Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка16/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19

ІV. Зміст теми заняття: “Синдром дуги арти” – це група захворювань різної етіології, що викликають звуження чи непрохідність бронхіоцефальних артерій і призводять до ішемії головного мозку та верхніх кінцівок.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Визначення поняття СДА.

2. Етіологія СДА.

3. Клінічна картина СДА, стадії.

4.Методи діагностики СДА.

5. Прогноз при різних формах СДА.

6.Покази до хірургічного лікування СДА.

7.Методи реконструкції гілок дуги аорти.





ІІ

ІІ

ІІ
ІІ

ІІ

ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести ІІ рівня.

Задачі ІІ рівня.


1-3 хв.

10-25


хв
10-25

хв


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

1. Вміти діагностувати оклюзійні ураження гілок дуги аорти.

2.Оцінити ступінь невроологічного дефіциту у хворого з СДА.

3. Оцінити ефективність проведеного лікування у хворих з СДА.

4. Інтерпритувати дані УЗД у хворих з СДА.


ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при СДА.


60-90 хв

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний контроль практичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10 хв


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Визначення поняття “синдрому дуги аорти” (СДА).

  2. Етіологія СДА.

3. Клінічна картина СДА, стадії СДА.

4. Методи діагностики СДА – фізикальні, інструментальні.

5. Синдром каротидної цереброваскулярної недостатності: клініка, діагностика.

6. Синдром вертебро-базилярної судинномозкової недостатності.

7. Комбінований синдром каротидно-вертебро-базилярної судинної недостатності.

8. Прогноз при різних формах СДА.

9. Покази до хірургічного лікування СДА.

10.Методи реконструкції гілок дуги аорти.



Тести

1. Найчастіше причиною СДА є:

А.* Атеросклероз гілок дуги аорти

Б. Аневризма дуги аорти.

В. Аномалія розвитку гілок дуги аорти.

Г. Екстравазальні фактори компресії артерій.

2. Найчастіше уражаються такі гілки дуги аорти:

А.* Підключичні артерії.

Б. Загальні сонні артерії.

В. Внутрішні сонні артерії.

Г. Бронхіоцефальний стовбур.

3. Для неспецифічного артеріїту дуги аорти характерно ураження:

А. *Медії, адвентиції

Б. Інтими.

В. Адвентиції.

Г. Медії


4. При оклюзійних ураженнях в басейні сонних артерій від ішемії страждають:

А.* Півкулі головного мозку, очі та обличчя.

Б. Довгастий мозок.

В. Півкулі головного мозку.

Г. Верхні кінцівки.

5. При оклюзійних ураженнях в вертебро-базилярному басейні від ішемії страждають:

А. *Мозочок, півкулі головного мозку;

Б. Півкулі головного мозку;

В. Внутрішнє вухо;

Г. Проміжний мозок.

6. Для другої стадії СДА характерно:

А. *Транзиторні ішемічні атаки;

Б. Безсимптомність перебігу;

В. Вогнищева неврологічна симптоматика;

Г. Розвиток ішемічного інсульту.

7. “Перехресний окулопірамідний синдром” характерний для оклюзійних уражень в:

А. *Басейні сонних артерій;

Б. Вертебро-базилярному басейні;

В. Басейні підключичних артерій;

Г. Всі відповіді правильні.

8. Ушкодження якого утвору, розташованого по передньо-зовнішній поверхні внутрішньої яремної вени, слід уникати при виділенні сонної артерії:

А. *ansa n.hypoglossi;

Б. n.vagus;

В. m.sternocleudomastoideus;

Г. a.thyroidea superior.

9. Ушкодження якого утвору, розташованого по задній поверхні загальної і внутрішньої сонної артерії, слід уникати під час операційного доступу:

А.* n.vagus;.

Б. ansa n.hypoglossi

В. m.sternocleudomastoideus;

Г. a.thyroidea superior.

10. До інтраопераційних методів захисту головного мозку від ішемії відносять:

А. *гіпотермія, тимчасове шунтування;

Б. гіпертермія;

В. тимчасове шунтування;

Г. ендатеректомія.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.


2.

3.

4.



5.


Оцінити ступінь неврологічного дефіциту у хворих з СДА.

Оцінити ефективність проведеного лікування у хворих з СДА.

Оцінити покази до оперативного лікування хворих з СДА.


Інтерпритувати дані ультразвукового обстеження хворих з СДА.

Вміти проводити функціональні проби для визначення кровообігу в системі Віллізієвого кола


1. Перевірити глибоку та поверхневу тактильну чутливість верхніх та нижніх кінцівок.

2. Перевірити наявність вертикального та горизонтального ністагму.

3. Визначити наявність анізонорії її ступінь.

4.Визначення наявність девіації.
1. Опитування самопочуття пацієнта в післяопераційному періоді:


  1. Оцінка неврологічного статусу (див.п.1);

  2. Оцінка координації;

  3. Наявність/відсутність вогнищевої неврологічної симптоматики.

1.Оцінити ступінь стенозу сонних артерій:



  • клінічно:

а) визначення пульсації сонних артерій;

б) наявність систолічного шуму в проекції сонних артерій;

в) проведення функціональних проб для визначення функціонального стану Віллізієвого кола.


  • за даними ультразвукового дослідження

а) оцінити ступінь стенозу сонних артерій;

б) оцінити гістологічну структуру стенотичного ураження.


Показами до хірургічного лікування хворих є:

  1. наявність стенозу >70% просвіту артерії.

  2. Звиразкування та тромбоутворення атеросклеротичної бляшки.

  3. Наявність кінкінгу сонних артерій




  1. Проба проводиться в вертикальному положенні.

  2. По передньомедіальному краю m.sternocleidomastoideus в середній третині виконується пальцеве притискання сонної артерії до бокових відростків VI шийного хребця на протязі 10-15 сек.

  3. Наявність ознак короткочасної транзиторної енцефалопатії свідчить про недостатність кровообігу у системі Віллізієвого кола.

Даним хворим показана консультація окуліста та невропатолога.

Найважчим ускладненням є гостре порушення мозкового кровообігу в системі a.meningea media.

Повна оклюзія сонних артерій (за даними УЗД) є протипоказом до оперативного втручання.

При незначному погіршенні самопочуття хворого припинити проведення проби.




VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1. Хворий, 47 років, звернувся зі скаргами на періодичні короткочасні оніміння і слабість лівої верхньої та нижньої кінцівок, головну біль та зниження зору. Вищеописані симптоми виникають раптово, тривають від кількох хвилин до 1 год після фізичного навантаження. Дані скарги з’явились близько 1 року тому. Вкажіть стадію СДА.

А.*І стадія (переміжна недостатність).

Б. І стадія (безсимптомна)

В. ІІІ стадія (хронічна цереброваскулярна недостатність).

Г. ІV стадія (декомпенсована стадія).

2. Хвора, 59 років, госпіталізована зі скаргами на запаморочення, шум у вухах, зниження зору, а також виражену загальну слабість. Які інструментальні методи слід застосувати для уточнення діагнозу:

А.*Ангіографічне дослідження

Б. Рентгенологічне дослідження черепа в двох проекціях.

В. Ультразвукове дослідження сонних артерій.

Г. Доплерометрію судин нижніх кінцівок..

3. Хворому, 38 років, дагностовано синдром каротидної церебро-васкулярної недостатності. Після проведеного ультразвукового обстеження сонних артерій виявлено наступні дані: рівномірне ураження внутрішньої та загальної сонної артерії, просвіт судин звужений рівномірно, контури їх гладкі, перехід незміненої ділянки в стенозовану – плавний поступовий. Назвіть найбільш ймовірний етіологічний чинник даного захворювання.

А.*Неспецифічний артеріїт.

Б. Облітеруючий атеросклероз.

В. Кінгінг сонних артерій.

Г. Екстравазальна компресія сонних артерій.

4. За медичною допомогою звернувся хворий, 67 років, зі скаргами на періодичні головні болі, а також болі лівої половини обличчя. Вважає себе хворим близько 3-х років. При огляді відмічається атрофія лицевої мускулатури справа, збіднений волосяний покрив волосистої частини голови справа, за даними рентгенологічного дослідження – остеопороз кісток лицевого черепа справа. Вищевказані симптоми характерні для:

А.*Ішемії в системі зовнішньої сонної артерії;

Б. Ішемії в системі загальної сонної артерії;

В. Ішемії в системі внутрішньої сонної артерії;

Г. Ішемії в системі хребетних артерій.

5.За медичною допомогою звернулась хвора, 33 років, зі скаргами на періодичні епізоди запаморочення, гіпотонію, загальну слабість. При огляді – пульсація на променевих артеріях різко ослаблена. Для уточнення діагнозу хворій призначено додаткові обстеження. З якими захворюваннями слід проводити диференціальну діагностику при підозрі на СДА:

А.*Всі відповіді правильні

Б. Гіпотонія кардіогенного типу;

В Пухлина головного мозку;

Г. Емболія внутрішньочерепних гілок внутрішньої сонної артерії.

6. Хворий, 63 років, звернувся зі скаргами на головну біль і відчуття важкості в потиличній ділянці, головокружіння, порушення рівноваги, періодичну різку загальну слабість у всьому тілі. При огляді відзначається атаксія, дизартрія і тетрапарез. Ваш попередній діагноз?

А* Синдром вертебро-базилярної судинно-мозкової недостатності;

Б. Синдром каротидної цереброваскулярної недостатності;

В. Підключичний синдром;

Г. Комбінований синдром.


  1. На консультацію з приводу хірургічного лікування звернувся хворий, 58 років, зі скаргами на зниження зору, періодичні головні болі, шум у вухах, погіршення пам’яті та загальну слабість. З анамнезу відомо, що хворий 10 місяців тому лікувався у відділенні судинної неврології з приводу гострого розладу мозкового кровообігу по ішемічному типу. У якому випадку хворому показане хірургічне лікування з метою профілактики повторного ішемічного інсульту:

А* Наявність стенозу сонних артерій понад 70% за даними ультразвукового дослідження;

Б. Наявність стенозу сонних артерій понад 50% за даними УЗД;

В. Виключно на основі клінічної картини захворювання;

Г. Для вирішення питання щодо хірургічної тактики слід провести рентгенконтрасну ангіографію сонних артерій.



  1. Хворому, 64 років, проведена ендатеректомія із загальної сонної артерії. В перший післяопераційний день хворий відмічає різкий головний біль та відчуття розпирання в лобній та потиличній ділянці. При огляді: хворий в’ялий, адинамічний, рухи очних яблук сповільнені, зіниці симетричні, анізокорії немає. Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено. Яке ускладнення розвинулось у хворого?

А.*Набряк мозку;

Б. ГРМК по ішемічному типу;

В. ГРМК по геморагічному типу;

Г. ушкодження n.vagus.



  1. У хворого, 65 років, після проведеного оперативного лікування на наступний день з’явилась дизартрія. Інтраопераційне ушкодження якого анатомічного утвору можна припустити:

А.*n.hypoglassi;

Б. n.vagus;

В. a.thyroidea superior;

Г. a.thyroidea interior.



  1. Хворому проводиться функціональна проба: на протязі 10 сек перетискається a.conofis до VI шийного хребця. Під час проведення проби хворий відмітив запаморочення, шум у вухах. Інтерпритація даного дослідження.

А.*Недостатність кровообігу в системі Віллізієвого кола;

Б. Задовільний кровообіг в системі Віллізієвого кола;

В. Недостатність кровообігу в басейні сонних артерій;

Г. Задовільний кровообіг в басейні сонних артерій.


VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакальная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург.»ЕЛБИ – СПб» 2004

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 19 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Синдром ішемії кінцівок. Захворювання, що викликають. Консервативне та хірургічне лікування оклюзій нижніх кінцівок. Оцінка синдрому болю в кінцівках при проведенні діагностики та диференційної діагностики судинних захворювань, уражень нервової системи та патології опорно-рухового апарату ”.

І. Актуальність теми: Хронічними оклюзійними захворюваннями артерій нижніх кінцівок хворіє близько 2-3% від загальної кількості населення і 35-50% серед осіб старших 65 років. При цьому, за прогнозами експертів ВОЗ, в найближчі роки очікується істотний ріст кількості цієї категорії пацієнтів (на 5-7%). Недосконалість організації медичної допомоги при даній патології і її діагностики призводить до того, що 75% хворих поступає в хірургічні стаціонари вже із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок, яка у 25% хворих закінчується ампутацією. правильна і точна оцінка синдрому болю в кінцівках при проведенні діагностики та диференційної діагностики судинних захворювань, уражень нервової системи та патології опорно-рухового апарату є визначальною основою для призначення правильних діагностичних лабораторно-інструментальних міроприємств та лікувальних заходів.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомічні особливості артеріального русла нижніх кінцівок;

2) Захворювання, що призводять до оклюзійно-стенотичного ураження артерій нижніх кінцівок (ОСУАНК);

3) Патогенез розвитку атеросклеротичного ураження судин;

4) Клінічна картина (стадії по класифікації Fontaine-Покровського) порушення артеріального кровоплину;

5) Характерні особливості клінічної симптоматики в залежності від рівня уражених артерій.

6) Додаткові методи обстеження пацієнтів з ОСУАНК;

7) Принципи консервативного і оперативного лікування хворих з ОСУАНК.

8) Захворювання системи кровопостачання, інервації та опорно-рухового апарату кінцівок, при яких може розвиватися синдром болю.

Вміти:


  1. Пальпувати пульс на магістральних артеріях нижніх кінцівках;

  2. Проводити аускультацію магістральних артерій;

  3. Визначати рівень ураження магістральних артерії нижніх кінцівок;

  4. Проводити функціональні тести на виявлення прихованої ішемії;

  5. Скласти план дообстеження пацієнтів з ОСУАНК.

  6. Визначити характеристики больового синдрому у хворих з патологічним ураженням судинної, нервової системи та опорно-рухового апарату.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія

Фізіологія

Будову артеріального русла нижніх кінцівок.

Особливості макро- і мікрогемодинаміки нижніх кінцівок.

Визначати пульсацію на магістральних артеріях нижніх кінцівок.

Оцінити стан Особливості макро- і мікрогемодинаміки нижніх кінцівок..


2.

Забезпечувані:

Функціональна діагностика


Рентгенологія


Доплерометричні та оксигемометричні ознаки порушення артеріального кровоприну.


Рентгенсеміотику ураження магістральних артерій нижніх кінцівок.

Проводити доплерометрію магістральних судин кінцівок, та оксигемометрію.

Визначати рівень ураження артеріального русла нижніх кінцівок.


3.

Внутрішньо-предметна інтеграція:

Тромбози та емболії периферичних артерій.

Тромбози глибоких вен нижніх кінцівок

Клінічну симптоматику гострого порушення артеріального кровоплину.


Патогенез та клінічну симптоматику синьої та білої флегмазій.


Диференціювати гостре і хронічне порушення артеріаль-ного кровоплину.

Діагностувати тромбоз глибоких вен кінцівок і скласти план його лікування.

1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка