Методичні рекомендації щодо вивчення української мови та літератури, мов національних меншин І світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка6/16
Дата конвертації02.01.2017
Розмір2.32 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тематичне оцінювання визначає рівень навчальних досягнень з певної літературної теми (частини теми, сукупності тем). Тематичну оцінку виставляють за результатами поточного оцінювання, враховуючи всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми, не відводячи на це окремого уроку. Тематичний бал не підлягає коригуванню (повторне тематичне оцінювання не проводиться і оцінка за повторне тематичне оцінювання не виставляється). Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконував(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом «Тематична» виставляється «н/а» (не атестований(а)).

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок і має бути наближеним до середнього арифметичного від суми балів тематичного оцінювання літературних знань. Отже, за І семестр, наприклад, у 9 класі з кількістю 2 годин на тиждень, семестровий бал виводять на основі трьох тематичних. При цьому слід враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учнів з предмета, важливість теми (тривалість її вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо), але завжди на користь учня. Наприклад, за відсутності 1 тематичної оцінки (учень був не атестований (н\а) з поважної причини) семестровий бал має виставлятися на підставі наявних тематичних оцінок на користь дитини, з урахуванням самостійного засвоєння нею матеріалу попередньої теми, за яку виставлено «н/а». Якщо учень з поважної причини був відсутній на шкільних заняттях більше половини навчального часу в семестрі і має лише 1 тематичну оцінку або не має тематичних оцінок взагалі, такий учень не може бути атестований за семестр. Напроти прізвища такого учня в колонці І семестр має стояти запис – не атестований(а) – (н/а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Підвищення семестрової оцінки учнями:

  • 9-х класів – не дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;

  • 10-11-х класів – не дає їм права бути претендентами на нагородження золотою «За особливі успіхи у навчанні» та срібною «За успіхи у навчанні» медалями.

Оцінка за контрольний твір є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис в журнальній колонці «Твір» не робиться. У 9-11 класах оцінка за контрольний домашній твір виставляється у колонці після проведення уроку, на якому було задано домашній твір і проведено інструктаж щодо його виконання. На сторінці журналу вгорі робиться запис «Домашній твір». Без дати виставляють оцінку за читання напам'ять поетичних або прозових творів (надпис в журнальній колонці – «Напам'ять»), з метою накопичення оцінки за читання учнями напам’ять до виставлення найближчої тематичної. Надпис «Зошит», як і записи інших форм контролю, роблять у формі називного відмінка (а не «за зошит»; І семестр (а не «за І семестр»).

У 5-8-х, 10-х класах, де наприкінці року передбачена навчальна практика, після колонки «Річна» виставляються оцінки за практику в колонку без дати з надписом «НПБ».



Облік занять з навчальної практики ведеться на окремих, спеціально відведених сторінках класного журналу.

Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Порядок проведення уроків виразного читання, кількість, призначення та особливості оформлення зошитів з предмета містяться в методичному листі Міністерства від 21.08.2010 № 1/9-580. Там же подано зразок заповнення сторінки журналу зі світової літератури. Звертаємо увагу, що додатковий запис щодо теми над датами в журналі не робиться.
Зразок оформлення сторінки обліку навчальних досягнень учнів

у класному журналі зі світової літератури та літератури

(інтегрований курс)

I семестр

Світова література_______ Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число


Прізвище

та ім’я учня (учениці)



...

/

..



...

/



...

/



Тематична

/



Напам’ять

...

/



Тематична

І семестр

Скоригована

1.










6










8










2.










9










н










3.










н










6










Оцінка за зошит виставляється до журналу 1 раз на місяць у колонці без дати, яка надписується «Зошит» і вважається поточною, тобто враховується до найближчої тематичної

ІІ семестр

(5-8, 10 класи загальноосвітніх навчальних закладів)

Світова література _____________ Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число
Прізвище

та ім’я

учня (учениці)



...

/


...


/



Тематична

ІІ семестр

Скоригована

Річна

НПБ а

1.







7
















2.







н
















3.







8
















ІІ семестр

(9 й 11 класи загальноосвітніх навчальних закладів

Світова література ___________ Облік досягнень учнів у навчанні

(назва предмета)



з/п


Місяць

і число
Прізвище

та ім’я

учня (учениці)



...

/


...


/



Тематична

ІІ семестр

Скоригована

Річна

ДПА

Апеляційна

1.










н
















2.










9















*Сторінки журналів (зміст уроку) з літератури (інтегрований курс) заповнюються українською мовою незалежно від мови навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Назви творів письменників російської літератури записуються мовою оригіналу («Капитанская дочка», «Песня про царя Ивана Васильовича, молодого опричника и удалого купца Калашникова», «После бала» та ін.).




з/п

Дата

Зміст уроку







Тема. З літератури епохи Відродження

1

…/09

Уільям Шекспір «Ромео та Джульєтта»

2.




Тема. З російської літератури XIX століття

4.

…/10

О.С. Пушкін «Капитанская дочка»



Науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів світової літератури в умовах розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій

З метою надання вчителям постійної практичної допомоги створено Консультативно-тренінговий центр «Педагог» (e-mail: kon.tr.center@gmail.com; тел.: (04733) 2 07 01), організатори якого здійснюють науково-методичний супровід педагогічної діяльності вчителів. Центр надає консультації з питань формування професійного портфоліо вчителя, застосування інноваційних технологій у навчально-виховному процесі, використання та апробації мультимедійних засобів навчання тощо.

На сучасному етапі розвитку освітньої системи в процесі викладання світової літератури зростає роль інноваційних технологій, використання яких значно сприятиме піднесенню якості та інтенсивності навчального процесу, приверненню уваги учнівської молоді до найкращих надбань світового красного письменства. Одним із продуктивних і перспективних напрямів такої роботи є використання можливостей комп'ютерної техніки, за допомогою якої передовсім якнайкраще вирішується проблема забезпечення вчителя й учня художніми текстами та науково-методичною літературою.

Серед найцікавіших сайтів, матеріалом яких учитель світової літератури може скористатися найперше й рекомендувати їх школярам, слід назвати такі тематичні сайти Інтернету:



  • Бібліотека світової літератури (оригінали та переклади): http:// ae.lib.narod.ru

  • Літературна iнтернет-бібліотека школяра: http:/ litbоок.bу.ru

  • Антична література: http: pergam.chat.ru

  • Електронна бібліотека "Джерело": http:// ukrlib.com

  • Бібліотека Українського центру: http:// ukrcenter.com

  • Національна бібліотека України для дітей з віртуальною бібліографічною довідкою: http:// chl.kiev.ua

Кожен з-поміж цих сайтів має свою специфіку щодо наповнення та використання в навчальному процесі. Окремо слід відзначити наявність на згаданих сайтах найкращих творів як в україномовних перекладах, так і мовою оригіналу. Це дозволяє в процесі вивчення світової літератури активніше використовувати мову оригіналу літературного твору, який вивчається. Така робота сприятиме не лише літературній, а й мовній освіті школярів, зростанню їхньої комунікативної компетентності. Великий навчальний потенціал мають та ефективно можуть використовуватися й Інтернет-сайти, де розміщено біографічні відомості про письменників, і тематичні сайти (наприклад, "Персько-таджицька поезія"), де згруповано відомості з певних літературних тем, епох або напрямів. Використання можливостей таких сайтів сприяє зміцненню літературної та загальногуманітарної підготовки школярів, дає їм змогу зекономити час на підготовку до занять, посилює їхнє зацікавлення вивченням предмета.

Ще одним напрямом роботи, пов'язаної з оновленням методичної бази навчання світової літератури та покликаної піднести ефективність її вивчення школярами, є використання мультимедійних технологій, які являють собою скоординоване одночасне функціонування візуального й аудіорядів, використання фото- й кіноматеріалів, малюнків, таблиць, схем, текстів і т. ін., підпорядкованих певній навчальній темі. Учитель може використовувати готові мультимедійні навчальні програми, а може розробляти власні зразки таких програм.

Інноваційним рішенням сьогодні з урахуванням поліінформаційності освітнього поля є дистанційні форми педагогічних комунікацій, що дозволяють знівелювати відстань між вчителями-практиками, методистами та науковцями, залучаючи їх до творчого діалогу. З цією метою на базі платформи дистанційної освіти «Moodle» (http://moodle.ippo.dn.ua) створено Всеукраїнське віртуальне методичне об’єднання вчителів світової літератури. Організатори пропонують його відвідувачам форуми: «Лірики і фізики» ХХІ сторіччя: комп’ютер на уроці світової літератури», «Художній текст: новий ракурс інтерпретації», «Як активізувати читацьку діяльність учнів на уроках літератури: пошуки варіантів».

На Всеукраїнському віртуальному методичному об’єднанні вчителів світової літератури втілюються у практику такі освітні проети: Інтернет-конференції, віртуальні лабораторії, Інтернет-лекції, віртуальні майстер-класи, дистанційні тренінги, Інтернет-консультації, онлайн-заняття, віртуальні екскурсії, самостійні (лабораторні) та контрольні роботи тощо, до участі в яких запрошуються всі бажаючі вчителі світової літератури.



Віртуальна лабораторія – комп’ютерна модель учбової лабораторії, в якій справжнє учбово-дослідницьке обладнання представлене засобами моделювання. Така лабораторія є підрозділом учбової організації, оснащеним справжнім учбово-дослідницьким обладнанням з дистанційним доступом до нього за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

Віртуальна екскурсія – організаційна форма дистанційного навчання, що відрізняється від реальної екскурсії віртуальним відображенням реально існуючих об’єктів (музеї, парки, вулиці міст та ін.) з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів.

Інтернет-лекція зберігає науковість, доступність, єдність форми й змісту, органічний зв’язок з іншими видами навчальних занять. Цілком задовольняється й вимога емоційності викладу, вона досягається в аудіо й відеоваріантах навіть в «електронних лекціях», представлених у вигляді текстових файлів, за допомогою спеціальних знаків (наприклад, посмішка відображається комбінацією знаків :- тощо).

Лекції в дистанційному режимі можуть проводиться в реальному й умовному часі, фронтально й індивідуально. Для фронтального проведення лекції застосовується телебачення. Комп’ютерні відеоконференції можуть використовуватися для індивідуального варіанту проведення занять, а при наявності проекційної техніки для проектування зображення з монітора комп’ютера на екран.

Спрощений варіант «електронної лекції» – це набір текстових навчальних матеріалів в електронному вигляді, що містить у собі крім тексту лекції ще додаткові матеріали – фрагменти з наукових статей, навчальних посібників і т.д., оформлені у вигляді текстових файлів).

Під час планування Інтернет-заняття (онлайн-заняття, онлайн-уроку) необхідно враховувати участь у ньому партнерів, тому й завдання, запитання тощо повинні розроблятися для двох чи трьох, залучених до зв’язку, аудиторій – власне ініціаторів онлайн-уроку та партнерів.

За допомогою Інтернет-консультації здійснюється методичний супровід навчальної самостійної діяльності учасника безперервного освітнього процесу. Для дистанційної освіти характерне проведення групових чи індивідуальних консультацій з використанням телефонного зв’язку, електронної пошти, відео та телеконференцій.

Інтернет-семінари є продуктивною формою дистанційного освітнього простору, що передбачає активний діалог, творчу взаємодію всіх учасників віддаленого доступу до координуючого центру. Найчастіше проводяться за допомогою комп’ютерних відео та телеконференцій. Семінари у вигляді телеконференцій (тобто за допомогою письмового, невербального спілкування) можна називати віртуальними, адже його учасники не мають візуального контакту, а лише обмінюються текстовими повідомленнями.

Дистанційний педагогічний тренінг – інтерактивна модель навчання, яка дозволяє залучити учасників до активних форм пошуку продуктивних моделей освітнього середовища з використанням мережевих ресурсів.



Українська мова і література, мови національних меншин в загальноосвітніх навчальних закладах із навчанням мовами національних меншин та їх вивченням

При викладанні української мови, рідних мов та літератур в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин головними завданнями залишаються:



  • мовний та мовленнєвий розвиток учнів на базі засвоєння знань про систему мови на всіх її рівнях (фонетика, лексика, склад слова та словотворення, морфологія, синтаксис), правил функціонування мовних засобів у мовленні, норм літературної мови, збагачення словникового запасу та граматичної побудови мовлення; формування правописних умінь та навичок, умінь користуватися мовою в різних видах мовленнєвої діяльності (мовна та мовленнєва компетенції);

  • формування комунікативних умінь на основі опанування учнями мовленнєвих понять, формування умінь створювати зв’язні висловлювання різних стилів, типів і жанрів мовлення (комунікативна компетенція);

  • формування мовленнєвої культури на основі засвоєння мови як системи збереження та передачі культурних цінностей у контексті загальносвітової культури (лінгвокультурологічна компетенція);

  • розвиток засобами мови та літератури інтелектуальної, духовної, коммуникативної, громадянської культури учнів.

У 2014-2015 навчальному році загальноосвітні навчальні заклади працюватимуть:

- у 5-6 класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 664.

До переліку цих навчальних планів уведено Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою з вивченням мови національної меншин (додаток 12), де окремо вивчається курс рідної мови (до 2 годин на тиждень).

Порядок вивчення рідної мови в цих закладах залишається таким, як і в попередні роки: її вивчення, в залежності від побажань батьків та їх дітей, розпочинається або з 1 класу, або з 5 класу.

Рідна мова може вивчатися в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою також згідно з додатком 1, але за рахунок варіативної частини. У даному випадку форми вивчення рідної мови (вона може вивчатися як предмет, спецкурс, факультатив) та кількість годин на її вивчення визначає загальноосвітній навчальний заклад, який формує варіативну складову навчального плану, враховуючи при цьому побажання учнів та їх батьків.

У Типовому навчальному плані з навчанням мовою національної меншини (додаток 2) збільшено кількість годин на вивчення рідної мови: у 5 класі - до 3 годин; у 6 класі – до 3,5 годин, у 7 класі – до 2,5 годин; у 8 класі – до 2 годин; у 9 класі - до 2 годин). У зв’язку з цим, вчитель, виходячи з конкретних умов навчання та відповідного рівня підготовки учнів, має право самостійно здійснювати перерозподіл кількості годин на вивчення окремих розділів і тем. На свій погляд і враховуючи різні форми контролю знань учнів, учитель розподіляє визначені програмою години для проведення поточного та контрольного оцінювання.

Звертаємо увагу вчителів на те, що критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (www. mon.gov.ua);

у 7-9-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;

у 8-9-х класах загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 18.02.2008 № 99;

у 10-11-х класах – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка