Методичні рекомендації по обчисленню і оцінці демографічних показників і показників захворюваності на практичних заняттях по темі «Вивчення стану здоров´я населення»



Скачати 110.42 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір110.42 Kb.
Л е к ц і я

Методи вивчення захворюваності населення



Література:

  1. Лисицин Ю.П. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. 1987, т. І, гл. 5, разд. 2. Методика изучения заболеваемости и инвалидности.

  2. Социальная гигиена и организация здравоохранения. Под. ред. Серенко А.Ф., Ермакова В.В. Медицина, 1984, стр. 232 - 252.

  3. Керівництво до практичних занять по соціальній гігієні і організації охорони здоров´я. Під ред. Ліпіна Ю.П. М., Медицина, 1984, стор. 153–157.

  4. Дагле Н.В., Юркевич А.Я. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності. М., Медицина, 1984, с. 183.

  5. Методичні рекомендації по обчисленню і оцінці демографічних показників і показників захворюваності на практичних заняттях по темі «Вивчення стану здоров´я населення». Київ, 1980, 35 с.

  6. Статистика захворюваності. Львів, 1981, 31 с.


Основні питання теми:


  1. Практичне використання даних про захворюваність.

  2. Фактори, що впливають на повноту зведень про захворюваність.

  3. Методи вивчення захворюваності.

  4. Типи захворюваності.

  5. Джерела інформації.

  6. Показники захворюваності.

Вивчення захворюваності населення являється одним з важливих розділів науково-статистичних досліджень здоров´я населення в цілому і його окремих груп (віково-статевих, професійних та ін.). Матеріали про захворюваність населення мають першочергове значення для організації охорони здоров´я, для протікаючого і перспективного планування сітки закладів і органів охорони здоров´я, а також планування підготовки кадрів. Дані про захворюваність служать об´єктивним методом оцінки рівня і змін в здоров´ї населення, і одним із критеріїв оцінки роботи медичних закладів і органів охорони здоров´я, для оцінки економічної ефективності їх роботи. Для науково-обґрунтованих рекомендацій по покращенню організації медичної допомоги вимагається вміння проводити вивчення захворюваності з обов´язковим виявленням залежності розповсюдження хвороб від соціальних факторів, тобто необхідними поглибленими комплексами соціально-гігієнічних досліджень, методикою проведення яких повинен добре володіти кожний лікар.



Фактори, що впливають на повноту зведень

про захворюваність


  1. Доступність медичної допомоги.

  2. Об´єм і спеціалізація медичної допомоги.

  3. Рівень оснащення лікувально-профілактичних закладів.

  4. Санітарна культура населення.

Найбільш повні і точні данні про захворюваність населення можуть бути одержані при проведенні диспансеризації або шляхом проведення спеціальних вибіркових досліджень.


В даний час створені і діють системи збору, обробітку і аналізу інформації, необхідної для проведення оперативних або організаційних заходів.


  1. З цією метою здійснюється спеціальний облік інфекційних хвороб, який зв´заний з необхідністю оперативного використання протиепідемічних заходів.

  2. Крім того, особливому обліку підлягають важливі неепідемічні захворювання. Диспансерні спостереження і облік таких хворих важливий як в епідеміологічному, так і в соціальному відношенні (рак, туберкульоз, венеричні хвороби, психічні захворювання та ін.).

  3. Внаслідок важливості факту обліку економічних втрат на виробництві – особо виділяється захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

  4. Облік госпіталізованих хворих дозволяє визначити їх склад і контролювати правильність використання ліжкового фонду.

Наявність достовірних даних інформації про рівень, характер, структуру і причини розповсюдження захворювань і правил серед різних груп населення (віково-статевих, професійно-статевих, сільско-господарських і промислових колективів, по окремим населеним пунктам і дільницям) дозволяє ціленаправлено планувати роботу, здійснювати лікувально-оздоровчі і санітарно-профілактичні заходи, направлені на покращення здоров´я населення, збереження працездатності і збільшення тривалості життя.


Методи вивчення захворюваності


  1. По даним звертань за медичною допомогою.

  2. По даним медичних оглядів населення.

  3. По причинам смерті.

  4. По данним опитування населення.

Визначення захворюваності вимагає використання різних методів, так як об´єкт вивчення являється різноманітним і складним.

Статистика захворюваності в основному будується на обліку всіх звертань населення у всіх типах лікувально-профілактичних закладів. В них ведеться повна реєстрація всіх виявлених захворювань на спеціальних статистичних формах.


  1. Статистичний талон для реєстрації уточненого (заключного) діагнозу – ф. № 025/29.

  2. Екстренне повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на прививку – ф. № 058/у.

  3. Повідомлення про виробничу травму.

  4. Журнал обліку інфекційних захворювань – ф. № 060/у.

  5. Акт про нещасний випадок на підприємстві – ф. № 11-1.

  6. Акт розслідування нещасного випадку, який стався в побуті, по дорозі на роботу або з роботи – ф. ПТ.

  7. Карта вибувшого із стаціонару – ф. № 066/у.

  8. Лист непрацездатності.

  9. Направлення на ВТЕК / відривний талон до направлення – ф. № 088/у.

  10. Лікарське свідоцтво про смерть – ф. № 0246/у.

  11. Свідоцтво про перинатальну смерть – ф. № 0246/пс.

  12. Повідомлення про хворого з вперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу, венеричної хвороби, тріхофітії, мікроспорії, фавуса, трахоми, раку та ін. злоякісних новоутворень – ф. № 089/у.

  13. Контрольна карта диспансерного спостереження – ф. № 030/у.

  14. Список осіб, підлягаючих цільовому медичному огляду – ф. № 0278/у.

  15. Справка про тимчасову непрацездатність студента, учня технікуму, ПТУ про хворобу, карантин дитини, відвідуючої школу,дитячий шкільний заклад – ф. № 045/у.

  16. Звіт лукувально-профілактичного закладу за рік – ф. № 20 здрав.

  17. Звіт про тимчасову непрацездатність – ф. № 16/ТН.

  18. Звіт про рух інфекційних захворювань – ф. № 85 інф.

  19. Звіт про рух захворюваності грипом та ін. гострими респіраторними захворюваннями – ф. № 85 грип.

  20. Звіт за рік дитячого дошкільного закладу – ф. № 85-к.

  21. Звіт дитячого дому, школи-інтернату – ф. № 85/д.

  22. Збірна відомість обліку захворювань, які підлягають диспансерному обстеженню в дитячому закладі – ф. № 071/у розділ А.

  23. Карта профілактичного огляду – ф. № 046/у.

  24. Карта обліку диспансеризації – ф. № 131/у.

Інформація про звертання і медичні огляди, дані спеціальних досліджень і причин смерті є основними джерелами одержання даних для вивчення захворюваності населення. Дані результатів звертання і медичних оглядів (періодичних і цільових) в практичній охороні здоров´я накопичується одночасно.


Типи захворюваності:

  1. Загальна захворюваність.

  2. Інфекційна захворюваність.

  3. Важлива неепідемічна захворюваність.

  4. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності.

  5. Госпіталізована захворюваність.


І. Загальна захворюваність
Сучасні дослідники загальної захворюваності використовують 4 джерела одержання інформації:

  1. Звертання населення за медичною допомогою на основі лікарських записів в медичних документах.

  2. Медичні огляди населення.

  3. Опитування населення про перенесені захворювання.

  4. Аналіз причин смерті.

В нашій країні основою для вивчення загальної захворюваності стало звертання в медичні заклади.

В Англії, де існує державна система охорони здоров´я, двічі було проведено вивчення загальної захворюваності на основі записів лікарів загальної практики.

Більшість капіталістичних країн використовують для вивчення загальної захворюваностідруге джерело інформації – опитування («інтерв´ю») вибіркових груп населення, використовуючи активний метод (США, Японія, Данія).

В останні десятиріччя значно виросла роль такого джерела, як медичні огляди, доповнюючі дані про захворюваність по звертанню.

Результати проведення медичних оглядів фіксуються в «Картах профілактичного огляду» (ф. № 046/у) для осіб, що проходять обов´язковий періодичний огляд в «Медичній карті амбулаторного хворого» (ф. № 025/у) і в «Картах звіту диспансеризації» (ф. №131/у) для всіх осіб, що проживають в районі діяльності поліклініки, працюючих на підприємствах і проходячих щорічні медичні огляди.


Облік всіх випадків захворювань, з якими населення зверталось за медичною допомогою, ведеться у всіх медичних закладах. Для цієї цілі використовується різна медична документація в поліклініці («Статистичний талон для реєстрації уточнених (заключних) діагнозів – ф. № 025/у, в стаціонарі – «Ститистична карта вибувшого із стаціонару (ф. № 066/у), в диспансерах – спеціальні повідомлення, контрольні карти диспансерного спостереження (ф. № 030/у) та інші документи. На основі статистичного талону складають «Збірну відомість обліку захворюваності» (ф. № 071/у).

При вивченні загальної захворюваності по звертанням за одиницю обліку приймаються перш за все звертання до лікаря по даному захворюванню в календарному році.

Діагнози гострих захворювань реєструються при кожному їх новому виникненню, хронічні захворювання враховуються тільки 1 раз в році, загострення хронічних захворювань в цьому році повторно як захворювання не враховуються.
І. Показники загальної захворюваності:


  1. Показники частоти захворювань:

а) заново виявлених хвороб (первинна захворюваність).

Число заново виявлених захворювань * 1000

Середня чисельнысть населення
б) всіх захворювань, що мали місце (розповсюдженість):
Число захворювань, що мали місце за рік * 1000

Середня чисельність населення


2. Спеціальні показники частоти захворювань по групам
Число захворювань осіб у віці 20-30 р. * 1000

Чисельність населення в віці 20-29 р.


3. Структура захворюваності (питома вага кожного захворювання серед інших захворювань):
Число захворювань ангіною * 100

Число заново виявлених захворювань протягом року


4. Число ні разу не хворівших:

а) відсоток осіб, практично здорових під час медогляду:


Число осіб, визнаних практично здоровими * 100

Число оглянених


б) відсоток осіб, що не хворіли протягом року гострими захворюваннями (аналогічно);
в) відсоток осіб, що ні разу не зверталися в медичний заклад протягом року:
Число ні разу не звертавшихся в поліклініку * 100

Число випадків даного захворювання

5. Тривалість захворювання:

а) з моменту виникнення захворювання;

б) з моменту початку даного випадку (загострення хронічного захворювання);

в) госпіталізація;

г) тимчасова непрацездатність.
Число днів лікування у хворих з даними захворюваннями

Число випадків даного захворювання


В одному із докладів ВООЗ вказувалось, що любий показник захворюваності повинен відповідати слідуючим вимогам:

  1. він повинен бути надійним (вимірювати те, що повинен вимірювати);

  2. об´єктивним (показувати одні й ті ж величини при вимірюванні різними людьми);

  3. чутливим (реагувати на зміни);

  4. точним (відображати зміни в ситуації, конкретних умовах).



ІІ. Інфекційна захворюваність
Основою здійснення контролю за інфекційними захворюваннями є реєстрація кожного випадку виявленого інфекційного захворювання і повідомлення районної санепідстанції в вигляді обов´язкового екстренного повідомлення (ф. № 058/у).

Термінове повідомлення про випадок виявленого інфекційного захворювання (ф. № 058/у) або підозрі на нього повинен зробити лікар поліклініки, іншого лікувального закладу, виявивший хворого, незалезно від того, є він мешканцем району обслуговування або живе і іншому районі або місті.

Інформація направляється в медичну СЕС персоналом територіальних лікувально-профілактичних закладів, медсанчастин та інших закладів МОЗ України.

Для обліку і контролю руху повідомлень в лікувально-профілактичних закладах і санепідстанціях є спеціальні журнали (ф. № 060/у), в яких ведуться записи відправлених і отриманих повідомлень.

Крім оперативних цілей, повідомлення і журнали використовуються для підготовки звіту «Про рух інфекційних захворювань» (ф. № 85-інф.), який складається санепідстанціями.

Лікувально-профілактичні заклади представляють тільки звіт про захворюваність грипом і гострими респіраторними захворюваннями по ф. № 85-грип.




ІІІ. Важливі неепідемічні захворювання
Спеціальному обліку підлягають: туберкульоз, венеричні захворювання, мікози (тріхофітія, мікроспорія, фавус, короста), трахома, рак та інші злоякісні новоутворення, психічні захворювання.

Лікарі, які виявили ці захворювання в будь-яких лікувальних закладах, повинні заповнити повідомлення про таких хворих з вперше в житті встановленим діагнозом (ф. № 089/у), а при раку або іншому злоякісному новоутворенні – ф. № 090/у).

В медичних диспансерах уточнюється діагноз; заново виявлені хворі, у яких підтвердується захворювання беруться на облік і за ними ведеться спостереження.

ІV. Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності
Одиницею обліку захворюваності з тимчасовою втратою працездатності є випадок втрати працездатності з приводу захворювання.

Загострення одного хронічного захворювання може дати декілька випадків втрати працездатності протягом року.

Листок непрацездатності видається лікарем лікувально-профілактичного закладу хворому, який після закінчення захворювання здає його адміністрації закладу, а потім цей документ переходить в ведення профспілкових органів для складання звіту по ф. № 16-ТВ.

Для поглибленого вивчення захворюваності з ТВП все частіше використовується поособовий метод – метод вивчення по контингенту хворівших осіб, з заповненням спеціальної карточки.

Основними показниками захворюваності з ТВП є випадки і дні на 100 працюючих, середня тривалість одного випадку, структура днів і випадків, відсоток непрацездатності, частота довго і часто хворіючих.

V. Госпіталізація. Госпіталізована захворюваність
Одне із важливих місць займають дані про склад госпіталізованих хворих, які широко використовуються як для планування, так і для організації лікарської допомоги.

Сучасна система обліку госпіталізованої захворюваності основана на реєстрації кожного випадку госпіталізації хворого в стаціонар. При виписці хворого заповнюється “Статистична карта вибувшого із стаціонару” (ф. № 066/у).

Звіт лікувально-профілактичного закладу також вміщує дані про розподіл хворих, які знаходяться в стаціонарі, по захворюваннях, місцю проживання, тривалості лікування і кінцевому результаті хвороби.

Одиницею спостереження являється випадок госпіталізації хворого з приводу захворювання в будь-якій лікувальний заклад.

Питання про кратність госпіталізації і повторності її при одному й тому ж захворюванні потребує спеціальної розробки “Карт вибувших із стаціонару”, а також і спеціального дослідження.
В багатьох зарубіжних країнах (Англія, Данія, США та ін.) проводиться вибіркове вивчення госпіталізованих хворих (як правило 10% госпіталізованих).
Статистичними показниками госпіталізованого захворювання є:

1) частота госпіталізованих на 100 населення з приводу окремого захворювання;

2) погрупові показники госпіталізованих (стать, вік, місце проживання, професія);

3) структура госпіталізованих по захворюваннях.


Дані про госпіталізовану захворюваність дозволяють судити про характер і об´єм лікарняної медичної допомоги, тривалості ліквання і летальності.

Показники дають уявлення про характер патології, визначають вибір на госпіталізацію і відображають організацію стаціонарної допомоги.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка