Методичні рекомендації до лабораторних занять для студентів 2-го курсу (3-й семестр) групи г-25, г-26



Скачати 418.34 Kb.
Сторінка5/6
Дата конвертації02.04.2017
Розмір418.34 Kb.
1   2   3   4   5   6

Тема: ОЗЕРА


Мета: вивчити рівневий та термічний режим озер, хімічний склад води, навчитися складати формули водного балансу озер, визначити типи озер за хімічним складом води, солоністю, термічним режимом.

Обладнання: Фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; карта кліматичних поясів; географічні атласи для 7 класу, роздаткові матеріали “Озера”.

Питання для співбесіди:

  1. Поняття "озера". Озерні улоговини та їх класифікація за походженням.

  2. Водний баланс та рівне вий режим озер.

  3. Хімічний склад води озер.

  4. Термічний режим озер. Класифікація озер за термічним режимом.

Завдання:

Завдання 1.

Складіть рівняння водного балансу озер (за даними таблиці 1) та поясніть його відмінності для різних озер.



Методичні вказівки:

Слід скористатися формулою водного балансу для безстічних озер – Х + У1 = Е, для проточних озер – Х + У2 = Е + У2, де Х – опади, У1 - притік (поверхневий і підземний), У2 - стік (поверхневий і підземний).


Таблиця 1

Озеро

Об’єм, км3

Площа, км2

Прихід, км3 в рік

Витрати, км3 в рік

Притік

Опади

Стік

Випаро-вування

Аральське

1012

64300

49,50

11,10

0

67,50

Байкал

23000

31500

60,30

12,80

59,50

13,10

Велике Солоне

19

4660

3,45

1,37

0

5,31

Вікторія

2700

69000

17,90

112,00

21,90

108,00

Каспійське

782000

371000

289,00

92,00

10,80

372,00

Мертве море

1888

1000

1,43

0,07

0

1,50

Онежське

295

9630

15,90

5,50

18,00

3,40


Для пояснення проаналізуйте відмінності фізико-географічних умов, у яких знаходяться різні озера (кількість опадів, термічні умови, які визначають втрати води на випаровування), а також їх морфометричні характеристики (співвідношення площі і об'єму).

Завдання 2.

Проаналізуйте загальну солоність та іонний склад солей води різних озер (за даними табл. 2).



Методичні вказівки:

До якого типу солоності відноситься кожне з озер за ступенем солоності, до якої групи за переважаючими аніонами (гідрокарбонатної, сульфатної, хлоридної), до якого класу за переважаючими катіонами (кальцієвий, магнієвий, натрієвий).

Виявіть залежність іонного складу від різної солоності (прісної, солонуватої, сильно солоної) озерної води.
Таблиця 2

Озеро

Солоність

Іонний склад %

головні катіони

головні катіони

Онезьке

0,04

48,0

48,0

20,0

86,0

6,0

8,0

Байкал

0,09

74,6

74,6

14,4

89,8

8,5

1,7

Женевське

0,20

82,2

82,2

7,0

66,6

32,6

0,8

Аральське

8,8

25,5

25,5

59,4

2,6

39,2

58,2

Велике Солоне

265,5

0,6

0,6

87,0



8,2

91,8

Танганьїка

0,60

8,6

8,6

45,5

89,2

0,8

10,0

Завдання 3.

а) Користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 1), поясніть річний хід температури поверхневих шарів води в озерах:

В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ —: Женевське; B-IV — Аральське;



Методичні вказівки

Визначте, як змінюється температура води в озері влітку і взимку. Чи знижується взимку температура нижче +4*С? Чи піднімається влітку температура вище +4*С?

Зробіть висновки про термічний тип озера.

1. Розгляньте абсолютні значення температури води і з’ясуйте варіанти її річного ходу:

а) весь рік tо залишається вищою +4оС.;

б) весь рік tо залишається нижчою +4оС;

в) у холодний період tо нижче +4оС, а в теплий період tо вище +4оС.

2. Обчисліть річну амплітуду tо води і порівняйте її для різних озер.

б) користуючись графіками зміни температури озерних вод (роздаткові матеріали "Озера", схема 2), поясніть зміну температури із глибиною: в озерах: В-І — Онезьке; В-ІІ — Байкал; В-ІІІ — Женевське; B-IV — Аральське.

Методичні вказівки

З’ясуйте, яка температура води на поверхні, на яких глибинах знаходиться термоклин (різка зміна температури), яка температура води на найбільших глибинах.

Література:

Основна: [1] c.297-315; [2] c.279-291; [3] c.150-136; [4] c.177-184; [6] c.202-240; [7] c. 162-165; [8] c. 181-184; [9] c.87-109

Додаткова: [2], [4], [6], [16], [19], [21], [42], [53], [58], [61], [72], [73]
ТЕМА 4

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 13-14

Тема: ЛЬОДОВИКИ

Мета: вивчити поняття про хіоносферу, особливості функціонування льодовиків та їх морфологічні типи, проаналізувати висоту снігової лінії на різних широтах, з’ясувати закономірності поширення льодовиків.

Обладнання: фізична карта світу; практикум Неклюкової Н.П.; географічні атласи для 7 класу; контурні карти світу; олівці, роздаткові матеріали "Снігова лінія".

Питання для співбесіди:

  1. Хіоносфера, її межі. Снігова лінія (кліматична і орографічна).

  2. Умови виникнення, живлення та рух льодовиків.

  3. Морфологічні типи льодовиків.

Завдання:

Завдання 1.

Користуючись роздатковими матеріалами "Снігова лінія", виявіть і поясніть загальні закономірності зміни висоти кліматичної снігової лінії на різних широтах у північній та південній півкулях.

В —І — графік №1 (по напрямку Кордильєр та Анд);

В —І — графік №2 (по напрямку вздовж 90° ~110°сх.д.).



Методичні вказівки

Спочатку слід з’яcувати чинники, які визначають висоту кліматичної готової лінії (температура повітря, сухість клімату).

Зміну висоти снігової лінії характеризуйте за таким планом:

На яких широтах висота найбільша?

Чому в екваторіальних широтах снігова лінія нижча, ніж в тропічних?

У якому напрямку висота снігової лінії знижується?

Де вона опускається до рівня моря?

Чому на аналогічних широтах північної та південної півкуль висота снігової лінія різна?

Вершини яких гір ( у Північній Америці та Азії), зображених на графіках роздаткових матеріалів, піднімаються вище снігової лінії?

Завдання 2.

На контурній карті світу позначте області поширення сучасних льодовиків (за даними таблиці).



п/п

Район зледеніння

Тип зледеніння

Площа зледеніння

км2

1

2

3

4

1.

Антарктида з островами

Покривне

13980000

2.

Гренландія

Покривне

1802400

3.

Ісландія

г_п

11785

4.

Канадський арктичний архіпелаг

п, г/п, г

148885

5.

Шпіцберген (Свальбаард)

п, г/п, г

21240

6.

Нова Земля

п, г/п

24420

7.

Північна Земля

п,г

17470

8.

Земля Франца-Йосипа

п

13735

9.

Інші острови Арктики

п, г/п, г

400
Євразія

10.

Скандинавські гори

г/п, г

5000

11.

Альпи

г

3200

12.

Кавказ

г

1430

13.

Нагір’я: Верхоянське, Черського, Колимське, Станове

г

400

14.

Камчатка і Корякське нагір’я

г

1510

15.

Джунгарський Алатау, Алтай і Саяни

г

1635

16.

Тянь-Шань

г

7115

17.

Паміро-Алтай

г

11255

18.

Гімалаї

г

33150

19.

Гіндукуш

г

6200

20.

Каракорум

г

15670

21.

Тибетське нагір’я (з Нань-Шанем)

г

32150

Північна Америка

22.

Хребти Аляски (Тихоокеанське побережжя)

г/п, г

52000

23.

Хребти Канади (Внутрішня Аляска)

г/п, г

15000

24.

Хребти США та Мексики

г

522

Південна Америка

25.

Анди

г

25000

26.

Патагонське плато

г/п




Африка

27.

Масиви Кенія, Кіліманжаро, Рувензорі

г

22,5

Океанія

28.

Нова Гвінея

г

14,5

29.

Нова Зеландія

г

100

п — покривне, г/п — гірське-покривне, г —гірське

Методичні вказівки

Області покривного зледеніння покажіть штриховкою, області гірсько-покривного — умовними знаками (квадратик). Гірське зледеніння — умовними знаками (трикутник).

Зробіть висновки про закономірності поширення льодовиків різних морфологічних типів. На яких широтах зосереджені покривні та гірсько-покривні льодовики? Чому гірські льодовики зустрічаються на усіх широтах? Де більше льодовиків: у прибережних районах чи в середині континентів (за умови однакової широти)?
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка