Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка3/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Визначення поняття CСЗВ.

2. Класифікація ССЗВ .

3. Клінічна картина ССЗВ при різних видах тяжких травм.

4.Інфекційні ускладнення закритих та відкритих травм ОГК.

5. Надання першої медичної допомоги.

6.Хірургічні методи лікування.




ІІ

ІІ

ІІ
ІІ

ІІ

ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.




ІІ.2“Навчаль-ні цілі”

ІІ.2. Актуальність теми”.

Теоретичні питання

Тести11рівня.

Задачі другого рівня.




1-3 хв.


15 -20 хв.

ІV

Основний етап:


Формування професійних знань та вмінь.
Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з постановкою діагнозу; Аналізувати дані додаткових методів обстеження;Проводити надання невідкладної медичної допомоги;

Призначити комплекс адекватного лікування.

ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.


Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при різних травмах, о.


60-90%

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний конт-роль прак-тичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%








ІV. Зміст теми заняття: закрита та відкрита травма, опікова хвороба, різного виду інфекція є дуже небезпечні для потерпілого не тільки в момент їх отримання, але і в послідуючому розвитку та найбільш тяжкі в діагностиці. Особливе значення вони мають у перших проявах, так званого синдрому системної запальної відповіді. Діагностика даного синдрому є обов’язкова для попередження розвитку шоку та сепсису. Тому, пам’ятати про його існування, знати його прояви і вміти його діагностувати та лікувати є обов’язковим для сучасного лікаря. Згідно з сучасними уявленнями шок являє собою стан неадекватної оксигенації та гіпоксії тканин внаслідок порушень системної гемодинаміки та мікроциркуляції. Оскільки всі процеси життєдіяльності організму є енергоємними, а гіпоксія різко знижує синтез АТФ і, відповідно, продукцію енергії в клітинах, тому доречно запропонувати визначати поняття шок як типовий патологічний процес, що розвивається у відповідь на гостро виниклу глибоку невідповідність між енергопотребою організму і здатністю життєво важливих систем забезпечити адекватну енергопродукцію.

VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:

1) Визначення поняття ССЗВ.

2) Актуальність ССЗВ в абдомінальній хірургії. Критерії ССЗВ.

3) Які етіологічні фактори розвитку шоку? Назвіть стадії шоку.

4) Як класифікуються шоки.

5) Патофізіологічні аспекти ССЗВ.

6) Патологоанатомічні зміни в органах мішенях при ССЗВ.

7) Стадії та їх характеристика.

8) Профілактичні заходи, спрямовані на його розвиток.

9) Лікувальна тактика при ССЗВ.

10) Етіологія, клінічна картина, діагностика гіповолемічного шоку.

11) Етіологія, клінічна картина, діагностика кардіогенного шоку.

12) Етіологія, клінічна картина, діагностика дистрибутивного шоку.



Тести

1. Невідкладна медична допомога при напруженому превмотораксі полягає в:

А. *Перевід напруженого пневмотораксу у відкритий.

Б. Призначення дихальних аналептиків.

В. Невідкладне оперативне втручання.

Г. Негайна інкубація і ШВЛ.

2. Операцією вибору при травматичному пневмотораксі на ранніх етапах є:

А. *Дренування плевральної порожнини.

Б. Відео-асистована торакоскопія.

В. Торакотомія.

Г. Операція Делорма.

3. Видами провідникового знеболення при закритих переломах ребер з наявністю прогресуючого закритого пневмотораксу є:

А. *Блокада місць переломів.

Б. Вагосимпатична блокада.

В. Паравертебральна блокада

Г. Парастернальна блокада.

4. При хімічному опіку трахеї та стравоходу для профілактики ССЗВ показаним є:

А. *Антибіотико-терапія та спостереження;

Б. Ендоскопічна коагуляція розриву;

В. Стернотомія з ушиванням трахеї;

Г. Торакотомія з ушиванням трахеї.

5. Виберіть вірні крітерії ССЗВ:

А. *Частота пульсу більше 120 уд. за 1 хв.

Б. Частота пульсу менше 60 уд. за 1 хв.;

В. Лейкоцитоз менше 4,0х10/9/1 л;

Г. Артеріальний тиск 80/40 мм рт.ст..

6. Нормальна відповідь на стрес свідчить про стадію ССЗВ:

А. *Стадія А;

Б. Стадія В;

В. Стадія С;

Г. Стадія Д.

7. Розвиток синдрому поліорганної дисфункції свідчить про стадію ССЗВ:

А. *Стадію В;

Б. Стадію А;

В. Стадію С;

Г. СтадіюД.

8. Наявність септичного шоку приписується якій стадії ССЗВ:

А. *Стадія С;

Б. Стадія В;

В. Стадія А;

Г. Стадія Д.

9. Для якої стадії ССЗВ характерний низький серцевий викид:

А. *Стадії Д.

Б. Стадії В;

В. Стадії С;

Г. Стадії A.

10. Перерахуйте ознаки системної запальної відповіді на інфекцію:

А. *Всі зазначені відповіді;

Б. Перемінні запалення;

В. Гемодинамічні перемінні;

Г. Ознаки органної дисфункції;

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.


3.

4.



5.

Надати невідкладну допомогу пацієнту з відкритим пневмотораксом

Хірургічна допомога хворому з гемотораксом

Алгоритми діагностики ССЗВ


Стадії перебігу

ССЗВ.

Тактика при


1. Придати потерпілому напівсидячого положення.

2. Накласти асептичну герметичну пов’язку.

3. Призначити знеболювальні та заспокійливі середники.

4. Транспортувати в сидячому положенні в супроводі до найближчого хірургічного відділення.

1. Придати хворому лежачого положення на здоровому боці.

2. Провести обробку операційного поля препаратами йоду або спиртом.

3. Провести інфільтраційну анестезію місця проколу (VІІ міжребір’я по середній або задній аксілярній лінії).

4. Пункція плевральної порожнини місця анестезії по верхньому краю нижче лежачого ребра.

5. Асептична пов’язка.


- температура тіла > 38 C або < 36 С;

- ЧСС > 100 уд. за 1 хв.;

- ЧД > 20 дихань за 1 хв. або РаСО < 32 мм рт. ст..;

- лейкоцити > 12х10 г/л або < 4х10 г/л;

- юних форм > 10%.


  1. Стадія А (нормальна відповідь на стрес).

  2. Стадія В (надмірна відповідь на стрес).

  3. Стадія С (декомпенсована відповідь на стрес).

  4. Стадія Д (передтермінальна відповідь на стрес).

1. Проводять загальне знеболення наркотичними анальгетиками.

2. Знеболення місцеве: спирт-новокаїнова блокада місць переломів, паравертебральна та парастернальна види блокади.

3. підшивання фракційних переломаних ребер до фіксуючих пристроїв.

4. Оперативні методи фіксації за допомогою метало- остеосинтезу.


Обережно:

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей та дотримання правил асептики і антисептики.

Всі заходи проводяться з врахування анатомічних особливостей.

1.Проводиться

Самостійно (клінічно).

2.Визначається в клінічній лабораторії.

Визначається

клінічно.

Фіксуючими матеріалами може бути шина Крамера.



VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1. Хворий А., 37 років, поступив зі скаргами на біль в грудній клітці зліва, виражену задуху в стані спокою. З анамнезу: 2 години тому впав на сходах. Об’єктивно: виражений акроціаноз, підшкірна емфізема зліва, дихання поверхневе, ЧД – 29 за 1 хв. При пальпації болючість 6 – 7 ребер зліва. Аускультативно: зліва дихання відсутнє, перкуторно –коробковий звук. Пульс -110 уд. за 1 хв. АТ – 80/40 мм. рт. ст. Вкажіть ймовірний діагноз.

А. *Напружений пневмоторакс

Б. Травматичний пульмоніт.

В. Гостра пневмонія.

Г. Гемоторакс.

Д. Синдром системної запальної відповіді.

2. Хворий Б., 45 років, поступив зі скаргами на біль в грудній клітці справа, задуху, виражену слабкість, потемніння в очах. З анамнезу: автомобільна травма 1 годину тому. Об’єктивно: обличчя синюшне, ЧД – 25 за 1 хв.. Аускультативно: дихання справа різко ослаблене. Перкуторно: притуплення перкуторного звуку в правій половині грудної клітки, бронхофонія та голосове тремтіння ослабленні справа, пульс частий, ниткоподібний, АТ – 70/40 мм. рт. ст. Ймовірний діагноз:

А. * Гемоторакс.

Б. Травматичний закритий пневмоторакс.

В. Внутрішньо-легенева гематома.

Г. Розрив діафрагми.

Д. Синдром системної запальної відповіді.

3. Хвора С., 51 рік, поступила зі скаргами на виражений біль в грудній клітці справа, задишку. З анамнезу -2 год тому сталася ДТП. При огляді – справа в ділянці ІІІ – VI ребер по лініях парастернальній та середньоаксілярній крепітація реберних уламків, при вдиху відмічається западіння грудної клітки до середини. При видиху – випинання. Обличчя – акроціаноз, ЧД – 25 за 1 хв, вислуховується задовільно з обох боків, перкуторно – ясний легеневий звук, пульс – 110 уд. за 1 хв, АТ 90/60 мм.рт.ст. Після рентгенологічного обстеження виставлено діагноз фракційного перелому ребер. Який аналіз необхідно зробити для постановки діагнозу ССЗВ:

А. *Загальний аналіз крові з лейкограмою.

Б. Загальний аналіз крові.

В. Загальний аналіз сечі.

Г. Цукор крові.

4. Хворий К, 21 рік, доставлений швидкою допомогою після автомобільної травми зі скаргами на біль в ділянці грудини, кашель з виділенням яскравої пінистої крові. При огляді: над яремною вирізкою грудини – підшкірна емфізема, акроціаноз обличчя, ЧД 27 за хв, дихання вислуховується задовільно з множинними сухими хрипами з обох боків, перкуторно – ясний легеневий звук, серце – тони ритмічні, приглушені, пульс 97 уд. за 1 хв., задовільного наповнення, АТ 100/60 мм.рт.ст. Вкажіть точний діагноз:

А. *Розрив трахеї.

Б. Гемопневмоторакс;

В. Розрив стравоходу;

Г. Травматичний пульмоніт;

5. Хворий В., 30 років, доставлений в приймальне відділення у вкрай тяжкому стані, свідомість затьмарена, виражена задишка в стані спокою до 30 за 1 хв. З анамнезу – падіння з висоти 3-х метрів. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 60/20 мм рт. ст. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Діагноз хворого?

А. *Екстракардіальна тампонада серця.

Б. Інфаркт легені;

В. Тромбоемболія легеневої артерії;

Г. Інфаркт міокарду;

6. Хворий С., 37 років, доставлений у приймальне відділення у тяжкому стані, зі скаргами на виражений біль в ділянці грудної клітки, задуху в стані спокою до 26 за 1 хв. З анамнезу – отримав термічний опік. При огляді – шкіра грудної клітки набрякла, червона, з множинними міхурами, заповненими темно-бурою рідиною. При аускультації – дихання в легенях різко ослаблене, в нижніх відділах – притуплення перкуторного звуку. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 110 уд. за 1 хв, слабкого наповнення, АТ 90/60 мм рт. ст.. Лабораторні обстеження: гемоглобін –70 г/л, лейкоцити – 14х10/9 /л. Діагноз хворого?

А. *Термічний опік 11-111А ст., ССЗВ.

Б. Термічний опік 1-11 ст..

В. Термічний опік 111А ст..

Г. Опіковий шок.


  1. Хвора П., 54 роки, доставлена каретою швидкої допомога у тяжкому стані зі скаргами на виражений біль в грудній клітці зліва, задишка в стані спокою до 29 за 1 хв. З анамнезу – побиття невідомими. При огляді – підшкірна емфізема грудної клітки, акроціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях різко ослаблене зліва. При перкусії – зліва у нижніх відділах - притуплення. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, АТ 80/60 мм рт.ст.. Лабораторні обстеження: гемоглобін -70г/л. еритроцити – 2,3х10/9/л. При рентгенографії ОГК – затемнення в нижніх відділах з косою межею до середини лопатки. При пункції плевральної порожнини отримано кров, яка згортається через 3-4 хв. Яка подальша тактика лікування?

А. *Дренування плевральної порожнини за Бюлау;

Б. Відео-асистована торакоскопія;

В. Торакотомія;

Г.Лікування в умовах відділення інтенсивної терапії.

8. Хворий М., 50 років, доставлений у приймальне відділення у вкрай тяжкому стані, свідомість затьмарена, виражена задишка в стані спокою до 30 за 1 хв. З анамнезу – падіння з висоти. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 120 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 60/20 мм рт.ст.. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Враховуючи клінічну картину у хворого запідозрено екстракардіальну тампонаду серця. Де повинен лікуватися потерпілий?

А. *Відділення реанімації та інтенсивної терапії;

Б. Хірургічне відділення;

В Терапевтичне відділення

Г. Торакальне відділення.


  1. Хворий З., 44 роки, доставлений швидкою допомогою у тяжкому стані. Свідомість ясна, задишка до 26 за 1 хв.. Скарги на кашель з виділенням значної кількості яскравої пінистої крові – до 450 мл за год. З анамнезу – 2 год тому була дорожньо-транспортна пригода. При огляді – підшкірна емфізема шиї та обличчя найбільш виражена над яремною вирізкою, ціаноз обличчя. При аускультації – дихання в легенях задовільне, сухі хрипи зліва. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на центральних артеріях, АТ 90/50 мм рт. ст.. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Назвіть невірну тактику лікування даного хворого?

А. *Тільки гемостатична терапія. Ригідна бронхоскопія з оклюзією кровоточивого бронху;

Б. ФІбробронхоскопія з коагуляцією судини;

В. Торакотомія після обстеження фібробронхоскопічного;

Г. Ригідна бронхоскопія з оклюзією кровоточивого бронху;

10. Хворий Н., 50 років, доставлений у приймальне відділення у тяжкому стані, зі скаргами на загальну слабкість, біль у грудній клітці, кашель та блювоту з виділенням темних гнійних мас без особливого запаху, задуху до 29 за 1 хв. З анамнезу – більше 1 місяця лікує амбулаторно запалення легень. При огляді – дихання часте, екскурсія понижена. При аускультації – ослаблене дихання в легенях справа. При перкусії – тупий звук над легенями в ділянці ключиці. Серце тони чисті, ослаблені, ритмічні, пульс - 130 уд. за 1 хв, ослаблений, АТ 100/70 мм рт. ст. При рентгенографії ОГК – наявність порожнинного утвору середньої долі правої легені. Ймовірний діагноз у даного хворого?

А. *Абсцес середньої долі правої легені. ССЗВ;

Б. Гангрена правої легені;

В. Розрив бронха правої легені;

Г. Розрив стравоходу.

ЛІТЕРАТУРА
Основна

  1. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г. Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  2. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішалова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка», 2003

  3. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007

  4. Клінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс», 2006.

  5. Сипливый В.А. Оценка тяжести состояния хирургического больного /В.А.Сипливый, А.И.Дронов, Е.В.Конь. – К.: Наук. світ, 2004. – 101 с.

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакальная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург.»ЕЛБИ – СПб» 2004

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 3 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Критичні стани у хірургчних хворих: гострий респіраторний дистрес синдром, синдром черевної порожнини, коллапс”.

I.Актуальність теми: Лікування критичних станів, як і багато років назад залишається актуальним, складним і важко прогностичним фактором, про що свідчить висока летальність 40–85%, яка утримується впродовж останніх десятиріч. Втягнення легень в патологічний процес при критичних станах, приводить до розвитку респіраторного дистрес синдрому (РДС, ARDS) розвитку синдрому черевної порожнини (СЧП), колапсу. Успіх лікування хворих залежить від своєчасної діагностики та швидкого адекватного лікування, що попереджує розвиток ускладнень та сприяє швидшому одужанню.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомічні особливості органів грудної клітки та черевної порожнини;

2) Класифікація дихальної недостатності, СЧП;

3) Діагностика РДС, СЧП та колапсу;

4) Клінічну картину РДС та СЧП;

5) Надання першої лікарської допомоги при критичних станах;



Вміти:

1) Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження з їх інтерпретацією;

2) Аналізувати дані лабораторних методів обстеження;

3) Проводити надання невідкладної медичної допомоги; проведення реанімаційних заходів.


ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Фізіологія


Будову грудної клітки та черевної порожнини, анатомічні особливості.

Особливості функціонування серцево-судинної та дихальної системи, шлунково-кишкового тракту




Визначати обстеження органів грудної та черевної порожнини

Оцінити стан гемодинаміки пацієнта і стан системи крові ґрунтуючись на функціональних показниках.

Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.


2.

Забезпечувані:

Хірургія


Інтенсивна терапія та реанімація

рентгенологія




Клінічні симптоми респіраторного дистрес синдрому, синдрому черевної порожнини

Рентгенологічні ознаки патологій



Проводити надання невідкладної медичної допомоги, вимірування внутрішньочеревного тиску, проводити реанімаційні заходи.


3.

Внутрішньопредметна інтеграція:

перетоніт, дихальна недостатність

Хірургічна операція і післяопераційний період.


Ознаки критичного стану, симптоми дихальної і серцево-судинної недостатності.



Налагодження інфузійної терапії, система дренування черевної порожнини.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка