Методичні рекомендації щодо організації інклюзивного навчання з досвіду роботи кзо «Багатопрофільний навчально-реабілітаційний центр»



Сторінка4/5
Дата конвертації20.11.2016
Розмір0.77 Mb.
1   2   3   4   5

1.5. Система роботи психологічної служби

Центру РПРСА «Пагінець»

Статкевич Катерина Петрівна, соціальний педагог Центру РПРСА «Пагінець»
Центр ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами "Пагінець" розпочав свою роботу з 2004 року. Унікальність Центру полягає в тому, що в ньому впроваджуються найсучасніші реабілітаційні методики, спрямовані на ранню стимуляцію інтелектуального розвитку та запобігання розумовій відсталості з перших тижнів і місяців життя дитини. Після занять за спеціальною програмою вихованці центру можуть навчатися у звичайній загальноосвітній школі, а не у спеціалізованих закладах.

У Центрі працює мультидисциплінарна команда, членами якої є реабілітаційна, логопедична та психологічна служби. Також до складу даної команди входять музичні керівники закладу, вихователі груп і, звичайно, батьки вихованців Центру.


Освітня проблема психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець»:

Психологічний супровід дітей, які потребують підвищеної уваги, дітей з особливими потребами та дітей з ускладненою поведінкою в умовах Центру, спеціалізованих закладах та класах інклюзії в ЗОШ.


Проблемне питання психологічної служби:

  • Оптимізація навчально-виховного процесу, поліпшення психологічного клімату в колективах дітей, педколективі та в сімейних осередках;

  • Психологічне та соціальне забезпечення процесу адаптації дитини до Центру, профілактика дезадаптації.


Завдання психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець» на 2012-2015 н. р.:

  • Продовжувати працювати над підвищенням психолого-педагогічної обізнаності батьків через залучення їх до тренінгів, семінарів-практикумів та групових консультацій.

  • Сприяти захисту прав і свобод дітей в домашніх умовах, умовах Центру та груп соціально-педагогічного патронату через патронування.

  • Забезпечувати наступність психолого-педагогічного супроводу дітей від дошкільного до початкового навчання.

  • Здійснювати профілактику та корекцію відхилень психічних процесів в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини за рахунок впровадження у роботу здоров’язберігаючих технологій.


Робота з педагогами та батьками проводиться за такими напрямами:

  • Індивідуальні консультації;

  • Групові консультації;

  • Психологічні заняття з елементами тренінгу;

  • Виступи на батьківських зборах;

  • Круглі столи, диспути та семінари - практикуми з різних психологічних питань;


Робота з дітьми:

  • Виявлення та подолання проблем адаптаційного періоду;

  • Діагностування дітей;

  • Створення умов для оптимізації спілкування в сфері «дорослий-дитина» та «дитина-дитина»;

  • Проведення індивідуальних та групових розвивально-корекційних робіт;

  • Ігри на формування адекватної самооцінки, на гармонізацію особистості дитини з ОП, на розвиток їх комунікативних навичок, навичок самообслуговування, загальну згуртованість групи;

  • Релаксаційні вправи для зняття напруги;

  • Ігри, спрямовані на розвиток спілкування, інтелекту та емоційної сфери дітей.


Модель системи роботи психологічної служби Центру РПРСА «Пагінець»


Псих. служба
левая фигурная скобка 88
діагностичний
правая фигурная скобка 87


ромб 82
Психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу


просвітницький

прямая соединительная линия 77прямая соединительная линия 76
корекційно-відновлюючий


навчально-методичний


вихователь

полилиния 73


овал 70овал 72овал 71


прямая соединительная линия 68прямая соединительная линия 69


овал 61овал 65овал 60прямая соединительная линия 62прямая соединительная линия 63прямая соединительная линия 64прямая соединительная линия 67прямая соединительная линия 66


прямая соединительная линия 57прямая соединительная линия 58прямая соединительная линия 59

прямая соединительная линия 55прямая соединительная линия 56 прямая соединительная линия 54



Напрямки роботи

прямая соединительная линия 52прямая соединительная линия 48прямая соединительная линия 49прямая соединительная линия 50прямая соединительная линия 51прямая соединительная линия 53








правая фигурная скобка 42


левая круглая скобка 41


ровал 40овал 38прямая соединительная линия 39еалізуються через:

овал 36прямая соединительная линия 37


прямая соединительная линия 33прямая соединительная линия 34прямая соединительная линия 35


а
діти

батьки

педколектив
удиторія


прямая соединительная линия 28прямая соединительная линия 29

Види та форми роботи


прямая соединительная линия 26 прямая соединительная линия 11


прямая соединительная линия 21
діагностування

конференції

діагностування

батьківські збори

тематичні педради

семінари-практикуми

діагностування

тематичні заняття

ї


тренінгові заняття

інформповідомлення

консультування

драматизація

корекційні заняття

усний журнал

семінар-практикум

консультування

ділові ігри

розвивальні заняття


інтерактивні ігри

сюж.-рольові ігри

проф. заняття



Організація інклюзивного навчання у

КЗО «БНРЦ Дніпропетровської обласної ради»

За матеріалами з методичного посібника

«Педагогічний супровід дитини з порушенням слуху в умовах інклюзивного навчання», Родименка І.М., Ахмедової І.В., Горбань Л.В.
У поданому матеріалі відображений стан справ «Багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру», у впрова­дженні інклюзивного підходу до освіти.

У центрі працює команда спеціалістів (два спец педагоги: ведучий вчитель 2-А класу для дітей з порушеннями мови та асистент - вчитель 2-В класу слабочуючих дітей, сурдопедагог, логопед, психолог, соціальний педагог, інструктор слухової роботи, вихователь 2-А класу).

Залучена до інклюзивного навчання учениця 2-В класу слабочуючих Погонець Юлія 03.03. 2002 року народження, яка має діагноз: порушення психологічного розвитку, сенсоневральна туговухість II ступеню. Дівчинка показала хороші результати на кінець І семестру. Програмовий матеріал за­своїла на достатньому рівні. Володіє самостійною мовою з аграматизмами. Самостійно складає розповідь про оточуюче. Залишок слуху дає можливість дівчинці розвиватися далі . В такому разі з'явилася необхідність помістити дівчинку в мов­не середовище, чого забажала і сама дівчинка.

За рішенням ШПМПК реабілітаційного центру Погонець Юлія переведено на апробаційний термін (II семестр) до 2-А класу для дітей з порушеннями мовлення.

На першому етапі навчання фахівці реабілітаційного центру, які забезпечують реалізацію програми і спеціальних послуг, насамперед всебічно вивчають анамнез дитини, зна­йомляться з особливостями поведінки, навчальних пріорите­тів, з індивідуальною соціально-педагогічно та медико-психологічною картою супроводу учня з особливими потребами (додається), конкретних вмінь а також загального розвитку учениці. Ця інформація дає змогу відповідним чином будува­ти навчальний процес, задовольнити потреби дитини і сприя­ти її всебічному розвитку.

Будь-який процес варто розпочинати з планування. Для цього організовуються зустрічі всіх членів команди спеціаліс­тів. Ведучий вчитель проводить навчальний процес за «Про­грамою для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення». Паралельно з цією програмою враховуються програмові вимоги « Програ­ми для 2-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом». Для цього вчителі 2-А та 2-В класів розробляють щотижневий план навчальної та мовно-корекційної роботи з організації інклюзивного навчання учениці, де вказуються програмові вимоги, підібраний мовний матері­ал згідно Програм, вказуються рекомендації вчителя індиві­дуальної роботи та результати проведеної роботи. В останній день тижня вчителі знову збираються і планують подальшу роботу на наступний тиждень.

Під час планування поурочних, індивідуальних та вихов­них занять враховуються вікові можливості дитини, особли­вості в розвитку, потенційні можливості, здібність до занять, рівень актуального розвитку відхилення в емоційно-вольовій сфері .Лише передбачивши всі ці аспекти фахівці центру по­чинають здійснювати проведення тривалої та кропіткої робо­ти.

На першому етапі навчання вчителем-дефектологом була проведена робота з уточнення слуху за допомогою мови. Була встановлена відстань, на якій учениця сприймає запро­понований матеріал а також рівень сприйняття мови на слух із слуховим апаратом за станом слуху на краще вухо. Всі дані вчитель-дефектолог оформила в таблиці і розмістила у клас­ному куточку.

Разом з вчителем була заведена індивідуальна соціально-педагогічна та медико-психологічна карта супроводу учня з особливими потребами, в яку вносять свої висновки та реко­мендації інші спеціалісти закладу: логопед, дефектолог, психо­лог дитячий психіатр, лікар, лікар-ортопед.

Для того, щоб слабочуюча учениця якнайповніше опану­вала мову, вміла використовувати її в школі, в побуті, в різних життєвих ситуаціях, потрібно навчити її сприймати мову, спи­раючись на підлягаючі зберіганню аналізатори і слух. Завдан­ням роботи з розвитку слухового сприйняття на уроках є як­найповніше включення пониженого слуху в учбовий процес і підвищення комунікативної функції мови. А саме в мовному мікрокліматі , як вже спостерігалося фахівцями, у дівчинки особливо напружене слухове сприйняття. Вона максимально прикладає зусиль, щоб розбірливо почути мову вчителя , слід­кувати за мовою учнів. Та використання слухового апарату на уроках розглядається не лише, як засіб сприйняття мови, але і як засіб розвитку слухового сприйняття.

Вчителем-асистентом надається допомога ведучому вчителю з розвитку слухового сприймання учениці та розви­тку зв'язного мовлення, а саме: облік стану слуху, правильне використання слухового апарату, підбір мовного матеріалу на урок, вироблення слуховимовних комплексів, корекція вимо­ви, дозування звукового навантаження. При цьому вчитель повинен дотримуватись принципу, що основна частина уро­ку (пояснення нового матеріалу, робота над його засвоєнням) повинна проходити при опорі на слухо-зорове сприйняття. В той же час частину матеріалу слід пред'являти на слух. На кожному уроці проводиться індивідуальна робота з розвитку слухового сприйняття та формування мови учениці.

Вчитель-асистент періодично відвідує уроки 2-А кла­су, спостерігає за навчанням Юлії, її успіхами та недоліками. Коли у дівчинки виникали труднощі у розумінні чи сприй­манні матеріалу, в такому випадку вчитель-асистент ство­рює підвищену готовність до сприйняття шляхом наочних ситуацій, діалогу, виділення знайомих слів у мовному потоці, виділення нових слів, їх пояснення за допомогою предметних та сюжетних карток, ілюстрацій, малюнків, з використанням дактиля, можливо жестів.

Виникали труднощі не лише в педагогічному стані, а й в соціальних стосунках. Складалась така ситуація з Пого­нець Юлею: на будь-якому занятті, якщо мова йдеться про родину, дівчинка комплексує. В такому випадку залучалися у навчально-виховний процес психолог, психіатр, які відразу надали допомогу дівчинці встановлювати і підтримувати контакти з оточуючими людьми. Вони застосували спеціальні педагогічні прийоми, щоб допомогти, дитині адаптуватися в інших умовах.

Соціальний педагог виконує різні функції в центрі, і всі вони корисні як для дитини, так і для персоналу. Він надає консультації вчителям та координує їхню діяльність, допома­гає модифікувати навчальний зміст, надає підтримку на уроці й безпосередньо займається з дівчинкою.

В цей період перед педагогами постало питання: на що спи­ратися, як підігнати рівень дитини до відповідного рівня. Мікроколектив спеціалістів став працювати у тісному зв'язку. У вчителя з вихователем ведеться зошит взаємозв'язку, де відмічається над чим треба працювати. З сурдопедагогом обговорюються щодня питання , на які треба звернути особливу увагу. Вчитель-лого­пед веде зошити з подолання дефектів мови. Вчитель на кожному уроці використовує у своїй роботі листок вимови учнів. Для ді­тей заведені зошити з корекції та автоматизації звуків, з якими діти працюють самостійно чи з допомогою дорослих.

Сурдопедагог дає свої рекомендації вчителю та вихова­телю щодо проведення фонетичної зарядки, над яким матері­алом треба працювати, на того чи іншого учня звернути осо­бливу увагу під час вимови. Вчитель-логопед дає рекомендації з проведення артикуляційних вправ та інше.

Вчитель індивідуальної роботи враховувала зміст про­грамового матеріалу і відкоригувала план індивідуальної ро­боти. Вся корекційна робота базується на тісному зв'язку між всіма спеціалістами центру.

Через деякий час ведучий вчитель разом з вчителем-асистентом та іншими фахівцями оцінюють успіхи дитини, визначають на скільки ефективним є навчальний план, мето­ди та прийоми роботи з ученицею. Для цього будуть збирати­ся зразки робіт дитини, результати спостережень, контроль­ні листки, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем розвитку. Відомості про прогрес записуються безпо­середньо в навчальний план.

Спостереження за дитиною ведеться безперервно, ре­зультати аналізуються і на основі результатів корегуються дії вчителів. Аналіз результатів допоможе вчителеві визначити сильні якості, схильності і потреби слабочуючої дитини. Пла­нування роботи з дитиною є своєрідним прогнозом стосовно дитини. Що дозволяє побачити цілісну картину особистості дитини, її можливе майбутнє.

Фахівці реабілітаційного центру вважають, що інклю­зивна освіта має великий потенціал у всебічному розвитку дитини.

На уроках ритміки проводиться робота з розвитку слу­хового сприймання та формування мови. Учителями-лого­педами реабілітаційного центру проводяться індивідуальні та групові заняття з розвитку мовлення. Заняття з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формуван­ня вимови з глухими учнями, з розвитку слухового сприй­мання та формування вимови з учнями зі зниженим слухом проводяться індивідуально. На уроках фізичного виховання - лікувальна фізкультура, яка проводиться як групами, так і індивідуально інструкторами лікувальної фізкультури за спеціально розробленими комплексами з урахуванням форм і ступеня захворювання дітей під наглядом лікарів центру. Один раз на тиждень з учнями проводяться заняття з ліку­вального плавання. Спеціалістами центру здійснюється як спеціальне діагностичне навчання, так і лікувальні заняття, психотерапія, спеціальні корекційно-розвивальні заняття. Зміст корекційно-розвивальних занять спрямований на ви­рішення специфічних завдань, зумовлених особливостями так і лікувальні заняття, психотерапія,спеціальні корекційно-розвиваючі заняття. Зміст корекційно-розвиваючих занять спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів і реалізуєть­ся через навчальні предмети. Основною метою реабілітаційного центру є інтегрування учнів до загальноосвітньої школи за місцем проживання, тобто впровадження інклюзивної форми навчання.

Передумови успішного впровадження інклюзивного на­вчання:



  • залучення до організації навчання допоміжних праців­ників: спеціальних педагогів чи асистентів. У кожному разі присутність ще одного дорослого на уроці відкриває багато нових можливостей та впровадження комплексного підходу до всебічного розвитку дитини;

  • в інклюзивному середовищі діти з обмеженими можливостями демонструють вищий рівень соціальної взаємо­дії з іншими дітьми, які таких обмежень не мають. Особливо тоді, коли доросла особа надає підтримку , заохочуючи до со­ціалізації ;

  • в інклюзивному середовищі підвищується соціальна компетентність і вдосконалюються комунікативні навички дітей з відмінними здібностями. Вважається , що це безпосе­редньо пов'язано з широкими можливостями для соціальної взаємодії з нормальними дітьми, що не мають обмежень, адже вони надають поведінкові моделі цим дітям, які продовжують формувати властивості своєму вікові соціальні й комунікатив­ні компетентності;

  • діти з обмеженими можливостями навчаються за складнішою й глибшою навчальною програмою, завдяки чому процес набуття вмінь та навичок протікає ефективніше і на­вчальні досягнення покращуються. Програма, яку діти з від­мінними можливостями опановують в закладі з інклюзивним навчанням має вищий якісний рівень порівняно з програма­ми сегрегованих шкіл, а діти в таких закладах присвячують більше часу розв’язуванню навчальних завдань і демонстру­ють покращені результати в навчанні;

  • посилюється соціальне сприйняття дітей з відмінними здібностями завдяки методиці навчання в інклюзивних шко­лах, де воно часто відбувається в формі групової роботи. Пра­цюючи в малих групах діти навчаються бачити людину, а не її ваду та починають усвідомлювати , що між ними та дітьми з обмеженими можливостями є багато спільного;

  • дружні стосунки між дітьми з обмеженими можливос­тями та іншими , що таких обмежень не мають, зазвичай час­тіше розвиваються в інклюзивному середовищі;

  • інклюзія допомагає дітям з обмеженими можливостями розвивати загальні знання;

  • діти з обмеженими можливостями, які відвідують масо­ву школу увійшовши в доросле життя, як правило, проводять більше часу у дозвіллі поза домом, більше часу витрачають на дозвілля з іншими дорослими, які не мають обмежень, та на громадську роботу чого не можна сказати про тих, хто пере­бував у сегрегованих навчальних закладах;

  • сприятливе середовище навчання для дітей з обмежени­ми можливостями;

-наявність гнучкого розкладу, який надає змогу прово­дити індивідуальні заняття.

Навчання в інклюзивних освітніх закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для звичай­них дітей, членів родин та суспільства в цілому. В інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиткові сильних якостей і талантів дітей, а не на їхніх проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, со­ціальному та емоційному розвиткові дітей з особливими потре­бами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонстру­ють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до розвитку та цілеспрямованого використання нових знань і вмінь. Взаємодія між «здоровими» дітьми і дітьми з особливими потребами в інклюзивних класах сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків. Завдяки такій взаємодії діти вчаться природно сприймати і толерант­но ставитися до людських відмінностей, вони стають більш чуйними, готовими до взаємодопомоги.

Інклюзивні підходи також корисні для сім’ї. В цьому ви­падку родини дітей з особливими освітніми потребами мо­жуть отримувати підтримку з боку інших батьків, вони краще розуміють у чому розвиток їхніх дітей, а також беруть активні­шу участь у процесі навчання і виховання.

Вчителі інклюзивних класів глибше розуміють індивіду­альні відмінності й особливості дітей , а також ефективніше співпрацюють з батьками та іншими фахівцями (спеціаліста­ми з лікувальної фізкультури, реабілітологами, логопедами , соціальними працівниками та ін.).Інклюзивна система освіти є також корисною із суспільної точки зору, оскільки завдяки спільному навчанню діти змалку вчать розуміти і толерантно ставитися до людських відмінностей.


1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка