Методичні рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу з української мови І літератури в 2014/2015 навчальному році для знз з українською та румунською мовами навчання



Сторінка1/19
Дата конвертації05.03.2017
Розмір2.48 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19
Методичні рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу з української мови і літератури в 2014/2015 навчальному році

для ЗНЗ з українською та румунською мовами навчання
На виконання листа Міністерства освіти і науки України від 12.08.2014 року №1/9-409 «Про формування структури навчального року», наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації від 27.08.2014 № 31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року в навчальних закладах області» та враховуючи пропозиції органів управлінь, відділів освіти райдержадміністрацій, міських рад навчальний процес в окремих закладах може бути скорочено у кожному семестрі на 10 робочих днів (2 тижні).

У зв’язку з вимушеним призупиненням навчальних занять,   керівники навчальних закладів вноситимуть  зміни до графіку проведення навчально-виховного процесу.

Враховуючи специфіку навчального процесу, профіль навчання та строки надолуження виконання навчальних програм, рекомендуємо ущільнити вивчення навчального матеріалу з української мови і літератури за рахунок об’єднання навчальних тем, використання міжпредметних зв’язків, оглядового або самостійного вивчення матеріалу, зміни у часі проведення навчальних екскурсій, використання резервних годин навчальної програми.
ВАЖЛИВО!!!

Учитель має право самостійно обирати варіант ущільнення, комбінувати різні способи інтенсифікації опанування навчального змісту з предмета.

Проте, зміст програмового матеріалу, незважаючи на різні способи його ущільнення, має бути відображений у календарно-тематичному плануванні та записах вчителя у класному журналі.

Всі види контрольних робіт, визначених навчальною програмою, мають бути виконані.

У журналі робиться запис: «За програмою - ___ годин. Проведено - ___ годин. Програму виконано за рахунок ущільнення навчального матеріалу».

ОРІЄНТОВНО
УКРАЇНСЬКА МОВА
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

5-9 класи (видавничий дім «Освіта», 2013)
5 клас

Програму ущільнено на 14 годин за рахунок:

резерв – 10 годин;

повторення вивченого в початкових класах – 3 години;

повторення й узагальнення наприкінці року – 1 година.
Мовленнєва змістова лінія


п\п


Кіль-

кість


годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до

рівня мовленнєвої компетентності учнів



1


28

(заг.)


Відомості про мовлення

Загальне уявлення про мовлення як діяльність; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо), їх особливості. Спілкування як важливий складник культури людини. Різновиди мовленнєвого спілкування: усне й письмове, монологічне й діалогічне. Мета спілкування й адресат мовлення; основні правила спілкування (бути ввічливими, привітними й доброзичливими; уважно, не перебиваючи, слухати співрозмовника; заохочувати його до висловлення власної думки, уміти доброзичливо висловити незгоду з позицією співрозмовника; не розмовляти без потреби голосно, не використовувати грубих слів, говорити про те, що цікаво адресатові мовлення тощо (практично).

Текст як продукт мовленнєвої діяльності. Змістова й композиційна єдність, зв’язність тексту. Тема комунікативна спрямованість, основна думка тексту, мікротема. Структура тексту (вступ, основна частина, кінцівка); абзац. Ключові слова в тексті.

Усна й письмова форми тексту (висловлювання). Простий план готового тексту.

Ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність, багатство, точність, виразність, доречність, правильність).

Помилки в змісті й побудові висловлювання (практично).

Належність тексту до певного стилю: розмовного, наукового, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового (загальне ознайомлення). Ознайомлення із розмовним, науковим і художнім стилями, сферою їх використання (побутова, соціально-культурна, наукова (навчально-наукова), суспільна, офіційно-ділова).

Типи мовлення (різновиди текстів): розповідь, опис, роздум. Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму.

Жанри мовлення: оповідання, відгук, замітка, лист, особливості їх побудови.


Учень (учениця):

розрізняє такі поняття, як мовлення, спілкування, види мовленнєвої діяльності, монолог, діалог, адресат мовлення; усну й письмову, монологічну й діалогічну форми;

усвідомлює основні правила спілкування, вимоги до мовлення;

визначає істотні ознаки тексту,

тему, основну думку, задум і мікротему висловлення, мету спілкування; належність тексту до певного стилю (розмовного, художнього, наукового), типу (розповіді, опису роздуму) і жанру мовлення (оповідання, відгуку, замітки, листа);



виокремлює в тексті абзаци, мікротеми, тематичні речення;

знаходить мовні засоби зв’язку речень у тексті;

складає простий план готового тексту; знаходить і виправляє помилки в змісті, побудові висловлювання;

аналізує й оцінює текст ( його зміст, форму, задум і мовне оформлення).



2

2

2





Види робіт

Сприймання чужого мовлення:

Аудіювання лухання-розуміння)

Особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності; фактори, що визначають ефективність розуміння почутого.

Слухання-розуміння текстів діалогічного й монологічного характеру, що належать до стилів: розмовного, художнього, наукового; типів: розповідь, опис (зокрема опису окремих предметів, тварин), роздуму; жанрів мовлення: оповідання, замітки, статті, казки, легенди, переказу, пісні, вірша, загадки; прислів’я, приказки.


Читання ( мовчки і вголос)

Особливості читання як виду мовленнєвої діяльності.



Читання мовчки (швидкість, розуміння, запам’ятовування) текстів діалогічного й монологічного характеру, що належать до таких стилів: розмовного, художнього, наукового;

типів: розповідь, опис (зокрема опису окремих предметів, тварин), роздум;

жанрів мовлення: оповідання, замітки, статті, казки, легенди, переказу, пісні, вірша, загадки; прислів’я, приказки.

Робота з книжкою: способи виділення частин змісту в тексті (відступи, підзаголовки тощо). Зміст книжки, журналу. Словникові статті у словниках різних типів.

Виразне читання вголос художніх, науково-популярних текстів різних типів мовлення, що належать до таких жанрів, як оповідання, замітка, стаття, легенда, переказ, казка, прислів’я, приказки, пісня, вірш, байка (вивчення деяких з них напам’ять або близько до тексту для збагачення мовлення). Комунікативна спрямованість читання вголос, зокрема урахування особливостей слухачів, швидкість, виразність читання.

Учень (учениця):



розуміє прослуханий текст, виконує завдання (ділить текст на частини, знаходить указані частини, створює малюнок за текстом, вибирає один із пропонованих варіантів відповіді на запитання за текстом);

розуміє висловлювання інших людей або звукозаписи з одного прослуховування (тривалість звучання незнайомих текстів розмовного й художнього стилів обсягом 400-500 слів - 4-5 хв., наукового стилю обсягом 300-400 слів – 3-4 хв.);

складає первинне уявлення про зміст почутого (що, коли, у якій послідовності відбувається);

прогнозує загальний характер змісту повідомлюваного на основі формулювання теми, основної думки;

визначає адресата, комунікативну мету й мотив висловлювання, причинно-наслідкові зв’язки, зображу-вально-виражальні засоби тексту;

оцінює особливості змісту і форми почутого тексту.

Учень:

читає мовчки відповідно до свого віку незнайомі тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення зі швидкістю 100-150 слів за хв.;

виділяє й запам'ятовує в прочитаному головне, тему й основну думку тексту, деталі;
добирає заголовки до частин тексту, складає простий план;

ставить запитання до прочитаного, відповідає на них;

виділяє структурні частини тексту, а також окремі його частини, підтеми змісту;

переглядає текст швидко й знаходить у ньому вказані елементи (цифри, слова в лапках, слова, написані через дефіс, виносками, слова, написані з великої літери, набрані курсивом, схеми, таблиці й частини тексту, які до них відносяться, тощо);

оцінює прочитаний текст із погляду новизни, значущості змісту, виразності мовного оформлення тощо.

Учень (учениця):



читає вголос знайомі тексти різних стилів (розмовного, наукового й художнього), типів, жанрів мовлення з достатньою швидкістю (80-120 слів за хв.), плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, ділячи текст на смислові частини, виділяючи голосом ключові слова, прилаштовуючи швидкість, виразність читання до можливостей і потреб слухачів;

оцінює прочитаний уголос текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).













3

24

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО

Відтворення готового тексту:

Перекази за простим планом. Говоріння:

Докладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами опису тварин, роздуму.

Докладний переказ тексту наукового стилю.

Письмо:

Докладні перекази художнього тексту розповідного характеру з елементами опису предметів, тварин.



Учень (учениця):

переказує докладно (усно й письмово) почуті й прочитані тексти художнього й наукового стилів мовлення (обсягом 100-150 слів) за самостійно складеним простим планом, підпорядковуючи висловлювання темі й основній думці, з урахуванням комунікативного завдання, дотриманням композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму;

помічає й виправляє недоліки в своєму мовленні;

оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).

4

Створення власних висловлювань

Діалогічне мовлення

Діалог, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру, діалог-розпитування, діалоги за поданим початком, малюнками).


Монологічне мовлення

Твори за колективно складеним планом.

Говоріння:

Твори-описи окремих предметів, тварин (зокрема за картиною) у художньому стилі.

Відповідь на уроках української мови та інших предметів (за поданим планом або таблицею) у науковому стилі.

Відгук про висловлювання товариша.

Твір-оповідання про випадок із життя. Письмо:

Твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі.

Твори-описи окремих предметів, тварин у художньому й науковому стилях.

Твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів у художньому стилі.

Замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного характеру.


Учень (учениця):

складає й розігрує діалоги певного обсягу (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) відповідно до пропонованої ситуації спілкування, зразка, за поданим початком, опорними словами, малюнком, досягаючи комунікативної мети (тривалість діалогу 3-5 хв.);

дотримується теми висловлювання, норм української літературної мови;

використовує репліки для стимулювання й підтримання діалогу, формули мовленнєвого етикету;

оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).
Учень (учениця):

складає усні й письмові твори з урахуванням мети й адресата мовлення, типу мовлення (зокрема твір-опис окремих предметів,тварин, твір-розповідь і твір-роздум на основі власного досвіду), жанру мовлення (оповідання про випадок із життя, замітка в газету інформаційного характеру, лист, адреса),

підпорядковує висловлювання темі й основній думці;

використовує вивчені мовні засоби зв'язку між реченнями в тексті;

вибирає відповідно до умов спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній);

додержується вимог до мовлення та основних правил спілкування;

знаходить й виправляє недоліки й помилки в змісті, побудові й мовному оформленні власних висловлювань;

оцінює текст (його зміст, форму, задум і мовне оформлення).



Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса.



Міжпредметні зв'язки. Художній твір і його частини: тема та ідейний зміст художнього твору; розповідь і опис предметів, тварин у вивчених творах; роздуми про вчинки героїв (література); усний опис змісту й художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин;

усна розповідь за змістом жанрової картини про дітей; спостереження за окремими предметами під час малювання з натури (образотворче мистецтво).


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка