Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки



Сторінка3/44
Дата конвертації05.11.2016
Розмір5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при виконанні та захисті індивідуальних робіт:



Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення питання.
C (конспект) – повнота та зміст конспекту лекції та законспектованої рекомендованої літератури до певних тем семінарських занять (до 10 балів – табл. 3).
Таблиця 3

Оцінка у балах роботи з написання конспекту

п/п

Умови отримання балів за написання всього конспекту /

однієї теми

Кількість балів

1

Конспект студента відображає основні питання курсу лекції

10/1,25

2

Занотовано більш ніж 90% основних питань курсу лекцій

9/1,125

3

Занотовано більш ніж 80% основних питань курсу лекцій

8/1

4

Занотовано більш ніж 70% основних питань курсу лекцій

7/0,875

5

Занотовано більш ніж 60% основних питань курсу лекцій

6/0,75

6

Занотовано не більш ніж 50% основних питань курсу лекцій

5/0,625

7

Занотовано не більш ніж 40% основних питань курсу лекцій

4/0,5

8

Занотовано не більш ніж 30% основних питань курсу лекцій

3/0,375

9

Занотовано не більш ніж 20% основних питань курсу лекцій

2/0,25

10

Занотовано не більш ніж 10% основних питань курсу лекцій

1/0,125

11

Конспект відсутній, але його наявність є необхідною умовою для отримання заліку

0


D (самостійна робота) – виконання завдань із самостійної роботи (опрацювання розділів навчальної програми, що оцінюється окремо від теоретичного матеріалу – надаються лектором; реферування й порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу, підготовка тематичних доповідей тощо – надаються викладачем, який проводить семінарські заняття) (до 10 балів – табл. 4).
Таблиця 4

Оцінка у балах за самостійну роботу

п/п

Умови отримання балів за самостійну роботу

від початку семестру і до МК 1 та між МК 1 і МК 2

Кількість балів

1

робота виконана повністю, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особисте бачення його вирішення і грамотне його обґрунтування, розглянуті основні теоретичні положення, які співвіднесені з різними галузями науки і практики, визначена їх роль у житті суспільства і людини та конкретизована стосовно вибраної сфери діяльності

10/5

2

при виконанні роботи демонструється бездоганне вирішення питання, що розглядається, але допускається невеликий недолік, який не впливає на його сутність і який у підсумку виправляється самим студентом

9/4,5

3

робота має одиничні неістотні недоліки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

8/4

4

при виконанні роботи виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку роботи, її оформлені

7/3,5

5

демонструється наявність основних теоретичних знань у вирішенні питань роботи, але порушується послідовність у їх викладенні

6/3

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

5/2,5

7

робота обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

4/2

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питань, що розглядаються, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

3/1,5

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

2/1

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

1/0,5

11

робота не виконана, або виконана невірно

0


Підсумкова оцінка успішності студента з навчальної дисципліни

Підсумкова оцінка успішності студента стаціонару з навчальної дисципліни враховує всі бали, що отримані ним протягом семестру з усіх видів занять. Переведення оцінки за 100-бальною шкалою в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS можна зробити за табл. 5.



Таблиця 5

Переведення підсумкової оцінки успішності студента з навчальної

дисципліни в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS

Підсумкова оцінка успішності студента

(балів)

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за

національною шкалою

залік

90-100

А

«Зараховано»



82-89

В

74-81

С

64-73

D

60-63

E

35-59

FX

«Не зараховано»

з можливістю повторного складання



0-34

F

«Не зараховано»

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


Оцінка успішності студента очної форми навчання при засвоєнні навчального матеріалу за період до атестації проводиться у балах: 0 – 50 балів. Вважається, що студент може бути позитивно атестований, якщо сума балів за цей період складає 30 – 50 балів.



Залік за семестр проставляється студентам, які були позитивно атестовані і у подальшому також виконали та захистили завдання, передбачені робочою навчальною програмою дисципліни (індивідуальні завдання).
Оцінка знань студентів у разі семестрового заліку

При відсутності модульного контролю та екзамену відбувається семестровий залік з навчальної дисципліни. Семестровий залік у студентів стаціонару – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з навчальної дисципліни виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на лекційних і семінарських заняттях, та у часи самостійної роботи. Залік не передбачає обов’язкову присутність студентів.



Оцінка знань студентів у разі проведення заліку

Студенти заочної форми навчання можуть здавати залік з навчальної дисципліни «Релігієзнавство» у разі написання ними контрольної роботи з цієї дисципліни і позитивної її оцінки (заліку). Безпосередньо сам залік отримують тільки за умови позитивної оцінки за відповідь на питання білету.

Завдання білету можуть включати:


  • завдання з теоретичного матеріалу;

  • тестові питання у відкритій або у закритій формах;

  • питання на роздум.

У зв’язку з тим, що оцінка успішності студента-заочника з навчальної дисципліни складається тільки з оцінки відповідей на завдання білету, необхідно підсумкову оцінку відповідей, що визначена 100-бальною шкалою перевести за національною шкалою та шкалою ECTS.

Підсумки складання заліку студентами заочної форми навчання та переведення оцінки за 100-бальною шкалою в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS також можна зробити за табл. 5.


2. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

  1. Які існують ідеї, підходи, концепції, що складають історію становлення релігієзнавства?

  2. Що вивчає релігієзнавство як галузь наукового знання?

  3. Які дисципліни складають структуру релігієзнавства?

  4. Які принципи є вихідним пунктом і підґрунтям розвитку дисциплінарної системи знань релігієзнавства?

  5. Що представляє собою понятійно-категоріальний апарат релігієзнавства?

  6. Які методи застосовуються у релігієзнавстві для осягнення феномену релігії?

  7. Якими рисами характеризується релігієзнавство?

  8. Які функції виконує релігієзнавство?

  9. Що таке релігія?

  10. Які існують точки зору на структуру релігійного комплексу?

  11. Яка із складових релігії є визначальною і чому?

  12. Що таке релігійна свідомість і у чому полягає її специфіка?

  13. З чого складається релігійний культ і який характер він має?

  14. Які існують типи релігійних організацій?

  15. У чому полягає проблема взаємовідносин релігії і суспільства?

  16. Які функції виконує релігія щодо віруючої людини і суспільства?

  17. Що представляє собою релігія як специфічна форма буття культури?

  18. Чи відіграє релігія певну роль у становленні та розвитку національної культури?

  19. У яких відношеннях знаходяться релігія і мораль?

  20. Що таке свобода совісті?

  21. Як Конституція та законодавство України визначають свободу совісті і релігії в Українській державі?

  22. Які існують підходи щодо походження релігії і у чому їх сенс?

  23. У чому сутність теологічної концепції виникнення релігії?

  24. У чому полягає специфіка наукових концепцій релігії?

  25. Які існують версії про начало світу і походження людини та час і умови виникнення релігії?

  26. Які чинники утворюють об’єктивні основи виникнення та існування релігії?

  27. Що складає специфіку психологічних чинників виникнення та існування релігії?

  28. У чому полягають особливості гносеологічних передумов виникнення та існування релігії?

  29. Які принципи класифікації релігій застосовуються у релігієзнавстві?

  30. Які виокремлюють ранні форми релігійних вірувань і як їх визначають?

  31. Чи знаходять свій вияв первісні вірування у сучасних релігіях?

  32. Що притаманне родоплемінним релігіям?

  33. Як класифікують етнічні релігії і якими рисами їх характеризують?

  34. Що таке народні релігії і які серед них виділяють?

  35. Що таке національні релігії і які серед них виділяють?

  36. Який внесок у віровчення наступних релігій зробив іудаїзм?

  37. Які характерні риси притаманні світовим релігіям?

  38. З якою релігією і яким чином пов’язане виникнення та становлення буддизму?

  39. Що складає основу буддійського віровчення?

  40. У чому виявляється специфіка культової практики буддизму?

  41. Які існують основні напрями у буддизмі та у чому полягають їх принципові розбіжності?

  42. Що складає основу етичних постулатів буддизму?

  43. У чому сутність соціального вчення буддизму?

  44. Де, коли і за яких умов виникає християнство?

  45. Які основні події характеризують організаційне оформлення християнства?

  46. Яка головна трансформація відбулася з християнством впродовж тривалого процесу його становлення?

  47. Які причини складають основу розколу християнства і утворення Західної і Східної Церков?

  48. Коли і за яких умов відбувся другий розкол у християнстві?

  49. Як відбувався і які характерні риси мав процес християнізації Руси-України?

  50. У що вірить православний християнин?

  51. Що складає основні відмінності у віровченні, культовій практиці та організації православ’я і католицизму?

  52. Чим характеризується віровчення протестантизму і які загальні й особливі риси притаманні його основним напрямам?

  53. Які релігійно-філософські школи та концепції складають основи філософії православ’я?

  54. Яку соціальну позицію займає Православна Церква?

  55. Які філософсько-теологічні концепції складають підґрунтя католицької філософії?

  56. Що характерне для соціальної доктрини Католицької Церкви?

  57. Які філософсько-теологічні концепції складають підґрунтя протестантської філософії?

  58. Які питання і як вирішуються у соціальних концепціях протестантизму?

  59. Які положення складають основи віровчення ісламу?

  60. Що є основою культу ісламу і головними обов’язками кожного мусульманина?

  61. Які напрями існують в ісламі та у чому полягає їх специфіка?

  62. Якими поглядами характеризується мусульманська теологія і філософія?

  63. Які концепції складають підґрунтя соціальної доктрини ісламу?

  64. У чому сутність морального богослов’я (етики мусульманина) та ісламської моралі (ісламської соціальної етики)?

  65. Який і в чому полягає вплив ісламу на суспільство у різних регіонах світу?

  66. Якими основними рисами характеризуються нові релігійні течії?

  67. Які основні причини виділяють щодо виникнення і поширення нових релігійних течій?

  68. Як класифікують нові релігійні течії?

  69. Коли, які і з яких причин нові релігійні течії поширились в Україні?

  70. Які тенденції релігійного процесу притаманні сучасності?

  71. Які вектори діяльності характерні екуменічному руху і у чому вони виявляються?

  72. Які вияви має релігія у різноманітних сферах сучасного суспільства?

  73. Що складає основу бачення сутності перспектив релігійного процесу?

  74. Які історичні форми критичного відношення до релігії притаманні вільнодумству?

  75. Які особливості розвитку вільнодумства характерні для країн Стародавнього Сходу та античного світу?

  76. У чому знайшло свій вияв вільнодумство в опозиційних верствах Середньовіччя?

  77. Яка форма вільнодумства поширилася і мала значний вплив в епоху Відродження і у Новий час та у чому її суть?

  78. Чи мало вияв вільнодумство на теренах України?

  79. Які існують сучасні організаційні форми вільнодумців і які напрямки діяльності їм притаманні?


3. ЗАВДАННЯ ДО ЗАЛІКУ

  1. Визначити поняття світогляду та дати характеристику його структури.

  2. Проаналізувати історичні типи світогляду: міфологічний, релігійній, філософський, науковий.

  3. Визначити, що таке філософія і розглянути її предмет. Сформулювати основне питання філософії та дати характеристику двох його сторін.

  4. Дати перелік і характеристику основних функцій філософії.

  5. Визначити категорію буття. Висвітлити становлення проблеми буття в історії філософії та охарактеризувати його основні форми.

  6. Розглянути проблему субстанції. Визначити категорії «матерія» і «дух» та проаналізувати їх співвідношення.

  7. Визначити поняття руху, охарактеризувати його основні форми і принципи їх класифікації.

  8. Визначити поняття простору і часу. Дати характеристику просторово-часовим концепціям.

  9. Розкрити проблему єдності світу та дати характеристику основним варіантам її вирішення.

  10. Висвітлити специфіку філософського розуміння людини і дати оцінку різним філософським підходам до вирішення питання про її сутність.

  11. Проаналізувати проблему антропосоціоґенезу, її сучасний стан та показати єдність природного, соціального і духовного в людині.

  12. Визначити і проаналізувати зміст понять: «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність». Розглянути проблему взаємовідносин особи і суспільства.

  13. Висвітлити проблему сенсу життя людини в духовному досвіді людства.

  14. Висвітлити поняття свідомості. Проаналізувати свідомість як філософську проблему.

  15. Дати аналіз природних передумов і соціально-історичних основ виникнення свідомості та розкрити її соціальну сутність.

  16. Розглянути структуру свідомості та її властивості.

  17. Дати тлумачення поняттям суспільної та індивідуальної свідомості й обґрунтувати їх діалектичний взаємозв’язок. Розглянути структуру суспільної свідомості: рівні, сфери, форми.

  18. Проаналізувати закономірності розвитку суспільної свідомості.

  19. Розглянути основні концепції теорії пізнання в історії філософії. Висвітлити проблему пізнаваності світу і основні варіанти її вирішення.

  20. Розкрити діалектику процесу пізнання. Обґрунтувати єдність чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні.

  21. Визначити поняття істини. Проаналізувати співвідношення істини і заблудження. Дати основні характеристики істини.

  22. Висвітлити проблему критерію істини в історії філософії та дати оцінку різним підходам до цієї проблеми. Охарактеризувати роль практики в пізнанні.

  23. Визначити поняття науки, розкрити специфіку наукового пізнання та охарактеризувати його основні форми і методи.

  24. Визначити поняття діалектики та проаналізувати її історичні форми і види. Висвітлити альтернативи діалектики, що склалися в історії філософії.

  25. Розглянути становлення ідеї розвитку в історії філософії та науки. Проаналізувати розвиток як принцип діалектики.

  26. Розкрити закон взаємопереходу кількісних і якісних змін, показати його світоглядне та методологічне значення.

  27. Розглянути закон єдності та боротьби протилежностей, показати його світоглядне і методологічне значення.

  28. Висвітлити сутність закону заперечення заперечення, показати його світоглядне і методологічне значення.

  29. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «одиничне – загальне», «зміст – форма», «сутність – явище» як рівні структурної організації буття.

  30. Визначити поняття категорії. Проаналізувати категорії «причина – наслідок», «можливість – дійсність», «необхідність – випадковість» як вияв універсальних зв’язків детермінації.

  31. Визначити поняття природи і суспільства та показати їх єдність і відмінність.

  32. Охарактеризувати основні історичні етапи та типи взаємодії суспільства і природи.

  33. Проаналізувати натуралістичну концепцію суспільного життя.

  34. Розкрити матеріалістичну концепцію суспільного життя.

  35. Дати характеристику ідеалістичній концепції суспільного життя.

  36. Визначити поняття суспільних відносин, охарактеризувати їх види і структуру. Розглянути суспільство як систему відносин.

  37. Дати тлумачення поняттю суспільного виробництва. Охарактеризувати матеріальне і духовне виробництво та показати їх єдність і відмінність.

  38. Розглянути спосіб виробництва, проаналізувати його структуру і визначити роль у суспільстві.

  39. Розкрити сутність діалектико-матеріалістичного розуміння історії.

  40. Висвітлити історію людства як проблему філософії та розглянути різні підходи до аналізу історичного процесу.

  41. Визначити поняття прогресу і регресу в суспільному житті. Охарактеризувати види прогресу і розкрити його критерії.

  42. Визначити поняття економіки. Висвітлити становлення філософії економіки і розглянути її сучасний стан.

  43. Розкрити предметне поле філософії економіки, його багатоаспектність виявів.

  44. Розглянути методологічні засади осягнення предмету філософії економіки.

  45. Охарактеризувати людину як суб’єкт економічної діяльності та розкрити її філософсько-етичні аспекти.

  46. Дати аналіз історико-філософським уявленням про мораль.

  47. Визначити поняття моралі та розкрити її походження, властивості і функції.

  48. Розглянути моральну свідомість, розкрити її зміст і спрямованість.

  49. Проаналізувати поняття професійної етики, визначити її моральні норми і розкрити проблему відповідальності.

  50. Визначити витоки і проаналізувати основні етапи становлення філософії релігії.

  51. Розкрити предметну сферу філософії релігії та визначити її специфіку.

  52. Висвітлити методологічні засади осягнення предмету філософії релігії.

  53. Розглянути основні форми філософії релігії, багатоаспектність витлумачення та альтернативність підходів визначення і значення феномену релігії.

  54. Визначити поняття культури в філософії. Розглянути та оцінити розмаїття поглядів і концепцій культури.

  55. Розкрити типологію культури та її форм.

  56. Дати характеристику соціальним функціям культури.

  57. Визначити поняття цивілізації. Розглянути цивілізаційний підхід до аналізу історичного процесу.

  58. Розглянути майбутнє як філософську проблему: визначити поняття футурології і основні футурологічні концепції. Проаналізувати майбутнє цивілізації в духовній еволюції людства.

  59. Розкрити глобальність як сутнісну ознаку сучасної цивілізації. Визначити поняття, розглянути генезис і основні типи глобальних проблем.

  60. Проаналізувати та оцінити передумови і шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.


  1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Система контролю та підсумкового за семестр оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни передбачає стимулювання систематичної поточної навчальної та самостійної роботи студентів, підвищення об’єктивності оцінювання їх знань, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні, виявлення і розвитку їх творчих здібностей.
Опис навчальної дисципліни

Найменування

показників

Галузь знань,

напрям підготовки,

освітньо-кваліфікаційний

рівень


Характеристика

навчальної дисципліни



очна

форма

навчання

заочна

форма

навчання

Кількість кредитів – 1,5

Галузь знань

усі


Вибіркова

Напрями підготовки:

усі


Модулів – Не передбачено навчальним планом

Спеціальність

(професійне спрямування):

усі


Рік підготовки

Змістовних модулів – Не

передбачено навчальним планом



2-й

2-й

Індивідуальне

науково-дослідне

завдання –

Не передбачено

навчальним планом



Семестр

Загальна

кількість годин – 54



3-й

3-й

Лекції

Тижневих годин для

очної форми навчання:

аудиторних – 1,5

самостійної роботи студента – 1,9


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр


16 год.

4 год.

Семінарські

8 год.

2 год.

Лабораторні

0 год.

0 год.

Самостійна робота

30 год.

48 год.

Індивідуальні

завдання

0 год.

0,5 год.

Вид контролю:

залік



Примітка

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для очної форми навчання – 24% / 76%

для заочної форми навчання – 6 % / 94 %



ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Приєднання України до Болонського процесу у травні 2005 року забезпечує привілеї основи підвищення мобільності студентів і взаємне визнання дипломів про вищу освіту, отриманих у різних університетах країн Європи.

Європейська система трансферу (перезарахування) кредитів (ЕКТС) забезпечує визнання навчальних досягнень студентів за кордоном та їх передачу з одного європейського університету до іншого.

Згідно з наказом МОН України № 812 від 20.10.2004 р., № 774 від 30.12.2005 р. і наказом МОНмолодьспорту № 384 від 29.03.2012 р. навчальні досягнення студентів під час семестрового контролю оцінюються за національною шкалою, шкалою ЕКТС та 100-бальною шкалою. Оцінки за шкалами – національною і ЕКТС виставляються на підставі суми балів, які студент отримав при вивченні дисципліни під час семестру.



СПІВСТАВЛЕННЯ СУМИ БАЛІВ З ОЦІНКАМИ ЗА ШКАЛАМИ –

НАЦІОНАЛЬНОЮ ТА ЕКТС

У відповідності до наказу МОНмолодьспорту № 384 від 29.03.2012 р. «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації» співвідношення між сумою балів, що студент отримав за всі види навчальної діяльності при вивченні дисципліни під час семестру, і оцінками за шкалами – національною та ЕКТС встановлюється згідно з табл. 1.

Семестрова атестація з дисципліни «Релігієзнавство» проводиться тільки на підставі поточної успішності студента (робота під час лекцій і семінарських занять, написання конспекту, самостійної роботи, якщо є, то захист індивідуальної роботи). У залікову відомість виставляється «зараховано» або «не зараховано», а за шкалою ECTS в залежності від суми балів – оцінки A, B, C, D або E.

Якщо за національною шкалою у відомість виставляється «не зараховано», то за шкалою ЕКТС – «FX». У цьому випадку студенту надається можливість після закінчення екзаменаційної сесії до початку нового семестру повторного складання заліку викладачу. Якщо при повторному складанні заліку викладачу студент отримав оцінку «не зараховано», то йому надається третя можливість складання заліку у вищевказані терміни комісії, що призначається деканом факультету в установленому порядку. Оцінка «F» може бути виставлена тільки при складанні заліку комісії.



Таблиця 1

Зіставлення суми балів з оцінками за шкалами – національною та EКТС

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності при

вивченні дисципліни під час семестру



Оцінка

ЕКТС

Оцінка за національною шкалою


Для заліку


90-100

А

«Зараховано»



82-89

В

74-81

С

64-73

D

60-63

E

35-59

FX

«Не зараховано»*

0-34

F

«Не зараховано»**


Примітки: * – з можливістю повторного складання;

** – з обов’язковим повторним вивченням дисципліни.


Сумарний бал з дисципліни «Релігієзнавство» розраховується як сума балів при оцінці навчальної діяльності студента під час усього семестру, поділеного на два модулі: МК 1 і МК 2. Оцінка успішності студента при засвоєнні навчального матеріалу кожного модулю проводиться у балах: 0 – 50 балів. Вважається, що студент може отримати атестацію за період з початку семестру до МК 1, якщо сума балів за цей модуль складає 30 – 50 балів. Позитивним результатом від МК 1 до МК 2 теж вважається, якщо сума балів за цей період також складає 30-50 балів.

Позитивна семестрова залікова оцінка проставляється студентам, які мають сумарний бал 60-100 балів та виконали і захистили завдання, якщо вони передбачені робочою навчальною програмою дисципліни (індивідуальні завдання).
Підсумки складання заліку

ВСЬОГО

ОЦІНОК

СУМА

БАЛІВ

ОЦІНКА

ЕКТС

ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ

залік




90-100

А

зараховано






82-89

В




74-81

С




64-73

D




60-63

E




35-59

FX

не зараховано




0-34

F


Екзаменатор (викладач) ______________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)


Студент може під час від МК 1 до МК 2 поліпшити показники своєї роботи з дисципліни.

Сумарний бал виставляється в залікову відомість до проведення МК 2.



РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

При розрахунку підсумкової оцінки успішності студента з навчальної дисципліни слід вважати, що кожний вид поточної роботи студента має різну питому вагу у формуванні його знань з навчальної дисципліни. З урахуванням вагомості кожного виду поточної роботи студента контроль їх знань з навчальної дисципліни оцінюється у відповідних балах за формулою:


R = A + B + C + D, де
Rпідсумковий максимальний бал, що дорівнює 100 і який студент може отримати за успішне виконання усіх видів робіт;

A (лекції) – кількість балів, яку студент може отримати за роботу з теоретичним матеріалом на лекціях (участь у навчальній діяльності на лекції, ведення конспекту) – надаються лектором (до 30 балів – табл. 2).

Таблиця 2

Оцінка у балах роботи на лекціях

п/п

Умови отримання балів за всі лекції / за одну лекцію

Кількість балів

1

вчасно прийшов, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані)

30/3,75

2

запізнився, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням, на питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

24/3

3

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: переважно системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, здебільш у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

18/2,25

4

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

12/1,5

5

запізнився, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням або недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

6/0,75

6

не з’явився, але конспект відповідної теми лекції повинен бути, а якщо було і контрольне опитування, то відповіді на його питання необхідно надати на щотижневій консультації як умови отримання заліку

0

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при контрольному поточному опитуванні:



Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

• непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення завдання.

B (семінарські заняття) – кількість балів, яку студент може отримати при виконанні певних умов на семінарських заняттях (відповіді на семінарах: доповіді, повідомлення, доповнення тощо, участь у теоретичних дискусіях) – надаються викладачем, що проводить семінарські заняття (до 50 балів – табл. 3).

Таблиця 3

Оцінка у балах роботи на семінарських заняттях

п/п

Умови отримання балів за всі семінарські заняття /

за одне семінарське заняття

Кількість балів

1

відповідь студента вичерпна, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особистий погляд стосовно його вирішення і грамотне обґрунтування, немає труднощів з відповіддю у випадку необхідності пояснення понять, що застосовуються у відповіді, теоретичні положення співвідносяться з різними галузями науки і практики, визначається їх роль у житті суспільства і людини та конкретизуються щодо вибраної сфери діяльності

50/12,5

2

при розгляді питання демонструється бездоганне його вирішення, але допускається невеликий недолік, який не впливає на сутність питання, що обговорюється, і який у підсумку виправляється самим студентом

45/11,25

3

відповідь має одиничні неістотні помилки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

40/10

4

при відповіді на питання виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку розглянутого питання

35/8,75

5

наявність основних теоретичних знань для вирішення питання, але порушується послідовність у їх викладенні

30/7,5

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

25/6,25

7

відповідь обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

20/5

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питання, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

15/3,75

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

10/2,5

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

5/1,25

11

відповіді на питання не знає, або відповідь невірна, що передбачає (як і при відсутності на занятті взагалі) відповідь на всі питання відповідної теми на щотижневій консультації, як умови отримання заліку

0

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при виконанні та захисті індивідуальних робіт:


Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

• непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення питання.

C (конспект) – повнота та зміст конспекту лекції та законспектованої рекомендованої літератури до певних тем семінарських занять (до 10 балів – табл. 4).
Таблиця 4

Оцінка у балах роботи з написання конспекту

п/п

Умови отримання балів за написання всього конспекту /

однієї теми

Кількість балів

1

Конспект студента відображає основні питання курсу лекції

10/1,25

2

Занотовано більш ніж 90% основних питань курсу лекцій

9/1,125

3

Занотовано більш ніж 80% основних питань курсу лекцій

8/1

4

Занотовано більш ніж 70% основних питань курсу лекцій

7/0,875

5

Занотовано більш ніж 60% основних питань курсу лекцій

6/0,75

6

Занотовано не більш ніж 50% основних питань курсу лекцій

5/0,625

7

Занотовано не більш ніж 40% основних питань курсу лекцій

4/0,5

8

Занотовано не більш ніж 30% основних питань курсу лекцій

3/0,375

9

Занотовано не більш ніж 20% основних питань курсу лекцій

2/0,25

10

Занотовано не більш ніж 10% основних питань курсу лекцій

1/0,125

11

Конспект відсутній, але його наявність є необхідною умовою для отримання заліку

0



D (самостійна робота) – виконання завдань із самостійної роботи (опрацювання розділів навчальної програми, що оцінюється окремо від теоретичного матеріалу – надаються лектором; реферування й порівняльний аналіз спеціальної літератури з відповідних тем навчального курсу, підготовка тематичних доповідей тощо – надаються викладачем, який проводить семінарські заняття) (до 10 балів – табл. 5).


Таблиця 5

Оцінка у балах за самостійну роботу

п/п

Умови отримання балів за самостійну роботу

від початку семестру і до МК 1 та між МК 1 і МК 2

Кількість балів

1

робота виконана повністю, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особисте бачення його вирішення і грамотне його обґрунтування, розглянуті основні теоретичні положення, які співвіднесені з різними галузями науки і практики, визначена їх роль у житті суспільства і людини та конкретизована стосовно вибраної сфери діяльності

10/5

2

при виконанні роботи демонструється бездоганне вирішення питання, що розглядається, але допускається невеликий недолік, який не впливає на його сутність і який у підсумку виправляється самим студентом

9/4,5

3

робота має одиничні неістотні недоліки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

8/4

4

при виконанні роботи виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку роботи, її оформлені

7/3,5

5

демонструється наявність основних теоретичних знань у вирішенні питань роботи, але порушується послідовність у їх викладенні

6/3

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

5/2,5

7

робота обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

4/2

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питань, що розглядаються, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

3/1,5

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

2/1

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

1/0,5

11

робота не виконана, або виконана невірно

0


Підсумкова оцінка успішності студента з навчальної дисципліни

Підсумкова оцінка успішності студента стаціонару з навчальної дисципліни враховує всі бали, що отримані ним протягом семестру з усіх видів занять. Переведення оцінки за 100-бальною шкалою в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS можна зробити за табл. 6.


Таблиця 6

Переведення підсумкової оцінки успішності студента з навчальної

дисципліни в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS

Підсумкова оцінка успішності студента

(балів)

Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за

національною шкалою

залік

90-100

А

«Зараховано»



82-89

В

74-81

С

64-73

D

60-63

E

35-59

FX

«Не зараховано»

з можливістю повторного складання



0-34

F

«Не зараховано»

з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка