Методичні рекомендації для вивчення курсу «Педагогіка І психологія вищої школи»



Сторінка5/6
Дата конвертації22.05.2017
Розмір0.51 Mb.
1   2   3   4   5   6

Зразки тестових завдань для перевірки знань з курсу «Педагогіка вищої школи»


1). Педагогіка ВШ – це наука

а) про навчання та виховання студентів, формування особистості спеціаліста вищої кваліфікації; б) що виникла, на базі загальної (шкільної) педагогіки;в) суспільна гуманітарна наука; г) про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави; ґ) про проектування, організацію і проведення навчального процесу, із обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів.



2). Предмет педагогіки ВШ – це процес

а) навчання спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства; б) освіти спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства; в) формування духовно багатого, свідомого, гідного громадянина, спеціаліста вищої кваліфікації різних галузей народного господарства, науки, техніки, культури, освіти тощо;

г) це дослідження особливого виду педагогічної діяльності, спрямованої на розкриття закономірностей і раціональних шляхів навчання та формування спеціаліста вищої кваліфікації.

3). Навчальний процес – це

а) це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу; б) система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння, спрямовані на досягнення цілей навчання і виховання; в) вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу;г) технологія, яка виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами;

ґ) діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців;

4). Зазначити основні риси технології саморозвитку М.Монтессорі :

а) технологія, що виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами; б) вміння викладача використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою і прийомами впливу на інших; в) діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців; г) виховання повинно бути вільним; ґ) виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною; д) виховання повинно бути індивідуальним; ж) це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності .



5). Зазначити, у чому полягає сутність Вальдорфської педагогіки:

а) технологія, що виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами; б) вміння викладача використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу, це прийоми володіння собою і прийомами впливу на інших; в) діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців;г) технологія втілення ідей «вільного виховання» і «гуманістичної педагогіки»; ґ) виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною; д) це система самопізнання і саморозвитку індивідуальності за умови партнерства з вчителем, у двуєдності чуттєвого і надчуттєвого досвіду духу, душі і тіла; ж) це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з обов’язковим застосуванням комфортних умов для викладача і студентів.



6). «Студентство» – це

а) частина дорослого населення, яка об’єднується поняттям молодь і виховання якої є обов’язком педагогів вищої школи; б) частина дорослого населення, виховання якої є обов’язком педагогів вищої школи;в) частина дорослого населення, яка об’єднується поняттям молодь;г) частина дорослого населення, якій притаманний спільний комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей;ґ) частина дорослого населення , яка досягла повноліття.



7). « Вікові особливості студентів» – це

а) фізичні властивості, які притаманні більшості людей одного віку;

б) комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей, які притаманні більшості людей одного віку.

в) інтелектуальні властивості, які притаманні більшості людей одного віку;г) мотиваційні властивості, які притаманні більшості людей одного віку; ґ) етапи становлення студентів в ВНЗ;д) властивості, притаманні тим, хто досяг повноліття.



8). Дидактика – це

а) наука про навчання і виховання молоді; б) органічну єдність і взаємозв’язок викладання і учіння; в) галузь наукового знання, яка вивчає і досліджує проблеми освіти і навчання; г) наука про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави;ґ) наука з проектування, організації і проведення навчального процесу, із обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів; д) наука про моделі спільної педагогічної діяльності викладача і студентів.



9). Форма організації навчання – це

а) це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу; б) система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння, спрямовані на досягнення цілей навчання і виховання; в) діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців; г)про закономірності навчання і виховання студентів, а також їх наукову і професійну підготовку як фахівців відповідно до вимог держави; ґ)спеціально організована діяльність педагога і студента, яка відбувається за встановленим порядком у певному режимі; д) організація і проведення навчального процесу, із обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів.



10). Педагогічна технологія – це

а) це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу, з обов’язковим застосуванням комфортних умов для вчителя і учнів, викладача і студентів; б) технологія, що виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами; в) вміння використовувати психофізичний апарат як інструмент виховного впливу; г) система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої – органічна єдність і взаємозв’язок викладання і учіння;ґ) діяльність педагога в навчально-виховному процесі, спрямована на формування і розвиток особистості вихованців.



11).Позначити рядок, де вказані методи науково – педагогічних досліджень:

а) методи спостереження; б) метод бесіди;в) метод виділення узагальнення і розповсюдження передового педагогічного досвіду;

г) метод розповіді;ґ) метод діагностичного уточнюючого та перетворюючого експерименту;д) кейс-метод;е) метод природних лабораторних експериментів;є) метод тестування;ж) метод проектів;

з) анкетування;і) метод контролю та перевірки знань;й) інтерв’ювання.



12). Позначити рядок, де вказані категорії педагогіки ВШ:

а)самоконтроль; б) розвиток; в) виховання; г) освіта; ґ) знання;

д) уміння; е) навички; є) формування; ж) якість;з) надійність; і)складність; й) навчальний процес;к) учіння.

13). Позначити рядок, де вказані суміжні педагогічні науки:

а) порівняльна педагогіка; б) соціографія; в) дидактика;г) історія педагогіки; ґ) філософія освіти; д) вікова педагогіка;е) методика викладання математики; є)соціальна педагогіка; ж) спеціальна педагогіка; з) медична психологія.



14). Позначити типи студентів у навчально-виховному процесі (за Лісовським В.Т.):

а) гармонійний; б) професіонал; в) академік; г) професор; ґ) громадський діяч; д) актор; е) любитель мистецтва; є) старанний; ж) середняк;з) розчарований; і) лінивий; й) творчий;к) богемний.



15). Позначити механізми соціалізації:

а) засвоєння соціальної ролі студента; б) підготовка до оволодіння соціальною роллю вчителя; в) підготовка до оволодіння соціальною роллю спеціаліста-професіонала; г) механізм наслідування; ґ) механізм соціального впливу; д) засвоєння ролі викладача.



16). Позначити принципи національного виховання:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності;

в) принцип гуманізації і демократизації; г)принцип відповідності змісту вищої освіти сучасним та прогнозованим тенденціям розвитку науки і виробництва; ґ)принцип оптимального співвідношення загальних, групових та індивідуальних форм організації навчання; д) принцип культуро відповідності ; е) принцип гуманітаризації; є) принцип безперервності і наступності; ж) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи; з) принцип диференціації; і) принцип раціонального застосування сучасних методів та засобів навчання на різних етапах підготовки фахівців.

17). Який принцип національного виховання враховує цілісну і багатогранну природу людини:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності

ґ) принцип гуманітаризації;д) принцип безперервності і наступності;

е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи; є) принцип диференціації.



18).Який принцип національного виховання прищеплює шанобливе ставлення до культури, народних традицій і звичаїв:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності

ґ) принцип гуманітаризації; д) принцип безперервності і наступності;

е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи;є) принцип диференціації; ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.



19). Який принцип національного виховання враховує рівні фізичного, психічного , соціального, духовного, інтелектуального розвитку студента:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності;в) принцип гуманізації і демократизації;г) принцип культуро відповідності; ґ) принцип гуманітаризації; д) принцип безперервності і наступності;

е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи; є) принцип диференціації; ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.

20). Який принцип національного виховання поєднує педагогічне керівництво з ініціативою й самодіяльністю студентів:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності ; ґ) принцип гуманітаризації; д) принцип безперервності і наступності; е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи;є) принцип диференціації;ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.



21). Який принцип національного виховання перетворює його у процес, що триває впродовж всього життя:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності

ґ) принцип гуманітаризації; д) принцип безперервності і наступності;

е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи;є) принцип диференціації; ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.



22). Який принцип національного виховання враховує органічний зв’язок з історією народу, його мовою, культурними та прогресивними родинно-побутовими традиціями:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності

ґ) принцип гуманітаризації;д) принцип безперервності і наступності; е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи;

є) принцип диференціації; ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.



23). Який принцип національного виховання враховує організацію родинного виховання та освіти:

а) принцип народності; б) принцип природо відповідності; в) принцип гуманізації і демократизації; г) принцип культуро відповідності

ґ) принцип гуманітаризації; д) принцип безперервності і наступності;

е) принцип активності, самодіяльності і творчої ініціативи; є) принцип диференціації; ж) принцип гармонізації родинно-шкільного виховання.


Індивідуальне навчально - дослідне завдання (40 годин)

Навчальний проект - портфоліо

(індивідуальне навчально-дослідне завдання студентів факультету культури і мистецтв)

Навчальний проект представляє портфоліо майбутніх викладачів вищої школи:


  1. Рецензія на статтю за педагогічною тематикою.

Магістранти мають можливість обрати для наукової рецензії статті, які присвячені актуальним проблемам входження України до європейського освітнього простору, проблемам організації навчально-виховного процесу у вищій школі України в контексті сучасних змін.

Матеріалом для рецензування потрібно обрати статті, які були опубліковані у Збірниках науково - педагогічних праць ( 2009-20015 рр.), Матеріалах міжнародних конференцій з педагогічної тематики, Вісниках Львівського університету (за 2005-20015 рр.), у теоретичному та науково-методичному часопису “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (2003-20015).

До рецензії потрібно подати ксерокопію статті. Об’єм роботи – до 1-1,5 арк. (А-4). Оцінюється рецензія до 7 балів.


  1. 2 плани-конспекти лекційного та практичного заняття за темою, що обирається згідно навчальних планів студентів факультету.

Мета: розкрити особистісне бачення діяльності викладача через ознайомлення зі специфікою викладання навчальних курсів; підготовки до проведення занять різних видів та написання конспектів.

1. Магістранти повинні зібрати матеріал та оформити конспекти до лекційного заняття.

Важливо знати особливості лекційних занять, як форм навчання у вищій школі, та вимоги до до їх проведення :

1). Потрібно створити психологічно-комфортну атмосферу взаємодії зі студентами, атмосферу співробітництва та спільного міркування.

2). Лектор повинен дотримуватися педагогічного такту, виявляти уважне, позитивне ставлення до студентів.

3). Він повинен дот римуватися принципів науковості та інформативності у викладанні, застосуванні сучасних наукових підходів.

4). Виклад основних положень має бути доказовим та аргументованим.

5). Лекція передбачає логічність, послідовність, системність висвітлення змісту навчальної інформації.

6). Пояснення, інтерпретація наукових положень мають бути доступними, ясними, чіткіми.

7). До матеріалу лекції потрібно включати актуальні соціальні, моральні проблеми, інформацію, значущу для професійної діяльності, особистісного розвитку студентів.

8). Необхідно активізувати мислення студентів, спиратися на їхній життєвий досвід;

9). Навчальний матеріал лекції потрібно викладати емоційно.

10). Якість проведення лекції залежить і від застосування аудіовізуальних засобів та дидактичних матеріалів.

Звергніть увагу на чітку структуру лекції. Процес організації лекцій складається з трьох частин: вступна, основна, заключна.

У вступній частині викладач:



  • встановлює контакт з аудиторією: вибір пластичної пози, доброзичливої міміки, жестів відкритості до аудиторії, середнього рівня мускульної мобілізації; позбуття просторових, термінологічних бар’єрів; показ особистого позитивного психо-емоційного стану і готовності до взаємодії; встановлення позиції “Ми”;

  • налагоджує зв’язок з пройденим навчальним матеріалом і новою інформацією, визначає її місце у системі тем, розділів навчального курсу; прогнозує її подальший розгляд;

  • повідомляє тему лекції, створює у студентів позитивну установку на її вивчення;

  • визначає основні питання, що будуть розглядатися під час лекції; повідомляє і дає коротку характеристику основної рекомендованої літератури;

  • захоплює увагу студентів шляхом творчого поєднання різноманітних методичних прийомів: коротка емоційна розповідь про реальні події, історії з власного життя, цікаві факти тощо; виявлення новизни навчальної інформації (показ таких сторін, що перевищує очікування студентів); демонструє власний інтерес до теми, переживань, думок.

Вступна частина не повинна займати багато часу, лише 5-6- хв. Але від початку залежить подальший хід лекції. Головне завдання викладача на цьому етапі – залучення студентів до лекції, психологічна підготовка їх до сприймання основного навчального матеріалу. Зазначені етапи вступної частини є взаємопов’язані; дотримуватися їх варто в довільній формі; деякі з них діють одночасно.

Основна частина лекції тісно поєднана із вступною. Перехід до неї іноді є непомітним для студентів. Для організації активного сприймання ними нової навчальної інформації викладач може:

  • поставити питання на яке нема готової відповіді, але яке загострює увагу;

  • запросити студентів до повідомлення своїх міркувань щодо конкретних ідей;

  • зробити екскурс в історію розвитку явищ, понять, що розглядаються на лекції;

  • шляхом методу “мозкової атаки” стимулювати студентів до обміну, ідеями щодо визначеної викладачем проблеми.

Основна частина лекції є важливою частиною та тривалішою у часі. В цій частині викладач висвітлює зазначені на початку лекції питання, обґрунтовує необхідні теоретичні положення. Відповідно до сутності кожного питання викладач обирає доцільні методи, прийоми у єдності з необхідною формою викладу.

Впродовж основної частини викладач використовує такі ідеї:



  • у процесі організації сприймання студентів спрямовує розвиток їхніх уявлень на виокремлення суттєвих (критеріальних) ознак явища, поняття;

  • постійно дбає про адекватне розуміння слухачами навчальної інформації шляхом пояснення, інтерпретації суттєвих ознак явища, розгляду їх у різних виявах, поєднуючи методи, прийоми формування мислительних дій студентів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції, аналогії, порівняння, розрізнення, узагальнення тощо);

  • постійно контролює рівень розуміння, осмислення студентами навчального матеріалу шляхом візуального контакту з аудиторією, постановки питань: “Ваша думка?”, “А чому…?”, “Що краще…?”;

  • у процесі висвітлення кожного питання розмірковує разом зі студентами про його об’єктивну і суб’єктивну значущість, зв’язок з професійною і практичною діяльністю;

  • визначає різні альтернативні підходи, теорії розгляду понять, явищ, спонукає студентів до самостійної оцінки, вибору цих підходів;

  • слідкує за логікою власного викладу, обґрунтування положень, міркування, мовлення; застосовує різні методи логічної побудови змісту навчальної інформації (індукції, дедукції), проте дбає про системність, послідовність, наступність у висвітленні; кожне положення аргументує, підтверджує;

  • стимулює активне слухання та участь студентів в оволодінні знаннями, залучає їх до обговорення теоретичних положень, ідей, актуалізації власного життєвого досвіду;

  • постійно підтримує психологічно-комфортну атмосферу під час лекції, контакт зі студентами: уникає жорсткого контролю, проте підтримує порядок; відгукується на висловлення студентів, їхні питання; показує розуміння внутрішнього стану студентів;

  • постійно підтримує і розвиває інтерес студентів до навчального матеріалу, позитивну мотивацію процесу пізнання, пошуку.

У заключній частині викладач робить висновки до заняття, мотивує студентів питаннями, які допомагають з’ясувати, чи всім зрозуміла тема заняття

Емоційність викладу залежить саме від культури мовлення педагога. Воно повинно бути образним (наявність метафор, порівнянь, фразеологізмів, синонімів тощо), літературним, позбавлених русизмів, побутових слів. Через інтонацію викладач може виокремлювати важливі положення, думку, яку хоче донести студентам.

Дикція педагога повинна бути виразною, чіткою, зрозумілою. Говорити доцільно голосно, періодично змінюючи його тембр для концентрації уваги студентів, виокремлення необхідних ідей, показу педагогом власного ставлення до змісту його емоцій, коли це необхідно.

Важливою є постановка проблемних питань, які потрібні для залучення студентів до співпраці з викладачем з метою розгляду, висвітлення наукових положень. Необдумані питання для дискусій, діалогу зі студентами, стимулювання їхньої активності можуть бути шкідливими.

Варто використовувати імпровізацію під час лекції, але це не означає – говорити що-небудь без сенсу і мети. Імпровізація необхідна для розвитку міркування студентів, опори на їхню думку та розгортання цієї думки у напрямі завдань лекції.

Від темпу лекції, який слід цілеспрямовано регулювати, значною мірою залежить увага сприймання, розуміння, активність, поведінка студентів. Повільний темп викладу застосовується для запису студентами інформації, її осмислення, акцентування викладачем уваги слухачів на суттєві, критеріальні ознаки явищ, значущі положення. Для першокурсників темп лекції також повинен бути дещо повільним, менше ніж 50-60 слів в хвилину. Для старших курсів швидкість мовлення повинна зростати. Загалом варто обирати середній темп, лекцію не можна перетворювати у диктування змісту.

Ефективність лекції значною мірою залежить від емоційного стану викладача, психічної готовності до її проведення. Незалежно від настрою педагог приходить в аудиторію привітним, радісним, орієнтованим на працю. Навіть, якщо у Вас негативне самопочуття, відсутнє бажання взаємодіяти зі студентами, саморегуляція свого стану перед тим, як відкрити двері аудиторії, є обов’язковою. Створення позитивної установки на ефективне проведення лекції є важливим засобом успіху.

Майстерність лектора визначається його умінням демонструє педагогічний такт, повагу до студентів, толерантність. Без контролю імпульсивності емоцій неможливо досягнути цілеспрямованого керівництва процесом. Педагог не має права виявляти гнів, бурхливе роздратування, вдаватися до криків. Проте він повинен бути щирим по відношенню до студентів, здійснювати контроль за порядком, дисципліною під час лекції.

Педагог не стане авторитетним для студентів, якщо він ігнорує їхню поведінку, дисципліну під час лекції. Замість критики, пригнічення особистості таких студентів доцільно ненав’язливо залучати їх до участі в обговоренні питань, повідомленні власних міркувань, тобто не давати їм можливості бути відсутнім під час лекції.

Важливо пам’ятати, що сучасний студент прагне спілкуватися з таким педагогом, який володіє культурою поведінки, поважає студентів, розуміє їхні самопочуття, є відкритим до їхніх думок. Водночас він повинен бути справжнім вченим, розумним співбесідником, компетентним фахівцем, впевненим у своїх силах, вимогливим до себе і до студентів.

Магістрант має можливістю користуватися вимогами до написання конспектів, які є на сайті кафедри: http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/indexukr.htm

Оцінюються конспекти до 5 балів.



2. Готуючись до семінарського заняття, яке є одним із основних видів практичних занять у сучасному ВНЗ, студнти повинні ознайомитися з його особливостями. Слово «семінар» походить від латинського seminarіum — розсадник. переносно – “школа”) – це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо. Застосування цього слова для назви заняття ймовірно пов'язане з функціями знань, які передаються («засіваються») викладачем своїм студентам. Семінар призначається для поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни і оволодіння її методологією. Його основна мета — забезпечення студентам можливостей оволодіти навичками і вміннями використання отриманих на лекціях теоретичних знань в межах обраної спеціальності.
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка