Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка4/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

ІV. Зміст теми заняття: Вивчмти критичні стани у хірургчних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, синдром черевної порожнини, коллапс, так як своєчасна діагностика та розпочате адекватне лікування попереджує розвиток ускладнень та сприяє швидшому одужанню.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І
ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1.Анатомічні особливості органів грудної клітки та черевної порожнини;

2.Класифікація дихальної недостатності, СЧП;

3.Діагностика РДС, СЧП та коллапсу;

4.Клінічну картину РДС та СЧП;

5. Надання першої медичної допомоги при критичних станах.

6.Хірургічні методи лікування.




ІІ

ІІ

ІІ
ІІ

ІІ

ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести другого рівня.

Задачі другого рівня.


1-3 хв.

10-25


%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

1. Надати невідкладну допомогу пацієнту з критичними станами.

2.Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з їх інтерпретацією;

3.Аналізувати дані лабораторних методів обстеження;

4.Проводити надання невідкладної медичної допомоги; проведення реанімаційних заходів.

5. методи дренування черевної порожнини.



ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при критичних станах.


60-90%

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний конт-роль практичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Визначення поняття респіраторного дистрес синдрому.

  2. Визначення поняття синдрому черевної порожнини.

  3. Визначення поняття колапсу.

  4. Класифікація дихальної недостатності, РДС, СЧП.

  5. Клінічна картина гострої дихальної недостатності.

  6. Діагностично-лікувальна тактика при критичних станах.

7. Покази до проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ).

8. Методика вимірювання внутрішньочеревного тиску.

9.Сучасні методи діагностики в абдомінальній хірургії.

10.Загальні принципи інфузійної терапії при критичних станах.

11.Хірургічні методи лікування при закритих травмах ОГК.

12.Види дренування черевної поронини.



Тести

1. Який доступ слід використовувати при ознаках розлитого перитоніту:


а. *Серединну лапаротомію

b. Доступ Мак-Бурнея-Волковича

с. Доступ Вінкельмана-Шпренгеля

d. Доступ Федорова

2. Які способи декомпресії кишечника найбільш ефективні при розлитому
перитоніті?

а.*Назогастроінтестинальна інкубація

b.Ретроградна інкубація товстої і тонкої кишок

с.Цекостомія

d.Введення ректального зонд.

3.Які ускладнення не виникають при гнійно-некротичних захворюваннях легень

а.* Піопневмоторакс.

b.Кровотеча.

c.Сепсіс.

d.Емпієма.

4. Колапс – це патологічний стан організму зумовлений:

a.*Обмеженим порушенням гемодинаміки, що виникає внаслідок первинної серцево-судинної недостатності (зниження судинного тонусу).

b.Обмеженим порушенням гемодинаміки, що виникає внаслідок первинної гострої серцевої недостатності.

Обмеженим порушенням гемодинаміки, що виникає внаслідок первинного зменшення об’єму циркулюючої крові

c.Обмеженим порушенням гемодинаміки, що виникає внаслідок первинної нейрогуморальної недостатності.

d.Обмеженим порушенням геодинаміки, що виникає внаслідок первинної гострої алергічної реакції негайного типу.

5.Які засоби необхідно використати для корекції колаптоідного стану у хворого після перенесеної черепно-мозкової травми?

a.*Судинотонізуючі препарати; засоби, активуючі серцеву та легеневу діяльність; середники для покращення мозкового кровообігу; засоби для відновлення об’єму циркулюючої крові.

b.Засоби, активуючі серцеву та легеневу діяльність.

c.Судинотонізуючі препарати та середники для покращення мозкового кровообігу.

d.Засоби для відновлення об’єму циркулюючої крові та судинотонізуючі препарати.

6.Показаннями до оперативного втручання при гострому перитоніті є:


а. *Операція показана всім хворим із встановленим діагнозом

b. Вiдсутність у хворого супровідної патології

с. Відсутність ефекту від консервативного лікування протягом 12-24 год

d.Припинення патологічного впливу етіологічного чинника

7.Які хвороби відносяться до поняття “гострий живіт” ?

a. *Гострий апендицит

b. Гострий панарицій

c. Гострий аднексит

d. Мастіт.

8.Для лікування хворого в коматозному стані необхідно дотримуватися наступних принципів.

a.*Припинити вплив етіологічного чинника, забезпечити функціонування життєво важливих систем організму, симптоматична терапія.

b.Комплекс заходів, аналогічних до тих, що необхідні для виведення хворого з шокового стану.

c.Комплекс заходів, аналогічних до тих, що необхідні для виведення хворого з колаптоідного стану.

d.Забезпечення стійкого функціонування ЦНС, серцево-судинної та дихальної систем організму.

9.Короткочасна втрата свідомості, що виникає внаслідок рефлекторного порушення гемодинаміки і кровопостачання мозку, відноситься до:

a. .*Непритомності

b. Шоку

c.Колапсу



10. Перша допомога хворому при непритомності полягає в наступному:

a.*Покращення доступу свіжого повітря, надання хворому горизонтального положення з підвищеним ніжним кінцем, раптові зовнішні подразнення (температурне, сенсорне і т.п.), введення стимуляторів діяльності серцево-судинної та дихальної систем, симптоматичне лікування.

b.Покращення доступу свіжого повітря, введення стимуляторів діяльності серцево-судинної і дихальної систем.

c.Покращення доступу свіжого повітря, симптоматичне лікування.

d.Надання хворому горизонтального положення з підвищеним ніжним кінцем, введення стимуляторів діяльності серцево-судинної та дихальної систем.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.


Надати невідкладну допомогу пацієнту з критичним станом

Хірургічна допомого хворому з критичним станом.




1. Проведення реанімаційних заходів проводиться наступним чином за С.Сафаром (1997) при проведенні реанімаційних заходів виділяють 3 стадії та 9 етапів: Стадія 1 – спрямована на елементарне підтримання життя (виконується як медиками, так і людьми, які пройшли спеціальну підготовку):

А (airway open) – відновлення прохідності дихальних шляхів.

В (breath for victim) – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація.

С (circulation his blood) – підтримання кровообігу.

Стадія 2 – подальше підтримання життєдіяльності, яке включає в себе від­нов­лення самостійного кровообігу, нормалізацію та стабілізацію показників ге­­мо­динаміки і дихання (виконується всіма медичними працівниками і обов’­яз­ково – спеціалістами медицини критичних станів):

D (drugs) – застосування медикаментозних середників і інфузійної терапії.

E (ECG) – електрокардіоскопія і електрокардіографія.

F (fibrillation) – дефібриляція.

Стадія 3 – тривале підтримання життя (проводиться лікарями-реа­ні­ма­то­ло­га­ми в спеціалізованих відділеннях):

G (gauging) – оцінка стану хворого.

H (human mentation) – відновлення свідомості.

I – корекція недостатності функцій органів.

Показаннями до виконання серцево-легеневої реанімації є наявність хоча б двох ознак клінічної смерті. Однак слід пам’ятати, що проведення закритого ма­­сажу серця при збереженому кровообігу може значно погіршити ско­рот­ли­ву функцію міокарду.

Протипоказаннями до серцево-легенево-церебральної реанімації є:


  • ознаки трупного заклякання (клінічна картина біологічної смерті).

  • травма, несумісна з життям (тяжкі черепно-мозкові ураження, полі­трав­ма з пошкодженням життєво важливих органів).

  • злоякісні захворювання в термінальній стадії.

Закритий масаж серця проводиться наступним чином: постраждалого швидко вкладають на тверду поверхню (підлога, дерев’яний щит, функціональне ліжко тощо). Реаніматор стає збоку від пацієнта таким чином, щоб його плечовий пояс знаходився над грудиною потерпілого і кладе основи долонь на нижню третину грудини. Виконують регулярні і плавні натискування на грудину з частотою 60-70 в хвилину, і з такою силою, щоб грудина провалювалася до хребта приблизно на 4-6 см. Про ефективне виконання закритого масажу серця свідчить поява пульсової хвилі на магістральних артеріях при кожному натискуванні.

2. Проведення вимірювання внутрішньочеревного тиску.


1. Клінічно та об’єктивно оцінити загальний стан хворого.

2. Рентгенологічна інтерпретація даних.

3. Вимірювання внутрішньочеревного тиску

3. Вибір тактики хірургічного лікування в залежності від причини критичного стану.


Обережно:

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.


VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1.Каретою невідкладної допомоги в ургентну лікарню доставлено хворого С., 24 років. При огляді: хворий адинамічний, непритомний, мовний контакт з ним відсутній, рефлекторна діяльність – різко знижена. АТ – 110/70 мм рт.ст., Р – 80 уд/хв., ЧД – 20/хв.. З анамнезу відомо, що пацієнт з дитинства хворіє цукровим діабетом І типу; корекцію гіперглікемії здійснює шляхом інсулінотерапії. Вищевказаний стан розвинувся після того, як хворий з’їв велику кількість солодкої їжі. Загроза якого патологічного стану наявна у хворого?

А*. Гіперглікемічної коми.

Б. Гіпоглікемічної коми.

В.Кетоацидотичної коми.

Г.Лактацидемічної коми.

2.Після аварійної ситуації на виробництві у хворого М., 44 років , протягом 7 годин обидві нижні кінцівки були стиснені металевою балкою в верхній третині стегон. На 3 добу перебування в стаціонарі стан хворого різко погіршився і характеризувався пригніченням діяльності ЦНС, апатією, адинамією, зниженням реакції на зовнішні подразники, диспепсичними розладами, ослабленням рефлекторної діяльності, різким зменшенням кількості сечі, виділеної за добу. Розвиток якого захворювання можна запідозрити у хворого?

А *.Гостра ниркова недостатність, синдром тривалого стиснення.

Б. Уремічна кома, гостра ниркова недостатність, синдром тривалого стиснення.

В. Септичний шок. Синдром тривалого стиснення.

Г. Печінкова кома, гостра печінкова недостатність, синдром тривалого стиснення.

3.Лікар швидкої допомоги поставив хворому діагноз “Непритомність”, причиною якої була тривала гіпоксія хворого. За якими критеріями хворому можна поставити вказаний діагноз?

А *.Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я мозку.

Б. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я міокарду.

В. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я легень.

Г. Раптова короткочасна втрата притомності внаслідок гострого недокрів’я нирок і печінки.

4.У приймальний покій бригадою карети невідкладної допомоги доставлено хворого К., 35 р. З анамнезу відомо, що 2 години назад хворий був збитий вантажівкою. Об’єктивно: загальний стан – важкий, мовний контакт – сповільнений, забруднений, наявний виражений різкий біль у ділянці таза при рухах та пальпації. Шкіра та видимі слизові покриви – бліді, прохолодні на дотик. АТ – 80/50 мм рт.ст., Р – 120 уд/хв.; ЧД – 24/хв.. Індекс Альговера – 1,5. Після травми сечопуску не було. Яке захворювання можна запідозрити у хворого?

А *.Травматичний шок ІІ ступеня важкості, торпідна фаза.Перелом кісток тазу

Б. Травматичний шок І ступеня важкості, торпідна фаза. Перелом кісток таза.

В. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості, еректильна фаза.

Г. Травматичний шок ІV ступеня важкості, еректильна фаза.

5.У реанімаційне відділення поступив хворий М., 46 років. Хворий адинамічний, загальмований, на запитання відповідає односкладово, не реагує на біль. Шкірні покриви бліді, холодні, з синюшним відтінком. Дихання поверхневе, часте, іноді – рідке. 130-140 уд/хв., АТ – 70/30 мм рт.ст.. Сечопуску не відмічається. З анамнезу відомо, що хворий травмував сокирою ліву нижню кінцівку вдома, під час рубання дров. Після травми відмітив у ділянці рани пульсуючу кровотечу. Час від моменту нанесення травми до госпіталізації – 4 години. Який патологічний стан наявний у хворого?

А *.Післягеморагічний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

Б. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

В. Анафілактичний шок ІІІ ступеня важкості, торпідна фаза. Рубана рана правої нижньої кінцівки.

Г. Травматичний шок ІІІ ступеня важкості.

6.Хворий С., 35 років упав і вдарився правою половиною грудної клітки в камінь. Поступив у травматологічне відділення зі скаргами на біль у грудній клітці справа. Клініко рентгенологічний діагноз: перелом 5-го ребра справа. Поступово стан хворого погіршився. Скаржиться на біль і нестачу повітря. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові бліді, наявна підшкірна емфізема правої половини грудної клітки. На контрольній рентгенограмі визначаються відсутність легеневого малюнку, спадіння правої легені. Яка причина спадіння легені?

А*.Пошкодження вісцеральної плеври і паренхіми легені, попадання повітря на висі з легені в плевральну порожнину.

Б.Тромбоемболія легеневої артерії.

В.Жирова емболія легеневої артерії.

Г.Травматичний шок.

7.Хворий К., поступив у приймальне відділення зі скаргами на різкий біль у правій половині грудної клітки, задуху, кровохаркання. З анамнезу стало відомо, що напередодні він був побитий невідомими. При обстеженні грудної клітки спостерігаються гематоми, підшкірна емфізема, тахікардія; АТ – 100/70 мм.рт.ст. При перкусії – притуплення перкуторного звуку над нижніми відділами легень, при аускультації цих ділянок – відсутність дихання. Ваш діагноз?

А*.Закрита тупа травма грудної клітки з пошкодженням легені, гемоторакс.

Б.Закрита тупа травма грудної клітки, пошкодження легеневої тканини.

В.Закрита тупа травма грудної клітки, забій м’яких тканин грудної клітки.

Г.Закрита тупа травма грудної клітки, підшкірна гематома.

8.Хворому К. під час бійки було нанесено ножове поранення. Вас викликали як лікаря швидкої допомоги. Через 10 хв. Ви прибули на місце пригоди. При огляді потерпілого спостерігається зяяння рани грудної клітки в ділянці 5 міжребер’я зліва: при вдисі і видисі через рану проходить повітря, що викликає шуми. Поранений неспокійний, блідий, ціанотичний, скаржиться, що йому немає чим дихати. Дихання часте, поверхневе; кашель; пульс частий, артеріальний тиск – 100/70 мм.рт.ст. Ваш діагноз?

А*.Відкрите проникаюче ножове поранення грудної клітки, відкритий пневмоторакс.

Б.Закрите ножове поранення грудної клітки.

В.Відкрите ножове поранення грудної клітки, комбінований пневмоторакс.

Г.Відкрите ножове поранення грудної клітки, закритий пневмоторакс.

9.Хворий Н. Поступив у приймальний покій лікарні швидкої допомоги після падіння з висоти. Пред’являє скарги на різку біль у животі, нудоту, блювоту. При огляді – хворий блідий, його язик сухий, обкладений білим нальотом, пульс частий (до 140 уд/хв.),АТ – 90/65 мм.рт.ст.. Живіт напружений, не приймає участі в акті дихання; пальпаторно спостерігаються всі симптоми подразнення очеревини, аускультативно – кишкові шуми не прослуховуються. На рентгенограмі органів черевної порожнини визначається сим топ “серпа”. Ваш попередній діагноз?

А*.Тупа закрита травма живота з пошкодженням порожнистого органа.

Б.Тупа закрита травма живота з пошкодженням паренхіматозного органа.

В.Тупа закрита травма живота з пошкодженням нирки.

Г.Тупа закрита травма живота, заочеревинна гематома.

10.Хворив В., 41 рік, скаржиться на виражену наростаючу задуху, слабість, біль в правій половині грудної клітки, який виник 2 год. тому після приступу кашля. Об’єктивно: стан важкий. Шкірні покриви ціанотичні. Тахікардія, часте поверхневе дихання. При огляді – асиметрія грудної клітки, розширення міжреберних проміжків справа, наповнення вен шиї. Перкуторно справа високий тимпаніт. Ваш діагноз:

А*.Клапанний пневмоторакс.

Б.Тотальна правостороння емпієма плеври.

В.Приступ бронхіальної астми.

Г.Тромбоемболія легеневої артерії.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА


Література:Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішанова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003

  4. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007

  5. Клінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс» 2006

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакаьная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург.»ЕЛБИ – СПб» 2004.

4.Малышев В.Д. Острая дыхательная недостаточность - М.: Медицина, 1989. –240с.

3.Конспект лекцій по хірургії проф. О.В.Пиптюка, 2009.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 4 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Гнійні захворювання шкіри та м’яких тканин. Діагностика, диференціальна діагностика. Методи консервативного та хірургічного лікування. Правила проведення антибіотикотерапії при профілактиці і лікуванні хірургічної інфекції”.

І. Актуальність теми: Лікарі любої спеціальності в своїй практичній діяльності зустрічаються з гнійною інфекцією, шкіри та підшкірної клітковини. Резистентність мікробів до ряду антибіотиків породила значні труднощі в лікуванні даної категорії хворих. Виключне значення має діагностика і санація хронічних вогнищ інфекції, а також своєчасне адекватне лікування хворих з гострою гнійною хірургічною інфекцією із застосуванням нових антибіотиків широкого спектру дії (з врахуванням чутливості до них мікробів), вакцин, сироваток, бактеріофагу та інше.

Панариції та флегмони кисті, як правило, виникають, як ускладнення мікротравм. Вони займають одне з чільних місць серед інших гнійно-некротичних процесів не тільки за частотою виникнення, але і за кількістю днів непрацездатності та інвалідизації внаслідок численних ускладнень. Лікування гнійно-запальних захворювань та їх ускладнень в хірургії - надзвичайно важлива проблема медицини та охорони здоровя сьогодення. Досягнення фармакології сприяли появі широкого арсеналу антибактеріальних препаратів, включаючи антибіотики, кількість класів яких безперервно збільшується. В цих умовах у лікаря досить часто виникають утруднення з приводу оптимального вибору протимікробних засобів для індивідуального лікування пацієнтів.



ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

Етіопатогенез (фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, лімфангоїт, лімфаденіт, бешиха.



  1. Патологоанатомічні зміни (фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, лімфангоїт, лімфаденіт, бешиха.

  2. Класифікацію та клінічні прояви гнійних захворювань шкіри та м’яких тканин запальних процесів шкіри і підшкірної клітковини.

  1. Діагностику (в тому числі диференціальну діагностику) (фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, лімфангоїт, лімфаденіт, бешиха, панарицій.

  1. Знати лікування (фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, лімфангоїт, лімфаденіт, бешиха, панарицію та флегмони кисті.

6. Раціональні схеми використання антибіотиків. Профілактика ускладнень при оперативних втручаннях

7. Методи підвищення ефективності антибіотикотерапії. Особливості проникнення антибіотиків в органи і тканини.



Вміти:

  1. Встановлювати діагноз хворим з гнійними захворюваннями шкіри та м’яких тканин.

  2. Надавати допомогу хворим з гнійними захворюваннями шкіри та м’яких тканин.

  3. Скласти схему обстеження хворого з гнійно-запальними процесами шкіри та м’яких тканин.

  4. Призначати лікування хворим з гнійними захворюваннями шкіри та м’яких тканин.

  5. Використовувати оптимальні дози та способи введення антибактеріальних препаратів із урахуванням особливостей їх розподілу в організмі хворого і впливу на нормальну мікрофлору;

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Нормальна анатомія


Патологічна анатомія

Мікробіологія


Патологічна фізіологія
Клінічна фармакологія
Оперативна хірургія

Анатомію знати будову та розташування.

м’язів, периферичних нервів, особливості будови піхв сухожилля, пальців та підошви стопи.

Патоморфологічні зміни в органах та системах при флегмонах, абсцесах та панариціях.

Етіопатогенез, мікробіологічні посіви з ран

Основні патофізіологічні зміни в організмі людини при гнійних захворюваннях

лікарські препарати, які застосовуються для профілактики та лікування гнійних захворювань




Визначати кровопостачання та інервацію ураженої частини тіла, тривалість патологічного процесу.
Відрізняти особливості патологічного процесу з участю анаеробної флори.

Принципи призначення антибіотиків.

Проводити первинну хірургічну обробку рани


2.

Забезпечувані:

Травматологія


Рентгенологія


клінічні симптоми ураження кісток.

Рентгенологічні ознаки патології кісток.


Проводити диф.діагностику переломів та гнійних захворювань м’яких тканин. Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.

3.

Внутрішньо предметна інтеграція:

Хірургічна операція і післяопераційний період.



Ознаки запалення, хімічні антисептики, які використовуються для обробки рани.

Ознаки запального процесу.





Виготовляти та встановлювати дренажі.


ІV. Зміст теми заняття: Вивчити особливості протікання гнійних захворювань шкіри та підшкірно-жирової клітковини, кисті. Засвоїти особливості обстеження хворих з нагнійними процесами. Вміти провести діагностику та диференціальну діагностику. Вибрати правильну хірургічну тактику, призначити адекватне лікування.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п.

Основні етапи і їх зміст

Рівень знань

Методи контролю навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

1

2

3

4

5

6

1.

1. Підготовчий етап

Організація заняття












2 хв.

2.

Постановка

навчальних цілей і їх

мотивація











5 хв.

3.

Контроль вихідного рівня знань студентів:

- Фурункул, карбункул, гідраденіт: клініка, діагностика, лікування.

- Абсцес, флегмона, бешиха, лімфангіт, лімфаденіт: клініка, діагностика, лікування.

- Запальні процеси пальців та китиці

- Панарицій

- Флегмона кисті.

- Газова гангрена.

- Правець, сибірська виразка, дифтерія ран

Основи детоксикації та імунокорекції.

Хірургічна специфічна інфекція




II

Фронтальне опитування

Тестовий


контроль знань
Стандартні задачі

Тести з еталонами відповідей

Таблиці, задачі з еталонами відповідей



15 хв.

4.

П. Основний етап.

Формування професійного вміння та навичок.

Використовуючи вміння і навички

обстеження хворого, вміти:

- Зібрати анамнез хвороби, життя,

провести об'єктивне

обстеження хворого (виявити клінічні прояви хвороби). Провести

диференціальну

діагностику.


ІІІ

Практичний тренінг

Курація хворого в палаті

Робота в операційній. Робота в перев'язочній.


Тематичні хворі

45 хв.




- Скласти план обстеження хворого.

- Інтерпретувати

результати

додаткових методів

дослідження.

- Поставити

розгорнутий

клінічний діагноз.

- Скласти схему комплексного

консервативного

лікування.

- Приймати участь в

оперативному

лікуванні хворих,

перев'язках.














5.

Ш. Заключний етап.

Контроль і корекція

професійного вміння

і навичок.



III

Тестовий контроль.

Нестандартні задачі.



Тести з

еталонами

відповідей.

Таблиці, задачі

з еталонами

відповідей.



20 хв.

10%


6.

Підведення підсумків заняття, виставлення оцінок.










3 хв.

7.

Домашнє завдання (тема, згідно календарно -тематичному плану, рекомендована література).













VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Етіологія і патогенез гострих нагнійних захворювань кисті.

  2. Клінічна картина різних видів панарицію.

  3. Клініко-діагностична програма флегмони шиї, пахвинної ділянки, субпекторальної ділянки та інших нагнійних процесів м’яких тканин.

  4. Лікування різних видів панарицію.

  5. Лікування гнійних запальних захворювань клітковинних просторів.

  6. Клініка, діагностика флегмон кисті (між пальцевого, просторів thenаr, hypothenаr, міжфісціального, серединнодолонного простору, простору Пірогова, U - образної).

  7. Особливості лікування бешихи, лімфаденіту, лімфангоїту.

8. Основні принципи антимікробної профілактики хірургічної інфекції.

Схеми антимікробної профілактики хірургічної інфекції.

9. Антибіотикотерапія «чистих», «умовно чистих» і «брудних»

хірургічних операцій.

10. Антибіотикотерапія гнійно-запальних процесів: сепсис, перитоніт, нагноєння післяопераційних ран.

Тести

1.Назвіть основні збудники гнійної інфекції.

А. *Стафілокок.

Б. Стрептокок.

В. Клостридії.

Г. Гонокок.

2.Які з перелічених факторів відіграють важливу роль в розвитку флегмон та панариціїв

А. *різані рани кисті.

Б. вогнепальні рани кінцівок.

В. колоті рани.

Г. кусані рани нижніх кінцівок.

3. Яка рана вважається інфікованою?

А. *Рана з якої виділяється ексудат.

Б. Рана, яка не зашита і має гіперемію країв.

В. Рана з якої спостерігається кров‘янисте виділення.

Г. рана з якої спостерігається гнійне виділення.

4. Ранніми симптомами панариція вважаються:

А. *біль, посіпування м'язів в ділянці рани.

Б. сильне потовиділення.

В. біль в спині.

Г біль пульсуючого характеру

5. При лікуванні рани в стадії гідратації застосовують:

А. *Гіпертонічний розчин.

Б. Мазь Вишневського.

В. Аутогемотерапію.

Г. УФО.


  1. На перев’язку з’явився пацієнт з рвано-забійною раною стопи. Який симптом може вказати на розвиток газової гангрени?

А. *Крепітація при пальпації

Б. Почервоніння та набряк країв рани

В. Пов’язка просякла кров’ю.

Г. Розпираючий біль в рані, пов’язка стала тісною.


7. Реакція Яріша—Герксгеймера (інфекційно-токсичний шок), зумовлена:

А. *Токсинним ударом в результаті масивного бактеріолізу

Б. Вибором способу введення антибіотиків;

В. Вибором дози антибіотика;

Г. Станом макроорганізму під час проведення антибіотикотерапії.
8. Який вид знеболення використовується найчастіше при розкритті гнійників шкіри та підшкірно-жирової клітковини?

А. *Місцева анестезія

Б. Спинно-мозкова анестезія.

В. Внутрішньовенна анестезія.

Г. Ендотрахеальний наркоз.
9. Профілактика рецедивуючого бешихового запалення проводиться?

А. *Ретерпеном.

Б. Ампіциліном.

В. Діклофенаком натрію.

Г. Наклофеном.
10. Як називається запалення лімфатичних судин?

А. * Лімфангоіт.

Б. Лімфаденіт.

В. Флебіт.

Г. Аднексит.
VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.



4.



Провести первинну хірургічну обробку рани

Хірургічна допомого хворому з наростаючим набряком.

Тактика при розповсюджених флегмонах нижніх кінцівок.

Тактика ведення післяопераційного періоду після операції з причини сухожильного панарицію



  1. Обробка операційного поля проводиться за методом Гроссіха-Філончикова.

  2. Знеболення в більшості випадків місцева анестезія 0,5 % розчином новокаїну, хоча в окремих випадках загальний наркоз.

Первинна хірургічна обробка рани включає:

А. Висічення країв рани

Б. Зупинка кровотечі

В. Видалення сторонніх тіл з рани

Г. Видалення некротичних та нежиттєздатних тканин

Д. Закриття рани


1. Клінічно та об’єктивно оцінити стан хворого.

2. Рентгенологічна інтерпретація різних видів панарицію.

3. Пункція порожнини гнійника.

4. Вибір тактики хірургічного лікування в залежності від фази гнійного процесу розповсюдженості.

5. Методи дренування порожнини гнійника.

6. Фзіотерапевтичне лікування – показання.

7. Торакотомія при гемотораксі, покази, об’єм операції.

1. Проводять під загальним знеболенням розкриття гнійника широкими лампасними розрізами.

2. В післяопераційному періоді наркотичні анальгетики.
Щоденні перев’язки, гіпсова іммобілізація.


Обережно:

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

Враховуючи час з моменту поранення

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

Проводиться з врахуванням фази запального процесу.

Попередження та профілактика застійної пневмонії

Гіпсова лонгетка на голе тіло не накладається.


Ситуаційні задачі

  1. У хворого Т., 14 років, після травми лівої китиці діагностовано тендовагініт. Розповсюдження гнійного процесу на передпліччя можливе при локалізації панарицію на:

А *Першому або п’ятому пальці.

Б Першому, другому, третьому, четвертому та п’ятому пальцях.

В Першому і другому пальцях.

Г Четвертому і п’ятому пальцях.



  1. Хворий К., 22 роки, звернувся до лікаря зі скаргами на появу на підборідді випинання шкіри з волосиною на верхівці, почервоніння шкіри в цій ділянці. Захворювання триває протягом останніх 3-х діб. Причиною вважає поріз шкіри в цьому місці під час гоління. Виставте діагноз патологічного процесу, що виник у згаданого пацієнта?

А.*Фурункул лицевої ділянки голови.

Б.Карбункул лицевої ділянки голови.

В.Місцева алергічна реакція.

Г.Абсцес лицевої ділянки голови.



  1. Хвора М., 18 років, звернулася до хірурга поліклініки з приводу появи ущільнення шкіри на задній поверхні шиї, яке стає з часом все болючішим при пальпації і збільшується в розмірах. Скаржиться на загальну кволість, втрату апетиту, субфібрильне підвищення температури тіла. На верхівці випинання є кірочка, з-під якої при пальпації виділяється незначна кількість гнійних мас. Який патологічний процес виник у хворої?

А.*Фурункул дорзальної частини шиї.

Б.Гідраденіт дорзальної частини шиї.

В.Доброякісна пухлина шкіри дорзальної частини шиї.

Г.Флегмона шийної ділянки.



  1. Хвора Р., 44 років, поступила в хірургічне відділення з діагнозом «гострий тромбофлебіт варикозно-розширених поверхневих вен правої нижньої кінцівки». На другу добу перебування в стаціонарі різко підвищилась температура тіла до 39 – 40о С, хвору почало морозити, погіршилося самопочуття, скаржиться на біль голови, втрату апетиту. Посилилася болючисть правої нижньої кінцівки, особливо при пальпації, різко почервоніла шкіра з чіткими межами. З анамнезу відомо, що у хворої хронічний тонзиліт. Яке захворювання розвинулося у хворої?

А.*Еритематозна форма бешихи.

Б.Флегмонозна форма бешихи.

В.Гострий алергічний дерматит.

Г.Гострий вторинний перифлебіт.



  1. Зі слів хворої, на другий день після появи ознак ангіни вона відмітила помірну болючість шиї, збільшення в розмірах лімфатичних вузлів. Лімфовузли болючі при пальпації, щільні, не зрощені з навколишніми тканинами, шкіра над ними не змінена. Розвиток якого патологічного процесу розпочався у хворої?

А.*Вторинний гострий катаральний лімфаденіт.

Б.Вторинний гострий гнійний лімфаденіт.

В.Загострення хронічного лімфаденіту.

Г.Множинні підшкірні абсцеси.



  1. Хвора Ф., 58 років, поступила в хірургічне відділення зі скаргами на біль в лівому поперековому відділі спини, набряк тканин, підвищення температури тіла до 38 – 39о С, погіршення загального самопочуття і активності, порушення сечовиділення. Після додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження хворій поставлено діагноз «гострий лівобічний паранефрит в стадії гнійного флегмонозного запалення». Яке лікування необхідно виконати для ліквідації такого патологічного стану?

А.*Місцева – розтин гнійного вогнища, видалення гнійних мас та нежиттєздатних тканин, обробка антисептиками, дренування рани та перев’язки; загальна антибіотико-, протизапальна терапія, дезінтоксикацій ні середники.

Б. Місцево – пункція гнійника, аспірація гнійних мас, введення розчинів антисептиків, антибіотикотерапія.

В. Антибіотикотерапія, протизапальні та дезінтоксикацій ні середники, переливання лейкоцитарної маси; місцево – волого-висихаючі напівспиртові пов’язки.

Г. Розкриття гнійного вогнища, видалення гнійних мас та нежиттєздатних тканин, обробка антисептиками, дренування рани, перев’язки.

Д. Антибіотикотерапія, протизапальні, антигістамінні та дезінтоксикацій ні середники, гемотрансфузія, УВЧ-терапія.


  1. Хвора М., 32 років, скаржиться на збільшення другого пальця лівої китиці, підвищення температури тіла 37,5о С. При огляді встановлено: палець деформований, не згинається, шкіра синюшного кольору, є нориці, з яких витікає гній. На рентгенограмі – остеопороз кісток та суглобів. З якою формою панарицію маємо справу?

А. *Пандактиліт.

Б. Кістковий.

В. Суглобовий.

Г. Сухожилковий.

Д. Кістково-сухожилковий.


  1. Хворий С. 25 років, скаржиться на біль у першому пальці правої китиці. Об’єктивно: палець рівномірно набряк, знаходиться в зігнутому положенні. Різкий біль з’являється і при доторкуванні зондом в проекції сухожилка. Яке захворювання можна діагностувати?

А. *Сухожилковий панарицій.

Б. Підшкірний панарицій.

В. Суглобовий панарицій.

Г. Кістковий панарицій.

Д. Пароніхій.


  1. У хворого С., 44 роки, на 6-й день після падіння на осколки віконного скла в ділянці тенора правої верхньої кінцівки виникли розлита припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри. Ця ділянка болюча при рухах і пальпації, над нею визначається флуктуація. Яке лікування слід проводити?

А. *Розкриття флегмони, дренування, антибіотикотерапія (загальна і місцева), протизапальні середники.

Б. Загальна і місцева консервативна антибактеріальна терапія.

В. УВЧ-терапія, сухе тепло на місце ураження.

Г. Пункція ділянки ураження, відсмоктування гнійних мас, введення протеолітичних ферментів.

Д. Напівспиртові волого-висихаючі пов’язки і антибактеріальна терапія.


  1. Хворий В. 34 роки, скаржиться на інтенсивний біль і набряк у ділянці лівого передпліччя, підвищення температури тіла до 40о С, загальну кволість, які виникли на другу добу після поранення передпліччя ножем. Об’єктивно: набряк і ущільнення тканин передпліччя з розм’якшенням у центрі, гіперемія шкіри без чітких меж, позитивний симптом флуктуації. У хворого виявлено виражений лейкоцитоз з зсувом лейкоцитарної формули вліво. Який метод лікування показаний в цьому випадку?

А. *Розкриття і дренування нагнійного процесу передпліччя, консервативна терапія.

Б. Застосування напівспиртових компресів та обробка рани антисептичним розчином.

В. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками та новокаїном.

Г. Повторні пункції з відсмоктуванням ексудату та санація рани протеолітичними ферментами.

Д. Гільйоинна ампутація верхньої кінцівки на рівні плеча.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

1 .Черенько M.П., Ваврик Ж.M. Загальна хірургія з анестезіологією, основами реаніматології та догляду за хворими. -K.: Здоров'я, 2000. - 612 с



  1. Стручков В.И., Стручков Ю.В.- Общая хирургия.-M: Медицина, 1988. - 466 с.

  2. Конспекти лекцій з хірургії.

Додаткова

  1. Сыромятникова A.B., Брукман М.С. Руководство к практическим занятиям по хирургии. - M.: Медицина, 1987. - С. 254 - 256.

  2. Цитовская Л.В. Руководство к практическим занятиям по хирургии. - К.: Вища школа, 1988. - С. 230 - 234.

Хирургические манипуляции / Под ред. О.Б.Милькова, В.Н.Круцяка. - К.: Вища школа, 1985.-С. 175-183.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 5 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Болі в животі, оцінка особливостей больового синдрому при диференціальній діагностиці захворювань органів черевної порожнини”.

І. Актуальність теми: Одним із основних симптомів захворювань органів черевної порожнини є біль в животі. Виявлення виду і походження болю дає важливі орієнтири на визначення захворювання, тобто постановки діагнозу. А своєчасно встановлений правильний діагноз дає можливість розпочати адекватне лікування, консервативне або оперативне, що попередить розвиток ускладнень, які можуть бути загрозливі для здоров’я чи життя хворої людини.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомічні особливості органів черевної порожнини;

2) Знати особливості вісцерального і соматичного болю;

3) Класифікацію хірургічних захворювань органів черевної порожнини;

4) Клінічну картину гострих хірургічних захворювань ОЧП;

5) Больові симптоми при усіх гострих хірургічних захворюваннях ОЧП.

6) Особливості проведення диференціальної діагностики больового синдрому при хірургічних захворюваннях ОЧП;

7) Особливості проявів больового синдрому при гострому апендициті і перфоративній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки.

8) Диференціальна діагностика прояву болей при гострому холециститі і панкреатиті.

9) Особливості прояву болей при гострій кишковій непрохідності і мезентеріальному тромбозі.



Вміти:

  1. Правильно зібрати анамнез про характер больового синдрому в животі;

  2. Перевірити патогномонічні больові симптоми в животі на хірургічному хворому;

  3. Інтерпретувати відношення больового симптому до хірургічного захворювання органів черевної порожнини;

  4. Провести диференціальну діагностику больового симптому, характерного для хірургічних захворювань ОЧП;

5) Правильно сформулювати хірургічний діагноз захворювань ОЧП.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Фізіологія

Будову живота та анатомічні особливості органів черевної порожнини.

Особливості функціонування органів черевної порожнини.

Визначати орган або систему органів черевної порожнини, інервацію, кровопостачання.

Оцінити функціональний стан шлунково-кишкового тракту.

Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.



2.

Забезпечувані:

Пропедевтика.

Топографічна анатомія і оперативна хірургія


Прийоми пальпації, перкусії, аускультації живота, нор-мальні признати результатів обстеження і прояви патоло-гічних відхилень з боку орга-нів черевної порожнини, поділ передньої черевної стінки на ділянки і проектування внутрішніх органів.

Збирати анамнез, про-водити огляд, перку-сію живота, поверхне-ву і глибоку пальпа-цію живота, аускуль-тацію, визначати норму і патологію, оцінювати роботу, стан органів черевної порожнини.


3.

Внутрішньо- предметна інтеграція:

Гострий апендицит, холецистит, панкреатит, кишкова не-прохідність, защемлена грижа, усклад-нена виразкова хвороба шлун-ка і ДПК, гості гінекологічні захворювання, тромбоз мезе-нтеріальних судин, тощо.




Ознаки гострого апендициту, панкреатиту, холециститу, кишкової непрохідності, защемленої грижі, перфоративної виразки шлунка і ДПК, розриву кісти яйника, тромбозу мезентеріальних судин,

тощо




Перевіряти симптоми, характерні для гострого апендициту, панкреатиту, холецис-титу, кишкової непро-хідності, защемленої грижі, перфоративної виразки шлунка і ДПК, розриву кісти яйника, тромбозу мезенеріальних судин, тощо.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка