Методичні рекомендації до написання курсових робіт студентів спеціальності "соціологія" Київ 2014



Скачати 286.61 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір286.61 Kb.


Міністерство освіти і науки України

Державний університет телекомунікацій

Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва

Кафедра соціології та гуманітарних дисциплін

 

  

 



 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “СОЦІОЛОГІЯ”

 

  



 

 

 



 

Київ – 2014



Вступ

 Методичні рекомендації до  написання курсових робіт студентів спеціальності “Соціологія” мають на меті представити специфіку відповідних наукових робіт залежно від курсу навчання та інформувати студентів про головні вимоги, якими вони повинні керуватися при їхньому написанні та оформленні. Курсова робота є видом наукової роботи студентів протягом їхнього навчання. Вони демонструють ступінь опанування студентами відповідною ділянкою знань, здатність до критичного аналізу певної проблеми в межах обраної соціологічної парадигми та теорії, вміння обирати та застосовувати адекватну соціологічну методику емпіричного дослідження та здійснювати ґрунтовний аналіз отриманих даних.

Мета: на кожному курсі навчання на спеціальності «Соціологія» від студентів очікується написання курсової роботи. Вона має на меті продемонструвати розвиток вмінь студентів здійснювати грамотний аналізу досвіду, здобутого іншими науковцями у тій чи іншій ділянці соціологічних досліджень, а також робити необхідні узагальнення. Окрім того, курсова робота передбачає створення авторської програми дослідження та його інструментарію в рамках визначеної теми і проблемної ситуації.

Результат: курсова робота складається з теоретичного та емпіричного розділів. Емпіричний розділ містить програму соціологічного дослідження.
Зміст, структура та обсяги курсової роботи

Курсова робота повинна мати чітку та логічну побудову. Складовими частинами курсової роботи мають бути: вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел, додатки (у разі необхідності).

У вступі до курсової роботи (1—2 сторінки) стисло характеризується сучасний стан розроблення проблеми та питань, що вимагають вирішення, обґрунтовується актуальність теми, чітко визначаються мета та завдання, об’єкт і предмет, методи та інформаційна база дослідження, вказується рівень опрацювання проблеми у вітчизняній і зарубіжній науці та практиці, виділяються дискусійні питання.

В основній частині (загальним обсягом 20—40 сторінок) глибоко та всебічно розкривається сутність обраної теми, її найважливіші питання та проблеми. Тут необхідно показати, як досліджувана проблема з позицій сучасності висвітлена в літературі, викласти сутність існуючих підходів до її вирішення, здійснити її критичний аналіз, провести порівняння та сформулювати власний погляд. Виклад теоретичних положень має супроводжуватися (по можливості) аналізом статистичної інформації, прикладами з практики. У цій частині курсової роботи студент повинен продемонструвати свої знання з питань, що досліджувалися, уміння узагальнювати матеріали, послідовно їх викладати, робити висновки, обґрунтовувати свої пропозиції та рекомендації.

Основну частину курсової роботи рекомендується поділити на п’ять розділів обсягом 6 - 8 сторінок кожний. Рекомендації щодо змістового наповнення кожного з розділів основної частини наводяться нижче.

Студентам слід узяти до уваги, що залежно від специфіки обраного напряму та конкретної теми допускаються й інші структуризація, змістове наповнення та обсяги кожного з розділів.

ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Титульна сторінка

 Першою у курсовій/дипломній роботі є титульна сторінка, яка не нумерується.



Реквізити титульної сторінки

Зверху посередині:

Міністерство освіти і науки України;

Державний університет телекомунікацій

Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва

Кафедра соціології та гуманітарних дисциплін

Нижче посередині:

Курсова робота на тему:



НАЗВА ТЕМИ

Нижче праворуч:

Виконав/ла студент/ка 1,2,3,4 курсу спеціальності “Соціологія”, групи СТД-_ вказуються повністю прізвище, ім’я, по-батькові;



Нижче праворуч:

Науковий керівник ( вказуються посада (проф./доц./ас.), науковий ступінь (д-р/канд. соціол. наук), прізвище та ініціали наукового керівника);



Внизу посередині

Київ-рік


 Приклад оформлення титульної сторінки див. у  ДОДАТКУ 1.

Зміст

 Другою за порядком сторінкою є сторінка зі Змістом. Як і перша, вона не нумерується. Її складовими є вступ, назви розділів, висновки, список джерел і наукової літератури та додатки.

Зміст оформляється наступним чином:

Зміст

Вступ..................................................................................................................................

Розділ І. Назва розділу………………………………………………

1.1. Назва підрозділу……………………………………………………………….

1.2. Назва підрозділу……………………………………………………………….

1.3.  Назва підрозділу (якщо наявний)…..……………………………



Розділ ІІ. Назва розділу………………………………………………

2.1.Назва підрозділу………………………………………………………

2.2.Назва підрозділу………………………………………………………

2.3.Назва підрозділу (якщо наявний)………………………………



Розділ ІІІ. (за наявності) Назва розділу……………………………………………

Висновки ……………………………..…………………………

Список джерел і наукової літератури

Додатки

Всі заголовки/назви розділів у змісті починаються з прописної літери. Останнє слово кожного заголовка/назви з'єднують крапками з відповідним номером сторінки у правому стовпчику змісту. Назви розділів та підрозділів повинні в повний, чіткий та логічний спосіб розкривати зміст цієї частини роботи. Назва жодного з розділів не може точно дублювати тему. Зміст повинен всеохопно розкривати тему в логічний та послідовний спосіб.



Загальні вимоги до оформлення рукопису

Текст рукопису роздруковується на принтері на аркушах білого паперу стандартного формату А4 і розміщується з одного боку аркуша. Друкують текст, залишаючи береги таких розмірів:



  • лівий — не менше 25 мм;

  • правий — не менше 10 мм;

  • верхній — не менше 20 мм;

  • нижній — не менше 20 мм.

У разі використання текстового редактора Word слід закладати такі параметри:

  • тип шрифту — Times New Roman;

  • розмір шрифту — 14;

  • міжрядковий інтервал — 1,5.

Текст основної частини поділяють на розділи, а в разі необхідності — на підрозділи, пункти та підпункти.

Заголовки структурних частин «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту, заголовки підрозділів — маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою.

Кожну структурну частину курсової роботи починають з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи номера. Наступні сторінки нумерують у правому верхньому кутку сторінки без крапки в кінці.

Розділи нумерують по черзі арабськими цифрами; підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад «2.3» (третій підрозділ другого розділу). У кінці номера підрозділу перед його назвою ставиться крапка.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку; у кінці номера перед назвою також повинна стояти крапка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими самими правилами, що й пункти.

Оформлення розділів та фрагментів тексту

 Розділи

Кожен структурний розділ роботи (вступ, розділи, висновки, список джерел і наукової літератури, додатки) повинен розпочинатися на новій сторінці. Назви частин роботи в тексті бажано виділяти жирним шрифтом маленькими літерами (окрім першої). Після назв (розділів чи параграфів) крапка не ставиться.

УВАГА! Підрозділи з нової сторінки розпочинати не варто.

 Списки

Якщо слід конкретизувати якесь положення, то зазвичай пишуть так:

Структура суспільства за О. Контом складається з:


  • сім’ї;

  • держави;

  • церкви.

Після двокрапки текст пишеться з малої літери (див. вище) і ніколи з великої.

 Згадування авторів

Покликання на певного автора пишеться наступним чином: ініціал, пробіл, прізвище. Після написання ініціалу ОБОВ’ЯЗКОВО давати пробіл.

Наприклад: Ф. Тьоніс.



Оформлення таблиць, графіків, рисунків

Якщо в тексті роботи або додатках містяться таблиці, графіки, рисунки або інші ілюстративні матеріали, то вони повинні бути оформлені відповідним чином. Зокрема,  по-перше, в тексті повинно бути посилання на відповідну таблицю/графік/рисунок тощо, і, по-друге, кожна таблиця/графік/рисунок повинні бути пронумеровані та підписані (наприклад, таблиця 1. Назва таблиці (стислий опис представлених в таблиці даних), або рис. 1. Назва рисунку (стислий опис того, що зображено). Підписи таблиць розміщують над таблицями – слово Таблиця центрується по правому краю, назва таблиці по центру. Підписи графіків, діаграм та рисунків розташовують під відповідними зображеннями по центру.

УВАГА! Під кожною таблицею має бути посилання на джерело із зазначенням сторінки/сторінок.

Оформлення цитат та посилань у тексті

У своїх наукових роботах студенти обов’язково мають подавати посилання на літературу, джерела та матеріали, на основі яких написана наукова робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг, належність до предметного поля певної науки. Варто покликатися  на останні видання публікаці.



Цитати

Цитата – це уривок з наукового чи іншого твору в його автентичному формулюванні, який подається з обов'язковим посиланням на його автора та джерело цитування. Цитати використовуються з метою краще розкрити певну ідею, підкріпити аргументацію, проілюструвати погляди інших авторів тощо. Цитати оформляються за принципом прямої мови. На початку та кінці цитати ставляться лапки.

Цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці).

Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Після цитати в лапках у текст вписується квадратна дужка, за нею – номер позиції публікації чи джерела та сторінка, з якої запозичена цитата, наприклад: [32, c. 245]. Цитати не повинні становити більше 15 %  роботи.

 Перефразування

Якщо студент посилається не на прямий текст, а наводить узагальнену думку автора, то висловлювання не береться у лапки, а в квадратних дужках вказується: [див. докладніше: 32, c. 245-260].

Якщо студент просто зазначає монографію або статтю, без виділення певної їхньої частини, фрагменту чи сторінки, то у квадратних дужках вказується лише номер позиції у списку джерел та наукової літератури, без зазначення конкретної сторінки (наприклад, [32])

Крапка наприкінці фрази ставиться не перед квадратними дужками, а ПІСЛЯ них: [32, c.245].



Посилання  внизу сторінки1

Посилання можуть містить уточнення, які доповнюють чи пояснюють інформацію в тексті (наприклад, визначення певного терміну, опис/характеристика соціологічного дослідження тощо) або у випадку цитування реквізитів відповідної позиції джерела чи літератури. У цьому разі зазначаються всі реквізити джерела чи літератури відповідно до вимог (за виключенням загальної кількості сторінок); в покликанні відзначається лише сторінка, з якої запозичена цитата. Наприклад, Тьоніс Ф. Спільнота та суспільство / Ф. Тьоніс // Пер. з нім. – К. : Дух і Літера, 2005. – С. 39. У першому покликанні на це джерело його назва і вихідні дані вказуються повністю, у наступних – пишеться: Там само. – С. …. Всі посилання внизу сторінки, які зустрічаються в тексті, нумеруються наскрізно.



Оформлення джерел та наукової літератури

 Мінімальна кількість позицій у Списку джерел і наукової літератури для:



  • курсової роботи –  25-30;

  • бакалаврської роботи – 30-40;

  • магістерської роботи – 40-50.

Нумерація кожної позиції у списку джерел та наукової літератури є наскрізною, проте сам список розбивається на дві частини.

І. Список джерел (формується зі статистичних даних, законодавчих актів, збірок документів, даних соціологічних досліджень у табличній чи схематичній формі (без наукових коментарів), а також із матеріалів опитувань/фокус-груп чи поглиблених інтерв’ю тощо, зібраних самим студентом.

Якщо студент здійснював кількісне опитування, то його дані займають одну позицію в списку джерел (наприклад: 12. Матеріали опитування студентів ДУТ, проведеного .... (дата проведення); генеральна сукупність (опис), вибіркова сукупність (характеристики).

Якщо студент застосовував якісні методи дослідження, то у списку джерел кожний транскрипт інтерв’ю чи фокус-групової дискусії або інші одержані дані займають окрему позицію і нумеруються окремо (наприклад: 13. Транскрипт інтерв’ю, проведеного з ..........

(вказати ім’я2 респондента) ... (місце та дата проведення). 14. Транскрипт інтерв’ю, проведеного... тощо.

 ІІ. Список наукової літератури - містить позиції по кожній монографії, збірці, статті і нумерується як продовження попередньої (наприклад, якщо у списку джерел налічується 25 позицій, то список наукової літератури розпочинається з 26-ої позиції).

УВАГА! Позиції в списку джерел і наукової літератури розміщуються в порядку розташування літер в абетці.

УВАГА! Позиція публікації з Інтернету вказується за абеткою у частині ІІ, тобто у списку наукової літератури, а не в частині І, тобто не у джерелах. Позиція з Інтернету вказується у частині І серед джерел лише тоді, коли студент посилається на законодавчі акти чи інші документи, розміщені на Інтернет-сайтах.

 Головна вимога до укладання списку використаних джерел  – однотипне оформлення та дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку.

 Приклади оформлення літератури відповідно до цих вимог представлені в ДОДАТКУ 2.

Оформлення додатків

 Кожен додаток повинен мати назву. Якщо додатків є декілька, то кожний додаток розпочинається з нової сторінки і має свою назву, наприклад:



Додаток 1. Програма соціологічного дослідження на тему “...”

Додаток 2. Порівняльні дані…..

Додаток 3. Узагальнені результати…. опитування/Транскрипти/Таблиці тощо.

Обсяг роботи

 Рекомендований обсяг для курсової роботи – 25-30 сторінок; бакалаврської дипломної роботи – 35-40 сторінок; магістерської дипломної роботи – 45-50 сторінок основного тексту.

Основний текст включає в себе вступ, розділи та висновки роботи.

ЗМІСТ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

Вступ

 Вступ містить у собі наступні обов’язкові складові:

 Актуальність теми (формулюється у двох частинах: практичній та теоретичній):

1) практична актуальність – слід вказати, яке значення має обрана тема для життя сучасного суспільства, чому вона становить суспільну проблему тощо. Тут доцільно використати статистичні матеріали загального характеру, які б підтвердили суспільну значущість обраної проблеми дослідження. Наприклад: якщо студентом обрана тема трудової міграції, то доречно показати, якими є масштаби цього явища (дані офіційної та неофіційної статистики) тощо;

2) теоретична актуальністьвимагає показати, хто з дослідників і як розробляв обрану тему, якими є їхні основні здобутки і чого бракує в їхніх працях. Після цього аналізу наявних публікацій студент має зробити висновок про те, яким є загальний ступінь розробленості проблеми у науковій літературі, що саме залишилося недослідженим чи малодослідженим і який аспект проблеми студент виділяє для власного дослідження.

Мета курсової роботи

Зазвичай мета роботи формулюється студентом виходячи з теми/назви усієї курсової роботи, але не є копією теми/назви. Наприклад: назва роботи може бути сформульована як “Національна ідентичність сучасного українського студентства”, а мета (виходячи із теоретичної актуальності та обраного студентом  аспекту дослідження цієї теми) – як “Аналіз стану національної ідентичності сучасної студентської молоді у контексті соціокультурних зрушень кін. ХХ – поч. ХХІ ст.”. Бажано формулювати мету через іменникову (а не дієслівну) форму. Не слід зазначати таку мету, як «аналіз...», «дослідження...», «вивчення...», оскільки наведені вирази служать лише інструментами досягнення мети. Рекомендуємо вживати такі вирази, як: «на основі аналізу (дослідження, вивчення) здійснити» щось із наведеного нижче. Це можуть бути:

- розробка класифікації/типології;

- встановлення реального стану (чогось);

- порівняння стану (чогось одного з іншим);

- виявлення тенденцій чи закономірностей;

- уточнення понятійно-категоріального апарату (в тому числі того чи іншого означення чи авторське означення певного поняття);

- вироблення теоретичної моделі дослідження певного явища чи процесу;

- з’ясування ієрархії (чогось на кшталт ідентичностей або рейтингів) тощо. 

Завдання курсової роботи

Завдання ї роботи розкривають механізм дослідження мети і описуються у дієслівній формі, наприклад:

- опрацювати наукову літературу і джерела по темі і виявити особливості аналізу обраної проблеми у соціогуманітарних науках (таких, як .......);

- на основі аналізу наукової літератури встановити і описати специфіку соціології у дослідженні обраної теми;

- за допомогою порівняльного аналізу головних соціологічних підходів обрати той із них, за допомогою якого буде здійснюватися дипломне дослідження, та аргументувати свій вибір;

- встановити сукупність теоретичних положень стосовно їхнього використання в аналізі обраної теми/проблеми і розробити теоретичну модель/схему дослідження;

- зіставити різні точки зору вчених-соціологів на обрану проблему тощо.

Об’єкт дослідження в межах курсової роботи формулюється і за критерієм носія проблеми, і за критерієм загальної проблеми. Наприклад (якщо тема стосується національної свідомості студентів):

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): студенти вищих навчальних закладів України ІІІ-ІV рівня акредитації.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): сукупність соціальних ідентичностей студентської молоді сучасної України.

 Предмет дослідження в межах усієї роботи формулюється за критерієм більш спеціалізованої проблеми, що безпосередньо підлягає вивченню і конкретизує об’єкт дослідження, наприклад: місце національної ідентичності у структурі соціальних ідентичностей студентства та специфіка її формування й функціонування у сучасних умовах.

 Теоретико-методологічні засади дослідження. Спочатку формулюється теоретична парадигма, яка є основою для цього дослідження, та називаються певна/певні соціологічні теорії, в рамках яких аналізується визначена проблема. Потім перелічуються методи, які застосовано для проведення емпіричних досліджень та аналізу отриманих даних; при цьому варто відзначати що саме досліджувалося за допомогою чи в рамках кожного методу.

 Наукова новизна одержаних результатів – що нового зробив студент порівняно з іншими дослідниками цієї проблеми (зазначається за наявності).



Практичне значення одержаних результатів. Вказати, де, ким і як можуть бути використані результати здійсненого дослідження (зазначається за наявності).

Апробація результатів дослідження – виступи на конференціях та наукових семінарах (зазначається за наявності).

 

Розділи

 УВАГА! Рекомендується, щоб структурно робота складалася з двох розділів – теоретичного та емпіричного. Якщо змістовно робота аналізує складне явище чи взаємозв’язок двох категорій/процесів/явищ, то теоретичних розділів може бути два.

 УВАГА!  Емпіричний розділ:



  • в курсовій роботі – це програма соціологічного дослідження;

  • в бакалаврській та магістерській дипломній роботі – це описово-аналітичний розділ, який представляє отримані дані авторського дослідження, їхній аналіз та інтерпретацію. Програма соціологічного дослідження виноситься в додаток.

 Вимоги до структури та змісту програми соціологічного дослідження представлені в ДОДАТКУ 3.

 Пропонуються наступні назви теоретичного розділу.



Розділ 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій... (назва умовна і уточнюється з науковим керівником)

1.1. Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій...

1.1.1. Проблема... та пов’язані з нею поняття і категорії... в контексті гуманітарних та соціальних наук (з наголосом на тому, в чому полягає особливість соціологічного/них підходу/дів на загал).

1.1.2. Особливості соціологічних інтерпретацій проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій. Концептуалізація зазначених понять і категорій в контексті обраної студентом/кою парадигми дослідження3.

Параграф закінчується авторським соціологічним означенням ключового/вих поняття/ть і категорій дослідження (для подальшої роботи над ним/ними у методологічній частині авторської програми соціологічного дослідження).



1.2. Прикладні аспекти дослідження проблеми... та пов’язаних з нею понять і категорій... (критичний аналіз напрацьованого досвіду споріднених з темою емпіричних досліджень вітчизняних та зарубіжних дослідників (дескриптивне представлення проблеми; опис основних вимірів та характеристик проблеми в контексті досліджуваного/них соціуму/мів з використанням результатів емпіричних досліджень, проведених іншими дослідниками)).

1.3. Соціологічне моделювання ймовірної взаємодії ключових понять й категорій дослідження та їхня теоретична операціоналізація.

Метою цього підрозділу є продемонструвати, як проблематика дослідження буде аналізуватися, виходячи з обраної теоретичної перспективи (парадигми та конкретних теорій) – як будуть визначатися центральні поняття та категорії дослідження; як будуть розумітися ймовірні взаємозвязки між ними та іншими соціальними феноменами4; якими будуть показники (індикатори), зя якими буде аналізуватися ця проблема; а також як це вплине на вибір методології дослідження.



ВИСНОВКИ до розділу.

Розділ 2. Аналіз отриманих даних емпіричного дослідження та їхня інтерпретація (назва умовна і уточнюється з науковим керівником).

 2.1. Опис процедури проведення дослідження.

В цьому підрозділі необхідно стисло описати обрану методологію та методи дослідження, а також обгрунтувати їхній вибір. Також потрібно розкрити процедурні аспекти польової роботи – наприклад, часові рамки та локалізацію дослідження (місто Київ, Львівська область, Україна, Європа тощо), вибірку або принцип відбору учасників дослідження, отримані результати та процедуру їхнього аналізу (наприклад, статистичний чи якісний, текстуальний аналіз тощо).

2.2. Описовий (дескриптивний) аналіз отриманих даних.

Студент описує та аналізує процес проведення ним соціологічного дослідження, а також отриману соціологічну інформацію відповідно до мети та завдань, сформульованих у дипломній роботі. Розроблені таблиці із даними соціологічного дослідження можуть бути вміщені як у тексті розділу, так і у Додатках. При описі та аналізі даних варто уникати простого переліку цифрової або текстової інформації, яку можна одержати із таблиць або транскриптів фокус-груп/інтерв’ю. Натомість очікується вміння осмислити цю інформацію з тим, аби в наступному параграфі зіставити дані, виявити певні тенденції, закономірності, специфіку, узагальнити соціологічну інформацію і підвести до формулювання висновків.



2.3. Інтерпретація результатів дескриптивного аналізу емпіричних даних в контексті сформульованих робочих гіпотез дослідження та відповідно до теоретичної парадигми, обраної в якості основи дослідження.

2.4. Порівняльний аналіз даних тих соціологічних досліджень, які були проведені на обрану тему іншими дослідниками, а також даних, одержаних внаслідок здійснення авторського дослідження.

ВИСНОВКИ до розділу.

УВАГА! Кожен підрозділ повинен завершуватися підсумуванням та узагальненням відповідного питання та обґрунтовувати логіку переходу до розгляду наступного підрозділу. Кожен розділ має завершуватися висновками до нього.



Загальні висновки

 Висновки до усієї курсової/дипломної роботи у концентрованій формі підсумовують результати, отримані внаслідок теоретичного та емпіричного опрацювання обраної проблеми, а також формулюють скерування на її подальші дослідження, а саме –  що залишилося нерозкритим, які нові запитання виявило це дослідження та в який спосіб це можна дослідити в подальшому. Бажано подати у висновках узагальнення щодо гіпотез дослідження: які з них підтвердилися повністю, які – лише частково, а які не знайшли підтвердження.



Політика захисту інтелектуальної власності

Плагіат – це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного посилання на автора. Плагіат є актом інтелектуальної крадіжки. Студентські роботи з ознаками плагіату (списування, відсутністю посилань чи переліку використаної літератури, рефератів з Інтернету тощо) автоматично призведуть до отримання незадовільної оцінки за роботу.

Посилання в тексті на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел, є обов’язковими. Посилання оформляються також на будь-які веб-сторінки, ілюстративні матеріали (фотографії, рисунки тощо), статистичні дані чи результати соціологічних досліджень, матеріали з CD/DVD дисків. Якщо у роботі використовуються цитати з індивідуального інтерв’ю чи фокус-групової дискусії, то необхідно вказувати архів, де зберігаються ці матеріали.



Наукове керівництво

В процесі написання курсової/бакалаврсько/магістерськох роботи протягом року студенти мають можливість отримати наукові консультації від наукових керівників, за якими вони закріплені, та керівників наукових/переддипломних/магістерських семінарів. Спільно з науковими керівниками студенти формулюють тему та зміст роботи, обговорюють її основний дослідницький фокус, теоретичні засади та методологію дослідження. Від студентів очікується активна співпраця з науковим керівником протягом всього навчального року.



КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ

Зміст роботи оцінюється за такими параметрами:

  • обґрунтованість практичної та теоретичної актуальності теми, мети та завдань дослідження;

  • системність і повнота розкриття розділів, підрозділів роботи, здатність організувати матеріал у логічно послідовний спосіб, грамотний стиль написання, дотримання вимог щодо її оформлення;

  • самостійність виконання та уміння працювати з літературними джерелами;

  • обґрунтованість методології, методів дослідження та наявність емпіричних матеріалів (з врахуванням власного внеску дослідника);

  • оцінка якості авторської програми дослідження та інструментарію;

  • новизна та обґрунтованість практичного значення отриманих результатів;

  • аналіз та інтерпретація отриманих результатів емпіричного дослідження;

  • чіткість та аргументованість висновків;

  • логічність, послідовність, лаконічність викладу матеріалу дослідження;

  • відповідність змісту роботи поставленим завданням.

ДОДАТОК 1

Приклад оформлення титульної сторінки

 

 Міністерство освіти і науки України;



Державний університет телекомунікацій

Навчально-науковий інститут менеджменту та підприємництва

Кафедра соціології та гуманітарних дисциплін

 

 



Курсова/Дипломна робота на тему:

 

Назва теми

 Виконав/ла студент/ка 2/3/4/5 курсу

за спеціальністю “Соціологія”,

групи – СТД-…

(вказуються повністю прізвище, ім’я, по-батькові)

 

Науковий керівник:



(вказуються посада (проф./доц./ас.), науковий ступінь (д-р/канд. соціол. наук), прізвище та ініціали наукового керівника

 

  



 

 

Київ-2014



 ДОДАТОК 2

Приклади бібліографічного оформлення наукової літератури

Книга

Один автор

  Два і більше авторів

 

Без автора

 


 

Фуко М. Наглядати й карати. Народження в’язниці ; [пер. з фр. П. Таращук]. – К. : Основи, 1998. – 392 с.

 Филипс Л. Дискурс-анализ. Теория и метод ; [пер. с англ. А.А. Киселева] / Л. Филипс, М.В. Йоргенсен. – 2-е изд., испр. – Х. : Гуманитарный центр, 2008. – 352 с. 

 Тіло чи особистість? Жіноча тілесність у вибраній малій українській прозі та графіці кінця ХІХ – початку ХХ століття : [антологія / упоряд.: Л. Таран, О. Лагутенко]. – К. : Грані-Т, 2007. – 190, [1] с.



Розділ книги

Теличко Т.  Соціологічні теорії та їх перевірка методом моделей лінійних структурних рівнянь // Т. Теличко // Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Випуск 12. –  К. : Інститут соціології НАН України,  2009. – С. 220 – 230.

Словник

Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь ; [пер. с англ. Н.Н. Марчук.]. –  М. : Вече, АСТ, 1999. – Т. 1. – 544 с. ; Т. 2 – 528 с.

Стаття

Галер М. Європейський розкол між елітами та громадянами / Макс Галер // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2009. – № 2. – С. 5 – 22.

Автореферат дисертації

Шкребець М.С. Грошова культура як об'єкт соціологічного аналізу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соц. наук : спец. 22.00.04   “Спеціальні та галузеві соціології” / М.С. Шкребець. – Харків. Нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. 2009. – 20 с. – укp.

Інтернет-джерело

Українське суспiльство 1992-2006. Соцiологiчний монiторинг / ред. В.М.Ворона, М.О.Шульга. [Електронний ресурс] – К. : К. : Інститут соціології НАН України,, 2006. – 578 с. Режим доступу до збірки : http://www.i-soc.com.ua/institute/smonit_2006.php

 

 

ДОДАТОК 3

Програма соціологічного дослідження

(ВАРІАНТ А: авторське соціологічне дослідження на основі емпіричних даних, які підлягатимуть статистичному аналізові).

 1. Методологічна частина



1.1. Проблемна ситуація. Вимагає зазначення того, що відомо з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження. Виходячи з цього, далі формулюється тема соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї курсової/дипломної роботи і має бути вужчим від неї, містити вказання на часові рамки дослідження і певну групу респондентів).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт соціологічного дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів гуманітарних і природничих факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ДУТ.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ДУТ в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження. Має складатися з означень головних понять з обов’язковим покликанням на джерело, звідки подається означення. Якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення.

Виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження. Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом. До кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

1.8. Конструювання мережі операціональних змінних характеристик об’єкта дослідження, окресленого за критерієм носія проблеми, що слугуватимуть основою для формулювання запитань стандартизованої анкети, а також

уможливлять емпіричну апробацію робочих гіпотез дослідження.5

 

2. Методична частина

2.1. Характеристика емпіричної бази дослідження: окреслення основних параметрів генеральної сукупності, обґрунтування та конструювання вибіркової сукупності.

2.2. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (анкета статистичного соціологічного дослідження, бланк спостереження, формуляр тесту, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.3. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

 (ВАРІАНТ Б: авторське соціологічне дослідження проводитиметься на основі якісних методик отримання та обробки інформації емпіричних даних).

 

1. Методологічна частина

1.1. Опис проблемної ситуації із зазначенням того, що саме є відомим з приводу обраної проблеми, а що є невідомим і потребує спеціального соціологічного дослідження.

1.2. Тема авторського дослідження (формулювання теми соціологічного дослідження має бути конкретним і виходити з того, що саме збирається досліджувати студент; воно є конкретизацією теми усієї дипломної роботи і має бути вужчим від неї).

1.3. Мета та завдання дослідження (формулюються лише стосовно авторського соціологічного дослідження і розкривають те, що конкретно буде досліджуватися і яким чином).

1.4. Об’єкт дослідження (за критерієм носія проблеми; за критерієм загальної проблеми). Об’єкт соціологічного дослідження у Програмі має бути коротко і конкретно визначений; наприклад:

Об’єкт (за критерієм носія проблеми): Студенти 2 і 4 курсів ДУТ.

Об’єкт (за критерієм загальної проблеми): реальний стан і вміст соціальних ідентичностей студентів, що навчаються у ДУТ.

1.5. Предмет дослідження (за критерієм конкретизованої проблеми), наприклад: Місце національної ідентичності студентів ДУТ в структурі їхніх соціальних ідентичностей та її роль у повсякденних студентських практиках.

1.6. Теоретична інтерпретація базових понять (теоретично і методологічно обґрунтоване розкриття їхніх значень і змістів), а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження з обов’язковим посиланням на джерело, звідки подається означення; якщо студент сам сформулював означення, то після його наведення замість посилання у дужках вказується: авторське означення. За потреби виконується операціональна інтерпретація базових понять, а також інших складників понятійно-категоріального апарату дослідження – деталізоване уточнення їхніх загальних змістів, сформульованих на етапі теоретичної інтерпретації.

1.7. Робочі гіпотези дослідження (якщо передбачаються). Гіпотези розбиваються на гіпотези-підстави (ширші за своїм змістом (можливо – за формулюванням мети)) та гіпотези-наслідки (вужчі за своїм змістом, до кожної гіпотези-підстави може бути декілька гіпотез-наслідків (можливо – за формулюванням завдань)).

2. Методична частина

2.1. Опис методів й технік отримання інформації. Розроблення відповідного до них інструментарію дослідження (план інтерв’ю, бланк спостереження, сценарій фокус-групової дискусії, алгоритм аналізу документів тощо).

2.2. Принципи відбору учасників дослідження або текстових матеріалів (у випадку текстуального аналізу документів).

2.3. Часові рамки дослідження.

2.4. Обґрунтування логіки й методів аналізу даних, що будуть отримані з використанням розробленого інструментарію, зокрема, визначення методів емпіричної апробації робочих гіпотез дослідження.

2.5. Окреслення критеріїв оцінювання надійності та валідності дослідження. Визначення принципів конструювання “теоретичної вибірки”.

2.6. Обґрунтування етичних засад проведення дослідження (приклад інформованої згоди; аргументування того, що дослідження не нанесе шкоди учасникам, досліднику та інституції, яку представляє дослідник; політика захисту інформації від розголошення тощо).

2.7. Дослідницька саморефлексія – аналіз потенційного впливу дослідника (його/її інетересів, стереотипів, соціальних та демографічних характеристик тощо) на вибір процедури збору даних та інтерпретації отриманих результатів, а також визначення того, як би можна було вдосконалити ці методики та загалом які нові перспективи подальшого дослідження обраної теми були виявлені в результаті проведення авторського дослідження.



1 Посилання внизу сторінки в програмі Microsoft Word здійснюються через автоматичну нумерацію посилань; див. Головне меню + Вставка + Посилання.

2 З огляду на вимогу дотримання анонімності та конфіденційності рекомендується вказувати не реальні, а присвоєні дослідником імена респондентів.

3 В контексті представлення особливостей соціологічних інтерпретацій проблеми та пов’язаних з нею понять акцентується на тому, що соціологічне дослідження базується на певній парадигмі, відповідно до якої розробляються робочі гіпотези дослідження, які відтак зазнають емпіричної апробації. Тут також аргументується, чому ця парадигма обрана в якості основи дослідження, а також розгорнуто викладається її/ зміст.

4 Тут у вигляді діаграм або схем представляються логічні зв’язки між тими чи іншими ключових поняттями та категоріями дослідження із текстовою експлікацією формату та характеру зазначених зв’язків.

5 Операціональні змінні характеристики об’єкта дослідження можуть складати три основні групи: 1) заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять; 2) додаткові змінні характеристики у випадку, якщо заключні ланки операціональної інтерпретації базових понять тільки частково операціоналізували зміст робочих гіпотез дослідження; 3) соціально-демографічні характеристики респондентів (паспортичка).



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка