Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни «методика викладання у вищій школі»



Скачати 489.82 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації08.11.2016
Розмір489.82 Kb.
  1   2   3
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет суспільних наук і міжнародних відносин

Кафедра міжнародних відносин

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ З ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

Дніпропетровськ

2012

Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни «Методика викладання у вишій школі» [Текст] / Уклад. О.С. Двуреченська. – Дніпропетровськ: Грані, 2012. – 33 с.

Рецензенти:

кандидат історичних наук Жеребцова Л.Ю., доцент кафедри природничих та соціально-гуманітарних дисциплін Центру заочної та вечірньої форми навчання;

кандидат історичних наук Колісник Д.В., доцент кафедри історії та політичної теорії Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет».

Рекомендовано до друку Вченою радою факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (протокол № 7 від 15 березня 2012 р.).


Уміщено плани семінарських занять, методичні вказівки щодо їх виконання, теми доповідей з проблематики семінарських занять, перелік рекомендованих джерел та літератури, запитання та завдання для самоконтролю. Для студентів Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара спеціальності «Міжнародні відносини».

© Двуреченська О.С., 2012

© Видавництво «Грані», 2012



ВСТУП
Курс «Методика викладання у вищій школі» є нормативною навчальною дисципліною професійної та практичної підготовки студентів спеціальності 8.03020101 освітньо-кваліфікаційного рівня магістр. Дисципліна викладається протягом другого навчального семестру.

Мета курсу «Методика викладання у вищій школі» полягає у формуванні у студентів, що отримують освіту за напрямом «Міжнародні відносини» системи знань про закономірності навчально-виховного процесу у вищій школі та практичних навичок викладання профільних дисциплін.

У рамках курсу «Методика викладання у вищій школі» розглядаються нормативно-правові засади вищої освіти в Україні, наукові засади методики викладання фахових дисциплін, основні педагогічні методи і засоби викладання, психологічні та комунікативні аспекти викладання у вищій школі, провідні форми організації навчально-виховного процесу у вищій школі, форми самостійної роботи студентів та форми контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищій школі.

Навчальним планом у межах курсу передбачені семінарські заняття. Мета семінарських занять полягає у закріпленні теоретичних знань, отриманих на лекційних заняттях та під час самостійної роботи студентів, вмінні використовувати знання суміжних дисциплін, працювати з додатковими джерелами та літературою. Також семінарські заняття передбачають прищеплення навичок аналізу та узагальнення набутої інформації, розвиток пізнавальної активності, самостійне використання знань у навчальній обстановці, ділових іграх. Знання, отримані при вивченні дисципліни «Методика викладання у вищій школі», мають практичне застосування у подальшій професійній діяльності студента.

Пропонується декілька форм проведення семінарських занять: розгорнута бесіда, усні повідомлення студентів, семінар-дискусія, обговорення письмових робіт студентів, ділові ігри.

У плані кожного семінарського заняття містяться методичні рекомендації (питання або уточнення до теми). Їх мета полягає у конкретизації тематичного плану, певного спрямування пошукової та дослідницької роботи студента.

З метою більш детального та глибокого вивчення окремих проблем та дискусійних питань передбачається підготовка студентами рефератів та доповідей. У залежності від обсягу, актуальності та дискусійності питання доповідь може бути підготовлена групою студентів у вигляді співдоповідей.

Оцінка роботи студента на семінарському занятті є диференційованою і залежить від повноти та логічної стрункості виступу, обґрунтованості, самостійності та оригінальності суджень, науковості висновків та їх зв’язку з практикою, рівня опрацювання джерел, використання сучасних методів дослідження та актуальних прикладів з практики методики викладання фахових дисциплін. Для оцінки письмових доповідей додаються такі критерії як співвідношення змісту реферату (доповіді) і теми, стиль і оформлення реферату (доповіді).

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати: нормативно-правові засади організації навчально-виховного процесу в вищій школі в Україні; традиційні та інноваційні методи та засоби викладання фахових дисциплін у вітчизняній та зарубіжних вищіх школах, провідні засади організації та проведення різних форм навчально-виховного процесу; основні комунікаційні та психологічні прийоми викладання; форми самостійної роботи студентів та форми контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів у вищій школі; форми методичної роботи у навчальному закладі.

Підготовлений фахівець повинен вміти: правильно визначати цілі, зміст, методи, засоби і форми викладання фахових дисциплін, методично правильно організовувати навчальний процес, науково-дослідну та навчально-дослідну роботу студентів, методично правильно організовувати систему контролю та сприяти формуванню професійних умінь та навичок студентів.



Дані методичні вказівки містять план семінарських занять, перелік контрольних питань та завдань для студентів та список рекомендованих джерел та літератури.

ТЕМА 1. Особливості української та зарубіжних систем вищої освіти (2 години, форма – бесіда з доповідачем, дискусія).


  1. Види систем вищої освіти.

  2. Системи вищої освіти в Україні:

  • нормативно-правове забезпечення вищої освіти в Україні;

  • структура та принципи діяльності;

  • особливості управління вищою освітою в Україні;

  • вища освіта в Україні і Болонський процес.

  1. Зарубіжні системи вищої освіти: переваги та недоліки (за власним вибором).


Теми доповідей:

  1. Становлення та розвиток вищої освіти в Україні.

  2. Проблеми реформування вищої освіти в Україні на початку ХХІ ст.

  3. Переваги та недоліки в роботі та організації навчання приватних вищих навчальних закладів.

  4. Нормативно-правові засади організації навчального процесу в Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара.


Рекомендована література:

  1. Алексюк A.M. Педагогіка вищої освіти України. Історія та теорія [Текст] / А.М. Алексюк. – К., 1998.

  2. Болонський процес: перспективи і розвиток у контексті інтеграції України в європейський простір вищої освіти [Текст]: монографія / За ред. B.М. Бебика. – К., 2004.

  3. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний по­сібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст] / С.С. Вітвицька. – К., 2003.

  4. Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») [Текст]. – К., 1994.

  5. Закон України «Про вищу освіту» [Текст] // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 16.

  6. Закон України «Про освіту» [Текст]. – К., 1991.

  7. Корсак К.В. Світова вища освіта (Порівняння і визначення закордонної квалі­фікації і дипломів) [Текст] / К.В. Корсак. – К., 1997.

  8. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болон­ського процесу (документи і матеріали 2003—2004 pp.) [Текст]. – Тернопіль, 2004.

  9. Педагогіка вищої школи [Текст]: Навч. посіб. / За ред. З.Н. Курлянд – К., 2007.

  10. Пивнева Л.Н. Высшая школа США: социально-политический аспект [Текст] / Л.Н. Пивнева. – Харьков, 1992.

  11. Положення про вищий державний навчальний заклад [Текст] // Освіта України: Нормативно-правові документи. – К., 2001.

  12. Положення про державний вищій (навчальний) заклад освіти [Текст] // Освіта в Україні: Збірник нормативних актів. – Харків, 1999.

  13. Положення про кредитно-модульну організацію навчального процесу [Текст] / Розроб. В.О.Салов. – Д., 2004.

  14. Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) [Текст] // Освіта України: Збірник нормативних актів. – Харків, 1999.

  15. Про затвердження «Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу» / Наказ ректора ДНУ від 21.09.2005 р. № 1000

  16. Слепкань 3. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі [Текст] / З. Слепкань. – К., 2005.

  17. Сучасні системи вищої освіти: Порівняння для України [Текст] / За заг. ред. В. Зубка. – К., 1997.


Методичні вказівки:
Під час дослідження теми варто надати загальну характеристику основних існуючих видів систем вищої освіти, як-то: однорівнева, ступенева, багаторівнева. Рекомендується з’ясувати спрямованість, переваги та недоліки в організації навчального процесу, притаманному кожній системі вищої освіти, а також визначити до якої системи належить українська система вищої освіти.

До основних нормативно-правових актів, які регулюють функціонування вищої освіти в Україні, належать Конституція України, закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, інших міністерств, міжнародні документи (зокрема, Спільна декларація міністрів освіти Європи «Європейський простір у сфері вищої освіти»), нормативно-правові документи вищих навчальних закладів. Варто звернути увагу, що згідно з законом «Про вищу освіту», міжнародні договори в сфері вищої освіти мають пріоритет над національним законодавством. Під час вивчення нормативно-правової бази вищої освіти в України рекомендується приділити увагу системі та структурі освіти, принципам освіти, існуючим в Україні освітнім та освітньо-кваліфікаційним рівням, державним стандартам вищої освіти, типам вищих навчальних закладів, рівням акредитації вузів, формам навчання, характеристиці учасників навчально-виховного процесу. Користуючись нормативно-правовими документами, рекомендується охарактеризувати систему управління українською вищою освітою.

У 2005 р. міністр освіти України С.М. Ніколаєнко підписав Болонську декларацію, що започаткувало приєднання української держави до загальноєвропейського простору вищої освіти. Рекомендується звернути увагу на досягнення України в цьому процесі, а також складнощі, які виникли під час адаптації національної системи вищої освіти до європейських стандартів. Як вплинуло приєднання України до Болонського процесу на зміни у методики викладання в вищій школі?

Характеризуючи системи зарубіжної вищої освіти рекомендується розкрити особливості, з’ясувати переваги та недоліки, можливості залучення позитивного досвіду в організації системи вищої освіти в інших країнах в Україні.


Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Назвіть види систем вищої освіти.

  2. Яка система вищої освіти існує в Україні?

  3. Які нормативно-правові акти забезпечують функціонування системи вищої освіти в Україні?

  4. Охарактеризуйте основні принципи освіти в Україні.

  5. Розкрийте структуру системи вищої освіти в Україні.

  6. В чому полягають особливості управління вищою освітою в Україні?

  7. Визначте сутність Болонського процесу.

  8. Визначте особливості впровадження кредитно-модульної системи в Україні.



ТЕМА 2. Учасники навчально-виховного процесу у вищій школі (2 години, форма – бесіда з доповідачем, дискусія).


  1. Класифікація учасників навчально-виховного процесу у вищій школі в Україні.

  2. Особливості та напрями професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи.

  3. Педагогічна культура викладача вищої школи.

  4. Студент як суб’єкт та об’єкт навчально-виховного процесу у вищій школі.


Теми доповідей:

  1. Права та обов’язки студента і викладача Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара.

  2. Роль ораторського мистецтва у професійно-педагогічній діяльності викладача.

  3. Роль викладача вищої школи у формуванні світогляду студентів.

  4. Особисті якості викладача.

  5. Взаємозв’язок навчально-виховного процесу і проблем адаптації студентів до студентського колективного життя.

  6. Викладач вищої школи очима студентів.


Рекомендована література:

  1. Алексюк A.M. Педагогіка вищої освіти України. Історія та теорія [Текст] / А.М. Алексюк. – К., 1998.

  2. Буланова-Топоркова М.В. Педагогика и психология высшей шко­лы [Текст] / М.В. Буланова-Топоркова. – Ростов-на-Дону, 2002.

  3. Бутенко Н.Ю., Грущенко Л.М. Педагогічна практика: підготовка та реалізація [Текст] / Н.Ю. Бутенко, Л.М. Грущенко. – К., 2005.

  4. Буцик І.М. Вплив методів навчання на розвиток навчально-пізнавальної діяльності студентів [Текст] / І.М. Буцик // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 59. – С. 40 – 49.

  5. Ващик Т.І. Фактори впливу на формування професійної компетентності викладачів // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2006. – Вип. 99. – С. 389 – 394.

  6. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний по­сібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст] / С.С. Вітвицька. – К., 2003.

  7. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи [Текст] / С.С. Вітвицька: Навч. посіб. За модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К., 2005.

  8. Головенко О.М. Про педагогічну майстерність викладача ВНЗ [Текст] / О.М. Головенко // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. – К., 1996. – Вип. 5. – С. 22 – 35.

  9. Грабовська Т.О. Складові професійного становлення викладача [Текст] / Т.О. Грабовська // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип. 90. – С. 272 – 276.

  10. Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності [Текст] / О.І. Гура. – К., 2005.

  11. Закон України «Про вищу освіту» [Текст] // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 16.

  12. Кіпець В. Ціннісно-орієнтаційні типи викладачів вищої школи України [Текст] / В. Кіпець // Бюлетень Програми підтримки вироблення стратегії реформування освіти. – 2001. – № 2. – С. 5 – 11.

  13. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи [Текст] / А.І. Кузьмінський: Навч. посібник. – К., 2005.

  14. Мистецтво бути викладачем [Текст]. – К., 2003.

  15. Москаленко А.М. Професійна компетентність викладача вищого навчального закладу [Текст] / А.М. Москаленко // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2004. – Вип. 20 – 21. – С. 51 – 55.

  16. Педагогіка вищої школи [Текст]: Навч. посіб. / За ред. З.Н. Курлянд – К., 2007.

  17. Педагогічна майстерність [Текст]: Підручник / За ред. І. Зязюна. – К., 1997.

  18. Петров Э.П. Самосовершенствование преподавателя (пути улучшение техники обучения) [Текст] / Э.П. Петров, Л.Н. Радванская, Н.В. Шаронова. – Херсон, 2002.

  19. Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи [Текст] / Л.Г. Подоляк, В.І. Юрченко. – К., 2006.

  20. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість [Текст] / С.О. Сисоєва. – К., 1998.

  21. Слепкань 3. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі [Текст] / З. Слепкань. – К., 2005.

  22. Сокурянская Л.Г. Студенчество на пути к другому обществу: ценностный дискурс перехода [Текст] / Л.Г. Сокурянская. – Харьков, 2006.

  23. Студент – суб’єкт навчального процесу [Текст] // Педагогіка толерантності. – 2002. – № 4. – С. 27 – 32.

  24. Сусьвілло М. Академічний учитель у поглядах студентів [Текст] / М. Сусьвілло // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Львів, 2005. – Вип. 19. Ч. 1. – С. 104 – 110.

  25. Ткачова Н. До питання формування ціннісних орієнтацій у студентів вищих навчальних закладів [Текст] / Н. Ткачова // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Львів, 2006. – Вип. 21. Ч. 1. – С. 259 – 266.

  26. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи [Текст] / М.М. Фіцула: Навч. посіб. – К., 2006.

  27. Хорєв І.О. Діяльність викладача як суб’єкта освітнього процесу [Текст] / І.О. Хорєв // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. – К., 2004. – Вип. 37. – С. 121 – 128.

  28. Швалб Ю.М. Поняття суб’єкта учбової діяльності [Текст] / Ю.М. Швалб // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії. – К., 2006. – С. 303 – 315.

  29. Якунин В.А. Психология учебной деятельности студентов [Текст] / В.А. Якунин: Учеб. пособие. – М., 1996.


Методичні вказівки:
Під час дослідження теми рекомендується звернути увагу, що відповідно до нормативно-правових засад виділяють наступних учасників системи вищої освіти України: педагогічні працівники, науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші). Рекомендується з’ясувати особливості кожної категорії.

Особливість професійно-педагогічної діяльності викладача вищої школи полягає, в першу чергу, у постійному взаємозв’язку із студентами та студентськими колективами. Рекомендується розкрити, яким чином такий зв’язок здатний впливати на викладача та студента. Варто також охарактеризувати стилі спілкування викладача зі студентами, значення мови і мовлення. Серед напрямів професійно-педагогічної діяльності викладача рекомендується проаналізувати навчальний, методичний, дослідний та виховний.

Для професійної діяльності викладача мають велике значення професійні та особисті якості конкретної людини. Ці якості повинні постійно розвиватися і вдосконалюватися. Рекомендується з’ясувати професійні та особистісні вимоги до особи викладача, яким чином дані якості можуть впливати на виховання та навчання студентів. Рекомендується звернути увагу на умови формування педагогічної культури викладача.

Аналізуючи Закон України «Про вищу освіту», варто звернути увагу на права та обов’язки студентів. Рекомендується з’ясувати, чому студент є одночасно суб’єктом і об’єктом навчально-виховного процесу, що дає підстави виділяти студентський колектив в окрему соціальну групу, в чому полягають психологічні особливості студентського віку, які етапи адаптації проходить студент у вищому навчальному закладі.


Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Хто є суб’єктом і об’єктом навчально-виховного процесу у вищій школі в Україні?

  2. Наведіть приклади класифікацій студентів та викладачів.

  3. Які етапи розвитку особистості проходить студент під час навчання у вищому навчальному закладі?

  4. У чому полягають особливості та напрями професійно-педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу?

  5. Назвіть складові педагогічної культури викладача вищого навчального закладу.

  6. Визначте роль самооцінки та самовиховання у навчально-виховному процесі в вищій школі.



ТЕМА 3. Форми навчального процесу у вищому навчальному закладі України (3 години, форма – бесіда з доповідачем, дискусія).


  1. Лекція: види, підготовка, проведення та форми контролю.

  2. Семінарське заняття: різновиди, особливості підготовки та проведення.


Теми доповідей:

  1. Історичні передумови становлення лекції та семінару як провідних методів навчання.

  2. Особливості застосування лекції як методу навчання в зарубіжних країнах.

  3. Особливості застосування технічних засобів навчання у навчальному процесі.

  4. Роль підручника в сучасній системі вищої освіти.


Рекомендована література:

  1. Авдєєнко А.П. Інтенсифікація і підвищення ефективності лекційних занять [Текст] / А.П. Авдєєнко, Л.В. Дементій, Г.Л. Юсіна // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К., 2003. – Вип. 35. – С. 20 – 25.

  2. Алексюк A.M. Педагогіка вищої освіти України. Історія та теорія [Текст] / А.М. Алексюк. – К., 1998.

  3. Бабенко К.П. Методика проведення семінару в групах магістрів як педагогічна проблема вищої школи [Текст] / К.П. Бабенко // Педагогіка і психологія. – 2007. – № 1. – С. 64 – 69.

  4. Боднар А.Д. Семінарське заняття у вищій школі [Текст] / А.Д. Боднар. – К., 1984.

  5. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Навчальний по­сібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст] / С.С. Вітвицька. – К., 2003.

  6. Глушко T.Є. Лекція у вищій школі [Текст] / Т.Є. Глушко. – К., 1971.

  7. Дьомін О.А. Генеза і динаміка вдосконалення технологій академічних лекцій в історичному аспекті [Текст] / О.А. Дьомін, І.М. Угринюк // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К., 2006. – Вип. 42. – С. 28 – 32.

  8. Инновационные методы обучения в гражданском образовании [Текст]. – Мн., 2001.

  9. Іванюк І.В. Оцінювання освітніх проектів та програм [Текст] / І.В. Іванюк. – К., 2004.

  10. Кобыляцкий И.И. Основы педагогики высшей школы [Текст] / И.И. Кобыляцкий. – К., 1978.

  11. Коробов Е.Т. Активные методы обучения [Текст] / Е.Т. Коробов. – Днепропетровск, 1993.

  12. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи [Текст] / А.І. Кузьмінський: Навч. посібник. – К., 2005.

  13. Лузан П.Г. Методологічні аспекти формування пізнавальних здібностей студентів [Текст] / П.Г. Лузан // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К., 2003. – Вип. 35. – С. 6 – 20.

  14. Лузан П.Г. Методологічні аспекти підготовки та проведення академічних лекцій [Текст] / П.Г. Лузан, Л.А. Вертецька, Н.В. Панасюк // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2005. – Вип. 88. – С. 87 – 102.

  15. Мирошниченко Н.А. В помощь молодому преподавателю [Текст] / Н.А. Мирошниченко, С.А. Стефанов: Методическое пособие. – Одесса, 2003.

  16. Мисечко О.Е. Шляхи підвищення ефективності сучасної лекції [Текст] / О.Е. Мисечко // Нові технології навчання: наук.-метод. зб. – К., 2004. – Вип. 36. – С. 262 – 271.

  17. Мистецтво бути викладачем [Текст]. – К., 2003.

  18. Науково-практичні аспекти організації навчальної і методичної роботи в університеті [Текст]. – Донецьк, 2004.

  19. Немиш Н.В. Методи навчання у вищій школі [Текст] / Н.В. Немиш // Науковий вісник Ужгородського державного університету: Педагогічна соціальна ро­бота. – Ужгород, 2000. – Вип. 3. – С. 37 – 42.

  20. Педагогіка вищої школи [Текст]: Навч. посіб. / За ред. З.Н. Курлянд – К., 2007.

  21. Педагогічна майстерність [Текст]: Підручник / За ред. І. Зязюна. – К., 1997.

  22. Петров Э.П. Самосовершенствование преподавателя (пути улучшение техники обучения) [Текст] / Э.П. Петров, Л.Н. Радванская, Н.В. Шаронова. – Херсон, 2002.

  23. Романенко М.І. Про специфіку викладання гуманітарних дисциплін [Текст] / М.І. Романенко, Є.Ю. Смотрицький // Нива знань. – 2001. - № 4. – С. 3 – 7.

  24. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика [Текст]. – К., 2001.

  25. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи [Текст] / М.М. Фіцула: Навч. посіб. – К., 2006.

  26. Чернилевский Д.В. Дидактические технологии в высшей школе [Текст] / Д.В. Чернилевский. – М., 2002.

  27. Шестак Н.В. Высшая школа: технологии обучения [Текст] / Н.В. Шестак. – М., 2000.


Методичні вказівки:
Методи навчання охоплюють діяльність викладача і студента і виконують пізнавальну, навчальну, мотиваційну та виховну функції. Рекомендується проаналізувати функції методів навчання. Серед дослідників сьогодні існують різні класифікації методів навчання, в залежності від критеріїв, які беруться за основу. Найбільш поширеними є наступні класифікації: за джерелами передачі й характером сприйняття інформації (словесні, наочні, практичні); за характером дидактичних завдань, які необхідно вирішити на конкретному етапі навчання (метод набуття нових знань, метод перевірки і оцінювання знань, метод закріплення знань, метод формування умінь і навичок); за логічним шляхом засвоєння знань (історичний, логічний, аналітичний, синтетичний методи, метод аналогії та метод гіпотези); за суб’єктами діяльності (методи викладання і методи навчання (у вузькому сенсі); за характером пізнавальної діяльності (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький) тощо. Під час дослідження методів навчання рекомендується з’ясувати особливості їх застосування, фактори, які впливають на вибір методу навчання, визначити найбільш ефективні для викладання дисциплін, пов’язаних з міжнародними відносинами. Бажано навести конкретні приклади застосування методів навчання у вищій школі.

Методи навчання реалізуються через ряд прийомів та засобів. Рекомендується визначити специфіку використання прийомів та засобів навчання під час викладу фахових дисциплін. Варто звернути увагу, що серед засобів навчання провідними визначають методичну, навчальну, наукову, публіцистичну, художню літературу та наочність.

Провідним методом навчання у вищому навчальному закладі є лекції. Рекомендується дати визначення поняттю «навчальна лекція», проаналізувати функції лекції, з’ясувати особливості підготовки та читання, переваги та недоліки лекції як методу навчання. На сучасному етапі розвитку вищої освіти виділяється декілька видів лекції: за дидактичними завданнями (вступна, установча, нормативна, оглядова, підсумкова); за способом викладу навчального матеріалу (проблемна, лекція-візуалізація, бінарна, лекція із заздалегідь запланованими помилками, лекція-прес-конференція). Рекомендується сформулювати уявну тему лекції і визначити її вид та методику проведення.

Під час вивчення гуманітарних дисциплін поширеною формою організації навчального процесу є також семінарське заняття. Рекомендується з’ясувати особливості семінарського заняття як форми організації навчального процесу та його функції, розкрити види семінарських занять, а також охарактеризувати методику підготовки та проведення.


Запитання та завдання для самоконтролю

  1. Чому лекція та семінар є провідними формами організації навчального процесу у вищій школі в Україні?

  2. Дайте визначення поняттям «лекція» та «семінар».

  3. Назвіть основні види лекцій? Які з них доцільно застосовувати під час викладу фахових дисциплін?

  4. У чому полягають основні вимоги до проведення лекцій у вищих навчальних закладах України?

  5. Проаналізуйте функції лекції як провідної форми організації навчального процесу у вищій школі в Україні.

  6. Розкрийте переваги та недоліки лекції як форми навчання.

  7. Охарактеризуйте основні етапи підготовки лекції.

  8. Охарактеризуйте структурні елементи лекції як форми навчання.

  9. Визначте особливості методики читання лекції.

  10. У чому полягають форми контролю рівня лекції?

  11. Розкрийте основні форми семінарського заняття.

  12. Проаналізуйте переваги та недоліки семінару як провідної форми навчального процесу у вищій школі.

  13. В чому полягають особливості методики підготовки до семінарських занять?

  14. Розкрийте структуру семінарського заняття.

  15. Визначте особливості методики проведення семінарського заняття.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка