Методичні рекомендації до дисципліни «українська мова за професійним спілкуванням»



Сторінка1/2
Дата конвертації22.02.2017
Розмір0.52 Mb.
  1   2
Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет



О. В. Абрамчук

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПІЛКУВАННЯМ»


Вінниця ВНТУ 2008

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет




О. В. Абрамчук

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ДИСЦИПЛІНИ «УКРАЇНСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПІЛКУВАННЯМ»


Затверджено Методичною радою Вінницького національного технічного університету як методичні вказівки для студентів усіх спеціальностей. Протокол № 3 від 22 листопада 2007 р.


Вінниця ВНТУ 2008

Методичні рекомендації до дисципліни „Українська мова за професійним спілкуванням” для студентів 34 курсів усіх спеціальностей денної і заочної форми навчання/ Укладач О. В. Абрамчук. – Вінниця: ВНТУ, 2008. – 44 с.

Рекомендовано до видання Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України

Мета рекомендацій  розширення знань студентів про нормативність української літературної мови, удосконалення мовленнєвих умінь та навичок, підвищення рівня грамотності, що необхідно для підвищення рівня мовленнєвої культури майбутніх інженерів. Система тестових завдань спрямована на формування практичних навичок з ділового мовлення: правильне та грамотне складання документів, опанування лексичними, граматичними, орфографічними та орфоепічними нормами сучасної української мови; тести підібрані з урахуванням фахової спрямованості студентів.

Укладач Оксана Володимирівна Абрамчук
Редактор В. О. Дружиніна

Коректор З. В. Поліщук

Відповідальний за випуск зав.каф. Л. Є. Азарова

Рецензенти: Л. Є. Азарова, д.філолог.н., проф., ВНТУ

Н. Й. П’яст, к.філолог.н., доц., ВНТУ

Л. Т.Тищенко, к.філолог.н., доц., ВНМУ ім. М. Пирогова


ЗМІСТ


Передмова............................................................................................................

4

Тема 1. Національна мова українського народу. Літературна мова та діалек-

ти. Документ  основний вид ділового мовлення. Заява.....................................


5


Тема 2. Мовний стиль і стилістична норма. Стилі сучасної української літературної мови. Науковий стиль. Офіційноділовий стиль. Розписка ..........

5


Тема 3. Запозичені слова у текстах фахового спрямування.

Автобіографія. Резюме...........................................................................................


6


Тема 4. Термінологічна та професійна лексика у текстах фахового спрямування. Довідка................................................................................................

7


Тема 5. Багатозначні слова, синоніми, омоніми, пароніми у професійному спілкуванні. Доповідна записка. Пояснювальна записка ......................................

8


Тема 6. Стійкі словосполучення в українській мові. Фразеологічні звороти у професійному мовленні. Джерела української фразеології ...........................

9


Тема 7. Вимоги до складання та оформлення ділових паперів............................

10

Тема 8. Інформаційні документи. Види листів...................................................

11

Тема 9. Доручення. Види доручень.........................................................................

12

Тема 10. Розпорядчі документи. Накази. Види наказів та особливості їх оформлення.............................................................................................................

13


Тема 11. Протоколи. Види протоколів. Особливості оформлення. Витяг з протоколу...............................................................................................................

13


Тема 12. Підготовка до прилюдних виступів …………………………………..

14

Тема 13. Жанри прилюдних виступів. Промова. Доповідь. Лекція ....................

15

Тема 14. Наукова дискусія .......................................................................................

16

Тема 15. Мовний етикет і професійне спілкування. Телефонний етикет.

Візитна картка. Оголошення. Запрошення ..........................................................


17


Тема 16. Договір. Види договорів.........................................................................

18

Тема 17. Довідковоінформаційні документи. Анотація ……………………...

19

Тема18. Наукова стаття. Рецензія на наукову працю..........................................

20

Тема 19. Реферат. Бібліографічний опис. Бібліографічний список …………..

21

Тема 20. Підсумкове заняття …………………………………………………….

25

Контрольні запитання ……………………………………………………………

27

Тестові завдання на удосконалення культури мовлення ………………………

29

Рекомендована література ………………………………………………............

43


Передмова
Фахівець з вищою освітою має бути не тільки зразком у професійній галузі, а й носієм і пропагандистом культурної поведінки, культури спілкування. Стимулами для формування культури мовлення майбутніх фахівців повинні бути: статус української мови як державної розширює сфери її функціонування, зокрема в галузі науки і техніки; професійне становлення і оволодіння мовою в навчальних цілях; формування мовної особистості майбутнього фахівця (інженера, економіста), підвищення його мовленнєвої компетенції у найрізноманітніших ситуаціях мовленнєвої комунікації.

Пропоновані нами методичні рекомендації допомагають виконанню таких завдань: сприяють удосконаленню знань з української мови, оволодінню її стилістичними, лексичними, граматичними, акцентологічними та орфографічними нормами, спонуканню свідомо користуватися усіма багатствами української мови (лексичними, синтаксичними, фразеологічними тощо), підвищенню рівня культури мовлення.

Метою методичних рекомендацій є розширення лексичного запасу студента, в першу чергу, поповнення термінологічною та професійною лексикою, яка представляє найбільшу частину іншомовної лексики. Основним моментом виховного впливу є застереження – не зловживати іноземними словами, в першу чергу, у повсякденному спілкуванні, бути патріотами рідної мови; знайомство з культурою народу, духовною, яка закарбована в моральних принципах, вірі, та матеріальною, яка відображена у традиціях, звичаях і обрядах; через ознайомлення студентів з лексичними, стилістичними, фразеологічними багатствами рідної мови.

Майбутні інженери повинні розуміти, що вдосконалення мовленнєвої культури сприяє розвитку інтелекту, створенню фахового образу, досягненню соціального престижу.

Молоді люди повинні дотримуватися норм, правил усного і писемного мовлення: правильно наголошувати, інтонувати, вживати слова, будувати речення, діалоги, тексти, робити оптимальний вибір мовних засобів, відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації, при складанні та оформленні документів. Саме такі завдання необхідно розв’язувати при виконанні тестових завдань.

Виконання тестових завдань буде ефективним, якщо студенти відчують потребу у вивченні рідної мови, підніматимуть рівень практичного володіння українською мовою, працюватимуть над культурою мовлення. Це сприятиме розвитку усної і писемної мовленнєвої діяльності студентів, що допоможе їм уникати ганебного суржика та вільно спілкуватися не тільки на фаховому рівні, але й у всіх сферах життя.



Тема 1. Національна мова українського народу. Сучасна

українська літературна мова та діалекти. Документ 

основний вид ділового мовлення. Заява
Назвіть номери правильних тверджень

  1. Українська мова входить до підгрупи східнослов’янських мов.

  2. Літературна мова  унормована форма загальнонародної мови.

  3. Засновником української літературної мови був І.П.Котляревський.

  4. І.Франко  основоположник сучасної української мови.

  5. Мовна норма  явище історично незмінне.

  6. Мовні норми  це правила, яких дотримуються у писемному мовленні.

  7. Літературна мова впливає на місцеві говори.

  8. Говірки, наріччя  це різновиди територіальних діалектів.

  9. Діалектизми не входять до складу літературної мови.

  10. У сучасній українській літературній мові немає соціальних діалектів.

  11. Мова виконує лише три функції: номінативну, комунікативну та мислетворчу.

  12. Функції мови підпорядковані спілкуванню.

  13. Номінативна функція мови  найголовніша.

  14. Мова є засобом вираження етнічної, національної приналежності.

  15. Мова має усну та писемну форми.

  16. Мовлення має лише усну форму.

  17. Суржик є нормою сучасного мовлення.

  18. Культура мовлення визначається лише правильним вживанням та вимовою слів.

  19. Написання слів підпорядковується орфографічним нормам.

  20. Культура мовлення можлива без високої загальної культури.

  21. Документ  основний вид писемного ділового мовлення.

  22. Реквізитами називають обов’язкові елементи документа.

  23. Реквізити заяви  назва, текст, дата, підпис.

  24. Резолюція  це підпис у заяві.

  25. Заява буває лише писаною і не має усної форми.



Тема 2. Мовний стиль і стилістична норма. Стилі сучасної

української літературної мови. Офіційноділовий стиль. Розписка
Назвіть номери правильних тверджень

  1. Мовний стиль  це різновид літературної мови.

  2. В українській літературній мові виділяють 6 функціональних стилів.

  3. Стилі мови різняться між собою тільки сферою застосування.

  4. Стилетворчі засоби існують виключно на рівні лексики.

  5. Діловий стиль в його писемній формі називають документальним.

  6. У ділових паперах яскраво проявляється мовна індивідуальність особи.

  7. Ділове мовлення обслуговує суспільні відносини людей.

  8. Ознакою ділового стилю є терміни.

  9. Діловий стиль називають канцелярським.

  10. Наука, освіта, техніка послуговуються науковим стилем.

  11. Характерні ознаки наукового стилю емоційність та експресивність.

  12. Терміни, абстрактна лексика властиві науковому стилю.

  13. Публіцистичний стиль  стиль ЗМІ.

  14. У публіцистичному стилі поєднуються мовні засоби усіх стилів.

  15. Призначення публіцистичного стилю  пропаганда наукових знань.

  16. Художній стиль називають авторським.

  17. Художні засоби  основні мовні засоби художнього стилю.

  18. Вибір художніх засобів залежить від жанру художнього твору та уподобань автора.

  19. Призначення художнього стилю  формування естетичних смаків.

  20. Художній стиль використовується лише у художній літературі.

  21. Розмовний стиль  стиль спілкування у побуті.

  22. Характерна ознака розмовного стилю  порушення мовних норм.

  23. Розписка  документ, обов’язковий при вступі на роботу.

  24. Розписка  документ, який отримують абітурієнти, коли здають документи у приймальну комісію.

  25. Реквізити розписки залежать від її виду.


Тема 3. Іншомовна лексика. Автобіографія. Резюме
Назвіть номери правильних тверджень

1. Лексика сучасної української мови складається з власне українських

та запозичених з інших мов слів.


  1. Усі запозичення увійшли в українську мову з російської за часів Петра І.

  2. Шляхи надходження іншомовних слів  культурні, політичні, економічні зв’язки з різними країнами.

  3. Іншомовні слова належать до пасивної лексики.

5. Лише невідмінювані слова відносяться до запозичень.

6. Запозичення збагачують українську мову.

7. Лише терміни складають групу іншомовної лексики.

8. Існує інтернаціональна лексика.

9. Доречно вживати в одному тексті іншомовні слова та їх українські

відповідники.

10. Найбільш уживані у світі терміни з латині.

11. Технічні терміни  запозичення з англійської мови.

12. Ознакою культури мовлення є вживання іншшомовних слів.

13. Документ, реквізит, резолюція, факсиміле, номер, секретар, бланк 

слова іншомовного походження.

14. Імена Іван, Марія, Ганна, Петро  давні слов’янські імена.

15. Авто- означає автоматичний.

16. Біо- означає життя.

17. Автобіографія складається керівником закладу.

18. Автобіографія засвідчує факти особистого життя.

19. Печатка  обов’язковий реквізит автобіографії.

20. Автобіографія має довільну форму.

21. Склад сім’ї залежить від сімейного стану автора.

22. Резюме  це короткий виклад написаного, сказаного або

прочитаного.

23. Резюме  документ, який вимагають при вступі на роботу.

24. Резюме  документ з низьким рівнем стандартизації.

25. Основні відомості, які викладає автор резюме,  стан здоров’я,

сімейний стан, захоплення.

Тема 4. Термінологічна та професійна лексика. Довідка
Назвіть номери правильних тверджень


  1. Терміни  це багатозначні слова.

  2. Терміни бувають загальновживані та вузьковживані.

  3. Галузеві терміни поділяються на технічні, економічні та медичні.

  4. Доречно добирати синоніми до термінів, що повторюються у тексті.

  5. Монітор, дисплей, процесор, сідіром, екран, клавіатура, файл  вузьковживані терміни

  6. Лізинг, баланс, аваль, біржа, фінанси, авізо, інкасо  загальновживані терміни.

  7. Бланк, штамп, реквізит, віза, формуляр, резолюція, печатка  канцелярські терміни.

  8. Низька ціна, договірна ціна, доступна ціна  термінологічні словосполучення.

  9. Професіоналізми  умовна говірка певної соціальної групи.

  10. Професіоналізми належать до соціальних діалектів.

  11. За межами певного професійного середовища професіоналізми не завжди зрозумілі.

  12. Жаргонізми  неофіційні розмовні замінники термінів.

  13. Професіоналізми не вживаються в офіційноділовому стилі.

  14. Заморозити рахунки, бути у мінусі, мати вікно  словосполучення-професіоналізми.

  15. Значення пофесіоналізмів можна знайти у словнику професіоналізмів.

  16. Довідка  це особистий документ.

  17. Довідка  засвідчення лише біографічних фактів особи.

  18. Довідка видається на бланку.

  19. У довідці має бути штамп або печатка.

  20. Від місця вимоги залежить форма довідки.

  21. Реквізити довідки  штамп, назва, текст, особистий підпис керівника.

  22. Повний підпис містить назву посади, особистий підпис, ініціали та прізвище.

  23. Довідки видаються лише за місцем роботи.

  24. Абітурієнти надають довідку про стан здоров’я.

  25. Довідку про заробітну плату підписує керівник та головний бухгалтер.



Тема 5. Багатозначні слова, синоніми, омоніми, пароніми. Доповідна записка. Пояснювальна записка
Назвіть номери правильних тверджень

1. Полісемія  явище багатозначності.

2. Багатозначні слова мають прямі та непрямі значення.

3. Багатозначні слова ускладнюють розуміння співрозмовника.

4. Голова, земля, золото, машина  багатозначні слова

5. Синоніми  близькі за значенням слова.



  1. Явище синонімії поширене у діловому мовленні.

  2. Ректор, директор, голова, керівник, начальник  синоніми.

  3. Омоніми  це слова, які однаково вимовляються, але порізному пишуться.

  4. Слова, які однаково пишуться, але по різному вимовляються,  омоніми.

  5. Виступ, тур, блок, люлька  омоніми.

  6. Напам’ять, на пам’ять  пароніми.

  7. Омоніми та багатозначні слова  тотожні поняття.

  8. Пароніми  однакові пари слів.

  9. Громадській та громадянський  пароніми.

  10. Пояснювальна записка складається на вимогу керівника.

  11. Пояснювальні записки бувають лише особисті.

  12. Службові записки, що додаються до інших документів, називаються пояснюючими.

  13. Складається пояснювальна записка до курсового проекту.

  14. На вихідній пояснювальній записці має бути штамп установи-адресанта.

  15. До пояснювальної записка щодо пропуску занять студентами обов’язково додається медична довідка.

  16. Доповідна записка завжди фіксує порушення дисципліни.

  17. Доповідні записки мають лише офіційний характер.

  18. Доповідна та пяснювальна записки називаються службовими.

  19. Службова записка, що містить звіт, називається звітною.

  20. Доповідні записки складаються лише керівниками установ, підрозділів.



Тема 6. Фразеологізми. Джерела української фразеології
Назвіть номери правильних тверджень

1. Фразеологізми  це стійкі вислови.



  1. Фразеологізмами називають крилаті вислови, афоризми, прислів’я, приказки, мовні штампи.

  2. Джерелом української фразеології є фольклор.

  3. Кліше  різновид стійких словосполучень у документах.

  4. У діловому стилі не вживаються фразеологізми.

  5. Термінологічні словосполучення називають фразеологізмами.

  6. Лише літературні стійкі вислови мають місце в офіційноділовому стилі.

  7. Народні прислів’я, поговірки, приказки урізноманітнюють ділове спілкування.

  8. Найбільш уживані фразеологізми у публіцистичному стилі.

  9. Використання фразеологізмів не припустимо в науковому стилі.

  10. Сфера діяльності, квадратура круга, коло питань  мовні штампи.

10. Розставити крапки над і, поставити крапку, почати з чистого листка  фразеологізми, що не бажано вживати у діловому спілкуванні.

11. P.S., NB  позначки, що використовують у документах.

12. Фразеологізмами є професійні вислови  грати першу скрипку,

взяти на мушку, відігравати роль.

13. Вислови з античної культури використовують лише в писемній

формі.


14. Фразеологічні вислови не перекладаються, а вимовляються мовою

оригіналу (VENI, VIDI, VICI; Status Quo; Post factum).

15. В офіційно-діловому стилі використовуються такі сталі словосполу-

чення: порядок денний, розпорядчі документи, службова записка.

16. Діловому мовленню властиві фразові штампи.

17. Математичне програмування, вища математика, квантова фізика,

економічна географія  фразеологізми.

18. Фразеологія відображає соціальнополітичні, економічні, культурні

умови життя.

19. Є декілька класифікацій фразеологізмів.

20. Фразеологізми не підлягають перекладу на інші мови.

21. У фразеологізмах відображається ментальність народу.

22. Українські поговірки дотепні, тому їх варто використовувати у

діловій бесіді.

23. Народні порівняння дещо грубі й вульгарні, тому їх не

використовують на офіційних ділових зустрічах.

24. Щоб продемонструвати культуру мовлення варто використовувати

фразеологізми  вислови з античної культури (альфа і омега).

25. Нові сучасні фразеологізми  це покручі давно відомих.

Тема 7. Вимоги до оформлення ділових паперів
Назвіть номери правильних тверджень

1. Відповідність чинному законодавству  основна вимога до

оформлення документів.

2. Достовірність, переконливість, відредагованість  ознаки документа.

3. Типові реквізити документа  назва, текст, дата, підпис.

4. Сукупність розміщених у довільній послідовності реквізитів 

формуляр документа.

5. Бланк  це аркуш паперу з відтвореними на ньому реквізитами,

що містять постійну інформацію.

6. Оформлення бланку залежить від вимог установи.

7. У документі можливі незначні виправлення.


  1. Кожен документ має певну структуру.

  2. Зразки офіційних документів складаються керівником закладу.

10. Оформлення особистих документів залежить від автора.

11. Кожен новий реквізит починається з абзацу.

12. Підписи бувають особисті та офіційні.

13. Повні підписи  це повне написання прізища, імені та по батькові.

14. Написання дати в документі є стандартним, у шість цифр (12.10.07).

15. Дата пишеться прописом у більшості документів.

16. У тексті документа не використовуються римські цифри.

17. Обов’язкові реквізити усіх документів вхідний та вихідний номер.

18. Текст складних документів поділяється на частини, розділи,

підрозділи.

19. У кожного документа є назва та заголовок.

20. Текст документа пишеться обов’язково з обох сторін аркуша.

21. У документі лише географічні та власні назви пишуть з великої

літери.


22. Займенники Ви, Ваш у тексті документа завжди пишуться з великої

літери.


  1. Графічні скорочення слів, абревіатури не використовуються у

текстах документів.

  1. Складання документів  обов’язок секретаря.

  2. З документами для службового використання ознайомлюються усі співробітники.



Тема 8. Інформаційні документи. Листи
Назвіть номери правильних тверджень

1. Кореспонденція  це листування між фізичними особами.

2. Офіційна кореспонденція  листування між установами.

3. Листи бувають офіційні, приватні та ділові.

4. Службовий лист слугує для писемного спілкування між установами.

5. Призначення ділових листів  управління діяльністю установ.

6. Усі листи пишуться обов’язково від руки.

7. Обов’язкові реквізити листа  адресант, адресат, текст, дата, підпис.

8. Офіційні листи мають вхідний та вихідний номери.

9. Структура тексту ділового листа стандартна: вступ, основна частина,

заключна частина.

10. Займенник Ви у листах завжди пишеться з великої букви.

11. Формула ввічливості є обов’язковим реквізитом листа.

12. Суть питання викладають у заключній частині листа.

13. У звертанні та прощальній фразі виявляється ставлення автора до

адресата.

14. У ділових листах обов’язковим є використання канцеляризмів.

15. Супровідні листи містять додатки.

16. Листипопередження потребують відповіді.

17. Листизапити не потребують відповіді.

18. Листинаправлення та рекомендаційні листи необхідні студентам

для проходження виробничої практики.

19. Ініціатива міститься у листах-розпорядженнях.

20. Претензійні листи складають лише юридичні особи.

21. Комерційні листи містять запити.

22. Листи, що надсилаються керівними установами, називають

циркулярними.


  1. Відповідальність за оформлення листа несе особа, яка підписує лист.

  2. Вимоги до ділового листа  тактовність, логічність, лаконічність,

ввічливість.

  1. Відповідь на лист має бути не пізніше, ніж через місяць.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка