Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка18/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

III. Міждисциплінарна інтеграція


п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Нормальна анатомія

Нормальна фізіологія

Будову серцево-судинної системи.


Обмінні процеси, що відбуваються у тканинах.


Визначити пульсацію на периферичних судинах.


Оцінити стан шкірних покривів в нормі.

2.

Забезпечувальні:

Патологічна анатомія


Патологічна фізіологія

Зміни, що виникають в судині при її запаленні.


Процеси, що відбуваються в організмі при порушенні кровопостачання або крововідтоку.

Визначити стадії запалення.


Оцінити стан шкірних покривів при порушенні кровопостачання або крововідтоку.

3.

Внутрішньопред-метна інтеграція:

Некрози

Методика обстеження хірургічних хворих


Види та причини виникнення некрозів.

Порядок проведення об’єктивного обстеження хворого.


Провести хірургічну обробку рани.


Провести об’єктивне обстеження хворого.

IV. Зміст теми заняття:

Частіше (80 %) тромбоз розвивається у венах і рідше (20 %) – в артеріях. Артеріальний тромбоз може призводити до гангрени, тоді, як найбільш грізним ускладненням венозного тромбозу залишається емболія легеневої артерії. Це все може призвести до інвалідизації та навіть смерті хворих. Тому на занятті студенти повинні приділити максимум зусиль для вивчення даної патології.



V. План та організаційна структура заняття.


№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції

та зміст


Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хви-линах

І.

ІІ.





Підготовчий етап

Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.








II.2. “Навчальні цілі”.



1-3 хв.

10-25 %


ІІІ.

Контроль вихідного рівня знань:

  1. Причини виникнення тромбозів та емболій.

  2. Клінічні прояви артеріальних тромбозів та емболій.

  3. Клінічні прояви венозних тромбозів та емболій.

  4. Сучасні діагностичні методи артеріальних та венозних тромбозів і емболій.

  5. Принципи консервативної терапії тромбозів та емболій.

  6. Методи хірургічного лікування тромбозів та емболій.

  7. Можливі ускладнення при тромбозах та емболіях і їх профілактика.

ІІ


ІІ

ІІ


ІІ

ІІ


ІІ

ІІ


Індивідуальна теоретич­на співбесіда.

Рішення типових задач II р.

Тестовий

контроль II р.


II.2. “Актуальність теми”.

Питання

ІІ рівня.



Тести

ІІ рівня.

Задачі

ІІ рівня.


10-25 %


IV.

Основний етап

Формування професійних вмінь та навичок:



  1. Дослідження пульсу на нижніх кінцівках.

  2. Дослідження глибокої (м’язово-суглобової) чутливості.

  3. Дослідження поверхневої (больової) чутливості.

  4. Дослідження активних та пасивних рухів у кінцівках.

  5. Визначення кісточково-плечового індексу.

ІІІ


ІІІ

Метод формування навичок: практичний тренінг. Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Алгоритми і відповідні інструкції.


60-90 %



V.
Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

ІІІ

Індивідуальний контроль практичних навиків.


Результати клінічної роботи, тести ІІІ рівня


10 %


VI.
Підведення підсумків заняття.

ІІІ


Рішення задач, тестовий контроль

Задачі, тестові завдання

5

VII.
Домашнє завдання.

Орієнтовна карта для самостійної роботи

2

VI. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

VI.1. Матеріали контролю підготовчого етапу заняття

Перелік питань для опитування:

1. Причини виникнення та шляхи запобігання тромбозів та емболій.

2. Діагностика гострих оклюзійних уражень судин.

3. Диференційна діагностика гострих оклюзійних уражень судин.

4. Сучасні можливості консервативного лікування тромбозів та емболій.

5. Показання та основні методи хірургічного лікування тромбозів та емболій.

Тестові завдання


  1. Частіше тромбоз розвивається:

а) *20 % в артеріях і 80 % у венах;

б) 80 % в артеріях і 20 % у венах;

в) 50 % в артеріях і 50 % у венах;

г) не існує залежності.



  1. Клініка гострого артеріального тромбозу залежить від:

а)* швидкості утворення тромбу, розміру перекритої тромбом судини, наявності або відсутності колатералей;

б) прохідності глибоких вен;

в) розміру перекритої тромбом судини;

г) наявності або відсутності колатералей;

д) всі відповіді правильні.


  1. При консервативному лікуванні гострого артеріального тромбозу використовують:

а)* тепло на зону розташування колатералей пошкодженої артерії, спазмолітики, антикоагулянти;

б) цитостатики;

в) спазмолітики;

г) тромбоцитарну масу;

д) антикоагулянти.


  1. Найчастіше розвиток гангрени спричинює:

а) *тромбоемболія;

б) жирова емболія;

в) повітряна емболія;

г) всі відповіді правильні.



  1. Вихідним пунктом для артеріальної тромбоемболії найчастіше є:

а)* всі відповіді вірні

б) вушко лівого передсердя в разі миготливої аритмії;

в) лівий шлуночок у разі постінфарктної аневризми;

г) бородавчасті нашарування на клапанах за наявності ревматичної вади;

д) тромбомаси аневризми аорти;


  1. Для діагностики оклюзійних уражень артерій використовують:

а)* артеріографію, ультразвукове дуплексне сканування;

б) венографію;

в) рентгенографію;

г) ультразвукове дуплексне сканування;

д) всі відповіді правильні.


  1. При гострих тромбозах глибоких вен нижніх кінцівок позитивні симптоми:

а) *Мозеса, Хоманса ;

б) Керніга;

в) Курвуаз’є;

г) Хоманса.



  1. Небезпечним ускладненням гострого висхідного тромбофлебіту поверхневих вен нижніх кінцівок є:

а)* тромбоемболія легеневої артерії;

б) газова гангрена;

в) інфаркт міокарду;

г) ішемічний інсульт;

д) геморагічний інсульт.


  1. При гострій тромбоемболії нижніх кінцівок для тромболітичної терапії призначають:

а) *стрептокіназу, урокіназу;

б) гепарин;

в) урокіназу;

г) фраксипарин;

д) варфарин.


  1. Профілактика флеботромбозу і ТЕЛА в післяопераційному періоді полягає у:

а)* активному веденні хворого – ранні рухи (ЛФК) і вставання, профілактичному призначенні антикоагулянтів, тугому бинтуванні нижніх кінцівок ;

б) призначенні строгого ліжкового режиму;

в) профілактичному призначенні антикоагулянтів;

г) профілактичному призначенні венотоніків;

д) тугому бинтуванні нижніх кінцівок.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.



4.

5.


Дослідження пульсу на нижніх кінцівках.

Дослідження глибокої (м’язово-суглобової) чутливості.

Дослідження поверхневої (больової) чутливості.

Дослідження активних та пасивних рухів у кінцівках.

Визначення кісточково-плечового індексу.


1. Дослідження проводять в положенні пацієнта лежачи на спині.

2. Пальпацію артерій викону- ють четвертим, безіменним і вказівним пальцями.

3. Визначають пульсацію на задній і передній великого-мілкових артеріях, на підко-лінній артерії, стегновій артерії і над пупартовою зв’язкою на клубових артеріях.

4. Оцінюють частоту, ритм, наповнення і напруження пульсової хвилі.


1.Дослідження проводять в положенні хворого лежачи на спині із заплющеними очима.

2.Спочатку з’ясовують, чи розпізнає хворий напрямок легких пасивних рухів у дистальних фалангах пальців.

3.У разі розладів відчуття руху в пальцях досліджують здатність визначати напрямок рухів у проксимальніше розташованих суглобах.
1. Дослідження проводять в положенні хворого лежачи на спині.

2.Користуючись звичайною голкою або шпилькою, доторкаються до тіла то тупим, то гострим кінцем голки.

3.Під час кожного дотику хворий повинен розпізнавати характер подразнення і відповідати: “Гостро” або “Тупо”.
1.Активні рухи пацієнт здійснює сам, виконуючи вказівки лікаря.

2.Пасивні рухи виконує лікар у різних суглобах хворого, який максимально розслабив м’язи, не допомагає і не чинить опір рухам.

1. Дослідження проводять в положенні хворого лежачи на спині.

2.Визначають тиск на передній або задній гомілкових артеріях у нижній третині гомілки.

3.Визначають тиск у плечовій артерії.

4.Ділять систолічний тиск гомілкової артерії на систолічний тиск плечової артерії.



Пальпацію необхідно проводити в проксимальному напрямку, оскільки зворотня послідовність може призвести до отримання псевдопозитивних результатів.
Коли хворий не може визначити напрямок легких рухів, їх роблять з більшою амплітудою.

Уколи повинні бути короткими і не дуже частими.


Дослідження пасивних рухів у кінцівках проводять для виявлення змін у суглобах, що можуть обмежувати рухи, а також для визначення м’язового тонусу.


Індекс для здорових повнолітніх людей коливається у межах 0,98 – 1,31, тобто близько 1.


VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі.

  1. Хворий 60 р. скаржиться на біль, набряк, ціаноз шкіри лівої руки, починаючи від верхньої третини плеча. Напередодні вживав алкоголь у великій кількості. Об-но: стан середньої тяжкості, температура тіла 37,8 °С, права рука набрякла, шкіра ціанотична, пульс на променевій артерії послаблений, рухи пальців обмежені, м’язева сила знижена. Встановіть діагноз.

А. * тромбоз правої плечової вени.

Б. тромбоз правої плечової артерії

В. тромбоз правої підключичної вени

Г. Синдром Такаясу



  1. Чоловік 65-ти років поскаржився на гострий раптовий біль та появу парестезій у правій нозі. Нога бліда, пульсація на a.dorsalis pedis відсутня. Шкіра ноги холодна, бліда. Блідість посилюється при підйомі ноги. Що розвинулося у пацієнта?

А *артеріальний тромбоз або емболія.

Б Венозний тромбоз

В Облітеруючий ендартеріїт

Г Облітеруючий атеросклероз



  1. Хворий 54 р. скаржиться на сильний біль у правій гомілці, розпираючого характеру, судоми литкових м’язів. Температура тіла 38,5 °С. Хворіє тиждень. Набряк з’явився через 2 дні після захворювання. Об-но: шкіра правої ступні і гомілки гіперемована, напружена, її окружність на 5 см більше лівої. Стискання литкових м’язів різко болюче. Встановіть діагноз.

А* гострий тромбоз глибоких вен правої гомілки.

Б гострий тромбоз правої підколінної вени

В гострий тромбоз правої стегнової вени

Г. іліофеморальний тромбоз

У породіллі на 16 добу після пологів з’явився гострий біль у лівій нижній кінцівці. Температура тіла 38,6 °С. Ліва пупартова складка згладжена, пальпація стегнового трикутника болісна, стегно бліде, набрякле, холодне. Матка безболісна, зовнішній зів закритий. Яке ускладнення післяпологового періоду виникло?

А.* тромбофлебіт стегнової вени лівої ноги.

Б тромбоз глибоких вен лівої гомілки

В іліофеморальний тромбоз

Г тромбоз лівої підколінної вени


  1. У хворої 44 р. після операції з приводу фіброміоми матки на 6 день виникли симптоми гострого тромбозу глибоких вен правої нижньої кінцівки. Які лікарські препарати необхідно призначити для профілактики венотромбоемболії?

А *антикоагулянти.

Б спазмолітики

В антиагреганти

Г спазмолітики, антиагреганти



  1. Хворий, 36 років, звернувся зі скаргами на раптовий біль у лівій нозі, що виник 2 дні тому. Температура тіла 36,8 °С. Ліва нижня кінцівка бліда, прохолодна на дотик. З анамнезу відомо, що пацієнт хворіє на ІХС. При оцінці периферичного кровообігу судин нижніх кінцівок відсутня пульсація на a. dorsalis pedis, a. tibialis posterior, a. poplitea. Встановіть діагноз.

А *тромбоемболія лівої підколінної артерії.

Б тромбофлебіт стегнової вени лівої ноги.

В тромбоз глибоких вен лівої гомілки

Г іліофеморальний тромбоз



  1. У пацієнта, що поступив в стаціонар з приводу гострого висхідного тромбофлебіту поверхневих вен раптово з’явився біль в грудній клітці, задишка, блідість шкірних покривів. Яке ускладнення розвинулось в хворого?

А* тромбоемболія легеневої артерії.

Б Інфаркт міокарда

В Гостра пневмонія

Г Медіастиніт



  1. Чоловік, 42 років, звернувся до лікаря зі скаргами на біль у правій гомілці, що турбує на протязі доби. Шкірні покриви правої гомілки бліді, зниженої температури. Пульсація на a. dorsalis pedis та a. tibialis posterior відсутня, на a. poplitea - збережена. Встановіть діагноз.

А *тромбоз гомілкових артерій справа.

Б гострий тромбоз правої підколінної артерії

В гострий тромбоз правої стегнової вени

Г. іліофеморальний тромбоз



  1. До приймального відділення лікарні звернувся пацієнт зі скаргами на розпираючий біль у лівій нозі. Хворіє на протязі 4 днів. Температура тіла 37,8 °С. Об-но: шкірні покриви лівої нижньої кінцівки ціанотичні, напружені, ліва гомілка в окружності на 5 см більше правої, стегно – на 4 см. Позитивні симптоми Мозеса та Хоманса. Встановіть діагноз.

А* гострий ілеофеморальний тромбоз зліва.

Б тромбофлебіт стегнової вени лівої ноги.

В тромбоз глибоких вен лівої гомілки

Г тромбоз лівої підколінної вени



  1. Жінка, 56 років, скаржиться на біль пекучого характеру по ходу стовбура великої підшкірної вени справа на гомілці та стегні. Хворіє на протязі тижня, коли вказані скарги з’явились на гомілці, а через 2 дні і на стегні. Пальпація даної ділянки болісна, шкірні покриви підвищеної температури, рожевого забарвлення. Встановіть діагноз.

А* гострий висхідний тромбофлебіт поверхневих вен правої нижньої кінцівки.

Б. гострий тромбоз глибоких вен правої гомілки.

В гострий тромбоз правої підколінної вени

Г гострий тромбоз правої стегнової вени


VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль, “Укрмедкнига”, 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків, “Факт”, 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. В.Г.Мішанова. т.2. Київ, “Наукова думка”, 2003.

  4. Хірургія. Т.2. За ред. Я.І.Березицького. Дніпропетровська РВА, “Дніпро” – VAC, 2007.

  5. Клінічна хірургія. За ред. С.М.Геника, Р.П.Герича. Київ, “Книга плюс”, 2006.

Додаткова

  1. Клиническая ангиология / под ред. А.В.Покровского. Москва, “Медицина”, 2004.

Флебология / под ред. В.С.Савельева. Москва, “Медицина”, 2001.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 21 (для викладачів)

практичного заняття на тему:

Захворювання вен. Синдром верхньої порожнистої вени. Синдром нижньої порожнистої вени. Причини, діагностика, диференційна діагностика, лікувальна тактика.”
І. Актуальність теми. Однією із складних та актуальних проблем хірургії є лікування захворювань вен. Венозні захворювання займають особливе місце в хірургічній практиці у зв’язку з важкістю виникаючих ускладнень, що призводять до інвалідизації пацієнтів і нерідко закінчуються летально. Частка тромбозів в системі нижньої порожнистої вени складає більше 95% всіх венозних тромбозів. Найчастіше саме тромбози у системі нижньої порожнистої вени є джерелом масивної ТЕЛА. Кожен лікар повинен вміти діагностувати ці захворювання на ранніх стадіях щоб своєчасно відправити хворого за спеціалізованою хірургічною допомогою.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати: Етіологію, клініку, діагностику та лікування захворювань вен, венозних оклюзій в системі верхньої порожнистої та нижньої порожнистої вен. Методи лікування флеботромбозу.

Вміти: Діагностувати флеботромбоз. Провести диференційну діагностику між різними формами оклюзій судин. Проводити профілактику флеботромбозу і ТЕЛА в післяопераційному періоді.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка