Методичні рекомендації до підготовки до практичних (семінарських) занять з дисципліни «Порівняльне правознавство»



Скачати 309.35 Kb.
Дата конвертації26.05.2017
Розмір309.35 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА


Методичні рекомендації до підготовки

до практичних (семінарських) занять

з дисципліни «Порівняльне правознавство»

за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»

Укладач:

старший викладач

кафедри теорії та історії держави і права

Тимкович І.І.

Методичні рекомендації до підготовки

до практичних (семінарських) занять

розглянуті та схвалені

на засіданні кафедри теорії та історії держави і права

Протокол № ____ від «___»_____2017 р.

Завідувач кафедри_________ Бородін І.Л.

КИЇВ-2017

Практичні (семінарські) заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції. Семінар (від лат. “seminarium” – “розсадник”, переносно – “школа”) – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Основними дидактичними цілями їх проведення є:

забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ даного курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійного опрацювання;

спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізація їх до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування у них навичок самоосвіти;

оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Семінарські заняття виконують такі основні функції (відповідно формулюють дидактичні цілі заняття: навчальну, виховну і розвивальну):

навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

виховну (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

діагностично-корекційну (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін.

Отож, визначаючи методичну концепцію організації і проведення семінарських занять, слід виходити з того, що:

під час вивчення різних дисципліни студенти повинні засвоїти їх провідні ідеї (зміст понять, положень, законів, теорій та ін.);

знати галузі їх використання;

вміти застосовувати набуті знання, вміння й навички під час вивчення фахових дисциплін, у майбутній практичній діяльності тощо;

до семінарських занять ставляться загальнодидактичні вимоги (науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв’язку, проблем- ність та ін.); Ž

у методиці проведення семінарських занять є певні особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни;

необхідно забезпечити високий рівень мотивації (вивчення теми слід розпочинати із з’ясування її значення для засвоєння даної чи інших дисциплін, у майбутній професійній діяльності тощо);

дотримання принципу професійної спрямованості та здійснення різнорівневих міжпредметних зв’язків з іншими дисциплінами, практичним навчанням забезпечує формування єдиної системи знань умінь та навичок студентів; Ž важливим є також формування професійної культури і мислення; Ž у процесі проведення семінарського заняття необхідно забезпечувати орга- нічну єдність теоретичного і дослідницько-експериментального пізнання;

семінарські заняття мають гармонійно поєднуватися з лекційними, практичними і лабораторними заняттями та самостійної роботою студентів.

Відмінною особливістю семінару як форми навчальних занять є:

активна участь самих студентів у з’ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

викладач надає студентам можливість вільно висловлюватися під час розгляду питань, що винесені на обговорення, допомагає їм вірно будувати свої міркування;

така навчальна мета семінару вимагає, щоб студенти були добре підготовлені до заняття;

якщо студенти непідготовлені до заняття, то семінарське заняття перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них). Існує багато різновидностей семінарських занять, які відрізняються як за змістом, так і за формою організації роботи. У процесі проходження практики під час викладання тої чи іншої дисципліни рекомендується використовувати різні види семінарських занять, зокрема:




Вид семінару

Його коротка характеристика

Семінари- бесіди Š

- найпростіша форма семінару, побудована на основі евристичної бесіди (студенти дають відповіді на запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення, як-от: “Чому ...?”, “Як Ви вважаєте...?”, “Чим можна пояснити... ?” тощо); Š

- дискусія (від лат. розгляд, дослідження) є вищим рівнем евристичної бесіди; найбільш поширеними і ефективними є: “круглий стіл”, форум, дебати, симпозіум (базуються на обміні думками між усіма учасниками, що привчає студентів самостійно мислити, сприяє розвитку аналітичних навичок, розвиває здатність до виваженої аргументації, обстоювання власної точки зору, адекватно оцінювати себе та поважати думки інших); - може проводитися шляхом розгляду питань у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасниками семінару;



Наукові семінари

- характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, навичок; дидактичні цілі і завдання цього заняття реалізуються шляхом заслуховування і широкого аналізу звітів студентів про проведену науково-пошукову роботу; Š

- проводяться у формі наукових конференцій, на них студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи, підготовки до студентських наукових конференцій тощо



З використанням ігрових ситуацій

- проводяться у формі пізнавальної гри за типом телевізійних ігор (наприклад: “Що, де, коли?”, “Брейн-ринг” та ін.); Š

- ефективним різновидом є рольові ігри, що проводяться у формі наукових конференцій (на них студенти-доповідачі виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів – до 3-х чоловік); студенти, які незгідні з деякими положеннями, висвітленими у доповідях експертів, виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді, організовує обговорення тощо); Š

- різновидом рольових ігор є прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студенти- журналісти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару)


Тематичний колоквіум

При підготовці до тематичного колоквіуму слід проаналізувати запропоновану проблему за допомогою порівняльно-правового, системно-структурного методів, а також таких логічних прийомів як аналіз, синтез, узагальнення та класифікація. Окрему увагу слід приділити засвоєнню рекомендованої основної та додаткової літератури за кожною темою, що передбачається для самостійного вивчення.

Методика підготовки до семінарських занять передбачає:

- повідомлення студентам теми, плану семінарського заняття та рекомендованої літератури (найкраще подати студентам інструктивну карту проведення семінарського заняття);

- опрацювання та осмислення теоретичного матеріалу відповідної теми відповідно до плану семінарського заняття та рекомендованої літератури;

- підготовку до обговорення питань інформаційного блоку у формі діалогу, дискусії, диспуту, конференцій тощо (за планом заняття);

- виконання індивідуальних практичних завдань різних рівнів;

- написання рефератів (з метою глибшого опрацювання теми практичного заняття);

- виконання завдань науково-пошукової роботи (написання рефератів за тематикою проблемного характеру, розробку доповідей для публічного виступу, підготовку тестів, бесід тощо).



ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНЕ ТА ОСОБЛИВЕ ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО
ТЕМА 1. Порівняльне правознавство: метод, наука, навчальна дисципліна. Методологія порівняльного правознавства (2год.)

1. Поняття порівняльного правознавства

2. Об’єкт порівняльного правознавства

3. Предмет порівняльного правознавства

4. Функції порівняльного правознавства

5. Структура порівняльного правознавства



На самостійне опрацювання виносяться питання (9 год.):

1. Роль та значення принципів порівняльного правознавства для його методології.

2.Загальна характеристика цивілізаційного, герменевтичного, аксіологічного і антропологічного підходів у методології порівняльно-правових досліджень.

3. Місце та значення порівняльного правознавства в системі юридичних наук.

4. Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку.
Література [2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14, 15, 16, 25 32, 33, 50, 53, 58, 59, 63, 66, 68, 69, 70, 71, 72, 74, 79, 86, 87, 92, 95, 97, 101, 118, 128, 136].
Завдання 1

Записати у робочий зошит окремі види об’єктів порівняльного правознавства.



Завдання 2

Скласти схему міждисциплінарних зв’язків навчальної дисципліни «Порівняльне правознавство» та їх усно охарактеризувати.



Завдання 3

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 2. ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ПОРІВНЯЛЬНОГО ПРАВОЗНАВСТВА ЯК НАУКОВОГО НАПРЯМУ. (2 ГОД.)

  1. Загальний огляд історії формування і розвитку порівняльного правознавства

  2. Періодизація еволюції порівняльного правознавства в юридичній компаративістиці.

  3. Особливості формування ідей порівняльного правознавства у 1800-1900 р.р.

На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Значення історії порівняльного правознавства як напряму наукових досліджень.

2. Виникнення і основні етапи розвитку порівняльного правознавства.

3. Особливості порівняльно-правових досліджень від часів античності до ХХ століття.


Література [2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 14,17, 44, 65, 77, 53, 109, 122].
Завдання 1

Підготувати реферат на тему «Античне порівняльне право та значення його методології для сучасного порівняльного правознавства»

Завдання 2

Підготувати доповідь на тему «Роль порівняльного аналізу у вченнях Джона Локка, Шарля Луї Монтеск’є, Жан-Жака Руссо».

Завдання 3

Розв’язати тести:

1. Передумови розвитку науки порівняльного правознавства

існують, починаючи з таких часів:

а) часів античності;

б) епохи середньовіччя;

в) нового часу.

2. 1-й Конгрес порівняльного права відбувся в такій країні:

а) Англії;

б) Австрії;

в) Франції;

г) Німеччині.

3. Перші кафедри порівняльного правознавства виникли в такому столітті:

а) VII;

б) VIII;

в) XIX;

г) XX.

Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 3. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО У ХХ СТОЛІТТІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ. (2 год.)

1. Формування порівняльного правознавства як наукового напряму у 1900-1945 р.р.

2. Інтенсифікація розвитку порівняльного правознавства після Другої світової війни.

3. Розвиток порівняльного правознавства на сучасному етапі.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Роль І Міжнародного конгресу порівняльного правознавства 1900 р. (Париж).

2. Міжнародні та національні центри з порівняльного правознавства.

3. Розвиток порівняльного правознавства в умовах глобалізації.



Завдання 1

Виписати у робочий зошит основні результати проведення І Міжнародного конгресу порівняльного правознавства 1900 р. (Париж).



Завдання 2

Скласти таблицю «Міжнародні та національні центри з порівняльного правознавства» за такими змістовними складовими: назва центру, рік та місце його створення, основні напрямки діяльності.


Завдання 3

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 4. КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ПРАВОВИХ СІМЕЙ СУЧАСНОСТІ. (2 год.)

1. Поняття і структура правової системи.

2. Поняття «правова сім’я».

3. Класифікація правових сімей та правових систем в юридичній компаративістиці.



На самостійне опрацювання виносяться питання (9 год.):

1. Правова карта світу – основний предмет вивчення порівняльного правознавства.

2. Поняття правової системи у порівняльному правознавстві.

3. Правова сім’я – специфічна категорія порівняльного правознавства.

4. Поняття та критерії класифікації правових систем.

5. Основні теорії класифікації правових систем.


Література [1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 39, 46, 80, 84, 93, 103, 104, 106, 110, 124, 130, 131].
Завдання 1

Складіть таблицю із зазначенням основних теорій класифікації правових систем, їх авторів, видів правових сімей та територіальне поширення.



Завдання 2

Підготуватися до колоквіуму за темою «Необхідність і значення компаративістських досліджень національних правових систем».



Завдання 3

Розв’язати тести:

1. Концепцію «правового стилю» при класифікації правових сімей запровадив:

а) французький компаративіст Р. Давід;

б) німецький компаративіст К. Цвайгерт;

в) російський компаративіст М. Марченко.

2. Співвідношення категорій «правова система» і «правова сім’я» таке:

а) правові стис теми на підставі виявлення спільних рис об’єднуються у правову сім’ю;

б) правові сім’ї на підставі виявлення спільних рис об’єднуються у правову систему;

в) поняття «правова система» рівнозначне поняттю «правова сім’я».

3. Видатний французький компаративіст Р. Давід висунув ідею:

а) виокремлення восьми правових сімей;

б) виокремлення трьох правових сімей;

в) виокремлення шести правових сімей.



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 5: ІСТОРИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ І ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї. (2 ГОД.)

1. Основні етапи розвитку романо-германської правової сім’ї.

2. Роль науки (університетів) у розвитку романо-германського права.

3. Зв’язок романо-германської правової сім’ї з римським правом.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Поняття романо-германської правової сім’ї.


2. Історія становлення романо-германської правової сім’ї.

3. Загальні поняття, система і структура романо-германської правової сім’ї.

4. Особливості та джерела романо-германської правової сім’ї.
Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Підготувати доповідь на тему «Історичні джерела романо-германської правової сім’ї».



Завдання 2

Підготуватись до колоквіуму «Еволюція розвитку романо-германської правової сім’ї та чинники впливу на її розвиток».



Завдання 3

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 6. ОСОБЛИВОСТІ РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї. (2 год.)

1. Структура романо-германської правової сім’ї, географія її поширення та особливості.

2. Вплив канонічного права на формування романо-германського права.

3. Джерела права романо-германської правової сім’ї.

4. Особливості правової системи Німеччини та Франції.

На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Публічне і приватне право романо-германської правової сім’ї.

2. Загальні принципи в романо-германській правовій сім’ї .

3. Особливості судової практики в романо-германській правовій сім’ї .


Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Підготувати реферат на тему «Особливості сучасних правових систем Німеччини і Франції: порівняльна характеристика».



Завдання 2

Заповнити таблицю «Публічне і приватне право романо-германської правової сім’ї»




Критерій

Приватне право

Публічне право

Який інтерес

захищає








Особливості суб’єктів

Суб’єктний склад







Статус суб’єктів







Відносини,

які переважають









Специфічний характер правового регулювання суспільних відносин

Хто

може регулювати відносини









Головний

спосіб правового регулювання









Тип

правового регулювання









Основні види норм права







Основні принципи







За чиєю ініціативою відбувається

захист









Завдання 3

Виписати в робочий зошит класифікацію джерел права романо-германської правової сім’ї та тезисно вказати їх особливості.



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 7. ІСТОРИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ, ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ТА ОСОБЛИВОСТІ АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СІМ’Ї (2 год.)

1. Особливості англо-американської правової сім’ї.

2. Основні етапи розвитку англійської правової системи.

3. Виникнення та реформування загального права.

4. Загальне право: поняття та особливості.

5. Право справедливості і його співвідношення з загальним правом.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Наступність права як особливості сім’ї англо-американського права.

2. Виникнення та реформування загального права.

3. Вплив реформування архаїчних норм загального права у становленні сучасної правової системи Англії.


Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].
Завдання 1

Виписати в зошит основні етапи розвитку англійської правової системи.



Завдання 2

Підготувати доповідь «особливості формування та розвитку судової системи Англії»



Завдання 3

Виписати в робочий зошит критерії співвідношення загального права і права справедливості.



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 8. ПРАВОВА СИСТЕМА США ТА БРИТАНСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ. (2 год.)

1. Етапи формування правової системи США та її особливості.



2. Сучасна правова система США.

3. Правові системи країн Британської Співдружності: загальна характеристика.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Судова система США.

2. Правові системи країн Британської Співдружності (на прикладі конкретних країн за вибором студентів).
Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Виписати в зошит основні етапи розвитку англійської правової системи.



Завдання 2

Підготуватись до колоквіуму «Порівняльна характеристика правових систем США та Великобританії: минуле і сучасне»



Завдання 3

Підготувати реферат на тему «Особливості судової системи США»



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 9. РЕЛІГІЙНА ПРАВОВА СІМ’Я. (2 год.)

1. Загальна характеристика правових систем релігійного типу.

2. Мусульманське (ісламське) право

3. Індуське право

4. Іудейське(єврейське) право

5. Канонічне право.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Джерела мусульманського права.

2. Джерела індуського права.

Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Виписати в робочий зошит географію поширення країн з правовими системами мусульманського права.



Завдання 2

Підготувати реферат на тему «Правова система сучасного Ізраїлю».



Завдання 3

Підготувати доповідь на тему «Співвідношення індуського та індійського права»



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 10. ТРАДИЦІЙНА ПРАВОВА СІМ’Я. (2 год.)

1. Загальна характеристика правових систем традиційного типу

2. Правові системи країн Далекого Сходу: етапи формування та особливості.

3. Правові системи держав Африки: етапи формування та особливості.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

  1. Сучасні правові системи Китаю, Японії.

  2. Джерела сучасного права Китаю, Японії.


Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Виписати в робочий зошит географію поширення країн з правовими системами традиційного права.



Завдання 2

Підготувати доповідь «Африканське звичаєве право: поняття, особливості, структура».


Завдання 3

Підготувати реферати на тему:

«Судова система Японії»

«Судова система Китаю»



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 11. СОЦІАЛІСТИЧНЕ ПРАВО ЯК ОСОБЛИВИЙ ІСТОРИЧНИЙ ТИП ПРАВА. ( 2 ГОД.)

1. Соціалістичне право: його особливості та підсистеми.

2. Особливості Радянського права.

На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Виникнення і особливості соціалістичного права.

2. Джерела і основні галузі соціалістичного права.
Література [1, 2, 4, 7, 9, 12, 13, 38, 39, 116, 124].
Завдання 1

Виписати в робочий зошит географію поширення країн з правовими системами соціалістичного права.



Завдання 2

Підготувати доповідь «Місце пострадянських правових систем на правовій карті світу»



Завдання 3

Підготувати реферат на тему «Кодифікація Радянського права»



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 12. МІСЦЕ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ НА ПРАВОВІЙ КАРТІ СВІТУ. (2 ГОД.)

1. Особливості становлення правової системи України

2. Характерні риси правової системи України

3. Концепції становлення та розвитку правової системи України



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Правова система України та європейська правова традиція.

2. Правова система України та судовий прецедент: можливість співіснування.
Література [1, 2, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 18, 20, 21, 22, 23, 28, 31, 35, 36, 48, 49, 52, 53, 56, 73, 85, 89, 93, 94, 98, 105, 109, 120, 123, 125, 127, 130, 132, 133, 134, 137, 139].

Завдання 1

Підготуватись до колоквіуму за темою «Загальносвітові тенденції правового розвитку та їх відображення у сучасній правовій системі України».



Завдання 2

Підготувати доповідь на тему «Характеристика інтеграційних процесів правової системи України до Європейського Союзу».



Завдання 3

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 13. ЗМІШАНА ПРАВОВА СІМ’Я. ПРАВОВІ СИСТЕМИ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН. (2 год.)

1. Поняття змішаної правової сім’ї та її ознаки.

2. Виникнення та становлення скандинавського права.

3. Система права та особливості юридичної професії у скандинавських правових системах



На самостійне опрацювання виносяться питання (4 год.):

1. Гармонізація та уніфікація скандинавського приватного права.


2. Джерела права Скандинавських країн.

Література [1, 2, 4, 7, 9, 13, 19, 30, 41, 42, 43, 44, 49, 51, 55, 60, 62, 64, 67, 77, 93, 102, 109, 111, 113, 114, 129, 135].
Завдання 1

Виписати в робочий зошит географію поширення країн зі змішаною правовою системою.



Завдання 2

Виписати в робочий зошит джерела права Скандинавських країн.



Завдання 3

Підготувати реферат на тему «Особливості історичної взаємодії і поєднання елементів романо-германської правової сім’ї і англійського загального права у правових системах Скандинавських країн».



Завдання 4

Виписати в глосарій основні поняття з теми.


ТЕМА 14. ПРАВОВІ СИСТЕМИ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ. (1 ГОД.)

1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем

2. Історичні етапи формування правових систем латиноамериканських держав.

3. Принципи, система та джерела права у правових системах латинської америки.



На самостійне опрацювання виносяться питання (5 год.):

1. Інтеграційні процеси в Латинській Америці.

2. Особливості судових систем Латиноамериканських держав.

Література [1, 2, 4, 7, 9, 13, 19, 30, 41, 42, 43, 44, 49, 51, 55, 60, 62, 64, 67, 77, 93, 102, 109, 111, 113, 114, 129, 135].

Завдання 1

Виписати в робочий зошит, що саме запозичили правові системи країн Латинської Америки у романо-германській правовій сім’ї та у англо-американській правовій сім’ї.



Завдання 2

Підготувати доповідь «Процеси конвергенції на сучасній юридичній карті світу: на прикладі країн Латинської Америки».



Завдання 3

Виписати в глосарій основні поняття з теми.



НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ


Основна та додаткова література
Основна література
1. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности / пер. с фр. В.А. Туманова. – М.: Междунар. отношения, 2009. – 456 с.

2. Дмитрієв А.І., Шепель А.О. Порівняльне правознавство: Навчальний посібник / Відп. редактор В.Н.Денисов. – К.: Юстиніан, 2003. – 184 с.

3. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение / пер. с нем. д-ра юр. наук Ю.М.Юмашева. – М.: Междунар. отношения, 2001. – 480 с.

4. Марченко М.Н. Курс сравнительного правоведения. – М.: Городец-издат, 2002. – 1068 с.

5. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение: Общая часть. – М.: Зерцало, 2001. – 560 с.

6. Осакве К. Сравнительное правоведение в схемах и определениях: Общая и Особенная части. – М.: Дело, 2000. – 256 с.

7. Порівняльне правознавство: підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д.Ткаченко, С.П.Погрібняк, Д.В.Лук’янов; За ред. В.Д.Ткаченка. – Х.: Право, 2003. – 274 с.

8. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности) / под ред. В.А.Туманова. – М.: Юристъ, 2003. – 448 с.

9. Скакун О.Ф. Общее сравнительное правоведение: Основные типы (семьи) правовых систем мира: Учеб. для студ. вузов. – К.: «Ін Юре», 2008. – 464с.

10. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи. Основи порівняльного правознавства: Європейські традиції. Вид. друге доп. – Х.: Одіссей, 2006. – 624 с.

11. Хашматулла Бехруз. Порівняльне правознавство: Підручник. – Одесса: Фенікс, 2009. – 464 с.

12. Цвайгерт К., Кетц Х. Введение в сравнительное правоведение в сфере частного права: Пер. с нем.: В 2 т. – М.: Междунар. отношения, 2000. – Т.1: Основы. – 480 с.

13. Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д.Ткаченко, С.П.Погрібняк, Д.В.Лук’янов; За ред. В.Д.Ткаченка. – Х.: Право, 2003. – 274 с.


Додаткова література
15. Алексеев С.С. Право на пороге нового тысячелетия: некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи. – М.: Статут, 2000. – 256 с.

16. Ансель М. Методологические проблемы сравнительного права. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.36-86.

17. Ансель М. Сравнительное право и унификация права. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.187-203.

18. Апарова Т.В. Суды и судебный процесс Великобритании. Англия, Уэльс, Шотландия. – М.: Ин-т междунар. права и экономики, Триада Лтд, 1996. – 157 с.

19. Берман Г.Дж. Вера и закон: примирение права и религии: Пер. с англ. – М.: Ad Margines, 1999. – 431 с.

20. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США: Пер. з англ.. – К.: Україна, 1999. – 554 с.

21. Боботов С.В., Жигачев И.Ю. Введение в правовую систему США. – М.: Норма, 1997. – 333 с.

22. Богдановская И.Ю. Закон в английском праве. – М.: Наука, 1987. – 143 с.

23. Богдановская И.Ю. Прецедентное право. – М.: Наука, 1993. – 239 с.

24. Бондаренко І. Адаптація законодавства України до європейського законодавства – один з пріоритетних напрямів реформування правової системи України // Право України. – 2002. - №7. – С.63-65.

25. Боруцка-Арцтова М. Методологические проблемы сравнительных исследований в правовых и иных общественных науках. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.127-141.

26. Врублевски Е. Методологические проблемы сравнительного анализа правовых систем. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.142-155.

27. Врублевски Е. Проблема несравнимости в правовой компаративистике. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.156-171.

28. Гуценко К.Ф., Головко Л.В., Филимонов Б.А. Уголовный процесс западных государств. – Изд. 2-е, доп. и испр. – М.: Зерцало-М, 2002. – 528 с.

29. Дашковська О. Регіональні механізми захисту прав жінок: порівняльно-правовий аналіз // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №1 (36). – С.139-146.

30. Денисов В.Н. Системы права развивающихся стран. – К.: Наукова думка, 1978. – 276 с.

31. Дженкс Э. Английское право: Пер. с англ. – М.: Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1947. – 378 с.

32. Дождев Д.В., Ефремова Н.Н. Учреждение Российской ассоциации сравнительного правоведения // Государство и право. – 2000. - №9. – С.94.

33. Дождев Д.В., Ефремова Н.Н. Всероссийская научная конференция «Сравнительное правоведение в России: пути развития» // Государство и право. – 2001. – №4. – С.121-123.

34. Дробниг У. Методы социологического исследования в сравнительном праве. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.177-186.

35. Елисеев Н.Г. Гражданское процессуальное право зарубежных стран. Источники, судоустройство, подсудность. Учебное пособие. – М.: Статут, 2000. – 270 с.

36. Жалинский А., Рерихт А. Введение в немецкое право. – М.: Спарк, 2001. – 767 с.

37. Забигайло В. Европейское право: мифический постулат или объективный ориентир развития законодательства Украины? // Український часопис міжнародного права. – 2001. - №1. – С.61-64.

38. Задорожній О., Гнатовський М. Правова система України в європейському правовому просторі // Український часопис міжнародного права. – 2002. - №2. – С.29-32.

39. Зайчук О., Онищенко Н. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку // Право України. – 2002. - №11. – С.23-26.

40. Иваненко В.С. Конституции государств-участников СНГ и международное право: некоторые проблемные вопросы их соотношения // Правоведение. – 2002. - №1. – С.159-173.

41. Инако Ц. Право и политика современного Китая: Пер. с япон. – М.: Прогресс, 1978. – 295 с.

42. Инако Ц. Современное право Японии: Пер. с япон. – М.: Прогресс, 1981. – 270 с.

43. Исаев М.А. О понятии права и государства в скандинавской доктрине права // Государство и право. – 2004. - №3. – С.64-70.

44. История государства и права стран Азии и Африки. Очерки / Рогожин А.И., Сафронова И.П., Страхов Н.Н. – М.: Юридическая литература, 1964. – 254 с.

45. Каленски П. Методы социологического исследования в сравнительном правоведении. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.236-246.

46. Кнапп В. Крупные системы права в современном мире. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.211-235.

47. Константинеско Л.-Ж. Развитие сравнительного правоведения. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.104-152.

48. Конституционное (государственное) право зарубежных государств: В 4 т. / Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Бек, 1998. – Т.3: Особенная часть. Страны Европы. – 764 с.

49. Конституционное (государственное) право зарубежных государств: В 4 т. / Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Норма – Инфра-М, 2001. – Т.4: Часть Особенная: страны Америки и Азии. – 656 с.

50. Корчевна Л.О. Проблема різноджерельного права: Дослід порівняльного правознавства. – К.: Ін-т д-ви і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – 360 с.

51. Крашенинникова Н.А. Индусское право: история и современность. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 192 с.

52. Кросс Р. Прецедент в английском праве: Пер. с англ. – М.: Юридическая литература, 1985. – 238 с.

53. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение / Пер. с нем. д-ра юр. наук Ю.М.Юмашева. – М.: Междунар. отношения, 2001. – 480 с.

54. Кудрявцев М.К. Кастовая система в Индии. – М.: Наука, 1992. – 262 с.

55. Куманин Е.В. Юридическая политика и правовая система Китайской народной республики / Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Наука, 1990. – 157 с.

56. Лафитский В.И. Основы конституционного строя США. – М.: Норма, 1998. – 272 с.

57. Лизогуб А. Організаційно-правові засади функціонування Європейської Ради // Український часопис міжнародного права. – 2001. - №1. – С.73-81.

58. Лисенко О.М. Порівняльне правознавство як наука та його місце в системі юридичних наук. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2001. – 19 с.

59. Лисенко О. Предмет порівняльного правознавства // Право України. – 2001. - №3. – С.54-57.

60. Лубський В.І., Борис В.Д. Мусульманське право. – К.: Віл бор, 1997. – 256 с.

61. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти). – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

62. Максименко В.А. Категория прав человека в мусульманском праве // Вестник Московского ун-та. – Серия 11, Право. – 2004. - №2. – С.85-94.

63. Мартышин О.В. Совместимы ли основные типы понимания права? // Государство и право. – 2003. - №6. – С.13-21.

64. Марченко М.Н. Иудейское право как подсистема общей системы израильского права // Вестник Московского университета. Серия 11, Право. – 2001. - №3. – С.76-88.

65. Марченко М.Н. Место и роль сравнительного права в системе юридического образования // Вестник Московского ун-та. Серия 11, Право. – 1999. - №1. – С.215-224.

66. Марченко М.Н. Объект и предмет сравнительного права // Вестн. Моск. ун-та. Сер.11, Право. – 1999. – №2. – С.43-54.

67. Марченко М.Н. Основные источники иудейского права // Вестник Московского университета. Сер.11, Право. – 2001. - №2. – С.36-47.

68. Марченко М.Н. Особенности нормативно-правового договора как источника права // Вестник Московского ун-та. – Серия 11, Право. – 2004. - №1. – С.3-15.

69. Марченко М.Н. Понятие сравнительного права (сравнительного правоведения) // Вестник Московского ун-та. Серия 11, Право. – 1999. - №1. – С.44-53.

70. Марченко М.Н. Проблемы правопонимания в связи с исследованием источников права // Вестник Московского ун-та. Серия 11, Право. – 2002. - №3. – С.3-19.

71. Марченко М.Н. Форма права: проблемы понятия и значение // Вестник Московского ун-та. Сер.11, Право. – 2002. - №1. – С.3-15.

72. Марченкова Е.М. Обсуждение проблем сравнительного правоведения // Журнал российского права. – 2001. - №1. – С.163-165.

73. Молдован В.В., Молдован А.В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Україна, ФРН, Франція, Англія, США: Навч. посібн. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.

74. Мордовцев А.Ю. Юридическое мышление в контексте сравнительного правоведения: культурантропологические проблемы // Правоведение. – 2003. - №2. – С.38-49.

75. Морозова Л.А. Еще раз о судебной практике как источнике права // Государство и право. – 2004. - №1. – С.19-23.

76. Муравйов В. Правові засади гармонізації законодавства в Європейському Союзі // Право України. – 2002. - №7. – С.114-119.

77. Мусульманское право (структура и основные институты) / Отв. ред. Л.Р.Сюкияйнен. – М.: ИГПАН, 1984. – 145 с.

78. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М.: Международные отношения, 1982. – 136 с.

79. Оборотов Ю.М. Традиції та оновлення у правовій сфері: питання теорії (від пізнання до розуміння права). – Одеса: Юридична література, 2002. – 278 с.

80. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 352 с.

81. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами // Право України. – 1999. - №8. – С.12-16.

82. Опришко В. Для чого Україні Рада Європи // Право України. – 1997. - №6. – С.70-75.

83. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України // Право України. – 2001. -№2. – С.27-30.

84. Осакве Кр. Типология современного российского права на фоне правовой карты мира // Государство и право. – 2001. - №4. – С.12-22.

85. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование. – М.: НОРМА, 1999. – 648 с.

86. Очерки сравнительного права. – М.: Прогресс, 1981. – 256 с.

87. Петери З. Задачи и методы сравнительного правоведения. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.76-90.

88. Плавлич В. Сучасні проблеми гармонізації законодавства України з нормами міжнародного та європейського права // Український часопис міжнародного права. – 2003. - №2. – С.89-94.

89. Погрібняк С. Вплив судової практики на юридичні акти в англо-американському праві // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - №2 (37). – С.24-34.

90. Полешко А. Імплементація норм міжнародного права у вітчизняному законодавстві – важливий аспект правової реформи // Право України. – 1998. - №12. – С.24-28.

91. Полешко А. Рада Європи – на захисті прав людини // Право України. – 1999. - №7. – С.36-38.

92. Попеску С. Цели и методы сравнения в праве. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.203-210.

93. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник / Отв. ред. А.Я.Сухарев. – М.: Норма, 2000. – 840 с.

94. Проблемы гражданского и предпринимательского права Германии: Пер. с нем. – М.: БЕК, 2001. – 336 с.

95. Рабель Э. Задачи и необходимость сравнительного правоведения: Пер. с нем. – Екатеринбург: Полиграфист, 2000. – 47 с.

96. Рабінович П. Проблеми трансформації методології вітчизняного правознавства: досягнення, втрати, перспективи // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. - №4 (31). – С.3-14.

97. Рейнстайн М. Предмет и задачи сравнительного правоведения. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.86-103.

98. Романов А.К. Правовая система Англии. – М.: Дело, 2000. – 344 с.

99. Рубанов А.А. Проблема теоретических основ международного взаимодействия национальных правовых систем в юридической доктрине // Советский ежегодник международного права. – 1982. – М.: Наука, 1983. – С.221-240.

100. Рубанов А.А. Теоретические проблемы международного взаимодействия национальных правовых систем. – М.: Изд-во Наука, 1984. – 160 с.

101. Сабо И. Теоретические проблемы сравнительного правоведения. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.54-75.

102. Синицына И.Е. Обычай и обычное право в современной Африке: История изучения. Кодексы обычного права. – М.: Наука, 1978. – 285 с.

103. Синюков В.Н. Российская правовая система. Введение в общую теорию. – Саратов: Полиграфист, 1994. – 494 с.

104. Сорокин В.В. К понятию правовой системы // Правоведение. – 2003. - №2. – С.4-14.

105. Сравнительное конституционное право / Отв. ред. В.Е.Чиркин. – М.: Манускрипт, 1996. – 729 с.

106. Сравнительное правоведение: Сб. статей. – М.: Прогресс, 1978. – 247 с.

107. Сталев Ж. Сравнительный метод в социалистической правовой науке. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.15-53.

108. Стефанюк В. Права та основні свободи людини в світлі європейських стандартів правового захисту // Український часопис міжнародного права. – 2003. - №2. – С.58-64.

109. Страхов М.М. Історія держави і права зарубіжних країн. – Х.: Право, 1999. – 416 с.

110. Судебные системы европейских стран. Справочник: Пер. с франц. и с англ. – М.: Международные отношения, 2002. – 336 с.

111. Супатаев М.А. Право в современной Африке (основные черты и тенденции развития). – М.: Наука, 1989. – 175 с.

112. Супрун Д. Реформа контрольного механізму Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод // Український часопис міжнародного права. – 2001. - №1. – С.82-88.

113. Сюкияйнен Л.Р. Мусульманское право. Вопросы теории и практики. – М.: Наука, 1986. – 257 с.

114. Сюкияйнен Л.Р. Шариат и мусульманско-правовая культура. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1997. – 48 с.

115. Тарасюк Б. Україна і Рада Європи // Право України. – 1999. - №7. – С.3-4.

116. Тилле А.А. Социалистическое сравнительное правоведение. – М.: Юридическая литература, 1975. – 207 с.

117. Тилле А.А., Швеков Г.В. Сравнительный метод в юридических дисциплинах. – М.: Высшая школа, 1978. – 199 с.

118. Тихомиров Ю.А. Сравнительное правоведение – конгресс ученых-правоведов // Государство и право. – 1999. - №2. – С.104-105.

119. Ткаченко О. Правова реформа в Україні та проблеми гармонізації національного законодавства з міжнародним правом // Право України. – 1998. - №12. – С.3-7.

120. Уолкер Р. Английская судебная система: Пер. с англ. – М.: Юридическая литература, 1980. – 631 с.

121. Усенко Е.Т. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права // Советский ежегодник международного права. – 1977. – М.: Наука, 1979. – С.57-90.

122. Фединяк Г. Порівняльний метод і порівняльне правознавство у сфері міжнародного приватного права // Право України. – 2002. - №7. – С.107-110.

123. Фридмэн Л. Введение в американское право. – М.: Издательская группа «Прогресс» «Универс», 1993. – 286 с.

124. Харитонов Є., Харитонова О. Європейські правові системи: проблеми класифікації // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2002. - №2 (29). – С.3-14.

125. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Рецепції приватного права: парадигма прогресу. – Кіровоград: Центрально-Українське вид-во, 1999. – 144 с.

126. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: Пер. с англ. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 703 с.

127. Хессе К. Основы конституционного права ФРГ: Пер. с нем. – М.: Юридическая литература, 1981. – 368 с.

128. Цвайгерт К., Путтфаркен Г. О возможности сравнения сходных правовых институтов в различных социальных системах. – В кн.: Очерки сравнительного права (Сборник). Составление, перевод и вступит. статья докт. юрид. наук проф. В.А.Туманова. – М.: Прогресс, 1981. – С.153-176.

129. Шарль Р. Мусульманское право: Пер. с франц. – М.: Изд-во иностр. лит., 1959. – 142 с.

130. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: В 3 кн. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн..1. – 320 с.

131. Шишкін В.І. Судові системи країн світу: В 3 кн. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – Кн..2. – 336 с.

132. Шумилов В.М. Введение в правовую систему ФРГ. – М.: Дека, 2001. – 140 с.

133. Шумилов В.М. Особенности общего права США // США, Канада – экономика, политика, культура. – 2003. - №2. – С.118-127.

134. Шумилов В.М. Правовая система США: Учебное пособие. – М.: Издательско-Консалтинговое Предприятие «ДеКА», 2003. – 399 с.

135. Элон М. Еврейское право: Пер. с иврита / Под общ. ред. И.Ю.Козлихина. – СПб.: Юрид. центр пресс, 2002. – 611 с.

136. Эминеску И. К вопросу о сравнимости различных правовых систем. – В кн.: Сравнительное правоведение. Сборник статей. – М.: Прогресс, 1978. – С.172-202.

137. Эннекцерус Л. Курс Германского гражданского права: Пер. с нем. – М.: Изд-во иностр. лит., 1949. – 436 с.

138. Энтин Л.М. Право Европейского Союза: основные категории и понятия: Учебное пособие. – К.: ИМО КНУ им. Тараса Шевченко, 2003. – 101 с.



139. Яричевская Л.В. Идеологические истоки формирования романо-германской правовой семьи // Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2002. – Вип.57. – С.3-8.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка