Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка9/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19

ІV. Зміст теми заняття: закритими пошкодженнями органів черевної порожнини називають такі пошкодження які викликані тупою травмою і не супроводжуються порушенням цілосності шкірних покривів. Відкриті-супроводжуються пошкодженням шкіри, проникаючі – супроводжуються пошкодженням парієтальної очеревини. До найбільш легких відносять закриті пошкодження черевної стінки. До найбільш небезпечних травм ОЧП відносять: пошкодження шлунка і дванадцятипалої кишки, травма тонкого і товстого кишківника, травма печінки та селезінки, пошкодження підшлункової залози та заочеревинного простору.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Визначення поняття закритих та відкритих

травм ОЧП.

2. Класифікація закритих та відкритих

травм ОЧП.

3. Клінічна картина при різних видах травм

ОЧП.

4.Ускладнення закритих та закритих



травм ОЧП.

5. Надання першої медичної допомоги.

6.Хірургічні методи лікування.




ІІ

ІІ

ІІ
ІІ

ІІ

ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести другого рівня.

Задачі другого рівня.


1-3 хв.

10-25


%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

1. Обстеження тематичних хворих, встановлення попнрнднього діагнозу.

2.Оцінка об єктивного стану, результатів лабораторних і додаткових методів обстеження

3.встановлення заключного діагнозу.

4. Надати невідкладну допомогу пацієнту з закритою та відкритою

травмою ОЧП та заочеревного простору.

5. Діагностична пункція черевної порожнини.


ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при закритих

та відкритих

травмах ОЧП.


60-90%

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний конт-роль прак-тичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

  1. Визначення поняття закритої і відкритої травми ОЧП.

  2. Класифікація закритих та відкритих пошкоджень ОЧП та заочеревного простору.

3. Основні симптоми при відкритих та закритих ізольваних пошкодженнях паренхіматозних і порожнистих ОЧП.

4. Симптоматика пошкодження заочеревинного простору.

5. Механізм травми. Діагностична програма.

6. Закриті та відкриті травми живота без ушкодження органів черевної порожнини. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

7. Закриті та відкриті травми живота з ушкодження органів черевної порожнини. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

8. Травми шлунка і дванадцятипалої кишки. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

9. Травми печінки. Клініка, діагностика, лікувальна тактика. Ускладнена травма печінки. Розвиток жовчного перетоніту.

10. Травми селезінки. Клініка, діагностика, лікувальна тактика. Реінфузія крові.

11. Травми тонкого кишечника. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

12. Травми товстого кишечника. Клініка, діагностика, лікувальна тактика. Види операцій.

13. Травми підшлункової залози і заочеревного простору. Клініка, діагностика, лікувальна тактика.

14. Поєднана травма . Лікувальна тактика.



Тести

  1. Неінформативний метод дослідження при тупій травмі живота:

А.* Визначення внутрішньочеревного тиску

Б. Пугкція живота

В. Діагностична лапаротомія

Г. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини.

2. Протипоказом до катетеризації сечового міхура з метою евакуації сечі є-

А.*Травма уретри

Б.Гематурія

В.Аденома простати

Г.Пухлина сечового міхура

3. Для знеболення під час больового шоку при травмі живота використовують-

А.Все перераховане

Б.Фентаніл

В.Морфін

Г.Анальгін

Д.Кетанов

4.При підозрі на травму живота з клінікою перитоніту призначають:

А.*Рентгеноскопію органів черевної порожнини.

Б.Екстрену операцію

В.Комплексну протишокову терапію

Г.ФЕГДС


Д.Промивання шлунка

5. Який метод дослідження потрібно використати для уточнення діагнозу внутрішньочеревна кровотеча?

А.*Лапароцентез,шарячий катетер.

Б.Вміст лейкоцитів в крові

В.Оглядова рентгенограма черевної порожнини.

Г.ФЕГДС.


Д.ЕКГ.

6. Який метод лікування найбільш доцільний при розриві порожнистого органу?

А.*Хірургічний

Б)Холод на живіт

В)Призначення антибіотиків

Г)Знеболюючі препарати

7.Який з рентгенологічних симптомів може підтвердити діагноз розриву порожнистого органу?

А.*Наявність вільного газу в черевній порожнині

Б.Високе стояння правого куполу діафрагми

В.Присутність чаш Клойберга.

Г.Розширення петель кишківника.

8.Для уточнення діагнозу внутрішньочеревна кровотеча необхідно провести:

А.*Лапароцентез, шарячий катетр.

Б.Визначення діастази сечі

В.Загальний аналіз сечі

Г.Рентгенографія органів черевної порожнини.

9.В якому відділені повинен спостерігатися хворий після забою передньої черевної стінки?

А.* Хірургічному.

Б.Реанімаційному.

В.Терапевтичному.

Г.Приймальному.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.



3.

4.


5.

Клініко-хірургічна тактика при закритому пошкодженні черевної стінки

Клініко-хірургічна тактика при пошкодженні

порожнистих органів

Клініко-хірургічна тактика при пошкодженні паренхіматозних органів.

Клініко-хірургічна тактика при пошкодженні заочеревинного простору.


Клініко-хірургічна тактика при поєднаній травмі.



1. Проводять пункцію плевральної порожнини.

2. проведення адекватного дренування плевральної порожнини.

3. Хірургічні малоінвазивні торакоскопічні методи лікування


1. Клінічно та об’єктивно оцінити ступінь крововтрати.

2. Рентгенологічна інтерпретація різних видів гемотораксу.

3. Пункція плевральної порожнини з проведенням проби Рівуа- Грегуара.

4. Вибір тактики хірургічного лікування в залежності від величини гемотораксу.

5. Дренування плевральної порожнини як основний метод лікування, види дренувань та методика торакоцентезу.

6. Малоінвазивні методи лікування – відео-асистована торакоскопія, покази, об’єм операції, переваги.

7. Торакотомія при гемотораксі, покази, об’єм операції.

1.Невідкладна допомога при кровохарканні і кровотечі – поступальний дренаж та гемо статична терапія.

2. Дренування верхнього середостіння при медіастінальній емфіземі.

3. Проведення діагностично- лікувальної фібробронхоскопії.

4.Вибір хірургічної тактики в залежності від даних фібробронхоскопії.

5.Види оперативних втручань та хід операції.


1. Проводять загальне знеболення наркотичними анальгетиками.

2. Знеболення місцеве: спирт-новокаїнова блокада місць переломів, паравертебральна та парастернальна види блокади.

3. підшивання фракційних переломаних ребер до фіксуючих пристроїв.

4. Оперативні методи фіксації за допомогою метало остеосинтезу.



Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

Попередження та профілактика аспіраційної пневмонії та ателектазів легень


Фіксуючими матеріалами може бути шина Крамера.




VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1Хворий Т. 28 років, каретою швидкої допомоги доставлений в приймальне відділення міської лікарні , післяпадіння з другого поверху. Стан хворого важкий. Наявні ознаки розлитого перитоніту. Виконана оглядова рентгенографія органів черевної порожнини. Який з рентгенологічних симптомів може підтвердити діагноз розриву порожнистого органу?

А.*Наявність вільного газу в черевній порожнині

Б.Високе стояння правого куполу діафрагми

В.Присутність чаш Клойбера

Г.Розширення петель кишківника

2. Хвору М. 25років, кобила вдарила в живіт. Госпіталізована у хірургічне відділ з підозрою на розрив порожнистого органу. Бліда. Пульс-110 уд/с. АТ-110/90 мм. рт. ст. Живіт дещо напружений. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Аналіз крові Л-13х10*9/л. Е-4,1х10*12/л. НВ-138г/л. Який метод рентгенологічного обстеження дозволить уточнити діагноз?

А.*Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

Б.Ірігоскопія

В.Цистографія

Г.Пасаж барію по ШКТ

3. Хвора В.48 років, побита невідомим 3 години тому та доставлена у хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в животі, нудоту, блювання. Риси обличча загострені. АТ 100/60 мм. рт. ст. Позитивні симптоми подразнення очеревини. При оглядовій рентгенографії виявлено вільний газ під обома куполами діафрагми. Який метод лікування найбільш доцільний?

А.*Хірургічний

Б)Холод на живіт

В)Призначення антибіотиків

Г)Знеболюючі препарати

4. Хвора С. 76років, госпіталізована у хірургічне відділення через 6 годин після падіння з 3 метрової висоти. Стан тяжкий, свідомість потьмарена, в контакт не вступає, пульс на переферії відсутній. Симптоми подразнення очеревини слабопозитивні. При оглядовій рентгенографії вільного газу в черевній порожнині не виявлено. При УЗД дослідженні виявлено вільну рідину між петлями кишківника. Яке попередній діагноз можна поставити хворій?

А.*Внутрішня кровотеча.

Б.Механічна кишкова непрохідність

В.Розрив порожнистого органу.

Г.Розрив паренхіматозного органу.

5. Хвора М.67років, доставлена у відділення в тяжкому стані. Побита невідомим 10 діб тому, за допомогою не зверталася. Раптово виникла слабість, запаморочення, біль в лівій підреберній і поперековій ділянці. АТ 60/40 мм. рт. ст. Пульс 140/хв. Слабкого наповнення. Живіт вздутий. Перестальтика ослаблена. Слабопозитивні симптоми подразнення очеревини. УЗД дослідження не інформативне. Підозра на двохмоментний розрив селезінки. Яке обстеження буде найбільш інформативним?

А.*Діагностична лапароскопія.

Б.Діагностична лапаротомія.

В. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини

Г.Пневмоіригоскопія

6. Хворого С. 28 років, госпіталізовано через 1,5год. після колото різаного поранення в живіт зі скаргами на біль в ділянці рани та верхніх відділах живота, позитивні симптоми подразнення очеревини. Стан тяжкий. Перкуторно печінкова тупість відсутня. На оглядовій рентгенограмі наявність вільного газу в черевній поржнині. Який попередній діагноз можна поставити?

А. *Проникаюче поранення передньої черевної стінки.

Б. Не проникаюче поранення передньої черевної стінки.Збільшення печінки

В. Розрив шлунка.

Г.Поранення легені і печінки.

7. Хворого Б. 37 років, госпіталізовано після удару в живіт тупим предметом. Турбують помірні болі в животі, сухість в роті, загальна слабкість. Шкіра бліда, АТ-90/60 мм. рт. ст., пульс 120/хв. Попередній діагноз- внутрішньочеревна кровотеча.Який метод дослідження потрібно використати для уточнення діагнозу?

А.*Лапароцетез з шарячим катетером.

Б. КТ.


В. Оглядова рентгенографія черевної порожнини

Г.ФЕГДС


8. Хворий Т. 20років, доставлений на приймальний покій після травми живота на виробництві. Права половина живота відстає в акті дихання, де виявлено садна і припухлість, помірне напруження м’язів передньої черевної стінки. Перестьльтика прослуховується без особливостей. АТ-110/70 мм. рт. ст., пульс 84/хв. Ер-3.9х10*12/л, НВ-110г/л, L-6,8х10*9г/л. Сформулюйте попередній діагноз?

А.*Гематома передньої черевної стінки.

Б. Розрив порожнистого органа.

В.Травма правої нирки.

Г. Внутрішньочеревна кровотеча.

9. Хвора Т. 28років, госпіталізована через 7 годин після автомобільної травми.Після дообстеження встановлено діагноз- проникаюче поранення живота з ушкодженням порожнистого органа, розлитий перитоніт, перелом стегнової кістки у верхній третині із зміщенням. Яку лікувальну тактику потрібно вабрати?

А.*Після лапаротомії остеосинтез.

Б. Після остеосинтезу лапаротомія.

В. Після остеосинтезу лапароскопія.

Г. Після КТ лапроскопія з остеосинтезом.

10. Хворого А. 48років, госпіталізовано в хірургічне відділення на 12 день після закритої травми живота з клінікою розлитого перитоніту. Яка лікувально-діагностична тактика вірна?

А.* Екстрене оперативне лікування.

Б. Комплексне обстеження хворого.

В. Комплексна протишокова терапія

Г. ФЕГДС з КТ.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА



Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішанова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003

  4. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007

  5. Кінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс» 2006

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакаьная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург.»ЕЛБИ – СПб» 2004

3.Конспект лекцій по госпітальній хірургії проф. І.М. Шевчука, 2009.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 11 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Особливості протікання хірургічних захворювань у вагітних. Діагностика і диференціальна діагностика гострих захворювань органів черевної порожнини. Особливості обстеження. Хірургічна тактика. Запобігання передчасним пологам”.

І. Актуальність теми: Протікання хірургічних захворювань у вагітних має свої особливості і труднощі в постановці діагнозу. Успіх лікування хворих залежить від вірної діагностики та швидкого адекватного лікування, що попереджує розвиток ускладнень та сприяє швидшому одужанню.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомічні особливості органів черевної порожнини в другій половині вагітності;

2) Клінічну картину гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини;

3) Особливості обстеження вагітних;

4) Особливості консервативного лікування і доопераційної підготовки у вагітних, запобігання передчасним пологам;

5) Хірургічну тактику при гострих хірургічних захворюваннях у вагітних.



Вміти:

  1. Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з правильною постановкою діагнозу;

  2. Аналізувати дані допоміжних методів обстеження;

  3. Провести диференційну діагностику гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини у вагітних;

  4. Проводити надання невідкладної медичної допомоги.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Фізіологія

Будову черевної порожнини та анатомічні особливості органів у вагітних.

Особливості функціонування кровотворної і травної систем у вагітної

Визначати орган або систему, особливості розташування у вагітних, кровопостачання та інервації органів черевної порожнини.


Оцінити стан гемодинаміки пацієнта і стан кровотворної і травної систем, ґрунтуючись на функціональних показниках.

Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.



2.

Забезпечувані:

Інтенсивна терапія та реанімація;

інструментальна діагностика,

рентгенологія




Клінічні симптоми гострих захворювань органів черевної порожнини. Інструментальні і рентгенологічні ознаки патології органів черевної порожнини

Проводити надання невідкладної медичної допомоги, призначити консервативне лікування і доопераційну підготовку у вагітних.


3.

Внутрішньо-предметна інтеграція:

кровотеча, гострі запальні захворювання, гостра кишкова непрохідність.

Хірургічна операція і післяопераційний період


Ознаки крововтрати, хімічні середники і препарати крові, які використовуються для зупинки кровотечі. Клінічну картину гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту, особливо в другій половині вагітності.

Ознаки серцево-судинної недостатності матері і плоду.





Запідозрити і діагностувати гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини, обрати правильну хірургічну тактику.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка