Методичні рекомендації з виконання студентами індивідуальних завдань (рефератів) очної І контрольних робіт заочної форм навчання



Скачати 310.98 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір310.98 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ КОМП’ЮТЕРНИХ НАУК І ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра філософії

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з виконання студентами

індивідуальних завдань (рефератів) очної

і контрольних робіт заочної

форм навчання

нормативної навчальної дисципліни

циклу гуманітарної підготовки

ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ
освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр

Напрям підготовки: 0203 - Гуманітарні науки

Спеціалізація: 6.020301 – Філософія

Розглянуто

на засіданні кафедри

«Філософія»

Протокол №___ від «___» «_____________» 20__ р.




Донецьк, 2010
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТУ / КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Відповідно до навчального плану технічного університету студенти очної і заочної форм навчання повинні освоїти курс «Теорія пізнання». Перелік тем, завдань і літератури визначені в навчальній програмі і планах семінарських занять з даного курсу. З ними можна ознайомитися в кабінеті соціально-гуманітарних дисциплін (3-й навч. корп., ауд.239) або в читальних залах бібліотеки ДонНТУ (2-й або 3-й навч. корп.).

Після закінчення вивчення даного курсу СТУДЕНТИ СТАЦІОНАРУ пишуть модульні контролі. Завдання до модульних контролів з курсу «Теорія пізнання» дивиться на стор. ___-___. У студентів стаціонару може бути й екзамен з курсу «Теорія пізнання», завдання до якого дивиться на стор. **-**. Студенти очної форми навчання, вибравши тему реферату, зобов'язані у встановлений лектором термін здати його. Одержавши за реферат позитивну оцінку, студент стаціонару, якщо немає інших заборгованостей з курсу, що вивчається, допускається до написання модульного контролю / екзамену з даного курсу. Кількість рефератів встановлюється Навчальним планом за фахом. Студентам очної форми навчання пропонується додатковий перелік тем рефератів (див. стор. **-**), до яких необхідно самостійно скласти відповідний темі план (2-4 питання) і підібрати для його виконання необхідну літературу. Студенти стаціонару можуть також самі визначитися з темою реферату з курсу, що вивчається, але у такому разі вона обов'язково повинна бути узгоджена з викладачем, який веде у них заняття з даного курсу. Терміни виконання реферату і його перевірки (керівником семінарських занять або лектором) визначаються лектором.

СТУДЕНТИ-ЗАОЧНИКИ всіх спеціальностей складають екзамен. Завдання до екзамену з курсу «Теорія пізнання» дивиться на стор. **-**. Право на складання екзамену дає позитивна оцінка (залік) з контрольної роботи. Навчальним планом з курсу, що вивчається, для студентів-заочників визначена одна контрольна робота. Вона має бути виконана і здана протягом семестру в кабінет соціально-гуманітарних дисциплін (ауд. 3.239), але не пізніше ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії. Це дозволить викладачу своєчасно прорецензувати роботу, і у разі потреби, студент матиме можливість її доопрацювати або виконати наново.




    1. ПРАВИЛА ВИБОРУ ТЕМИ РЕФЕРАТУ / КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Ознайомитися з темами реферату / контрольної роботи можна в кабінеті соціально-гуманітарних дисциплін (3.239) або в читальних залах бібліотеки ДонНТУ (2-й або 3-й навч. корп.). Перш ніж зробити вибір, уважно ознайомтеся зі всіма вимогами до рефератів / контрольних робіт.

Студентам пропонується ** тем рефератів / контрольних робіт, що включають основні проблеми і концепції теорії пізнання. До кожної теми визначені план і література. Визначивши одну з них, студент зобов'язаний відповідно до запропонованого плану виконати реферат / контрольну роботу. При необхідності можна змінити тільки список рекомендованої літератури, але він не може бути менше чотирьох джерел, які повинні охоплювати і розкривати всі питання обраної теми. Крім літератури, що рекомендується до кожної теми, на стор. **-** пропонується список монографій, збірок статей і окремих статей, підручників і навчальних посібників, хрестоматій, словників, довідників, енциклопедій і періодичних видань. Їх також можна використовувати при написанні реферату / контрольної роботи. Текстологічною базою можуть бути першоджерела, видані як окремими працями, так і в різних серіях: «Философское наследие», «Из истории отечественной философской мысли», «Мыслители прошлого», «Мыслители ХХ века», «Памятники философской мысли», «Памятники исторической мысли», «Библиотека всемирной истории естествознания», «История и современность», «Наука и технический прогресс» та ін.



Номер теми реферату / контрольної роботи вибирається відповідно до останньої цифри номера своєї залікової книжки (шифру). Наприклад, якщо номер залікової книжки (шифру) закінчується на цифру 0 або на цифру 5, то і номер теми реферату / контрольної роботи в першому випадку буде 10, 20, 30 і т.д., а в другому – 5, 15, 25.
1.2. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО РЕФЕРАТУ/КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

  1. Реферат / контрольна робота повинні бути виконані самостійно, на основі вивчення наукової і навчальної літератури.

  2. Обсяг реферату / контрольної роботи – 20-24 сторінки учнівського зошита або 12 сторінок на листах паперу формату А 4 (210х297) з наступними параметрами: Times New Roman, 14 пт, через один інтервал, поля (верхнє, нижнє, праве, ліве) 2 см.

  3. Зміст реферату / контрольної роботи повинен відповідати вибраній темі і плану, що пропонується до них. Назва теми і питання плану зміні не підлягають.

  4. Теоретичний аналіз теми слід пов'язувати з проблемами, що викладалися у попередніх курсах.

  5. Матеріал теми повинен бути викладений логічно, послідовно і доказово, грамотною, літературною мовою.

  6. Реферат / контрольна робота повинні містити висновки до питань, що розглядаються.

  7. Науковий апарат повинен бути оформлений згідно з вимогами держстандарту. Посилання на літературу у квадратних дужках містять порядковий номер джерела згідно списку літератури наприкінці реферату / контрольної роботи й обов’язково сторінки, на яких викладається матеріал, використаний у рефераті / контрольній роботі).




    1. СТРУКТУРА І ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТУ/КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Реферат / контрольна робота складаються з титульного листа, теми і плану, який включає вступ, основну частину питання плану, висновок і список використаної літератури.

  1. Реферат / контрольна робота виконуються в учнівському зошиті або на листах паперу формату А 4 відповідно до необхідного обсягу. Зовнішня сторона обкладинки зошита або 1-го листа паперу вказаного формату повинен бути оформлений як титульний лист, зразок якого додається.

Зразок титульного листа реферату студента стаціонару

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Донецький національний технічний університет

Кафедра філософії


Реферат


з курсу «Теорія пізнання»

Тема 11


Проблема чуттєвого і раціонального у пізнанні

Виконав:


Сташин Вадим Ігоревич

студент IІ курсу

факультету КНТ

гр. ФіР-10 шифр № 107931

Перевірив:

__________З.О.Пасько, доц.

Донецьк – 2013

Зразок титульного листа контрольної роботи студента-заочника


Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

Донецький національний технічний університет

Кафедра філософії

Контрольна робота

з курсу «Теорія пізнанн»

Тема 17

Емпіризм Ф. Бекона як нова парадигма наукового пошуку



Виконав:

Соколов Олег Сергійович

студент II курсу

заочно-вечірнього факультету

гр. ФіР-10, шифр № 107937

Донецьк – 2013



  1. Всі сторінки реферату / контрольної роботи повинні бути пронумеровані.

  2. На першій сторінці фіксуються тема реферату / контрольної роботи і питання плану.

  3. З другої сторінки починається виклад змісту реферату / контрольної роботи відповідно до плану:

У вступі обґрунтовується актуальність теми, розкривається ступінь її відображення в літературі, показується значення даної теми, формулюються мета і завдання реферату / контрольної роботи.

В основній частині відповідно до питань плану викладається зміст теми. Кожне питання плану, перш ніж буде розкрите, необхідно виділити окремим заголовком. Спочатку виділяється перше питання, після його розгляду – друге питання і т.д.

У висновку, виходячи із змісту викладених питань плану, формулюються основні положення реферату / контрольної роботи.

5. На всі наведені в рефераті / контрольній роботі виписки (цитати) і факти необхідно робити посилання на джерело інформації - книгу, статтю тощо (див. вище). Коли те або інше положення не цитується, а передається своїми словами, потрібно також зробити посилання на його джерело. У даному випадку перед порядковим номером джерела ставиться див. та вказуються сторінки. Наприклад: [див.: 5, с. 23, 67].



  1. Список використаної літератури виноситься на останню сторінку реферату / контрольної роботи.

  2. Наприкінці реферату / контрольної роботи ставиться дата і підпис.

Студент одержує залік / позитивну оцінку з реферату / контрольної роботи лише у тому випадку, якщо виконає всі вимоги, що пред'являються до їх написання.

Студенти стаціонару результати перевірки реферату дізнаються у свого викладача.

Студенти-заочники, одержавши в кабінеті соціально-гуманітарних дисциплін (ауд. 3.239) рецензію на свою роботу, повинні ознайомитися з її змістом, щоб надалі врахувати зауваження викладача. Одержану рецензію на зараховану контрольну роботу необхідно пред'явити екзаменатору.

Якщо реферат / контрольна робота одержали оцінку «не зараховано», то належить, залежно від вказівок рецензента, або їх доопрацювати, або написати нові за цією ж темою, або за іншою, відповідно до шифру чи запропоновану викладачем.




  1. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ / КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ


Тема 1. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ

  1. Проблема пізнавальності світу. Специфіка гносеологічної проблематики.

  2. Пізнавальна діяльність, її соціокультурні корені.

  3. Проблема адекватності людського пізнання. Агностицизм, його джерела й оцінка шляхів подолання.

  4. Гносеологічна проблематика у сучасній філософії. Переоцінка гносеологічної ролі науки.

Література: 1-8,14,18, 22
Тема 2. ПРОБЛЕМИ ПІЗНАННЯ В ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ.

  1. Емпіризм Ф. Бекона як нова парадигма наукового пошуку.

  2. Емпіризм Т. Гоббса і Дж. Локка.

  3. Агностицизм Д. Г’юма і Дж. Берклі.

  4. Раціоналізм Р. Декарта, Б. Спінози та Г.Ф. Лейбниця.

Література: 1-8,10,12,13,16
Тема 3. ПРОЦЕС ПІЗНАННЯ В СИСТЕМАХ НІМЕЦЬКОЇ КЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ

  1. Аналіз І. Кантом пізнавального процесу і пізнавальних можливостей розуму.

  2. Пізнавальна діяльність у науковченні І.Г. Фіхте.

  3. Проблема наукового дослідження у натурфілософії В.Й. Шеллінга.

  4. Логіка і гносеологія Г.Ф.В. Гегеля.

Література: 1-8,10,14,18, 22,24
Тема 4. ЕМПІРИЗМ І ПОЗИТИВІЗМ В НАУЦІ І ФІЛОСОФІЇ

  1. Проблеми методології і науковості філософського знання в позитивізмі О.Конта.

  2. Епістемологічні принципи емпіриокритицизму.

  3. Прагматизм про шляхи і мету пізнавального процесу. Проблема істинності знання.

  4. Реформування наукового пізнання в неопозитивізмі.

Література: 1-8,11-13,15,20,24
Тема 5. ЕПІСТЕМОЛОГІЧНА ПРОГРАМА ЛОГІЧНОГО ПОЗИТИВІЗМУ І ЇЇ КРИТИКА

  1. Логічний позитивізм про роль знаково-символічних засобів наукового мислення.

  2. Проблема співвідношення теоретичного апарату науки та її емпіричної бази.

  3. Аналітична філософія та її роль у розробці проблем сучасної логіки, семіотики та методології науки.

Література: 1-7,11-13,15,20,23,24
Тема 6. СУЧАСНА ЕПІСТЕМОЛОГІЯ: ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ, ТЕЧІЇ, ШКОЛИ І НАПРЯМКИ

  1. Аналітична філософія В.О. Квайна і його теорія „наявного зацікавлення”. Принцип онтологічної відносності.

  2. Фальсифікаціонизм К. Поппера. Розвиток наукового знання як вибір кращох теорії.

  3. Лінгвістичний прагматизм Л.Вітгенштейна. Теорія мовних ігор.

  4. Проблема теоретичного навантаження факту. Л. Флек.

  5. „Історична школа в філософії науки” (Т. Кун, П. Файєрабенд, І. Лакатос).

Література: 1-7,11-13,15,20,23,24
Тема 7. ДІЯЛЬНІСНО-ПРАКТИЧНА ОСНОВА ПІЗНАННЯ

  1. Поняття діяльності. Ціле покладання як основна риса діяльності людини.

  2. Основні форми діяльності, їх зв’язок з пізнанням.

  3. Діяльність людини як безпосередня й найближча основа мислення та пізнання.

  4. діяльність людини як основа розвитку здатності пізнання до відображення дійсності і виявлення можливих характеристик дійсності.

Література: 1-8,10,14,23
Тема 8. ПІЗНАННЯ ЯК ПРОЦЕС І ФОРМА ІДЕАЛЬНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ ДІЙСНОСТІ. ОБ’ЄКТ І СУБ’ЄКТ ПІЗНАННЯ.

  1. Суб’єкт і об’єкт пізнання – основні категорії гносеології.

  2. Типи знання і пізнання.

  3. Співвідношення об’єкту пізнання і предмету знання.

  4. Практично-соціальний характер суб’єктно-об’єктних відносин.

Література: 1-7,8,14,18,22
Тема 9. ПРИРОДА І СУТНІСТЬ ІДЕАЛЬНОГО

  1. Поняття ідеального.

  2. Ідеальне як зміст діяльності, що відповідає формі предмета.

  3. Свідомість – пізнання – знання.

Література: 1-7,8,10,14
Тема 10. ЄДНІСТЬ ЧУТТЄВОГО І РАЦІОНАЛЬНОГО В ПІЗНАННІ

  1. Предметно-чуттєва діяльність і пізнання.

  2. Форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення).

  3. Поняття раціонального пізнання.

  4. Форми раціонального пізнання.

  5. Проблема єдності чуттєвого і раціонального в пізнанні. Емпіризм і раціоналізм.

Література: 1-8,14,18, 22,24
Тема 11. ПРОБЛЕМА ІСТИНИ В ТЕОРІЇ ПІЗНАННЯ

  1. Поняття істини. Істина як гносеологічна і як соціокультурна проблема.

  2. Істина як відповідність думки і дійсності. Об’єктивна істина.

  3. Істина як процес. Абсолютна і відносна істина. Скептицизм і релятивізм.

  4. Ступені осягнення істини: почуття, розсудок, розум. Істина і заблудження.

Література: 1-8,14,18, 22-24
Тема 12. ГНОСЕОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА КРИТЕРІЯ ІСТИНИ

  1. Проблема критерію істини в історії філософії.

  2. Соціальна обумовленість і конкретність істини. Істина і цінність. Істина і переконання. Наукові критерії істинного знання.

  3. Проблема соціальних критеріїв істини: марксизм, прагматизм, конвенціоналізм, інструменталізм.

  4. Поліваріантність розуміння проблеми істини в сучасній філософії.

Література: 1-8,14,18, 22,24
Тема 13. ЕМПІРИЧНИЙ І ТЕОРЕТИЧНИЙ РІВНІ ПІЗНАННЯ

  1. Емпіричне і теоретичне, чуттєве і раціональне в пізнанні, їх співвідношення. Раціоналізм, сенсуалізм та емпіризм в історії філософії.

  2. Особливість емпіричного рівня пізнання. Категорії „факт” і „досвід”.

  3. Особливості теоретичного рівня пізнання.

  4. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного компонентів наукового знання.

Література: 1-8,14,18, 22,24
Тема 14. НАУКА ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН

  1. Виникнення науки. Феномен наукового знання і наукового мислення.

  2. Поняття наукового методу дослідження. Філософська методологія і наукова діяльність.

  3. а) метод сходження від абстрактного до конкретного;

  4. б) метод єдності логічного і історичного;

  5. в) метод системного аналізу;

  6. г) метод структурно-функціонального аналізу.

  7. Наукова картина світу. Ідеали і норми науки.

Література: 1-8,11,13, 15, 22, 23
Тема 15. ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ НАУКИ В ФІЛОСОФІЇ ПОСТМОДЕРНУ

  1. Постструктуралізм як аналітичний інструмент сучасної науки.

  2. Ірраціоналістичні тенденції в філософії Постмодерну. Дослідження феномену науки в постмодерністському мисленні.

  3. Пізнання і розуміння. Герменевтика як методологія інтерпретації і розуміння.

Література: 1-7,11,12, 17, 18, 20-24
ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Введение в философию 6 В 2 ч. Ч. 2 / Фролов И.Т. и др... – М.: Политиздат, 1990. – 639с.

  2. Лукашевич В.К. Философия и методология науки: Учеб. пособие / Лукашевич В.К. – Мн.: Соврем. шк., 2006. – 320 с. - 2 экз.

  3. Орлов В. Основы философии. Ч. 1. Диалектический материализм : Учеб. пособие. – Перм: 1991. – 448с. 5 экз.

  4. Політична філософія: Підручник / Під ред.. Є. Суліма. – К.: Знання, 2006. – 799с. – 235 екз.

  5. Спиркин А.Г. Основы философии : Учеб. пособие для вузов. – М.: Политиздат, 1988. – 592с. – 28 экз.

  6. Філософія / под ред.. І. Надольного: Навч. пос. – К.: Вікар, 1999. – 64с. – 4 екз.

  7. Філософія: Підруч. для вищ. шк.. – Х.: Прапор, 2004. – 736с. – 38 екз.

Додаткова

  1. Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика : учеб. пособие / П. В. Алексеев, А. В. Панин. – М. : Высш. шк, 1991. – 383 с.

  2. Гадамер Х. -Г. Истина и метод. - М.: 1988. - 600с.

  3. Гулыга А. В. Немецкая классическая философия / А. В. Гулыга. – М. : Мысль, 1986. – 334 с.

  4. Канке В. А. Основные философськие направления и концепции науки: Итоги ХХ века. - М.: 2000. – 430с.

  5. Ивин А. А. Современная философия науки / А. А. Ивин. – М. : Высш. шк., 2005. – 592 с.

  6. История и философия науки (Философия науки) : учеб. пособие / Под ред. Ю. В. Крянева, Л. Е. Моториной.– М. : Альфа-М; ИНФРА-М, 2007.–335 с.

  7. Климов А. Я. Диалектика практики и познания / А. Я. Климов. – М. : Высш. шк., 1991. – 360 с.

  8. Кохановский В. П. Философия и методология науки : учебник / В. П. Кохановский. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 576 с.

  9. Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия ХVIII века : учеб. пособие / В. Н. Кузнецов, Б. В. Мееровский, А. Ф. Грязнов. – М. : Высш. шк., 1986. – 398 с.

  10. Кун Т. Структура научных революций. - М.: 1977. – 420с.

  11. Микешина Л. А. Философия познания: диалог и синтез подходов // Вопросы философии. – 2001. - №4. – С. 13-27.

  12. Нарский И. С. Западноевропейская философия ХVII века : учеб. пособие / И. С. Нарский. – М. : Высш. шк., 1974. – 383 с.

  13. Поппер К. Логика й рост научного знания. - М.: 1983. – 530с.

  14. Порус В. Н. Парадоксальная рациональность. - М.: 2000.- 300с.

  15. Порус В. Н. Эпистемология: некоторые тенденції // Вопросы философии. - 1997. - №2. – С. 21-37.

  16. Риккерт Г. Науки о природе и науки о культуре. - М.: 1998. – 416с.

  17. Современная философия науки. - М.: 1996. – 417с.

  18. Степин В. С. Философия науки : Общие проблемы : учебник / В. С. Степин. – М. : Гардарики, 2006. – 384 с.

  19. Хвостова К. В. Количественные методы в истории // Вопросы философии. – 2002. - №6. – С. 34-50.

3. ТЕМИ РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ




  1. історичному розвитку філософії.

  2. Пізнавальна діяльність, її структура і соціокультурні корені.

  3. Агностицизм, його джерела й оцінка шляхів подолання.

  4. Гносеологічна проблематика у сучасній філософії.

  5. Раціоналізм, сенсуалізм та емпіризм в історії філософії.

  6. Проблема пізнання світу в давньогрецькій філософії.

  7. Теорія пізнання Платона і Аристотеля.

  8. Емпіризм Ф. Бекона як нова парадигма наукового пошуку.

  9. Емпіризм Т. Гоббса і Дж. Локка.

  10. Агностицизм Д. Г’юма і Дж. Беркли.

  11. Раціоналізм Р. Декарта, Б. Спінози та Г.Ф. Лейбниця.

  12. Аналіз І. Кантом пізнавального процесу і пізнавальних можливостей розуму.

  13. Пізнавальна діяльність у науковченні І.Г. Фихте.

  14. Проблема наукового дослідження у натурфілософії В.Й. Шеллінга.

  15. Логіка і гносеологія Г.Ф.В. Гегеля.

  16. Проблеми методології і науковості філософського знання в позитивізмі О.Конта.

  17. Прагматизм про шляхи і мету пізнавального процесу.

  18. Реформування наукового пізнання в неопозитивізмі.

  19. Епістемологічна програма логічного позитивізму.

  20. Проблема співвідношення теоретичного апарату науки та її емпіричної бази.

  21. Аналітична філософія та її роль у розробці проблем сучасної логіки, семіотики та методології науки.

  22. Проблеми наукового пізнання в аналітичній філософії В.О. Квайна.

  23. Сучасна епістемологія: К. Попер, Л.Вітгенштейн, Л. Флек, . Кун, П. Файєрабенд, І. Лакатос.

  24. Діяльність людини як безпосередня й найближча основа мислення та пізнання.

  25. Проблема суб’єкта і об’єкта в теорії пізнання.

  26. Природа і сутність ідеального.

  27. Істина як гносеологічна проблема.

  28. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

  29. Форми чуттєвого пізнання.

  30. Поняття і форми раціонального пізнання.

  31. Проблема істини в теорії пізнання.

  32. Проблема критерію істини в історії філософії.

  33. Поліваріантність розуміння проблеми істини в сучасній філософії.

  34. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного компонентів наукового знання.

  35. Наука як пізнавальна діяльність, соціальний інститут і феномен культури.

  36. Особливості природничо-наукового, економічного та соціогуманітарного знання.

  37. Знання і переконання, віра і істина.

  38. Наукові критерії істинного знання.

  39. Проблема соціальних критеріїв істини: марксизм, прагматизм, конвенціоналізм, інструменталізм.

  40. Скептицизм та релятивізм про проблему істини.

  41. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, закон, теорія.

  42. Пізнання і розуміння.

  43. Філософська методологія і наукова діяльність.

  44. Поняття методу і методології.

4. ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ



Монографії, збірки статей і статті

Библер В.С. Мышление как творчество. – М.: Политиздат, 1975. – 399 с.

Буданов В.Г. О методологии синергетики // Вопросы философии. – 2006. – № 5. – С.79-94.

Быстрицкий Е.К. Феномен личности: мировоззрение, культура, бытие. – К.: Наук. Думка, 1991. – 195 с.

Гайденко П.П. Научная рациональность и философский разум. – М.: Прогресс-Традиция, 2003. – 528 с.

Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986. – 332 с.

Диалектика. Познание. Наука /Отв. ред. В.А.Лекторский, В.С.Тюхтин. – М.: Наука, 1988. – 285 с.

Диалектическое противоречие: Сб. /Предисл. М.Б.Кедрова. – М.: Политиздат, 1979. – 343 с.

Дрюк М.А. Синергетика: позитивное знание и философский импрессионизм // Вопросы философии. – 2004. – № 10. – С.102-113.

Ильенков Э.В. Диалектическая логика: Очерки истории и теории. – 2-е изд. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.

Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги ХХ столетия: Учеб. пособие. – М.: Логос, 2000. – 320 с.

Капица П.Л. Эксперимент. Теория. Практика. – М.: Наука, 1987. – 494 с.

Категории диалектики, их развитие и функции /Отв. ред. В.П.Иванов. – К.: Наук. думка, 1980. – 363 с.

Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания: Избр. филос. работы. – К.: Наука, 1982. – 367 с.

Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.

Лазарев Ф.В., Лебедев С.А. Проблема истины в социально-гуманитарных науках: интервальный подход // Вопросы философии. – 2005. – № 10. – С.95-115.

Лазарев Ф.В., Брюс А. Литтл. Современная эпистемология: дух и проблемы. – Симферополь: Таврида, 1999. – 176 с.

Лазарев Ф.В., Тарасов В.И. Разум в новом столетии: глобальная переориентация. – Симферополь: СОНАТ, 2000. – 88 с.

Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. – М.: Наука, 1980. – 354 с.

Майданов А.С. Миф как источник знания // Вопросы философии. – 2004. – № 9. – С.91-105.

Мень А. Познание Мира // Наука и жизнь, 1990. – №4. – С.50-56.

Рассел Б. Человеческое познание: Его сфера и границы /Пер. с англ. Н.В.Воробьева. – К.: Ника-Центр; М.: Ин-т общегуманит. исслед., 2001. – 560 с.

Ровинский Р.Е. Синергетика и процессы развития сложных систем // Вопросы философии. – 2006. – № 2. – С.162-169.

Скоробогатов В.А. Развитие форм отражения. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 167 с.

Чудинов Э.М. Природа научной истины. – М.: Политиздат, 1977. – 312 с.

Шалютин С.М. Искусственный интеллект: Гносеол. аспект. – М.: Мысль, 1985. – 199 с.

Шептулин А.П. Диалектика единичного, особенного и общего. – 2-е изд., расшир. – М.: Высш. шк., 1973. – 271 с.

Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М.: Наука, 1988. – 175 с.



Підручники і навчальні посібники

Аблеев С.Р. История мировой философии: Учебник, – М.: ООО «Изд-во АСТ»: «Изд-во Астрель», 2002. – 416 с.

Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика: Учеб. пособие. – М.: Высш. школа, 1991. – 383 с.

Алексеев П.В., Панин А.В. Философия: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 608 с.

Алексеева Л.А., Додонов Р.А., Муза Д.Е. Философия науки и техники: Учеб.-методич. пособие. – Донецк: ДонНТУ, 2004. – 111 с.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

Введение в философию: Учеб. пособие /Авт. кол.: Фролов И.Т. и др. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2002. – 623 с.

Введение в философию: Учеб.-методич. пособие (для студентов-заочников) /Под ред. Л.Н. Никитина. – К.: Абрис, 2000. – 118 с.

Воронкова В.Г. Философия: Учеб. пособие. – Запорожье: Изд-во ЗГИА, 2003. – 358 с.

Голубинцев В.О., Данцев А.А., Любченко В.С. Философия для технических вузов: Учебник. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 512 с.

Горак Г.Л. Філософія: Курс лекцій. – К.: Вілбор, 1997. – 272 с.

История и философия науки (Философия науки): Учеб. пособие /Под ред. Ю.В. Крянева, Л.Е.Моториной. – М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2007. – 337 с.

История мировой философии: Учеб. пособие /Под ред. В.Д.Губина, Т.Ю.Сидориной. – М.: Астрель: АСТ: ХРАНИТЕЛЬ, 2007. – 494 с.

История философии: Учебник /Отв. ред. В.П.Кохановский. – 2-е изд., перераб. и доп. – Ростов н/Д.: Феникс, 2004. – 736 с.

История философии: Учеб. пособие /Под ред. В.М.Мапельман и Е.М.Пенькова. – М.: Изд-во ПРИОР, 1997. – 464 с.

Історія філософії: Підручник /Кер. авт. кол. В.Г.Кремень. – 2-ге вид., перероб. та доп.. – Х.: Прапор, 2003. – 768 с.

Кальной И.И. Философия: Учебник. – Симферополь: Бизнес-Информ, 2003. – 448 с.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, 2003. – 376 с.

Кохановский В.П. Философия и методология науки: Учебник. – Ростов н/Д.: Феникс, 1999. – 576 с.

Крапивенский С.Э. Общий курс философии: Учебник. – 5-е изд. – Волгоград: Изд-во «Либрис», 2005. – 472 с.

Кузнецов В.Г., Кузнецова И.Д., Миронов В.В., Момджян К.Х. Философия: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 519 с.

Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия второй половины XVIII – начала XIX века: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1989. – 478 с.

Лазарев Ф.В., Трифонова М.К. Философия: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – Симферополь: СОНАТ, 2003. – 352 с.

Невлева И.М. Философия: Учеб. пособие. – Х.: Консум, 2001. – 432 с.

Предмет і проблематика філософії: Навч. посібник /За заг. ред. М.А.Скрирнника, З.Е.Скринник. – Львів: Львів. Банк. Ін-т Нац. Банку України, 2001. – 485 с.

Радугин А.А. Философия: Курс лекций: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во ЦЕНТР, 2001. – 272 с.

Разин А.В. Философия: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 2006. – 459 с.

Родчанин Е.Г. Философия для технических вузов. Исторический и систематический курс. – М.: ИКЦ «МарТ»; Ростов н/Д.: Изд. центр «МарТ», 2004. – 400 с.

Семенюк Е.П. Філософія сучасної науки і техніки: Підручник. – Львів: Світ, 2006. – 152 с.

Скирбекк Г., Гилье Н. История философии: Учеб. пособие, – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – 800 с.

Соколов В.В. Европейская философия XV-XVII веков: Учебник. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк., 1996. – 400 с.

Соколов В.В. Средневековая философия: Учеб. пособие. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 352 с.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.

Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники: Учеб. пособие. – М.: Гардарики, 1996. – 400 с.

Философия и методология науки: Учеб. пособие /Под ред. В.И.Купцова. – М.: Аспект-Пресс, 1996. – 552 с.

Философия: Учебник /Под общ. ред. В.В.Миронова. – М.: Норма, 2005. – 928 с.

Философия: Учебник /Под общ. ред. Л.Н.Москвичева. – М.: Изд-во РАГС, 2003. – 688 с.

Философия: Учебник /Под ред. В.Д.Губина, Т.Ю.Сидориной. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2005. – 828 с.

Философия: Учебник /Под ред. В.Н.Лавриненко, В.П.Ратникова. – М.: Культура и спорт, ЮНИТИ, 2001. – 584 с.

Философия: Учебник /Под ред. В.Н.Лавриненко. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Юристъ, 2005. – 506 с.

Философия: Учебник /Под ред. О.А.Митрошенкова. – М.: Гардарики, 2005. – 655 с.

Философия: Учеб.-методич. пособие /Под ред. Л.А.Алексеевой, Р.А.Додонова, Д.Е.Музы и др. – Донецк: ДонНТУ, 2004. – 180 с.

Философия: Учеб. пособие /Авт. кол. под рук. Е.Ф.Осичнюка, В.С.Зубова. – 2-е изд. – К.: Изд-во «Ника-Центр», 1997. – 384 с.

Философия: Учеб. пособие /Отв. ред. В.П.Кохановский. – 13-е изд. – Ростов н/Д.: Феникс, 2006. – 576 с.

Философия: Учеб. пособие /Под общ. ред. Ю.А. Харина. – Мн.: Тетра Системс, 1998. – 432 с.

Философия: Учеб. пособие /Под ред. Н.С.Кожеуровой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Единство, 2002. – 319 с.

Философия: учение о бытии, познании и ценностях человеческого существования: Учебник /Кузнецов В.Г., Кузнецова И.Д., Миронов В.В., Момджян К.Х. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 519 с.

Філософія: Навч. посібник /За ред. І.Ф.Надольного. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2001. – 457 с.

Філософія: Навч. посібник /Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль. – К.: Аграрна наука, 2001. – 576 с.

Філософія: Підручник /Бичко І.В., Бойченко І.В., Бойченко М.І. та ін. – К.: Либідь, 2001.– 408 с.

Філософія: Підручник /За заг. ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: Прапор, 2004. – 736 с.

Філософія: Підручник /За ред. Г.А.Заїченка та ін. – К.: Вища шк., 1995. – 455 с.

Чанышев А.Н. Философия Древнего мира (история философии): Учебник. – М.: Высш. шк., 2003. – 703 с.

Хрестоматії

Антология мировой философии: В 4 т. /Редкол.: В.В.Соколов, Н.С.Нарский, В.В.Богатов, Ш.Ф.Мамедов и др. – М.: Мысль, 1969-1972.

Мир философии: Книга для чтения: В 2 ч. /Сост.: П.С.Гуревич, В.И.Столяров.– Ч.1.: Исходные философские проблемы, понятия и принципы. – М.: Политиздат, 1991. – 672 с.

Мир философии: Книга для чтения: В 2 ч. /Сост.: П.С.Гуревич, В.И.Столяров.– Ч.2.: Человек. Общество. Культура. – М.: Политиздат, 1991. – 624 с.

Современная философия науки: знания, реальность, ценность в трудах мыслителей Запада: Учеб. хрестоматия. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Логос, 1996. – 400 с.

Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия: Учеб. пособие /Сост., ред. и вступ. ст. Б.С.Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 556 с.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие /Отв. ред. В.П.Кохановский, В.П.Яковлев. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1999. – 544 с.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие /Под ред. и сост. А.А.Радугин. – М.: Центр, 1998. – 432 с.

Хрестоматия по философии: Учеб. пособие /Сост.: П.В.Алексеев, А.В.Панин. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Проспект: ТК Велби, 2003. – 576 с.

Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: Древний мир – эпоха Просвещения: Сб. ст. /Редкол.: И.Т.Фролов (отв. ред.) и др.; Сост.: П.С.Гуревич. – М.: Политиздат, 1991. – 461 с.

Человек: Мыслители прошлого и настоящего о его жизни, смерти и бессмертии: XIX век: Сб. ст. /Редкол.: И.Т.Фролов (отв. ред.) и др.; Сост.: П.С.Гуревич. – М.: Республика, 1995. – 528 с.

Словники, довідники, енциклопедії

Всемирная энциклопедия: Философия: ХХ век /Главн. науч. ред. и сост. А.А.Грицанов.– М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор, 2002. – 976 с.

Енциклопедичний філософський словник /Редкол.: В.І.Шинкарук (гол. редкол.) та ін. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.

Николаева Л.С., Самыгин С.И., Столяренко Л.Д. Философия: экзаменационные ответы. – Ростов н/Д.: Феникс, 2002. – 384 с.

Новая философская энциклопедия: В 4 т. /Науч.-ред. совет: В.С.Степин (предс.) и др. – М.: Мысль, 2000, 2001.

Основы философии в вопросах и ответах /Под ред. Е.Е.Несмеянова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 2002. – 608 с.

Русская философия: Словарь /Под ред. М.А. Маслина. – М.: Республика, 1995. – 655 с.

Словарь философских терминов /Науч. ред. В.Г.Кузнецова. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 731 с.

Словарь философских терминов /Сост.: Л.А.Алексеева, Д.Е.Муза, В.И.Пашков и др. – Донецк: ДонНТУ, 2002. – 69 с.

Современная западная социология: Словарь /Сост.: Ю.Н.Давыдов, М.С.Ковалева, А.Ф.Филиппов. – М.: Политиздат, 1990. – 432 с.

Современная западная философия: Словарь /Сост.: В.С.Малахов, В.П.Филатов. – М.: Политиздат, 1991. – 414 с.

Современная философия: Словарь и хрестоматия /Отв. ред. В.П.Кохановский. – Ростов н/Д.: Феникс, 1995. – 511с.

Современный философский словарь /Под общ. ред. В.Е.Кемерова. – 2-е изд., испр. и доп. – Лондон, Франкфурт-на-Майне, Париж, Люксембург, Москва, Минск: ПАНПРИНТ, 1998. – 1064 с.

Социальная философия: Словарь /Сост. и ред.: В.Е.Кемеров, Т.Х.Керимов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Академический Проект; Екатеринбург: Деловая Книга, 2006. – 624 с.

Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник /Заг. ред. В.П.Андрущенко, М.І.Горлача.– К.-Х.: Рубікон, 1997. – 400 с.

Философия: Краткий тематический словарь /Под ред. Т.П.Матяш, В.П.Яковлева. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 416 с.

Философия: 100 экзаменационных вопросов: Экспресс-справочник /Отв. ред. В.П.Кохановский. – Ростов н/Д.: Март,1998. – 256 с.

Философия: Энциклопедический словарь /Под ред. А.А.Ивина. – М.: Гардарики, 2004. – 1072 с.

Философский энциклопедический словарь /Ред.-сост.: Е.Ф.Губский, Г.В.Кораблева, В.А.Лутченко. – М.: ИНФРА-М, 2007. – 576 с.

Философская энциклопедия: В 5 т. /Гл. ред. Ф.В.Константинов. – М.: Сов. энциклопедия. – 1960-1970.

Философский словарь /Под ред. И.Т. Фролова. – 6-е изд., перераб. и доп. – М.: Политиздат, 1991. – 560 с.

Философский словарь Владимира Соловьева. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1997. – 464 с.

Философский энциклопедический словарь /Редкол.: С.С.Аверинцев, Э.А.Араб-Оглы, Л.Ф.Ильичев и др.– 2-е изд. – М.: Сов. энциклопедия, 1989. – 815 с.

Філософська думка в Україні: Біобібліогр. Словник /Авт. кол.: В.С.Горський, М.Л.Ткачук, В.М.Нічик та ін.– К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2002. – 244 с.

Эстетика: Словарь /Под общ. ред. А.А.Беляева и др. – М.: Политиздат, 1989. – 447 с.

Яскевич Я.С. Философия в вопросах и ответах. – Мн.: Новое знание, 2003. – 400 с.



Періодичні видання

Вестник Московского университета. Серия – Философия (журн.).

Вестник Санкт-Петербургского университета. Серия – Философия (журн.).

Вопросы философии (журн.).

Ноосфера і цивілізація (журн.).

Философская и социологическая мысль (журн.).

Философские науки (журн.).

Філософська думка (журн.).



Человек (журн.).
5. ЗАВДАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З КУРСУ «ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ І ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

  1. Проблема пізнавальності світу. Специфіка гносеологічної проблематики.

  2. Пізнавальна діяльність, її соціокультурні корені.

  3. Проблема адекватності людського пізнання. Агностицизм, його джерела й оцінка шляхів подолання.

  4. Гносеологічна проблематика у сучасній філософії. Переоцінка гносеологічної ролі науки.

  5. Емпіризм Ф. Бекона як нова парадигма наукового пошуку.

  6. Емпіризм Т. Гобса і Дж. Лока.

  7. Агностицизм Д. Г’юма і Дж. Берклі.

  8. Раціоналізм Р. Декарта, Б. Спінози та Г.Ф. Лейбниця.

  9. Аналіз І. Кантом пізнавального процесу і пізнавальних можливостей розуму.

  10. Пізнавальна діяльність у науковченні І.Г. Фіхте.

  11. Проблема наукового дослідження у натурфілософії В.Й. Шелінга.

  12. Логіка і гносеологія Г.Ф.В. Геґеля.

  13. Проблеми методології і науковості філософського знання в позитивізмі О.Конта.

  14. Епістемологічні принципи емпіриокритицизму.

  15. Прагматизм про шляхи і мету пізнавального процесу. Проблема істинності знання.

  16. Реформування наукового пізнання в неопозитивізмі.

  17. Логічний позитивізм про роль знаково-символічних засобів наукового мислення.

  18. Проблема співвідношення теоретичного апарату науки та її емпіричної бази.

  19. Аналітична філософія та її роль у розробці проблем сучасної логіки, семіотики та методології науки.

  20. Аналітична філософія В.О. Квайна і його теорія „наявного зацікавлення”. Принцип онтологічної відносності.

  21. Фальсифікаціонизм К. Попера. Розвиток наукового знання як вибір кращої теорії.

  22. Лінгвістичний прагматизм Л.Вітгенштейна. Теорія мовних ігор.

  23. Проблема теоретичного навантаження факту. Л. Флек.

  24. „Історична школа в філософії науки” (Т. Кун, П. Файєрабенд, І. Лакатос).

  25. Поняття діяльності. Цілепокладання як основна риса діяльності людини.

  26. Основні форми діяльності, їх зв’язок з пізнанням.

  27. Діяльність людини як безпосередня й найближча основа мислення та пізнання.

  28. Діяльність людини як основа розвитку здатності пізнання до відображення дійсності і виявлення можливих характеристик дійсності.

  29. Суб’єкт і об’єкт пізнання – основні категорії гносеології.

  30. Типи знання і пізнання.

  31. Співвідношення об’єкту пізнання і предмету знання.

  32. Практично-соціальний характер суб’єктно-об’єктних відносин.

  33. Поняття ідеального.

  34. Ідеальне як зміст діяльності, що відповідає формі предмета.

  35. Свідомість – пізнання – знання.

  36. Предметно-чуттєва діяльність і пізнання.

  37. Форми чуттєвого пізнання (відчуття, сприйняття, уявлення).

  38. Поняття раціонального пізнання.

  39. Форми раціонального пізнання.

  40. Проблема єдності чуттєвого і раціонального в пізнанні. Емпіризм і раціоналізм.

  41. Поняття істини. Істина як гносеологічна і як соціокультурна проблема.

  42. Істина як відповідність думки і дійсності. Об’єктивна істина.

  43. Істина як процес. Абсолютна і відносна істина. Скептицизм і релятивізм.

  44. Ступені осягнення істини: почуття, розсудок, розум. Істина і заблудження.

  45. Проблема критерію істини в історії філософії.

  46. Соціальна обумовленість і конкретність істини. Істина і цінність. Істина і переконання. Наукові критерії істинного знання.

  47. Проблема соціальних критеріїв істини: марксизм, прагматизм, конвенціоналізм, інструменталізм.

  48. Поліваріантність розуміння проблеми істини в сучасній філософії.

  49. Емпіричне і теоретичне, чуттєве і раціональне в пізнанні, їх співвідношення. Раціоналізм, сенсуалізм та емпіризм в історії філософії.

  50. Особливість емпіричного рівня пізнання. Категорії „факт” і „досвід”.

  51. Особливості теоретичного рівня пізнання.

  52. Взаємозв’язок емпіричного і теоретичного компонентів наукового знання.

  53. Виникнення науки. Феномен наукового знання і наукового мислення.

  54. Поняття наукового методу дослідження. Філософська методологія і наукова діяльність.

  55. Метод сходження від абстрактного до конкретного.

  56. Метод єдності логічного і історичного.

  57. Метод системного аналізу.

  58. Метод структурно-функціонального аналізу.

  59. Наукова картина світу. Ідеали і норми науки.

  60. Постструктуралізм як аналітичний інструмент сучасної науки.

  61. Ірраціоналістичні тенденції в філософії Постмодерну. Дослідження феномену науки в постмодерністському мисленні.

  62. Пізнання і розуміння. Герменевтика як методологія інтерпретації і розуміння.

6. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНИХ КОНТРОЛІВ З КУРСУ «ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

6.1. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 1 ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТАЦІОНАРУ


  1. Проблема пізнавальності світу. Специфіка гносеологічної проблематики.

  2. Діяльність людини як безпосередня й найближча основа мислення та пізнання, виявлення можливих характеристик дійсності.

  3. Проблема адекватності людського пізнання. Агностицизм, його джерела й оцінка шляхів подолання.

  4. Суб’єкт і об’єкт пізнання – основні категорії гносеології.

  5. Типи знання і пізнання.

  6. Співвідношення об’єкту пізнання і предмету знання.

  7. Практично-соціальний характер суб’єктно-об’єктних відносин.

  8. Поняття істини. Істина як гносеологічна і як соціокультурна проблема.

  9. Істина як відповідність думки і дійсності. Об’єктивна істина.

  10. Істина як процес. Абсолютна і відносна істина. Скептицизм і релятивізм.

  11. Ступені осягнення істини: почуття, розсудок, розум. Істина і заблудження.

  12. Проблема критерію істини в історії філософії.

  13. Соціальна обумовленість і конкретність істини. Істина і цінність. Істина і переконання. Наукові критерії істинного знання.

  14. Проблема соціальних критеріїв істини: марксизм, прагматизм, конвенціоналізм, інструменталізм.

  15. Поліваріантність розуміння проблеми істини в сучасній філософії.

  16. Емпіричне і теоретичне, чуттєве і раціональне в пізнанні, їх співвідношення. Раціоналізм, сенсуалізм та емпіризм в історії філософії.

  17. Форми чуттєвого (відчуття, сприйняття, уявлення) і раціонального (поняття, судження, умовивід) відображення і пізнання дійсності.

  18. Особливість емпіричного рівня пізнання. Категорії „факт” і „досвід”.

  19. Особливості теоретичного рівня пізнання.

  20. Про специфіку філософських і нефілософських категорій.

  21. Категорії як логічні форми розвитку пізнавального процесу: категорії «сутність» і «явище».

  22. Категорії як логічні форми розвитку пізнавального процесу: категории «зміст» і «форма».

  23. Категорії як логічні форми розвитку пізнавального процесу: категории «можливість» і «дійсність» у системі категорій філософії.

  24. Категорії як логічні форми розвитку пізнавального процесу: необхідність і випадковість: теоретико-пізнавальний аспект.

  25. Сучасні аспекти проблеми категорій

6.2. ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2 ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТАЦІОНАРУ



  1. Зародження наукового ставлення до світу в античній філософії (період ранньої класики)

  2. Теорія пізнання Платона і Аристотеля.

  3. Гносеологічна проблематика в середньовічній філософії. Суперечка навколо проблеми універсалій.

  4. Емпіризм Ф. Бекона як нова парадигма наукового пошуку.

  5. Емпіризм Т. Гоббса і Дж. Локка.

  6. Агностицизм Д. Г’юма і Дж. Берклі.

  7. Раціоналізм Р. Декарта, Б. Спінози та Г.Ф. Лейбниця.

  8. Аналіз І. Кантом пізнавального процесу і пізнавальних можливостей розуму.

  9. Пізнавальна діяльність у науковченні І.Г. Фіхте.

  10. Проблема наукового дослідження у натурфілософії В.Й. Шеллінга.

  11. Логіка і гносеологія Г.Ф.В. Гегеля.

  12. Проблеми методології і науковості філософського знання в позитивізмі О.Конта. Епістемологічні принципи емпіриокритицизму.

  13. Реформування наукового пізнання в неопозитивізмі.

  14. Прагматизм про шляхи і мету пізнавального процесу. Проблема істинності знання.

  15. Аналітична філософія В.О. Квайна і його теорія „наявного зацікавлення”. Принцип онтологічної відносності.

  16. Фальсифікаціонизм К. Поппера. Розвиток наукового знання як вибір кращої теорії.

  17. Лінгвістичний прагматизм Л.Вітгенштейна. Теорія мовних ігор.

  18. Проблема теоретичного навантаження факту. Л. Флек.

  19. „Історична школа в філософії науки” (Т. Кун, П. Файєрабенд, І. Лакатос).

  20. Постструктуралізм як аналітичний інструмент сучасної науки.

  21. Ірраціоналістичні тенденції в філософії Постмодерну. Дослідження феномену науки в постмодерністському мисленні.

  22. Пізнання і розуміння. Герменевтика як методологія інтерпретації і розуміння.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка