Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів з дисципліни "судова психіатрія"



Скачати 297.2 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір297.2 Kb.




МІЖРЕГІОНАЛЬНА

АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ




МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З

дисципліни

"СУДОВА ПСИХІАТРІЯ"
(для бакалаврів, спеціалістів)

Київ 2009


Підготовлено доцентом кафедри медичної психології та психокорекції Федосовою Л.О.

Затверджено на засіданні кафедри медичної психології та психокорекції

(Протокол № 7 від 20.02.2009)

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом


Федосова Л.О. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Судова психіатрія" (для бакалаврів, спеціалістів). - К.: МАУП, 2009. - 38 с.



Методичні рекомендації містять пояснювальну записку, рекомендації до написання реферату, теми рефератів, рекомендації до самостійної роботи, організацію та форми самостійної роботи студентів, тематичний план дисципліни, методичні рекомендації до самостійної роботи студентів, перелік питань та завдань для самостійної роботи студентів, вказівки до виконання контрольної роботи, теми контрольних робіт, тестові завдання, критерії оцінювання знань студентів та список літератури.

© Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2009
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальна дисципліна "Судова психіатрія" є важливим курсом у підготовці медичних психологів. Програмою дисципліни "Судова психіатрія" передбачено ви­значення основних засад судової психіатрії, завдань і методологічних принципів експертного аналізу, а та­кож вивчення судово-психіатричної оцінки різних форм психічних розладів.

Мета вивчення дисципліни "Судова психіатрія" — опанувати ос­новні поняття, предмет та задачі судової психіатрії, набути вмінь і навичок організації та проведення судово-психіатричної експертизи, орієнтуватися у підставах та порядку застосування примусових заходів медичного характеру, володіти засобами судово-психіатричної оцінки різних форм психічних розладів.

Зміст програми відповідає нормативним вимогам підготовки фа­хівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр і спеціаліст за спе­ціальностями "Практична психологія" та "Медична психологія".

За результатами вивчення матеріалу цього курсу студенти складають залік.

Основними навчально-методичними посібниками з курсу "Судова психіатрія" є видання, наведені у списку літератури.



ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів з дисципліни "Судова психіатрія" потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, яка визначається необхідністю ефективної професійної діяльності.

Активізація самостійної роботи студентами може бути забезпечена такими факторами:

1.Участю у творчій діяльності.

2.Використанням у навчальному процесі активних методів навчання.

3.Мотивуючими факторами контролю знань (рейтингова та накопичувальна системи оцінювання знань).

4.Необхідністю обов'язкового виконання індивідуальних завдань.

5.Розширенням обсягу знань з дисципліни за рахунок роботи з додатковою літературою.

Основним завданням організації самостійної роботи студентів з дисципліни "Судова психіатрія" є навчити студентів свідомо працювати не тільки з навчальним матеріалом, але і з науковою інформацією, закласти основи самоорганізації та самовиховання, сформувати уміння та навички постійно підвищувати свою кваліфікацію.

При вивченні дисципліни "Судова психіатрія" необхідністю організації самостійної роботи є єдність таких її взаємопов’язаних форм: аудиторна робота; позааудиторна пошуково-аналітична робота; творча наукова робота.



Аудиторна самостійна робота реалізується в процесі лекційних, практичних і семінарських занять.

Так, під час практичного заняття студенти детально аналізують фактори, що впливають на процес проведення медико-психологічних досліджень, технологічні особливості проведення медико-психологічних досліджень у різних галузях медичної психології, методи та структурні технологічні процеси різних видів медико-психологічних досліджень.

В процесі практичних занять відбувається перевірка засвоєння отриманих знань шляхом застосування попередньо підготовленого методичного матеріалу – тестів для виявлення ступеня опанування студентами необхідних теоретичних і практичних положень. Крім того, застосовуються такі форми аудиторної діяльності, як опитування, аналіз типових помилок, дискусії, семінари, рефлексійний аналіз розуміння матеріалу тощо. Підготовка до таких занять потребує ґрунтовної теоретичної і практичної самостійної роботи студентів.

При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначенні питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати. При проведенні семінарів визначаються:



  • умінням студентів аналізувати навчальний матеріал;

  • здатністю формулювати та відстоювати свою позицію;

  • активністю;

  • можливістю науково мислити;

  • навичками самостійної роботи з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання;

  • якістю написання рефератів тощо.

Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння обговорюваного питання, навчитись у творчій суперечці визначати істину, встановлювати особисту і спільну точки зору з обговорюваної проблеми. В процесі дискусії студенти збагачують зміст вже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

Форми проведення семінарів і дискусій можуть бути різними. З дисципліни "Судова психіатрія" застосовують такі форми:



  • у вигляді запитань і відповідей з коментарями;

  • розгорнуті бесіди;

  • дискусії за принципом „круглий стіл”;

  • обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання;

  • вирішення проблемних питань та розбір конкретних ситуацій;

  • в режимі „мозкова атака” або у формі „потоку ідей”;

  • „майстер – класи”.

Позааудиторна робота з дисципліни "Судова психіатрія" носить характер пошуково-аналітичної і наукової роботи. Завдання, які виникають у студентів в процесі самостійної роботи, сприяють мисленню, формуванню умінь та навичок. Завдання для самостійної роботи поглиблюють та закріплюють знання та уміння, які студенти отримують на лекціях та практичних заняттях. Доцільними при вивченні дисципліни "Судова психіатрія" є такі форми проведення самостійної роботи, як:

  • пошук та огляд наукових джерел за заданою проблематикою;

  • підготовка рефератів;

  • формулювання понять;

  • відповідальне виконання домашніх завдань;

  • ретельна підготовка до семінарських занять і дискусій різних видів тощо.


Змістовий модуль 1.

Предмет, система, методи та історичний розвиток судової психіатрії
Тема 1. Поняття та історія розвитку судової психіатрії

Завдання: розглянути поняття, предмет, завдання, систему та загальну історію розвитку судової психіатрії.

Форма звіту: конспект.
Тема 2. Медико-юридичний базис судової психіатрії

Завдання: розглянути поняття осудності та проблему обмеженої осудності, визначити медико-юридичні основи осудності.

Форма звіту: конспект.
Тема 3. Судово-психіатрична експертиза

Завдання: визначити поняття, задачі та організацію судово-психіатричної експертизи, розглянути класифікацію судово-психіатричних експертиз, підстави та порядок призначення судово-психіатричної експертизи, ознайомитися зі змістом висновку судово-психіатричної експертизи, розглянути особливості окремих видів судово-психіатричних експертиз.

Форма звіту: конспект.
Тема 4. Поняття та правові засади застосування заходів медичного характеру в судовій психіатрії

Завдання: розглянути поняття та типи заходів медичного характеру, визначити підстави та порядок застосування примусових заходів медичного характеру.

Форма звіту: конспект.
Змістовий модуль 2.

Основи загальної психопатології
Тема 5. Поняття психічних розладів та їх класифікація

Завдання: дати визначення поняттю психічних розладів, розглянути синдроми та симптоми психічних розладів та класифікацію психічних розладів.

Форма звіту: конспект.
Тема 6. Судово-психіатрична оцінка окремих форм психічних розладів

Завдання: розглянути поняття ендогенних психічних розладів, визначити клінічні прояви шизофренії, маніакально-депресивниого психозу, епілепсії, ознаки олігофренії, розглянути психічні розлади внаслідок органічних патологій головного мозку (травматичне враження головного мозку, психічні розлади внаслідок судинних захворювань головного мозку, психічні розлади пізнього віку).

Форма звіту: конспект.
Тема 7. Психічні розлади при різних захворюваннях

Завдання: визначити психічні розлади при СНІД та при інших захворюваннях, розглянути психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкогольні психози, наркоманії) та розлади особистості й поведінки (психопатії, розлади потягів), тимчасові психічні розлади (реактивні стани).

Форма звіту: конспект.
Тема 8. Симуляція та дисимуляція психічних розладів

Завдання: дати визначення поняттям симуляції та дисимуляції психічних розладів, зрозуміти мотивацію поведінки піддослідних у випадках симуляції та дисимуляції психічних розладів, визначитися із власним реагуванням як фахівця у випадках симуляції та дисимуляції психічних розладів піддослідними.

Форма звіту: конспект.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (лат. referre - доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10-15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве - 30 мм, праве - 15 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, інститут і кафедра; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовку.

Вибір теми реферату

Тема реферату - це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання.

Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату: титульний аркуш; зміст (план); вступ; розділи (вони часто поділяються на параграфи); висновки; список використаних джерел; додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо); перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули та розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.
Теми рефератів


  1. Поняття судової психіатрії.

  2. Задачі судової психіатрії.

  3. Медико-юридичний базис судової психіатрії.

  4. Проблема обмеженої осудності.

  5. Класифікація судово-психіатричних експертиз.

  6. Висновок судово-психіатричної експертизи.

  7. Предмет і основні завдання судово-психіатричної експертизи.

  8. Права й обов'язки експерта.

  9. Особливості підготовки матеріалів, які направляють для прове­дення судово-психіатричної експертизи.

  10. Особливості організації проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз.

  11. Принципи інтегративної оцінки при проведенні судово-психіатричної експертизи.

  12. Експертна оцінка здатності неповнолітніх і осіб з психічними аномаліями давати свідчення.

  13. Оцінка ситуації, особистості, індивідуальних рис і тимчасових негативних факторів впливу на людину.

  14. Медичний і психологічний зміст понять "відставання в психіч­ному розвитку", "психологічний вік".

  15. Здатність і можливість осіб з психічним інфантилізмом прави­льно сприймати юридично значущі події і давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.

  16. Поняття та правові засади застосування заходів медичного характеру в судовій психіатрії.

  17. Підстави та порядок застосування примусових заходів медичного характеру.

  18. Синдроми та симптоми психічних розладів.

  19. Судово-психіатрична оцінка окремих форм психічних розладів.

  20. Судово-психіатрична оцінка шизофренії.

  21. Судово-психіатрична оцінка епілепсії.

  22. Психічні розлади внаслідок органічних патологій головного мозку.

  23. Психічні розлади внаслідок судинних захворювань головного мозку.

  24. Психічні розлади при різних захворюваннях.

  25. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин.

  26. Наркоманії.

  27. Розлади поведінки.

  28. Розлади потягів.

  29. Виключні стани.

  30. Симуляція психічних розладів.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Крім аудиторних занять, навчальні плани з навчальної дисципліни "Судова психіатрія" передбачають самостійну роботу студентів, яка має на меті формування пізнавальної активності студентів, засвоєння ними основних вмінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, поглиблення та розширення вже здобутих знань, підвищення рівня організованості студентів.

Особливої уваги при самостійному опрацюванні зазначеної в навчально-тематичному плані тематики потребують розділи, за якими не читаються лекції.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:


  • організації самостійної навчальної діяльності;

  • самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

  • праці з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною літературою;

  • конспектування літературних джерел;

  • роботи з довідковою літературою;

  • опрацювання статистичної інформації.

Кожен студент повинен вміти раціонально організовувати свою навчальну діяльність. Важливим є вміння скласти план своєї роботи, чітко визначити її послідовність. Необхідно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання призводило до плідних наслідків у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент присвячує роботі в бібліотеці. Треба розуміти сутність складання сутність складання алфавітного й тематичного каталогів, вміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти свою власну бібліографію, заповнюючи бібліографічні картки на необхідні для нього книги, брошури або статті. Для роботи у провідних бібліотеках Києва студенту треба знати їх структуру, спеціалізацію окремих підрозділів, вміти користуватися різноманітними каталогами, правильно заповнювати бланки вимог на літературу тощо.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їхнього викладу. Потрібно відібрати необхідний для опрацювання матеріал (глави, розділи, підрозділи тощо), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомлення). Процес читання має відбуватися повільно, вдумливо, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти сутність думки автора. Значення незнайомих термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на окремих аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез. Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Він має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланнями на автора, джерело і сторінку. У процесі конспектування важливо дотримуватися логічного зв’язку окремих складників тексту. У конспекті корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Систематичне конспектування опрацьованого матеріалу дисциплінує розум, відпрацьовує вміння формулювати свої думки в короткій змістовній формі, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Для цілісного уявлення про навчальну дисципліну «Судова психіатрія» студентові необхідно користуватися довідковою літературою: енциклопедіями, енциклопедичними словниками, галузевими довідниками тощо.

Вивчення курсу "Судова психіатрія" супроводжується складанням схем, графіків, таблиць та їхнім подальшим аналізом. Схеми, які складаються студентами, повинні бути наочними, змістовними, логічно обґрунтованими. Великий обсяг цифрової, медичної чи психологічної інформації доцільно зводити у таблиці, це впорядковує дані, робить їх зручнішими для сприйняття.

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Навчальним планом дисципліни "Судова психіатрія" передбачено контроль засвоєння знань у вигляді виконання контрольної роботи реферативного типу.

Контрольна робота має на меті виявити ступінь засвоєння студентами понять про норму та аномалію психічного розвитку; порушення окремих психічних процесів; поняття про психогенні порушення, акцентуації характеру та психопатії; органічні розлади та розлади внаслідок ендогенно-процесуального захворювання; методи психологічної допомоги дітям з відхиленнями від нормального розвитку.

Тему контрольної роботи з дисципліни "Судова психіатрія" визначає викладач.



ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

  1. Предмет судової психіатрії.

  2. Загальна історія розвитку судової психіатрії.

  3. Медико-юридичні основи осудності.

  4. Поняття, задачі та організація судово-психіатричної експертизи.

  5. Підстави та порядок призначення судово-психіатричної експертизи.

  6. Особливості окремих типів судово-психіатричних експертиз.

  7. Процесуальні аспекти організації і проведення судово-психіатричних експертиз.

  8. Особливості вибору експерта та взаємодії з ним у процесі підготовки і проведення експертизи.

  9. Особливості проведен­ня судово-психіатричної експертизи за матеріалами справи.

  10. Судово-психіатричної експертизи якостей особистості при групо­вих правопорушеннях.

  11. Предмет, підстави призначення та завдання судово-психіатрич­них експертиз свідків і потерпілих для з'ясування здатності та можливості правильно сприймати юридично значущі події та давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.

  12. Юридичне поняття сильного душевного хвилювання (фізіологі­чний афект).

  13. Загальні особливості судово-психіатричних експертиз неповно­літніх.

  14. Критерії можливості неповнолітніх у повній мірі усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.

  15. Судово-психіатричні експертизи з визначення безпорадного стану неповнолітніх, потерпілих від статевих злочинів.

  16. Поняття та типи заходів медичного характеру.

  17. Поняття психічних розладів.

  18. Класифікація психічних розладів.

  19. Судово-психіатрична оцінка ендогенних психічних розладів.

  20. Судово-психіатрична оцінка маніакально-депресивного психозу.

  21. Судово-психіатрична оцінка олігофренії.

  22. Травматичне враження головного мозку.

  23. Психічні розлади пізнього віку.

  24. Психічні розлади при СНІД.

  25. Алкогольні психози.

  26. Розлади особистості

  27. Психопатії.

  28. Тимчасові психічні розлади.

  29. Реактивні стани.

  30. Дисимуляція психічних розладів.


ПИТАННЯ ДО САМОКОНТРОЛЮ

  1. Поняття судової психіатрії.

  2. Предмет судової психіатрії.

  3. Задачі судової психіатрії.

  4. Загальна історія розвитку судової психіатрії.

  5. Медико-юридичний базис судової психіатрії.

  6. Медико-юридичні основи осудності.

  7. Проблема обмеженої осудності.

  8. Поняття, задачі та організація судово-психіатричної експертизи.

  9. Класифікація судово-психіатричних експертиз.

  10. Підстави та порядок призначення судово-психіатричної експертизи.

  11. Висновок судово-психіатричної експертизи.

  12. Особливості окремих типів судово-психіатричних експертиз.

  13. Предмет і основні завдання судово-психіатричної експертизи.

  14. Процесуальні аспекти організації і проведення судово-психіатричних експертиз.

  15. Права й обов'язки експерта.

  16. Особливості вибору експерта та взаємодії з ним у процесі підготовки і проведення експертизи.

  17. Особливості підготовки матеріалів, які направляють для прове­дення судово-психіатричної експертизи.

  18. Особливості проведен­ня судово-психіатричної експертизи за матеріалами справи.

  19. Особливості організації проведення комплексних психолого-психіатричних експертиз.

  20. Судово-психіатричної експертизи якостей особистості при групо­вих правопорушеннях.

  21. Принципи інтегративної оцінки при проведенні судово-психіатричної експертизи.

  22. Предмет, підстави призначення та завдання судово-психіатрич­них експертиз свідків і потерпілих для з'ясування здатності та можливості правильно сприймати юридично значущі події та давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.

  23. Експертна оцінка здатності неповнолітніх і осіб з психічними аномаліями давати свідчення.

  24. Юридичне поняття сильного душевного хвилювання (фізіологі­чний афект).

  25. Оцінка ситуації, особистості, індивідуальних рис і тимчасових негативних факторів впливу на людину.

  26. Загальні особливості судово-психіатричних експертиз неповно­літніх.

  27. Медичний і психологічний зміст понять "відставання в психіч­ному розвитку", "психологічний вік".

  28. Критерії можливості неповнолітніх у повній мірі усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними.

  29. Здатність і можливість осіб з психічним інфантилізмом прави­льно сприймати юридично значущі події і давати свідчення на різних стадіях кримінального процесу.

  30. Судово-психіатричні експертизи з визначення безпорадного стану неповнолітніх, потерпілих від статевих злочинів.

  31. Поняття та правові засади застосування заходів медичного характеру в судовій психіатрії.

  32. Поняття та типи заходів медичного характеру.

  33. Підстави та порядок застосування примусових заходів медичного характеру.

  34. Поняття психічних розладів.

  35. Синдроми та симптоми психічних розладів.

  36. Класифікація психічних розладів.

  37. Судово-психіатрична оцінка окремих форм психічних розладів.

  38. Судово-психіатрична оцінка ендогенних психічних розладів.

  39. Судово-психіатрична оцінка шизофренії.

  40. Судово-психіатрична оцінка маніакально-депресивного психозу.

  41. Судово-психіатрична оцінка епілепсії.

  42. Судово-психіатрична оцінка олігофренії.

  43. Психічні розлади внаслідок органічних патологій головного мозку.

  44. Травматичне враження головного мозку.

  45. Психічні розлади внаслідок судинних захворювань головного мозку.

  46. Психічні розлади пізнього віку.

  47. Психічні розлади при різних захворюваннях.

  48. Психічні розлади при СНІД.

  49. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин.

  50. Алкогольні психози.

  51. Наркоманії.

  52. Розлади особистості

  53. Розлади поведінки.

  54. Психопатії.

  55. Розлади потягів.

  56. Тимчасові психічні розлади.

  57. Виключні стани.

  58. Реактивні стани.

  59. Симуляція психічних розладів.

  60. Дисимуляція психічних розладів.


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

(питання з варіантами відповідей)

для підготовки до рубіжного (модульного) контролю знань і вмінь студентів спеціальності "Медична психологія "

з дисципліни "Судова психіатрія "




Варіанти за номером

Тестові завдання

Вірна відпо

відь

1


Варіант №1


1. До якої категорії понять відноситься неосудність?

А. До юридичних категорій;

Б. До медичних;

В. До медико-юридичних;

Г. До філософських.
2. До типових порушень мислення при шизофренії відносяться всі вказані, окрім:

А. Резонерствування;

Б. Різноплановості;

В. Зісковзування;

Г. Схильності до деталізації.
3. Найбільш характерна причина реактивного бродяжництва у дітей:

А. Порушення потягів;

Б. Прояви аутизму;

В. Особистісні реакції протесту;

Г. Бажання пізнати оточення;

Д. Прагнення до самостійності.


4. На підставі чого експерт має право відмовитися від проведення експертизи?

А. З будь-якої причини, визнаної судом поважною;

Б. Через погане самопочуття;

В. У зв'язку з неповнотою матеріалів справи;

Г. З причин, передбачених законом для самовідводу експерта.

5 Що таке акт судово-психіатричної експертизи?

А. Аналог епікризу;

Б. Процесуальний документ;

В. Джерело судових доказів;

Г. Всі відповіді правильні.



В

Г


В

2

Варіант №2

1. До чиєї компетенції входить вирішення питань щодо осудності, неосудності та обмеженої осудності ?

А. Слідчого;

Б. Експерта;

В. Експерта, а суд перевіряє;

Г. Суду.
2. Олігофренія поділяється на:

А. Дебільність і імбецильність;

Б. Ідіотію, імбецильність, дебільність;

В. Імбецильність і дебільність;

Г. Ідіотію і дебільність.
3. Що повинен зробити суд, маючи два суперечливих висновки експертів?

А. Прийняти висновки повторної експертизи;

Б. Прийняти більш обгрунтовані висновки;

В. Призначити третю експертизу;

Г. Відхилити висновки експертизи і прийняти власне рішення.
4. Хто має право впливати на експерта з метою зміни ним своїх висновків?

А. Голова експертної комісії;

Б. Члени експертної комісії;

В. Керівник експертного закладу;

Г. Керівник територіального органу охорони здоров'я;

Д. Ніхто.


5. Хто такий Мак Натен?

А. Англійський юрист, який запропонував формулу неосудності;

Б. Злочинець, із справою котрого пов'язана зміна поглядів на принципи психіатричної діагностики;

В. Персонаж одного з романів Жюля Верна;

Г. Немає правильної відповіді.


Б



3

Варіант №3

1. Істотними характеристиками уваги є всі вказані, окрім:

А. Стійкість;

Б. Різноплановість;

В. Переключення;

Г. Концентрація.
2. Паралогічне мислення характеризується:

А. Скаргами на втрату здатності швидко переключатися з однієї теми бесіди на іншу;

Б. Втратою логічного зв'язку, підміною одних понять іншими;

В. Зупинкою думок;

Г. Частим поєднанням з гіпермнезіями.
3. До якої категорії понять відноситься сильне душевне хвилювання?

А. До юридичної;

Б. До медичної;

В. До медико-юридичної;

Г. До психологічної.
4. Чим керується експерт при проведенні експертизи і формулюванні відповідей на запитання?

А. Законом;

Б. Даними, що містяться у представлених об'єктах експертизи;

В. Своїми спеціальними знаннями;

Г. Інтуїцією.
5. Яка з формул неосудності найбільш правильна?

А. Неосудність - особливий правовий стан людини, визнаний за нею з боку держави і що допускається за обов'язкову умову винесення відповідного судового рішення;

Б. Неосудною визнається особа, що здійснила діяння, обумовлене хворобливим порушенням здатності організувати свою поведінку у відповідності з соціально-психологічними обставинами;

В. Неосудність - юридична обставина, що виключає карну відповідальність суб'єкта, який діяв під час здійснення суспільно-небезпечного діяння у період хвороби або хворобливого стану;

Г. Неосудність - це неспроможність застосувати до суб'єкта провину за судово-небезпечне діяння, якщо під час його здійснення він був неспроможним усвідомлювати свої дії та керувати ними у силу хворобливого розладу психічної діяльності.


Б

Б

4

Варіант №4

1. Пам'ять може характеризуватися всіма вказаними видами, окрім:

А. Оперативною;

Б. Пізнавальною;

В. Короткочасною;

Г. Відстроченою.
2. Синдроми тимчасового відставання розвитку психіки в цілому або окремих її функцій позначаються терміном:

А. Педагогічна занедбаність;

Б. Психопатія;

В. Затримка психічного розвитку;

Г. Олігофренія.
3. Що являється предметом судово-психіатричної експертизи?

А. Підекспертний;

Б. Медична документація;

В. Діагноз підекспертного;

Г. Визначення психічного стану підекспертних у певні відрізки часу і стосовно певних обставин, що являють інтерес для слідства і суду;

Д. Усі відповіді правильні.


4 Які відомості, отримані експертом при проведенні експертизи, він має право розголошувати без дозволу органу, що призначив екпертизу?

А. Діагноз;

Б.Експертне рішення;

В. Показання свідків;

Г. Дані медичної документації;

Д. Немає правильної відповіді.


5. До чиєї компетенції входить призначення примусових заходів медичного характеру?

А. Прокурора;

Б. Експерта;

В. Суду;


Г. Слідчого;

Д. Усі відповіді правильні.




Б

В


5

Варіант №5

1. Типовими порушеннями мислення при епілепсії є всі вказані, окрім:

А. Сповільненості;

Б. Тугоподвижності;

В. Актуалізації малозначних «латентних» ознак;

Г. В'язкості.
2. Найбільш частими масками маніакальних станів у підлітків є:

А. Збільшення маси тіла;

Б. Схуднення;

В. Збільшення витривалості до фізичних навантажень;

Г. Поліпшення успіхів у навчанні;

Д. Поведінкові (психопатоподібні) порушення.


3. Кому може бути доручено проведення судово-психіатричної експертизи?

А. Психіатру першої категорії;

Б. Психіатру вищої категорії;

В. Медичному психологу;

Г. Психіатру зі стажем роботи не менше 5 років та відповідним рангом.
4. Які існують форми проведення судово-психіатричної експертизи?

А. Амбулаторна

Б. Стаціонарна

В. Заочна (посмертна)

Г. У кабінеті слідчого

Д. У судовому засіданні

Є. За бажанням родичів
5. Що таке суспільна небезпечність психічно хворого?

А. Ймовірність здійснення хворим суспільно небезпечного діяння;

Б.Факт здійснення хворим злочину до хвороби;

В. Характер психічного захворювання;

Г. Характер взаємовідносин хворого у сім'ї.


В


Д

6

Варіант №6

1. Аномалія характеру, неправильний, патологічний розвиток, що характеризується дисгармонією в емоційній і вольовій сферах, це:

А Затримка психічного розвитку;

Б. Олігофренія;

В. Психопатія;

Г. Акцентуація характеру.
2. Олігофренія – це

А. Легка розумова відсталість, яка характеризується конкретністю мислення, нездатністю до творчої поведінки, примітивністю інтересів та почуттів. Поняття числа не сформоване, немає уяви про збереження кількості предметів при їх переміщенні (феномен Піаже).

Б. Часткове специфічне порушення засвоєння процесу читання, яке зумовлене несформованістю або порушенням вищих психічних функцій і виявляється у повторюванні стійких помилок на письмі.

В. Стан загального недорозвитку психіки в результаті спадкової зумовленості або внутріутробного ураження головного мозку. Залежно від ступеня порушення вирізняють дебільність, імбецильність та ідіотію.


3.Скільки експертів може входити до складу судово-психіатричної експертної комісії?

А. Три;


Б. Два;

В. Регламентується обласним судом;

Г. Необмежена кількість.
4. Що таке презумпція психічного здоров'я?

А. Наявність у психічно хворого окремих психічних функцій не уражених хворобою;

Б. Принцип реабілітації у психіатрії, що допускає звернення до особистості хворого;

В. Принцип, що означає, що кожна людина вважається психічно здоровою, аж доки переконливо не буде доведено зворотне;

Г. Юридичний принцип, згідно котрого жодна людина не може бути направленою на судово-психіатричну експертизу, якщо вона цього не бажає.
5. Скільки часу може тривати застосування до неосудного примусового заходу медичного характеру?

А. Залежно від важкості скоєного суспільно небезпечного діяння;

Б. Не менше, ніж 2-3 роки;

В. Поки суд не прийме рішення про його відміну;



Г. Немає правильної відповіді.

В

В



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Оцінки „відмінно” заслуговує відповідь студента, що виявляє бездоганні знання теоретичного курсу в повному обсязі, розуміння напрямів і методів прикладного застосування соціологічних теорій, вміння обирати методи дослідження залежно від його проблематики, вміння розробляти інструментарій дослідження, чітке розуміння процедур кожного методу; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „добре” заслуговує відповідь студента, який розкрив на всі питання екзаменаційного білету, виявляючи при цьому знання теоретичного курсу в повному обсязі, розуміння напрямів і методів прикладного застосування соціологічних теорій, вміння обирати методи дослідження та розробляти інструментарій, здатність уявляти процедури кожного методу; при цьому також враховуються його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „задовільно” заслуговує відповідь, яка виявляє знання теоретичного курсу в неповному обсязі та уявлення щодо процедур дослідження і розробки інструментарію, але містить неточності, помилки, неповноту аргументації; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

Оцінки „незадовільно” заслуговує відповідь студента, яка виявляє незнання навчального матеріалу в межах програми навчального курсу та нездатність розробляти інструментарій і застосовувати процедури дослідження; при цьому також враховується його активність на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях, виконання передбаченого програмою обсягу самостійної роботи.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна

  1. Волков В.Н. Судебная психиатрия: Курс лекций. – М.: Юристь, 1998.

  2. Датий А. В. Судебная медицина и психиатрия: Практикум. – М.: БЕК, 1997.

  3. Жариков Н.М., Морозов Г.В., Хритинин Д. Ф. Судебная психиатрия: Учебник для вузов /Под общей ред. Г. В. Морозова. – М.: ИНФРА-М - Норма, 1997. - 432 с.

  4. Кудрявцев И. А. Судебная психолого-психиатрическая экспертиза. М.: Юрид. лит., 1988.- 224 с.

  5. Метелица Ю.Л. Судебно-психиатрическая экспертиза потерпевших. - М.: Юрид. лит., 1990.- 208 с.

  6. Нор В. Т., Костицкий М. В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. — К.: Вища шк., 1985. — 54 с.

  7. Судебная психиатрия: Учебник /Под ред. А.С. Дмитриева, Т.В. Клименко. – М.: Юристь, 1998.

  8. Судебная психиатрия: Учебник /Под ред. Г.В. Морозова, Д.Р. Лунца. – М.: Юрид. лит., 1971.

  9. Судебная психиатрия: Учебное пособие для студентов вузов / Э.Б. Царгясова; З. О. Георгадзе. - М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2003.- 239с.

  10. Попов А.П. Судебная психиатрия: Краткий терминологический понятийный словарь. – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 2003. – 56 с.



Додаткова

  1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства: Руководство для врачей. – М.: Медицина, 1993. – 400 с.

  2. Брилл А. Лекции по психоаналитической психиатрии: Пер. с англ. – Екатеринбург: Деловая книга, 1998.

  3. Каннабих Ю. История психиатрии: Репринт, изд.. – М.: ЦТР МГП ВОС, 1994.

  4. Кемпинский А. Психология шизофрении: Пер. с польск. – СПб.: Ювента, 1998. - 296 с.

  5. Леонгард К. Акцентуированные личности: Пер. с нем. – Ростов н/Д: Феникс, 1997. – 544 с.

  6. Судебная психиатрия: Краткий словарь терминов для юристов /Авт.-сост. В.Н. Волков. – М.: Федеральный союз адвокатов России, 1996. – 103 с.

  7. Право и психиатрия / Под ред. проф. С.В. Бородина. – М.: Юрид. лит., 1991. – 384 с.

  8. Хэзлем М. Т. Психиатрия: Вводный курс: Пер. с англ. – М., Львов: ACT: Инициатива, 1998. – 624 с.


Зміст

Пояснювальна записка……………………………………………………………3

Організація та форми самостійної роботи студентів…………………………...4

Методичні рекомендації до написання реферату…………………………....…8



Теми рефератів………………………………………………………………...…11

Методичні рекомендації до самостійної роботи………………………………12

Вказівки до виконання контрольної роботи………………………….........…..15

Теми контрольних робіт……………………………………………………..….15

Питання до самоконтролю…………………………………………………..….16

Тестові завдання……………………………………………………………...….19



Критерії оцінювання знань студентів…………………………………………..29

Список літератури………………………………………………………….........30


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка