Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з вибіркової навчальної дисципліни циклу гуманітарної підготовки



Сторінка2/44
Дата конвертації05.11.2016
Розмір5 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44
Тема 6. Історичні типи релігії: Світові релігії: Іслам

Соціально-історичні причини виникнення, ідейні витоки, кількісні показники і географія поширення ісламу.

Коран і Сунна. Шаріат. Віровчення ісламу: віра в єдиного Бога-Аллаха, віра в ангела-посланника Джибріїла, Пророка Мухаммада як і в інших ангелів, віра в Посланника Аллаха – Мухаммада, ідея абсолютної покірності Богу і послухання його Посланнику, вчення про божественне перед визначення і свободу волі, есхатологія – вчення про грядущу долю світу, день суду – останній день цього світу і життя. Основи культу ісламу і обов’язки мусульманина – п’ять «стовпів» віри: сповідання віри: «Немає Бога, окрім Аллаха, і Мухаммада – Посланник Божий», щодення п’ятикратна молитва – салят (намаз), піст – саум (ураза), милостиня –закят і садака, паломництво – хадж до храму Краба та іншим святиням ісламу. Джихад і газават. Основні обряди і свята. Організації мусульманського «духівництва».

Основні напрями та їх відгалуження в ісламі: суннізм (малікіти, ханбаліти, мутазиліти та ін.), шиїзм (імаміти, зейдити, ісмаїліти тощо), хариджизм (азракіти, суфії, ібадити і т.д.).

Мусульманська теологія і філософія мусульман: раціоналізм, традиціоналізм та компромісні варіанти. Соціальні концепції ісламу: «усуль аль-фікх», таклід та іджтихад, «ісламський соціалізм» тощо. Ісламська мораль: моральне богослов’я (етика мусульманина») та ісламська соціальна етика.

Вплив ісламу і особливості його вияву в життєдіяльності народів мусульманського світу: у формуванні загальної традиційної мусульманської моделі соціальної структури, у становленні соціальної ієрархічно організованої структури, у формуванні політичної ієрархічно організованої структури, у створенні різних організацій і об’єднань, у регламентації економічного функціонування мусульманського суспільства, у формуванні ісламізованих поглядів і уявлень всіх верств мусульманського суспільства, у регулюванні елементів структури зовнішньополітичного механізму мусульманських країн, у життєвій практиці мусульман.

Мусульманські громади в Україні та їх центри.
Тема 7. Історичні типи релігії: Нові релігійні течії

Традиційні (історичні) релігійні системи та інноваційні явища і процеси в релігійній сфері. Нові релігійні течії: проблеми визначення, визнання та дослідження.

Причини й умови виникнення, поширення і функціонування нових релігій у світі та в Україні. Неоднорідність нових релігійних течій і рухів, їх класифікація. Неохристиянські об’єднання: Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (Церква мормонів), Діти Бога, Церква об’єднання, Церква Тіла Христа, Церква Богородиці, Новоапостольська церква та ін. Неоорієнталістські рухи: Міжнародне Товариство Свідомості Кришни (Рух Харе Кришни), Місія Божественного світла, Трансцендентальна медитація, Рух Шрі Чинмоя, Сахаджа йога тощо. Сайєнтологічні рухи: Церква сайєнтології, Учення розуму, Новий Акрополь та ін. Синтетичні неорелігії: Церква Уніфікації (муніти), Всесвітня віра Бахаї, АУМ Сінрікьо, Велике Біле Братство Юсмалос, Церква останнього Заповіту тощо. Неязичницькі організації: друїдизм, арійський рух, ведизм, РУН-Віра, Собор рідної української віри та ін. Езотеричні об’єднання: теософське, антропософське, послідовники вчення Гурджієва тощо. Сатанинські групи: Церква Сатани, Церква останнього суду, Монастир семи променів, Південний Хрест, Чорний ангел та ін. Загальне й особливе у віровченні, культовій практиці та організації нових релігійних течій.

Нові релігійні течії в контексті світових суспільних процесів.

Діяльність на українських теренах нових релігійних течій орієнталістського, неоязичницького, теософського та інших напрямків, особливості їх впливу і вага в сучасному релігійному просторі України.
Тема 8. Вільнодумство

Поняття вільнодумства та його форми: богоборство, релігійний індиферентизм, антирелігійний скептицизм, антиклерикалізм, атеїзм.

Виникнення вільнодумства – закономірний наслідок суспільно-історичної практики людства. Наївний реалізм як виявлення первісної синкретичної свідомості, форма нерелігійного осмислення світу та умова зародження вільнодумства.

Характерні риси та специфіка вільнодумства в історії суспільства. Вільнодумство Стародавнього світу. Скептицизм і атеїстичні тенденції в творчості мислителів Стародавнього Єгипту і Вавилону, Індії і Китаю. Богоборчі настрої, виявлення скептицизму щодо релігії і релігійного індиферентизму греко-римського світу. Атеїзм у греко-римській філософії. До питання про релігійний нігілізм як форму критики релігії.

Вільнодумство опозиційних верств в епоху Середньовіччя. Зародження антихристиянського вільнодумства. Антиклерикалізм та його типи в антицерковному ідейному і соціальному русі. Вільнодумство в середньовічній арабо-мусуль­манській культурі. Арабський перипатетизм. «Теорія двоїстої істини». Латинський аверроїзм. Вільнодумство в західній середньовічній культурі. Народне вільнодумство. Єресі і богоборство як вираження середньовічного вільнодумства. Легенда про трьох обманщиків. Критика Святого Письма і церковних догм. Деїзм і пантеїзм, скептицизм та агностицизм. Вияв атеїстичних думок.

Вільнодумство епохи буржуазних відносин. Атеїзм як цілісне вчення в філософській думці епохи Відродження і Нового часу. Позарелігійні мотиви культури Відродження. Посилення ідейної бази, соціально-історичних та природничонаукових позицій вільнодумства. Від утвердження моральної цінності атеїзму до обґрунтування моральності атеїстичного суспільства. Поглиблення і конкретизація ідей вільнодумства. Італійський пантеїзм. Французький скептицизм. Англійський деїзм. Пантеїзм у Голландії. Деїзм у Німеччині. Вольтер’янство. Антиклерикалізм – характерна риса творчості гуманістів-літераторів і філософів Відродження та Нового часу. Виявлення вільнодумства в релігійно-ідеалістичних вченнях. Атеїзм у світі культурної творчості філософів-матеріалістів.

Вільнодумство російського Просвітництва. Вільнодумство в Україні в ХVІІ-ХVІІІ ст.ст. Виявлення вільнодумства у Києво-Могилянській Академії. Г.С.Сковорода, його пантеїзм і вільнодумство.

Атеїзм російських революціонерів-демократів. Революційно-демократична атеїстична думка в духовному житті України. Богоборчі та атеїстичні мотиви в творчості українських діячів культури. Марксистський атеїзм, його своєрідність і принципова відмінність від попереднього, від різних видів заперечення релігії.



Сучасне вільнодумство: основні критерії, принципи, риси та напрями: неопозитивістський, фрейдистський, атеїстичного екзистенціалізму, нігілістичний, еволюційного гуманізму, секулярного гуманізму, натуралістичного гуманізму, а також вільнодумство марксистської орієнтації. Напрямки діяльності руху вільнодумних: теоретичний, видавницький і організаційний.
3. Рекомендована література

Базова

  1. Академічне релігієзнавство : підручник / за наук. ред. А. Колодного. – К. : Світ Знань, 2000. – 862 с.

  2. Гуревич П.С. Религиоведение : учеб. пособие / П. С. Гуревич. – М. : Изд-во Моск. психолого-социал. ин-та; Воронеж : Изд-во НПО «МОДЭК», 2005. – 696 с.

  3. История религии : учебник : в 2 т. – Т. 1 / В. В. Винокуров, А. П. Забияко, З. Г. Лапина и др.; под общ. ред. И. Н. Яблокова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Высш. шк., 2004. – 464 с.

  4. История религии : учебник : в 2 т. – Т. 2 / Ф. М. Ацамба, Н. Н. Бектимирова, И. П. Давыдов и др.; под общ. ред. И. Н. Яблокова. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Высш. шк., 2004. – 676 с.

  5. Історія релігії в Україні : навч. посібник / А. М. Колодний, П. Л. Яроцький, Б. О. Лобовик та ін.; за ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. – К.: Знання, 1999. – 735 с.

  6. Кислюк К. В., Кучер О. М. Релігієзнавство : підручник. – 5-е вид., виправ. і доп. / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. – К. : Кондор, 2007. – 636 с.

  7. Лубський В. І., Лубська М. В. Історія релігій : підручник / В. І. Лубський, М. В. Лубська. – К. : Центр навч. літ-ри, 2004. – 696 с.

  8. Основы религиоведения : учебник. – 5-е изд., перераб. и доп./ Ю. Ф. Борунков, И. Н. Яблоков, К. И. Никонов и др.; под ред. И. Н. Яблокова. – М. : Высшая школа, 2006. – 568 с.

  9. Религиоведение : учеб. пособие. – 4-е изд., испр. и доп. / науч. ред. А. В. Солдатов; редкол. : К. П. Борисенко, В. Ф. Мустафин, Б. А. Смагин. – СПб. : Изд-во «Лань», 2003. – 800 с.

  10. Религиоведение : учеб. пособие / В. И. Пашков, Г. А. Лемешко, Д. Е. Муза; под ред. В. И. Пашкова. – Донецк : Изд-во «Вебер», 2009. – 328 с.

  11. Релігієзнавство : підручник / В. І. Лубський, Т. Г. Горбаченко, М. В. Лубська та ін.; за заг. ред. В. І. Лубського. – К. : ЦУЛ, 2010. – 448 с.

  12. Релігієзнавство : підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / О. П. Сидоренко, С. С. Корлюк, Т. Є. Посполітак та ін.; за ред. О. П. Сидоренка. – К. : Знання, 2008. – 470 с.

  13. Рижкова С. А. Типологія релігій : навч. посібник / С. А. Рижкова. – К. : Кондор, 2005. – 448 с.

  14. Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство : підручник / Є. А. Харьковщенко. – К. : Наук. думка, 2007. – 379 с.

  15. Черній А. М. Релігієзнавство : навч. посібник / А. М. Черній. – К. : Академвидав, 2005. – 352 с.


Допоміжна

  1. Васильев Л. С. История религий Востока (религиозно-культурные традиции и общество) : учеб. пособие / Л. С. Васильев. – М. : Высш. шк., 1983. – 368 с.

  2. Гараджа В. И. Социология религии. – 3-е изд., перераб. и доп. / В. И. Гараджа. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 348 с.

  3. Головащенко С. І. Біблієзнавство : вступний курс : навч. посібник С. І. Головащенко. – К.: Либідь, 2001. – 496 с.

  4. Головащенко С.І. Історія християнства: курс лекцій : навч. посібник / С. І. Головащенко. – К. : Либідь, 1999. – 352 с.

  5. Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство : підручник. – 6-те вид. / Ю. А. Калінін, Є. А. Харьковщенко. – К. : Наук. думка, 2002. – 352 с.

  6. Лазарев А. С. Расшифрованная Библия, или Реквием цивилизации / А. С. Лазарев. – К. : А.С.К., 2003. – 1064 с.

  7. Лобазова О. Ф. Религиоведение : учебник. – 2-е изд., испр. и доп. / О. Ф. Лобазова. – М. : Изд.-торг. корпорац. «Дашков и К°», 2004. – 384 с.

  8. Лубський В. І. Релігієзнавство : підручник / В. І. Лубський. – К. : Вілбор, 1997. – 480 с.

  9. Радугин А. А. Введение в религиоведение : теория, история и современные религии : курс лекций. – 2-е изд., испр. и доп. / А. А. Радугин.– М. : Центр, 2004. – 304 с.

  10. Религиоведение : учеб. пособие / М. Я. Ленсу, Я. С. Яскевич, В. В. Кудрявцев и др.; под ред. М. Я. Ленсу, Я. С. Яскевич, В. В. Кудрявцева. – Мн. : Новое знание, 2003. – 446 с.

  11. Религия в истории и культуре : учебник / М. Г. Писманик, А. В. Вертинский, С. П. Демьяненко и др.; под ред. М. Г. Писманика. – М. : Культура и спорт : ЮНИТИ, 1998. – 430 с.

  12. Релігієзнавство : навч. посібник. – 2-ге вид. / В. М. Андріанов, С. А. Бублик, М. М. Ібрагімов та ін.; за ред. С. А. Бублика. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 496 с.

  13. Релігієзнавство : підручник / Є. К Дулуман, М. М. Закович, М. Ф. Рибачук та ін.; за ред. М. М. Заковича. – К. : Вища шк., 2000. – 349 с.

  14. Самыгин С. И., Нечипуренко В. Н., Полонская И. Н. Религиоведение: социология и психология религии : учеб. пособие / С. И. Самыгин, В. Н. Нечипуренко, И. Н. Полонская. – Ростов н/Д. : Феникс, 1996.– 672 с.

  15. Чорненький Я. Я. Релігієзнавство : теоретико-практичний курс : навч. посібник / Я. Я. Чорненький. – К. : ВД «Професіонал», 2005. – 544 с.


4. Форми поточного і підсумкового контролю успішності навчання

Продовж семестру з навчальної дисципліни «Релігієзнавство» студенти відвідують лекції, на яких конспектують певний лекційний матеріал та відповідають на питання під час контрольний опитувань на лекціях. Відвідання, ведення конспекту та результати контрольних опитувань фіксуються у журналі обліку контролю навчально-виховного процесу.

Протягом семестру студенти так само відвідують семінарські заняття, готують відповіді на питання з певних тем, що визначені у планах семінарських занять і є обов’язковими для вивчення. Семінарські заняття передбачають також підготовку реферативного матеріалу, який доповідається на семінарі. Результати виступів, доповідей, повідомлень, доповнень також фіксуються в журналі обліку контролю навчально-виховного процесу .

Конспектування лекційних тем і рекомендованої літератури до семінарських занять як найважливішого компонента самостійної роботи студента і найбільш ефективної її форми теж відповідним чином контролюється і фіксується.

Для контролю засвоєння даної дисципліни навчальним планом для студентів заочної форми навчання передбачений залік. На заліку за матеріалами навчальної дисципліни студентам пропонується відповісти на 2 теоретичних питання. Студенти очної форми навчання отримують залік за результатами їх участі у всіх організаційних формах із даної навчальної дисципліни.

Результати всіх видів поточного контролю є невід’ємними складовими критеріїв підсумкового оцінювання знань студентів наведених у відповідному розділі навчально-методичного забезпечення.

5. Засоби діагностики успішності навчання

Засоби діагностики якості вищої освіти призначені для кількісного та якісного оцінювання навчання студента з навчальної дисципліни «Релігієзнавство».

Поточний контроль та підсумкове оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни спрямовані на стимулювання систематичної поточної навчальної та самостійної роботи студентів, підвищення об’єктивності оцінювання їх знань, запровадження здорової конкуренції між студентами у навчанні, виявлення і розвитку їх творчих здібностей.
РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ

При розрахунку підсумкової оцінки успішності студента з навчальної дисципліни слід вважати, що кожний вид поточної роботи студента має різну питому вагу у формуванні його знань з навчальної дисципліни. З урахуванням вагомості кожного виду поточної роботи студента контроль їх знань з навчальної дисципліни оцінюється у відповідних балах за формулою:


R = A + B + C + D, де
Rпідсумковий максимальний бал, що дорівнює 100 і який студент може отримати за успішне виконання усіх видів робіт;
A (лекції) – кількість балів, яку студент може отримати за роботу з теоретичним матеріалом на лекціях (участь у навчальній діяльності на лекції, ведення конспекту) – надаються лектором (до 30 балів – табл. 1).
Таблиця 1

Оцінка у балах роботи на лекціях

п/п

Умови отримання балів за всі лекції / за одну лекцію

Кількість балів

1

вчасно прийшов, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані)

30/3,75

2

запізнився, дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням, на питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

24/3

3

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, брав участь у лекції: переважно системно і змістовно конспектував лекційний матеріал, а той, що виявився пропущеним, був відновлений, здебільш у повному обсязі, аргументовано та з прикладами відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

18/2,25

4

вчасно прийшов, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

12/1,5

5

запізнився, не дотримувався дисципліни, не брав участь у лекції: не конспектував лекційний матеріал, але написав конспект відповідної теми лекції у поза лекційний час, головним чином відповідав на питання під час контрольних опитувань на лекціях (якщо вони були заплановані), а якщо виявилося, що у зв’язку із запізненням або недотриманням дисципліни, на будь-яке питання хоча б одного контрольного опитування не були надані відповіді, то це було зроблено на щотижневій консультації

6/0,75

6

не з’явився, але конспект відповідної теми лекції повинен бути, а якщо було і контрольне опитування, то відповіді на його питання необхідно надати на щотижневій консультації як умови отримання заліку

0

Загальні визначення критеріїв оцінювання студентів при контрольному поточному опитуванні:



Грубими помилками є:

• незнання визначень основних понять предметної області і формулювань, передбачених програмою курсу;

• незнання суті понять предметної області.

Помилками слід вважати:

• неточності визначень понять предметної області, формулювань;

• не володіння одним з умінь і навиків, передбачених програмою, але що не відносяться до грубих помилок.

Недоліками є:

• непослідовний виклад матеріалу;



• нераціональний (але правильний) виклад матеріалу або вирішення завдання.
B (семінарські заняття) – кількість балів, яку студент може отримати при виконанні певних умов на семінарських заняттях (відповіді на семінарах: доповіді, повідомлення, доповнення тощо, участь у теоретичних дискусіях) – надаються викладачем, що проводить семінарські заняття (до 50 балів – табл. 2).
Таблиця 2

Оцінка у балах роботи на семінарських заняттях

п/п

Умови отримання балів за всі семінарські заняття /

за одне семінарське заняття

Кількість балів

1

відповідь студента вичерпна, характеризується змістовністю, точністю і послідовністю, сучасною текстологічною базою, враховується різноманітність існуючих підходів до питання, що розглядається, є особистий погляд стосовно його вирішення і грамотне обґрунтування, немає труднощів з відповіддю у випадку необхідності пояснення понять, що застосовуються у відповіді, теоретичні положення співвідносяться з різними галузями науки і практики, визначається їх роль у житті суспільства і людини та конкретизуються щодо вибраної сфери діяльності

50/12,5

2

при розгляді питання демонструється бездоганне його вирішення, але допускається невеликий недолік, який не впливає на сутність питання, що обговорюється, і який у підсумку виправляється самим студентом

45/11,25

3

відповідь має одиничні неістотні помилки, що самостійно виправляються студентом по зауваженню викладача

40/10

4

при відповіді на питання виявлено вміння оперувати теоретичним матеріалом, проте є незначні помилки і недоліки при підведенні підсумку розглянутого питання

35/8,75

5

наявність основних теоретичних знань для вирішення питання, але порушується послідовність у їх викладенні

30/7,5

6

при розгляді питання допускаються істотні грубі помилки, однак, у наявності володіння переважно обов'язковими знаннями, передбаченими програмою

25/6,25

7

відповідь обмежується не зовсім змістовно розглянутими теоретичними положеннями

20/5

8

є певне, але ще не зовсім усвідомлене, знання питання, відчуваються значні труднощі у визначенні зв’язку теорії і практики

15/3,75

9

є істотні недоліки у відповіді на питання, допускаються різноманітні грубі помилки в процесі оперування поняттями предметної області дисципліни

10/2,5

10

зроблена спроба відповіді на питання, але відповідь неповна

5/1,25

11

відповіді на питання не знає, або відповідь невірна, що передбачає (як і при відсутності на занятті взагалі) відповідь на всі питання відповідної теми на щотижневій консультації, як умови отримання заліку

0
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   44


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка