Методичні рекомендації до практичних занять з гістології, цитології та ембріології для викладачів



Сторінка1/36
Дата конвертації23.05.2017
Розмір4.95 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДВНЗ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

КАФЕДРА ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

З ГІСТОЛОГІЇ, ЦИТОЛОГІЇ ТА ЕМБРІОЛОГІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Спеціальність: "Педіатрія"

Рекомендовано до видання

цикловою методичною комісією

з медико-біологічних дисциплін

ДВНЗ "Івано-Франківський національний

медичний університет"

1 грудня 2015 року (протокол №4)

Івано-Франківськ 2016







Навчальна дисципліна

Гістологія, цитологія, ембріологія

Модуль №

1

Змістовий модуль

1

Заняття №

1

Тема заняття

МІКРОСКОП. МІКРОСКОПІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ. ГІСТОЛОГІЧНА ТЕХНІКА







Курс

1

Факультет

Медичний, спеціальність «Педіатрія»





  1. Конкретні цілі:

ЗНАТИ: Предмет, методи, завдання гістології, методи вивчення живих об'єктів, гістохімічні, і інші методи досліджень. Принципи будови і роботи світлового і електронного мікроскопів.

УМІТИ: Приготувати фіксовані гістологічні мікропрепарати. Визначати на електронних мікрофотографіях клітини різної форми, неклітинні структури.



  1. Базовий рівень підготовки.

Студент повинен знати: 1. Основні частини мікроскопа. 2. Оптичну силу лінз. 3. Правила роботи з мікроскопом. 4. Принцип роботи електронного мікроскопа.

3. План і організаційна структура заняття.


№ п/п

Етапи заняття

Тривалість

Засоби навчання

Обладнання
















1

Підготовчий етап

20 хв

 

 

1.1

Організаційні питання

5 хв

 

 

1.2

Контроль і оцінка початкового рівня підготовки

15 хв

Усне опитування

 Таблиці
















2

Основний етап

65 хв

 

 

2.1

Вивчення, замалювання, опис мікропрепаратів і електронних мікрофотографій під керівництвом викладача

45 хв

Мікропрепарати, атласи, альбоми,

підручники, лекційний матеріал



 Мікроскопи
















2.2

Контроль і оцінка кінцевого рівня знань студентів

20 хв

Усне опитування, тестові завдання



















3

Заключний етап

 5

 

 

3.1

Підсумок і постановка завдань на наступне заняття

5 хв

 

 



















  1. Організація змісту навчального матеріалу.

4.1. Основні етапи виготовлення гістологічних препаратів:

Правила отримання матеріалу та виготовлення гістологічних препаратів.

Гістологічними препаратами (мікропрепаратами) називаються виготовлені з тканин (органів) забарвлені зрізи, плівки, мазки, відбитки, окремі клітини, які помістили на предметне скло, залили тонким шаром прозорої речовини і покрили покривним склом. Основними етапами виготовлення гістологічного препарату є: отримання матеріалу, його фіксація, промивання, зневоднення, ущільнення, заливка, виготовлення і забарвлення зрізів.



1. Отримання матеріалу. Матеріал - шматочки тканини або органа - гострими ножицями або лезом вирізається так, щоб уникнути зайвого травмування. Об'єм шматочків - приблизно 0.5 - 2.0 см2. Матеріал повинен бути свіжим, тобто брати його треба якнайшвидше після смерті людини або експериментальної тварини.

Фіксація матеріалу. Забраний шматочок занурюється у фіксуючу рідину - фіксатор. Об'єм фіксатора має перевищувати в 50 - 100 разів об'єм шматочка. Фіксатори бувають простими і складними. Найбільш поширеним є простий фіксатор - 10% розчин формаліну. Використовується також етиловий і метиловий спирти, розчини солей важких металів, оцтова, пікринова, осмієва кислоти та інші. Складні фіксатори - це суміші, що складаються з окремих компонентів у визначених співвідношеннях. Наприклад, рідина Ліллі (96°спирт, формалін, льодяна оцтова кислота), рідина Карнуа (абсолютний спирт, хлороформ, льодяна оцтова кислота) тощо.

Фіксацію можна проводити при кімнатній температурі, а в разі використання гістохімічних методів дослідження - при зниженій температурі. Термін фіксації залежить від властивостей фіксатора, розмірів об'єкта - від кількох хвилин до кількох діб.

Застосування різних фіксаторів обумовлене метою фіксації, тобто збереження прижиттєвого стану морфологічних структур тканини або органа на момент смерті організму з найменшими змінами внаслідок фіксації. Фіксація матеріалу полегшує в подальшому сприйняття об'єктами барвників і запобігає процесам гниття.

Промивання матеріалу. Після фіксації матеріал звичайно промивається проточною водою протягом 24- 48 годин для видалення фіксатора.

Зневоднення і ущільнення матеріалу. Мета цих етапів - видалення води з шматочків і підготовка їх до виготовлення тонких зрізів.

Зневоднення шматочків, які фіксувалися у водних розчинах, проводиться поступово в спиртах наростаючої концентрації: 50°, 60°, 70°, 80°, 100° (абсолютний спирт). Останній отримують із 96° спирту шляхом його зневоднення мідним купоросом або перегонкою через мармурову крошку. Термін перебування шматочків у спиртах різної концентрації залежить від об'єкта і його розмірів (від кількох годин до кількох діб).

Ущільнення матеріалу досягається просоченням шматочків рідкими середовищами, які можуть ставати твердими (парафін, целоїдин). Оскільки вказані речовини розчиняються в ксилолі, бензолі або толуолі, то шматочки спочатку занурюють у суміш спирту з ксилолом (1:1), потім у дві - три порції чистого ксилолу, далі - у суміш ксилолу з парафіном при 55°С - 56°С. Для заливки матеріалу і виготовлення блоків використовують металеві, паперові або керамічні формочки.

Виготовлення зрізів. Із парафінових або інших блоків на спеціальному приладі - мікротомі, можна зробити тонкі (завтовшки 5-7 мкм) зрізи. Для цього користуються мікротомними ножами. Потім зрізи збирають і прикріплюють до предметного скла, попередньо змазаного сумішшю білка курячого яйця і гліцерину (1:1).

Зрізи для гістохімічного дослідження можна зробити на заморожуючому мікротомі або на мікротомі-кріостаті. Мікротом-кріостат - це фреонова холодильна установка, до камери якої вмонтовано мікротом. Робоча температура в камері (від 0°С до -20°С) підтримується автоматично. У кріостаті є можливість отримати тонкі зрізи з нефіксованої тканини.

Тонкі зрізи є прозорими і для того, щоб розрізнити деталі будови тканини або органа, їх треба забарвити.

Забарвлення зрізів. Існує багато методів забарвлення зрізів, для чого застосовується більше трьох тисяч барвників. Гістологічні барвники умовно можна розділити на загальні і спеціальні; за походженням - на рослинні, тваринні і синтетичні; за хімічними властивостями - на основні, кислі і нейтральні.

Загальні барвники використовуються для вивчення загальної морфології клітин, тканин і органів. До ядерних барвників належать гематоксилін, кармін, азур II, сафранін. Гематоксилін виготовляють з кори кампешевого дерева, яке росте у Південній Америці. Він забарвлює ядра у синьо - фіолетовий колір. Кармін - це екстракт яйценосних комах кошенілі, забарвлює ядра в ясно - червоний колір. Сафранін - у темно-червоний, азур II - у фіолетовий колір. Це основні катіонні барвники, які містять позитивно заряджені атоми азота. Гістологічні структури, що забарвлюються основними барвниками, називаються базофільними.

Цитоплазматичні барвники - еозин, еритрозин, кислий фуксин - забарвлюють цитоплазму у різні кольори, найчастіше в різні тони червоного кольору. За хімічними властивостями вони є кислими, або аніонними, за походженням - синтетичними. Структури, які здатні забарвлюватись кислими барвниками, називаються оксифільними (ацидофільними, еозинофільними).

Нейтральні барвники - це суміші барвників, що містять кислі і основні компоненти.

Спеціальні барвники вибірково забарвлюють певні речовини або структури. Наприклад: судан III забарвлює ліпіди в оранжевий колір, орсеїн - еластичні волокна в бурий колір тощо.

Виявити гістологічні структури можна також методом імпрегнації. Це метод обробки шматочків або зрізів розчинами солей важких металів з наступним їх відновленням.

Процедура забарвлення зрізів починається з їх депарафінізації, тобто обробки ксилолом або толуолом, подальшому проведенні через спирти все меншої концентрації. Далі, згідно прописів для кожного методу, зрізи обробляють у певній послідовності розчинами барвників. Після забарвлення зрізи зневоднюють у спиртах наростаючої концентрації і поміщають у прозоре середовище - канадський бальзам або полістирол, які мають показники заломлення, подібні до скла.

Гістологічні препарати, виготовлені з дотриманням вищезазначених вимог, можуть зберігатись дуже довго.

2. Використання інших видів гістологічних препаратів (мазки, відбитки, плівки, тотальні препарати).

3. Вітальні, суправітальні та поствітальні методи дослідження.



4.2. Структурно-логічна схема:

Будова світлового мікроскопа

Мікроскоп


Оптичні частини



Механічні частини



1. основа

2. тубусотримач

3. тубус



окуляр

Об’єктив

дзеркало

конденсор
4. предметний столик

5. револьвер

6. макрогвинт

7. мікрогвинт

х8, х40 х7, х10 напрявляє збирає

х120 х15 потік промені

вивчення побудова світла в світла і

зображення. зображення. конденсор. фокусує

її на

препараті



5. Методика проведення практичного заняття.

5.1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення гістології та професійної діяльності лікаря-педіатра, подати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів із навчальними цілями та планом заняття.

Мікроскопічне вивчення тканин та органів у нормі та при патології – експериментально, є одним із найбільш інформативних методів дослідження в медицині та біології. Мікроскоп дав можливість одержати дані, що стали передумовою для створення клітинної теорії, виникнення таких медико-біологічних дисциплін, як цитологія, гістологія, ембріологія, патологічна анатомія, мікробіологія, гематологія та інші. Отримані за допомогою мікроскопа дані лягли в основу уявлень про єдність живого світу, його розвиток, а також дали можливість встановити взаємозалежність між будовою та функціями живого.

Мікроскопічні дослідження в медицині та біології базуються на використанні двох факторів: мікроскопа (мікроскопічної техніки), та гістологічної техніки. Мікроскоп та інші прилади мікроскопічної техніки дозволяють отримати збільшення зображення об’єктів, що вивчаються та різноманітні способи обробки і аналізу цього зображення. Гістологічна техніка – це система прийомів, способів, методів обробки зрізів (органів, частин організму, або цілих організмів), що забезпечують можливість їх вивчення за допомогою мікроскопа.

Різні способи гістологічної техніки дозволяють вивчити не тільки будову, але й гістофізіологію, пристосувальні реакції, відновлювальні властивості клітин, тканин і органів у нормі, експерименті та патології. Вивчення біопсійного матеріалу (шматочків тканин, або органів, взятих для мікроскопічного дослідження при житті) має принципове значення в діагностиці захворювання у виборі методу лікування і т.п.

Контроль вихідного рівня знань студентів за такими питаннями: 1. Визначення гістології. 2. Предмет дослідження цитології і гістології. 3. Основні методи вивчення гістологічних об'єктів. 4. Методи дослідження фіксованих клітин і тканин. 5. Основні етапи виготовлення гістологічного препарату для світлової і електронної мікроскопії. 6. Принципи будови і роботи електронного мікроскопа. 7. Методи дослідження хімічного складу і метаболізму клітин і тканин.



5.2. Основний етап.

Етап передбачає вивчення, замалювання та опис в альбоми світлового мікроскопа за встановленою формою, користуючись при цьому атласами та посібниками. Розглянути і описати в альбомі електронні мікрофотографії, зробити відповідні позначення на рисунках. Записати в альбом правила користування мікроскопом.



5.2.1. Правила користування мікроскопом.

Оволодіння навичками роботи з біологічним мікроскопом, використовуючи різні джерела освітлення, об’єктиви та окуляри (Чайковський Ю.Б., Дєльцова О.І., Геращенко С.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії. Навчальний посібник. Київ-Івано-Франківськ, 2000. – С. 13-19):



  1. Мікроскоп переносять, тримаючи однією рукою за колонку, а другою - підтримуючи основу.

  2. Мікроскоп розміщують на робочому місці так, щоб колонка була біля спостерігача, а дзеркало було спрямоване до джерела світла. Зошит для зарисовки слід покласти з правої сторони.

  3. Перевірити револьвер мікроскопа, поставити об'єктив малого збільшення (8х) і за допомогою макрогвинта наблизити його нижній край на відстань 1см від предметного столика.

  4. Встановити освітлення, повертаючи дзеркало до такого положення, коли усе поле мікроскопа буде освітлене рівномірно і достатньо інтенсивно. Встановлення освітлення контролювати, дивлячись в окуляр лівим оком.

  5. На предметний столик помістити мікропрепарат покривним склом догори. Зріз повинен знаходитися над отвором столика.

  6. Обертаючи макрогвинт, знайти чітке зображення структур органа або тканини на зрізі, підібрати ділянку для вивчення, поставити її в центр поля зору мікроскопа. Після цього мікропрепарат можна закріпити клемами.

  7. При необхідності переходу на велике збільшення треба: підняти тубус мікроскопа обертанням макрогвинта на себе, плавним рухом повернути револьвер і встановити об'єктив великого збільшення (40х), почувши при цьому клацання. Далі, дивлячись збоку на мікроскоп, обертати макрогвинт від себе, поки фронтальна лінза об'єктиву максимально наблизиться до покривного скла мікропрепарату. Після цього, дивлячись в окуляр, дуже повільно обертати макрогвинт на себе, поки не з'явиться більш-менш чітке зображення. Слід за цим перейти до повільного обертання мікрогвинта до появи чіткого зображення. Необхідно пам'ятати, що необережним рухом можна розчавити мікропрепарат.

  8. У разі переходу до вивчення іншої ділянки мікропрепарата, слід повернутися до малого збільшення і повторити пп. 6 і 7.

  9. Розглянути і вивчити препарат при великому збільшенні і приступити до його замалювання.

  10. Після закінчення роботи з мікроскопом встановлюють об'єктив малого збільшення.

Вивчення етапів приготування гістологічних препаратів у навчальній лабораторії кафедри:

-Знайомство з мікротомами, виготовлення зрізів, їх наклеювання, забарвлення та заключення.

-Знайомство з приладами, поживними середовищами, посудом, необхідними для культивування тканин поза організмом.

5.2.2. Електронні мікрофотографії для вивчення на занятті (Волков К.С., Пасєчко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас). - Тернополь: Укрмедкнига, 2004.- С. 6-15).:

1. Еукаріотична клітина (плазмоцит) (зб.14000) (рис. 1).



Позначення: 1-клітинна оболонка - плазмолема, 2-цитоплазма, 3-ядро, 4-міжклітинна речовина.

2. Щільно розташовані клітини печінки (гепатоцити) (зб.10000) (рис. 2).



Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема сусідніх клітин і вузький міжклітинний простір.

3. Клітина круглої форми (лімфоцит) (зб.10000) (рис. 3).



Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема.

4. Келихоподібна клітина (екзокриноцит) (зб.8000) (рис. 4).



Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма з секреторними гранулами, 3-цитолема, 4-базальний полюс, 5-апікальний полюс.

5. Клітина з відростками (нейроцит) (зб.8000) (рис. 5).



Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема, 4-відросток.

6. Циліндричні клітини (стовпчасті епітеліоцити) (зб.4000) (рис. 6).



Позначення: 1-ядро, 2-цитоплазма, 3-цитолема, 4-ворсинки на апікальному полюсі.

7. Без'ядерні клітини (еритроцити) (зб.5000) (рис. 7).



Позначення: 1-плазмолема, 2-гемоглобін.

8. Без'ядерні структури (тромбоцити) (зб.5000) (рис. 8).



Позначення: 1-плазмолема, 2-цитоплазма.

9. Міжклітинна речовина (пухка волокниста сполучна тканина) (зб.9000) (рис. 10).



Позначення: 1-клітина (фібробласт), 2-міжклітинна речовина: а) волокнисті структури, б) аморфний компонент.

5.3. Контроль і оцінка кінцевого рівня знань студентів.

Цей етап навчальної діяльності дозволяє студенту закріпити навчальний матеріал, а викладачу – оцінити рівень його засвоєння. Викладач перевіряє правильність і повноту об'єму вивчення і замалювання гістологічних мікропрепаратів і електронних мікрофотографій в альбомі та правильність вирішення теоретичних питань і тестових завдань у кожного студента. Обговорюються загальні проблеми, що виникли після опанування теоретичних питань та засвоєння практичних навичок.

На етап контролю і оцінки рівня знань студентів виносяться:

5.3.1. Питання при оцінці рівня знань студентів:

1. Принцип конструкції світлового мікроскопа.

2. Основні механічні і оптичні частини світлового мікроскопа.

3. Властивості лінз. Поняття про аберацію.

4. Роздільна здатність мікроскопа. Збільшення мікроскопа.

5. Фазово - контрастна мікроскопія.

6. Темно - польова мікроскопія. Поляризаційна мікроскопія. Ультрафіолетова та

люмінесцентна мікроскопія.

7. Вимірювання розмірів мікроскопічних об’єктивів.

Правила роботи з світловим біологічним мікроскопом.

8. Принцип будови електронного мікроскопа.

9. Основні вимоги до взяття біологічного матеріалу для мікроскопічного матеріалу. 10. Фіксація та фіксатори. Зневоднення та ущільнення (заливка матеріалу).

11. Мікротоми та виготовлення гістологічних зрізів.

12. Забарвлення гістологічних зрізів.

13. Властивості найбільш поширених барвників, що використовуються для забарвлення гістологічних препаратів (гематоксилін, еозин, азур ІІ, кармін, Судан, фуксин).

14. Вітальні та суправітальні методи забарвлення.

15. Гістохімічне виявлення активності ферментів. Принципи гістохімічного виявлення окремих типів речовин.

16. Радіоавтографія, імуногістохімія.

17. Заключення гістохімічних зрізів у прозорі середовища.

18. Принципи підготовки матеріалу для дослідження за допомогою електронного мікроскопа.

19. Методи культури тканин та клітин.

5.3.2. Тестові завдання з розділу "Цитологія":

(Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / Ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011).



6. Заключний етап.

Викладачем проводиться загальна оцінка навчальної діяльності кожного студента, підводяться підсумки і окреслюються завдання на наступне заняття.



7. Рекомендована література.

Основна:

1. Гістологія людини: [підруч. для студ. вищ. медичних навч. закл.] / О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак К.С., Ю.Б. Чайковський // К. : „Книга-плюс”, 2003. – 592 с.

2. Гістологія людини: [підруч. для студ. вищих медичних навч. закл.] / О.Д. Луцик, А.Й. Іванова, К.С. Кабак К.С., Ю.Б. Чайковський Ю.Б // К. : „Книга-плюс”, 2010. – 582 с.

3. Волков К.С. Ультраструктура клітин і тканин : навч. посібник-атлас [для студ. вищ. навч. закл.] / К.С.Волков, Н.В. Пасєчко. – Тернополь : Укрмедкнига, 2004.-96 с.

4. Чайковський Ю.Б. Практикум з гістології, цитології та ембріолoгії: навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю.Б. Чайковський, О.І. Дєльцова, С.Б. Геращенко. - Київ-Івано-Франківськ, 2000. – 152 с.

5. Чайковський Ю.Б. Гістологія, цитологія та ембріологія : навч посібник-атлас [для студ. вищ. навч. закл.] / Ю.Б. Чайковський, Л.М. Сокуренко. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. – 152 с.

6. Збірник тестових завдань з гістології, цитології та ембріології / під ред. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Мотуляк А.П., Попадинець О.Г., Волошинович В.М., Грищук М.І., Кулинич Г.Б., Бойко О.В., Лучків Н.Ю. – Івано-Франківськ: ІМСТА, 2011.- 60 с.

7. Конспект лекцій з гістології та ембріології.

* Тут і далі нумерація рисунків приведена відповідно до посібника-атласу Волков К.С., Пасечко Н.В. Ультраструктура клітин і тканин (навчальний посібник-атлас).-Тернополь: Укрмедкнига, 2004. - 96 с.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   36


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка