Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка7/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19

ІV. Зміст теми заняття:

Вивчення етіології , патогенезу клініки, діагностики та хірургічного лікування гострого апендициту, гострого холециститу, гострого панкреатиту,гострої кишкової непрохідності, тромбозу мезентеріальних судин та проривної виразки шлунку і дванадцятипалої кишки. Етіологія, патогенез, клінічна картина, діагностика та диференціальна діагностика, хірургічне лікування, доопераційна підготовка та післяопераційне ведення хворих з гнійно-септичними процесами органів черевної порожнини та очеревини.



V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:

Організаційні заходи.
Постановка навчальних цілей.
Контроль вихідного рівня знань.

1. Клінічна симптоматика гострої патології органів черевної порожнини.


2. Діагностика та диференціальна діагностика синдрому гострого живота.


3. Визначення хірургічної тактики при синдромі гострого живота.
4. Вибір методу хірургічного лікування при гострій патології органів черевної порожнини.



ІІ


Індивідуальна теоретична співбесіда.


Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2.“Навчальні цілі”

ІІ.2.“Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Тести ІІ рівня.


1-2


%
10-25

%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

1. Зібрати анамнез та провести клінічне обстеження хворого з гострою патологією органів черевної порожнини.

2.Призначити необхідні лабораторні та інструментальні обстеження хворого.


3.Оцінити дані лабораторних аналізів та додаткових методів обстеження.
4.Визначити хірургічну тактику при синдромі гострого живота.
5.Призначити медикаментозну терапію в передопераційному та післяопераційному періоді.


ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.


Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при гострій патології органів черевної порожнини



60-80%

V

VІІ

Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкції до виконання.


ІV

Індивідуальний контроль практичних навиків


Індивідуальне усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.
Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.

10%


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:

  1. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика гострого апендициту.

  2. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика гострого панкреатиту.

3. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика гострого холециститу.

4. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика проривної виразки шлунку та дванадцятипалої кишки.

5. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика гострої кишкової непрохідності.

6. Клініка, діагностика та диференціальна діагностика тромбозу мезентеріальних судин.

7. Хірургічна тактика при синдромі гострого живота.

8. Методи оперативних втручань при гострій патології органів черевної порожнини.

9. Передопераційна підготовка хворих з гострою патологією органів черевної порожнини.

10. Особливості післяопераційного ведення хворих з гострою патологією органів черевної порожнини.

11.Визначення поняття етіопатогенез перитоніту. Класифікація перитоніту. Клінічна картина, стадії перебігу перитоніту.Лабораторні та додаткові методи дослідження хворих з перитонітом.

12. Хірургічна тактика та об'єм оперативних втручань при перитоніті.

Доопераційна підготовка хворих з перитонітом.Післяопераційне

ведення хворих з перитонітом.

8. Клінічна картина, діагностика та диференційна діагностика,

хірургічна тактика при піддіафагмальному абсцесі, при міжпетельних

абсцесах, при абсцесі дугласового простору,при апендикулярному абсцесі.

Тести


  1. Після встановлення діагнозу гострого апендициту операцію потрібно виконати через:

*А) 2 години;

Б) 4 години;

В) 8 годин;

Г) 12 годин.

2. Лапаротомний доступ при гострому апендициті доцільно проводити:

*А) По Волковичу-Дьяконову;

Б) Верхньо-серединна лапаротомія;

В) Серединно-серединна лапаротомія;

Г) Нижньо-серединна лапаротомія.

3. При клінічній картині гострого апендициту відсутній симптом:

*А) Ортнера;

Б) Роввзінча;

В) Щоткіна-Блюмберга;

Г) Сітковського.

4. Який рентгенологічний показник характерний при перфоративній виразці дванадцятипалої кишки:

*А) «Симптом серпа»;

Б) Чаші Клойбера;

В) Наявність рідини в черевній порожнині;

Г) Наявність повітря в плевральній порожнині.

5. Які рентгенологічні дані характерні при гострій кишковій непрохідності:

*А) Чаші Клайбера;

Б) «Симптом серпа»;

В) Наявність повітря в плевральній порожнині;

Г) Наявність рідини в черевній порожнині.

6. Після перфорації виразки дванадцятипалої кишки пройшло дві години. Яка хірургічна тактика?

*А) Висічення виразки, пілоропластика, вагатомія;

Б) Висічення виразки, пілоропластика;

В) Ушивання виразки;

Г) Резекція шлунку.

7. Після перфорації виразки цибулини дванадцятипалої кишки пройшло більше дванадцяти годин. Яка хірургічна тактика?

*А) Ушивання виразки;

Б) Резекція шлунка;

В) Висічення виразки, пілоропластика;

Г) Ваготомія, піропластика.

8. При деструктивній формі гострого панкреатиту прводять:

*А) Лапаротомія, некректомія, дренування сальникової сумки;

Б) Лапаротомія, санація сальникової сумки;

В) Консервативне лікування;

Г) Лапаротомія.

9. Який синдром характерний для водянки жовчевого міхура?

*А) Синдром Курвуаз’є;

Б) Ортнера;

В) Кера;

Г) Сітковського.

10. Хірургічний доступ доцільний при оперативному втручанні з приводу гострого холециститу:

*А) Верхньо-серединна лапаротомія;

Б) Нижньо-серединна лапаротомія;

В) По Фьодорову;

Г) По Волковичу-Дьяконову.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.


2.

3

4.



5.

Хірургічна тактика при гострому апендициті

Хірургічна тактика при проривній виразці дванадцятипалої кишки

Хірургічна тактика при гострому панкреатиті


Хірургічна тактика при тромбозі мезентеріальних судин

Хірургічна тактика при гострій кишковій непрохідності

1.При встановленому діагнозі оперативне втручання проводиться не пізніше 2 годин після поступлення хворого в стаціонар.


2. Апендектомія проводиться з покрушенням культі апендикса в кисетний та зет-подібний шви.
3. При наявності фленопозного та гангренозного апендициту операцію слід закінчити дренуванням черевної порожнини.
1. Операція проводиться в ургентному порядку.
2. Вид оперативного втручання залежить від часу виникнення перфорації виразки.
3. Якщо від часу перфорації пройшло не більше 10-12 годин слід провести висічення виразки, пілоропластику і вагатомію.
4. Якщо від часу перфорації пройшло більше 12 годин проводиться ушивання перфоративного отвору.
1. Показання до оперативного лікування є наявність деструктивної форми панкреатиту, інфікування вмісту сальникової сумки, больовий синдром, що не знімається медикаментозними середниками.
2. Оперативне втручання є щадним, тобто забирають тільки видимі секвестри підшлункової залози.
3. Дренування сальникової сумки.

1. Операція виконується в ургентному порядку.


2. Доступ – серединно-серединна лапартомія.
3. Після оцінки життєдіяльності пошкодженої ділянки кишки проводиться її резекція в межах здорових тканин.
4. В корінь бриги і вводиться новокаїн та антибіотики.
5. Дренування черевної порожнини.
1. Операція виконується в ургентному порядку.

2. Після ревізії органів черевної порожнини ліквідовують причину непрохідності.


3. При необхідності резекції кишки проводять проводять по загально-хірургічних правилах.
4. Дренування черевної порожнини.

Метод дренування залежить від поширеності перитоніту


Дренування черевної порожнини проводять по загально хірургічних правилах


Наступає в розвиток перитоніту

Дренування повинно бути достатнім та ефективним, тобто дренажі ставлять в лівому під ребер’ї, а не через лапаротомну рану

По загально-хірургічних правилах, що стосується життєдіяльності кишки

По загально-хірургічних правилах




VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі.

  1. На приймальний покій доставлений хворий 43 років. В анамнезі виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. При огляді встановлено: передня черевна стінка не приймає участь в акті дихання, при пальпації болючість та покрушення м’язів на всьому протязі живота, позитивний синдром Щоткіна-Блюмберга, відсутня печінкова тупість. Який найбільш імовірний діагноз?

*А. Перфоративна виразка дванадцятипалої кишки;

Б. Гостра кишкова непрохідність;

В. Гострий апендицит;

Г. Гострий холецистит;

Д. Гострий панкреатит.


  1. Хворий 46 років скаржиться на болі в животі, нудоту, блювоту, відсутність відходження газів та калу. Рік тому хворому була виконана резекція шлунку з приводу виразкової хвороби. При огляді живіт здутий, асиметричний, при пальпації м’ягкий, перкуторно-тимпаніт. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини наявні чаші Клойбера. Який найбільш імовірний діагноз?

*А.Злукова кишкова непрохідність;

Б. Гострий апендицит;

В. Гострий панкреатит;

Г. Мезентеріальний тромбоз;

Д. Защемлена післяопераційна кила.


  1. У хворого 28 років, що хворіє більше 12 годин,під час операції виявлено перфоративний отвір по передній стінці цибулини дванадцятипалої кишки. У всіх відділах черевної порожнини визначається серозно-гнійний ексудат, петлі тонкої кишки роздуті. Яка операція показана хворому?

*А. Ушивання перфоративного отвору;

Б. Резекція шлунку;

В.Стовбурова вагатомія, пілоропластика;

Г.Селективна вагатомія, пілоропластика;

Д.Вагатомія, ушивання перфоративного отвору.


  1. Хворий 48 років, під час падіння з висоти отримав закриту травму передньої черевної стінки, самопочуття задовільне. Через два дні, піднявши вантаж, відчув різку біль в лівому підребер’ї, втратив свідомість. Через дві години доставлений в стаціонар. Об’єктивно: Шкірні покриви бліді. Пульс-100/хв.; АТ-90/50 мм.рт.ст., язик підсихає, живіт при пальпації м'ягкий, резистентний в лівому підребер’ї, перкуторно над кишечником тимпаніт, у проекції обох фланків - тупий звук, ознаки подразнення очеревини – слабо позитивні. Яке ушкодження найбільш імовірне?

*А.Двохмоментний розрив селезінки;

Б.Розрив печінки;

В. Розрив хвоста підшлункової залози;

Г. Розрив лівої нирки;

Д. Розрив товстої кишки.


  1. Хвора 38 років, поступила зі скаргами на біль в епігастральній ділянці та в правому підребер’ї з ірадіацією в праву лопатку. Температура тіла – 37,6 °С. Живіт дещо здутий, напружений і болісний в правому підребер’ї. Відмічається помірне напруження м’язів черевної стінки в правому підребер’ї. Позитивний синдром Ортнера. Який попередній діагноз?

*А. Гострий холецистит;

Б. Гострий апендицит;

В. Гострий панкреатит;

Г. Гостра кишкова непрохідність;

Д. Перфоративна виразка шлунка.


  1. Хворий 44 роки скаржиться на загальну слабкість, біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру, нудоту, багаторазову блювоту, що не приносить полегшення. Пульс – 100/хв. АТ 110/60 мм.рт.ст. Язик сухий, обкладений. Живіт при пальпації м’який, симптоми подразнення очеревини слабо позитивні. Лейкоцити крові 18*1012 /л. Амілази крові – 44. Який попередній діагноз?

*А. Гострий панкреатит;

Б.Перфоративна виразка шлунка;

В. Гострий апендицит;

Г. Тромбоз мезентеріальних судин;

Д. Гострий холецистит.


  1. Хвора 44 років скаржиться на біль у правому підребер’ї, жовтушність шкіри, склер, знебарвлений кал, потемніння сечі. Жовтяниця появилась через 2 доби після приступу сильного болю в правому підребер’ї. Живіт м’ягкий, болісний у правому підребер’ї, симптом Ортнера позитивний. Який діагноз найбільш імовірний?

*А, Гострий холецистит, механічна жовтяниця;

Б.Хвороба Боткіна;

В. Гемолітична жовтяниця;

Г. Абсцес печінки, жовтяниця;

Д. Цироз печінки.


  1. Хворому 46 років, що поступив в стаціонар з гостими болями у животі з іррадіацією в поперек, блювотою, було проведено парацентез. Отримано рідину з високим вмістом ферментів. Яку патологію можна запідозрити?

*А. Гострий панкреатит;

Б. Гострий антероколіт;

В. Ниркову кольку;

Г. Гострий апендицит;

Д. Перфоративну виразку шлунку.


  1. Хворий 70 років, скаржиться на болі в животі, здуття живота, нудоту. В анамнезі коронарокардіосклероз, ішемічна хвороба серця. Живіт здутий. Черевна стінка слабо приймає участь у диханні. При лапароскопії – в черевній порожнині невелика кількість мутного випоту, одна з петель тонкої кишки – темно-синюшного кольору. Який попередній діагноз?

*А. Тромбоз мезентеріальних судин;

Б.Заворот кишківника;

В. Гостра кишкова непрохідність;

Г. Ішемічний абдомінальний синдром;

Д. Гострий панкреатит.


  1. У хворого під час лапаротомії виявлено перфоративний апендицит, розлитий перитоніт. Як потрібно провести дренування черевної порожнини?

*А. З чотирьох точок;

Б.З однієї точки;

В. З трьох точок;

Г. З двох точок;

Д. Не потрібно дренувати.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна


  1. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішанова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г. Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  3. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007 .

  4. Хірургія / за ред. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

  5. Шпитальна хірургія / за ред. Л. Я. Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

Додаткова

1. Конспект лекцій по госпітальній хірургії проф. І.М. Шевчука, 2009.

2. Невідкладні стани / за ред. М.С. Регеди. Львів. 2008.

3. Невідкладна абдомінальна хірургія: посібник для лікарів / А.Л. Тринберг – Москва: Тріада-Х, 2000 р.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 8 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Механічна жовтяниця. Причини виникнення. Диференціально-діагностична тактика. Сучасні підходи до лікування.

Печінкова недостатність при хірургічних хворобах, методи

профілактики та лікування.”

Актуальність теми: Механічна жовтяниця одне з найбільш важко перебігаючих захворювань шлунково-кишкового тракту і найчастіше зустрічається з усіх видів жовтяниць. Важливе місце у виборі вірної лікувальної тактики належить диференціальній діагностиці жовтяниць, а наслідки оперативного лікування залежать від вірно вабраної хірургічної тактики.

Навчальні цілі :

Знати:

1. Анатомічні особливості органів черевної порожнини;

2. Анатомічна будова печінки, синтопія і скелетотопія;

3. Хірургічна анатомія жовчних шляхів;

4. Методи діагностики механічних жовтяниць;

5. Диференціальну діагностику механічних жовтяниць з іншими видами жовтяниць;

6. Показання та види оперативних втручань при механічній жовтяниці;

7. Післяапераційні ускладнення та їх профілактика.



Вміти:

1.Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з

вірною постановкою діагнозу;

2.Аналізувати дані лабораторних методів обстеження;

3. Аналізувати дані рентгенографічних методів обстеження, УЗД, ЕКГ,

ФЕГДС;


4. Визначити характер жовтяниці та провести диференціальний діагноз

механічної жовтяниці;

5. Вміти вірно вибрати тактику консервативного та оперативного

лікування



ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія

Фізіологія


Будову печінки та анатомічні особливості її розміщення в черевній порожнині
Особливості функціонування гепатобіліарної системи


Визначати орган або систему пошкодження, особливості сегментарної будови печінки, кровопостачання та інервації печінки.
Оцінити стан геодинаміки пацієнта і стан системи крові ґрунтуючись на функціональних показниках.

Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.



2.

Забезпечувані:

Гастроентерологія. Інфекційні хвороби.

Інтенсивна терапія та реанімація.

Рентгенологія

Функціональ-на діагностика


Види жовтяниць, клінічна симптоматика, обєктивні дані, дані лабораторних та інструментальних методів обстеження,

рентгенологічні ознаки механічної жовтяниці.



Проводити обстеження хворих з жовтяницями. Диференціальна діагностика жовтчниць. Діагностично-лікувальна тактика при механічних жовтяницях.

3.

Внутрішньо

предметна інтеграція:

печінкова недостатність, кровотеча, дихальна недостатність

Хірургічна операція і післяопераційний період.



Ознаки печінкової недостатності і кровтечі, хімічні середники і кровоспинні препарати , які використовуються для зупинки кровотечі

Ознаки дихальної і серцево-судинної, печінкової недостатності.





Запідозрити ознаки механічної жовтяниці та печінкової недостатності, провести дифдіагностику жовтяниць, визначити сучасну лікувальну тактику з попередженням ускладнень.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка