Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів



Сторінка1/5
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.85 Mb.
  1   2   3   4   5


Національний авіаційний університет

НАВЧАЛЬНО_НАУКОВИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра кримінального права і процесу

 

 



  

Методичні рекомендації

з організації самостійної роботи студентів

з дисципліни «Криміналістика»

 

для студентів _6.030401 «Правознавство»________



(шифр та назва напряму (спеціальності) підготовки

 

 



 

 

  Укладач к.ю.н. Ланцедова Ю.О.



(науковий ступінь, вчене звання, П.І.Б. викладача)
Розглянуто та схвалено

на засіданні кафедри кримінального

(повна назва кафедри)
Протокол № __ від «___»_____20__р.

Завідувач кафедри_____________



ЗМІСТ




стор.

ВСТУП……………………………………………………………..

4

Модуль 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ

6

Тема 1.1. Предмет, система і завдання науки криміналістики. Методологічні основи науки криміналістики та тенденції їх розвитку…………………………………………………………….

6


Тема 1.2. Криміналістична ідентифікація………………………...

7

Модуль 2. Криміналістична техніка………………

13

Тема 2.1. Загальні положення криміналістичної техніки. Криміналістична фотографія, відеозйомка та звукозапис……..

Тема 2.2. Криміналістична трасологія. Вчення про сліди (трасологія)

Тема 2.3. Криміналістична балістика. Дослідження вогнепальної і холодної зброї та слідів їх застосування

Тема 2.4. Техніко-криміналістичне дослідження документів

Тема 2.5. Криміналістичне дослідження письмової мови та почерку……………………………………………………………

Тема 2.6. Криміналістична ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітоскопія)…………………………………………

Тема 2.7. Криміналістична інформатика (криміналістичний облік та реєстрація)………………………………………………...

Модуль 3. Криміналістична тактика……………...

Тема 3.1. Загальні положення криміналістичної тактики. Організація планування розслідування та слідчі версії

Тема 3.2. Криміналістична тактика слідчого огляду місця події.

Тема 3.3. Криміналістична тактика обшуку та виїмки…………..

Тема 3.4. Тактика проведення допиту та очної ставки…………

Тема 3.5. Тактика відтворення обстановки і обставин події. Тактика пред’явлення для впізнання……………………………...



Модуль 4. Методика розслідування окремих видів злочинів………………………………………………

Тема 4.1. Загальні основи криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів…………………………………………

Тема 4.2. Методика розслідування злочинів, скоєних проти людини. Основи методики розслідування вбивств і зґвалтувань.

Тема 4.3. Основи методики розслідування злочинів проти власності. Криміналістична методика розслідування крадіжок, грабежів, розбійних нападів, вимагання, шахрайства…………



13
18


21

26
29


31
35

38
38

41

44

47


51
55

55
58

61


Список джерел………………………………………………

65


вступ

Важливою складовою теоретичної і прикладної підготовки з навчальної дисципліни «Криміналістика» у юридичних вищих навчальних закладах висококваліфікованих фахівців-юристів є самостійна робота студентів. Дана підготовка студентів може мати наступні навчальні ситуації із самостійного оволодіння положеннями робочої навчальної програми цієї навчальної дисципліни, коли питання:

1. Були розглянуті у процесі лекції і винесені для більш детального опанування на відповідне практичні заняття.

2. Не були розглянуті у процесі лекції або були розглянуті на лекції не у повному обсязі і винесені для опанування на практичні заняття.

3. Були розглянуті у процесі лекції і на практичні заняття не виносяться, але входять до робочої навчальної програми дисципліни і тому мають бути самостійно опановані студентами.

4. Не були розглянуті у процесі лекції або були розглянуті на лекції не у повному обсязі і на практичні заняття не виносяться і мають бути самостійно опановані студентами.

Найбільш складними ситуаціями для студентів є самостійне оволодіння тими питаннями, які не розглядалися на лекції чи були розглянуті на лекціях не у повному обсязі.

Незважаючи на те, що такі навчальні ситуації створюються для самостійного оволодіння студентами нескладних питань, коли допомога викладача може бути мінімальною і за необхідності може бути реалізована у часи позааудиторних консультацій, студенти мають орієнтуватися на той рівень оволодіння матеріалом, який досягається у процесі практичних занять. Даний підхід дозволяє студентові напрацювати додаткові прикладні навички із самостійного опанування певними положеннями криміналістики з тим, щоб у процесі практичної роботи вже бути підготовленим самостійно опановувати будь-які положення даної юридичної науки.

Таким чином, самостійна підготовка з даної навчальної дисципліни дозволяє студентові на відповідному рівні не лише оволодіти програмними положеннями криміналістики, а здобути навички самостійного опанування тих чи інших положень даної юридичної науки.

Методичні рекомендації стосуються самостійної підготовки лише на ті питання, які не розглядалися на лекції.

Видами самостійної роботи студентів є: репродуктивна, творча, комбінована. Самостійна робота репродуктивного типу – це процес ознайомлення з навчальним матеріалом за питаннями, що винесені на самостійне вивчення, повторення матеріалу, який вивчався на аудиторних заняттях, опрацювання нормативно-правових актів з метою вивчення їх змісту, ознайомлення з матеріалами практики, тощо, а також виконання самостійних робіт по вивченому матеріалу в аудиторії.

Самостійна робота творчого характеру включає виконання індивідуальних завдань, які мають науковий або практичний характер і передбачають роботу з додатковими джерелами, матеріалами за заданими темами, їх аналіз, творче опрацювання з професійної точки зору, аналіз та оцінка правових норм, виявлення прогалин та суперечностей у законодавстві. Самостійна робота як вид навчальної діяльності поділяється на кілька рівнів: доаудиторна, аудиторна та післяаудиторна.

Самостійна робота студентів включає у себе: опрацювання лекційного матеріалу; вивчення окремих тем, що винесені на самостійне опрацювання; підготовку конспектів навчальних текстів; підготовку до семінарських занять; вирішення практичних завдань (у т.ч. їх письмове оформлення); виконання індивідуальних завдань; роботу з додатковими джерелами для поглибленого вивчення матеріалу тощо. Зміст самостійної роботи студентів та її обсяг визначається викладачем, який організує та контролює самостійну роботу студентів над дисципліною. Викладач визначає частину матеріалу, яка відводиться на самостійне вивчення, повідомляє студентам, рекомендує використання конкретних джерел та форми роботи з ними, видає індивідуальні завдання студентам, а також контролює їх виконання. Контроль за самостійною роботою студентів здійснюється на семінарських заняттях, у процесі індивідуально-консультативної роботи та в процесі модульного контролю.

Самостійна робота студентів забезпечується системою навчально-методичних засобів: підручниками, начально-методичними посібниками, конспектами студентів, інформаційними базами даних, тощо.



МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ

Тема 1.1. Предмет, система і завдання науки криміналістики. Методологічні основи науки криміналістики та тенденції їх розвитку
План

1. Історія розвитку криміналістики.

2. Тенденції розвитку криміналістики.

3. Методологія науки криміналістики.


Методичні рекомендації

1. Самостійне опанування питання історії розвитку криміналістики доцільно у контексті порівняння викладу цих питань у різних запропонованих літературних джерелах, звертаючи особливу увагу на видання Ю. Торвальда «Сто років криміналістики» та курс лекцій з криміналістики за ред. О. А. Кириченка. При цьому варто мати на увазі, що початок використання криміналістичних знань у протидії кримінальним правопорушенням важко встановити, тоді як завершення першого періоду формування даної сукупності знань як науки криміналістики пов’язується із посібником Ганса Гроса «Керівництво для судових слідчих як система криміналістики», що у свою чергу не є безспірним.

2. Розглядаючи питання про тенденції розвитку криміналістики, варто звернути увагу на існування першої концепції поняття, системи та інших теоретичних основ криміналістики, які пов’язуються з протидією лише зі злочинами, та з другою концепцією розвитку теоретичних та інших основ даної науки, яка має охопити протидію вже зі всіма різновидами правопорушень.

3. Вивчення третього питання передбачає належне засвоєння методології науки криміналістики, яка базується на принципах формах та способах наукового пізнання. В основі системи методів є загальні методи пізнання, а саме: загальнонаукові (евристичні й специфічні) та спеціальні. В свою чергу перші – аналіз, синтез, аналогія, індукція та дедукція є евристичними методами. Другі – спостереження, вимірювання, порівняння, описування, екперимент та моделювання – відносяться до специфічних методів. Спеціальні ж методи – це ті, що запозичені з інших наук, але використовуються наукою криміналістикою в процесі вирішення криміналістичних завдань. У процесі вивчення цієї теми слід сконцентрувати увагу студентам на особливостях застосування цих та інших методів, які використовуються з метою розкриття й розслідування злочинів і відповідають певно визначеним критеріям: науковості, етичності, ефективності, допустимості, безпечності та ін.


Джерела: [1]; [3]; [6]; [8]; [11]; [14]; [17]; [20].
Завдання

Підготувати реферативні повідомлення на теми:

1. Теоретичні засади криміналістики.

2. Становлення і розвиток криміналістики.

3. Криміналістика і теорія оперативно-розшукової діяльності.

4. Використання криміналістичних знань, засобів і методів у інших галузях людської діяльності.

5. Історія виникнення і використання прийомів, засобів виявлення та викриття злочинної діяльності.

6.Основні етапи формування криміналістичних знань.

7. Сучасний рівень і тенденції розвитку криміналістики у зарубіжних країнах.


Запитання для самоперевірки

1. Пригадайте, які існують періоди розвитку криміналістики як методичної юридичної науки.

2. Назвіть у чому полягають відмінності теоретичних основ криміналістики за першою та другою концепцією даної науки.

3. Дайте визначення поняттю методології криміналістики

4. В чому полягає сутність криміналістичної методології?
Тема 1.2. Криміналістична ідентифікація
План

1. Зародження вчення про ідентифікацію.

2. Встановлення групової належності об’єкта і його доказове значення.

3. Поняття криміналістичної діагностики та її значення в розслідуванні злочинів.




Методичні рекомендації

1. При самостійному опанування питання про хронологію зародження ідентифікації як базисного власне криміналістичного методу дослідження варто звернути увагу на роль у цьому С. М. Потапов, який одним з перших у 1940 р. у статті «Принципи криміналістичної ідентифікації » намагався визначити сутність даного методу, 1969 р. М. В. Салтевський, який у 1969 р. захистив докторську дисертацію «Теоретичні основи встановлення групової приналежності в судовій експертизі (методологічні, правові проблеми) і найбільш правильно визначив сутність та співвідношення ідентифікації та групофікації, В. Я. Колдін, який у цьому ж 1969 р. також захистив докторську дисертацію «Ідентифікація та її роль у встановленні істини по кримінальним справам», де вже поняття ідентифікації та групофікації змішувалися між собою, що розвив М. Я. Сегай у 1970 р. у докторській дисертації - «Методологія судової ідентифікації». Пізніше О. А. Кириченко та Ю. Д. Ткач розвили найбільш правильний М. В. Салтевського із вирішення даного питання, одна з останніх варіацій якого викладено у запропонованому курсі криміналістики за ред. О. А. Кириченка.

2. При вивченні другого питання студенту за основу необхідно взяти розробки П. Д. Біленчука та ін. співавторів, експертне дослідження за допомогою методів ідентифікації і групофікаціі, на думку яких, проходить одні і ті ж етапи: 1. Обстеження (огляд, попереднє дослідження) об’єктів. 2. Роздільне дослідження. 3. Експериментальне дослідження. 4. Порівняльне дослідження. 5. Оцінка результатів порівняння. 6. Формулювання висновків. А також звернути увагу на те, що коли відбиток містить ознаки, характерні тільки для тієї чи іншої групи об’єктів, поміж яких може бути і той об’єкт, що направлений головним суб’єктом на ідентифікаційне дослідження, то робиться висновок про те, що трасоутворювальними об’єктами в цьому випадку можуть бути об’єкти, ознаки зовнішньої будови яких притаманні тій чи іншій певній групі твердих об’єктів, наприклад, сокирам з певними розмірами товщини і довжини леза тощо.

3. Розглядаючи третє питання студент має звернути увагу на те, що під діагностичним дослідженням більш правильно розуміти встановлення факту наявності ознак загального характеру певного зовнішнього впливу за матеріально фіксованим відображенням цих ознак на різного роду об’єктах, коли по цих ознаках можна діагностувати лише факт певного зовнішнього впливу. Ознаки загального характеру певного зовнішнього впливу можуть бути відображені у літературі таким чином: 1. На поверхні того твердого об’єкта, який був підданий зовнішньому впливу. 2. В структурі того твердого об’єкта, який був підданий зовнішньому впливу. 3. В структурі того сипкого, рідкого чи газоподібного об’єкта, який був підданий зовнішньому впливу. 4. У свідомості людини також відображаються ознаки зовнішнього впливу. Зокрема, людина може сприйняти ознаки зовнішнього впливу, характерного для дії кислоти, яку правопорушник вилив на тіло та одяг потерпілого, а потім вже описати характер тих матеріальних змін, які він бачив, а спеціаліст вже по даному опису може припустити, яка саме кислота була виплеснута на потерпілого.


Джерела: [9]; [11]; [12]; [17]; [19]; [25]; [26].
Завдання

Підготувати реферативні повідомлення на теми:

1. Наукові основи криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій діяльності.

2. Ототожнення, встановлення групової належності. Проблеми ототожнення об’єктів, що не мають усталеної форми.

3. Загальні положення методики ідентифікаційного дослідження.

4. Сукупність ідентифікаційних ознак як підстава для вирішення питання про тотожність об’єктів.
Зазначте правильну відповідь у запропонованих тестах:

1. Наукові засади криміналістичної ідентифікації включають такі теоретичні положення:

а) індивідуальність об’єктів матеріального світу;

б) загальний взаємозв’язок об’єктів матеріального світу;

в) відносна стійкість об’єктів матеріального світу;

г) можливість правильного їх аналізу і змін;

д) усі відповіді правильні;

е) усі відповіді неправильні;

є) не всі відповіді правильні.

2. Вимоги законності при ідентифікації виражаються:

а) у виконанні вимог процесуальних норм;

б) у використанні матеріалів, що не викликають сумніву;

в) в об’єктивності результатів ідентифікаційного дослідження;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні;

е) окремі відповіді неправильні.

3. Умови ідентифікації включають:

а) наявність відповідних ототожнюваних і ототожнюючих

об’єктів чи їх копій;

б) відображення в ототожнюючому об’єкті індивідуальної сукупності ознак;

в) сувора послідовність процесу ідентифікації;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні;

е) окремі відповіді неправильні.

4. Умови використання ідентифікаційних ознак включають:

а) істотність;

б) виразність;

в) відносну стійкість;

г) усі відповіді правильні;

д) усі відповіді неправильні;

е) окремі відповіді неправильні.

5. Форми ідентифікації людини розмежовують за такими чинниками:

а) слідами рук, ніг, зубів та інших частин тіла;

б) фото-, відео- і рентгенівськими зображеннями;

в) уявним образом;

г) описом ознак;

д) рукописними текстами і підписами;

е) текстами, виготовленими розмножувальною технікою;

є) фонограмами;

ж) кістковими залишками;

з) біологічними виділеннями;

и) відповіді правильні;

і) усі відповіді неправильні;

ї) окремі відповіді неправильні.

6. Ідентифікації не підлягають такі об’єкти:

а) рідкі;

б) сипкі;

в) газоподібні;

г) порошкоподібні;

д) усі відповіді правильні;

е) усі відповіді неправильні;

є) окремі відповіді неправильні.

7. Групова належність встановлюється:

а) коли сукупність ознак ідентифікуючого об’єкта недостатня

для встановлення тотожності;

б) коли відсутній ідентифікуючий об’єкт, тотожність якого необхідно встановити;

в) коли досліджувані об’єкти не мають просторово-фіксованої

будови і їх взагалі неможливо ідентифікувати;

г) коли ідентифікаційний об’єкт набув якісно нової сукупності

ознак і встановити тотожність неможливо;

д) коли механізм слідоутворення не відображає ідентифікуючих ознак конкретного об’єкта;

е) усі відповіді правильні;

є) усі відповіді неправильні;

ж) окремі відповіді неправильні.

8. при встановленні групової належності види досліджень об’єктів

такі:


а) дослідження встановлюваних об’єктів:

– визначення сутності та призначення предмета;

– встановлення природи невідомої речовини;

– встановлення належності кількох об’єктів до однієї чи різних груп;

б) дослідження встановлюючих об’єктів:

– встановлення способу виготовлення об’єктів;

– встановлення групової належності (моделі) слідоутворюючого об’єкта;

в) усі відповіді правильні;

г) усі відповіді неправильні;

д) окремі відповіді неправильні.

9. Стадії ідентифікаційного дослідження включають:

а) попереднє дослідження;

б) детальне дослідження;

в) оцінка результатів і формулювання висновків;

г) оформлення матеріалів дослідження;

д) усі відповіді правильні;

е) усі відповіді неправильні;

є) окремі відповіді неправильні.

10. Форми здійснення ідентифікації поділяються на такі:

а) процесуальна:

– дізнання, попереднє слідство і судовий розгляд;

– пред’явлення для впізнання;

– ідентифікаційні експертизи;

– огляд;


– обшук і виїмка;

б) непроцесуальна:

– оперативно-розшукова і адміністративна діяльність;

– криміналістичні та оперативні обліки;

– ідентифікаційні дослідження за оперативними мате­ріалами;

– перевірка (встановлення особи) за документами;

– інші оперативно-розшукові заходи;

в) усі відповіді правильні;

г) усі відповіді неправильні;

д) окремі відповіді неправильні.


Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає вклад М. В. Салтевського у розвиток методу ідентифікації як власне криміналістичного методу дослідження?

2. Які новели у визначення сутності і співвідношення ідентифікації та групофікації були привнесені О. А. Кириченком та Ю. Д. Ткачем?

3. Визначте положення матеріалістичної діалектики та логіки, які становлять методологічні засади теорії ідентифікації.

4. Що розуміється під ідентифікацією за природою об’єктів, які ідентифікуються?

5. Як поділяють криміналістичну ідентифікацію за сферою застосування криміналістичної техніки, за допомогою якої здійснюють окремі та порівняльні дослідження об’єктів, що ідентифікуються?

6. Які закономірності та умови потрібно враховувати при виконанні ідентифікації за уявним образом?

7. В чому полягає сутність слідчої та експертної ідентифікації?




МОДУЛЬ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

Тема 2.1. Загальні положення криміналістичної техніки. Криміналістична фотографія, відеозйомка та звукозапис
План

1. Класифікація технічних засобів.

2. Особливості фотографування трупа на місці події.

3. Правила оформлення фотознімків, відеозйомки та звукозапису, які додаються до матеріалів кримінальної справи.


Методичні рекомендації

1. Вивчаючи питання про класифікацію технічних засобів, студентам необхідно звернути увагу на розмежування їх на гласні та негласні технічні засоби, а також на лабораторні та позалабораторні засоби, розглянути класифікацію залежно від конструктивного і функціонального призначення засобів та інші наявні у літературі підходи щодо класифікації такого роду засобів протидії кримінальним правопорушенням. Вміти пояснити зародження, розвиток і сучасний стан криміналістичної техніки як розділу науки криміналістики та її практичну значущість в процесі розслідування злочинів. Вміти сформулювати мету та завдання) що вирішуються науково-технічними засобами, які використовуються в діяльності правоохоронних органів.

2. Готуючи друге питання, студент має звернути увагу на те, що фотографічна зйомка трупа має певні особливості. При фотографуванні трупа використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомки. Фотозйомка трупа на місці його виявлення провадиться для фіксації його загального вигляду, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, наявності та розміщення трупних плям, синців. Для фіксації загального вигляду, положення і пози труп на місці його виявлення фотографують у взаємозв’язку з навколишнім оточенням та ізольовано від нього. Труп з предметами обстановки навколо нього звичайно фотографують із двох бічних сторін. Фотозйомку щодо осі трупа бажано здійснювати під кутом 45°. Не рекомендується без потреби робити знімки з боку ніг, особливо з близької відстані, та з боку голови. Сліди і ушкодження фотографують спочатку так, щоб на знімку було видно, на якій частині тіла чи одягу вони знаходяться, а потім великим планом із масштабною лінійкою. Сліди крові треба фотографувати масштабною зйомкою. Особливо важливо зафіксувати локалізацію, напрямок патьоків крові, їх форму. При фотозйомці слідів і ушкоджень на трупі можуть використовуватися світлофільтри. Детальні знімки ран, синців, саден бажано фіксувати за допомогою кольорової фотографії, оскільки їх колір має істотне криміналістичне значення.

3. При опануванні третього питання студент в першу чергу повинен звернути увагу на те, що фотокінозйомка та звуковідеозапис можуть бути застосовані під час розслідування злочинів лише у разі належного процесуально-криміналістичного їх оформлення. Згідно ст. 105 КПК України, стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії, а також фототаблиці, які пояснюють зміст протоколу долучаються до протоколу у вигляді додатків, які належним чином виготовляються, засвідчуються підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні таких додатків. До загальних вимог, які визначають допустимість застосування у кримінальному провадженні технічних засобів його фіксування, належать такі, як законність, наукова обґрунтованість, етичність, безпечність. Застосування технічних засобів фіксації може здійснюватись самостійно особою, яка проводить процесуальну дію (слідчим, прокурором) або ж відповідно до ч. 2 ст. 71 КПК України шляхом залучення для надання безпосередньої технічної допомоги сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду спеціаліста.Тобто фотознімки, виготовлені у процесі слідчої дії, є наочним додатком до протоколу, який разом із фотознімками є одним із джерел доказів. За чинним кримінально процесуальним законодавством фотознімки не є самостійним джерелом доказів – це допоміжна форма фіксації результатів слідчої дії, що пояснює та збагачує зміст протоколу своєю наочно об’єктивною інформацією.


Джерела: [1]; [2]; [8]; [9]; [12]; [14]; [17]; [29].
Завдання

Підготувати реферативні повідомлення на теми:

1. Загальні положення криміналістичної техніки та застосування науково-технічного забезпечення в розслідуванні й запобіганні злочинам.

2. Комплекти науково-технічних засобів, що використовуються в розкритті і розслідуванні злочинів.

3. Перспективи і проблеми розвитку криміналістичної техніки.

4. Види, способи, прийоми криміналістичної фотографії.

5. Окремі аспекти застосування відеозапису в ході проведення слідчих дій.

6. Методи дослідницької фотографії.

7. Особливості фотографування криміналістичних об’єктів.


Зазначте правильну відповідь у запропонованих тестах:

1. До фотографічної фіксації місця події висуваються такі вимоги:

а) порядок фотозйомки та процедури огляду місця подій повинні бути взаємопов’язані;

б) фотозйомка повинна передувати іншим методам фіксації;

в) засоби і методи фотозйомки вибираються залежно від ситуації огляду для забезпечення повноти, всебічності та точності фіксації;

г) сукупність фотознімків повинна давати повне та зрозуміле уявлення про обстановку злочину;

д) до внесення якихось змін в обстановку місця події слід фотографувати його загальний вигляд і взаємне розташування об’єктів;

е) усі відповіді правильні;

є) усі відповіді неправильні;

ж) не всі відповіді правильні.

2. Методика фотографування слідів на місці їх виявлення така:

а) місце виявлення слідів фіксується зйомкою на тлі оточуючих об’єктів;

б) окремо фіксується кожний слід методом великомасштабної

зйомки;


в) фіксуються деталі та особливості сліду;

г) фотографується взаємне розташування слідів;

д) усі відповіді правильні;

е) усі відповіді неправильні;

є) не всі відповіді правильні.

3. Об’єкти, їх стан і ознаки при перевірці показань на місці події фіксуються в такій послідовності:

а) місце або вихідна точка, звідки починається перевірка показань;

б) окремі ділянки маршруту і розташування учасників слідчої дії;

в) орієнтири, на які вказує особа, показання якої перевіряються;

г) місця, де виявлено сліди і предмети;

д) особливості виявлених слідів і предметів;

е) усі відповіді правильні;

є) усі відповіді неправильні;

ж) не всі відповіді правильні.


Задача 1

Необхідно провести фотозйомку людини, будівлі та споруди, а так само рухомого об'єкту за допомогою цифрового фотоапарата.



1. Назвіть основні частини та вузли цифрового фотоапарата.

2. Назвіть правила портретної фотозйомки, а також архітектурної будівлі (споруди) і рухомого об'єкту.

3. Вкажіть відомості про цифровий фотоапарат, що підлягають відображенню в протоколі слідчої дії.
Задача 2

З продовольчого магазина здійснена крадіжка зі зломом. Злочинці проникли в нього, відірвавши дві дошки в задній стінці підсобного приміщення. Магазин розташований на розі перетину двох вулиць дачного селища. Лицьова сторона магазину з торговою вітриною і прилавком звернена на одну вулицю. Ліва бокова сторона з входом, якщо дивитися з боку вітрини, звернена на іншу вулицю. Задня і права бокові стіни магазину знаходяться на території дачної ділянки, засадженого деревами. З двох сторін до магазину примикає паркан. Торгове приміщення магазину 2x3 м і розраховано тільки для одного продавця. На стелажі з винно-горілчаними виробами навалено пляшки, на інших - товари знаходяться в порядку. На підлозі валяються два розбиті пляшки з-під вина. Горлечка з верхньою частиною пляшок збереглися. У підсобному приміщенні, вузькому і довгому, на підлозі в безладно розкидані порожні ящики та пляшки. Біля стін стоять бочки і нерозкриті ящики. У місці відриву дощок в стінці підсобного приміщення є декілька яскраво виражених слідів відтиску. Від пролому в глибину дачної ділянки в глибокому снігу ведуть дві доріжки слідів ніг.



1. Визначте способи і методи фотозйомки даного місця події.

2. Назвіть види зйомки, які повинні бути виконані в даному випадку.

3. Визначте коло об'єктів, що підлягають фіксуванню на цих знімках, точки зйомки, межі кадру.
Задача 3

У сараї, розташованому у дворі житлового будинку, виявлено труп жінки. Вхід у двір будинку здійснюється через хвіртку. Двір середніх розмірів. У лівій, від входу стороні двору знаходиться три господарських споруди. Між господарськими будівлями є прохід шириною 2 м. Сарай, в якому виявлено труп, - третій з боку будинку. Його розмір 3х2,5 м. Двері сараю закриті. Біля його дверей виявлена ​​невелика частина дошки розміром 10х30 см з одним кінцем, забрудненим речовиною бурого кольору, схожою на кров. Від дверей сараю до паркану двору ведуть краплі речовини бурого кольору. Труп лежить на дровах, розкиданих в сараї біля самого входу, ногами від протилежної від входу стіні, головою в лівий кут. У відкриті двері сараю видно тільки спину і ноги трупа. На тілі трупа наявна велика колота рана.



1. Назвіть способи фотозйомки трупа на місці події.

2. Визначте найбільш доцільні точки фотозйомки трупа в даній ситуації.

3. Вкажіть на можливі в даному випадку види зйомки (орієнтована, оглядова, вузлова і детальна).
Задача 4

При огляді місця події були виявлені пістолет системи «Макаров» із заводським номером 125431 і гільза із заводським маркуванням, а також написаний на стіні губною помадою текст, наступного змісту: «Я тут був, спробуй - знайди!».



1. Визначте коло об'єктів, що підлягають фіксуванню на фотознімках, точки фотозйомки, межі кадру.

2. Назвіть способи фотозйомки зазначених доказів на місці події.

3. Визначте можливі види зйомки в даному конкретному випадку.
Запитання для самоперевірки

1. Які існують підходи щодо класифікації криміналістичних технічних засобів?

2. Що таке гласні і негласні технічні засоби протидії кримінальним правопорушенням?

3. Які технічні засоби відносяться до поза лабораторних технічних засобів протидії кримінальним правопорушенням?

4. Які існують особливості фотографування трупа на місці події?

5. Як правильно необхідно оформляти фотознімків, відеозйомки та звукозапису, які додаються до матеріалів кримінальної справи?


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка