Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка13/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19


ІV. Зміст теми заняття: гострий абсцес легень – обмежене нагноєння легеневої паренхіми в межах сегменту або долі, хронічний абсцес – при тривалості гострого більше 2-х місяців. Гангрена легень – необмежена нагноєння легеневої паренхіми. Ускладненнями гострого абсцесу можуть бути: прорив гнійника в плевральну порожнину з розвитком піопневмотораксу, легенева кровотеча, синдром полі органної недостатності та сепсис. Ускладнення хронічного – хронічна гнійна інтоксикація та амілоїдоз внутрішніх органів, легенева кровотеча, пневмофіброз.
V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Визначення поняття гострого абсцесу легень, хронічного та гангрени.

2. Причини розвитку гострого абсцесу та причини переходу в хронічний.

3 Класифікація абсцесу легень.

4. Клінічна картина абсцесів легень.

5Ускладненнягнійних процесів легеневої паренхіми

6 Надання першої медичної допомоги.

7Хірургічні методи лікування.





ІІ

ІІ

ІІ
ІІ

ІІ

ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести другого рівня.

Задачі другого рівня.


1-3 хв.

10-25


%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

1. Надати невідкладну допомогу пацієнту з гострим абсцесом легень.

2.Невідкладна допомога при піопневмотораксі, легеневій кровотечі.

3.провести фізикальне обстеження хворих з абсцесами легень та гангрені.

4.Заходи при прориві абсцесу в трахео-бронхіальне дерево та загрозі виникнення аспірації гнійних мас.

4.Провесни санаційно-діагностичну фібро бронхоскопію.

6. Методи дренування плевральної порожнини.

5.Пункція трахеї і налагодження постійної мікротрахеостомії.



ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по хірургічній тактиці


60-90%

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний конт-роль прак-тичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Визначення поняття гострого та хронічного абсцесів легень та гангрени.

  2. Класифікація гострого та хронічного абсцесів легень.

3. Причини розвитку гострого та хронічного абсцесів легень, фактори, які сприяють розвитку гангрени легень.

4. Патогенез розвитку нагноєння легеневої паренхіми.

5. Діагностично-лікувальна тактика при абсцесах легень.

6. Діагностично-лікувальна тактика при гангрені легень.

7. Клінічна картина гострого і хронічного абсцесів та гангрени легень.

9. Інструмунтальні та лабораторні методи обстеження хворих.

10. Консервативні методи лікування гострого абсцесу легень. Клінічна картина гострої та хронічної емпієми плеври.

11. Консервативні методи та покази до хірургічного лікування при хронічних абсцесах.

12. Клінічні ознаки синдрому поліорганної недостатності та амілоїдозу внутрішніх органів.

13. Консервативні методи та покази до хірургічного лікування при гострій та хронічній емпіємі плеври .

14. Лікувальна тактика при гангрені легень та покази до оперативних втручань.

Тести


  1. Назвіть причини виникненя гострого абсцесу легень за виключенням:

А) контактний шлях передачі;

Б) анаеробна мікрофлора;



В) обтурація дренуючого бронху

Г) імуносупресія.

2. Рентгенологічний синдром округлої тіні характерний для:

А) емпієми плеври;

Б) туберкуломи;

В) абсцесу;

Г) пухлини.

3. Хронічний абсцес виникає через:

А) 2 міс;



Б) 1міс від початку гострого;

В) 3 міс;

Г) 4 міс.

4. Пункція абсцесу легень показана при:

А) периферичних абсцесах;

Б) центральних абсцесах;

В) великих абсцесах;

Г) множинних.

5. Найбільш частим ускладненням хронічного абсцесу є:

А) амілоїдоз внутрішніх органів.

Б) прорив абсцесу в плевральну порожнину;

В) поширення абсцесу;

Г) кровотеча;

6. Препаратом вибору в лікуванні гострого емпієми є:



А) Цефалоспорини;

Б) аміноглікозиди;

В) макроліди;

Г) респіраторні фторхонолони.

7. Умовою виліковування гострої емпієми є:



А) облітерація плевральних листків;

Б) імуностимулюєча терапія;

В) забезпечити відтік гнійного вмісту;

Г) добре харчування.

8. Найбільш ефективне хірургічне лікування хронічної емпієми:

А) Операція Делорма;

Б) торакопластика;

В) пульмонектомія;

Г) плевректомія та декортикація.

9. Найбільш частим ускладненням хронічної емпієми плеври є:

А) амілоїдоз внутрішніх органів.

Б) легеневе серце;

В) поширення емпієми;



Г) кровотеча;

10. Різниця між емпіємою плеври і піопневмотораксі полягає в:

А) наявності бронхо-плевральної нориці.

Б) центральне розміщення гною;

В) товсті стінки емпієми;

Г) задовільний стан хворого;
VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.



3

4.

Пункція периферично розміщеного гострого абсцесу легень

Дренування

периферично розміщеного гострого абсцесу легень

Тактика при виникненні легеневої кровотечі


Тактика при гангрені легень



1.Першою умовою пункції абсцесу – є наявність облітерації плевральної порожнини в місці пункції для запобігання піопневмотораксу.

2. В стаціонарі виконують пункцію абсцесу в місці найбільш наближеному до грудної стінки.

3. Пункція проводиться з поданням поршня до себе до отримання гнійного вмісту.

1. Обов’язковою умовою дренування абсцесу – є наявність облітерації плевральної порожнини для запобігання піопневмотораксу.

2. В стаціонарі виконують торакоцентез в місці найбільш наближеному до грудної стінки.

3.На місці розкриття гнійника вводять ПХВ трубку для дренажу та промивання порожнини абсцесу.

1.Невідкладна допомога при кровохарканні і кровотечі – поступальний дренаж та гемо статична терапія.

2. Проведення діагностично- лікувальної фібробронхоскопії.

4.Вибір хірургічної тактики в залежності від даних фібробронхоскопії.

5.Види оперативних втручань та хід операції.

1.Невідкладна допомога при септичному стані: адекватна антибактеріальна терапія, поповнення ОЦК, водно-електролітного балансу.

2. Проведення діагностично- лікувальної фіброезофагоскопії.

4.Вибір хірургічної тактики в залежності від стану хворого та наявності ускладнень

5.Види оперативних втручань та хід операції.



Обережно:

Профілактика повітряної емболії


Профілактика повітряної емболії та легеневої кровотечі

Попередження та профілактика аспіраційної пневмонії та ателектазів легень

Врахування величини пораження та стану пацієнта





VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі.



  1. Хворий У. 35 років, поступив зі скаргами на болі в грудній клітці справа, задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 38.4, кашель сухий. При рентгенологічному обстеженні у хворого виявлено округлу тінь в 2-му сегменті 5х6см. Про які захворювання слід думати у даного хворого за виключенням?

а) гострий абсцес;

б) Рак легень

в) туберкулома;

г) бронхоектатична хвороба.



  1. Хворий З. 44 роки, поступив зі скаргами на задишку до 22 за 1 хв., підвищення температури 37.4, кашель з виділенням великої кількості харкотиння до 500 мл. Аускультативно – дихання ослаблене у в/долі правої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. Яка перша допомога даному хворому?

а) постуральний дренаж;

б) введення бронходілятаторів;

в) кардіотоніки;

г) пункція плевральної порожнини.



  1. У хворого С, 41 років, з діагнозом гострого абсцесу легені раптово виник різкій біль в грудній клітці справа, задишку до 30 за 1 хв., при огляді – ціаноз обличчя, дихання поверхневе часте. Аускультативно – дихання різко ослаблене на всьому протязі правої легені, перкуторно – коробковий звук на верхівці з притуплення в н/долі. Яке ускладнення виникло у даного хворого:

а) піпневмоторакс.

б) пневмоторакс;

в) плевропневмонія;

г) гострий медіастініт;



  1. Хвора Д. 64 роки, поступила у вкрай важкому стані зі скаргами на задишку до 27 за 1 хв., підвищення температури 39.4, кашель з виділенням великої кількості харкотиння до 600 мл з шматочками легеневої тканини з різко неприємним запахом.. Аускультативно – дихання ослаблене у в/долі правої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При рентгенографії ОГК – множинні ділянки затемнення і просвітлення на всьому протязі правої легені. Діагноз?

а) гангрена.

б) гострий абсцес;

в) туберкульоз;

г) рак легень;



  1. У хворого К, 51 років, з діагнозом гангрена легені раптово виникла профузна легенева кровотеча, при огляді – ціаноз обличчя, дихання поверхневе часте. Аускультативно – дихання різко ослаблене на всьому протязі правої легені, пульс 110/хв, АТ 80/40 мм.рт.ст. Яка тактика зупинки кровотечі у даного хворого?

а) негайна пульмонектомія;

б) медикаментозна зупинка;

в) ендоскопічна зупинка кровотечі (ФБС);

г) піпневмоторакс.



  1. Хвора Ц. 33 роки, поступила зі скаргами на задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 37.4, кашель з виділенням харкотиння до 200 мл з неприємним запахом.. Аускультативно – дихання ослаблене у на протязі лівої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При рентгенографії ОГК – у певральній порожнині рідина з горизонтальним рівнем. Діагноз?

а) піопневмоторакс з бронхо-плевральною норицею;

б) гострий абсцес;

в) рак легень з розпадом;

г) піоторакс.



  1. Хвора Г. 42 роки, поступила зі скаргами на задишку до 27 за 1 хв., підвищення температури 39.4, кашель, біль в лівій половині грудної клітки. Аускультативно – дихання ослаблене на протязі лівої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Які дообстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

а) Загальний аналіз гною, та бацили Коха;

б) КТ ОГК;

в) ФЕГДС;

г) Доплерографія.



  1. У хворого З, 57 років, з діагнозом хронічна емпієма плеври, виникли скарги на біль в правому підребір’ї, попереку, набряки на нижніх кінцівках, тошнота, похудіння. Яка ускладнення розвивається у даного хворого?

а) амілоїдоз;

б) аскаридоз;

в) гепатит С;

г) хронічний гепатит.




  1. Хвора У. 72 роки, після переохолодження поступила у важкому стані зі скаргами на задишку до 20 за 1 хв., підвищення температури 39.4. аускультативно – дихання ослаблене у н/долі правої легені, При рентгенографії ОГК - правобічний субтотальний гідроторакс. При пункції плевральної порожнини отримано гній. Де потрібно проводити дренування плевральної порожнини?

а) в найнижчій точці;

б) в 7-му міжребір’ї;

в) в 8-му міжребір’ї;

г) в 3-му міжребір’ї .



  1. Хвора Н. 34 роки, поступила у важкому стані зі скаргами на задишку до 27 за 1 хв., підвищення температури 39.4, кашель з виділенням великої кількості харкотиння до 300 з неприємним запахом.. Аускультативно – дихання ослаблене у в/долі правої легені, перкуторно – притуплення в цій ділянці. При рентгенографії ОГК – округла тінь в н/долі справа. Які антибактеріальні препарати найбільш доцільно використовувати у хворої?

а) цефалоспорини;

б) макроліди;

в) пеніциліни;

г) респіраторні фторхінолони.


VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішанова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003

  4. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007

  5. Кінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс» 2006

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакаьная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург. «ЕЛБИ – СПб» 2004

3.Конспект лекцій по госпітальній хірургії проф. І.М. Шевчука, 2009.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 16 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:



«Пошкодження органів грудної порожнини. Діагностична програма при пошкодженні серця. Тріада симптомів при пошкодженні серця. Єдина клініко діагностична та лікувально хірургічна програма при пораненнях серця»

І. Актуальність теми: Кількість травм органів грудної клітки (ОГК) має чітку тенденцію до зростання в зв’язку з розвитком технологічного процесу. Пораження ОГК супроводжується одночасним пошкодженням грудної сітки, легені, інших органів, що приводить до ознак дихальної недостатності, внутрішньої кровотечі. Тому комплексні знання патологічних станів та адекватна хірургічна тактика запобігає розвитку різних ускладнень та сприяє успішному лікуванню. Поранення серця – вкрай небезпечний стан, що приводить до летального кінця у більше 90% випадків і тільки знання даної патології і надання своєчасної невідкладної допомоги може врятувати життя хворим з даною патологією.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомію органів грудної клітки;

2) Класифікацію відкритих травм ОКГ;

3) Класифікацію закритих травм ОКГ;

4) Клінічну картину ускладнень травм ОГК;

5) Ознаки гемо- та пневмоторексу ;

6) Клінічні симптоми поранення трахеї;

7) Клінічні симптоми поранення стравоходу;

8) Клінічну картину поранення легень;

9) Клінічну картину поранення серця;

10) Надання першої лікарської допомоги при пораненнях ОГК;

11) Хірургічні методи лікування пошкоджень ОГК;

12) Тактика та хірургічне лікування при пошкодженнях серця;

Вміти:


  1. Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження у хворих з відкритими та закритими травмами ОГК;

  2. Аналізувати дані рентгенологічних методів обстеження, УЗД, ЕКГ, ФБС, ФЕСДС;

  3. Проводити надання не відкладної медичної допомоги при пошкодженнях ОГК;

  4. Проводити надання не відкладної медичної допомоги при пораненнях серця;

  5. Провести пункцію та дренування перікарду;

  6. Провести пункцію та дренування плевральної порожнини.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Фізіологія

Будову грудної клітки та органів грудної клітки. Анатомія серця

Особливості функціонування серцево-судинної та дихальної системи.

Визначати орган або систему пошкодження, сегментарну будову легень, кровопостачання та інервації органів грудної клітки.


Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми при пораненнях ОГК, оцінити стан дихальної та серцево-судинної системи при даній патології.

2.

Забезпечувані:
Ренгенологія

Травматологія медицина катастроф, інтенсивна терапія та реанімація.



Рентгенологічні ознаки патологій ОГК.


Види травми ОГК, клінічні симптоми гемотораксу, пневмотораксу, поранення трахеї, стравоходу, легень, серця, тампонади серця.

Правильно оцінити стан ОГК та серця.


Проводити надання невідкладної допомоги при пораненнях ОГК, пункцію та дренування плевральної порожнини та перікарду.

3.

Внутрішньо- предметна інтеграція: кровотеча,

дихальна, серцево-судинна недостатність

Хірургічна операція і післяопераційний період



Ознаки крововтрати, дихальної та серцево- судинної недостатності. Медикаментозні середники та препарати крові, які використовуються при крововтратах, розвитку дихальної та серцево-судинної недостатності.

Запідозрити та діагностувати внутрішню кровотечу, поранення органів грудної клітки. Провести тимчасову та кінцеву зупинку кровотечі. Налагоджувати систему дренування плевральної порожнини та перікарду.


1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка