Методичні рекомендації по вивченню дисципліни Дисципліна «Молекулярна та квантова біофізика»



Скачати 355.6 Kb.
Дата конвертації26.12.2016
Розмір355.6 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут високих технологій

Кафедра молекулярної біології, біотехнології та біофізики

Укладачі: докт. біол. наук, проф. Говорун Д. М.

МОЛЕКУЛЯРНА ТА КВАНТОВА БІОФІЗИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
освітньо-професійної програми спеціальності

8.18010023 - “Високі технології”



Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол N 4 від «15» жовтня 2012 р.

Зав. кафедрою_____________

проф. Говорун Д. М.

Директор інституту_____________

проф. Третяк О. В.

КИЇВ-2012
Робоча навчальна програма з дисципліни «Молекулярна та квантова біофізика»

Укладачі:



докт. біол. наук, проф. Говорун Д. М.

Лектори:



докт. біол. наук, проф. Говорун Д. М.

Викладачі:

докт. біол. наук, проф. Говорун Д. М.



Погоджено

з науково-методичною комісією

«_______»____________________________ 2011р.

__________________________________________


Методичні рекомендації по вивченню дисципліни

Дисципліна «Молекулярна та квантова біофізика» є однією з профілюючих для спеціалізації «Високі технології», яка викладається в 3 семестрі магістратури в обсязі 4 кредитів (за Європейською Кредитно-Трансферною Системою ЕСТS), в тому числі 72 години аудиторних занять. З них 48 годин лекцій, 18 практичних. Передбачається, що студенти матимуть 80 годин самостійної роботи. Підсумковий контроль у 3 семестрі - іспит.

Метою вивчення нормативної дисципліни «Молекулярна та квантова біофізика» є ознайомлення студентів з просторовою будовою, структурно-динамічними властивостями двох основних класів біополімерів - нуклеїнових кислот (НК),(ДНК, РНК) та білків і основними фізичними засадами їхнього біологічного функціонування, а також оволодіння студентами основними фізичними методами дослідження структурно динамічних властивостей білків, НК та їхніх комплексів.

Предмет навчальної дисципліни «Молекулярна та квантова біофізика» - фізична природа взаємодій, які визначають структурно-динамічні властивості біополімерів, включаючи конформаційні переходи та фізичні механізми їхнього функціонування у живій клітині.

Вимоги до знань та вмінь.

Знати: основні фізичні закономірності структурно-динамічної реалізації основних класів біополімерів та фізичний зміст моделей їхнього функціонування у клітині.

Вміти: застосовуючи низку експериментальних фізичних методів та методи прикладної квантової механіки, вивчати фізичні властивості біополімерів, що визначають їхнє функціонування у живій клітині.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Дисципліна «Молекулярна та квантова біофізика» є складовою фундаментальної підготовки фахівців освітнього кваліфікаційного рівня «магістр» на спеціалізації «Високі технології», є одним із підсумкових курсів, що в логіко-структурній схемі освіти на старших курсах спирається на курси, що вивчалися раніше: «Молекулярна фізика», «Квантова механіка», «Органічна хімія», «Біохімія» та «Молекулярна біологія», «Вибрані розділи математики та інформаційних технологій» і «Фундаментальні основи високих технологій».

Контроль знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Підсумкова оцінка розраховується за накопичувальною системою. При цьому максимальна кількість балів встановлюється наступним чином:




6 семестр

Змістовний модуль 1

Змістовний модуль 2

Змістовний модуль 3

Змістовний модуль 4

Комплексний підсумковий модуль (іспит)

Підсумкова оцінка за повний курс

Максимальна кількість балів

20

20

20

20

20

100

Зауваження. Оскільки комплексний підсумковий модуль (залік) у 3 семестрі включає повний об’єм матеріалу даного курсу, необхідно, щоб остаточна підсумкова оцінка враховувала б оцінки за кожний модуль семестру.







Підсумкова оцінка за семестр

Комплексний підсумковий результат за курс (залік)

Підсумкова оцінка за повний курс

Вагові

коефіцієнти

1

1




Максимальна кількість балів

100

100

100

На семестр заплановано певну кількість контрольних та самостійних робіт, а саме: 4 контрольних та 8 самостійних робіт:

6 семестр

За 1 контрольну роботу студент може отримати - максимум 14 балів.

За кожне самостійне завдання в першому модулі - максимум 3 бали, всього за 2 самостійні завдання - 6 балів.

За перший змістовний модуль - максимум 20 балів.

За 2 контрольну роботу студент може отримати - максимум 14 балів.

За кожне самостійне завдання в другому модулі - максимум 3 бали, всього за 2 самостійні завдання - 6 балів.

За перший змістовний модуль - максимум 20 балів.

За 3 контрольну роботу студент може отримати - максимум 14 балів.

За кожне самостійне завдання в третьому модулі - максимум 3 бали, всього за 2 самостійні завдання - 6 балів.

За третій змістовний модуль - максимум 20 балів.

За 4 контрольну роботу студент може отримати - максимум 14 балів.

За кожне самостійне завдання в третьому модулі - максимум 3 бали, всього за 2 самостійні завдання - 6 балів.

За третій змістовний модуль - максимум 20 балів.
Терміни проведення модульних контролів у 3 семестрі :


  1. модульний контроль - до 20 лютого 2011 року;

  2. модульний контроль-до 15 березня 2011 року;

  3. модульний контроль - до 20 квітня 2011 року;

  4. модульний контроль - до 25 травня 2011 року.

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 - «незадовільно» з обов'язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 - «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 - «задовільно» («достатньо»);

65-74 - «задовільно»;

75 - 84 - «добре»;

85 - 89 - «добре» («дуже добре»);

90 -100 - «відмінно».

Шкала відповідності:


За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

5

відмінно

85-89

4

добре

75-84

65-74

3

задовільно

60-64

35-59

2

незадовільно

1-34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав сумарну оцінку за чотири змістовні модулі, яка менше ніж 40 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни «Молекулярна та квантова біофізика».



Тематичний план лекцій та лабораторних занять
3 семестр








Кількість годин

Номер

лекції

Назва лекції

Лекції

Практичні

СРС

Контрольно-

модульна робота

Інші

форми контролю

ЗМ1: Молекулярна біофізика (1 кредит)

1

Вступ. Біофізика як наука, визначення біофізики. Предмет і головні задачі біофізики. Історія становлення біофізики як науки, роль досягнень фізики, хімії, біології у виникненні та розвитку біофізики, етапи розвитку біофізики. Сучасні проблеми біофізики.

2




5







2

Об’єкти досліджень у молекулярній біофізиці. Особливості хімічного складу живої матерії.

1




5







3

Міжмолекулярні взаємодії і сили, які стабілізують будову біологічних макромолекул. Методи вивчення міжмолекулярних взаємодій, емпіричні потенціали міжчастинкової взаємодії.

2




5







4

Методи, які використовуються в сучасних біофізичних дослідженнях: центрифугування, біоелектричні виміри, біомагнітні виміри, світлова, електронна мікроскопія, спектрометрія розчинів та щільних світлорозділяючих об'єктів, люмінесцентні методи, рН-метрія, рентгеноструктурний аналіз, методи моделювання.

2

2










5

Основні фізичні властивості макромолекул. Біологічні макромолекули в розчині. Конформація макромолекул. Сили, які стабілізують просторову структуру макромолекул. Роль води в підтримці структури макромолекул. В'язкість розчинів макромолекул. Дифузія макромолекул, поглинання та розсіювання світла, седиментація, електрофорез макромолекул.

2




5










Модульна контрольна робота №1










1










Кількість годин






















Номер лекції

Назва лекції

Лекції

Практичні

СРС

Контрольно модульна робота

Інші форми контролю

ЗМ2: Біофізика білків та нуклеїнових кислот (1 кредит)

6

Хімічні первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури білкової молекули.

1

2










7

Переходи спіраль-клубок у поліпептидах і глобула-невпорядкований стан у білках.

2













8

Фізика ферментів. Специфіка дії ферментів і їх класифікація.

1

2










9

Біофізика нуклеїнових кислот. Первинна, вторинна, третинна структура нуклеїнових кислот. Зміна основних параметрів нуклеїнових кислот під дією внутрішніх і зовнішніх факторів. Методи регістрації змін.

2

2

5







10

Принципи кількісного визначення нуклеїнових кислот. Ультрафіолетове поглинання нуклеїнових кислот і його застосування.

1




5







11

Макромолекулярна структура ДНК.

1

2










12

Плавлення подвійної спіралі ДНК; зв'язок температури плавлення з нуклеотидним складом. Гіперхромний ефект. Денатурація ДНК як перехід спіраль - клубок. Природа кооперативності. Ентальпія і ентропія переходу.

2

2

5







13

Макромолекулярна структура РНК та її біологічне значення.

1

1

5










Модульна контрольна робота №2










І




ЗМ3: Спонтанні та індуковані мутації в ДНК (1 кредит)

14

Біосинтез ДНК. Роль матриці, дНТФ, утворення комплементарного продукту. Точність реплікації ДНК.

2

2










15

Мутації, що виникають у процесі реплікації ДНК. Виникнення спонтанних мутацій внаслідок таутомеризації або іонізації пуринового чи піримідинового кільця в момент реплікації.

2

1










16

Мутації, індуковані включенням бром-урацилу в ДНК. Точкові мутації, спричинені прямою хімічною зміною нуклеотидів у ДНК.

2

1

5







17

Генетичні та структурні наслідки точкових мутацій.

2

1










18

Термодинаміка біологічних процесів. Типи термодинамічних систем. Перший закон термодинаміки. Види енергії в живому організмі та їх перетворення.

1




5







19

Другий закон термодинаміки й зміна ентропії у відкритих системах. Основний постулат термодинаміки необоротних процесів. Вироблення ентропії та спорідненість хімічної реакції.

1




5







20

Постулати нелінійної термодинаміки, зв'язок між кінетикою та термодинамікою. Стійкість стаціонарних станів, далеких від рівноваги.

2

2

5










Модульна контрольна робота №3

























Кількість годин

Номер лекції

Назва лекції

Лекції

Практичні

СРС

Контрольно- модульна робота

Інші форми контролю

ЗМ4: Моделювання біологічних об’єктів та процесів (1 кредит)

21

Задачі, які вирішуються з допомогою обчислювальної біофізики. Інструменти, які використовує квантова біофізика.

2

1










22

Моделювання молекулярних структур. Методи моделювання молекулярних структур; квантово-хімічні методи; метод Хартрі-Фока; теорія збурень Моллера-Плессета (МР); теорія функціоналу густини (DFT).

2

1










23

Базисні функції. Характеристики квантово-хімічних методів. Програми квантово-хімічного моделювання.

2

2










24

Ab initio розрахунки. Основні принципи методу ab initio. Застосування ab initio розрахунків.

2

2










25

Використання пакету Gaussian-03. Методи розрахунку, які враховують кореляційну енергію. Розрахунок енергії і оптимізація з аналітичними градієнтами для методів теорії збурення, зв'язаних кластерів, конфігураційної взаємодії, функціоналу густини, багато конфігураційного методу самоузгодженого поля.

2













26

Дослідження з допомогою пакету - Gaussian-03 властивостей молекул та реакцій в газовій фазі та розчині, а саме - молекулярні енергії та структури; енергії та структури коливальних станів; мультипольні моменти; частоти коливань; термохімічні властивості; енергії зв'язків та реакцій; шляхи протікання реакцій; молекулярні орбіталі; атомні заряди; електронні афінності та іонізаційні потенціали; поляризованості та гіперполяризованості; електростатичні потенціали та електронні густини.

2

2










27

Квантова хімія і молекулярна спектроскопія. Значення молекулярних спектрів і загальні принципи таких розрахунків. Використання пакету Gaussian-03 для визначення ІЧ та Раманівських спектрів; ЯМР зсувів; інтенсивності колового дихроїзму.

2

2










28

Обернені спектральні задачі.

2
















Модульна контрольна робота №4










1







ВСЬОГО

48

24

80

4





Докладний план лекцій та самостійних завдань

6 семестр

Змістовний модуль 1: Молекулярна біофізика
ЛЕКЦІЯ 1. (2 години)

Вступ. Біофізика як наука, визначення біофізики. Предмет і головні задачі біофізики. Історія становлення біофізики як науки, роль досягнень фізики, хімії, біології у виникненні та розвитку біофізики, етапи розвитку біофізики. Сучасні проблеми біофізики.


ЛЕКЦІЯ 2. (1 година)

Об'єкти досліджень у молекулярній біофізиці. Особливості хімічного складу живої матерії.


ЛЕКЦІЯ 3. (2 години)

Міжмолекулярні взаємодії і сили, які стабілізують будову біологічних макромолекул. Методи вивчення міжмолекулярних взаємодій, емпіричні потенціали міжчастинкової взаємодії.


Самостійна робота №1
ЛЕКЦІЯ 4. (2 години)

Методи, які використовуються в сучасних біофізичних дослідженнях: центрифугування, біоелектричні виміри, біомагнітні виміри, світлова, електронна мікроскопія, спектрометрія розчинів та щільних світлорозсіюючих об’єктів, люмінесцентні методи, рН-метрія, рентгеноструктурний аналіз, методи моделювання.

Лабораторна робота: Вивчення методом рентгеноструктурного аналізу просторової будови співкристалізатів основ ДНК та основ ДНК з амінокислотами.

Студенти опановують метод рентгеноструктурного аналізу та отримують фізичні уявлення про те, як організовані комплекси «основа-основа», що моделюють елементарні ланки ДНК, та «основа-амінокислота», що являють собою елементарні специфічні точкові контакти білково-нуклеїнових комплексів.


ЛЕКЦІЯ 5. (2 години)

Основні фізичні властивості макромолекул. Біологічні макромолекули в розчині. Конформація макромолекул. Сили, які стабілізують просторову структуру макромолекул. Роль води в підтримці структури макромолекул. В'язкість розчинів макромолекул. Дифузія макромолекул, поглинання та розсіювання світла, седиментація, електрофорез макромолекул.


Лабораторна робота: Застосування ІЧ спектроскопії порушеного повного внутрішнього відбиття світла у біології та медицині.

Виконуючи цю роботу, студенти оволодівають технікою використання ІЧ спектроскопії порушеного повного внутрішнього відбиття світла для дослідження біооб'єктів, що надзвичайно сильно поглинають ІЧ випромінювання і з яких неможливо приготувати тонкі зрізи.


Самостійна робота №2

Модульний контроль №1

Контрольні запитання:

  1. Предмет і головні задачі біофізики. Взаємозв'язок фізичних і біологічних процесів у живих організмах. Історія розвитку та сучасні напрямки розвитку біофізики. Використання результатів біофізичних досліджень на практиці.

  2. Об'єкти досліджень у молекулярній біофізиці. Особливості хімічного складу живої матерії. Основні типи біомолекул, відмінності їх структури та функцій.

  3. Міжмолекулярні взаємодії і сили, які стабілізують будову біологічних макромолекул: кулонівська взаємодія, сили Ван-дер-Вальса, водневий зв'язок і його основні властивості, гідрофобні взаємодії.

  4. Метод атом-атомних потенціалів і методи вивчення міжмолекулярних взаємодій, емпіричні потенціали міжчасткової взаємодії.

  5. Основні фізичні властивості макромолекул, молекулярна маса, ланцюжкова будова, гнучкість. Внутрішнє обертання та поворотна ізометрія.

  6. Конформації макромолекул, гаусові клубки, персистентні ланцюжки, спіральні конфігурації, зв'язок між параметрами реальних і модельних ланцюжків.

  7. Конформаційні перетворення: конформації та статистична сума; теорії кооперативних переходів, ширина температурного інтервалу переходів, вплив іонізації макромолекул.

  8. Макромолекули у розчинах - вираження термодинамічних функцій через статистичну суму, рівняння стану макромолекулярних розчинів (граткова модель), віріальні коефіцієнти, тета-точка, виключений об’єм, набухання макромолекули, макроіони, рівняння стану у випадку іонізації макромолекули.

  9. Методи визначення щільності та об'єму біомолекул.

  10. Оптичні методи дослідження біологічних молекул. Малокутове розсіювання рентгенівського проміння.

  11. Розсіювання рентгенівського проміння атомами, молекулами, кристалічною граткою. Умова дифракції Брегга-Вульфа. Поняття зворотної гратки. Умова дифракції Лауе. Рівняння структурного фактора. Проблема фаз у рентгеноструктурному аналізі та методи її вирішення.


Самостійна робота студентів

Постійними завданнями для самостійної роботи є:



  • робота над лекційним матеріалом з конспектом та рекомендованою літературою;

  • підготовка до лабораторних занять: виконання самостійних завдань;

  • опрацювання частини лекційного матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, а саме:

  1. Конформаційні перетворення: конформації на статистичну суму; теорії кооперативних переходів, ширина температурного інтервалу переходів, вплив іонізації макромолекул.

  2. Макромолекули у розчинах - вираження термодинамічних функцій через статистичну суму, рівняння стану макромолекулярних розчинів (граткова модель), віріальні коефіцієнти, тета-точка, виключений об’єм, набухання макромолекули, макроіони, рівняння стану у випадку іонізації макромолекули.

Література: [1,2,3,4]
Змістовний модуль 2: Біофізика білків та нуклеїнових кислот
ЛЕКЦІЯ 6. (1 година)

Хімічні первинна, вторинна, третинна та четвертинна структури білкової молекули.

Лабораторна робота: Вивчення просторової будови амінокислот та їхніх коливальних спектрів за допомогою методів квантової механіки.
ЛЕКЦІЯ 7. (2 години)

Переходи спіраль-клубок у поліпептидах і глобула-невпорядкований стан у білках.


ЛЕКЦІЯ 8. (1 година)

Фізика ферментів. Специфіка дії ферментів і їх класифікація.

Лабораторна робота: Дослідження методом спектроскопії ЯМР олігонуклеотидів та олігопептидів.

Опановуючи фізичні засади методу спектроскопії ЯМР, студенти отримують фізико-хімічні знання про те, як організовані найпростіші моделі НК та білків, які, окрім того, мають самостійне біологічне значення.


Самостійна робота №3
ЛЕКЦІЯ 9. (2 години)

Біофізика нуклеїнових кислот. Первинна, вторинна, третинна структура нуклеїнових кислот. Зміна основних параметрів нуклеїнових кислот під дією внутрішніх і зовнішніх факторів. Методи регістрації змін.


Лабораторна робота: Конформаційний аналіз ДНК методом Раманівської спектроскопії.

Мета роботи - оволодіння студентами Раманівською спектроскопією біологічних об’єктів, зокрема засвоєння ними спектральних маркерів, які використовуються для конформаційного аналізу ДНК, зокрема у живій клітині.


ЛЕКЦІЯ 10. (1 година)

Принципи кількісного визначення нуклеїнових кислот. Ультрафіолетове поглинання нуклеїнових кислот і його застосування.


ЛЕКЦІЯ 11. (1 година)

Макромолекулярна структура ДНК.


Лабораторна робота: Дослідження найпростіших комплексів типу нуклеотидна основа-амінокислота, що моделюють специфічні точкові білково-нуклеїнові контакти.


ЛЕКЦІЯ 12. (2 години)

Плавлення подвійної спіралі ДНК: зв'язок температури плавлення з нуклеотидним складом. Гіперхромний ефект. Денатурація ДНК як перехід спіраль-клубок. Природа кооперативності. Ентальпія і ентропія переходу.

Лабораторна робота: Вивчення плавлення ДНК методом УФ-спектроскопії.

Студенти опановують підвалини УФ-спектроскопії та її застосування для детекції ДНК, чистоти її препаратів, також вивчають її теплову денатурацію - так зване плавлення, в залежності від фізико-хімічного складу середовища.


ЛЕКЦІЯ 13. (1 година)

Макромолекулярна структура РНК та її біологічне значення.


Лабораторна робота: Візуалізація РНК та ДНК методом атомно-силової мікроскопії.

Мета роботи - оволодіння студентами фізичними принципами роботи атомно-силового мікроскопа та його застосування для візуалізації РНК та ДНК.


Самостійна робота №4

Модульний контроль №2

Контрольні запитання:

  1. Хімічна первинна структура білкової молекули. Амінокислоти та їх властивості.

  2. Основні типи вторинної структури поліпептидів та білків. Стабілізація вторинної структури білка, роль водного середовища.

  3. Переходи спіраль-клубок у поліпептидах і глобула-невпорядкований стан у білках.

  4. Проблема зв'язку первинної структури білка з його просторовою структурою, «самозборка» білків.

  5. Структура та властивості фібрилярних білків, колагенові білки.

  6. Хімічна структура нуклеїнових кислот. Компоненти нуклеїнових кислот. Властивості основ нуклеїнових кислот.

  7. Основні типи спіральної структури ДНК і полінуклеотидів. Стабільність подвійної спіралі ДНК, роль взаємодії з водою та іонами.

  8. Перехід спіраль-клубок у полінуклеотидах і ДНК, експеримент і теорія. Комплекси нуклеїнових кислот з іонами металів.

  9. Взаємодія нуклеїнових кислот з барвниками й антибіотиками. Взаємодія ДНК з білками, білково-нуклеїнове пізнавання.

  10. Макромолекулярна структура РНК та її біологічне значення.


Самостійна робота студентів

Постійними завданнями для самостійної роботи є:



  • робота над лекційним матеріалом з конспектом та рекомендованою літературою;

  • виконання самостійних завдань;

  • опрацювання частини лекційного матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, а саме:

  1. Переходи спіраль-клубок у поліпептидах і глобула-невпорядкований стан у білках.

  2. Проблема зв'язку первинної структури білка з його просторовою структурою, «самозборка» білків.

  3. Структура та властивості фібрилярних білків, колагенові білки.

  4. Перехід спіраль-клубок у полінуклеотидах і ДНК. Експеримент і теорія.


Література: [ 10,11,12,14]
Змістовний модуль 3: Спонтанні та індуковані мутації в ДНК
ЛЕКЦІЯ 14. (2 години)

Біосинтез ДНК. Роль матриці. дНТФ, утворення комплементарного продукту. Точність реплікації ДНК.


Лабораторна робота: Вивчення методами прикладної квантової механіки структурної нежорсткості основ ДНК та РНК.

Дослідження зоптимізованої структури досліджуваних молекулярних комплексів та аналіз отриманих значень двогранних кутів, довжин хімічних та водневих зв'язків.


ЛЕКЦІЯ 15. (2 години)

Мутації, що виникають у процесі реплікації ДНК. Виникнення спонтанних мутацій внаслідок таутомеризації або іонізації пуринового чи піримідинового кільця в момент реплікації.


Лабораторна робота: Фізичні механізми таутомеризації основ ДНК.

Дослідження енергій Гіббса, термодинамічних характеристик досліджуваних комплексів, енергій взаємодії та квазіізоморфності активного центру ДНК-полімераз.


ЛЕКЦІЯ 16. (2 години)

Мутації, індуковані включенням бром-урацилу в ДНК. Точкові мутації, спричинені прямою хімічною зміною нуклеотидів у ДНК.


Лабораторна робота: Електронно-топологічні, геометричні та енергетичні характеристики водневих зв'язків у Вотсон-Криківських парах основ ДНК.

Використання пакетів АІМ2000 та АІМАLL для аналізу хвильової функції отриманих комплексів та структур.


Самостійна робота №5
ЛЕКЦІЯ 17. (2 години)

Генетичні та структурні наслідки точкових мутацій.

Лабораторна робота: Взаємне перетворення зміщених пар основ ДНК та пар за участі рідкісних таутомерів, ізоморфних Вотсон-Криківським парам.
ЛЕКЦІЯ 18. (1 година)

Термодинаміка біологічних процесів. Типи термодинамічних систем. Перший закон термодинаміки. Види енергії в живому організмі та їх перетворення.


ЛЕКЦІЯ 19. (1 година)

Другий закон термодинаміки й зміна ентропії у відкритих системах. Основний постулат термодинаміки необоротних процесів. Вироблення ентропії та спорідненість хімічної реакції.


ЛЕКЦІЯ 20. (2 години)

Постулати нелінійної термодинаміки, зв’язок між кінетикою та термодинамікою. Стійкість стаціонарних станів, далеких від рівноваги.


Самостійна робота №6

Модульний контроль №3

Контрольні запитання:

  1. Біосинтез ДНК. Роль матриці. дНТФ, утворення комплементарного продукту. Точність реплікації ДНК.

  2. Мутації, що виникають у процесі реплікації ДНК.

  3. Виникнення спонтанних мутацій внаслідок таутомеризації або іонізації пуринового чи піримідинового кільця в момент реплікації.

  4. Мутації, індуковані включенням бром-урацилу в ДНК. Точкові мутації, спричинені прямою хімічною зміною нуклеотидів у ДНК.

  5. Мутагенний вплив галогензаміщених піримідинів та аналогів основ.

  6. Термодинаміка біологічних процесів. Типи термодинамічних систем.

  7. Перший закон термодинаміки. Види енергії в живому організмі та їх перетворення.

  8. Другий закон термодинаміки й зміна ентропії у відкритих системах. Основний постулат термодинаміки необоротних процесів.

  9. Вироблення ентропії та спорідненість хімічної реакції.

  10. Постулати нелінійної термодинаміки, зв'язок між кінетикою та термодинамікою. Стійкість стаціонарних станів, далеких від рівноваги.


Самостійна робота студентів

Постійними завданнями для самостійної роботи є:

- робота над лекційним матеріалом з конспектом та рекомендованою літературою;

- виконання самостійних завдань;

- опрацювання частини лекційного матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, а саме:


  1. Термодинаміка біологічних процесів. Типи термодинамічних систем.

  2. Перший закон термодинаміки. Види енергії в живому організмі та їх перетворення.

  3. Другий закон термодинаміки й зміна ентропії у відкритих системах. Основний постулат термодинаміки необоротних процесів.

  4. Вироблення ентропії та спорідненість хімічної реакції.

  5. Постулати нелінійної термодинаміки, зв'язок між кінетикою та термодинамікою. Стійкість стаціонарних станів, далеких від рівноваги.


Література: [4,5,6,7,8,9,11,14]
Змістовний модуль 4: Моделювання біологічних об’єктів та процесів
ЛЕКЦІЯ 21. (2 години)

Задачі, які вирішуються з допомогою обчислювальної біофізики. Інструменти, які використовує квантова біофізика.


Лабораторна робота: Вивчення двох фізичних механізмів таутомеризації Вотсон-Криківських пар ДНК: аденін-тимін та гуанін-цитозин.
ЛЕКЦІЯ 22. (2 години)

Моделювання молекулярних структур. Методи моделювання молекулярних структур; квантово-хімічні методи; метод Хартрі-Фока; теорія збурень Моллера-Плессета (МР); теорія функціоналу густини (DFТ).


Лабораторна робота: Візуалізація та аналіз атомно-молекулярних характеристик досліджуваних структур.
ЛЕКЦІЯ 23. (2 години)

Базисні функції. Характеристики квантово-хімічних методів. Програми квантово-хімічного моделювання.

Лабораторна робота: Отримання спектрів кругового дихроїзму з допомогою пакету Gaussian-03.
Самостійна робота №7
ЛЕКЦІЯ 24. (2 години)

Ab initio розрахунки. Основні принципи методу ab initio. Застосування ab initio розрахунків.
Лабораторна робота: Дослідження хімічних зсувів ЯМР за допомогою квантово-хімічних розрахунків та порівняння із експериментальними даними.
ЛЕКЦІЯ 25. (2 години)

Використання пакету Gaussian-03. Методи розрахунку, які враховують кореляційну енергію. Розрахунок енергії і оптимізація з аналітичними градієнтами для методів теорії збурення, зв'язаних кластерів, конфігураційної взаємодії, функціоналу густини, багатоконфігураційного методу самоузгодженого поля.


ЛЕКЦІЯ 26. (2 години)

Дослідження з допомогою пакету Gaussian-03 властивостей молекул та реакцій в газовій фазі та розчині, а саме - молекулярні енергії та структури; енергії та структури коливальних станів; мультипольні моменти; частоти коливань; термохімічні властивості; енергії зв'язків та реакцій; шляхи протікання реакцій; молекулярні орбіталі; атомні заряди; електронні афінності та іонізаційні потенціали; поляризовності та гіперполяризовності; електростатичні потенціали та електронні густини.


Лабораторна робота: Отримання Раманівського спектру з допомогою ab initio розрахунків. Порівняння із отриманими власноруч експериментальними даними.
ЛЕКЦІЯ 27. (2 години)

Квантова хімія і молекулярна спектроскопія. Значення молекулярних спектрів і загальні принципи таких розрахунків. Використання пакету Gaussian-03 для визначення ІЧ та Раманівських спектрів; ЯМР зсувів; інтенсивностей колового дихроїзму.


Лабораторна робота: Отримання ІЧ-спектрів за допомогою квантово-хімічних розрахунків, їх візуалізація з допомогою програм-візуалізаторів, аналіз та порівняння із отриманими експериментальними даними.
ЛЕКЦІЯ 28. (2 години)

Обернені спектральні задачі.


Самостійна робота №8

Модульний контроль №4

Контрольні запитання:

  1. Моделювання молекулярних структур. Методи моделювання молекулярних структур; квантово-хімічні методи; метод Хартрі-Фока; теорія збурень Моллера-Плессета (МР); теорія функціоналу густини (DFT).

  2. Задачі, які вирішуються з допомогою обчислювальної біофізики. Інструменти, які використовує квантова біофізика.

  3. Базисні функції. Характеристики квантово-хімічних методів. Програми квантово-хімічного моделювання.

  4. Ab initio розрахунки. Основні принципи методу ab initio. Застосування ab initio розрахунків.

  5. Використання пакету Gaussian-03.

  6. Дослідження з допомогою пакету Gaussian-03 властивостей молекул та реакцій в газовій фазі та розчині.

  7. В чому полягає значення розрахунків молекулярних спектрів для квантової хімії?

  8. У яких випадках вдається співставити результати квантово-хімічного розрахунку з експериментом з найбільшою точністю і найбільшим наближенням моделі, що розраховується, до експериментальних даних?

  9. Як визначаються коливальні рівні енергії?

  10. Що таке основні переходи, обертони та складові частоти?

  11. ІЦо таке нормальні коливання?

  12. Що означає форма нормальних коливань?

  13. Яку роль відіграють в молекулярній спектроскопії обернені спектральні задачі і який загальний принцип їх постановки?

  14. Чому не можна обійтися без розв'язання обернених задач?


Самостійна робота студентів

Постійними завданнями для самостійної роботи є:



  • робота над лекційним матеріалом з конспектом та рекомендованою літературою;

  • виконання самостійних завдань;

  • опрацювання частини лекційного матеріалу, винесеного на самостійне вивчення, а саме:

  1. Моделювання молекулярних структур. Методи моделювання молекулярних структур; квантово-хімічні методи; метод Хартрі-Фока; теорія збурень Моллера-Плессета (МР); теорія функціоналу густини (DFT).

  2. Ab initio розрахунки. Основні принципи методу ab initio.Застосування ab initio розрахунків.


Література: [ 8.9,10,12]
Підсумковий контрольний іспит
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Основна:


  1. Волькенштейн М.В. Биофизика. - М.: Наука, 1988, - 590 с.

  2. Рубин Л.Б. Биофизика, кн. 1, 2. - Высшая школа, 1987, - 320 с.

  3. Биофизика / под. ред. П.Г. Костюка. - К.: Вища школа, 1988, - 504 с.

  4. Биополимеры / Т. Оои. Э. Ицука. С. Онари и др.; Под ред. Ю. Иманиси. - М.: Мир, 1988, - 544 с.

  5. Кантор Ч., Шиммел П. Биофизическая химия. - М.: Мир. 1984-1985, - Т. 1-3.

  6. Кагава Я. Биомембраны. М.; Высшая школа. 1985, - 303 с.

  7. Болдырев A.A. Биологические мембраны и транспорт ионов. - М.: Изд-во МГУ, 1985, - 208 с.

  8. Кудряшов Ю.Б., Беренфельд Б.С. Основы радиационной биофизики. - М.: Изд-во Мос. Ун-та, 1982, - 302 с.

  9. Ярмоленко C.П. Радиобиология человека и животных. - М.; Высшая школа, 1988, - 424 с.

  10. Грищенко В.И., Белоус А.М. Криобиология. - К.: Наукова думка, 1994.

  11. Романовский Ю.М., Степанова М.В., Чернавский Д.С. Математическая биофизика. - М.: Наука, 1984, - 3-4 с.

  12. Васильев В.А., Романовский Ю.М., Яхно В.Г. Автоволновые процессы. - М.: Наука, 1981 - 240 с.

  13. Рубин А.Б. Термодинамика биологических процессов. - М.; Изд-во МГУ, 1984, - 284 с.

  14. Кеплен С.Р., Эссинг Э. Биоэнергетика и линейная термодинамика необратимых процессов. - М.: Мир, 1986, - 382 с.

  15. Николис Г., Пригожин И. Самоорганизация в неравновесных системах. - М.: Мир, 1979, - 512 с.

  16. Альберте Б. Молекулярная биология клетки. В 3-х т., 2-е изд. - М.: Мир, - 1994.

  17. Льюин Б. Гены. - М.:Мир, 1987.

  18. Спирин A.C. Структура рибосом и биосинтез белка. - Пущино, 1984.

  19. Додаткова:

  20. Дэвид Р. Введение в биофизику. - М.: Мир, 1982, - 208 с.

  21. Блюменфельд JI.A. Проблемы биологической физики. М.: Наука, 1977, - 336 с.

  22. Баблоянц А. Молекулы, динамика и жизнь. - М.: Мир, 1990, - 374 с.

  23. Антонченко В.Я. Физика воды. - К.: Наукова думка, 1986, - 128 с.

  24. Вода и водные растворы при температурах ниже 0°С / Под ред. Ф. Франкса, - К.; Наукова думка, 1985, - 388 с.

  25. Котык А., Яначек К. Мембранный транспорт - М.: Мир, 1980, - 342 с.

  26. Структура и функции биологических мембран / Под ред. П.Г. Богач, М.Д. Курский и др. - К.; Вища школа, 1981, - 336 с.

  27. Костюк П.Г., Крышталь O.A. Механизмы электрической возбудимости нервной клетки - М.: Наука, 1981, - 204 с.

  28. Диксон Р., Уэбб Э. Ферменты - Т. 1, 2, 3. - М.: Мир, - 1982.

  29. Патрушев Л.И. Экспрессия генов. М.: Наука, - 2000

  30. Гершензон С.М. Основы современной генетики. - Киев: Наукова думка, - 1983.

  31. Уотсон Дж. Молекулярная биология гена. - М., - 1978.

  32. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. В 2-х т. М.: Мир, - 1998.

  33. Степанов В.М. Молекулярная биология. Структуры и функции белков. - М.: Высшая школа, - 1996.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка