Методичні рекомендації до виконання контрольних та індивідуальних завдань для студентів усіх напрямків підготовки. О. Ф. Захарчук, О. М. Ярош. Д.: Національний гірничий університет, 2013. 20 с



Скачати 299.75 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір299.75 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»



ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра філософії
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

для студентів усіх напрямків підготовки

Дніпропетровськ

НГУ


2013

Філософія. Методичні рекомендації до виконання контрольних та індивідуальних завдань для студентів усіх напрямків підготовки. О.Ф. Захарчук, О.М. Ярош. – Д.: Національний гірничий університет, 2013. – 20 с.

Автори:

О.Ф. Захарчук канд. філос. наук, доц.;



О.М. Ярош канд. філос. наук, доц.

Методичні матеріали призначено для самостійної роботи студентів усіх напрямків підготовки під час підготовки до здачі контрольних та індивідуальних робіт з нормативної дисципліни «Філософія».

Розглянуто критерії оцінювання та правила оформлення контрольних та індивідуальних робіт.

Подано рекомендації щодо змісту контрольних та індивідуальних робіт, також наведений перелік джерел, необхідних при виконанні контрольних та індивідуальних робіт.

Рекомендації орієнтовано на активізацію виконавчого етапу навчальної діяльності студентів.
Відповідальний за випуск завідувач кафедри філософії, д-р філос. наук, проф. Ю.О. Шабанова.


ВСТУП
Навчальна дисципліна «Філософія» розрахована на 108 годин, з них: 3 години на тиждень – лекційні, 1 година на тиждень - семінарські, решта – самостійна робота.

На оглядовому лекційному занятті розкриваються вузлові питання, напрями вивчення дисципліни. Програмні питання розглядаються на основі найновіших досягнень сучасної філософії. У ході цих занять студент отримує знання по самостійному вивченню навчального матеріалу.

Самостійна робота включає вивчення рекомендованої літератури, конспектування джерел, підготовку контрольних робіт по філософських проблемах. При виникненні труднощів з вивчення дисципліни "Філософія" студент може звернутися за консультацією до викладача. Самостійна робота повинна вестися систематично і цілеспрямовано, сприяти вдосконаленню знань і умінь студента.

Вивчення курсу закінчується іспитом.

Іспит проводиться в усній або письмовій формі, кожен квиток включає 3 питання.

Студент повинен показати знання навчального матеріалу і уміння оперувати їм, а також власне розуміння проблем, поставлених в квитку.




МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Формування і розвиток сучасної світоглядно-методологічної парадигми неможливе без філософії як теоретичної основи людського світобачення, без розуміння філософії як життєвого завдання. Тому в наш час зростає попит на оволодіння філософією як відповідним типом і способом мислення.

Вивчення курсу покликане забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, високу світоглядно-методологічну культуру студентів. Курс «Філософія» дає можливість студентам отримати необхідні системи знань сучасного рівня розвитку світової філософії та оволодіти умінням застосовувати філософські знання в безпосередній практичній та науковій діяльності.



Головна мета курсу: формування філософських основ світогляду людини, або сукупності поглядів на світ в цілому та ставлення людини до цього світу, шляхом аналізу онтологічних, гносеологічних, аксіологічних, соціальних проблем буття.

Основні завдання курсу

  • Вивчення історії філософії та її органічної складової – історії української філософії, ознайомлення з найбільш відомими авторами філософських систем, їх головними працями;

  • сприяння гуманізації освіти через засвоєння досягнень сучасної філософії, інформації про світ в цілому і ставлення людини до цього світу;

  • вивчення комплексу принципів пізнання як загального методу пізнавальної діяльності;

  • розвиток здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя;

  • формування навичок читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ З ДИЦЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»
Контрольні роботи укладено згідно з робочою програмою з урахуванням різних розділів та тем лекційного курсу.

Перед тим як виконувати контрольну роботу, студент повинен обов`язково прослухати лекції та закріпити теоретичний матеріал на практичних заняттях.

Після прослуховування лекцій студент має право бути допущеним до складання заліку або екзамену. Умовою складання заліку або екзамену є вчасно представлена контрольна робота з дисципліни.

Контрольна робота розглядається як різновид самостійної роботи студентів, що спрямована на формування вмінь самостійно працювати з теоретичним матеріалом, аналізувати найважливіші категорії дисципліни, встановлювати взаємозв`язок між її головними поняттями. У ході виконання контрольної роботи студент має навчитися визначати практичну спрямованість та значущість дисципліни, її зв`язок з іншими науками.

Ознайомившись із тематикою контрольних робіт, студент виконує той варіант контрольної роботи, на який вказує викладач.
Етапи підготовки до написання контрольної роботи

1. Уважно прочитати конспект лекцій.

2. Проаналізувати теоретичний матеріал, що відпрацьовувався на

практичних заняттях.

3. Уважно вивчити тематику контрольних робіт, що запропонована.

4. Підібрати відповідну літературу, у якій відбиваються обрані питання.

5. Зробити стислий конспект з тих питань, що обрано.

6. Обміркувати та проаналізувати теоретичні положення.

7. Конкретно та чітко відповісти на поставлені питання, ілюструючи

виклад конкретними прикладами.

8. Вказати практичну значущість питань, що розглядаються.

9. Вказати літературу, що була використана.


Правила оформлення контрольної роботи

1. Роботу слід писати у зошиті шкільного зразка.

2. На обкладенці зошиту або першому аркуші зошиту студенту слід вказати групу, своє прізвище та ініціали. Також вказати порядковий номер білету контрольної роботи.

3. Чітко відокремлювати питання та розділи роботи.

4. Обсяг контрольної роботи не може перевищувати двох аркушів на одне

питання.


5. Обов`язково вказати літературу, що було використано при підготовці

контрольної роботи.

6. Писати слід чітко та розбірливо.

7. Студент має право відповідати на контрольні питання в будь-якому порядку.


Критерії оцінки контрольної роботи.

Білети з контрольними питаннями видаються студенту викладачем безпосередньо перед початком контрольної роботи. Контрольна робота має виконуватись студентом самостійно, без використання конспекту лекцій, підручників або інших довідкових матеріалів. Час на виконання контрольної роботи складає дві академічні години (1 час 20 хвилин). Якщо студент здає роботу пізніше визначеного терміну, тоді викладач може понизити бал оцінки або взагалі не прийняти роботу, якою би змістовною та правильно оформленою вона не була.



Якщо оцінка контрольної роботи визначається за національною шкалою, шкалою ECTS, або за стобальною шкалою:
1. Оцінка 5 (відмінно) - національна шкала; 90-100 балів –стобальна шкала; А - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • коректного і вичерпного висвітлення усіх запропонованих для розгляду контрольних запитань;

  • вичерпного теоретичного обгрунтування відповідей;

  • наведення прикладів та аналогій відповідних змісту теми запитання;

  • глибоких пізнань теоретичного матеріалу дисципліни, використання положень інших дисциплін;

  • вичерпного обгрунтування тез і пропозицій, що сформульовані у відповідях на поставлені питання, чітка логіка міркувань;

  • вичерпної аргументації та її відповідності точці зору, що відстоюється;

  • коректного використання фактичного матеріалу при відповідях на поставлені питання;

  • вільного володіння понятійним апаратом певної галузі знань, точне використання спеціальних термінів та їх визначень;

  • самостійність висновків;

  • самостійності при відповідях на запитання;

  • чіткості побудови відповіді, доказовості висловлюваних тверджень, аргументації висновків.

2. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 82-89 балів – стобальна шкала; В - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність наведення прикладів та аналогій відповідних змісту теми запитання;

  • відсутність глибоких пізнань теоретичного матеріалу дисципліни, використання положень інших дисциплін.

3. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 74-81 балів – стобальна шкала; С - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність наведення прикладів та аналогій відповідних змісту теми запитання;

  • відсутність глибоких пізнань теоретичного матеріалу дисципліни, використання положень інших дисциплін;

  • відсутність вичерпного обґрунтування тез і пропозицій, що сформульовані у відповідях на поставлені питання, чітка логіка міркувань.

4. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 64-73 балів – стобальна шкала; D - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність вичерпного теоретичного обгрунтування відповідей;

  • відсутність наведення прикладів та аналогій відповідних змісту теми запитання;

  • відсутність глибоких пізнань теоретичного матеріалу дисципліни, використання положень інших дисциплін.

  • відсутність вичерпного обгрунтування тез і пропозицій, що сформульовані у відповідях на поставлені питання, чітка логіка міркувань;

  • відсутність коректного використання фактичного матеріалу при відповідях на поставлені питання.

5. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 60-63 балів – стобальна шкала; Е - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність вичерпного теоретичного обґрунтування відповідей;

  • відсутність наведення прикладів та аналогій відповідних змісту теми запитання;

  • відсутність глибоких пізнань теоретичного матеріалу дисципліни, використання положень інших дисциплін.

  • відсутність вичерпного обґрунтування тез і пропозицій, що сформульовані у відповідях на поставлені питання, чітка логіка міркувань;

  • відсутність коректного використання фактичного матеріалу при відповідях на поставлені питання;

  • відсутність самостійності висновків.

6. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 35-59 балів – стобальна шкала; FX - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність коректного і вичерпного висвітлення усіх запропонованих для розгляду контрольних запитань;

  • самостійності при відповідях на запитання;

  • відсутність інших запропонованих критеріїв оцінювання.

7. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 0-34 балів – стобальна шкала; F - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність усіх запропонованих критеріїв оцінювання.


Питання до модульної контрольної роботи:

1. Визначить предмет філософії та окресліть коло її проблем.

2. Розтлумачте зміст поняття світогляду, наведіть основні типи світогляду.

3. Назвіть та охарактеризуйте основні функції філософії.

4. Яку роль відіграє філософія в суспільстві?

5. Яке філософія має значення для індивіда?

6. Як філософія співвідноситься з релігією?

7. Філософія та наука. Спільні риси та відмінності.

8. Наведіть умови в яких виникла давньогрецька філософія. Як ці умови вплинули на її характер та проблематику?

9. Що таке космоцентризм як принцип світорозуміння людини античності?

10. Філософія мілетської школи. Чим обумовлено її натур-філософський характер?

11. Розкрійте зміст основних ідей піфагорейської школи.

12. Вчення Геракліта про розвиток.

13. Проблема руху в філософії елейської школи (Зенон, Парменід)

14. Теорія атомів Демокріта.

15. Який внесок в розробку філософської проблематики внесли софісти?

16. В чому сутність антропологічного спрямування філософії Сократа?

17. Теорія ідей у вченні Платона.

18. Вчення про матерію та форму як вихідні положення філософії Аристотеля.

19. Розвиток філософії в добу елінізма. Її основні напрямки.

20. Теологічний характер філософії Середньовіччя.

21. Проблема людини в християнській філософії. Філософія Августина Блаженного.

22. Схоластична філософія. Співвідношення віри та знання в філософії Ф. Аквінського.

23. Номіналізм та реалізм. В чому суть проблеми універсалій?

24. Соціально-економічна характеристика епохи Відродження.

25. Гуманістичний напрямок філософії Відродження (Л. Валла, М. Фічіно).

26. Натур-філософський напрямок філософії Відродження (Бруно, Копернік)

27. філософія соціального утопізму (Т. Мор, Т. Компанела)

28. Реформаційний рух та його вплив на філософію Відродження.

29. Загальна характеристика філософії Нового часу.

30. Емпіричний напрямок філософії Нового часу (Ф. Бекон, Т. Гоббс)

31. Сенсуалізм Дж.Локка. Учення про пізнання. Що таке “табула раса”?

32. Раціоналістичний напрямок філософії Нового часу. В чому полягає дуалізм філософії Р. Декарта?

33. Вчення Б. Спінози про субстанцію.

34. Агностицизм Дж. Берклі і Д. Юма.

35. Загальна характеристика філософії французького Просвітництва.

36. Проблема людини, суспільства та Бога в філософії Вольтера.

37. Філософські погляди Ж. Ж. Руссо на суспільство і історію.

38. Що таке географічний детермінізм Монтескье?

39. Етика І.Канта. Категоричний імператив.

40. Вчення І.Канта про пізнання. Головне питання теорії пізнання.

41. Що таке об`єктивний ідеалізм Гегеля?

42. Діалектичний метод в філософії Гегеля.

43. Категорії суб’єкту - об`єкту в філософії Фіхте.

44. Трансцендентальний ідеалізм Шеллінга.

45. Антропологічний матеріалізм Фойєрбаха.

46. К.Маркс і Ф.Енгельс про матеріалістичне розуміння історичного розвитку суспільства. Поняття соціально-економічної формації.

47. Співвідношення базису і надбудови у марксизмі. Форми суспільної свідомості.

48. Проблема свідомості і пізнання у марксизмі. Суспільна природа свідомості та її творчий характер.

49. Світ як воля та уява в філософії А. Шопенгауера.

50. Волюнтаризм Ф.Ніцше. Надлюдина як суб’єкт нової моралі.

51. Теорія свідомого та несвідомого З. Фрейда. Як Фрейд тлумачить походження культури?

52. Теорія архетипів К. Юнга.

53. Філософські погляди С. Гроффа.

54. Загальна характеристика філософії екзистенціалізму.

55. Екзистенція, свобода, вибір, історичність існування за К.Ясперсом.

56. Фундаментальна онтологія М. Гайдеггера.

57. Проблема буття та свободи вибору в філософії Ж. П. Сартра.

58. Характерні риси сциєнтичної філософії.

59. Позитивізм та етапи його розвитку.

60. Філософія американського прагматизму. Технократизм.

61. Особливості української ментальності в контексті формування вітчизняної філософії.

62. Характерні риси філософії доби Київської Русі.

63. Особливості розвитку ренесансної та просвітницької філософії на території України.

64. Вчення Г.С.Сковороди про дві натури і три світи Філософія "серця" та ідея "сродного труда".

65. Філософія Українського романтизму ХІХ ст. (Т. Шевченко, Л. Українка, П. Юркевич)

66. Загальна характеристика української філософії ХХ ст.
МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ СТУДЕНТАМ ЩОДО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ РОБІТ (РЕФЕРАТІВ) З ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»
Теми індивідуальних робіт сформульовані з урахуванням вимог до самостійної роботи студента і розраховані на вміння працювати з алфавітним, тематичним та іншими бібліотечними каталогами по підбору відповідної літератури.

Зміст контрольної роботи повинен повністю відповідати обраній темі (саме тому аспекту однієї з проблем філософії, який міститься в назві теми).

Наприклад, якщо тема звучить „У чому полягає специфіка філософії? Чим вона відрізняється від науки і мистецтва?”, то треба провести саме порівняльний аналіз цих форм людської діяльності, а не давати тільки їх детальний огляд окремо. Тому треба звертати увагу на формулювання теми.

Матеріал в контрольній роботі повинен бути викладений послідовно, з відповідними висновками з досліджуваної проблеми.

Звичайно для розкриття теми недостатньо користуватися лише підручником. Тому студент повинен використовувати в роботі і спеціалізовані дослідження, що стосуються обраної теми.

Можна користуватися навчальною літературою, що не входить до рекомендованої літератури. Студент може її підібрати цілком самостійно.


Мета виконання контрольної роботи.

Студент повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Опрацювавши необхідну літературу, студент повинен узагальнити отриману інформацію, засвоює основні поняття, визначає й усвідомлює вузлові моменти теми.


Підготовка до виконання контрольної роботи.

У відповід­ності з темою контрольної роботи й орієнтовним планом до неї студент підбирає у бібліотеці літературу та вивчає її. Вихо­дячи з власних переконань або наявної літератури, він може скласти власний план (3-4 питання). Після вивчення літератури потрібно викласти суть кожного питання.


Викладення та оформлення результатів дослідження.

1. Заголовок (назва) - наприклад:

«Основні напрямки філософії Нового часу».

Назва є коротким формулюванням, яке відображає тему, ідею, предмет дослідження і формулюється з урахуванням вимог до самостійної роботи студента. Заголовок виноситься на титульний листок реферату. На титульному листі студент указує також назву ВУЗУ, кафедри, своє прізвище й ініціали, вчений ступінь, звання, прізвище й ініціали викладача, дату написання роботи.

2. План – це система заголовків частин роботи із зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. План є інформативним елементом, оскільки дає коротке уявлення про проблематику, що розробляється, про логіку викладення та актуальність, наукову і практичну значимість обраної теми. План розміщується на початку (після титульного листка) чи у кінці роботи.

Наприклад:

Тема: «Основні напрямки філософії Нового часу»

План:


1. Вступ - 1

2. Емпіричний напрямок філософії Нового часу - 2-4



  1. Раціоналістичний напрямок філософії Нового часу - 3-7

  2. Критика емпіризму та раціоналізму у новоєвропейській

філософії - 7-9

  1. Висновки - 10

3. Вступ – містить обгрунтування практичної та теоретичної актуальності проблеми, зазначеної для вивчення. У вступі необхідно сформулювати основне питання дослідження та цілі й завдання, які витікають із нього. Вирішення цих цілей та завдань дозволить реалізувати основну ціль дослідження. У вступі доцільно також обговорити термінологічні особливості роботи з тим, щоби попередити неадекватне її прочитання.

4. Основний зміст – це та частина роботи, у межах якої реалізуються дослідницькі завдання, що були сформульовані у вступі. Тут важливо витримати послідовність викладення, логічну коректність та здатність довести (проаналізувати) положення, що висуваються для доведення чи аналізу.

Увага в рефераті акцентується на нових відомостях, визначається доцільність звертання до тих чи інших проблем, книжок чи статей.

Необхідно вживати терміни, властиві даній науці, уникаючи незвичних понять і символів, складних граматичних зворотів. Для цього доцільно на початку дослідження опрацювати специфічні терміни, використовуючи спеціальні словники. Рекомендується також включати до реферату схеми і таблиці, якщо вони допомагають розкрити основний зміст проблеми і скорочують обсяг реферату.

5. Висновки. У висновках підводиться підсумок дослідження, себто він містить отримані висновки як вирішення тих завдань, які були сформульовані у вступі. Студент може охарактеризувати перспективи подальшої розробки теми, а також показати проблеми, які виходять за межі даного дослідження - мають самостійне значення та значний інтерес.

6. Бібліографія – це список літератури, що містить джерела, які були використані у роботі над темою та підпорядковані посилання. Бібліографія має науковий інтерес, оскільки містить інформацію про джерела, що мають відношення до дослідження.


Правила оформлення бібліографічних описів.

При оформленні бібліографічного списку слід вказувати наступні елементи: прізвища та ініціалів автора, назви книги, місця і роки її видання, сторінки, з якої взята цитата. Для статей із журналів, збірників указують прізвища й ініціали автора, назва статті, потім назва журналу чи збірника статей із указівкою року видання і номеру чи випуску. Для газетної статті крім назви і року видання вказують також дату.



Вимоги до індивідуальної проботи.


  • 8-11 сторінок машинописного тексту, або 10-15 сторінок тексту, написаного від руки;

  • на першій сторінці вказується тема, план роботи, використана література;

  • відповідь на кожне питання плану виділяється;

  • роботу пишуть охайно і розбірливо, прагнучи якомога повніше висвітлити зміст питань плану і теми в цілому;

  • Обкладинка оформляється за зразком:

Зразок оформлення титульного аркуша індивідуальної контрольної роботи



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

 

  Юридичний факультет



Кафедра філософії

   


 

РЕФЕРАТ

З дисципліни «Філософія»

на тему: «Основні напрямки філософії Нового часу»

 

  



Виконав(ла):

студент(ка) групи:

(вказати шифр групи)

(вказати прізвище та

ініціали)
Перевірив(ла):

(вказати посаду, прізвище

та ініціали вакладача)

 

Дніпропетровськ



2013

Критерії оцінки індивідуальної роботи.

Індивідуальна робота маює бути здана викладачу у термін, визначений ним під час зустрічі зі студентами на початку семестру та консультації з приводу написання, оформлення, здачі та визначення критеріїв їх оцінки. Якщо студент здає роботу пізніше визначеного терміну, тоді викладач оцінює її на один бал нижче, яким би змістовним та правильно оформленим вона не була.



Якщо оцінка індивідуальної роботи визначається за п’ятибальною шкалою, тоді:
1. Оцінка (відмінно) 5 - національна шкала; 90-100 балів –стобальна шкала; А - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відповідність заявленої теми змісту реферату;

  • вчасність подачі реферату;

  • самостійність висновків;

  • творчий підхід до суті проблеми;

  • оригінальність теми;

  • залучення до аналізу першоджерел;

  • джерельна база (не менше 3-4 джерел);

  • структурованість матеріалу (якість плану);

  • використання сучасних публікацій та першоджерел.

2. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 82-89 балів – стобальна шкала; В - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

- відсутність використання сучасних публікацій;

  • відсутність оригінальності теми.

3. Оцінка 4 (добре) - національна шкала; 74-81 балів – стобальна шкала; С - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність використання сучасних публікацій;

  • відсутність оригінальності теми;

  • відсутність першоджерел.

4. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 64-73 балів – стобальна шкала; D - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність використання сучасних публікацій;

  • відсутність оригінальності теми;

  • відсутність першоджерел;

  • відсутність творчого підходу до суті проблеми;

  • відсутність самостійності висновків.

5. Оцінка 3 (задовільно) - національна шкала; 60-63 балів – стобальна шкала; Е - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність використання сучасних публікацій;

  • відсутність оригінальності теми;

  • відсутність першоджерел;

  • відсутність творчого підходу до суті проблеми;

  • відсутність самостійності висновків;

  • відсутність структурованості матеріалу (неякісний план роботи).

6. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 35-59 балів – стобальна шкала; FX - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність використання сучасних публікацій;

  • відсутність оригінальності теми;

  • відсутність першоджерел;

  • відсутність творчого підходу до суті проблеми;

  • відсутність самостійності висновків;

  • відсутність структурованості матеріалу (неякісний план роботи);

  • відсутність відповідності заявленої теми змісту реферату.

7. Оцінка 2 (незадовільно) - національна шкала; 0-34 балів – стобальна шкала; F - оцінка ECTS, відповідає таким критеріям:

  • відсутність усіх запропонованих критеріїв оцінювання.


Тематика індивідуальних робіт:

  1. Основні підходи до визначення філософії.

  2. Концепт філософської проблеми. Еволюція філософської проблематики в історії філософії.

  3. Проблема взаємовідносин історії філософії і культурних традицій.

  4. Генезис філософії. Виникнення (початок) філософії як філософська проблема.

  5. Філософська гносеологія. Категорії «суб’єкта» и «об’єкта», види їх інтерпретації.

  6. Сформулювати особливості філософського знання і філософської діяльності.

  7. Предмет філософії.

  8. Функції філософії в суспільстві.

  9. Давньоіндійська філософія: «Упанішади», джайнизм, брахманистські вчення.

  10. Релігійно-філософське вчення буддизму.

  11. Специфіка давньокитайської філософії: конфуціанство, даосизм.

  12. Основні школи ранньої грецької філософії. Загальний нарис і класифікація.

  13. Класична давньогрецька філософія: Сократ и Платон.

  14. Класична давньогрецька філософія: Аристотель.

  15. Эліністично-римська філософія: стоїцизм и неоплатонізм.

  16. Формування середньовічної філософії та її особливості. Патристика. Августин Блаженний.

  17. Середньовічна філософія: спор про універсалії. Реалісти (Ансельм Кентерберійський, П’ер Абеляр).

  18. Спор про універсалії. Номіналізм, термінізм, концептуалізм.

  19. Взаємовідносини філософії і теології, знання і віри у вченні Фоми Аквинського.

  20. Філософія доби Відродження. Основні мотиви і проблематика.

  21. Раціоналізм в філософії Нового часу (Декарт, Спіноза, Лейбніц).

  22. Емпіризм в філософії Нового часу (Ф. Бекон, Д. Локк, Дж. Берклі).

  23. Критична філософія І. Канта.

  24. Філософський синтез Г. В. Ф. Гегеля.

  25. Філософія марксизму (практика, відчуження та його подолання, конфліктно-радикальна теорія соціального розвитку, суспільно-економічні формації)

  26. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: А. Шопенгауер.

  27. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: екзистенціалізм С. К’єркегора.

  28. Ірраціоналізм в філософії ХIX ст.: «Філософія життя» Ф. Ніцше.

  29. Позитивістська філософія XIX ст.: О. Конт, Г. Спенсер, Дж. Ст. Мілль.

  30. Неокласичні напрямки: неокантіанство (Баденська і Марбургська школи).

  31. Неокласичні напрямки: неогегельянство (Ф. Бредлі, Д. Мак-Таггарт, А. Кожев).

  32. Академічна "Філософія життя": В. Дільтей, Г. Зіммель.

  33. Філософські ідеї у літературі Давньої Русі.

  34. Філософія Г. Сковороди.

  35. Філософські погляди П. Юркевича.

  36. Основні філософські напрямки ХХ ст. Сучасний етап розвитку філософії.

  37. Філософські і релігійно-етичні проблеми в російської філософії і літературі: Ф.М. Достоєвський, Л.М. Толстой, Вл. Соловйов, В.В. Розанов, Л. Шестов.

  38. Філософський аналіз несвідомого: психоаналіз (З. Фрейд, К.Г. Юнг, Е. Фромм). Вплив психоаналітичної течії на світову філософію і культуру.

  39. Філософська антропологія (М. Шелер, Х. Плеснер).

  40. Феноменологія Э. Гуссерля.

  41. Німецький екзистенціалізм: М. Хайдегер.

  42. Німецький екзистенціалізм: К. Ясперс.

  43. Французький екзистенціалізм: Ж.-П. Сартр, А. Камю.

  44. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, християнський еволюціонізм Тейяра де Шардена, персоналізм).

  45. Філософія логістичного аналізу: Г. Фреге, Б. Рассел.

  46. Філософія Вінського гуртка і Львовсько-Варшавської школи. Основні характеристики.

  47. Філософія науки (К. Поппер, Т. Кун, П. Фейерабенд).

  48. Сучасна лінгвістична філософія: Л. Вітгенштейн, Дж. Остін, Дж. Р. Сёрл.

  49. Західно-європейська філософія 60-70-х р.: Франкфуртська школа (Й. Хабермас, Т. Адорно, Г. Маркузе).

  50. Французький структуралізм: Р. Барт, Ж. К. Леві-Стросс, М. Фуко, Ж. Лакан.

  51. Основні характеристики філософії «постмодерну» і постструктуралізму: Ж. Делез, Ф. Гваттарі, Ж. Дерріда, Ж. Бодрійяр.

  52. Філософська онтологія. Типи онтологій. Варіативність і змістовність.

  53. Категорії «свідомість» та «ідеальне» в філософії. Індивідуальна і суспільна свідомість. Свідомість і мова.

  54. Образ природи в історії людської культури. Типи взаємовідносин людини і природи. Глобальні проблеми сучасності.

  55. Агностицизм і проблеми пізнання в історії філософії.

  56. Проблема істини в філософії. Основні підходи і інтерпретації.

  57. Філософська методологія: загальні інтелектуальні процедури (абстрагування, моделювання, уявний експеримент).

  58. Філософська методологія: діалектика.

  59. Філософська методологія: герменевтика.

  60. Філософська методологія: структурний підхід.

  61. Філософська методологія: компаративістика і діахронія.

  62. Філософська методологія: сінхронія.

  63. Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Філософські теорії суспільства. (колективістські, індивідуалістичні, релігійні, конфліктні).

  64. Людина в історії (особистість, група, соціум). Проблема сенсу історії.

  65. Проблема спрямування історичного процесу. Типології історичних стадій.

  66. Філософське уявлення про культуру. Культура і цивілізація.

  67. Людина як об’єкт філософського аналізу. Проблема якості людського існування.

  68. Релігійна складова філософського знання. Релігійна віра як проблема філософії.

  69. Природне і суспільне у людині. Біологізм і соціологізм в інтерпретації цього співвідношення.

  70. Філософські теорії антропогенезу.

  71. Екзистенціальні проблеми людського існування: життя і смерть, доля і свобода.

72. Категорія Буття. Який вона має філософський сенс та специфіку?

73. Що таке матерія? Спосіб та основні форми її існування.

70. Чим відрізняються такі поняття як дух, душа, свідомість? В чому

полягає сутність та особливості свідомості?

71. Проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.

72. Розкрійте сутність проблеми взаємовідносин людини та суспільства.

73. Як взаємодіють матеріальні і духовні сторони суспільного життя?

74. Суспільна свідомість та її структура.

75. Суспільна психологія та ідеологія. В чому полягає їх специфічна роль у

суспільстві?


Рекомендована література:

  1. Матеріали методичного забезпечення філософських дисциплін для студентів всіх спеціальностей, які навчаються екстерном / Упоряд.: Ю.О.Шабанова, Ю.М. Пазиніч. – Д.: Національний гірничий університет, 2008. – 55 с.

  2. Матеріали методичного забезпечення дисципліни «Філософія» для заочної форми навчання для студентів усіх спеціальностей. Упорядник Т.В. Журавльова.-Д.: Національний гірничий університет, 2009.- 15 с.

  3. Методичні рекомендації щодо написання рефератів із гуманітарних дисциплін (психологія, релігієзнавство, філософія, культурологія), які викладаються в технічному ВУЗІ. Для студентів усіх спеціальностей./ Нормативно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу:Навч. метод. посібник МОН/В.О. Салов, О.І. Додатко, Т.В. Журавльова.

  4. Методичні рекомендації щодо підготовки та участі в семінарських заняттях із гуманітарних дисциплін (філософія, релігієзнавство, УЗК, психологія) для студентів денної форми навчання для всіх спеціальностей і розраховані на освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра, спеціаліста. Для студентів усіх спеціальностей./ Нормативно-методичне забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Навч. метод. посібник МОН/В.О. Салов, О.І. Додатко, Т.В. Журавльова.


Додаткова література:

  1. Введение в философию. В 2ч. М., 1989.

  2. Ильенков Э.В. Философия и культура. М., 1991.

  3. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М., 1990.

  4. Мифы народов мира. Энциклопедия. В 2 т., М., 1994.

  5. Философская энциклопедия. В 5 т., 1960-1970.

  6. Антология мировой философии. В 4 т., М., 1969-1972.

  7. Лосев А.Ф. История античной философии в конспектном изложении. М., 1989.

  8. Асмус В.Ф. Античная философия. М., 1979.

  9. Чанышев А.Н. Курс лекций по древний философии. М., 1981.

  10. Соколов В.В. Средневековая философия. М., 1979.

  11. Мир философии. В 2 ч., М., 1991.

  12. Кузнецов В.П. Немецкая классическая философия второй половины ХYIII века – начало ХІХ века. М., 1989.

  13. Современная западная философия. Словарь. М., 1991.

  14. Філософія. Підручник для вузів (ред. Заіченка Г.А.) Київ., 1995.

  15. Філософія. Курс лекцій (ред.Бичко І.В.) Київ., 1994.

  16. Петрушенко В.Л. Навчальний посібник. Львів., 2002.

  17. Філософія. Навчальний посібник (ред. Надольного І.Ф.) Київ., 1997.

  18. Радугин А.А. Философия. Курс лекций. М., 1999.

  19. Спиркин А.Г. Философия. Учебник. М., 2001.


Першоджерела:

  1. Августин Блаженный. Исповедь // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – Т. 1.

  2. Августин Блаженный. О граде Божием // Августин Блаженный. Творения: Пер. с лат. – СПб.-К., 1998. – ТТ. 3-4.

  3. Александров В.И. О соотношении философии и метафизики // Философские исследования. – М., 2002. – №. 3-4.

  4. Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

  5. Аристотель. Категории // Аристотель. Соч.: В 4-х т.: Пер. с древнегреч. – М., 1978. – Т.2.

  6. Аристотель. Метафизика / Аристотель.: Пер. с древнегреч. – Ростов-на-Дону, 1999.

  7. Бердяев Н.А. Философия свободного духа // Бердяев Н.А. Диалектика божественного и человеческого. – М., 2003.

  8. Бычко А.К. Народная мудрость Руси: анализ философа. – К., 1988.

  9. Бичко І.В. Ментальна співзвучність української та європейської філософської традицій: “Кордоцентричні мотиви” // Київські обрії: історико-філософські нариси. – К., 1997.

  10. Вебер А. Принципиальные замечания к социологии культуры // Вебер А. Избранное: Кризис европейской культуры: Пер. с нем. – СПб., 1999.

  11. Вебер М. “Объективность” социально-научного и социально-политического познания // Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. – М., 1990.

  12. Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера. – М., 1989.

  13. Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление // Вернадский В.И. О науке. – Дубна, 1997. – Т. 1.

  14. Гадамер Х.-Г. Истина и метод: Основы философской герменевтики: Пер. с нем. – М., 1988.

  15. Гегель Г.В.Ф. Лекции по истории философии: Пер. с нем.–СПб.,1993.–Кн. 1.

  16. Гегель Г.В.Ф. Лекции по философии истории: Пер. с нем. – СПб., 1993.

  17. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: Пер. с нем. – М., 1974. – Т. 1. Наука логики.

  18. Гейзенберг В. Физика и философия: Часть и целое. – М., 1989.

  19. Гуссерль Э. Картезианские размышления: Пер. с нем. – СПб., 1998.

  20. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и философия // Гуссерль Э. Философия как строгая наука: Пер. с нем. – Новочеркасск, 1994.

  21. Декарт Р. Начала философии // Декарт Р. Избр. произв.: Пер. с фр. М., 1950.

  22. Декарт Р. Размышления о первой философии // Декарт Р. Соч.: В 2-х т.– М., 1994. – Т.2.

  23. Декарт Р. Рассуждения о методе, чтобы верно направлять свой разум и отыскивать истину в науках // Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989. – Т.1.

  24. Дильтей В. Введение в науки о духе [предисловие] // Зарубежная эстетика и теория литературы XIX-XX вв. Трактаты, статьи, эссе. – М., 1987.

  25. Дильтей В. Типы мировоззрения и обнаружение их в метафизических системах // Культурология. ХХ век. – М., 1995.

  26. Ефимов Ю.И. Философские проблемы теории антропосоциогенеза. – Л., 1981.

  27. Кант И. Критика чистого разума: Пер. с нем. – М., 1994.

  28. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, которая может появиться как наука // Кант И. Соч.: В 8-ми т.: Пер. с нем.– М., 1994. – Т. 4.

  29. Капица С.П., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Синергетика и прогнозы будущего. – М., 2003.

  30. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. – СПб., 2002.

  31. Корет Э. Основы метафизики: Пер. с нем. – К., 1998.

  32. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с англ. – М., 2002.

  33. Лейбниц Г.-В. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1983. – Т. 2.

  34. Лейбниц Г.-В. Рассуждение о метафизике // Лейбниц Г.-В. Сочинения в четырех томах. – М., 1982. – Т. I.

  35. Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. В 3-х т. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: Пер. с нем. – 2-е изд. – М., 1960-1962, тт. 23-25.

  36. Ницше Ф. Так говорил Заратустра // Ницше Ф. Сочинения в 2 т.: Пер. с нем. – М., 1990. – Т. 2.

  37. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

  38. Пригожин И., Стенгерс И. Время, хаос, квант: Пер. с англ. – М., 1999.

  39. Роулендс М. Философ на краю Вселенной: Пер. с англ. – М., 2005.

  40. Спенсер Г. Прогресс, его закон и причина // Спенсер Г. Опыты научные, политические и философские: Пер. с англ. – Минск, 1998.

  41. Спиноза Б. Избранное: Пер. с голл. и лат. – Минск, 1999.

  42. Тейяр де Шарден П. Феномен человека: Пер. с фр. – М., 1987.

  43. Тойнби А.Дж. Постижение истории: Пер. с англ. – М., 1991.

  44. Тоффлер А. Футурошок: Пер. с англ. – СПб., 1997.

  45. Уитроу Дж. Естественная философия времени: Пер. с англ. – Изд. 3-е, стереотипное. – М., 2004..

  46. Фейерабенд П. Против метода. Очерк анархистской теории познания: Пер. с англ. – М., 2007.

  47. Фихте И.Г. Основные черты современной эпохи // Фихте И.Г. Сочинения в двух томах: Пер. с нем. – СПб., 1993. – Т. ІІ.

  48. Фома Аквинский. Сумма теологии: Пер. с лат. – К.- СПб., 2007.

  49. Фукуяма Ф. Конец истории? // Вопросы философии. – 1990. – № 3.

  50. Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: Последствия биотехнологической революции: Пер. с англ. – М., 2004.

  51. Хайдеггер М. Бытие и время: Пер. с нем. – М., 1997.

  52. Хайдеггер М. Европейский нигилизм // Хайдеггер М. Время и бытие: Статьи и выступления: Пер. с нем. – М., 1993.

  53. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций: Пер. с англ. – М., 2003.

  54. Хокинг С. Черные дыры и молодые вселенные: Пер. с англ. – СПб., 2001.

  55. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – М., 1993. – Т. 1. Гештальт и действительность.

  56. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки морфологии мировой истории: Пер. с нем. – Минск, 1999. – Т. 2. Всемирно-исторические перспективы.

  57. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – 2-е изд. – М., 1961. – Т. 21.

  58. Эразм Роттердамский. Диатриба, или Рассуждение о свободе воли // Эразм Роттердамский. Философские произведения: Пер. с лат. и нем. – М., 1987.

  59. Ясперс К. Смысл и назначение истории: Пер. с нем. – М., 1991.


Ярош Олексій Миколайович

Захарчук Олексій Феліксович
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

для студентів усіх напрямків підготовки

Дозволяється рукопис розмістити на сайті кафедри Державного ВНЗ «НГУ» зі збереженням авторських прав відповідно до СВО НГУ – 09.

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ (наказ №202 від 22.06.09)

Затверджено науково-методичним центром, розглянуто на засіданні редакційної ради ДВНЗ «НГУ» 01.04. 2014 р.

Секретар редакційної ради ДВНЗ «НГУ» О.І. Додатко





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка