Методичні рекомендації до проведення практичних занять, виконання контрольних робіт, список основної та додаткової літератури



Сторінка2/6
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5   6
Тема: Загальна характеристика евристичної діяльності та

евристичного мислення особистості.
Мета: сформувати у студентів загальне уявлення про евристичну діяльність та тренувати їх евристичне мислення.
Тезаурус теми:

Творчість (у широкому розумінні)– це механізм розвитку, взаємодія, що веде до розвитку.

Творчість – це діяльність, результатом якої є створення індивідуально нового, неповторного,оригінального.

Евристика (у широкому розумінні)це наука про творчу діяльність.

Евристика – теорія і практика організації вибіркового пошуку під час розв’язання творчих завдань.

Творча діяльність – це діяльність людини, спрямована на створення нового, будь-то річ зовнішнього світу або нова мета, результат, а також нові засоби і способи їх досягнення.

Евристична діяльність – це діяльність у якій розвиваються. продуктивні способи мислення, уміння досягати мети і отримувати результат розв’язання завдання.

Евристичне мислення – це вид мислення, який, спираючись на критерії вибіркового пошуку, дозволяє розв’язувати складні, невизначені проблемні ситуації.

Креативність – це творчі можливості людини, які можуть виявлятися в мисленні, відчуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати людину в цілому та окремі її сторони.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

У вступному слові актуалізуються знання студентів, отримані на лекційному занятті, про суть понять творчість, евристика, творча діяльність, евристична діяльність. Характеризуються складові евристичної діяльності та умови в яких вона формується та розвивається. Викладач наголошує на тому, що в основу евристичної діяльності особистості покладено евристичне мислення, розвиток якого, в свою чергу, дозволяє розв’язувати складні, невизначені проблемні ситуації.



Студентам пропонується виконати наступні завдання для тренування евристичного мислення:

Завдання 1. «Знайомство».

Кожен студент повинен назвати своє ім’я та три риси свого характеру, які б розпочиналися на ту саму букву, що і ім’я.



Завдання 2. «Скріпки».

Студенти поділяються на підгрупи по 5-6 осіб. У кожного з них в руках по 4 скріпки. Перше завдання: якнайшвидше скласти з них ланцюжок (один на підгрупу, використавши всі скріпки). Викладач фіксує мінімальний та максимальний час виконання завдання. Друге завдання: якомога швидше розібрати ланцюжок. Після цього студентам дається 1 хв. для обговорення, як можна виконати це завдання швидше, завдання повторюється.



Завдання 3. «Три факти».

Кожен студент повідомляє групі три факти про себе. Один з них є реальним, а два інших – вигадані. Завдання інших студентів – визначити, який саме факт відповідає дійсності (студенти голосують за істинність кожного з фактів). Потім називається реальний факт з життя студента.



Заключний етап

Саморефлексія студентів, висновки викладача, оцінка.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТЯ 2.
Тема: Психологічні закономірності наукової та технічної

творчості.
Мета: ознайомити студентів з психологічними особливостями наукової та технічної творчості.
Тезаурус теми:

Наукова творчість – це вид творчої діяльності у певній сфері науки, що спирається переважно на теоретичне мислення, яке має свою специфіку залежно від галузі науки.

Технічна творчість – це вид творчої діяльності спеціаліста, інженера, спрямована на розробку нових технічних рішень, товарів та послуг, інформаційних і програмних стандартів.

Літературно-художня творчість - це вид творчої діяльності, пов'язаний з отриманням унікальних продуктів у галузі літератури, музики, образотворчого мистецтва.

Ігрова творчість – це вид творчої діяльності у грі, де вимагається винахідливість, нововведення, відгадка, здогадка, оригінальний результат.

Навчальна творчість – це вид творчої діяльності, яка має організований характер у навчальних установах і передбачає імітацію елементів всіх інших видів діяльності.

Управлінська творчість – це вид творчої діяльності, пов'язаний з розв’язанням питань, що виникають у сфері управління колективами людей, їх діяльності та прийняття рішення.

Комунікативна творчість – це вид творчої діяльності, яка включає добір різних засобів та способів спілкування, побудову стратегій ефективної взаємодії між людьми, є необхідною складовою ораторського мистецтва та педагогічного спілкування.

Евристичний пошук – це складний мисленнєвий акт добування актуальної інформації, яка буде сприяти розв’язанню завдання.

Втомаце тимчасове зниження працездатності внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зменшенні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.

Монотонність - це особливий психічний стан, який виникає у людини як реакція на одноманітну і бідну на враження діяльність.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

У вступному слові актуалізуються знання студентів про види творчості, отримані на лекційному занятті, дається визначення та розкривається суть понять наукова та технічна творчість . Викладач наголошує на тому, що технічна творчість найчастіше виступає у поєднанні з науковою творчістю і має назву науково-технічна творчість. Результатом такого виду творчості є винаходи, новітні технології, нові галузі техніки тощо.


Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. Закріплення ключових понять і термінів за темою проводиться у формі експрес-диктанту.

Завдання 2. Обговорення питань теми:

  1. Загальна характеристика наукової та технічної творчості.

  2. Роль інтелектуальних почуттів та інтелектуальної активності у науково-технічній творчості.

  3. Динаміка продуктивності науково-технічної діяльності.

  4. Психофізіологічні особливості науково-технічної роботи як напруженої розумової діяльності.

  5. Синдром втоми та монотонності у науковців і інженерів та їх попередження.

Завдання 3. Виконання вправи на тренування вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки як провідної детермінанти евристичного мислення.

Суть завдання полягає у необхідності встановити зв'язок між двома, на перший погляд, не пов’язаними одна з одною подіями.



Молоко википіло.

! ! ! ! !

Літак здійснив вимушену посадку.

Під час оцінювання завдання звертаємо увагу на оригінальність ідеї, яка об’єднує дані речення. Швидкість виконання завдання та дотримання певного стилю роботи (гумористичний, детективний, ліричний тощо).



Заключний етап

Висновки викладача, оцінка.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3.
Тема: Методи дослідження особливостей евристичної діяльності особистості.
Мета: сформувати у студентів вміння організації та проведення різних методів дослідження креативності і евристичного мислення.


Тезаурус теми:

Творчі здібності – індивідуальні особливості особистості, що обумовлюють успішне виконання творчої діяльності.

Творча уява – пізнавальний психічний процес, який передбачає перетворення уявлень об’єктивної дійсності і створення на їх основі нових уявлень.

Фантазія – різновид творчої уяви, для якого характерна транспозиція (перестановка) елементів дійсності, що дозволяє знайти нову точку зору на вже відомі факти.

Мрія - різновид творчої уяви, який передбачає створення людиною образів бажаного майбутнього, що є необхідною умовою втілення в життя творчих задумів.

Творче мислення – це вид мислення, що передбачає здатність генерувати «неповторні» ідеї, які відрізняються від загальноприйнятих, типових відповідей.

Дивергентне мислення – це вид мислення, що допускає варіативність шляхів розв’язання проблеми та призводить до неочікуваних висновків та результатів. Складає основу креативності.

Конвергентне мислення – це вид мислення, що виявляється у завданнях, які вимагають однозначного розв’язку та знаходяться за допомогою засвоєного алгоритму.

Асоціація – зв'язок між психічними явищами при якому актуалізація (сприймання, уявлення) одного з них викликає появу іншого.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

Викладач зазначає, що існує суттєва відмінність між поняттями творча діяльність та евристична діяльність. Творча діяльність передбачає створення людиною нового, будь-то річ зовнішнього світу чи почуття. Евристична діяльність відноситься до когнітивної сфери особистості. Тому, досліджуючи здатність особистості до евристичної діяльності, ми акцентуємо увагу на методиках вивчення творчого мислення та особливостях здійснення людиною мисленнєвих операцій (аналізу проблемної ситуації тощо).


Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. Порівняльна характеристика понять.

Поняття

Спільне

Відмінне

Конвергентне мислення







Дивергентне мислення




Завдання 2. Обговорення психодіагностичних методик:

  1. Тест творчого мислення П.Торренса.

  2. Тест дивергентного (творчого) мислення Вільямса.

  3. Експрес-метод діагностики креативності Д.Джонсона.

  4. Тест віддалених асоціацій С. Медніка.

  5. Методика Вартега «Круги».

  6. Методика О.С. Лачинса «Гнучкість мислення».

Завдання 3. Проведення методик для діагностики творчого мислення студентів (Методика «Творче мислення» Дж.Гілфорда і П. Торренса у модифікації О. Тунік Враховуючи обмеженість у часі для розгляду студентів пропонується декілька субтестів даної методики.). (Завдання субтестів методики представлені у Додатку А).

Заключний етап

Висновки викладача, оцінка.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4.
Тема: Основні властивості евристичного мислення.
Мета: сформувати у студентів уявлення про основні якості евристичного мислення та їх тренування.
Тезаурус теми:

Метафоричність – один з показників евристичного мислення: схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для вираження власних думок, а також уміння в простому бачити складне і, навпаки, у складному – просте.

Точність – один з показників евристичного мислення: здатність удосконалювати, надавати завершеного вигляду своєму творчому продукту.

Швидкість – один з показників евристичного мислення: кількість ідей, що виникають за одиницю часу.

Сприйнятливість – один з показників евристичного мислення: чутливість до незвичайних деталей, протиріч та невизначеності.

Гнучкість - один з показників евристичного мислення: здатність до швидкого переключення від однієї ідеї до іншої, що визначається числом класів (груп) варіантів відповідей.

Оригінальність – один з показників евристичного мислення: здатність генерувати «неповторні» ідеї, які відрізняються від загальноприйнятих, типових відповідей.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

У вступному слові актуалізуються знання студентів, отримані на лекційному занятті, про концепції творчої та евристичної діяльності. Характеризуються властивості евристичного мислення та умови в яких вони виявляються та розвиваються. Викладач наголошує на тому, що тренування основних властивостей евристичного мислення відбувається у процесі пошуку виходу із незвичайних ситуацій, сприймання речей у нових, неочікуваних формах, пошуку різного роду асоціацій.



Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. «Неймовірна ситуація».

Студентам пропонується розбитися на групи по 5-6 осіб. Кожній групі необхідно уявити, що відбудеться, якщо люди навчаться точно читати думки один одного, і запропонувати якомога більше наслідків цього явища для людства.



Завдання 2. «Вдосконалення іграшки».

Група поділяється на підгрупи по 5-6 осіб. Студентам демонструється дитяча іграшка і дається завдання запропонувати якомога більше способів її вдосконалення – що треба зробити, щоб дітям стало цікавіше нею гратися? Кожна з підгруп демонструє варіанти розв’язання проблеми.



Завдання 3. «Способи дії».

Студентам пропонується вигадати якомога більше способів дії у випадку, коли необхідно красиво і оригінально запакувати подарунок, маючи лише газетний папір і скоч.



Заключний етап

Саморефлексія студентів, висновки викладача, оцінка.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5.
Тема: Бар’єри творчості та можливості їх цілеспрямованого подолання
Мета: сформувати у студентів вміння характеризувати бар’єри творчості та визначати особливості їх цілеспрямованого подолання.

Тезаурус теми: Бар’єри творчості(перешкоди у творчій діяльності) гальмівні впливи і дії зовнішнього середовища і самої особистості, які знижують ефективність творчої діяльності або роблять її неуспішною. Зовнішні бар’єри творчості – це негативний гальмівний вплив економіко-соцокультурного середовища на ефективність діяльності винахідника. Техніко-організаційні бар’єри творчості - це перешкоди, пов’язані із недостатністю або відсутністю фінансування чи механізму оволодіння новою технікою. Психосоціальні бар’єри творчості – це перешкоди, пов’язані з загальним психічним станом соціального середовища, в якому живе і працює творча особистість. Внутрішні бар’єри творчостіце індивідуальний негативний вплив особистості винахідника на його творчу продуктивність і ефективність. Психологічні бар’єри творчості це перешкоди, обумовлені психологічними особливостями особистості творця. Виховні бар’єри творчості – це перешкоди, пов’язані з неправильним або недостатнім вихованням і освітою особистості творця. Гносеологічні бар’єри творчості це перешкоди, пов’язані зі слабкими знаннями про процес технічної творчості, слабке володіння евристичними та логіко-математичними методами, односторонній підхід особистості до розв’язання творчого завдання.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

Викладач зазначає, що знання бар’єрів творчості необхідно для свідомого зниження або подолання їх впливу і підвищення ефективності творчої діяльності. Бар’єри творчості поділяють на зовнішні (техніко-організаційні, психосоціальні) та внутрішні (гносеологічні, психологічні, виховні).Враховуючи специфіку підготовки фахівців особливої уваги заслуговують психологічні та виховні бар’єри творчості у подоланні яких можуть активно приймати участь психологи.



Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. Обговорення питань теми:

  1. Загальна характеристика зовнішніх бар’єрів творчості.

  2. Зниження і усунення гносеологічних бар’єрів творчості.

  3. Шляхи подолання психологічних бар’єрів:

  1. Особливості подолання виховних бар’єрів:

  • відсутність мотивації;

  • слабкі морально-вольові якості;

  • відсутність прагнення до творчості.

Завдання 2. Аналіз одного з питань теми за допомогою «Ромашки Блума». На одне з питань, поданих у завданні 1, студент повинен побудувати «Ромашку».

"Ромашка" складається із шести пелюстків, кожна з яких містить певний тип питання.

1. Прості питання - питання, відповідаючи на які, потрібно назвати якісь факти, згадати й відтворити певну інформацію: "Що?", "Коли?", "Де?", "Як?".

2. Уточнюючі питання. Такі питання звичайно починаються зі слів: "Тобто ти говориш, що...?", "Якщо я правильно зрозумів,

то…?", "Я можу помилятися, але, по-моєму, ви сказали про...?". Метою цих питань є надання учневі можливостей для зворотного зв'язку щодо того, що він тільки що сказав. Іноді їх задають із метою одержання інформації, відсутньої в повідомленні, але що припускається.

3. Інтерпретаційні (пояснюючі) питання. Звичайно починаються зі слова "Чому?" і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв'язків. "Чому листи на деревах восени жовтіють?". Якщо відповідь на це питання відома, воно з інтерпретаційного "перетворюється" у просте. Отже, даний тип питання "спрацьовує" тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності.

4. Творчі питання. Даний тип питання найчастіше містить частку "Якби", елементи умовності, припущення, прогнозу: "Що змінилося б ...", "Що буде, якщо ...?", "Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет у розповіді після...?".

5. Оцінювальні питання. Ці питання спрямовані на з'ясування критеріїв оцінки тих або інших подій, явищ, фактів. "Чому щось добре, а щось погано?", "Чим один урок відрізняється від іншого?", "Як ви ставитеся до вчинку головного героя?" і т.д.

6. Практичні питання. Даний тип питання спрямований на встановлення взаємозв'язку між теорією й практикою: "Як можна застосувати ...?", Що можна зробити з ...?", "Де ви у звичайному житті можете спостерігати ...?".

Завдання 3. Доповнити таблицю.

Бар’єри творчості

Приклад

Шляхи подолання

Гносеологічні







Психологічні







Виховні







Техніко-організаційні







Психосоціальні








Заключний етап

Висновки викладача, оцінка.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6.
Тема: Профілактика психологічних бар’єрів на шляху до творчої самореалізації.
Мета: сформувати у студентів уявлення про основні психологічні бар’єри евристичної діяльності та профілактику їх виникнення.
Тезаурус теми:

Сором’язливість – психічний стан людини, для якого характерні нерішучість, боязкість, напруженість, скутість та незручність поведінки з оточуючими через невпевненість у собі, який може блокувати реалізацію творчого потенціалу.

Тривожність – психічний стан людини, що виявляється у схильності часто переживати сильну тривогу з найменшого приводу, який може блокувати реалізацію творчого потенціалу.

Ригідність – неготовність людини до зміни програми дій у відповідності до нових ситуаційних вимог, яка може блокувати реалізацію творчого потенціалу.

Конформність – .особистісна властивість, що виявляється у схильності індивіда до зміни установок, думок, сприймання, поведінки у відповідності до тих, що вже існують в суспільстві або певній групі та може блокувати реалізацію творчого потенціалу.

Слабка асоціативність – низький рівень здатності людини встановлювати зв’язки між предметами та явищами об’єктивної дійсності на основі суміжності, подібності або контрасту.

Бар’єр минулого досвіду – протиріччя між вже існуючими знаннями людини та її здатністю створювати нове.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

У вступному слові актуалізуються знання студентів, отримані на попередньому практичному занятті, про бар’єри творчості. Характеризуються особливості формування психологічних бар’єрів та шляхи їх подолання. Викладач наголошує на тому, що однією зі складових профілактики психологічних бар’єрів евристичної діяльності є розв’язання творчих завдань в малих групах.



Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. «Лише зі мною».

Студентам пропонується знайти та записати якомога більше відповідей на питання: що могло відбутися лише з дітьми, лише з громадянами України і лише зі мною і ні з ким іншим?



Завдання 2. «Арка».

Група поділяється на 5 команд. Кожній команді видається папір А4 та ножиці. Студенти отримують завдання: виготовити з одного папірця арку такого розміру, щоб через неї міг пройти один студент. Скріплювати полоси паперу не дозволяється. Перемагає команда, яка вигадає найбільшу кількість способів побудови арки.



Завдання 3. «Чашка».

Студентам пропонується об’єднатися в команди по 5-6 осіб та скласти два списки:



    1. що можна зробити з чашкою;

    2. те, що неможливо зробити з чашкою.

Після озвучування списків, команди отримують завдання запропонувати ідеї перетворення списку неможливого в можливе.

Заключний етап

Саморефлексія студентів, висновки викладача, оцінка.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТЯ 7.
Тема: Психологічна структура процесу конструкторської діяльності.
Мета: ознайомити студентів з основними складовими процесу конструкторської діяльності.
Тезаурус теми:

Розуміння – аналітико-синтетичний процес, який включає виділення основних елементів в даній ситуації, «смислових віх» і об’єднання їх в єдине ціле.

Технічне розуміння – правильне та швидке розпізнавання структур і функціонування приладів або машин, їх застосування та способів використання.

Задум – образ-ідея, що складається в уяві конструктора внаслідок певних розумових дій.

Процес формування задуму – пошук відповідних структур і функцій до того часу, поки у конструктора не з’явиться впевненість у тому, що дана структура (або функція) повинна відповідати умовам поставленого завдання.

Стратегія – генеральна програма дій дослідника, основний напрямок пошуку і розробки проблеми, що підпорядковує інші дії.

Інтуїція – процес мислення, часто не усвідомлюваний суб’єктом, під час якого прийняття рішення відбувається без довготривалих роздумів і логічного аналізу. Інтуїція сприяє розв’язанню завдання або його частини.
Хід роботи на практичному занятті

Вступне слово викладача:

У вступному слові актуалізуються знання студентів про структуру творчого процесу, дається характеристика кожній стадії творчого процесу. Викладач наголошує на тому, що структура процесу конструкторської діяльності (за Моляко В.А.) включає такі основні психологічні складові: розуміння, задум, стратегію та здогадку (інтуїцію). Саме про них піде мова на занятті.



Студентам пропонується виконати наступні завдання:

Завдання 1. Закріплення ключових понять і термінів за темою проводиться у формі експрес-диктанту.

Завдання 2. Обговорення питань теми:

  1. Розуміння вихідної інформації як психологічна проблема.

  2. Дослідження формування задуму в психології.

  3. Виникнення здогадок та попереднє розв’язання завдання.

  4. Роль інтуїції у процесі розв’язання конструкторських завдань.

Завдання 3. Скласти кластер на тему: «Процес розв’язання технічного завдання».

Заключний етап

Висновки викладача, оцінка.



ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка