Методичні рекомендації щодо розробки робочих програм постійного удосконалення професійних знань аудиторів



Скачати 79.68 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір79.68 Kb.


ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення Аудиторської палати України

від 28.02.2013 р. № 265/8

зі змінами

рішення Аудиторської палати України

від 04.04.2013 р. № 266/11



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо розробки робочих програм постійного удосконалення професійних знань аудиторів


1. Загальний розділ
1.1. Метою Методичних рекомендацій щодо розробки робочих програм постійного удосконалення професійних знань аудиторів (далі – рекомендації) є унормування змісту, обсягу, послідовності та організаційних форм здійснення постійного удосконалення професійних знань аудиторами.

1.2. Робоча програма постійного удосконалення професійних знань аудиторів є нормативним документом Аудиторської палати України, що розробляється для кожної теми та затверджується Аудиторською палатою України.

1.3. Робоча програма за темою визначає обсяги знань і навичок, які повинен опанувати аудитор відповідно до вимог Положення про постійне удосконалення професійних знань аудиторів України, алгоритм вивчення навчального матеріалу теми, необхідне методичне забезпечення, складові та порядок контрольного тестування знань і навичок аудиторів.

2. Структура та зміст робочої програми за темою
2.1. Структура робочої програми за темою.
Робоча програма розробляється за такою структурою:
1) Вступ.

2) Тематичний план теми.

3) Зміст теми.

4) Плани лекцій та практичних занять.

5) Самостійна робота аудиторів.

6) Консультативна робота.

7) Система контрольного тестування.

8) Рекомендована література (основна і додаткова).

2.2. Зміст розділів робочої програми:


      1. Вступ.

У цьому розділі робочої програми наводяться мета, завдання та предмет теми відповідно до її змісту, чітко визначається, що повинен знати та вміти аудитор після опанування теми.

      1. Тематичний план теми містить розподіл часу за формами занять (очна та дистанційна) і видами занять відповідно до робочого плану.




Розділи теми

Кількість годин

Очна форма

Дистанційна форма

Л

П

К

СР

Л

П

К

СР




























Разом годин
























Примітка:

Л – лекції.

П – практичні заняття.

К – консультації.

СР – самостійна робота.


Обсяг аудиторних занять (лекції та практичні заняття) при очній формі становить не менше 40 академічних годин. Загальний обсяг занять при кожній формі має становити не менше 72 академічні години.

2.2.3. У розділі «Зміст теми» надається коротка анотація кожного розділу теми з висвітленням основних понять, характеристик, ознак та інших елементів, які розкривають зміст матеріалу.

2.2.4. У розділі «Плани лекцій та практичних занять» наводиться орієнтовний перелік питань, які виносяться на лекційні та практичні заняття.

Лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, у разі потреби, засобами наочності та демонстрацією дослідів.

Лекція має охоплювати все нове, що є в законодавчих актах, у літературі, проявляється на практиці, висвітлювати динаміку змін та деякі суперечливі питання. При викладанні лекційного матеріалу можуть вводитися елементи науково-дослідної роботи самого лектора, лекція повинна мати проблемний характер.

Практичне заняття – це організаційна форма заняття, на якому викладач організовує докладний розгляд аудиторами окремих положень теми, формує вміння і навички їх практичного застосування через виконання практичних завдань.

Основна мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація знань, отриманих аудиторами на лекціях та в процесі самостійної роботи, і спрямування їх на підвищення рівня засвоєння матеріалу, прищеплення умінь і навичок.

2.2.5. У розділі «Самостійна робота» наводяться форми та зміст матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання аудиторами.

Самостійна робота аудиторів є однією з форм організації удосконалення знань, основною формою опанування матеріалу у вільний від занять час за розкладом.

Самостійна робота над темою для аудиторів може включати:



  • опрацювання прослуханого лекційного матеріалу;

  • вивчення окремих підтем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

  • підготовку до практичних занять;

  • переклад іноземних текстів установлених обсягів;

  • вирішення і письмове оформлення завдань, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;

  • систематику вивченого матеріалу перед контрольним тестуванням.

Час, відведений для самостійної роботи аудитора, має становити не менш як 1/3 і не більше як 2/3 загального обсягу часу, відведеного для вивчення конкретної теми.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи аудиторів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної теми, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації професійної програми.

2.2.6. При формуванні розділу «Консультативна робота» слід керуватися таким:

Консультативна роботаце вид роботи викладача з аудиторами, яка здійснюється у формі консультацій. Організація консультативної роботи притаманна значною мірою формі дистанційних занять.

У розділі потрібно розкрити форми організації консультативної роботи з цієї теми. У робочій програмі це може бути наведене у вигляді графіка з визначенням часу її проведення.



Консультація – форма заняття, при якій аудитор отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних положень чи аспектів їх практичного застосування.

2.2.7. Розділ «Система контрольного тестування» має містити викладення змісту та порядку оцінювання знань і практичних навичок аудиторів (у тому числі особливості організації контрольного тестування при дистанційній формі занять), а саме зміст тестових завдань і критерії їх оцінювання.

Зазначені матеріали мають бути викладені за такою структурою:


  1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми за темою.

  2. Приклади типових завдань, що виносяться на контрольне тестування.

  3. Особливості проведення контрольного тестування з теми.

  4. Завдання для поточного контролю знань аудиторів при дистанційній формі.

2.2.8. Список літератури складається з основної і додаткової літератури.

До основної літератури варто включати нормативні акти, базові посібники.

Список додаткової літератури містить різні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, статті, методичні рекомендації тощо відповідної тематики.

2.2.9. Особливості проведення занять в дистанційній формі.

Дистанційна форма занять передбачає:


  1. здійснення взаємозв’язку між учасниками процесу як асинхронно, так і синхронно в часі і базується на використанні електронних транспортних систем доставки навчальних та інших засобів інформаційних об’єктів, медіа навчальних засобів та інформаційно - комунікаційних технологій;

  2. поєднання самостійної підготовки аудиторів з консультаціями викладачів, що здійснюються засобами інформаційно-комунікаційних технологій та в формі очних консультацій перед тестуванням;

  3. функціонування наступних елементів системи:

– комп’ютерну реєстрацію на підготовку;

– поштовий модуль;

змістовний модуль теми;

– самоперевірку та проміжний контроль знань;

– «форум», який дозволяє аудиторам і викладачам відправляти, читати і шукати повідомлення;

– «пошук», який надає аудиторам можливість проводити пошук заданого тексту в межах курсу;

– «календар», який може включати графік етапів опанування аудиторами теми з визначенням часу організаційних заходів, проведення оглядових лекцій, консультацій, регламенту виконання завдань проміжного контролю тощо;

4) проведення занять в термін не більше одного місяця за кожною темою.


3. Порядок технічного оформлення та затвердження робочої програми
3.1. Робоча програма розробляється авторами на замовлення АПУ і узгоджується з Навчально-методичним центром АПУ, після чого розглядається та затверджується на засіданні АПУ.

3.2. Робоча програма повинна мати титульний аркуш і сторінки з послідовним викладенням тексту робочої програми. Титульна сторінка має бути оформлена відповідно до наведеного зразка (див. додаток). На другій сторінці вказуються укладачі програми та рецензенти (П.І.П., вчене звання, посада).

3.2. Вимоги до технічного оформлення програми:


    • текст робочої програми має бути викладений без помилок, поданий на розгляд Навчально-методичним центром АПУ в одному примірнику на паперовому й електронному носіях;

    • комп’ютерний набір виконується в текстовому редакторі Word, шрифт 14, Times New Roman, міжрядковий інтервал 1,5, на білому папері формату А-4, поля – 25 мм; текстова частина – чорного кольору;

    • усі сторінки програми нумеруються, першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться.


Додаток

до Методичних рекомендацій щодо розробки робочих програм постійного удосконалення професійних знань аудиторів

РОБОЧА ПРОГРАМА

ПОСТІЙНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ

ЗНАНЬ АУДИТОРІВ З ТЕМИ

(назва)


____________________________________________________

Київ – 20____





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка