Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін



Скачати 496.77 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації05.05.2017
Розмір496.77 Kb.
  1   2


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки та проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін

(математика, географія, фізика, астрономія, біологія, екологія, хімія, інформатика) у 2014/2015 н.р.


Методисти науково-методичного центру

природничо-математичних дисциплін ІППОЧО

Традиція проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін існує з 60-х років минулого століття в Україні, основними цілями яких є виявлення обдарованих та здібних учнів. Тобто, більше як півстоліття поспіль олімпіади залишаються однією з найпоширеніших позаурочних форм організації напрямку педагогічної діяльності з природничо-математичних дисциплін.

Сучасні учнівські олімпіади охоплюють дещо ширший спектр педагогічних цілей, найвагомішими серед них є: формування інтересу учнів до поглибленого вивчення предмету, розвиток навичок дослідницької роботи, розв’язування складніших завдань, пропаганда досягнення науки, техніки, активізація форм роботи з учнями.

Залучення професорсько-викладацького складу, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, працівників наукових установ, кращих вчителів до активної допомоги навчальним закладам освіти у справі поліпшення вивчення природничо-математичних дисциплін розширюють освітянське коло співпраці, тим самим підвищуючи рівень навчальних досягнень учнів та рівень фахової підготовки педагогів.

Щорічно, починаючи з середини жовтня, у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України розпочинаються олімпіади з базових дисциплін.

З чого розпочинати роботу вчителю/викладачу, як планувати та як організовувати навчання учнів щодо їх підготовки до участі в учнівських олімпіадах, висвітлюють методисти науково-методичного центру Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області в нижче наведених методичних рекомендаціях за предметами.

Отже, насамперед, важливо для кожного педагога мати банк обдарованих та здібних учнів. Для цього в урочний час рекомендуємо використовувати диференційований та індивідуальний підходи, виявляючи нестандартне мислення та особливе захоплення в окремих учнів предметом. Далі необхідно якісно спланувати роботу для організації їх підготовки до кожного з наступних етапів:

І – олімпіади навчального закладу,

ІІ – районні/міські,

ІІІ – обласні,

IV – Всеукраїнські.

Загалом, маючи склад команди, педагог формує для кожного відібраного учня індивідуальну та групову підготовку.

Документами, що визначають завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад з природничо-математичних дисциплін, є:

Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 № 1099, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2011 за № 1318/20056, із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 299 від 16.01.2012 р, № 360 від 26.03. 2012р.;

Положення про проведення I-ІІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін із змінами та доповненнями, затвердженого наказом Департаменту освіти та науки, молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.07.2012 № 469.

Учні мають право брати участь у кількох предметних олімпіадах. Однак, до участі в наступному етапі допускаються тільки ті учні, які стали переможцями попереднього етапу відповідної олімпіади. Перелік дисциплін, з яких проводиться олімпіада, та класів, які беруть участь у змаганнях, визначається відповідним оргкомітетом закладу освіти.

Отже, в предметній олімпіаді можуть брати участь:

- на І-му етапі – усі бажаючі учні навчального закладу;

- на ІІ-му етапі – лише ті учні навчальних закладів, які стали переможцями І етапу олімпіад;

- на ІІІ етапі – лише ті учні навчальних закладів, які стали відповідно переможцями або ІІ-го етапу, або Інтернет-олімпіади.

ОРГКОМІТЕТИ ОЛІМПІАД

Оргкомітети створюються із числа керівників установ і організацій, що проводять олімпіади, працівників методичних установ.

Очолює оргкомітет голова, який має заступників і секретаря.

Голова оргкомітету здійснює розподіл доручень між його членами та керує роботою з організації проведення відповідної олімпіади.

Оргкомітети проводять:


  • організаційну роботу з підготовки і проведення олімпіад;

  • визначають і забезпечують порядок проведення олімпіад;

  • створюють комісію, яка проводить реєстрацію учасників олімпіад, перевіряє відповідність складів команд до зазначених у поданих заявках, наявність і правильність оформлення документів;

- готують документацію для проведення олімпіад (бланки протоколів, звіти тощо);

- шифрують та дешифрують роботи учасників;

- визначають персональний склад учасників для участі у наступному етапі олімпіад;
- складають звіти про проведення олімпіад.

РОБОТА ЖУРІ

Перевірку завдань на І етапі здійснює журі, до складу якого входять вчителі/викладачі навчального закладу, на ІІ етапі – вчителі/викладачі навчальних закладів району/міста.

Журі працює із зашифрованими роботами. Кожен член журі засвідчує оцінку підписом у роботі. Після розшифровки робіт кожен член журі підписує зведений протокол і має змогу перевірити за шифрами, чи правильно записані усі бали.

Роботи перевіряються за критеріями, вказаними у завданнях, а за їх відсутності – журі розробляє свої критерії.

Результати перевірки робіт, питання щодо розв’язування завдань та критеріїв їх оцінювання можна також аналізувати на консультаціях, які проводяться, по можливості, для учнів і керівників команд по закінченню перевірки робіт.

Зауважуємо, що журі повинно перевіряти тільки ті завдання, які записані у чистовику учасника олімпіади.



Чернетка членами журі не розглядається! (Як виключення, журі може звернутися до чернетки, де розглянуто окремі випадки або проведено доведення якогось твердження, але в чистовику явно вказано посилання на чернетку. В останньому випадку, за неналежне оформлення розв’язання, журі може прийняти окреме рішення щодо зниження загального балу за виконання відповідного завдання.)

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙ

Учасники олімпіади та їх керівники, ознайомившись із розв’язками завдань, запропонованими журі, та з попередніми результатами, у разі незгоди з оцінкою роботи (до підбиття остаточних підсумків) мають право на подання апеляції.

Порядок її розгляду на олімпіаді наступний:

рішення про допуск до розгляду суті апеляції членами журі вирішується спільно представником оргкомітету, відповідальним за дотримання вимог чинного Положення та головою журі; дозволу одного з них достатньо для розгляду апеляції;

апеляція розглядається апеляційною комісією і приймається відповідне рішення, про що здійснюється відповідний запис у протоколі. Остаточні підсумки олімпіадних змагань підбиваються на заключному спільному засіданні оргкомітету та журі. Його рішення затверджується відповідним наказом.

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ УЧАСНИКІВ ОЛІМПІАДИ

З метою удосконалення проведення інтелектуальних змагань та підвищення якості підготовки до наступних олімпіад, ознайомлення педагогічної громадськості з досвідом роботи кращих тренерів щодо організації роботи з обдарованою молоддю, необхідно здійснювати аналіз результативності написання учасниками учнівських олімпіадах з базових дисциплін.

Рекомендуємо здійснювати аналіз за наступною схемою:


  1. Аналіз змісту завдань та їх відсоткове виконання учасниками олімпіади: готується вчителем/викладачем (І етап), методистом РМК/ММК/ПТНЗ відповідного предмета під керівництвом голови журі.

2. Загальний показник виконання по навчальних закладах – рейтинг участі команди закладу, який визначається відповідно до протоколів за формулою (враховується загальна кількість учасників по навчальних закладах та кількість призерів).

3. Загальні показники виступу учнів по окремих навчальних закладах освіти:

враховується рівень викладання, професіоналізм вчителів, створення системи роботи з обдарованою молоддю.

Методисти центру Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області рекомендують у цьому навчальному році апробовану впродовж останніх років модель проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад за тестовими технологіями.

Цим самим переслідується мета:


  1. тестові завдання закритої форми багаторівневі, тому кожен учасник має можливість виконати якусь частину або всі завдання, що стимулює та підвищує інтерес до предмету;

  2. виконання завдань відкритої форми надає можливість здійснення якісного відбору учнів для участі у відповідних наступних (ІІ, ІІІ) етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін.

Отже, рекомендовано І-ІІ етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад з природничо-математичних дисциплін проводити відповідно до потреб предмета: у два (три) тури.

Перший тур передбачає розв’язання завдань у тестовій формі (можна і в режимі on-line),

другий тур – письмове розв’язання задач, розкриття питань, розгорнута відповідь;

третій тур – проведення експерименту (для природничих предметів: біологія, хімія, фізика) та його опис.

У такий спосіб кожна предметна олімпіада має свою модель (див. рекомендації нижче).

Методисти НМЦ природничо-математичних дисциплін пропонують вчителям/викладачам, тренерам, методистам РМК/ММК/ПТО методичні рекомендації з 8-и предметів: математики, географії, фізики та астрономії, біології та екології, хімії, інформатики.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад

з математики у 2014/2015 н.р.


О.Я. Біляніна, завідувач НМЦ

природничо-математичних дисциплін

ІППО Чернівецької області



ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН

підготовки до Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики

З метою підвищення рівня виступу учасників Всеукраїнських олімпіад з математики, рекомендуємо при проведенні тренувальних зборів зосередити увагу на такі теми:

1. Класифікація натуральних чисел (прості і складені числа, взаємно прості числа, дільники і кратні чисел, парність чисел, використання властивостей подільності та методу остач, принципу Діріхлє під час розв’язування вправ).

2. Методи розв’язування Діофантових рівнянь та деякі нестандартні методи розв’язування рівнянь (алгебраїчних, тригонометричних, показникових, логарифмічних). Функціональні рівняння.

3. Застосування властивостей квадратного тричлена під час доведення тотожностей, найменшого або найбільшого значення функції тощо. Теорема Вієта в практичних задачах для квадратного та кубічного рівнянь. Розкладання многочленів на множники та його застосування під час розв’язування степеневих рівнянь (зауважуємо, що це посильно навіть семикласникам). Теорема Безу.

4. Застосування методу математичної індукції та його модифікацій під час різних доведень. Способи доведення нерівностей. Розмальовування фігур під час розв’язування логічних задач.

5. Використання кола та зв’язаних з ним співвідношень під час розв’язування геометричних задач. Цікаві лінії та точки в трикутнику. Площі фігур, перерозподіл площ. Геометричні нерівності.

6. Геометричні інваріанти. Реалізація методу координат та векторного методу під час розв’язування окремого типу геометричних задач.

Зосереджуємо увагу тренерів та організаторів з підготовки до Всеукраїнських олімпіад, щодо створення системи в організації навчання. Це фактор, який відіграє надзвичайно важливу роль в підготовці учасників. Тому рекомендуємо заздалегідь скласти план-програму проведення підготовки до олімпіади у відповідності до кожного класу, а далі – її виконувати, за потреби вносячи корективи.

Вище зазначені теми є одними з основних, на яких будуються олімпіадні задачі, але вони не вичерпують можливостей підвищення рівня підготовки до олімпіад. Для отримання успіху в підготовці до олімпіади вимагається прикласти чималі зусилля для систематизації та узагальнення деяких тем, оскільки окремого такого джерела чи літератури немає, окрім того, окремі опорні результати чи обґрунтування пропонується виконати самостійно. Учитель може добирати матеріал для підготовки самостійно, дотримуючись цілей щодо формування майбутнього учасника олімпіади: зміцнити його знання, уміння, навички з програмового матеріалу для загальноосвітніх навчальних закладів, добитися засвоєння матеріалу підсиленого, профільного та поглибленого вивчення. Різна ступінь складності тих чи інших тем практично включається в етапи олімпіадних задач, але скільки би не розв’язував педагог задач разом із учасником, результату не буде, необхідна самостійність, бажання учня та ефективно організований зворотний зв’язок через різний вид контролю. Також зазначаємо, що для якісної підготовки учасників олімпіади до будь-якого етапу варто здійснювати психологічний супровід.

Головна ціль підготовки – розвинути логічне та нестандартне мислення учасника олімпіади, оскільки попасти в авторську задачу, яка дається на наступних етапах неможливо.

СТРУКТУРА

проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики

Рекомендуємо проведення Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики у цьому навчальному році проводити у два тури:



перший (60 хв.) – тестування,

другий (120/180 хв.) – письмове розв’язування задач.

Після проведення першого туру олімпіади між турами можна робити 30-хвилинну перерву. Рішення про проведення другого туру І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерів приймають директори ЗНЗ, ПТНЗ управління/відділи освіти міських/районних державних адміністрацій.

Перший тур олімпіади включає 7 тестових завдань закритої форми:


      • 5 завдань – з вибором правильної відповіді,

      • 2 завдання – записати КОРОТКЕ розв’язання і правильну відповідь.

Другий тур включає 3 завдання розгорнутої форми.

Визначення переможців, розподіл призових місць та нагородження дипломами І, ІІ чи ІІІ ступенів здійснюється в залежності від результатів учасників за загальною кількістю набраних балів за два тури олімпіади разом.

Учасник, який набрав не менше 30 % від максимальної кількості балів за результатами першого туру і не з’явився на другий тур автоматично отримує загальне рейтингове місце у ІІ чи ІІІ етапах олімпіади.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ

Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики

Завдання олімпіади у кожному етапі повинні містити принаймні по одній задачі з кожної з наступних тем: комбінаторика, теорія чисел, математика, алгебра та геометрія.

Задачі бажано розташовувати в тексті у порядку зростання їх складності. Не рекомендується учасникам олімпіади пропонувати задачі, розв’язання яких потребує використання великих обсягів обчислень, що важко зробити без використання калькулятора, громіздких переборів тощо.

Звертаємо увагу на те, що сім задач І туру та перша задача ІІ туру повинні бути програмними задачами високого та підвищеного рівнів складності, решта – олімпіадні; два завдання ІІ туру – олімпіадного характеру різних рівнів складності.



Розподіл завдань для кожного з турів може бути таким:




6-7 класи

8-11 класи

Кількість завдань

за рівнем складності

Кількість завдань

Час виконання

Кількість завдань

Час виконання

Високого

Підвищеного

Олімпіадного

І тур

7

60 хв.

7

60 хв.

3

4



ІІ тур

3

120 хв.

3

180 хв.



1

2


ПЕРЕВІРКА ЗАВДАНЬ

на І-му та ІІ-му етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з математики

Завдання рекомендуємо оцінювати за єдиною схемою:



перший тур: завдання 1-3 разом 3 бали (кожне по 1 балу);

завдання 4-5 – разом 4 бали (2+2);

завдання 6 і 7 – разом 7 балів (3+4, або 4+3);

другий тур: кожну задачу оцінювати в 7 балів.

Максимальна кількість балів, яку може отримати учасник:

за перший тур – 14 балів; за другий тур – 21 бал; за обидва тури – 35 балів.

Рекомендуємо журі, з метою здійснення якісної неупередженої перевірки завдань, розробити єдині критерії оцінювання до кожної задачі, враховуючи різні способи розв’язання завдань учасниками олімпіади. Зокрема, у критеріях оцінювання мають бути відображені всі кроки (просування) розв’язування кожної задачі (при цьому можна зазначити, які кроки розв’язання не оцінювалися, наприклад, правильний рисунок до задачі, розгляд тривіального випадку тощо).
Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з географії

у 2014/2015 н.р.


В.М. Рибчинський, методист з географії та економіки НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області

Географічні олімпіади – це одна з найважливіших форм позакласної роботи. Основним завданням географічних олімпіад в умовах сьогодення виступає підвищення рівня географічної культури сучасної молоді, що неодмінно повинно позитивно позначитися на загальному культурному рівні населення нашої країни.

Починати підготовку творчо обдарованих учнів до участі в олімпіадах та турнірах з психологічних принципів слід з 6-го класу і працювати в системі до 11 класу.

Серед завдань до географічних олімпіад обов’язково повинні бути теоретичні, практичні й тестові. Орієнтовна кількість завдань кожного блоку для певного етапу олімпіади пропонується у відповідній клітинці таблиці 1. Ця кількість може варіювати залежно від складності конкретних завдань.

Рекомендуємо націлювати учасників олімпіад на вироблення в їх світогляді цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань. Тому пропонуємо олімпіадні завдання кожного етапу комплектувати не тільки з урахуванням знань і вмінь, сформованих з початку певного навчального року, але й за всі попередні роки навчання.

Кількість завдань теоретичного, практичного й тестового блоків

до комплектів певного етапу олімпіади з географії


Блоки завдань

Кількість завдань до певного етапу олімпіади

Експрес-завдання

в тестовій формі

Теоретичні запитання

Практичні завдання

І етапу

10-12

2

1-2

ІІ етапу

10-12

2-3

2

Участь у І-му етапі Всеукраїнської олімпіади з географії беруть учні 8-11 класів, без будь-яких обмежень, за їх бажанням, у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап географічних олімпіад проводиться в один тур (загальна кількість теоретичних і практичних завдань становить не більше чотирьох).

Участь у ІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з географії беруть учні 8-11 класів, які стали переможцями І етапу.

Методист РМК/ММК/ПТО з географії є членом оргкомітету олімпіади, відповідальним за умови її проведення, дотримання правил і прав учасників. Із числа науковців або найдосвідченіших учителів у наказі призначається експерт-консультант, який надає наукові й методичні консультації членам журі, вирішує спірні питання, головує на засіданні апеляційної комісії.

На цьому етапі олімпіади рекомендується не більше п’яти завдань (як правило, по два теоретичних і практичних; а якщо питання одного з турів не дуже складні, то їх може бути максимум три). Досвід підказує, що одне із завдань етапу повинно бути доступним для всіх учнів (в обсязі шкільного курсу географії відповідного класу); 50% завдань націлена на географічний аналіз і синтез з урахуванням знань і вмінь, набутих у попередніх класах; а одне теоретичне чи практичне завдання може дещо виходити за рамки шкільної програми, або відповідь на нього може потребувати встановлення міжпредметних зв’язків. До половини тестових завдань можуть бути позапрограмними.

ІІ етап Всеукраїнської олімпіади з географії проводитиметься 23 листопада 2014 р. за єдиними завданнями.

Користування атласами, будь-якими посібниками, калькуляторами, мобільними телефонами під час виконання всіх завдань учням категорично заборонено.

Зміст завдань охоплює матеріал шкільної програми за попередні роки навчання та матеріал тем, які учні мали опанувати до терміну проведення олімпіади.



Зміст матеріалів шкільних програм з географії

для формування завдань ІІ етапу



Клас

Тема

7

Загальні закономірності природи Землі. Океани. Географічне положення Африки.

Програмовий матеріал 6 класу.



8

Україна та її географічні дослідження. Джерела географічної інформації. Рельєф України. Рівнини. Гори. Тектонічна будова.

Програмовий матеріал 6-7 класу.



9

Україна на карті світу. Населення України. Загальна характеристика господарства України. Економічний потенціал України.

Програмовий матеріал 6-8 класу.



10

Загальна економіко-географічна характеристика світу. Населення світу. Географічне середовище та природні ресурси. Географія світових мінеральних ресурсів.

Програмовий матеріал 6-9 класу.



11

Програмовий матеріал 6-10 класу.


Структура олімпіадних завдань.

Завдання Всеукраїнської учнівської олімпіади з географії на І-ІІ етапах будуть подані блоками: І тур – тестові + теоретичні завдання, І тур – практичні завдання.



1. Тестовий блок.

Бал за завдання не зараховуватиметься у випадках, якщо:



  • відповідь буде неправильною або буде відсутня;

  • відповідь буде виконана олівцем, а не ручкою;

  • відповідь міститиме будь-які виправлення (у тому числі – коректором).

Тестові завдання з географії можуть складатися із завдань п’яти форм (зразок – завдання ЗНО):

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного із завдань пропонується 4 варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання у двох колонках подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами і буквами (утворити логічні пари.

3. Завдання на встановлення правильної послідовності. У завданні пропонується розташувати факти, події, об’єкти позначені літерами, у певній послідовності, де перші факт, подія, об’єкт мають відповідати цифрі 1, другі – 2, треті – 3, четверті – 4.

4. Завдання множинного вибору з короткою відповіддю. До кожного із завдань пропонується 6 варіантів відповіді, серед яких три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник вибрав та записав правильні три цифри (від 1 до 6).

5. Завдання відкритої форми з короткою відповіддю. Числову відповідь необхідно записати. Завдання вважається виконаним, якщо записана правильна відповідь. Розв’язання завдань у чернетці не перевіряються і до уваги не беруться.



За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:

• за завдання з вибором однієї правильної відповіді: 0 або 1 бал.

• за завдання на встановлення відповідності (логічні пари): 0, 1, 2, 3, 4 бали.

• за завдання на встановлення правильної послідовності: 0, 1, 2 бали.

• за завдання множинного вибору: 0, 1, 2, 3 бали.

• за завдання з короткою відповіддю: 0 або 2 бали.



2. Теоретичний блок.

Завдання теоретичного блоку оцінюються за 12-бальною шкалою відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з географії. Зокрема, кожен з 6-и рекомендованих нижче критеріїв оцінювати по 2 бали.

Отже, рекомендуємо, з метою більш об’єктивного обґрунтування оцінки, при перевірці теоретичного блоку членам журі виставляти бали за такою схемою:


  1. структура відповіді;

  2. змістовність викладу основного питання;

  3. географічна науковість;

  4. наявність доцільних малюнків, схем, таблиць, діаграм тощо;

  5. відображення власного ставлення до даного питання через синтез й аналіз набутих географічних знань;

  6. повнота викладу власної думки з наведеними прикладами.

3. Практичний блок.

При оцінюванні роботи на контурній карті необхідно враховувати правильність (відповідність завданню), повноту, точність нанесення географічних об’єктів, картографічну грамотність, охайність.

Оцінювання задачі практичного блоку доцільно здійснювати, використовуючи такі критерії:

0 балів – завдання не розв’язувалося взагалі (відповідь відсутня);

1 бал – виконання задачі розпочато (зроблено стислий запис умови задачі);

2 бали – записана відповідь, розв’язання відсутнє;

3 бали – зроблена спроба розв’язання задачі, виконано кілька правильних логічних кроків на шляху розв’язання задачі;

4 бали – розв’язання доведено до кінця, але допущена незначна логічна помилка (що призвела до неточної відповіді);

5 балів – задача розв’язана правильно, але містить деякі неточності у записах або малюнках, що не вплинуло на кінцевий результат;

6 балів – задача розв’язана правильно, супроводжуються докладним поясненням, містить необхідні обґрунтування, малюнки, схеми тощо.


Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з фізики у 2014/2015 н.р.


Андрух А.П., методист з фізики та астрономії НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області


ПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

Рекомендуємо в цьому навчальному році проводити І та ІІ етапи Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики впродовж одного дня. При цьому важливо оргкомітету олімпіади забезпечити всіх учасників необхідним обладнанням.

Зміст олімпіади з фізики включає завдання двох турів: теоретичного та експериментального.

Зауважте, що демонстраційний тур олімпіади буде проводитися на ІІІ етапі.

Теоретичний тур включає тестові завдання закритої та відкритої форм. Зокрема: 5 завдань з вибором однієї правильної відповіді, 3 завдання з короткою відповіддю та 2 розрахункові задачі.

Рекомендуємо організаційному комітету провести на початку олімпіади інструктаж з учасниками. Зокрема, ознайомити їх з порядком і умовами проведення турів, обладнанням, інструментами, матеріалами, характером і обсягом запланованих робіт, видами і формами заохочення тощо.

Наголосити учасникам олімпіади про суворе дотримування вимог інструктажу, норм і правил техніки безпеки. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані.

Категорично забороняється втручання батьків учасників та інших сторонніх осіб у перебіг змагань, перевірку робіт та розгляду апеляцій.

Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів, у кожній аудиторії присутній педагог-спостерігач.


ПАМ’ЯТКА УЧАСНИКА ОЛІМПІАДИ

Шановний учаснику олімпіади! Повідомляємо Вас про те, що інтелектуальні змагання будуть проходити протягом 3-х годин.

Виконувати роботу Ви будете на розданих аркушах. Порядок виконання завдань можете обирати самостійно. Завдання записувати за тим порядковим номером, за яким воно записано.

Писати можна тільки ручкою, причому розбірливо, акуратно. Вносити будь-які позначки, що можуть сприяти дешифровці роботи, не дозволяється.

Під час виконання завдань кожен учасник олімпіади має право вийти з класу після повернення учня, який виходив раніше. При цьому робота, на якій зазначається час відсутності, залишається в класі.

Зауважте! Категорично забороняється користуватися мобільними телефонами та іншими засобами зв’язку!

Біля кожного завдання вказано максимальну кількість балів, яку Ви можете отримати за правильну відповідь. За сумою балів буде визначено переможців змагань.

Бажаємо Вам успіху!

ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЯ-СПОСТЕРІГАЧА

У кожній групі учасників під час виконання завдань має знаходитися вчитель-спостерігач.


Перед початком спостерігачі мають перевірити присутність учасників зі своєї групи за списком.

Під час виконання завдань учні повинні сидіти за партами по одному.


Завдання виконуються лише ручкою. На всі запитання учнів необхідно відповідати вголос. Роботу кожного учасника слід приймати особисто.

Питання для підготовки до Всеукраїнської олімпіади з фізики охоплюють вивчений учнями матеріал з різних розділів курсу фізики відповідно до навчальної програми за попередні роки навчання та з розділів, тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади.

Зокрема:

7 клас. Розділ 1. «Починаємо вивчати фізику». Розділ 2. «Будова речовини» (з теми «Фізичне тіло і речовина» – по тему «Дифузія» включно).

8 клас. Розділ 1. «Механічний рух». Розділ 2. «Взаємодія тіл» (з теми «Взаємодія тіл» – по тему «Прості механізми» включно).

9 клас. Розділ 1. «Електричне поле». Розділ 2. «Електричний струм» (з теми «Електричний струм» – по тему «Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола» включно).

10 клас. Розділ 1. «Кінематика». Розділ 2. «Динаміка» (з теми «Механічна взаємодія тіл» – по тему «Закон всесвітнього тяжіння» включно).

11 клас. Розділ 1. «Електричне поле». Розділ 2. «Електричний струм».

Завдання І етапу готуються окремо для кожного класу комісією, склад яких затверджується наказом керівника закладу освіти.



Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії у 2014/2015 н.р.


Андрух А.П., методист з фізики та астрономії НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області

Метою запровадження Всеукраїнської учнів­ської олімпіади з астрономії є пропаганда природ­ничо-наукових знань, формування в учнів інте­ресу та наукового підходу до вивчення астрономії і пов'язаних із нею наук; виявлення та розвиток в учнів особливих творчих здібностей щодо науково-дослідницької діяльності та відбору категорії учнів до наступних етапів.

Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії проводиться у двох вікових групах: для учнів 10 класів та учнів 11 класів.

Відповідно до Положення про Все­українські учнівські олімпіади з базових дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (далі – Положення), участь в олім­піаді можуть брати й учні молодших (порівняно з класом фактичного навчання) класів. Залучення до участі в олімпіаді учнів 8-9 класів має важливе значення, оскільки сприяє розвитку пізнавального інтересу до вивчення астрономії учнів середнього шкільного віку, розкриття їхніх здібностей, набут­тя досвіду участі в змаганнях.

I етап олімпіади проводиться для всіх бажаючих учнів навчального закладу. Якщо астрономія в 10 класах навчального закладу не вивчається, то І етап можна проводити тільки з учнями 11 класу. ІІ етап олімпіади проводиться для переможців І етапу. На виконання завдань на кожному етапі має відводитися не більше 4-х астрономічних годин.

Завдання I і ІІ етапів олімпіади складається із 10 задач і виконуються в два тури. Перший тур містить 5 тестів з вибором однієї правильної відповіді, два питання з отриманням правильної відповіді, ІІ тур містить три питання, на розв’язання яких відводиться дві години, завдання практичної спрямованості (зокрема, завдання на аналіз даних та обчислення певних величин за результатами спо­стережень, робота з картою тощо), якісні (на вміння пояснювати й аналізувати астрономічні явища, роз­пізнавати астрономічні об'єкти), які не виходять за рамки шкільної програми з астрономії та фізики, розв'язання яких базується на знаннях про методи і результати вивчення зако­нів руху, фізичної природи, еволюції небесних тіл та Всесвіту в цілому. На виконання тестів відводиться 45 хвилин. На виконання завдань другого туру відводиться дві години. У випадку проведення першого туру олімпіади в режимі онлайн між турами можна робити 10-хвилинну перерву. У разі неможливості використання комп’ютерів під час проведення першого туру олімпіади, виконання завдань в тестовій формі здійснюється письмово без перерви. Після 10 хвилинної перерви можна проводити другу частину теоретичного туру.

Потім проводиться практичний тур на спостереження. Під час проведення практичного туру потрібно запропонувати завдання такої спрямо­ваності:

а) на розпізнавання астрономічних об'єктів та по­яснення астрономічних явищ і закономірностей за демонстраціями;

б) на виявлення навичок роботи з картою зоряного неба, каталогами щодо знаходження астроно­мічних об'єктів та їхніх характеристик (напри­клад, обчислення зоряних величин, радіусів, світності, нанесення на карту за ефемеридами об'єктів та ін.), передбачення певних астроно­мічних подій тощо. На виконання практичного туру затрачається до однієї години.

Кількість балів за кожне завдання: І туру-2, другого туру-10 балів, практичного-6.



Орієнтовний перелік теоретич­них питань, на основі яких складатимуться олімпіадні завдання з астрономії

1. Зоряне небо та рухи світил

1.1. Зоряне небо

Зоряне небо та небесна сфера. Сузір'я та най­яскравіші зорі на небі й у північній півсфері. Добове обертання небесної сфери. Зміна вигляду зоряного неба в різні пори року. Орієнтування за Сонцем, сузір'ями і Полярною зорею на місцевості і за часом. Одиниці відстаней в астрономії. Паралакс: річ­ний, добовий. Видима зоряна величина, абсолютна зоряна величина та зв'язок між ними.



1.2. Небесна сфера і добовий рух світил

Точки і лінії небесної сфери. Залежність ви­соти полюса світу від географічної широти місця спостереження.

Горизонтальна та екваторіальні системи ко­ординат. Явища, пов'язані з добовим обертанням Землі: схід та захід світил, кульмінації світил (мо­менти кульмінацій та висоти). Рефракція. Зоряні каталоги і карти.

Видимий рух Сонця. Екліптика.



1.3. Час та календар

Принципи вимірювання часу (шкали вимірю­вання і системи відліку). Зоряний час. Сонячний час: справжній і середній. Рівняння часу. Шкала всесвітнього часу. Шкала атомного часу. Координований всесвітній час. Системи відліку: місцевий, всесвітній, поясний час та зв'язок між ними. Лінія зміни дат. Літній та зимовий час. Календар. Сонячні, місячні та місячно-сонячні календарі. Юліанський та григоріанський календарі.



1.4. Закони руху небесних тіл

Закони Кеплера. Елементи небесних орбіт та їх геометричне подання. Узагальнення законів Кеплера. Космічні швидкості на поверхнях небесних тіл та у просторі. Рух штучних супутників і автоматичних міжпланетних станцій.

Видимий рух планет. Планетні конфігурації, синодичні та сидеричні періоди. Рух Місяця. Сонячні та місячні затемнення, частота і умови видимості. Припливні явища.

Використання законів руху для визначення відстаней до тіл Сонячної системи, а також розмірів і мас небесних тіл.



2. Методи та засоби астрономічних досліджень

2.1. Електромагнітне випромінювання небесних тіл

Електромагнітний спектр. Спектри небесних тіл. Поглинання світла в міжзоряному просторі та вікна прозорості атмосфери Землі.

Розвиток всехвильової астрономії: гамма, рент­генівська, ультрафіолетова, оптична, інфрачерво­на, радіоастрономія.

2.2. Засоби астрономічних досліджень

Оптичні телескопи. Формула збільшення теле­скопа, а також роздільна здатність та проникна сила. Недоліки оптичних телескопів. Радіотелескопи. Радіоінтерферометри з наддов­гою базою. Найбільші телескопи в Україні та у світі. Астро­номічні обсерваторії. Космічні телескопи та обсерваторії. Принцип реєстрації нейтрино. Нейтринні обсерваторії.



2.3. Методи астрономічних досліджень

Астрофотометрія. Основні поняття фотометрії. Зв'язок між освітленістю і видимою зоряною вели­чиною. Астроспектроскопія. Основні поняття спек­троскопії. Закон випромінювання Планка. Види спектрів космічних об'єктів. Спектральні прилади. Принцип визначення хімічного складу та темпера­тури космічних тіл. Ефект Доплера. Визначення променевої швид­кості за спектром. Приймачі випромінювання в астрономії.



3. Сонячна система

3.1. Планети Сонячної системи

Історія вивчення, склад і будова Сонячної си­стеми.

Подібність та відмінність між планетами зем­ної групи та планетами-гігантами. Планети земної групи. Фізичні та орбітальні характеристики.

Фізичні характеристики Землі. Внутрішня бу­дова Землі. Будова атмосфери. Рухи в оболонках Землі. Полярні сяйва на Землі та інших планетах. Клімат. Причини зміни пір року.

Місяць: фізичні характеристики та проблема походження. Рельєф та фізичні умови на поверхні. Планети-гіганти. Фізичні та орбітальні харак­теристики. Супутники планет. Кільця планет. Карликові планети.

3.2. Малі тіла Сонячної системи

Астероїди. Комети. Тіла з поясу Койпера. Мете­ори та метеорити. Метеорні потоки. Фізичні харак­теристики малих тіл Сонячної системи та гіпотези походження.



4. Зорі ·

4.1. Узагальнені характеристики стаціонарних зір

Хімічний склад зоряної речовини. Температури, світності, розміри, маси, густини зір. Взаємозв'язок між розміром, температурою, світністю та абсолютною зоряною величиною. Спектральна класифікація зір. Діаграма Герцшпрунга-Рессела. Джерела енергії зір. Температура у надрах зір. Внутрішня будова зір.



4.2. Сонце як зоря

Загальні характеристики Сонця, внутрішня бу­дова, атмосфера, обертання Сонця. Джерело сонячної енергії. Місце Сонця на діа­грамі Гершпрунга-Рессела. Сонячна активність, сонячно-земні зв’язки. Поняття геліосфери. Сонячний вітер та потік частинок від Сонця та їх вплив на інші тіла Соняч­ної системи.



Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення I-II етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад з біології у 2014/2015 н.р.


А.І. Кушнір, вчитель Чернівецької гімназії №2 Чернівецької міської ради, Заслужений учитель України;

О.Я. Біляніна, завідувач НМЦ ПМД ІППОЧО

  Олімпіада з біології – це інтелектуальні змагання школярів, які вирішують наступні завдання:



  • виявлення і розвиток обдарованих дітей і допомога їм у виборі професії;

  • стимулювання творчого самовдосконалення учнів, підвищення зацікавленості в поглибленому вивченні біології;

  • формування творчого покоління молодих науковців;

  • пропаганда наукових біологічних знань, досягнень науки та новітніх технологій.

Олімпіадні завдання з біології повинні містити завдання з глибоким змістом, які діагностують не лише знання біологічних фактів, законів, а й уміння аналізувати, порівнювати, конструювати, прогнозувати, робити висновки. Зокрема, олімпіадні завдання включають: відтворення знань; залучення знань з інших навчальних дисциплін, та, на їх основі пояснення того чи іншого біологічного явища; завдання, що вимагають від учасників формулювання власних висновків; уміння розмірковувати, зіставляти факти, висловлювати судження під час розгляду різних точок зору на предмет дослідження; формулювання гіпотези на основі експериментальних даних.


ІІ етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології проводиться в три тури: тестовий та практичний.
Тестовий тур складаються з трьох груп завдань (залежно від рівня складності): група А, Б та В.

Група А – тестові завдання в яких необхідно визначити одну правильну відповідь із п’яти запропонованих варіантів; за змістом визначають предметні знання.

Група Б містить тестові завдання, якими передбачається виявлення не лише репродуктивних знань, а й вміння учасника зіставляти окремі факти, – перевіряється критичне мислення; правильними можуть бути декілька варіантів відповідей;

Група В – тестові завдання кластерного типу; діагностують вміння аналізувати, синтезувати, оцінювати та робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.

Практичний тур складається із завдань, що мають на меті визначити практичні вміння учнів. Тому оргкомітету необхідно забезпечити всіх учасників обладнанням, яке необхідне для виконання завдань олімпіади, а саме:

•   живий та гербарний матеріал вищих рослин (листя, живці, квітки);

•   скелети різних хребетних тварин;

•   вологі препарати різних класів тварин;

•   постійні препарати тканин рослин та тварин;

•   мікроскопи, лабораторне обладнання та скальпелі.

Перед проведенням практичного туру необхідно провести з учасниками інструктаж з охорони праці, відповідно до виду роботи, та зафіксувати це в окремому протоколі.

Залежно від навчально-методичного забезпечення навчального закладу, практичний тур можна проводити також в паперовому варіанті, пропонуючи завдання, в яких необхідно аналізувати отримані дані та робити висновки.



Перелік тем, за якими будуть складатися завдання:

8 клас.   Біологія рослин. Біологія тварин.

9 клас.    Біологія рослин. Біологія тварин.

  Людина. Організм людини як біологічна система.



10 клас.   Біологія рослин. Біологія тварин. Еволюція.

  Анатомія та фізіологія людини.

                Основні властивості організмів.

Універсальні властивості організмів (клітина). Вірусологія.


11 клас. Біологія рослин. Біологія тварин. Анатомія та фізіологія людини.
                Універсальні властивості організмів (клітина). Генетика. Селекція.

Генотип. Розмноження та індивідуальний розвиток організмів.

Вірусологія.  Екологія.

З метою створення рівних умов для виконання завдань кожен учень повинен отримати примірник завдань тією мовою, яка для нього є мовою навчання. Тому оргкомітету олімпіади під час визначення місця її проведення необхідно звернути увагу на наявність копіювальної техніки у закладі освіти, де вона буде проводитися. Тиражування завдань варто розпочинати у присутності голови та членів журі за годину до початку олімпіади. Учасники виконують завдання в два етапи, по дві години кожний, з перервою – 30 хвилин.

Перемога в біологічній олімпіаді будь-якого рівня залежить в першу чергу від самого учасника (інтелектуальних здібностей, працьовитості, зібраності), а в другу – від роботи вчителя/викладача. Зокрема, для учнів, що вперше виступають на олімпіаді, необхідний міні-курс додаткових занять, а для учнів, що володіють навичками самопідготовки, важливо організувати консультації.

Отже, рекомендуємо під час підготовки учня до участі в олімпіаді:



  • повторити існуючий теоретичний матеріал, систематизувати його та узагальнити; причому обов`язково включити питання сучасної систематики.

  • опанувати теоретичний матеріал класу, в якому навчається учень, на декілька тем вперед;

  • ознайомити з технологією розв`язування тестових завдань, зі структурою теоретичної та практичної відповіді;

  • розв`язати з учнем олімпіадні завдання минулих років.

Для повторення теоретичного матеріалу необхідно використовувати шкільні підручники, довідники, узагальнюючі схеми; для поглиблення окремих питань варто звертатись до підручників для ВНЗ.

З метою відпрацювання олімпіадних завдань зручно використовувати банк завдань ІІІ та IV етапів Всеукраїнської біологічної олімпіади, що розміщені на Українському біологічному сайті: http://biology.org.ua/. На даному сайті в рубриці «Бібліотека» пропонується значна кількість підручників з різних розділів біології в електронному варіанті.

Для удосконалення практичних навичок важливо окрім ресурсів шкільних кабінетів біології використовувати лабораторне обладнання ВНЗ. Для цього варто організовувати екскурсії до лабораторій Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ, БДМУ, залучати учнів до занять в БМАНУМ, відвідувати тренувальні заняття для підготовки до IV етапу олімпіади. Всеукраїнська біологічна школа для обдарованих учнів «Від теорії до практики один крок», що пропонується навчально-науковим центром «Інституту біології» та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, організовує декілька разів на рік лекції для учнів з вірусології, молекулярної біології, основ статистичного аналізу, класичної та молекулярної генетики, фізіології, нейрофізіології та практичні курси із ботаніки, зоології безхребетних та етології, біохімії, зоології хребетних та палеонтології, мікробіології та імунології. 

Для ознайомлення учнів із завданнями Міжнародних біологічних олімпіад можна використовувати банк теоретичних і практичних завдань IBO.

Методичні рекомендації

щодо підготовки та проведення І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології у 2014/2015 н.р.


А.І. Кушнір, вчитель Чернівецької гімназії №2 Чернівецької міської ради, Заслужений учитель України;

О.Я. Біляніна, завідувач НМЦ ПМД ІППОЧО


Мета проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів загальноосвітніх навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у безпосередню практичну екологічну діяльність.

Завдання олімпіади з екології:



  • оволодіння основами екологічних і природоохоронних знань;

  • висвітлення сучасних екологічних проблем та формування особистісного відповідального ставлення до екологічних проблем рідного краю;

  • формування чітких і обґрунтованих уявлень про взаємозалежність усіх компонентів у природі, подолання споживацького ставлення до природи;

  • опанування теоретичними знаннями, необхідними для розв’язання конкретного практичного завдання;

  • оволодіння самостійними дослідницькими навичками (постановка проблеми, збирання і обробка інформації, проведення експериментів, аналіз отриманих результатів;

  • оволодіння уміннями приймати відповідальні рішення щодо збереження навколишнього середовища;

  • формування екологічної культури школярів.

Учасником І-ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути будь-який учень, який підготував проект та провів самостійно дослідження. Екологічний проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень.

В олімпіаді можуть приймати участь учні 10-11-х класів.



Олімпіада проводиться у три тури: письмова робота, постерна сесія та оприлюднений захист.

Письмова робота складається з тестових завдань, задач екологічної тематики та твору-есе на запропоновану тему. На письмову роботу відводиться 3-ох астрономічних годин.

Теми, що входять до письмової роботи:

  • Властивості складних систем. Біосфера, основні положення вчення В.І.Вернадського про біосферу. Еволюція уявлень про роль і місце природи у житті суспільства.

  • Ноосфера. Еволюція уявлень про місце людини у природі. Історичні етапи взаємодії суспільства і природи та їх екологічні особливості.

  • Екологічна криза. Техногенні катастрофи та надзвичайні ситуації. Стихійні лиха. Глобальні моделі і сценарії майбутнього.

  • Об’єкт і предмет природокористування. Загальні принципи використання і відновлення природних ресурсів, природних умов середовища життєдіяльності. Підтримання і відтворення, раціональні зміни екологічної рівноваги природних систем.

Екологічний проект – це завершена та належно оформлена розробка з екологічної тематики біологічного, фізичного, хімічного чи навіть математичного напрямку, в якій пропонуються науково обґрунтовані конкретні дії (коли говорять «проект», мається на увазі саме пропозиція певних дій), спрямовані на розв’язування конкретних екологічних проблем на регіональному чи локальному рівні. Якщо проект містить ще й результати певних практичних дій, то його автори мають додаткові шанси.

Вибір теми екологічного проекту. Тема проекту має бути спрямованою на вивчення взаємодії організмів (їх популяцій та угруповань) один з одним і з середовищем існування, присвячуватися вивченню екологічного стану навколишнього середовища та його компонентів, впливу на них різних факторів, у тому числі й антропогенних. Один з важливих напрямів діяльності в рамках проекту – збереження і відновлення природних екосистем чи їх окремих складових, розробка наукових основ раціонального природокористування.

Пріоритетні напрямки проектної діяльності:

  • роль живих організмів (бактерій, грибів, рослин і тварин) у екосистемах;

  • вивчення структури популяцій (вікової, статевої, генетичної, соціальної);

  • моніторинг міграцій тварин;

  • вивчення біології та екології рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин та розробка можливих шляхів їх охорони;

  • створення шкільних лісництв, екологічних стежинок, мікрозаказників;

  • вивчення екологічного стану навколишнього середовища з використанням біоіндикаторів;

  • вплив зовнішніх умов на продуктивність сільськогосподарських тварин і рослин;

  • екологічні аспекти регуляції чисельності шкідників сільськогосподарських і лісових культур;

  • вивчення ареалів та запасів лікарських рослин;

  • розробка технологій утилізації комунально-побутових відходів;

  • використання екологічно чистих джерел енергії;

  • вирішення екологічних проблем великих та малих міст;

  • вивчення впливу екологічних факторів на здоров’я людини;

  • забезпечення екологічної безпеки питної води та харчових продуктів;

  • проблеми енергозбереження;

  • раціональне використання людиною природних ресурсів;

  • альтернативні джерела енергії;

  • сталий розвиток суспільства;

  • безпечна хімічна промисловість;

  • формування екологічної культури людини.

Тематики екологічних проектів, що стали переможцями ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з екології, наводяться на Українському біологічному сайті: http://biology.org.ua/index.php?chapter=olimp&subj=eco2013&lang=ukr.
Етапи виконання екологічного проекту:

  • організаційно-установочний: вибір теми, її наукове обґрунтування, складання плану роботи, огляд літератури;

  • конструкційний: активний пошук оптимальних рішень поставлених завдань, створення моделі;

  • практичний: реалізація проекту;

  • презентаційний: звіт про виконання проекту, оцінка й аналіз роботи

Структура написання проекту.

Проект повинен містити такі розділи:



Вступ. Ця частина містить теоретичне обґрунтування проекту – його актуальність, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження. Необхідно чітко викласти нові наукові положення, запропоновані автором особисто, та показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше. Коротко подаються відомості про теоретичне значення результатів дослідження та практичне значення їх використання. Викладається на 1-2 сторінках.

Умови, матеріали та методи дослідження. Тут наводиться схема, карта еколого-географічну району проведення дослідження, загальна методика та окремі методи проведення досліджень, необхідні для досягнення поставленої мети та вирішення окреслених завдань. Викладається на 3-4 сторінках.

Огляд літератури. Розділ присвячений аналізу проведених наукових пошуків та отриманих результатів з обраної теми за літературними джерелами. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, слід вказати на питання, які залишаються невирішеними та визначити своє місце в розв’язанні даної проблеми. При цьому за текстом робляться посилання на використані джерела та в тексті списку використаних джерел вказуються автор, повна назва роботи та видання, де вона надрукована.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20% всього обсягу проекту.



Результати проведених досліджень. У цьому розділі із вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Автор повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач та оцінку достовірності отриманих результатів.

Висновки. Викладаються найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані під час виконання проекту.

Список використаних джерел. Список складають одним з способів: у порядку появи посилань у тексті (з наявністю наскрізної нумерації) або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів.

Проект може містити додатки, до яких за необхідністю включають допоміжний матеріал, необхідний для повного сприйняття роботи: проміжні математичні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи і акти впровадження, розрахунки економічного ефекту та ін.; фотографії та інші ілюстрації допоміжного характеру.

Проект повинен мати титульний аркуш (див. зразок), зміст та основний текст за наведеною вище структурою.

Анотація (0,5 стор.) містить короткий, але змістовний виклад суті проекту.





















Методичні рекомендації

щодо підготовки та проведення

Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії у 2014/2015 н.р.


Теплова М.Ф, методист з хімії Чернівецького ММК управління освіти Чернівецької міської ради;

Біляніна О.Я., завідувач НМЦ ПМД ІППОЧО

У 2014/2015 навчальному році рекомендуємо провести І-ІІ етапи Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії для учнів 8–11 класів у три тури:



першийтестування;

другийписьмове розв’язування задач,

третійекспериментальний.

Комплект олімпіадних завдань складається з теоретичних питань, ланцюжків хімічних перетворень та розрахункових і якісних задач.

Теоретичні питання охоплюють матеріал з різних розділів курсу хімії відповідно до програми для загальноосвітніх навчальних закладів за попередні роки навчання та з тем, які учні повинні були опанувати до терміну проведення олімпіади, а саме:


Класи

Тема

Типи задач

8

Початкові хімічні поняття.

Прості речовини метали і неметали (O,Fe) (7 кл.).

Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами.

Основні класи неорганічних сполук (до кислот включно).





1. Обчислення відносної молекулярної маси речовини за хімічною формулою.

2. Обчислення масової частки елемента в речовині.

3. Обчислення числа атомів (молекул) у певній кількості речовин.

4. Обчислення маси речовини і кількості речовини за відомою масою речовини.

5. Обчислення об’ємних відношень газів.

6. Обчислення об’єму газів за н. у.

7. Визначення відносної густини газів.



9

Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами.

Основні класи неорганічних сполук.

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва. Будова атома.

Хімічний зв'язок і будова речовини(7-8 кл.)..

Розчини.

Хімічні реакції.



8. Розрахунки за рівняннями хімічних реакцій.

9. Обчислення масової частки і маси розчиненої речовини в розчині.





10

Найважливіші органічні сполуки (9 клас).

Неметалічні елементи та їхні сполуки.




10.Обчислення маси, об’єму, кількості речовини за відомими даними про вихідні речовини, одна з яких узята в надлишку.

11.Обчислення виходу продукту реакції від теоретично можливого.




11

Неметалічні елементи,

металічні елементи та їх сполуки (10 клас).

Органічні сполуки

(до жирів включно).



12. Обчислення за хімічними рівняннями маси одного з добутих продуктів за масою вихідної речовини, що містить певну частку домішок.

13. Виведення молекулярної формули органічної сполуки (за масовою часткою елементів, відносною густиною за воднем або повітрям).


І етап олімпіад з хімії варто проводити у жовтні. Завдання необхідно підготувати окремо для кожного класу комісією, склад якої затверджується наказом керівника закладу освіти.

Перший тур може проводитись в режимі онлайн, тоді між турами можна робити 5-10-хвилинну перерву. У разі відсутності такої можливості виконання завдань в тестовій формі можна здійснювати письмово без перерви. Загальний час на проведення цього туру – 45 хвилин.

Рішення про проведення І і ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з використанням комп’ютерної техніки приймають управління (відділи освіти) міських, районних державних адміністрацій.

ІІ етап, районний (міський), проводиться в листопаді. Початок олімпіади о 1000 год.

Завдання ІІ етапу олімпіад з хімії розробляються Інститутом післядипломної педагогічної освіти і є обов’язковими для використання. Оргкомітет та журі ІІ етапу олімпіад не мають права змінювати (повністю або частково) завдання та оприлюднювати їх зміст раніше, ніж це визначено графіком та умовами проведення змагань.

Перед початком олімпіади проводяться інструктажі щодо порядку і умов її проведення. Виконання завдань організовується окремо для учнів кожної паралелі класів. Кожна з груп працює в окремих аудиторіях, дітьми у цей час опікуються педагоги-спостерігачі.

Учасники олімпіади повинні суворо дотримуватися вимог їх проведення, норм і правил техніки безпеки, виконувати рішення оргкомітету і журі, виявляти бережливість у використанні обладнання, приладів, хімічних реактивів тощо. У разі порушення цих вимог спільним рішенням оргкомітету та журі вони можуть бути усунуті від змагань та дискваліфіковані.




Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з інформатики у 2014/2015 н.р.


Скрипська Г.В., методист з інформатики НМЦ природничо-математичних дисциплін ІППО Чернівецької області

Сутність олімпіади з інформатики полягає в тому, що використовуючи засоби програмування, структури даних, необхідно написати оптимальні алгоритми розв’язання складних задач в обмежені терміни в атмосфері суперництва та реалізувати їх конкретною мовою програмування використовуючи комп’ютери, які зчитують з текстових файлів дані і у текстові файли виводять результат обробки цих даних реалізованим алгоритмом.

У шкільному курсі інформатики розділ алгоритмізація та програмування націлений на розвиток здібностей відповідної категорії учнів – підлітків з розвиненим логічним мисленням, підготовленим математичним апаратом, зацікавлених у формуванні себе як майбутніх програмістів. Саме такі учні, як правило, беруть участь в олімпіаді з інформатики.

На І-ІІ етапах Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики у 2011/2012 н.р. пропонуються єдині завдання для 8-11 класів, які охоплюють розділ “Основи алгоритмізації та програмування” державних програм “Інформатика. 10-11 класи” (для загальноосвітніх навчальних закладів) та “Інформатика (поглиблений курс). 8-11 класи” (для класів фізико-математичного профілю).



обов’язковими для участі в олімпіаді є знання з таких тем:

  1. Алгоритми.

  1. Програми.

  1. Мова програмування.

  1. Лінійні програми.

  1. Вказівки повторення й розгалуження.

  1. Табличні величини.

  1. Рядкові величини.

  1. Звернення до алгоритмів і функцій.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка