – 153.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 165 – 166, 172 – 176, 184 – 186, 197 – 198.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 58.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.196 – 200.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова

1. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 66 – 81.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – С. 198 – 206.

3. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. акад. АН УРСР І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 250 – 255, 282 – 283.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 14
Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
1. Особливості використання власне кількісних і дробових числівників у науковому та в офіційно-діловому стилях.

2. Дробові числівники в журналістських текстах. Нумералізація іменника „нуль”.

3. Збірні числівники як синоніми власне кількісних, їх ідеографічні та стилістичні особливості.

4. Випадки відхилення від норм у відмінюванні складних і складених числівників.

5. Мовна норма поєднання іменників з числівниками та винятки з правил у вживанні числівників „два”, „три”, „чотири”.

6. Відхилення від норми в поєднанні збірних числівників з іменниками.

7. Літературне вживання числового іменника „пара” з певними групами слів.

8. Можливе емоційне забарвлення тих числівників, що позначають видатні явища або пам’ятні події.

9. Числівники в складі фразеологізмів.
Ключові поняття: числівник, числівники порядкові, кількісні, збірні, дробові, відмінювання числівників, синонімія числівників, сполучення числівників з іменниками.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 162 – 163.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 211 – 222.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 138 – 144.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 168 – 182.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 166, 176, 186 – 187, 198 – 199.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 41 – 59.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.203 – 205.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.

Додаткова

1. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. Числівник української мови. – К.: Наук. думка, 1980.

2. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 81 – 85.

3. Микитюк О. Числівник // Дивослово. – 2003. – №3. – С. 27 – 32.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 15 – 16
Тема: СТИЛІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ДІЄСЛОВА (4 год.)
1. Синонімія особових форм дієслова.

2. Синонімія часів дієслова.

3. Умовний спосіб у значенні дійсного або наказового.

4. Емоційне забарвлення дієслів доконаного та недоконаного виду, вжитих у наказовому способі.

5. Інфінітив у значенні різних способів дієслова.

6. Дієслово як один з головних засобів надання динаміки висловлюванню.

7. Стилістичні можливості дієприслівників та дієприкметників.
Ключові поняття: дієслово, форми дієслова, граматичні категорії дієслова, синонімія дієслівних форм, стилістичні можливості інфінітива.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 157 – 160.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 250 –256.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 163 – 174.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 182 – 201.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 167 – 168, 178 – 180, 191 – 195, 199 – 200.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 58 – 59.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.200 – 202.

8. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.

Додаткова

1. Безпояско О.К. Інфінітив у функції другорядних членів речення // Укр. мова і літ. в школі. – 1984. – № 3. – С. 51 – 53.

2. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 94 –110.

3. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – С. 198 –206.

4. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. – К.: Наук. думка, 1971.

5. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. акад. АН УРСР І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 248 –250, 278 –281, 284 –285.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 17
Тема: СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИНТАКСИЧНИХ

ЗАСОБІВ. СТИЛІСТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПОРЯДКУ СЛІВ У РЕЧЕННІ
1. Синтаксичні синоніми та паралельні конструкції.

2. Синонімія різних типів простого речення.

3. Порядок членів речення, його змістове, синтаксичне й стилістичне значення.

4. Місце кожного члена речення за прямого порядку, в т. ч. за наявності кількох означень або додатків.

5. Стилістична мета й виправданість інверсії.

6. Можлива двозначність унаслідок подвійної залежності та способи поліпшення тексту.

7. Змістові відтінки, що залежать від розміщення вставних слів, які не є членами речення.

8. Розміщення часток, які виокремлюють або посилюють певні члени речення.



Ключові поняття: стилістичний синтаксис, синонімія синтаксичних одиниць, прямий порядок слів, зворотній порядок слів, інверсія, координація підмета й присудка, узгодження означення, керування.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 164 – 169.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 264 –270.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 179 – 188.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 215 – 219.

5. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 167 – 168, 178 – 180, 191 – 195, 199 – 200.

6. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник / За ред. Л.І.Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – С. 59 – 60.

7. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.221 – 222.

8. Зарицький М.С. Стилістика сучасної української мови: Навчальний посібник. – К.: Парламентське вид – во, 2001. – С. 112 – 143.

9. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.



Додаткова

1. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 111 – 124, 165 – 168.

2. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманітарного профілю. – К.: Вежа, 1994. – С. 206 – 220.

3. Слинько Л.Г., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища школа, 1994. – С. 5 – 18.

4. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. акад. АН УРСР І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 339 – 356, 425 – 464.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 18


Тема: ВАРІАНТИ ФОРМ, ПОВ’ЯЗАНІ З КЕРУВАННЯМ
1. Синонімічні прийменникові та безприйменникові конструкції.

2. Керування при синонімічних словах.

3. Керування при однорідних членах, що потребують різних відмінків керованих слів.

4. Можлива двозначність як наслідок не розрізнення родового суб’єкта та родового об’єкта.

5. Спільне й відмінне в керуванні в українській і російській мовах.

6. Варіанти відтворення українською мовою російських словосполучень з прийменниками „по”, „при”.

7. Помилки, пов’язані з обранням форм керування.
Ключові поняття: варіанти форм, значення відмінкових форм, керування при синонімічних словах, синонімія прийменників, керування.
Література

Основна

1. Пономарів О. Стилістика української мови: Підручник. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 157 – 160.

2. Капелюшний А.О. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Вид 2-ге, перероблене. – Львів: ПАІС, 2007. – С. 298 –311.

3. Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів: Практичні заняття. – Львів: ПАІС, 2003. – С. 199 – 204.

4. Волкотруб Г. Практична стилістика української мови: Навчальний посібник. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – С. 229 – 235.

5. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – С.211 – 214.

6. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 4-е вид. – К. : Либідь, 2008. – 640 с.
Додаткова

1. Дорошенко С.І. Граматична стилістика української мови: Посібник для учнів. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 116 – 124.

2. Особливості мови і стилю засобів масової інформації. – К.: Вища школа, 1983. – С. 97 –106.

3. Слинько Л.Г., Гуйванюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови: Проблемні питання. – К.: Вища шк., 1994. – С. 35 – 42.









База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка