Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка12/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19

ІV. Зміст теми заняття: Засвоїти алгоритм обстеження пацієнта з ознаками серцево-судинної та легеневої патології на первинному етапі та в спеціалізованих закладах, оцінити одержані результати, охарактеризувати можливі оперативні втручання та визначити показання до них. синдроми при діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів грудної порожнини. До основних синдромів належать: синдроми болю в грудині, дихальної та серцевої недостатності.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Основна патологія серця тасудинної системи.

2. Основні види хвороб органів дихання.

3. Клінічна картина ТЕЛА, діагностичний алгоритм, можливості оперативної техніки та показання до встановлення кава-фільтрів.

4. Методи, що застосовуються для підтвердження патології дихання та кровообігу.

5. Показання до хірургічного лікування при гострій серцевій та судинній недостатності та їх види.

7.Методи реконструктивних втручань при хронічній серцево-судинній патології.

8. Види оперативних втручань при дихальній недостатності та порушенні прохідності дихальних шляхів.




ІІ


ІІ

ІІ






ІІ





ІІ




ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Тести ІІ рівня.

Задачі ІІ рівня.




1-3 хв.

10-25


хв
10-25

хв


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

1. Вміти діагностувати гостре порушення коронарного кровообігу.

2. Встановити гостре порушення кровопостачання кінцівок.

3. Засвоїти діагностичний алгоритм при ТЕЛА.

4. Інтерпритувати дані інвазивних та неінвазивних методів діаностики серцево-судинної та дихальної недостатності.

5. Підготувати пацієнта до спірографії та оцінити результат.



ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по діагностиці та хірургічній тактиці при серцево-судинній та дихальній патології


60-90 хв

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний контроль практичних на-виків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10 хв


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:

  1. Основні патологічні стани, що характерні для серцево-судинної системи.

  2. Основні види хвороб органів дихання.

  3. ТЕЛА. Діагностичний алгоритм, можливості оперативної техніки та показання до встановлення кава-фільтрів.

  4. Інвазивні та неінвазивні методи, що застосовуються для підтвердження патології дихання та кровообігу.

  5. Показання до хірургічного лікування при гострій серцевій та судинній недостатності та їх види.

  6. Методи реконструктивних втручань при хронічній серцево-судинній патології.

  7. Операції для корекції дихальної недостатності та відновлення прохідності дихальних шляхів.

  8. Визначення поняття синдрому та симптому. Класифікація захворювань органів грудної порожнини.

  9. Класифікація синдромів, що виникають при захворюваннях органів грудної порожнини.

  10. Клінічне поняття синдрому болю в грудині, синдрому дихальної та синдрому серцево-судинної недостатності.

  11. Діагностично-лікувальна тактика при різних захворювань органів грудної порожнини.

  12. Синдром болю в грудині, медична допомога.

  13. Синдром дихальної недостатності, перша клінічна допомога.

  14. Синдром серцевої недостатності, медична допомога.

Тести

1. Мета плевральної пункції при гнійному плевриті все крім:

А.* Діагностика ТЕЛА.

Б. Цитологічне та лабораторне дослідження ексудату.

В. Видалення ексудату.

Г. Введення лікарських середників.

Д. Бактеріологічне дослідження.

2. Які методи хірургічного лікування можуть використовуватись при гострій емпіємі плеври?

А.* Дренування плевральної порожнини.

Б. Плевральний лаваж.

В. Торакотомія з резекцією ребер.

Г. Різні види торакопластики.

Д. Рання декортикація легені.

Д. Тампонада бронха м’язом на ніжці.

3. Функціональні методи, що дозволяють одержувати інформацію про функціональний стан органів дихання:

А* Спірометрія.

Б. Денситометрія.

В. Електрокардіографія.

Г. УЗД.

Д. Нейросонографія.



4. Які специфічні захворювання легень Вам відомі?

А. *Туберкульоз.

Б. Пневмоконіоз.

В. Бронхопневмонія.

Г. Стафілококи

Д. Пухлина.

5. Для виявлення стравохідно-трахеальної нориці необхідно:

А.* Ендоскопічне обстеження.

Б. Введення в стравохід зонд.

В. УЗД.


Г. Rtg-ОГК.

Д. Артеріографія.

6. Які ознаки мітрального стенозу за даними ЕКГ:

А. *Електрична вісь серця відхилена вправо.

Б. Асистолія.

В. Збільшення зубця Р та його розщеплення.

Г. Електрична вісь серця відхилена вліво.

Д. Елевація сегменту ST.

7. Яка операція показана пацієнтам з ізольованим стенозом атріовентрикулярного отвору?

А. *Мітральна комісуротомія.

Б. Протезування мітрального клапана.

В. Пластика міжшлуночкового дефекту.

Г. Аортокоронарне шунтування.

8. Які умови є необхідними для успішного аортокоронарного шунтування?

А.* Стеноз коронарної артерії та задовільний периферичний кровоплин..

Б. Відсутність ІХС

В. Достатній діаметр периферичної ділянки коронарної артерії.

Г. Збереження скоротливості міокарду.

9. У пацієнта гостра тромбоемболія стегнової артерії. Яка можлива причина захворювання?

А.* Тромбована аневризма серця.

Б. Інфекційний ендокардит.

В. Ехокардіоскопія.

Г. Менінгіт.

Д. Лептоспіроз.

10. Які оперативні втручання показані при випітному перикардиті?

А. *Перикардіотомія та дренування

Б. Пункція перикарду.

В.. Імплантація водія ритму.

Г. Аортокоронарне шунтування.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

2.

3.



4.

5.



Вміти діагностувати гостре порушення коронарного кровообігу.

Встановити гостре порушення кровопостачання кінцівок.


Засвоїти діагностичний алгоритм при ТЕЛА.


Інтерпритувати дані інвазивних та неінвазивних методів діагностики серцево-судинної та дихальної недостатності (н-д:

артеріограму).

Підготувати пацієнта до спірографії та оцінити результат.



1. Згідно скарг, анамнезу хвороби і життя даних об’єктивного обстеження запідозрити патологію.

2. Записати ЕКГ та порівняти результат з попередніми даними.

3. Інтерпритувати дані коронарографії та лабораторних обстежень.

1. Визначити об’єктивні ознаки

гострої ішемії.

2. Пропальпувати периферичну пульсацію.

3. Скерувати пацієнта на дуплексне сканування.

4. Провести артеріографію.

1.Оцінити дані об’єктивного обстеження.

2. Записати ЕКГ.

3. Провести ехокардіоскопію.

4. Виконати спіральну комп’ютерну томограму легень з контрастуванням.

1. Оцінити прохідність судинного русла.

2. Виявити перешкоду в просвіті чи зовні судини.

3. За додатковими ознаками зробити висновок про гострий чи хронічний стан.


1. Визначити ЖЕЛ та дихальні об’єми.

2. Оцінити згідно показників функціональний стан органів дихання (ЖЕЛ, МВЛ, ХОД та ін.) для підтвердження ступеня дихальної недостатності.


Даним хворим найважливіше вчасно почати медикаментозне лікування чи визначити показання до операції.

Вся діагностика повинна проводитись в межах 3-х годин до появи незворотніх змін.

Найбільшу небезпеку становить ТЕЛА дрібних гілок.

При хронічному порушенні кровоплину є добре розвинуті колатералі.

Необхідно чітко пояснити пацієнтові його дії, в іншому випадку дані будуть недостовірні.




VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1. Пацієнтові Д., 32 р., показане видалення правої легені, ураженої раковим процесом. Яка профілактика імплантаційного метастазування повинна здійснюватись інтраопераційно?



. Ретельна санація бронхіального дерева через інтубаційну трубку.

Б. Видалення регіонарних лімфатичних вузлів.

В. Перев’язка вен біля ураженої легені.

Г. Введення цитостатиків.

2. На приймальний покій поступив пацієнт К., 20 р., з скаргами на раптові різкі, колючі болі в правій половині грудної клітки, задишку. При перкусії визначається тимпаніт. Запідозрено пневмоторакс. Яка можлива причина цього стану та що бачимо при рентгенографії?

. Підвищена прозорість легеневого поля, відсутність легеневого малюнка на периферії, колабована легеня з чітким внутрішнім контуром.

Б. Округлі тіні з нечіткими контурами.

В. Знижена прозорість легеневої тканини, посилення легеневого малюнку в центрі.

3. До клініки поступив пацієнт з діагнозом спонтанний пневмоторакс. Проведені дві плевральні пункції з лікувальною метою виявились недостатньо ефективні. Які наступні втручання необхідно здійснити?



А. Пасивний та активний дренаж плевральної порожнини.

Б. Торакотомія з зашиванням дефектом легеневої тканини.

В. Повторні пункції плевральної порожнини.

4. У пацієнтки К. з емпіємою плеври з’явилися приступи затяжного кашлю виділенням значної кількості харкотиння. На яке ускладнення це може вказувати?



А. Наявність бронхоплевральної нориці.

Б. Пневмоторакс.

В. Стороннє тіло бронха.

5. До клініки поступив пацієнт М., 44 р., з ознаками гнійного хронічного захворювання легень, початок якого пов’язує з травмою, одержаною в побуті, що супроводжувалась кровотечею. При дослідженні харкотиння виявлено міцелій гриба. Який діагноз у хворого?



А. Актиномікоз.

Б. Кандидоз.

В. ТЕЛА.

6. У пацієнта М. 46 р., що тривалий час палить, запідозрено рак легені. Який метод діагностики дозволяє підтвердити діагноз?



А. Пункційна біопсія.

Б. Комп’ютерна томографія.

В. Рентгенографія легень.

7. До кардіолога звернулася мати з 6-річною дитиною, що скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, часті респіраторні хвороби. При аускультації вислуховується систоло-діастолічний шум. При ехокардіоскопії виявлено протоку між нисхідною аортою та легеневим стовбуром. Який діагноз у дитини?



А. Відкрита артеріальна протока, що потребує оперативної корекції.

Б. Дефект міжпередсердної перегородки.

В. Пролапс мітрального клапана.

8. Піврічній дитині з тетрадою Фалло оказано радикальне лікування. Яка мета операції?



А. Закриття міжшлуночкового дефекту та ліквідація стенозу легеневої артерії.

Б. Комісуротомія.

В. Аортокоронарне шунтування.

9. У пацієнта К. з передінфарктним станом при коронарографії у одній з вінцевих артерій зафіксовано тромбоз. Яке оперативне втручання показано в такому випадку?



А. Селективне введення стрептокінази в ділянку тромбозу.

Б. Введення стрептокінази в системний кровоплин.

В. Вальвулопластика.

10. Пацієнту м.56 р. показано аорто-коронарне шунтування. Який матеріал найбільш доцільно використати для шунта?



А. Велику підшкірну вену.

Б. Штучний матеріал.

В. Глибоку вену стегна.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакальная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург.»ЕЛБИ – СПб» 2004

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 15 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Хірургічна патологія легень та плеври. Принципи діагностики та лікування”.
І. Актуальність теми: Проблема лікування гострих гнійних процесів плевральної порожнини є однією із найбільш складних у хірургії. Висока частота розвитку та важкість стану зумовлює значну летальність у таких пацієнтів та призводить до високих показник інвалідизації. Успіх лікування хворих залежить від вірної діагностики та швидкого адекватного лікування, що попереджує розвиток ускладнень та сприяє швидшому одужанню.

Проблема лікування абсцесів легень становить значний відсоток в структурі хворих відділень пульмонології та торакальної хірургії. Летальність хворих з гострими абсцесами легень складає 10-12%, а при гангрені легень сягає 75-82%.

Перехід захворювань легенів та плеври в хронічні форми супроводжується розвитком дихальної недостатності, легеневого серця та ознак хронічної гнійної інтоксикації, що в кінцевому випадку призводить до амілоїдозу внутрішніх органів та стійкої втрати непрацездатності.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:

1) Анатомічні особливості органів грудної клітки;

2) Класифікацію гострого та хронічного абсцесу легені;

3) Клінічну картину гострого абсцесу легені;

4) Клінічну картину та стадії хронічного абсцесу легень;

5) Визначення та клінічну картину гангрени легень;

6) Діагностичний алгоритм абсцесу та гангрени легень;

6) Ускладнення абсцесу та гангрени легень;

7) Методи консервативного лікування гострого абсцесу легень;

8) Методи хірургічного лікування гострого абсцесу легень, малоінвазивні та торакоскопічні методи;

9) Тактику лікування хронічного абсцесу легень в залежності від стадії;

10) Хірургічні оперативні втручання при гангрені легень.

11) Класифікацію гострої і хронічної емпієми плеври;

12) Клінічну картину гострої і хронічної емпієми плеври;

13) Методи діагностики гострої і хронічної емпієми плеври ;

14) Консервативне лікування та покази до хірургічного лікування гострої і хронічної емпієми плеври;

15) Оперативні та торакоскопічні хірургічні втручання при емпіємі плеври;

16) Ускладнення гострої і хронічної емпієми плеври;




Вміти:

  1. Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження у хворих з гострим та хронічним абсцесом легень;

  2. Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обстеження у хворих з гострою і хронічною емпіємою плеври;

  3. Аналізувати дані рентгенографічних методів обстеження, УЗД, ЕКГ, ФБС, КТ ОГК;

  4. Виконувати фізикальне обстеження хворих;

  5. Зробити мікротрахеостомію, пункцію абсцесу;

  6. Оволодіти технікою дренування плевральної порожнини при гангрені легень.

  7. Провести пункцію плевральної порожнини, дренування;

  8. Ознайомитися з технічними особливостями втконання санаційно-лікувальної ФБС, діагностичної торакосокпії.



ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія

Фізіологія

Будову грудної клітки та анатомічні особливості органів грудної клітки.

Особливості функціонування серцево-судинної та дихальної системи.

Визначати орган або систему пошкодження, особливості сегментарної будови легень, кровопостачання та інервації органів грудної клітки.


Оцінити стан геодинаміки пацієнта і стан системи крові ґрунтуючись на функціональних показниках.

Обґрунтувати клінічні і фізикальні симптоми.



2.

Забезпечувані:

Інтенсивна те-рапія та реані-мація. Пуль-монологія,

рентгенологія


Види антибактеріальних препаратів, шляхи їх введення та оцінка ефективності, клінічні симптоми гострого абсцесу та гангрени, рентгенологічні диференційно-діагностичні методи

Рентгенологічні ознаки патологій ОГК



Проводити забір гною на посів та визначення чутливості до антибіотиків, проводити фізикальне обстеження хворих.



3.

Внутрішньопредметна інтеграція:

дихальна недостатність

Хірургічна операція і післяопераційний період



Ознаки гострого і хронічного абсцесів, гангрени легень. Ознаки дихальної і серцево-судинної недостатності. Вплив гнійного процесу на паренхіматозні органи та розвиток синдрому полі органної недостатності. Амілоїдоз внутрішніх органів.





Визначити причинний фактор розвитку гострого і хронічного абсцесів та механізм розвитку гангрени легень. Визначати покази до хірургічних операцій та ведення післяопераційного періоду.


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка