Методичні рекомендації І завдання до практичних занять для студентів заочної форми навчання окр



Сторінка1/4
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.56 Mb.
  1   2   3   4


Національний університет біоресурсів і природокористування України

Гуманітарно-педагогічний факультет

Кафедра української та класичних мов

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ТА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ
Методичні рекомендації і завдання

до практичних занять
для студентів заочної форми навчання ОКР «Магістр»

Укладач – ст. викладач Л. А. Дядечко



Київ – 2016

Пояснювальна записка
В умовах євроінтеграційних процесів, утвердження України на міжнародній арені, розширення процесів міжкультурної комунікації, встановлення ділових контактів з партнерами з інших країн постала нагальна потреба підвищення культури мовлення та ділового спілкування фахівців усіх сфер діяльності, зокрема й соціальних педагогів.

Завдання вищої школи – готувати фахівців нової генерації: кваліфікованих, грамотних, мовно компетентних, які б ґрунтовно володіли культурою української літературної мови в діловій сфері, зокрема набули навичок комунікативно виправданого використання засобів мови, оволоділи культурою ділового спілкування. Під час вивчення навчального курсу акцентується увага на формування навичок ділової професійної комунікації, студіювання особливостей культури фахової мови, мислення і культури ділового спілкування.

Навчальний курс містить два основні розділи, зумовлені трьома аспектами розгляду проблеми (історичним, теоретичним і прикладним), кожний з яких має забезпечити процес оволодіння майбутніми соціальними педагогами багатогранними можливостями живого слова як засобу багатоманітного й різноспрямованого впливу на сучасну комунікативну аудиторію, а також засвоєння правил ділового спілкування в аспекті міжкультурної комунікації.

Особлива увага приділяється сучасним практичним вимогам до культури спілкування студентів, які б уміли реалізовувати творчий потенціал ділової людини – майбутнього фахівця в галузі соціальної педагогіки.

Навчальний курс спрямований на формування ідеального образу сучасного соціального педагога в контексті проблем становлення професійної еліти в нашій державі й виховання національно свідомої творчої елітарної особистості в процесі євроінтеграції України.

У процесі вивчення курсу студенти мають усвідомити, що мистецтво культури ділового спілкування є найважливішою складовою педагогічної майстерності та глибинною основою високого професіоналізму майбутніх соціальних педагогів, а володіння культурою мовлення – надійною запорукою успіху сучасної ділової людини.



Мета дисципліни – доведення, що культура мовлення та ділового спілкування є найважливішою складовою педагогічної майстерності та глибинною основою високого професіоналізму майбутніх соціальних педагогів, а культура ділового спілкування – надійною запорукою успіху сучасної ділової людини в умовах євроінтеграції.

Завдання дисципліни:

  • сформувати в студентів чітке і правильне розуміння значення культури мовлення і ділового спілкування у професійній діяльності;

  • забезпечити досконале володіння культурою сучасної української літературної мови, зокрема й дотримання вимог до культури усного й писемного мовлення;

  • виробити навички самоконтролю за дотриманням мовних норм у діловому спілкуванні;

  • забезпечити досконале володіння культурою ділового спілкування, зокрема й в аспекті «діалогу культур»;

  • виробити навички ведення ділової телефонної розмови, диспуту, наради;

  • виховати повагу до мовних національних традицій;

  • набуття комунікативного досвіду, що сприяє розвиткові креативних здібностей студентів та спонукає до самореалізації фахівців, активізує пізнавальні інтереси, реалізує евристичні здібності як визначальні для формування професійної майстерності та конкурентоздатності сучасного фахівця в умовах євроінтеграції;

  • вироблення навичок оптимальної мовної поведінки у професійній сфері: вплив на співрозмовника за допомоги вмілого використання різноманітних мовних засобів, оволодіння культурою монологу, діалогу та полілогу; вибір комунікативно виправданих мовних засобів під час ділового спілкування.

До закінчення курсу студенти повинні:

- володіти теоретичними і практичними знаннями культури мовлення і ділового спілкування, знати правила мовленнєвого етикету;

- оволодіти практичними уміннями й навичками у веденні суперечок, дискусій і полеміки, диспутів і дебатів, прес-конференцій і „круглих столів”, ділових бесід і нарад, переговорів і презентацій, інтелектуальних шоу тощо;

- уміти кваліфіковано готувати й виголошувати дієві та переконливі ділові промови в різних слухацьких аудиторіях; при потребі, майстерно виступати на радіо чи телебаченні;

- знати правила ділового етикету та досконало володіти культурою ділового спілкування;

- уміти застосовувати вербальні й невербальні засоби мови під час ділового спілкування;

- ґрунтовно засвоїти культуру сучасної української літературної мови й оволодіти культурою ділового спілкування;

- правильно використовувати різні мовні засоби відповідно до комунікативних намірів; влучно висловлювати думки з метою успішного розв’язання проблем і завдань у професійній діяльності;

- уміти вести діловий диспут, переговори, наради;

- складати й виголошувати різні ділові промови, правильно добираючи мовні засоби.


Практичне заняття № 1



КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ДІЛОВОЇ ЛЮДИНИ І МОВНИЙ ЕТИКЕТ
План

  1. Поняття «мова» і «мовлення».

  2. Основні ознаки культури мовлення.

  3. «Мовний паспорт» ділової людини.

  4. Особливості мовного етикету українського народу.

  5. Мовний етикет службових відносин.

  6. Значення мовного етикету під час спілкування з іноземними партнерами.


Запитання до вивчення теми

1. Поясніть, яка різниця між поняттями «мова» і «мовлення».

2. Яке значення має мова для професійного становлення людини.

3. Які комунікативні ознаки характерні для культури мовлення соціального педагога?

4. Розкрийте зміст поняття «мовний паспорт» ділової людини.

5. Які існують засоби спілкування між комунікантами?

6. У чому полягають особливості мовного етикету українського народу?

7. Чому в умовах українсько-російського білінгвізму часто постає проблема виникнення суржику?

8. Які комунікативні девіації можуть виникати у процесі спілкування білінгвів? Наведіть приклади.

9. Охарактеризуйте мовний етикет службових відносин.

10. Назвіть етикетні мовні формули, які може використовувати людина під час ділового спілкування.

11. Які етикетні формули вітань і прощань найчастіше використовують фахівці у професійній діяльності?

12. У чому полягає особливість мовного етикету представників різних європейських країн? Наведіть приклади.
Завдання для формування практичних навичок
Вправа 1. Використовуючи етикетні формули, напишіть вітальну промову з нагоди 110 річниці від дня заснування Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Вправа 2. Прочитайте виступ Ліни Костенко в Джорджтаунському університеті (Вашингтон, 1990 р.). Які мовні засоби і елементи мовного етикету використала українська поетеси, щоб передати свої думки й почуття?
Я не знаю, хто, коли й кого нагородив уперше. Мабуть, це було давно. І яка це була нагорода – священний камінчик, золота бляшка чи зуб акули? У стародавніх греків – лавровий вінок. У фінікійців, здається, перстень. Знаю тільки, що з давніх-давен були і є нагороди, так би мовити, двох категорій: нагороди нечесні, що заохочують служити владам, і нагороди почесні, за справжні заслуги перед суспільством. Ті перші сипалися щедро, і часто з рук неправедних. Ті другі завжди приходили з запізненням, а часом і посмертно.

Досить згадати хоча б трьох славетних поетів — Данте, Петрарку і Торквато Тассо. Всі знають знаменитий портрет Дайте з лавровим вінком на голові. Важко собі уявити цю горду голову без лаврового вінка. А одначе живий Дайте не був увінчаний цим лавровим вінком, це прималював йому Рафаель, вже на посмертному портреті. Петрарка теж так і не дочекався гідного визнання. І з гніву, з образи за поезію, за поетів він сам собі поклав на свою втомлену голову лавровий вінок – не з марнославства, а щоб не була понижена в очах людства велич поетичного генія. Торквато Тассо так і збожеволів, зацькований, прикутий ланцюгом до ліжка, і лавровий вінок йому, вже мертвому, поклали на груди.

Така сумна історія найславетніших лауреатів, то що вже казати про тих, що не сягнули їхньої слави, хоч і мали талант і працювали для своїх народів? Лаври здавна вважалися символом перемоги і слави. Була навіть легенда, що в лавр не може вдарити блискавка. Але в голови поетів завжди били всі громи і блискавки всіх суспільних нещасть. Недарма Ярослав Івашкевич дискретно сказав у одному вірші, що доля плете поетові два вінки. Тобто – лавровий і терновий. Далі в процесі гірких еволюцій людства на поетів одягали і солдатську шапку, і арештантську робу, і стріляли їм у спину, і ставили чобіт на груди. Вдосконалювалась також і система заохочень. І все глибшою робилася прірва між двома типами поетів, особливо помітна в наш час. Ще зовсім недавно про це я писала:

Митцю не треба нагород. Його доля нагородила. Коли в людини є народ, тоді вона уже людина.

А одначе, такий парадокс – і я вже одержую нагороди. Хоча й писала: «Для лаврів сучасності треба чавунні скроні». Лаври не лаври, а за останні три роки це вже друга премія. Але щастя в тому, що це вже в якісно інший час. Ну, і таки ж не посмертно.

Що ще важливо – що перша премія присуджена там, на Батьківщині, а ця тут, від українців діаспори. І це вселяє надію на магнетичний процес притяжіння двох духовних материків, так трагічно й давно вже роз’єднаних, розбитих на дві культури, дві літератури. Адже література кожного народу становить одну цілість. Генріх Ібсен чверть століття жив поза Норвегією, а створив скандинавську перлину «Пер Гюнт». Байрон помер у Греції, але він не був відчужений від своєї національної культури. Може, настане час, що талановиті письменники еміграції зможуть прийняти нагороди з рук України.

Принаймні вже ось на фестиваль поетів будуть запрошені українські поети звідусіль, куди їх закинула доля, забувши їм сплести ті два вінки, а одягши на них таку шапку-невидимку, що й досі ми там не знаємо кращих ваших поетів, а ви – наших.

Коли три роки тому мені вручали Державну премію імені Т. Г. Шевченка, я подякувала Шевченкові. Бо не державі ж дякувати, не партії – яке вони мають відношення до Шевченка? А в цьому випадку – чиста премія з чистих рук – я дякую найперше високошановним фундаторам цієї премії, пані Тетяні та панові Омеляну Антоновичам за їхню великодушну посвяту справі української культури. Дякую журі, що визнало мене гідною цієї високої відзнаки. Дякую всім, хто прийшов і приїхав на це урочисте дійство, що схиляє не лише до радості, але й спонукує до глибших роздумів. Бо кому й за що дякую – це ясно і самоочевидно. Але чому я вважаю за необхідне підкреслити цю вдячність – мушу пояснити. Звичайно ж, не тільки тому, що це почесно і по-людськи приємно – одержати премію. І не тому, звичайно, що там, в Україні, знатимуть, що мене не лише обікрадено в Нью-Йорку, а й нагороджено у Вашингтоні. А насамперед ось чому.

Українська література на сучасному етапі входить у таку вже звичну для неї, а на цей раз, можливо, ще болючішу й тяжчу фазу, ніж у всі періоди дотеперішніх «відлиг». Ми ж не маємо нормального літературного процесу. Ми живемо від періоду до періоду. Ми задихаємось і гинемо між цими періодами. І коли, нарешті, настає, здавалось би, найвищий час, щоб творити справжню літературу, знову зчиняються суспільні катаклізми, знову треба йти від письмового столу на мітинги, в боротьбу, знову прокручуються в барабані історії ті ж самі проблеми, ті ж гасла, не вирішені, не викричані протягом багатьох століть. Сьогодні нам повертають дещицю тієї свободи, яку письменники інших країн мають уже давно. Сьогодні нам повертають письменників, що були вбиті півстоліття тому. А коли ж літературі буде повернуте ненаписане сьогодні? Знову писати нема коли, знову треба іти в політику. Знову це програмує нашу літературу на відставання від світового рівня.

У нас і віддавна вже нема глибокого розуміння ролі літератури в духовному розвитку нації. Наші «рідні примітиви», як сказав один розумний чоловік, просто не здатні усвідомити, що таке письменницька праця. Наше літературознавство часом має рівень лолітературного мислення. Люди часом надто швидкі на заперечення на всіх рівнях некомпетентності. Все це призвело до того, що наша література, при всіх її для нас очевидних досягненнях — об’єктивно і досі є, так би мовити, всесвітньо невідомою літературою. Це патологічна ситуація, з неї треба виходити. Треба повірити тим, хто знає шлях, або принаймні його шукає.

Тим часом навіть тут, у, здавалось би, вільному світі, просять у мене інтерв’ю як у письменника, а питають, чому ж це я не йду у політику? Одна жінка у Філадельфії під час мого виступу запитала, чи маю я право слухати музику слова, коли найактуальніша зараз ідея визволення України? Ось така специфіка буття української літератури. Український письменник ніби як не має права належати своєму мистецтву, реалізувати свій талант, зрештою, усамітнитися, чути оту саму «музику слова», писати. Він не може, як Гюго, поселитися на маяку. Вія все одно буде вдивлятися у те своє трагічне море, і все світитиме, щоб хтось не заблукав, не розбився об рифи наших проблем.

У той час, як інкрустовані очі Мадонни, періоду раннього Відродження, викликають захоплення всього світу, і всі знають, що це Італія. А наш дивовижний митець Архипенко — у художньому музеї у Філадельфії є його роботи, а підписано: «Boro in Russia», «народився в Росії». На саркофазі Яна-Казиміра в Парижі – фрагменти Берестецької битви, такі шляхетні крилаті гусари і якісь темні варвари – вся ж справа у художньому осмисленні подій. Як мистецтво подасть образ свого народу, його ментальність – так світ і сприйме. Ми дозволили розкрутитися цій інерції. Ми не зупинили її незаперечними досягненнями людського духу. Усе сподіваємося на майбутнє. А якщо глянути з майбутнього в життя сьогоденне? Які духовні скарби надав сьогоднішній день літератури? Навіть самі ще не осмислили, чого ж ми хочемо від світу.

Дорогі мої, політика – діло сьогоденне, а поезія вічна. У початку було Слово. У початку людства і в початку кожної нації. Кінець Слова може бути кінцем нації. І саме тому, що нам лелека не приніс у колиску Гомера, що «Слово про Ігорів похід» знайшов Мусін-Пушкін, а не, скажімо, Іван Вишенський, тому нам так і тяжко тепер.

Коли я чую назви індіанських річок і гір, і сучасні американці їх вживають, вже не знаючи, що вони колись означали, я думаю про трагедію свого народу. У Пенсильванії бачила «стежку Аппалачів», на межі гір і неба. Апалачів уже нема, залишилася тільки стежка.

А мій народ іде на межі поля і неба. І якби Тарас Шевченко не написав «Заповіт», занедужавши тоді в Переяславі, то хто зна, чи йшов би досі наш народ навіть і по цій межі свого національного буття. А одначе йде. Завдяки своєму геніальному поетові. Вся річ у тому, щоб не урвалася ця можливість творення справжньої поезії. Все потрібно – і йти у вир суспільних проблем, боротьби і протистояння. і писати. Не змарнувати можливостей Слова. Бо добігає кінця XX століття, а ми все ще тільки боремося за право на свою мову.

І ось чому я вдячна вам – не стільки за себе, скільки за те, що ви віддали належне самому феномену письменницької праці. У цих політичних катаклізмах, у шумі й галасі громадянських пристрастей, коли немає коли писати, нема коли творити Слово, – оця скромна подія – вручення літературної премії українському поетові у Вашингтоні – хай свідчить, що все в нас є: і Рух, і громадянська мужність, і той «безсмертний дотик до душі» – поезія.


Вправа 3. Перепишіть подані сполуки слів і словосполучення, усуваючи порушення мовних норм. Назвіть, які правила української літературної мови порушено.
З перших днів взялися до роботи, інформація зі залу засідань Кабінету Міністрів України, відпочивати в Львові, поступати у вищий навчальний заклад, потрібно зачекати пару годин, конференція проходитиме у Чернігові, згідно до розпорядження деканату, відповідно з ухвалою суду, будувати на Україні фабрики й заводи, виступити із цікавою доповіддю, ведучий інженер на стройці, майстерня по ремонту техніки, доброзичливе відношення керівництва установи, найбільш актуальна дискусія, більш дорожчий будинок, найбільш прогресивніший метод, подарувати пам’ятний сувенір, перекласти текст на англійську мову, бути у доброму гуморі, йти з мною до готелю, зустрітись з друзями, один з кращих студентів, ректор з задоволенням відзначив, готуватись до тестування, викладач й студент, річки і озера, крок вперед й зайшов в кабінет, добре володіти англійською й німецькою мовою, проводити передвиборчу агітацію по селам, святкування Дня учителя, звання професора присвоїли Панченку Василю Васильовичу, грамоти за перемогу в студентській олімпіаді вручили Анатолію Дяченку й Юрію Авраменку, з заявою потрібно звернутись в Міськдержадміністрацію, нашому декану Павліченку Петру Федоровичу.
Вправа 4. Відредагуйте речення, уникаючи вживання мовних штампів і виправляючи мовні помилки.
Староста групи справив враження на комісію, склавши іспити на високі оцінки. Сесія й зимові канікули пройшли в студентів на високому рівні. Нас дуже тривожить рівень знань студентів факультету інформаційних технологій. Необхідно взяти нові рубежі в сільському господарстві. Питання охорони зелених насаджень – всенародна справа. В університеті велика увага звертається на вдосконалення організації чергування студентів у гуртожитках. На сьогоднішній день ми маємо певні успіхи в навчанні. У наше розпорядження перейшла бібліотека батька. Наша група розпочала роботу в напрямі підготовки до екзаменів. Підводячи підсумки, ми доходимо до висновку, що студенти економічного факультету пройшли виробничу практику на високому рівні.
Вправа 5. Перепишіть речення, уникаючи тавтології. Які норми порушені в поданих реченнях?
Підводячи підсумки, доходимо до висновку, що застосування новітніх технологій в комп’ютерній сфері допоможе отримати додаткові прибутки. У Національному банку України з’явилась вільна вакансія начальника відділу. На згадку про Київ я подарувала американському вченому пам’ятний сувенір. Фотограф намагався всіх учасників конференції сфотографувати. Польові квіти вражали барвистістю веселкових барв. Поради професора, який викладав мікроекономіку, ми пам’ятаємо і не забуваємо. У звіті деканам потрібно було прозвітувати про виконану впродовж семестру роботу. Головні якості, які повинна мати кожна сучасна людина, – це гуманізм і людяність. Усі студенти на економічному факультеті дружать зі своїми друзями. Влаштовуючись на роботу, кожен повинен написати свою автобіографію. Це явище передове і прогресивне. Під час святкування Дня незалежності з майдану доносились крики людських голосів. Кожна людина повинна мати свої індивідуальні риси. Складаючи річний звіт, кожна кафедра університету звітує про наукові досягнення викладачів і студентів.
Вправа 6. Доберіть по декілька прикладів таких етикетних формул:

а) звертання; б) вітання; в) прохання; г) запрошення; д) подяки; е) вибачення; є) прощання.


Вправа 7. Із-поміж поданих словосполучень на позначення часу оберіть і відредагуйте ті, які утворені з порушенням норм української літературної мови.
Десята хвилина на восьму, о пів на дванадцяту, за чверть шоста, без семи десята, дванадцята хвилина по шостій, чверть на одинадцяту, пів сьомої, сім хвилин дванадцятого, за чверть дев’ята, за двадцять хвилин перша, рівно дванадцята, п’ята хвилина на десяту, через двадцять хвилин, приїду за дві години, буду за добу, звільнюсь через тридцять хвилин, нарада розпочнеться за п’ять хвилин.
Вправа 8. Утворіть речення, увівши до них запропоновані етикетні формули звертання. Поясніть, чому в діловій сфері спілкування фахівці повинні використовувати етикетні формули.
Вельмишановний пане професоре. Вельмишановний Станіславе Миколайовичу. Вельмишановна Оксано Григорівно. Глибокошановний декане. Глибокошановна пані прокурор. Глибокошановна Світлано Олегівно. Шановні колеги. Шановний пане голово. Шановна Лесю Олексіївно. Шановні викладачі економічного факультету. Шановні студенти. Високоповажний пане посол. Високоповажний пане Президенте. Дорогий Вікторе Геннадійовичу. Дорога Оксано Юріївно.
Вправа 9. Прочитайте подані речення. Знайдіть у них комунікативні девіації й поясніть причину їх виникнення.


  1. Удар по воротах до своєї мети не долетів.

  2. Українець-білінгв приїздить до Львова і заходить до кав’ярні. У продавчині він просить: «Дайте мені, будь ласка, каву зі зливками». На це жінка йому відповіла: «У нас є кава з вершками, дуже смачна».

  3. Ситуація в маршрутному таксі.

– Зупиніться, будь ласка на розі.

– Де?


– На розі (сміх пасажирів).

– Скажіть нормально, де зупинитись.


Література

  1. Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність: монографія / С. К. Богдан. – К.: Рідна мова, 1998. – 476 с.

  2. Гриценко Т. Б. Етика ділового спілкування: навч. посібник / за редакцією Т. Б. Гриценко, Т. Д. Іщенко, Т.Ф. Мельничук. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 344 с.

  3. Єрмоленко С. Я. Літературна норма і мовна практика: монографія / С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик, Т.А. Коць та ін. ; за ред. С.Я. Єрмоленко. – Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2013. – 320 с.

  4. Мацько Л. І. Культура української фахової мови: навч. посібник / Л. І. Мацько, Л. В. Кравець. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – 361 с.

  5. Резніченко В. І. Довідник-практикум офіційного, дипломатичного, ділового протоколу та етикету / В. І. Резніченко, І. Л. Михно. – К.: УНВЦ «Рідна мова», 2003. – 479  с.

  6. Руда О. Г. Комунікативні девіації в умовах українсько-російського білінгвізму: монографія / Олена Руда; НАН України, Ін-т укр.. мови. – К., 2009. – 198 с.

  7. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика / М. І. Пентилюк. – К.: Вежа, 1994. – 240 с.

  8. Пентилюк М. І. Ділове спілкування та культура мовлення: навч. посібник / М. І. Пентилюк, І. І. Марунич, І. В. Гайдаєнко. – К.: Центр навчальної літератури, 2010. – 224 с.

  9. Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради: навч. посібник 2-ге вид. стереотип. / Олександр Пономарів. – К.: Либідь, 2001. – 240 с.

Практичне заняття № 2



УСНА ФОРМА КОМУНІКАЦІЇ В ДІЛОВІЙ СФЕРІ

(семінар-презентація)



План

  1. Поняття про культуру ділового спілкування та її складові.

  2. Закони, функції, способи і види спілкування та їх особливості.

  3. Соціальна взаємодія і взаєморозуміння у контексті культури та етики ділового спілкування.

  4. Діловий етикет.

  5. Мистецтво ділового спілкування з іноземцями – представниками європейських країн.



Запитання до вивчення теми

  1. Обґрунтуйте дефініції понять «спілкування» і «комунікація». Поясніть, яка між ними відмінність.

  2. Поясніть, у чому полягає культура ділового спілкування.

  3. Що таке діловий етикет?

  4. Назвіть види ділового спілкування.

  5. На чому були записані перші правила поведінки, знайдені людьми?

  6. На які види поділяється сучасний діловий етикет?

  7. Опишіть загальні правила ввічливості, яких потрібно дотримуватись на роботі.

  8. Яке значення в діловому спілкуванні має одяг людини?

  9. Опишіть особливості чоловічого і жіночого офіційного дрес-коду.

  10. Поясніть, чому повага до інших є обов’язковою умовою ділових стосунків.

  11. Що потрібно знати українцям під час налагодження ділових стосунків із представниками Об’єднаного Королівства Великої Британії?

  12. Назвіть особливості ділового етикету французів.

  13. Які особливості ділового етикету представників Німеччини?

  14. З чого потрібно починати знайомство з представниками італійських ділових кіл?

  15. На що треба звертати увагу українцям, спілкуючись із діловими партнерами з Іспанії?

  16. Яких головних правил повинна дотримуватись людина під час ділових контактів із представниками європейських ділових кіл?


Завдання для формування практичних навичок
Виступи студентів із заздалегідь підготовленими презентаціями на такі теми:

  • Особливості ділового спілкування в українських ділових колах;

  • Стиль сучасної ділової людини;

  • Діловий етикет керівника. Правила спілкування між керівником і підлеглим;

  • Зовнішність як елемент іміджу сучасної ділової людини;

  • Значення невербальних засобів мови у діловій комунікації;

  • Корпоративний імідж;

  • Етикет ділових переговорів із представниками європейських країн;

  • Етикет спілкування з іноземними партнерами через перекладача;

  • Особливості ділового спілкування представників Об’єднаного Королівства Великої Британії;

  • Культура ділового спілкування у Франції;

  • Ділова комунікація та її особливості в Німеччині;

  • Особливості ділового спілкування з представниками італійських й іспанських ділових кіл;

  • Правила ділового спілкування з представниками арабських народів.

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка