Методичні вказівки 7 1 Розподіл навчального матеріалу за модулями, темами і видами занять



Сторінка1/3
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3
Зміст

С.





Вступ

5

1

Загальні методичні вказівки

7

1.1

Розподіл навчального матеріалу за модулями, темами і видами занять

7

1.2

Порядок проведення навчального процесу

8

1.2.1

Лекції

8

1.2.2

Семінарські та практичні заняття

9

1.2.3

Опрацювання тем, які виносять на самостійну підготовку

9

1.2.4

Конспект

9

1.2.5

Самостійна робота

10

1.3

Методика опрацювання навчального матеріалу

11

1.4

Система оцінки знань студентів

13

2

Модулі та теми занять

18




Модуль 1 Наукові основи безпеки життєдіяльності

18




Тема 1 Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

18




Модуль 2 Людина в структурі системи „людина – середовище”

20




Тема 2 Структурно-функціональна організація людини з точки зору її взаємодії з навколишнім середовищем та технікою

20




Тема 3 Раціональні умови життєдіяльності людини та її вплив на навколишнє середовище

22




Модуль 3 Джерела небезпеки життєдіяльності та зумовлені ними фактори

24




Тема 4 Природна, соціальна та політична небезпеки

24




Тема 5 Техногенні, комбіновані та безпеки в сучасному урбанізованому середовищі

25




Модуль 4 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

27




Тема 6 Надзвичайні ситуації та їх наслідки

27




Тема 7 Радіаційна безпека

28







Модуль 5 Надання першої лікарської допомоги при ураженні людей

30




Тема 8 Невідкладна долікарська допомога

30




Модуль 6 Організація та управління безпекою життєдіяльності

33




Тема 9 Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності

33

3

Перелік запитань для підсумкового контролю знань

35

4

Теми для самостійної аналітичної роботи

39

5

Задачі з курсу

44




Список рекомендованої літератури

52


ВСТУП
Методичні вказівки призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу та виконанні обовязкового домашнього завдання з дисципліни. Вивчення дисципліни передбачає опанування комплексу знань і вмінь, необхідних для повсякденного життя та професійної діяльності, зорієнтоване на розвиток творчої особистості, формування ноосферного мислення, свідомості та культури студента – майбутнього фахівця нового покоління.

„Безпека життєдіяльності” є новою інтегрованою науковою дисципліною, яка спирається на наукові досягнення цілої низки фундаментальних та прикладних наук, на концепцію ООН про сталий людський розвиток, Європейську систему освіти у сфері ризику, інші міжнародні та національні програми, наукові дослідження у сфері безпеки людини.

Мета курсу – теоретична та практична підготовка у майбутніх фахівців вмінь зі створення безпечних умов життя і діяльності переважно у невиробничій та виробничій сферах; осягнення принципів гармонійного розвитку особистості, сталого розвитку суспільства; формування у майбутнього фахівця цілісної системи знань та вмінь, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень у сфері безпеки людини на рівні людини, сім`ї, суспільства, підприємства, галузі, регіону, країни та світу в цілому.

Навчальний матеріал рекомендується опрацювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, що є вимогою сучасного технічного розвитку цивілізації і зорієнтовано на розвиток духовної культури особистості та формування інтелектуального потенціалу України.

У методичних вказівках відображені сучасні тенденції реформування, що відбуваються в освітній системі України, а саме:

- затвердження Міністром освіти і науки України „концепції освіти з напряму „Безпека життя ї діяльності людини”, що стала фундаментом для визначення змісту дисциплін напряму „Безпека людини”;

- викладання матеріалу подається відповідно до методичних рішень п’ятьох науково-методичних конференцій „Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика”;

- приділено більше уваги самостійній творчій роботі студента, що передбачає:

глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом опрацювання рекомендованої літератури;

самостійне написання рефератів, написання статей, розв’язування задач, відповіді на тести;

активну участь у студентських конференціях, олімпіадах тощо;

- стимулювання використання телекомунікаційних засобів (комп’ютерних програм, мережі Internet тощо) при опрацюванні навчального матеріалу;

- стимулювання оволодіння логічним мисленням, вмінням формувати висновки;

- формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.

Методичні вказівки написані відповідно до Робочої програми курсу „Безпека життєдіяльності” з урахуванням перспектив розвитку дисципліни.

1 Загальні методичні рекомендації
1.1 Розділ навчального матеріалу

за модулями, темами і видами занять


Поряд-

ковий


номер

Назва модулів

та тем


Кількість годин

Форма контр.

усього

Види занять

лекції

практ.

сам.

роб


1

2

3

4

5

6

7




Модуль 1

Наукові основи безпеки життєдіяльності



4


2


4


2





1

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

4

2

4

2


усн. опит, задачі, тести




Модуль 2

Людина в стуртурі системи „людина-середовище”



10


4


4


4





2

Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою

5

2

4

2

усн. опит, задачі, тести

3

Раціональні умови життєдіяльності людини та вплив людини на навколишнє середовище

5

2

-

2


усн. опит, задачі, тести




Модуль 3

Джерела небезпеки життєдіяльності та зумовлені ними фактори




4

6

4





4

Природні, соціальні та політичні небезпеки


2

-

2


усн. опит, задачі, тести

5

Техногенні, комбіновані та безпеки в сучасному урбанізованому середовищі


2


6


2


усн. опит, задачі, тести




Модуль 4

Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій




4

2

4





6

Надзвичайні ситуації та їх наслідки



2

-

2


усн. опит, задачі, тести

7

Радіаційна безпека




2

2

2

усн. опит, задачі, тести







Модуль 5

Надання першої долікарської допомоги при ураженні людей




2

2

2





8

Невідкладна долікарська допомога



2

2

2


усн. опит, задачі, тести




Модуль 6

Організація та управління безпекою життєдіяльності




2


-


2





9

Нормативно-правова основа безпеки життєдіяльності


2

-

2


усн. опит, задачі, тести




Всього

14

18

18

18



Теми лекційних та практичних занять визначаються викладачем при складанні тематичного плану відповідно до спеціальності та спеціалізації, кількості аудиторних занять, передбачених навчальним планом.


1.2 Порядок проведення навчального процесу
Заняття з курсу БЖД побудовані таким чином, що теми семінарських та практичних занять не повторюють лекційного курсу, а логічно доповнюють його. Такий виклад навчального матеріалу вимагає системності у вивченні курсу, адже будь-яка пропущена тема розриває логічний ланцюг послідовності засвоєння матеріалу.
1.2.1 Лекції
Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується повторити базові поняття теми лекції (детальніше див. розділ „Методика опрацювання навчального матеріалу”).

З метою інтенсифікації навчання під час лекції рекомендується використовувати навчальний посібник


Гладкая Л.А., Пляцук Л.Д. Безопасность жизнедеятельности человека: Учебное пособие. – Сумы: «Университетская книга», 2000. – 255 с. У цьому разі до конспекту заносять тільки необхідні пояснення до схем чи визначень, приклади, нова інформація тощо. За відсутності навчального посібника, лекції рекомендується детально конспектувати.
1.2.2 Семінарські та практичні заняття
Семінарське чи практичне заняття розпочинається з оцінки рівня знань з попередньої теми (лекційного чи практичного заняття) шляхом опитування чи тестування на комп’ютері або в аудиторії. Запитання для усного контролю до кожної теми є у цих методичних вказівках. Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі тих алгоритмів, які розглядалися на попередніх заняттях (приклади тестів наведено у розділі 1.4).
1.2.3 Опрацювання тем, які виносять на самостійну підготовку
Контроль за рядом тем курсу „Безпека життєдіяльності”, що повністю виносять на самостійну підготовку, проводиться під час поточного тестування та колоквіумів. Самостійна підготовка передбачає складання реферату за темами та питаннями, що опрацьовувалися, розв’язання типових задач тощо. Теми для самостійного опрацювання визначаються залежно від особливостей фахової підготовки студентів та кількості аудиторних годин, що визначені в тематичному плані курсу для даної спеціальності.
1.2.4 Конспект
При підготовці конспекту можна використовувати статті з газет, ксерокопії та іншу інформацію (наприклад, матеріали з Internet).

1.2.5 Самостійна робота та

обов’язкове домашнє завдання
Самостійне опрацювання курсу передбачає складання конспекту за розділами та темами, що опрацьовувалися, розв’язання типових задач, написання аналітичної роботи при виконанні обов’язкового домашнього завдання тощо. Система контролю самостійної роботи викладена в цьому розділі нижче.

Письмове аналітичне самостійне обов’язкове домашнє завдання дає змогу глибше опанувати ту чи іншу тему, яку студент обирає самостійно таким чином, щоб теми не повторювалися у академічній групи, і погоджує її з викладачем. тематика аналітичних робіт наведена у розділі 4. Студент також може запропонувати свою тему.

Задачі для самостійного виконання подані в розділі 5. Кожна задача має десять варіантів (0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9). Контрольна задача виконується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою шифру залікової книжки студента.

Вимоги до написання роботи:



форма виконання: робота може виконуватися у писаному, друкованому чи електронному варіанті (у форматі Word або іншому текстовому редакторі), Power Point, html – форматі;

обсяг: для робіт, написаних від руки, – не менше 7 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної), для друкованих – не менше 4 повних сторінок (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал – одинарний);

оформлення: через 2 інтервали посередині сторінки – назва теми великими літерами. Нижче – наводять прізвище та ініціали, ще нижче - факультет, курс, група, а в кінці місто, рік. Поля: верхнє та нижнє – 2 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см;

літературні джерела подаються як посилання внизу сторінки або наприкінці роботи у порядку їх використання чи за алфавітом, при цьому наводиться: видавництво, рік видання, загальний обсяг сторінок чи кількість використаних сторінок. Після цитати чи посилання на джерело інформації в тексті ставиться номер джерела в квадратних дужках [ ]. Посилання на сайти в Internet подаються у такому самому порядку. При написанні роботи необхідно використовувати не менше двох джерел, не враховуючи підручника з безпеки життєдіяльності;

орієнтовний план роботи:

Вступ – розкривається важливість проблеми та її місце в безпеці життєдіяльності.

Основна частина – подається текст, наводяться аналітичні викладки на основі статистичної та теоретичної інформації.

Висновки.

Додатки (за потреби).

Список використаної літератури.



оцінка роботи: при оцінюванні роботи враховується логіка викладення, розв’язання задач, зв’язок теорії з практикою, обґрунтовані висновки, орфографічні та стилістичні помилки, акуратність, використання основної та додаткової літератури, Internet тощо (табл. 1).
Таблиця 1 - Знижки, що застосовуються при оцінці обов’язкового домашнього завдання


Вид знижки

% знижки

Репродуктивний рівень виконання. Значні помилки. Нерозв’язана задача

80

Значні помилки при аналізі матеріалу. Відсутність висновків. Помилка в розв’язанні задачі

60

Аналіз матеріалу на належному рівні, помилки при формулюванні висновків і в задачі

40

Відсутність посилань на літературні джерела

20

Значні орфографічні та стилістичні помилки

20

Зменшення обсягу на 1 сторінку

10

Неакуратність

10


1.3 Методика опрацювання навчального матеріалу
Належне оволодіння навчальним матеріалом з курсу „Безпека життєдіяльності” потребує опрацювання як основної, так і додаткової літератури, періодичної преси.

Навчання з безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах спрямоване перш за все на формування у майбутнього фахівця відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки, культури щодо його безпеки тощо. Акценти переносяться з питань виявлення тих чи інших негативних явищ чи впливів середовища на забезпечення комплексної безпеки людини на основі системного підходу, що враховує екологічні, технічні, соціальні, психологічні та духовні засади. Це формує не тільки адекватну реакцію на негативні фактори, але й дозволяє майбутнім фахівцям ефективно розробляти методи усунення таких факторів, запобігання небезпек та зменшення наслідків їх прояву.

Специфікою безпеки життєдіяльності як науки є використання методів і досягнень фундаментальних та прикладних наук, зокрема, філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології тощо; тісний зв’язок з практичною діяльність людини. Тому при вивченні тем курсу необхідно обов’язково користуватися не тільки підручниками з безпеки життєдіяльності та додатковою літературою, але й підручниками і довідниками з біології, фізики, хімії, психології, соціології, права тощо. Наприклад, при вивченні теми „Структурно-функціональна організація людини з точки зору взаємодії її з навколишнім середовищем та технікою”, необхідно повторити: будову нервової, ендокринної та інших систем людини (шкільний предмет „Анатомія людини”); поняття про почуття, інтелект, волю (предмет „Людина і світ”); при вивченні теми „Техногенна безпека” – природу електромагнітного випромінювання, його види, магнітне, електричне, гравітаційне поля, природу та параметри електричного струму (предмет „Фізика”); базові положення електробезпеки (предмет „Основи безпеки життєдіяльності”) тощо.

Одним із ефективних засобів підготовки до занять є використання комп’ютерної техніки. На сьогодні існують СD-диски з різноманітних аспектів безпеки життєдіяльності людини:

Перша медична допомога,

Енциклопедія катастроф,

Велика енциклопедія Кирила і Мефодія та інші.

Дієвим методом самопідготовки є використання студентами мережі Internet. Саме інформація в Internet, на відміну від інформації, що міститься на СD-дисках, швидше поновлюється. Крім того, в Internet міститься багато статистичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо. Пошук сайтів та конкретних тем можна здійснити за допомогою пошукових систем: avanport.com, rambler.ru тощо.

При вивченні питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, можна скористатися сайтом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, де подана аналітична статистична інформація та електронна версія періодичної преси: www.mns.gov.ua.

Багато цінної та важливої інформації щодо курсу „Безпека життєдіяльності людини” міститься на сайті ООН – www.un.org.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка