Методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання окремих розділів програми та виконання індивідуальних завдань



Скачати 441.86 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації28.12.2016
Розмір441.86 Kb.
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “Основи масо ЁC та теплообміну”

для студентів, що навчаються за напрямом

6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

Дніпропетровськ НМетАУ 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни “ Основи масо ЁC та теплообміну”

для студентів, що навчаються за напрямом

6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № від . .10.

Дніпропетровськ НМетАУ 2011

УДК 536.2:536.33
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “ Основи масо ЁC та теплообміну ” для студентів, що навчаються за напрямом 6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування” / Укл.: В.П. Бобилєв, І.І. Іванов, Я.В. Стовба. ЁC Дніпропетровськ: НМетАУ, 2011. - 49 с.

Викладено мета та завдання вивчення дисципліни, її зміст, перелік теоретичних питань та типових тестів для самопідготовки до підсумкового контролю, критерії оцінювання знань студента. Наведено варіанти індивідуальних завдань, перелік рекомендованої літератури, методичні рекомендації щодо самостійного опрацювання окремих розділів програми та виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів-заочників, що навчаються за напрямом 6.040106 - «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”.

Укладачі: В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.

І.І. Іванов, канд. техн. наук, доц.

Я.В. Стовба, канд. техн. наук, доц.


Відповідальний за випуск В.П. Бобилєв, канд. техн. наук, проф.

Рецензент В.В. Буличов, канд. техн. наук, доц. (ДВНЗ-УДХТУ)


Підписано до друку . Формат 60Ч84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. . Умов. друк. арк. . Тираж 75 пр. Замовлення №
Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


1.Загальні положення.


Робоча програма складена на підставі типової програми для вищих навчальних закладів.

З дисципліни “Основи масо ЁC та теплообміну ” студентам читаються настановні та оглядові лекції. Студенти одержують індивідуальні та групові консультації, виконують практичні заняття. Основна форма навчальної роботи студентів - самостійне вивчення матеріалу дисципліни за підручниками і учбовими посібниками у послідовності, наведеній у робочій програмі. Практичних навичок з дисципліни студент - еколог набуває в процесі виконання курсових проектів та робіт, випускних робіт бакалавра, дипломних проектів та роботи за спеціальністю.

При вивченні матеріалу рекомендується вести конспект для систематизації і закріплення знань. Конспект є універсальною формою запису накопичених знань, він сприяє їх розумінню та засвоєнню, допомагає випрацювати навички змістовного викладення найважливіших питань з різних джерел, умінню лаконічно й чітко викласти зміст власними словами та швидко відновити зміст опрацьованого раніше матеріалу. Конспект може утримувати як вже відомі пояснення із різних джерел, так і власні думки щодо розглянутих питань. Він не повинен бути об’ємним, але повинен бути змістовним.

Згідно з навчальним планом дисципліни передбачається виконання індивідуального завдання, практичних занять та підсумковий контроль у формі іспиту. Підсумковий контроль студент складає письмово після захисту індивідуальних завдань та практичних робіт. Кожен білет для підсумкового контролю утримує 2 теоретичні питання у відповідності з робочою програмою, 3 задачи та 14 тестів (додаток А). За 12-ти бальною системою оцінка за кожне теоретичне питання (в залежності від повноти та точності відповіді) становить до 1 бала, рішення задачі ЁC 1 бал, відповідь на тестове питання - 0,5 бала. Отриману суму балів округлюють до найближчого цілого, наприклад, «4,5» Ўж «5»; «8,2» Ўж «8». Перевід оцінки з 12-ти бальної системи до чотирибальної здійснюється у звичайному порядку: 10 ч 12 балів ЁC «відмінно (5)»; 7 ч 9 балів ЁC «добре (4)»; 4 ч 6 балів ЁC «задовільно (3)»; 3 та менше балів ЁC «незадовільно (2)». Підсумковий контроль вважається складеним за умови отримання позитивної оцінки та наявності вичерпної відповіді принаймні на одне з теоретичних питань.


2. Робоча програма дисципліни
2.1. Мета та завдання
Навчальна дисципліна „Основи масо ЁC та теплообміну ” є нормативною і входить до циклу дисциплін самостійного вибору ВНЗ. Дисципліна є складовою частиною підготовки бакалаврів напряму «Екологія та охорона навколишнього середовища» та «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування», базується на знаннях, що отримані при вивченні фундаментальних, загально-інженерних та спеціальних дисциплін, які передують даному курсу. Набуті знання і вміння використовуються при подальшому вивченні фахових дисциплін спеціальності 6.070806 та 6.040106.

Мета вивчення дисципліни ЁC засвоєння знань та придбання навичок, необхідних для кваліфікованого аналізу тепломасообмінних процесів, обґрунтованого вибору тепломасообмінного устаткування та технологій захисту довкілля.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

способи переносу теплоти;

методики визначення температур у стінці різної форми та теплового потоку крізь неї за умов стаціонарної і нестаціонарної теплопровідності;

види та закономірності конвекційного теплообміну;

особливості тепломасообміну при кипінні та конденсації;

характеристики та закони теплового випромінювання;

закономірності радіаційного теплообміну у прозорому та поглинаючому середовищі;

шляхи інтенсифікації теплопередачі та принцип роботи теплообмінних апаратів.

Після вивчення дисципліни та виконання практичних занять студент повинен вміти:

зробити розрахунки переносу теплоти теплопровідністю у стаціонарному режимі та температури у плоский, циліндричній та сферичній стінці;

визначити час нагрівання та охолодження термічно тонких та масивних тіл різної форми;

оцінити величину тепломасовіддачі за умов вільної та вимушеної конвекції;

обгрунтувати вибір температурного напору та теплового навантаження у процесах кипіння рідини та конденсації пари;

знайти тепловий потік випромінювання у системі з прозорим та поглинаючим середовищем;

запропонувати заходи щодо інтенсифікації процесів теплопередачі та зменшення втрат теплоти у оточуюче середовище;

виконати розрахунок рекуперативного теплообмінника.

Критерієм успішності є отримання позитивної оцінки при складанні підсумкового контролю у тестовій формі, а засобом діагностики успішності навчання є комплект тестових завдань щодо складання підсумкового контролю.
2.2. Розподіл навчальних годин
УсьогоСеместри9Усього годин за навчальним планом108108У тому числі:

Аудиторні заняття

16

16- лекції1212- практичні заняття44Самостійна робота9292У тому числі при:



- опрацюванні лекційного матеріалу

6

6- підготовці до практичних занять22- виконанні індивідуальних завдань1212- опрацюванні розділів програми, які не викладаються на лекціях 7272Підсумковий контрольіспитіспит



2.3. Зміст
Розділ 1. ПЕРЕНОС ТЕПЛОТИ ТЕПЛОПРОВІДНІСТЮ

Тема 1. Вступ. Основні поняття та визначення.


Способи переносу теплоти. Теплопровідність, конвекція, випромінювання. Тепловій потік та густина теплового потоку. Температурне поле; ізотермічні поверхні; градієнт температур.
Тема 2. Загальні положення теорії теплопровідності
Закон Фур’є. Коефіцієнт теплопровідності та його фізичний сенс. Баланс енергії елементарного об’єму і диференційне рівняння теплопровідності. Коефіцієнт температуропровідності та його фізичний смисл. Рівняння Фур’є ЁC Кірхгофа. Узагальнене одновимірне рівняння теплопровідності та його окремі випадки. Умови однозначності; крайові та початкові умови. Граничні умови І ЁC го, ІІ ЁC го, ІІІ ЁC го та ІV ЁC го роду.

Тема 3. Теплопровідність у стаціонарному режимі


Рівняння Лапласа. Перенос теплоти у плоскій однорідній стінці. Термічний опір стінки. Вплив зміни коефіцієнту теплопровідності на розподіл температур у стінці. Багатошарова плоска стінка. Перенос теплоти у циліндричній стінці; градієнт температур та тепловий потік. Термічний опір циліндричної стінки; лінійний коефіцієнт теплопередачі. Перенос теплоти у сферичній стінці. Диференційне рівняння теплопровідності у сферичних координатах. Розподіл температур та тепловий потік крізь сферичну стінку.
Тема 4. Теплопровідність у нестаціонарному режимі
Термічно тонкі тіла; розрахунок їх нагрівання та охолодження. Аналітичне рішення нестаціонарних задач теплопровідності термічно масивних тіл. Вплив чисел Біо та Фур’є на температурне поле.
Розділ 2. КОНВЕКЦІЙНИЙ ТЕПЛОМАСООБМІН
Тема 5. Основні положення теорії конвекційного тепломасообміну
Загальні поняття. Види конвекційного теплообміну. Фізика тепловіддачі. Вільна (гравітаційна) та вимушена конвекція. Прикордонний шар. Рівняння Ньютона ЁC Ріхмана. Коефіцієнт тепловіддачі та його фізичний сенс. Фактори, що визначають інтенсивність конвекційного переносу теплоти.

Елементи теорії подібності. Поодиноке явище, клас та група явищ. Критерії та теореми подібності. Числа гідродинамічної подібності та їхня фізична трактовка. Узагальнене рівняння подібності тепловіддачі. Критерії теплової подібності та їхні визначальні параметри.


Тема 6. Тепломасообмін при вільній та вимушеній конвекції
Тепломасообмін при вільній конвекції у великому об’ємі та у обмеженому просторі; оцінка коефіцієнту тепловіддачі для горизонтальної і вертикальної плоскої стінки та труб.

Тепловіддача при вимушеному обтіканні плоскої стінки і труб у ламінарному та турбулентному режимі.


Тема 7. Тепломасообмін при кипінні
Механізм та умови процесу. Кипіння на твердій поверхні теплообміну та у об’ємі рідини. Бульбашковий та плівчастий режим кипіння. Класифікація видів кипіння. Стадії пароутворення. Умови існування парової бульбашки та її мінімальний радіус. Вплив перегріву рідини та тиску на пароутворення і тепловіддачу від стінки. Швидкість зростання бульбашок; критерій Якоба. Сили, що діють на парову бульбашку та її відривний діаметр. Крива кипіння.

Бульбашкове кипіння при вимушеній конвекції; області стану речовини при русі у вертикальній трубі, що обігрівається ззовні, та характер тепловіддачі у них; режими течії парорідинної суміші. Структура двофазного потоку у горизонтальних каналах та фактори, що її визначають.


Тема 8. Тепловіддача при конденсації
Характеристика та види конденсації. Особливості краплинної та плівчастої конденсації. Структура течії плівки конденсату по вертикальній плиті і коефіцієнт тепловіддачі при конденсації. Тепловіддача при конденсації пари на вертикальних і горизонтальних трубах. Вплив режимних та конструктивних чинників на тепловіддачу при конденсації.
Розділ 3. РАДІАЦІЙНИЙ ТЕПЛООБМІН ТА ТЕПЛОПЕРЕДАЧА
Тема 9. Загальні положення щодо теплообміну випромінюванням
Схема процесу переносу енергії тепловим випромінюванням; носії променевої теплової енергії. Інтегральне, селективне та спектральне; об’ємне та поверхневе випромінювання. Інтегральні та спектральні значення потоку, густини потоку та інтенсивності випромінювання. Поглинальна, відбивна здатність та здатність пропускати випромінювання; абсолютно чорні, дзеркальні та діатермічні тіла. Ефективне та результуюче випромінювання.

Закони теплового випромінювання Планка та Стефана ЁC Больцмана; коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; ступінь чорноти; енергія випромінювання абсолютно чорного та сірого тіла. Закон Кірхгофа. Дифузійне випромінювання; закон Ламберта.


Тема 10. Радіаційний теплообмін у діатермічному середовищі
Кутовий коефіцієнт випромінювання. Співвідношення кутових коефіцієнтів для замкненої системи та властивість їх взаємності; взаємні поверхні. Методи та приклади визначення кутових коефіцієнтів.

Променевий теплообмін окремого тіла із оточуючим середовищем; між двома плоскопаралельними поверхнями; крізь екран; між поверхнями, що утворюють замкнену систему.


Тема 11. Радіаційний теплообмін у поглинаючому та випромінюючому середовищі
Особливості випромінювання багатоатомних газів; смуги випромінювання. Вплив парціального тиску, товщини газового шару та температури на густину випромінювання. Ступінь чорноти газів та методика його визначення. Коефіцієнт послаблення промінів; закон Бугера.
Тема 12. Теплопередача
Радіаційно ЁC конвекційний теплообмін. Сумарний коефіцієнт тепловіддачі. Теплопередача крізь стінку. Коефіцієнт та термічний опір теплопередачі. Шляхи інтенсифікації теплопередачі. Теплова ізоляція.

Призначення та різновиди теплообмінних апаратів. Принцип роботи рекуперативного, регенеративного та змішувального теплообмінника. Рівняння теплового балансу рекуперативного теплообмінника. Визначення необхідної поверхні теплообміну.


2.4. Практичні заняття
1.Розрахунки переносу теплоти теплопровідністю у стаціонарному режимі.

2. Розрахунки нагрівання та охолодження тіл різної форми.

3. Розрахунки конвекційної тепловіддачі при вільному та вимушеному русі середовища.

4. Розрахунки теплообміну випроміненням.


3. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ТА ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАВДАННЯ
1. Способи переносу теплоти.

2. Тепловий потік та його густина; температурне поле; градієнт температур.

3. Закон теплопровідності Фур’є; термічний опір одно- та багатошарової стінки.

4. Диференційне рівняння теплопровідності для рухомого середовища та твердого тіла.

5. Узагальнене одновимірне рівняння теплопровідності та його часткові випадки.

6. Умови однозначності при рішенні задач теплопровідності.

7. Граничні умови при рішенні задач теплопровідності.

8. Рівняння Фур'є-Кірхгофа для стаціонарної теплопровідності та його часткові випадки.

9. Стаціонарний перенос теплоти у плоский однорідній стінці.

10. Вплив зміни коефіцієнта теплопровідності на стаціонарний розподіл температур у плоскій стінці.

11. Стаціонарний перенос теплоти в циліндричній стінці.

12. Стаціонарний перенос теплоти в сферичній стінці.

13. Термічно тонкі тіла; зміна температури у часі у тілі довільної форми.

14. Часткові рішення для оцінки динаміки температури в термічно тонких тілах різної форми.

15. Рішення задач нестаціонарної теплопровідності термічно масивних тіл; вплив чисел Вi та Fо на температурне поле у пластині.

16. Види конвекції та конвективного теплообміну; формування і структура прикордонного шару.

17. Рівняння Ньютона-Рихмана; фактори, що визначають інтенсивність конвективного переносу теплоти.

18. Елементи теорії подібності; числа та теореми подібності.

19. Числа гідродинамічної подібності та їх фізичний смисл.

20. Узагальнене рівняння подібності тепловіддачі.

21. Числа теплової подібності; визначальні параметри.

22. Теплообмін при вільній конвекції у великому об’ємі.

23. Теплообмін при вільному русі у обмеженому просторі.

24. Теплообмін при подовжньому обтіканні труб.

25. Теплообмін при поперечному обтіканні труби.

26. Теплообмін при поперечному обтіканні пучків труб.

27. Теплообмін при обтіканні плоскої поверхні.

28. Механізм процесу кипіння та його види; стадії пароутворення.

29. Умови існування парової бульбашки та її мінімальний радіус.

30. Швидкість зростання парових бульбашок; число Якоба.

31. Сили, що діють на парову бульбашку, та її відривний діаметр.

32. Крива кипіння; кризи кипіння.

33. Рівняння тепловіддачі при бульбашковому кипінні у великому об’ємі.

34. Бульбашкове кипіння при вимушеній конвекції.

35. Характеристика та види процесів конденсації.

36. Рівняння подібності тепловіддачі при конденсації пари.

37. Вплив на тепловіддачу при конденсації різних факторів.

38. Схема процесу переносу енергії тепловим випромінюванням; носії променевої енергії.

39. Види теплового випромінювання.

40. Інтегральні та спектральні характеристики випромінювання.

41. Оптичні властивості тіл; ефективне та результуюче випромінювання.

42. Закони випромінювання Планка та Віна.

43. Закон Стефана ЁC Больцмана; коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; ступінь чорноти сірого тіла.

44. Закони випромінювання Кірхгофа та Ламберта.

45. Кутовий коефіцієнт випромінювання; властивості кутових коефіцієнтів для замкненої системи.

46. Променевий теплообмін окремого тіла із оточуючим середовищем.

47.Променевий теплообмін між двома плоскопаралельними поверхнями.

48. Променевий теплообмін крізь екран.

49. Променевий теплообмін між поверхнями, що утворюють замкнену систему.

50. Особливості випромінювання газів; смуги випромінювання; фактори, що впливають на густину випромінювання газів.

51. Ступінь чорноти газів; закон Бугера.

52. Радіаційно ЁC конвекційний теплообмін; сумарні коефіцієнт тепловіддачі та ступінь чорноти.

53. Теплопередача крізь стінку; коефіцієнт та термічний опір теплопередачі.

54. Шляхи інтенсифікації теплопередачі; теплова ізоляція.

55. Призначення, різновиди та принцип роботи теплообмінних апаратів.

56. Рівняння теплового балансу рекуперативного теплообмінника; визначення необхідної поверхні теплообміну.


4. ТИПОВІ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
1. Перенос теплоти структурними частинками речовини у процесі їх теплового руху ЁC це: 1) теплопровідність 2) конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5)теплове випромінювання.

2. Перенос теплоти макрооб’ємами рідини або газу ЁC це: 1) теплопровідність 2)конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5) теплове випромінювання.

3. Перенос теплоти фотонами, що виходять з поверхні тіла або середовища, - це: 1) теплопровідність 2) конвекція 3) теплообмін 4) теплопередача 5) теплове випромінювання.

4. Розмірність коефіцієнту теплопровідності: 1) Вт/м2 2) Вт/(м2·град) 3)Вт/(м·град) 4) Дж/(м3·град) 5) Дж/(кг·град).

5. Розмірність густини теплового потоку: 1) Вт/м2 2) Вт/(м2·град) 3) Вт/(м·град) 4)Дж/(м3·град) 5) Дж/(кг·град).

6. Розмірність коефіцієнту температуропровідності: 1) град/м 2) град/с 3) м2/с 4)град·м/с 5) Вт/град.

7. Геометричні характеристики об’єкту є складовою умов: 1) крайових 2)граничних 3) однозначності 4) спряження 5) симетричності.

8. Коефіцієнт теплопровідності об’єкту є складовою умов: 1) крайових 2)граничних 3) однозначності 4) спряження 5) початкових.

9. Крайові умови ЁC це сукупність: 1) геометричних характеристик об’єкту 2)геометричних характеристик об’єкту і граничних умов 3) розмірів об’єкту і розподілу температур на його поверхні 4) початкових та граничних умов 5)граничних умов та умов спряження.

10. Якщо задана температура середовища і умови теплообміну з ним, то це граничні умови: 1) нульового 2) I 3) II 4) III 5) IV роду.

11. Теплообмін твердих тіл, що стикаються, відповідає граничним умовам: 1)нульового 2) I 3) II 4) III 5) IV роду.

12. Граничним умовам III-го роду відповідає завдання: 1) температури поверхні тіла 2) теплового потоку на поверхню тіла 3) температури середовища і умов теплообміну з ним 4) кінцевого розподілу температур усередині тіла 5)початкового розподілу температур усередині тіла.

13. Початковим умовам відповідає завдання: 1) температури поверхні тіла 2)початкового теплового потоку на поверхню тіла 3) початкової температури середовища і умов теплообміну з ним 4) початкового розподілу температур у центрі тіла 5) розподілу температур усередині тіла у нульовий момент часу.

14. Для отримання рішення диференційного рівняння в частинних похідних необхідно завдання: 1) крайових умов, фізичних властивостей об’єкту і його геометрії 2) форми, розмірів об’єкту, граничних і початкових умов 3)початкових і кінцевих умов, фізичних властивостей об’єкту 4) крайових і початкових умов, геометрії об’єкту 5) граничних, початкових і крайових умов.

15. Стаціонарний розподіл температур у плоский стінці при л = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

16. Стаціонарний розподіл температур у циліндричній стінці при л = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

17. Стаціонарний розподіл температур у сферичній стінці при л = const: 1)рівномірний 2) лінійний 3) параболічний 4) логарифмічний 5) гіперболічний.

18. Градієнт температур по товщині плоскої стінки в стаціонарному режимі при л = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5)зростає по параболі.

19. Градієнт температур по товщині циліндричної стінки в стаціонарному режимі при л = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5) зростає по параболі.

20. Градієнт температур по товщині сферичної стінки в стаціонарному режимі при л = const: 1) дорівнює нулю 2) сталий 3) зменшується 4) зростає лінійно 5)зростає по параболі.

21. Густина стаціонарного теплового потоку по товщині плоскої стінки при л = const: 1) дорівнює нулю 2) стала 3) зменшується 4) зростає лінійно 5) зростає по параболі.

22. Розмірність лінійного теплового потоку: 1) Вт·с/м 2) Вт/(м·град) 3) Вт·м/с 4)Вт/м 5) Вт/(м2·град).

23. Термічно тонким тіло вважається, якщо: 1) Вi > 0,5 2) Вi > 0,1 3) Вi < 1

4) Вi < 0,1 5) Вi < 0.

24. Термічно масивним тіло вважається, якщо: 1) Вi > 0,5 2) Вi > 0,1 3) Вi < 1

4) Вi < 0,1 5) Вi < 0.

25. Термічно тонким тіло вважається, якщо: 1) 1/б << д/л 2) 1/б >> д/л

3) 1/б << л/д 4) 1/б >> л/д 5) 1/б < 0,1.

26. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкої пластини: 1)µ § 2)µ § 3)µ § 4)µ §5) µ §.

27. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкого циліндра: 1)µ § 2)µ § 3)µ § 4)µ §5) µ §.

28. Вкажіть рівняння температурного поля термічно тонкої кулі: 1)µ § 2)µ § 3)µ § 4)µ §5) µ §.

29. Вкажіть рівняння Ньютона ЁC Ріхмана:

1)µ § 2)µ § 3)µ § 4)µ § 5)µ §.

30. Розмірність коефіцієнта тепловіддачі: 1) Вт/(м·град) 2) Дж/(м3·град) 3)Дж/(кг·град) 4) Вт/(м2·град) 5) Вт/м2.

31. Що підсилює конвективний перенос теплоти? 1) зростання швидкості потоку 2) збільшення в’язкості середовища 3) зростання його густини 4)добре обтікання поверхні 5) зниження теплоємності середовища.

32. Що погіршує конвективний перенос теплоти? 1) зростання швидкості потоку 2) підвищення в’язкості середовища3) зниження його густини 4)підвищення його теплопровідності 5) зростання його теплоємності.

33. Співвідношення сил тиску та інерції в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

34. Співвідношення сил інерції та в’язкості в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

35 . Співвідношення сил інерції та тяжіння в потоці показує число: 1) Ейлера 2)Рейнольдса 3) Фруда 4) Лагранжа 5) Галілея.

36. Співвідношення сил тиску та в’язкості показує число: 1) Ейлера 2) Фруда 3)Рейнольдса 4) Лагранжа 5) Галілея.

37 Співвідношення сил тяжіння та в’язкості показує число: 1)Эйлера 2) Фруда 3)Рейнольдса 4) Лагранжа 5) Галілея.

38. Визначальним параметром чисел подібності є: 1) густина 2)теплопровідність 3) теплоємність 4) кінематична в’язкість 5) температура.

39. Визначальним параметром чисел подібності є: 1) густина 2)теплопровідність 3) теплоємність 4) кінематична в’язкість 5) швидкість.

40. Число Архімеда ЁC це відношення підйомної (архімедової) сили до сили: 1)інерції 2) тяжіння 3) в’язкості 4) тиску 5) поверхневого натягу.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка