Методичні рекомендації до проведення Уроку в загальноосвітніх навчальних закладах щодо протидії торгівлі людьми та викорінення найгірших форм дитячої праці в Україні



Сторінка1/5
Дата конвертації31.12.2016
Розмір0.71 Mb.
  1   2   3   4   5



До тижня «Протидії торгівлі людьми»

(згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 року № 350 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року»)



Методичні рекомендації

до проведення Уроку в загальноосвітніх навчальних закладах щодо протидії торгівлі людьми та викорінення найгірших форм дитячої праці в Україні

(за матеріалами Міжнародний жіночий правозахисний центр

«Ла Страда – Україна»)
Очікувані результати:
У ході та після уроків учні та учениці зможуть:

- дізнатись про проблему торгівлі людьми, в тому числі дітьми;

- зрозуміти, чим є небезпечна торгівля людьми та сексуальна експлуатація дітей;

розповідати, що таке дитяча праця, що таке найгірші форми дитячої праці та наслідки;

розповідати, як діє чинне національне трудове законодавство, що регулює працю неповнолітніх та карає за торгівлю та експлуатацію;



  • аналізувати та визначати можливі дії щодо попередження торгівлі людьми та найгірших форм дитячої праці в Україні.


Методи та форми роботи, які можуть бути використані під час уроку:
1. Вхідна дискусія “Що таке торгівля людьми, чи можуть діти стати жертвами торгівлі, що таке дитяча праця та її відмінності від найгірших форм дитячої праці?” Визначення та приклади.

2. Як можуть використовуватись люди (жінки, чоловіки та діти), які стали жертвами торгівлі? (мозковий штурм)

3. Методом “мозкового штурму” з’ясувати причини торгівлі людьми з України та дитячої праці (робота в групах).

4. Як використовують дітей і на яких роботах в Україні?

5. Міні-лекція вчителя «Торгівля дітьми, дитяча праця та негативний вплив умов праці на стан здоров’я, розумовий та фізичний розвиток дітей».

5. Знайомство з міжнародними документами та національним законодавством.

6. Інтерактивна гра «Я шукаю роботу» (Гра в парах)

7. Підведення підсумків «Чому треба зупинити торгівлю людьми, зокрема дітьми та дитячу працю?»


Обладнання до уроку:


  1. Тексти нормативно-правових документів.

  2. Роздаткові матеріали для учнів.

  3. Тексти рольових ігор

  4. Додаткова інформація для вчителя.

  5. Плакати зі словами:

“Функція праці у дитинстві є перш за все розвиваючою, а не економічною. Тоді праця дітей є соціальним благом, в іншому випадку дитяча праця є соціальним злом”

(Енциклопедія соціальних наук)
«Щороку 1,2 млн. дітей потерпають від торгівлі людьми. Жертвами сексуальної експлуатації в комерційній секс-індустрії з її багатомільйардними прибутками щорічно в світі стають 2 млн. дітей»

(ЮНІСЕФ, Положення дітей в світі, 2005)


ХІД УРОКУ:

1 частина (Попередження торгівлі людьми)
Вхідна дискусія “Що таке торгівля людьми, чи можуть діти стати жертвами торгівлі? Визначення та приклади.


  • Вчитель ставить перед учнями питання «Як ви розумієте термін «торгівля людьми?», «Хто може стати жертвою торгівлі?», «Чи знаєте ви людей, які виїжджали за кордон з метою заробітку і яку роботу вони виконували?», «В які країни виїжджають українці на заробітки?», «Що вам відомо про торгівлю дітьми з метою отримання грошей?».



Мета вчителядізнатися, яку інформацію мають учні цього питання, наскільки вони обережно ставляться до роботи за кордоном.
Учні відповідають згідно їхніх уявлень та інформації, якою вони вже володіють, наводять приклади з історій їх родичів, сусідів та знайомих.
Вчитель записує на дошці в дві колонки: види виконуваних робіт за кордоном та країни, де працюють наші співвітчизники. Як правило (за рідким виключенням) люди працюють на низько кваліфікованих роботах, у країнах, я якими Україна не має угод на офіційну роботу. Наводиться перелік країн, де українці мають право легально працювати, але за спеціальними трудовими угодами.
Інформація для вчителя

Наступні країни підписали угоди про взаємо обмін працівниками:

Азербайджан, Білорусь, Вірменія, В’єтнам, Латвія, Литва, Лівія, Молдова, Польща, Португалія, Росія, Словаччина та Чеська Республіка. Якщо офіційної угоди або дозволу на роботу немає, то робота нелегальна і людину можуть заарештувати та депортувати в Україну. З перелічених країн тільки кілька є багатшими за Україну, тому не так багато можливостей заробляти за кордоном офіційно. Також, як правило, для наших громадян пропонуються низько кваліфіковані та фізично важкі спеціальності: будівельників, прибиральників, водіїв, швачок, санітарок, мийників посуду. Тобто роботи, де знання мови країни перебування не є необхідним.

Агенції та приватні особи, обіцяючи гарну та високооплачувану роботу, в основному обманюють клієнтів або щоби ті їм заплатили за пошуки роботи, або з метою торгівлі наївними людьми.



Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації: вербування, перевезення, передача, отримання людей шляхом погрози, обману, шахрайства, зловживання владою чи вразливістю становища. Предметом торгівлі може бути будь-яка особа незалежно від віку та статі. Жінки можуть використовуватись у важких фізичних робота, жебрацтві або сексуальній експлуатації. Чоловіками торгують, як правило, для використання на важких роботах, після яких їм не сплачують обіцяні гроші. Найбільш уразливими групами є діти, яких можуть використовувати у сексуальній експлуатації (проституції та порнографічних зйомках), жебрацтві, на важких фізичних роботах (базари, сільськогосподарські роботи, робота в теплицях, шахтах), торгівлі наркотиками та для вилучення та трансплантації органів або можуть продати для незаконного усиновлення.

У 2005 р. тільки органами внутрішніх справ повернено в Україну 446 потерпілих від торгівлі людьми, 39 з яких – неповнолітні. А всього за роки незалежності маємо більше 100 000 жертв торгівлі (за даними МОМ – Міжнародна організація з Міграції). В 2006 р. тільки протягом однієї операції по перевірці посередницьких фірм в м. Києві з 47 таких суб’єктів у 9 відібрано ліцензію.



Торгівля дітьми – купівля-продаж у грошових одиницях або інша оплата за передачу неповнолітньої особи (до 18 років) з метою незаконного використання.

Діти можуть продаватись за межі країни, але можуть переміщуватись та використовуватись і у своїй країні. Нерідко дітей запрошують з маленьких міст або сел у великі міста або курортні зони, обіцяючи заробітки, а використовують для надання сексуальних послуг, заробляючи на цьому великі гроші. Дітей при цьому залякують, б’ють, примушують, а грошей, як правило не платять, або дають такі малі гроші, щоб вистачило поїсти.


Приклади з життя:
Географія торгівлі “живим товаром” в Україні це, передусім, прикордонні, портові міста і великі міста - Київ, Донецьк, Одеса, Севастополь, Дніпропетровськ, Ялта, а основні країни призначення “живого товару” – Туреччина, Німеччина, Польща, Італія, країни колишньої Югославії і Російська Федерація. Якщо діти потрапляють за кордон, то їх найчастіше примусово залучають до секс-індустрії і жебрацтва. В середині країні – секс-індустрія.

Є випадки, коли самі батьки використовують власних дітей для виготовлення порнографічних матеріалів або примушують до заняття проституцією і отримують за це гроші.



  1. У Євпаторії влітку на пляжі мати пропонувала свого 10-річного сина для гомосексуальних контактів в обмін на гроші.

  2. У Житомирській області батьки-алкоголіки відправляли свою неповнолітню доньку “кататися” на машині (надавати секс-послуги), а за це отримували горілку.

  3. У вересні 2003 р. в Полтавській області затримано громадянку, яка втягнула в заняття проституцією та вивезла до м. Новоросійська (Російська Федерація) малолітню дівчину 1988 р. народження, де за гроші передала її російським сутенерам з метою подальшої сексуальної експлуатації.

  4. У м. Миколаєві виявлено та задокументовано діяльність подружжя, яке утримувало порностудію, використовуючи неповнолітніх осіб як моделей для зйомок. Розповсюдження виготовленої порнопродукції здійснювалося за допомогою мережі Інтернет на західні Інтернет-ресурси.

  5. Організоване злочинне угрупування займалося вербуванням та продажем неповнолітніх мешканок Вінницької області з метою їх подальшої сексуальної експлуатації у Москві. Виявлено та повернуто до України 15 потерпілих дівчат.

  6. У Дніпропетровській області органами внутрішніх справ задокументовано

протиправну діяльність організованої злочинної групи з міжнародними

зв’язками, яка займалися вербуванням українським жінок, у тому числі й віком

16- 18 років, та вивозом їх через Угорщину до Сербії і Чорногорії, Боснії і

Герцеговини, Косова, де їх продавали місцевим сутенерам для подальшої

сексуальної експлуатації

Тобто, дорослі та діти, у пошуках заробітку, не маючи роботи, або вважаючи, що можна більше заробити, шукають можливості для цього. Тому що люди довірливі, цим користуються: агенції по працевлаштуванню за кордоном, туристичні агенції (які обіцяють працевлаштувати за кордоном або допомагають відкрити візу і перетнути кордон), групи шахраїв, які зв’язані з кримінальними зарубіжними групами, «друзі», які, начебто, хочуть допомогти, а іноді і родичі, яким гроші дорожчі, ніж близькі люди. Також гроші штовхають людей на злочини стосовно своїх дітей, коли батьки дітьми торгують.



2 частина (Попередження використання найгірших форм дитячої праці)
Вхідна дискусія. Вправа “Що таке дитяча праця та її відмінності від найгірших форм?”

Вчитель ставить перед учнями запитання:

- Що ви розумієте під терміном “дитяча праця” або “праця дітей”? Наведіть приклади. Що ви розумієте під терміном “найгірші форми дитячої праці”? Яка різниця між цими термінами?

Учні повинні сказати вчителю, що вони вже знають про працю дітей на прикладах своїх сімей, що вони чули про це від інших, дізналися з телебачення або прочитали в газетах, можливо навіть відчули на собі в деяких ситуаціях.



Мета вчителя – дізнатися, що учні дійсно знають з цього питання, з перших хвилин уроку пояснити різницю між працею дітей для освіти та виховання та розуміння найгірших форм дитячої праці.
Запишіть різні точки зору на дошці.

Якщо урок починає уповільнюватися, вчитель може стимулювати дискусію поставленими запитаннями:



  • З якого віку дитини ми думаємо, коло говоримо про дитячу працю і про найгірші форми дитячої праці ? Чи вік впливає на роботу?

  • Чи є різниця хто це буде: хлопці чи дівчата?

  • Де більше працюють хлопці, де більше працюють дівчата? Чи є різниця?

  • Про які види роботи ми говоримо?

  • Що ми розуміємо під терміном “найгірші форми дитячої праці”?

  • Як ви думаєте, в яких частинах світу, країнах, регіонах існує дитяча праця та найгірші форми дитячої праці ?

  • Чи діти-робітники отримують плату за роботу?

  • Чи добре до них ставляться?

  • Чи живуть вони вдома?

  • Чи ходять вони до школи?

Це тільки спроба встановити і оцінити наскільки учні чули про цю проблему і на скільки вони зацікавились темою.

Можна продовжити обговорення за наступними питаннями:



  • Наскільки умови праці дітей є безпечними?

  • Якщо дитина допомагає прибирати квартиру або мити посуд, або якщо у літні канікули працює з батьками, бабусею на городі чи це є найгірші форми праці ?

  • Наведіть приклади проявів найгірших форм дитячої праці.


Можна дати можливість дітям працювати в парах і потім представити результати:
Робота у парах. Які є поширені види трудової діяльності дітей в Україні?
Які є поширені види трудової діяльності дітей в Україні?

Місто

Село

Наведіть приклади.

Якими видами трудової діяльності переважно займаються в Україні?

Хлопчики

Дівчатка

Наведіть приклади.

Інформація для вчителя
Число занедбаних, знедолених дітей, які зростають за межею бідності збільшується. 250 мільйонів дітей у світі вимушені працювати «часто у небезпечних і жахливих умовах». У багатьох країнах діти вимушені жебракувати. Роблять вони це через необхідність або переслідування, страх за власну безпеку. Іноді залишившись без догляду, без медичної допомоги, голодні, вони шукають притулку, підпадають під вплив кримінальних груп, беруть участь у бойових діях.
Учням треба пояснити, що у більшості йдеться про найгірші форми дитячої праці.

Поняття «дитяча праця» є позитивним, оскільки під цим ми розуміємо можливість працювати, допомагати своїм рідним чи близьким вдома чи на городі, заробляти невеликі гроші на свої витрати.

Як свідчать дані статистики та інформації з преси, підлітки виконують широкий спектр робіт удома, в сільському господарстві, торгівлі, сфері послуг. Сьогодні діти доволі активно утворюють колективи із працюючими ровесниками — миють машини, підробляють мийниками посуду в барі, продають газети в електричках тощо. Звісно, влаштуватись на таку роботу простіше. Але на такій роботі навряд чи буде забезпечена і охорона вашої праці, ніхто не згадуватиме про пільги, передбачені для не­повнолітніх. Крім того, існує небезпека ошуку - адже ваші відносини ніде не зареєстровані, не оформлені юридично. За­хистити вас у разі виникнення будь-яких проблем (вам не спла­тили кошти чи сплатили набагато менше, ніж обіцяли, ви були травмовані під час роботи тощо) буде важко чи взагалі неможливо.

Особливості функціонування сучасного ринку праці в Україні, безумовно, вплинули на поділ працюючих дітей за видами економічної діяльності. Найвищий рівень зайнятості дітей спостерігається у сферах, де розвиваються переважно нерегламентовані (офіційно не оформлені) економічні відно­сини: сільське господарство, торгівля, послуги. Важливим чинником залучення саме до них є найвищий рівень готівко­вого обігу грошей і значні обсяги готівкової грошової маси, низькі вимоги до якості робочої сили, великі масштаби зас­тосування ручної праці, майже цілковита відсутність конт­ролю за використанням робочої сили.



Експлуатація дитячої праці – використання найманої праці неповнолітніх осіб без дотримання вимог чинного законодавства стосовно нормування її оплати та забезпечення нормативних вимог її безпеки для здоров’я, надання соціальних та інших гарантій.

Існування найгірших форм дитячої праці – це жахливе порушення прав людини. Вона забирає у дітей повноцінне щасливе дитинство. Вона позбавляє їх можливості розірвати хибне коло бідності та відчаю, в яких вони народжуються і живуть. Це джерело нестерпного болю, мук і страждань. У червні 1999 року на сесії Міжнародної конференції з проблем праці країни, що належать до МОП, прийняли нову Конвенцію про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці, № 182. Найгіршими формами дитячої праці, з якими необхідно покінчити першочергово, в статті 3 Конвенції було визнано:



  • усі форми рабства, або практики, подібної до рабства, як, наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербуванн дітей для використання їх у збройних конфліктах;

  • використання, вербування, або пропонування диини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;

  • використання, вербування або пропонування дітей до незаконної діяльності, зокрема для виробництва та продажу наркотиків;

  • робота, яка за характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей.



Вчитель додатково інформує учасників про дитячу працю в Україні й використання її на чорному ринку праці:

До найгірших форм дитячої праці в Україні належить робота дітей в нелегальних шахтах та копальнях, робота, яка відбувається в навчальні години, або заважає навчанню (багатогодинна робота в Інтернет-клубах за можливість грати в комп’ютері), а також робота в секс-бізнесі.

Результати дослідження, проведеного у рамках програми Міжнародної організації праці “запобігання та ліквідація найгірших форм дитячої праці в Україні” (ІПЕК), доводять, що українські діти виконують широкий спектр робіт як удома, так і поза домівкою У місті найбільш поширеними видами трудової дільності дітей є торгівля на базарі ( 18%), збір металобрухту і його здавання (16%), жебрацтво ( 8%), праця вантажником (8%). Працюють вантажником, на будівництві, миють автомобілі, збирають металобрухт і здають його, жебракують переважно хлопчики, доглядають дітей – дівчатка. Торгівлею на базарі, збором макулатуру, пляшок займаються як хлопчики, так і дівчатка.

За результатами аналізу форм зайнятості серед дітей, що вже працювали, кожна п’ята дитина мала постійну роботу, всі інші – тимчасову, сезонну та одноразову.

В Україні неповнолітні працюють як у формальному, так і неформальному сектору. Під час опитування дітей на їхніх робочих місцях виявилося, що переважна більшість дітей працює неофіційно, тобто на підставі усної домовленості з роботодавцем. Зазвичай за такої форми організації праці нехтуються правила безпеки, малолітній працівник є соціально незахищеним, а вимоги законодавства України про працю ігноруються. Форма працевлаштування міських дітей майже не відрізняється від сільських.
• Значна частка працюючих дітей міста і села проживає в неповних сім'ях (найчастіше з матір'ю) (по 46%). Діти, що надають секс-послуги, дещо вирізняються від всього загалу міських та сільських працюючих дітей, вони проживають переважно в неповних сім'ях (42%) або живуть взагалі без батьків (27%) і лише близько третини з них (25%) виховуються обома батьками.

• Більшість батьків (опікунів) з міст та сіл знають, де працюють їх діти (88% і 96% відповідно). Протилежна ситуація по цьому питанню спостерігається в сім'ях, діти яких займаються секс-бізнесом. Переважна частина (77%) батьків в родинах, де діти займаються секс-бізнесом, не обізнана про характер праці своїх дітей. Причому чимменше за віком дитина, тим менш обізнаними про характер її праці виявляються батьки.

• В селі працюючі діти виявилися більш незахищеними ніж в місті, серед них дуже високий відсоток тих, хто зовсім не отримує плату за працю - 22%, в місті ж таких лише 1%.

• Більшість дітей, як в селі, так і в місті (75 % і 82% відповідно) суміщають працю з навчанням.

Як показують дослідження, у дітей, примушених до надання секс-послуг є психологічні розлади, інфекційні захворювання статевих шляхів, а також загальне погіршення самопочуття. Причому діти, примушені надавати секс-послуги, практично не користуються таким запобіжним засобом, як презерватив, або їм не дозволяють це робити.

Трьом з опитаних дітей, які займаються секс-бізнесом, сім’я не дозволяє їм відвідувати навчальний заклад. Ці ж діти сказали, що їхні стосунки з членами сім’ї погані так як батьки забирають гроші і примушують їх заробляти.

Значна частина опитаних дітей, які займаються секс-бізнесом, також включена до такого протиправного виду діяльності, як поширення різних наркотиків. 29% опитаних дітей вживають стимулюючі препарати, причому 16% цих дітей вживають такі препарати постійно, інші – іноді. Більшість з тих дітей, які пропонували стимулюючі препарати іншим, користуються послугами сутенера. Ймовірно, у цих випадках ініціатором пропонування наркотичних речовин виступав саме сутенер.
Міні-лекція для вчителя

Економічна праця дітей у найгірших формах - вигадка, необхідність чи проблема?

За даними соціологічних досліджень близько 350 тисяч українських дітей змушені працювати. У всьому світі 246 млн. дітей віком від 5 до 17 років працюють. 8,4 млн. дітей втягнені у найгірші форми дитячої праці. В світі немає країни, в якій не проявлялась би в тій чи іншій формі проблеми дитячої праці.



Економічна праця дітей в Україні має своє підґрунтя.

В Україні до цього часу переважно відсутнє сприйняття дитини як просто маленької людини з усіма належними їй правами. Залучення дітей змалечку до роботи виконує одночасно функції виховання, навчання, покарання і соціалізації. Використання дитячої праці, коли вона наносить шкоду дитині чи спричиняє порушення прав дітей, викликає занепокоєння держави. Незалежно від того, проявляється надмірна експлуатація дитини в сім'ї чи за межами родини. Економічна праця дітей, особливо фізична, насильство, впливають на загальний стан здоров'я дитини. Несприятливі умови праці, небезпечне оточення, занадто великі навантаження справляють негативний вплив на моральний, фізичний та психологічний стан дитини, який є особливо небезпечним у віці, коли дитячий організм тільки формується. Працюючи, діти зазнають насильство, травм, пошкоджень, можуть відчувати втому, погіршення настрою, усвідомлення неповноцінності себе як особистості, зміну психологічного стану, нервового зриву.

Більш як 3% українських дітей не відвідують школу через необхідність заробітку та повноправного члена спільноти.

Для того, щоб забезпечити здоровий, нормальний та повноцінний розвиток дітей - треба обмежити доступ та залученння неповнолітніх до праці, незалежно від віку дитини, або взагалі заборонити використання дитячої праці в Україні.

Більшу частину роздобутих грошей діти витрачають на себе (солодощі, продукти харчування, комп’ютерні ігри тощо). Водночас кожна третя дитина витрачає гроші на цигарки, кожна п’ята – на алкогольні напої.

“Щоб мати гроші, постійно прошу, можу щось смачненького потягнути. За гроші не працювала” ( Оля, 11 років) – дівчина з благополучної сім’ї, при затриманні знайшли табличку “Прошу на хлібчик”.

“Гроші заробляю своєю працею. Милостиню просив один раз, але мені не сподобалось принижуватись. Працював вантажником, привозив товар у бар, мив машини” ( Віталій, 13 років).

Основними заняттями працюючих дітей в Україні є : збір урожаю зернових, робота на зерносховищі, прополка та збирання овочів, збір фруктів, догляд та випас худоби, елементарні роботи на будівництві, видобуток вугілля в нелегальних копальнях, ремонт, миття, заправка автомобілів, чоботарство, продаж продовольчих та непродовольчих товарів, надання послуг на ринку, збір металобрухту, а також приготування їжі, прибирання, прання, прасування, миття посуду, догляд за домашніми тваринами, закупівля продуктів, догляд за членами сім’ї та інша домашня робота, секс послуги, порнографія.
Проблема дитячої праці виникає тоді, якщо не виконується хоча б одна з вимог ст. 9 Декларації ООН прав дитини ( 1959 р.), а саме:


  • не дотримуються належного вікового мінімуму прийняття на роботу;

  • трудова діяльність шкодить здоров”ю чи освіті дитини;

  • праця негативно впливає на фізичний, розумовий, моральний розвиток дитини.

Основним мотивом залучення дитини до жебракування, наркоділерства, проституції, дрібній торгівлі тощо є:

- низький рівень свідомості батьків, не розуміння прав дитини та відповідальності за життя дитини;

- низький рівень доходів, бажання хоч якимось чином покращити власний матеріальний стан і стан своєї сім’ї.
У вересні 1991 року Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права дитини. Зараз в Україні діє 60 конвенцій Міжна­родної організації праці та 76 Рекомендацій до них. Серед цих документів багато таких, що стосуються праці неповно­літніх. Наприклад: Конвенція № 10 "Про мінімальний вік допуску дітей на роботу у сільському господарстві" (1921 рік); № 90 "Про нічну працю підлітків у промисловості" (1948 рік); № 138 "Про мінімальний вік прийому на роботу" (1973 рік), Конвенцію № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці». Ці та інші конвенції були ратифіковані Украї­ною.

Вчитель звертає увагу, що міжнародні стандарти забороняють використання праці дітей і знайомить з міжнародними документами з цієї проблеми. Конвенція МОП № 138 про мінімальний працездатний вік. Конвенція про мінімальний працездатний вік чітко вимагає від урядів законодавчо визначити мінімальний вік, з якого дітям можна дозволити працювати. Вона зазначає, що діти повинні спочатку завершити обов’язкову освіту, перш ніж починати працювати повний робочий день. Документ дозволяє дітям виконувати легку роботу, як от допомога по дому, тощо, та окремо розглядає такі питання, як робота в нічну зміну чи на важких роботах, наприклад, в шахті. Конвенція є комплексним документом, що вважається найважливішим інструментом міжнародного права у галузі подолання дитячої праці.

Поясніть учням, що саме ця Конвенція лежить в основі глобальної кампанії за ліквідацію дитячої праці. Роздавши примірники Конвенції учням, запитайте їх чи знають вони, з якого питання слід починати вирішення проблеми дитячої праці. Звичайно ж, це – визначення дитячої праці. Запитайте, як би вони визначили це явище та які основні ознаки могли б навести (наприклад, мінімальний вік, з якого закон дозволяє працювати у вашій країні, тощо). Уважно вислухайте їх відповіді та запишіть на дошці ті з них, що близькі до правильної.

Конвенція МОП № 182 про найгірші форми дитячої праці

Поясніть учням, що саме через те, що дитяча праця існує, незважаючи на усі зусилля світової громадськості та урядів, потрібно більше взаємної допомоги й підтримки, спрямованої на її подолання. Такою була й причина прийняття Конвенції № 182. Метою цієї Конвенції є спрямувати вістря боротьби на найгірші та найшкідливіші форми дитячої праці, у тому числі дитячу проституцію, участь дітей у збройних конфліктах, торгівлі наркотиками, тощо.

Наголосіть, що світова спільнота та національні уряди мають механізми захисту прав дитини, гарантування їх освіти та щасливого дитинства. Суспільство, в тому числі молодь, мають забезпечити виконання міжнародних конвенцій та дотримання законів з боку різних суспільних груп, зокрема роботодавців. У кожного з нас є своя роль та своя відповідальність у межах глобальної кампанії за ліквідацію дитячої праці. Тому збагачення власних знань та їх подальше поширення є вкрай важливим завданням.

Однак юридична мова Конвенцій може виявитися надто складною для слухачів. Тому слід допомагати їм з поясненнями і не перевантажувати їх юридичними подробицями.

Пам’ятайте, що ви не прагнете зробити з учасників експертів із законодавчої бази протидії дитячій праці. Ви маєте лише допомогти їм зрозуміти, що у світі існують великі та потужні організації, що підтримують зусилля національних урядів з ліквідації дитячої праці. Вашим завданням є ознайомити їх з основними міжнародними конвенціями, але не аналізувати детально текст цих документів

Виходячи з аналітичних матеріалів, фактів, статистичних даних, усних розповідей та з оцінок експертів, можна з певністю стверджувати, що велика ймовірність потрапити до групи ризику, стати жертвою торгівлі, комерційної сексуальної експлуатації стосується головним чином дітей, які зазнають насильства в сім’ї, перебувають у стані бродяжництва, діти-наркозалежні, діти з неблагополучних сімей, чиї батьки ведуть асоціальний спосіб життя, діти-сироти, вихованці шкіл-інтернатів. Особливо привабливим “матеріалом” для порнографії і проституції є малолітні втікачі, самітні й позбавлені підтримки діти в чужому місті. Таким чином, потенційними та фактичними жертвами найгірших форм дитячої праці, торгівлі стають, як правило, безпритульні, бездоглядні, неповнолітні з бідних, соціально незахищених сімей. Основними причинами попиту на дитячу працю є матеріальні труднощі, негаразди в сім’ї, проблеми в школі та вплив вулиці, а також те, що дитяча робоча сила особливо дешева, або взагалі безкоштовна, дітьми можна маніпулювати за власним бажанням, вони не вміють і не можуть себе захищати.

Однак не існує жодних гарантій, що дитина з благополучної, функціонально спроможної сім’ї не потрапить до рук торгівців або не вишукає порносайт в Інтернеті, де побачене нею може стати шоком або ж несподіваним захопленням.

Тому назріла необхідність посилити захист від сексуального насильства й експлуатації в усіх формах. Вчителі, лікарі, соціальні працівники повинні розповідати дітям, як їх можуть втягнути в торгівлю, найгірші форми праці, які методи можуть використовувати злочинці.

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка