Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах наказ мон №641



Скачати 156.02 Kb.
Дата конвертації21.02.2017
Розмір156.02 Kb.
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

секції працівників відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій та виконкомів міських рад, відповідальних за стан викладання предмета

Основи християнської етики”


Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою і вивченням етики чи курсів духовно-морального спрямування (додаток 13 до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 р. № 409 в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05. 2014 № 664) у 2015-2016 навчальному році в 5-6 класах продовжується вивчення предмета «Етика» або курсів духовно-морального спрямування. Для шкіл, що користуються іншими Типовими планами, ці курси можуть вивчатись за рахунок варіативної складової. Натепер Міністерством рекомендовано декілька програм: «Етика» (Київ, «Перун», 2005), «Християнська етика в українській культурі» (вид-во «Сім кольорів», 2013), «Біблійна історія та християнська етика» (вид – во «АСМІ», Полтава, 2011), «Основи християнської етики» (вид-во «Літера ЛТД», 2011), Основи християнської етики, Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів (автор. Колектив під керівництвом Жуковського В. М.). 1-4, 7-11. Національний університет «Острозька академія» (лист МОН №1/11-6347 від 13.07.2010).

Метою вивчення предметів духовно-морального спрямування у загальноосвітній школі є сприяння формуванню цілісної, духовно зрілої особистості – громадянина України шляхом пізнання й засвоєння учнівською молоддю багатовікових надбань національної та світової духовної культури. На це націлюють педагогів нормативні документи, зокрема: Державний стандарт базової і повної загальної освіти, Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді, методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (наказ МОН № 641


від 16.06.2015р.) та ін.

Предмет «Основи християнської етики» має світський характер, адаптований для викладання в умовах багатоконфесійності на засадах екуменізму (Додаток 1). Зміст уроків базується на необхідності духовного вчення для забезпечення екуменічного та міжрелігійного порозуміння, сприйняття підходів різних світоглядів до різних релігійних та світських аспектів життя. Особлива увага звертається цьогоріч на величні духовні постаті українців-ювілянтів: Володимира Великого, Андрея Шептицького, Михайла Вербицького, Юрія Шкрумеляка та християнську сутність патріотизму.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не передбачає катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших Церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмети духовно-морального спрямування слід викладати в тісній співпраці з батьками, давати можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета; інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики через ЗМІ, конференції, відео-уроки на освітянських сайтах.

У середній та старшій школі предмет оцінюється згідно з критеріями, передбаченими програмою. Учнівські зошити з християнської етики учителі перевіряють один раз на семестр, виставляючи або не виставляючи (на власний розсуд) бал за ведення зошита в журнал. Виставляючи тематичні оцінки, вчитель може враховувати чи не враховувати оцінку за ведення зошита.

У початковій школі предмет не оцінюється, на уроках основ християнської етики широко використовується гра, відкрите, особистісно-орієнтоване та розвиваюче навчання.

Викладання предмета «Основи християнської етики» забезпечується підручниками та навчальними посібниками (Додаток 2). Педагогами області розроблено підручники та посібники для учнів 10 класу, які отримали гриф МОН України. На черзі навчальні підручники предмету духовно-морального спрямування «Основи християнської етики. Морально-етичні цінності молоді» для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (автори: Бурнашова І. І., Гришко Г. П., Гуляк Р. В., Кіт Г. І., Кицмей Т. Я., Луцак О. Л., Мельничук  Н .М ., Пашковська С. В., Протас О. Л., Терлецька Л. Л. / за ред. Гришко Г. П., Мельничук Н. М.); «Основи християнської етики. Божі заповіді – моральний дороговказ для людини» для учнів 8-их класів загальноосвітніх навчальних закладів (автори: Горнакевич Г. Б. (с. Михайлина СНДМ), Коцюба М. Б., Гришко Г. П. / за ред. с. Христофори (Мирослави) Буштин СНДМ, Гришко Г. П.) та інші підручники з 7 по 11 клас, які повинні надійти в користування учнів та вчителів цього року.

Викладання основ християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах відбувається за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя, який повинен бути кваліфікованим, відповідальним та високоморальним. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Острозька академія», Українському католицькому університеті, Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» Інституту менеджменту та психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти. Національної академії педагогічних наук України

Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 29.06.06 №8/1-2 «Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування» та з метою підвищення морально-духовного рівня підростаючого покоління, становлення української нації як суспільства духовно здорових особистостей, активних громадян і патріотів Української держави, забезпечення високого рівня викладання предмета «Основи християнської етики» продовжується трирічна післядипломна освіта вчителів християнської етики при Івано-Франківському інституті післядипломної педагогічної освіти та Івано-Франківській теологічній академії УГКЦ.

До викладання предмета «Основи християнської етики» необхідно залучити досвідчених педагогів, котрі:



  • моральними якостями і поведінкою відповідають цьому призначенню, є для учнів прикладом, носіями високої культури;

  • мають належні теоретичні й практичні знання з предмета «Основи християнської етики»;

  • зможуть забезпечити дотримання міжконфесійної толерантності, виховання школярів в дусі поваги, терпимості до віруючих усіх віросповідань.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання мають бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети, духовні світлиці тощо.

Педагоги, що викладають даний предмет, мають право на розробку та реалізацію власних дидактичних матеріалів для навчальних тем у рамках програми. Особливу увагу звертаємо на використання посібника «Зцілюючи рани» та передплату християнського духовно-просвітницького часопису «Слово вчителю».

На виконання регіональної цільової програми «Духовне життя» на 2012-2015 роки, серед основних заходів у 2015-2016 навчальному році передбачено проведення обласного щорічного конкурсу учнівських творів на морально-етичну тематику «Бог – Україна – Родина і я» та щорічної учнівської олімпіади «Як ти знаєш Біблію?» за участю представників єпархіальних управлінь.

Для цього необхідно створити науково-методичне підгрунтя:



  • цілісність вивчення предмета з 1 по 11 клас;

  • якісне проведення І та ІІ етапів олімпіад, починаючи з початкової школи;

  • сприяння у професійному рості вчителям, які готують учнів до олімпіад, турнірів обласного та, особливо, всеукраїнського рівнів (Осторог, Зарваниця), враховуючи минулорічний досвід;

  • виділення і оформлення кабінетів і духовних світлиць;

  • поширення досвіду позитивної взаємодії школи, церкви, сім'ї на засадах християнської моралі у вихованні дітей на уроках та в позаурочний час.

Для успішної реалізації вищезазначеного та на виконання наказу департаменту освіти і науки облдержадміністрації № 305 від 02.06.2015 року «Про викладання предмета «Основи християнської етики» у навчальних закладах області» рекомендуємо керівникам загальноосвітніх навчальних закладів передбачити робочими навчальними планами вивчення предмета «Основи християнської етики» у 2015-2016 навчальному році та забезпечити проведення занять з християнського виховання в дошкільних навчальних закладах.

Додаток 1

Екуменічний підхід у викладанні основ християнської етики у школі

Екуменізм - це рух за подолання відчуження, протистояння та ворожнечі між християнами різних конфесій; це рух за творення братніх стосунків між ними та налагодження співпраці, щоб спільно, в один голос, свідчити світові про єдиного Христа та спільно шукати відповіді на виклики сучасного світу, і у своїй найвищій точці - це рух за досягнення сопричастя та єдності між християнами, щоб сповнити заповідь Христа: «Що б усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об'єднані,..» (Йо. 17:21)

Екуменізм має багато, часто спрощених трактувань. Екуменізм асоціюється перш за все з зусиллями, спрямованими на досягнення єдності усього християнства, але тут важливою є не лише мета, але й спосіб її досягнення. Екуменізм у цьому смислі не є стратегією, спрямованою на об’єднання християн заради якоїсь політичної чи гуманітарної цілі, наприклад боротьби з наслідками комуністичної системи чи атеїзмом. Екуменізм повинен виходити з релігійних і біблійних переконань. У його основі повинно бути наше бажання з’єднатися з Христом у його молитві «Щоб усі були одно».

Екуменізм ні в якому разі не прагне досягнення єдності шляхом навертання вірних однієї християнської конфесії до іншої конфесії чи поглинання сильнішою Церквою слабшої. Модель єдності, згідно якої Церкви після досягнення цієї єдності втрачають свою ідентичність і своє особливе обличчя та підпорядковуються одній сильнішій Традиції, є запереченням всіляких принципів екуменічного руху.

Практично усі Церкви вже відмовились від ідеї, згідно котрої одна конфесія вважала себе єдиною правдивою Церквою, а інших християн бачили як «роз’єднаних братів» чи «заблуканих овець», внаслідок чого об’єднання розуміли як навернення останніх до цієї єдиної правдивої Церкви (чи то католицької, чи православної). Кожна конфесія на протязі століть, впродовж яких вона жила і розвивалася відокремленим від інших конфесій життям, розвинула свої відмінні традиції, які безсумнівно збагатили скарбницю цілого християнства.

Екуменічний рух у духовному його вимірі є спільним відкриванням правди Євангелія та пошуком найкращих способів свідоцтва і служби в ім’я Христа. Мета екуменічного руху випливає з загального покликання цілої Церкви, яким є несення Доброї Новини усьому людству і об’єднання всіх у Христі. Оскільки це завдання кожна конфесія може розуміти і реалізувати по-різному, особливим завданням екуменізму є спільне проповідування Христа молитвою і життям.

Це завдання не є з тих, котрі можна просто і швидко вирішити. Досягнення цієї мети вимагає багато праці і є довготривалим та складним процесом котрий має багато своїх вимірів. Найперше, що варто було б нам усвідомити, є те, що завдання пошуку єдності між християнами є завданням і зобов’язанням кожного християнина. Екуменічний рух є діянням Святого Духа, котрий надихає християн на пошуки єдності, а тому жодне зусилля у цій царині не може сповнюватися без молитви та повного покладання на Божу Волю.

Найперше, що від нас вимагається – це усвідомлення завдання пошуку єдності і БАЖАННЯ МОЛИТИСЯ ЗА ЄДНІСТЬ, покладаючись в усьому на Божу Волю. Ми повинні чинити все, що від нас залежить, залишаючи Божественному Провидінню все те, що є поза нашими можливостями.

Тиждень молитов за єдність християн в Україні проходить у січні. Час проведення Тижня молитов за єдність християн – 18–25 січня – було обрано Всесвітньою Радою Церков невипадково. Цей тиждень, за Григоріанським календарем, завершується саме в день увірування апостолом Павлом, що традиційно у Європі відзначається 25 січня. Символіка цього свята дуже яскрава: у цей день по дорозі до Дамаску один із переслідувачів учнів Христа – Павло побачив самого Христа й почув Його голос. Відбулось чудесне навернення цієї людини, яка з часом стала Апостолом Народів, відданим Євангелії й Христу.

Молитви відбуватимуться щодня у храмах різних конфесій, куди запрошені співбрати з інших Церков. Ця світова практика налічує вже 41 рік, й ініціювала її Всесвітня Рада Церков разом з католицькою Папською Радою для сприяння єдності між християнами. Молитви відбуватимуться за участі: єпископів та духовенства УПЦ (МП), УПЦ КП, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ, єпископів та пасторів протестантських Церков і спільнот, Апостольського нунція в Україні.

Головна ідея Тижня молитов за єдність – спонукати християн до більш тісного зближення й спільного свідчення: свідчення єдності, взаємоповаги і співпраці. Єкуменічні молитви в м. Івано-Франківську за участю представників діючих церков відбуваються щомісяця 13 числа біля Катедрального собору УГКЦ. Важлива участь у них педагогів, особливо вчителів християнської етики.

«Є жива потреба всім християнам молитися за те, щоб Церква була єдиним Тілом Христовим. – говорить владика Євстратій (Зоря), (православна церква) – Молитви за єдність є виконанням християнського обов`язку. Позитивні наслідки від таких спільних молитов є в тому, що християни пізнають один одного, коли разом зустрічаються, спілкуються, пізнають духовні традиції своїх співбратів. Таким чином вони не тільки як християни, але як люди стають ближчими один до одного. Тому, що люди бачать ворога і противника в тому, хто є незнайомим і чужим. А того, кого знаєш, значно важче наділити рисами ворога чи противника. Людське спілкування сприяє тому, що стає менше моментів непорозуміння, розділення і упередженості, які, на жаль, ще можна побачити серед християнських конфесій». 

Михайло Паночко, старший єпископ Церкви християн віри євангельської (п`ятидесятників) каже, що “саме бажання спільної молитви є добрим знаком – люди шукають допомоги у Бога. Я глибоко переконаний, що Господь хоче наблизити нас до Себе і один до одного. Він прагне дати нам один розум і одне серце, однак дуже важливо нам це усвідомити». Блаженніший Любомир Гузар, УГКЦ, наголошує, що нас єднає християнство.

Курс "Основи християнської етики" є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмету передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Метою курсу "Основи християнської етики" є формування в учнів християнських моральних чеснот. У процесі досягнення мети передбачається реалізація таких завдань:

• ознайомлення учнів із основами християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей;

• ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями: істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі;

• формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей;

• створення належних морально-етичних умов для самопізнання, самореалізації.

Основою курсу "Основи християнської етики" є Біблія та інші християнські джерела, які не суперечать Святому Письму.

Отже, можна сказати, що курс "Основи християнської етики" є екуменічним. Часто трапляються в школі на уроках різні ситуації, які потрібно вчителю розв’язувати з правової та методичної точки зору. Наприклад, п’ятикласник Сашко не хоче відвідувати уроки з основ християнської етики, мотивуючи це тим, що сім’я, в якій він зростає, є іншого віросповідання, відтак уроки християнської етики суперечать його релігійним переконанням. До яких правових дій повинен вдатися вчитель у таких випадках, при тому поважаючи права школяра та свободу його вибору? Вчитель повинен у цій ситуації пригадати собі і учням 5 класу принцип толерантності до релігійних відмінностей і особливостей, який передбачає шанобливе й терпляче ставлення до представників різних конфесій, а також до людей із відмінними переконаннями, щоб не допустити приниження Сашка однокласниками. Тому що діти цього віку можуть не зрозуміти Сашкових релігійних переконань і це може призвести до знущань, насмішок і т. п. (що дуже часто трапляється у школах з такими учнями, діти частіше всього висміюють, осуджують таку дитину.

Щоб запобігти такій ситуації вчитель на початку навчального року повинен представити батькам програми предметів духовно-морального спрямування, обговорити, ознайомитися з ними. Батьки, в свою чергу, повинні вибрати курс і написати відповідну заяву, дотримуючись принципу добровільності.
Якщо Сашко не хоче відвідувати уроки з основ християнської етики, то вчитель повинен переговорити з батьками, якщо потрібно представити програму курсу, щоб батьки вирішили чи дійсно вона суперечить їхнім релігійним переконанням. Якщо виявиться що так, то потрібно обговорити з батьками Сашка де буде перебувати їхній син під час цього уроку. Вони можуть його забирати, якщо наприклад, це останній урок, але обов’язково вони повинні написати заяву на ім’я директора навчального закладу, що вони беруть на себе відповідальність за життя дитини на себе.

Приклад другий: священик Іван є авторитетною особою, багато працює з дітьми різної вікової категорії при церкві. Одного разу він звернувся до керівництва школи з проханням дозволити йому викладати предмети духовно-морального спрямування в школі. Які правові вимоги повинні бути до нього? Щоб дозволити отцеві Іванові викладати предмети духовно-морального спрямування у школі, відділ освіти повинен перевірити у нього наявність диплому про вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки. Бо відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" викладати навчальний предмет "Етика" та факультативні курси морально - етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки. Процес викладання основ християнської етики в школі висуває відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя і його кваліфікованої характеристики. Підготовка вчителів курсів духовно-морального спрямування здійснюється в низці вищих навчальних закладів країни або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти



Учитель на уроках християнської етики вдався до катехизації, мовляв, учні класу належать і так лише до однієї конфесії. Чи є правомірні дії вчителя? Вчитель на уроках морально - етичного спрямування, зокрема при вивченні «Основ християнської етики», не має права вдаватися до катехизації. Тому що курс "Основи християнської етики" є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування. Він ніякому разі не є вченням віри, не включає будь-яких релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмету передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві. На уроках не допускається пропаганда окремої конфесії та приниження іншої. Учитель повинен чітко розрізняти уроки основ християнської етики і катехизацію. Адже, метою катехизи є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою. Для катехизації існують, при парафіях, катехитичні школи, де катехити готують дітей до Першої Сповіді і Урочистого Причастя, вивчають з дітьми основи віри.

Бурнашова Ірина Іванівна,

вчитель основ християнської етики

Лисецького НВК Тисменицького району

Додаток 2

  1. Основні підручники та навчальні посібники посібники: (з грифом МОН)

  • Основи християнської етики. Жуковський В. М. та ін. 5 клас, «Острозька академія». Лист МОН від 17.07.2008 №1/11-3262.

  • Основи християнської етики. Сохань Г. С. 5 клас, Світ. Лист МОН від 22.07.2009.

  • Основи християнської етики. Жуковський В. М., Ніколін М. М., Филипчук С. В. 6 клас, «Острозька академія». Лист МОН від 13.07. 2009 №1/11-653.

  • Християнська етика (навчальний посібник). Жуковський В. Л., Ковальчук Н.Д., Климченко Т.В. та ін. 7 клас , «Острозька академія». Лист ІІТЗО від 18.04.2013 № 14.1/12-Г-128.

  • Основи християнської етики (підручник). Сохань Г.С., Гусаков І. 8 клас, Світ. Лист МОНмолодьспорту від 19.07.2011 № 1/11-6301.

  • Основи християнської етики. Сохань Г.С., Гусаков І. 9 клас, Світ. Лист МОН від. 09.10.2012. № 1/11-15807.

  • Основи християнської етики. Сохань Г.С., Гусаков І. 10 клас, Світ. Лист ІІТЗО від 27.12.2012 № 14.1/12-Г-678.



  1. Додаткові підручники, посібники: (з грифом МОН)

  • Основи християнської етики. Робочий зошит. Добош Г. П. 6 клас, 2009. Лист ІІТЗО від 30.06.2010 №1.4/18-Г-385.

  • Основи християнської етики. Робочий зошит. Кучма Л.Є., Герман Г. І. 7 клас. Мандрівець. Лист ІІТЗО від 20.06.2011 , № 1.4/18-Г- 381

  • Основи християнської етики. Робочий зошит. Жуковський В.Л., Зоринська В.В. 7 клас. «Острозька академія». Лист ІІТЗО від 18.04.2013. № 14.1/12-Г-128

  • Серія книг для додаткового читання з християнської етики. 8-11 класи, 2011. Лист ІІТЗО від 29.04.2011 №1.4/18-Г-274.

  • Хрестоматія «Християнська етика» упор. Мазур І.С., за ред. Жуковського В.Л. «Острозька академія». Лист ІІТЗО від 18.04.2013. № 14.1/12-Г-128



  1. Додаткові підручники, посібники:

  • Андрусів І . Християнська етика. (Божі заповіді): Навчальний посібник для 8 кл. – Івано-Франківськ, 2003. – 180с.

  • Добош Галина. Основи християнської етики. Робочий зошит. 5 клас. – Львів: Світ, 2009.

  • Добош Галина. Робочий зошит з християнської етики для учня 2-го класу "Дивосвіт". – Львів, Свічадо, 2007.

  • Добош Галина. Хочу пізнавати. Уроки християнської етики у 1-му класі. – Львів, Свічадо, 2005.

  • Добош Г. Основи християнської моралі. Методичні матеріали для 6-го класу., Черняк М., Ступець Л. – Львів, Свічадо, 2006. – 80 с.

  • Добош Галина. Хочу пізнавати. Робочий зошит з християнської етики для учня 1-го класу. – Львів, Свічадо, 2004.

  • Добош Галина. Родина. Рід. Народ. Робочий зошит з християнської етики для учня третього класу. – Львів, Свічадо, 2007.

  • Зошити з християнської етики 1 – 4 класи Тернопіль: Мандрівець Автор Кучма Л. Є.

  • Козовик І. Християнська Етика для старших класів / І. Козовик . під заг. ред. Єпископа Софрона Мудрого ЧСВВ .- вид. друге, допов. .- Івано-Франківськ , 2009 .- 339с.

  • Людина у світі: Навчальний посібник з християнської етики в 9 кл. – Львів, 2002. – 156с.

  • Огірко О. Християнська етика: Посібник для вчителів і учнів 8 кл. – Львів, 1999. – 102с.

  • Основи християнської етики. 5 кл.: Навчальний посібник.- К.:Літера ЛТД, 2007.

  • Основи християнської етики. Хрестоматія 5 кл./ Упорядник І.Є.Мазур. - К.:Літера ЛТД, 2007.

  • Пацерковська О.А. Християнська етика. Робочий зошит. 1 клас. Тернопіль, 2014.

  • Християнська етика: посібник для 1-11 класів. — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. — 160с.

  • Християнська етика : Посібник для 1-11 класів / За ред. Г.Генгало .- Івано-Франківськ : Нова Зоря , 2007 . – 155 с.

  • Християнська етика : Посібник для 1-11 класів / Ред. Г. Генгало .- Івано-Франківсь : Нова Зоря , 2009 . – 160 с.

  • Християнська читанка. 4 клас: Вчимося мудрості / Упор.Золотник О.В. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2011. – 96 с.

  • Християнська етика. Дивосвіт: Посібник для вчителів 2 кл./за ред. І .  Андрухіва. – Снятин, 2001. –142 с.

  • Християнська етика: Посібник для учнів 7 кл. /Уклад. А. Вихрущ, В . Карагодін та ін. – Тернопіль, 2000. – 118 с.

  • Християнська етика: Методичний посібник для вчителів та учнів 10 кл./ за ред.. О. М. Вишівського. Трускавець, 2001. –103с.

  • Християнська читанка . «Вчимося мудрості» 4 клас Тернопіль Навч. книга – Богдан 2011 р.

  • Християнська читанка «Прагну робити добро»3 клас Тернопіль Навч. книга – Богдан

  • Християнська читанка «Живу і навчаюсь у родині» 2 клас Тернопіль Навч. книга – Богдан

  • Християнська етика. Читанка. 2 кл.- Вид.-3-тє, доп. і перероб./ Упоряд. Пацерковської О.А.- Тернопіль, 2014.

  • Християнська етика. Читанка. 3 кл.- Вид.-3-тє, доп. і перероб./ Упоряд. Пацерковської О.А.- Тернопіль, 2014.

  • Християнська етика. Читанка. 4 кл.- Вид.-3-тє, доп. і перероб./ Упоряд. Пацерковської О.А.- Тернопіль, 2014.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка