Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка11/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19

ІV. Зміст теми заняття: хірургічні ускладнення у хворих з інфекційними хворобами. До найбільш небезпечних відносять: шлунково-кишкову кровотечу, перфорацію порожнистого органу з розвитком перитоніту, гостру кишкову непрохідність.

V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

  1. Етіологію, епідеміологію та клінічні прояви черевного тифу, паратифу А і В;

  2. Клініко-епідеміологічні особливості протікання абдомінального туберкульозу;

  3. Діагностику, диференціальну діагностику та клініку абдомінальних форм кишкового єрсиніозу і псевдотуберкульозу;

  4. Патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень при амебіазі та гельмінтозах;

  5. Хірургічні методи лікування при ургентній абдомінальній патології.
ІІ




ІІ





ІІ







ІІ





ІІ

Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести другого рівня.

Задачі другого рівня.


1-3 хв.

10-25


%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

  1. Правильно оцінити стан хворого та дані об’єктивного обсте-ження з постанов-кою попереднього діагнозу;

  2. Аналізувати дані лабораторних та інструментальних методів обстеження;

  3. Надавати невідклад-ну медичну допомо-гу при шлунково-кишковій кровотечі;

  4. Проводити поста-новку назогастраль-ного зонда та си-фонної клізми;

  5. Виконати діагнос-тичну пункцію черевної порожнини.

ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.

Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при ургентній патології органів черевної порожнини.


60-90%


V


VІІ
Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.

Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ


Індивідуаль-ний контроль практичних на-виків

Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%

VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Клініка, діагностична програма, диференціальна діагностика хірургічних ускладнень черевного тифу.

  2. Лікування хірургічних ускладнень черевного тифу.

  3. Клініка, діагностика хірургічних ускладнень абдомінального туберкульозу.

  4. Лікування хірургічних ускладнень абдомінального туберкульозу.

  5. Клініка, діагностика абдомінальних форм псевдотуберкульозу.

  6. Хірургічна тактика при абдомінальних формах псевдотуберкульозу.

  7. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика та хірургічна тактика лікування абдомінальних форм кишкового єрсиніозу.

  8. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика та хірургічна тактика лікування ускладнених форм опісторхозу.

  9. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика та хірургічна тактика лікування ускладнених форм амебіазу.

  10. Клініка, діагностика, диференціальна діагностика та хірургічна тактика лікування ускладнених форм аскаридозу.

Тести
1. Назвіть хірургічні ускладнення черевного тифу:

А.* перфорація тонкої кишки

Б. перитоніт

В. міокардит

Г. кишкова кровотеча

2. Симптоми перфорації кишечника при черевному тифі:

А.* дефанс живота

Б. відсутність дихальної екскурсії стінки живота

В. тахікардія

Г. відсутність печінкової тупості при перкусії.

3. Які прямі клінічні ознаки з'являються при кишковій кровотечі:

А.* мелена

Б. рідкий стілець із слизом

В. брадикардія

Г. підвищення температури тіла

Д. наявність у калі яскраво-червоної крові

4. Назвіть хірургічні ускладнення псевдотуберкульозу:

А.* Пенетрація стінки кишечника

Б. Перитоніт

В. Міокардит

Г. Апендицит

5. Типові клінічні прояви у хворих на абдомінальну форму псевдотуберкульозу:

А.* Діарея

Б. Біль в животі

В. Асцит

Г. Гепатолієнальний синдром

Д. Симптом Падалки

6. Хірургічне втручання при ієрсиніозах зумовлено:

А.* Гострим холециститом

Б. Гострим панкреатитом

В. Мезаденітом

Г. Абсцесом

Д. Апендицитом

7. Який відділ шлунково-кишкового тракту частіше уражується при псевдотуберкульозі:

А.* Шлунок

Б. Дистальний відділ тонкої кишки

В. Верхній відділ тонкої кишки

Г. Верхній відділ товстої кишки

8.Чи можливий розвиток механічної жовтяниці при аскаридозі:

А.* Так, при міграції дорослого гельмінта.

Б. Ні.

В. Так, при міграції личинок гельмінта.



Г. Так.

9. До СНІД–індикаторних інвазій відноситься:

А.* Ентеробіоз.

Б. Аскаридоз.

В. Стронгілоідоз.

Г. Амебіаз.

10. У хворого кров’яні випорожнення, 3-10 і більше разів на добу. Яке протозойне захворювання це може бути?

А.* Малярія

Б. Амебіаз

В. Трихомоноз

Г. Трипаносомоз

Д. Лейшманіоз



VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1.

Методика промивання шлунка.


1. Хворий сідає на стілець, обпершись на його спинку і розвівши коліна.

2. На хворого надягають фартух. Між ногами хворого ставлять таз для промивних вод.

3. Надягнувши фартух і рукавички, лікар і медична сестра стають пра­воруч від хворого, поруч ставлять відро з чистою водою.

4. Вимірявши відстань, на яку необхідно ввести зонд (від пупка хворого до різців), просять хворого відкрити рот.

5. Кінець зволоже­ного кип'яченою водою зонда кла­дуть на корінь язика, просять хворого зробити кілька ковтальних рухів і в цей час швидко просу­вають зонд по стравоходу.

6. Ввівши зонд до потрібної мітки, до вільного його кінця приєднують скляний перехідник, гумову трубку і закріп­люють скляну лійку. Тримаючи лійку на рівні колін хворого в нахиленому положенні, щоб не ввести повітря в шлунок, наливають у неї близько 1 л води.

7. Повільно піднімають лійку вище від голови хворого — вода при цьому поступає в шлунок. При наближенні рівня води до вічка лійки, її опускають униз у вихідне положення і тримають на цьому рівні до того часу, поки вода з шлунка з домішками слизу і їжі не заповнить її. Вміст лійки виливають у таз.

8. Процедуру повторюють до того часу, поки промивні води не будуть абсолютно чистими. Після закінчення промивання лійку від'єднують, а зонд виймають зі шлунка.




Якщо є зубні протези, їх виймають. При позивах на блювання просування зонда припиняють, а хворому про­понують зробити кілька ков­тальних рухів і глибоко подихати через ніс.

При попаданні зонда в дихальні шляхи хворий починає кашляти, синіти і втрачати голос. У такому випадку зонд негайно виймають і через кілька хвилин процедуру повторюють.



2.

Методика проведення очисної клізми.

1. Підготовка кухля Есмарха, гумової трубки (1,5 м), нако-нечника, судна, вазеліну, води 25-35°С.

2. Надання хворому положення на лівому боці з приведеними до живота колінами.

3. Звільнення підготованої системи від повітря.

4. Введення наконечника в задній прохід і подолання опору зовнішнього сфінктера (спочатку у напрямку до пупка на 3-4 см, потім паралельно куприку на 10-12 см).

5. Вливання в просвіт кишки до 1 літра рідини.

6. Виймають наконечник і після 5-10 хв затримки пропонують хворому здійснити акт дефекації.

При впиранні наконечника в стінку кишки чи тверді калові маси, його слід витягну-ти на 1-2 см, ввести невелику кількість води, і просунути далі.

При розвитку спастичного болю і позивів на випо-рожнення тимчасово зменшують тиск рідини.

3.

Постановка газовідвідної трубки.

1.Підготовка необхідного інструментарію (товстий шлунковий зонд, змащений вазеліном).

2. Надання хворому положення на краю тапчана на лівому боці з приведеними до живота колінами.

3. Введення гумового зонда, змащеного вазеліном, через задній прохід у пряму кишку на 20-30 см.


Просування трубки в пряму кишку здійснюють обертовими рухами, обережно, пам’ятаючи про мож-ливість пора-нення і пер-форації пря-мої кишки.




VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1. Хвора 32 років звернулася до дільничого терапевта на 5 день хвороби зі скаргами на сильний головний біль, загальну слабкість, відсутність апетиту, безсоння, підвищення температури тіла від 37,5 в перший день хвороби з поступовим ії зростанням до 39,0 в день звернення по медичну допомогу. Об'єктивно: значна блідість шкіри, висипу немає. Язик обкладено сірувато-білим нальотом. є відбитки зубів на бокових поверхнях, вільних від нальоту. Пульс 78/хв., АТ 110/60. Живіт помірно здутий, безболісний. Печінка на 1,5-2 см виступає з-під краю реберної дуги. Симптом Падалки позитивний. Випорожнень не було 2 доби. Про яке захворювання слід подумати при виставленні попереднього діагнозу.

А.* Черевний тиф.

Б. Апендикулярний інфільтрат.

В. Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки.

Г. Рак правої нирки.

Д. Хвороба Крона (термінальний ілеїт).

2. У хворого 40 років раптово з'явився різкий “кинджальний” біль у епігастрії. Шкіра обличчя бліда, покрита холодним потом. Т° - 37,4 °С, ЧСС – 80 хв-1, АТ 100/70 мм рт. ст. Положення на спині з приведеними до живота стегнами, дихання грудне, поверхневе, часте. Живіт втягнений, “як дошка”. Ro-логічно — вільний газ у черевній порожнині. Найбільше ймовірний діагноз:

А.* Перфорація виразки шлунка

Б. Гострий панкреатит

В. Гострий холецистит

Г. Гострий апендицит

Д. Перитоніт

3. Хворий, 47 років скаржиться на інтенсивний біль в животі, неодноразову блювоту. Захворів 18 год. тому, стан різко погіршився 6 год. назад. Шкірні покриви бліді. PS – 108 за 1 хв. АТ – 140/90 мм рт. ст. t тіла 380С. Живіт щадиться при диханні, різко напружений і болючий на всьму потязі. Позитивний симптом Блюмберга-Щоткіна в різних відділах живота. Перкуторно тімпаніт, печінкова тупість збережена. Ваш попередній діагноз?

А.* Перитоніт, реактивна фаза.

Б. Перфоративна виразка ДПК

В. Гострий деструктивний холецистит

Г. Злукова кишкова непрохідність

Д. Гострий деструктивний апендицит

4. Хворий 42 років зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювоту, затримку випорожнення та газів. Хворіє 6 годин. В минулому - операція з приводу проривної виразки шлунку. Пульс 84 за 1 хв. Язик помірно вологий. Живіт помірно здутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плеску. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини тонкокишкові чаші Клойбера. Найбільш вирогідний діагноз?

А.*Злукова непрохідність кишечника

Б. Обтураційна кишкова непрохідність /пухлинного генезу/

В. Тромбоз мезентеріальних судин

Г. Неспецифічний виразковий коліт

Д. Заворот сигмоподібної кишки

5. Хвора, 58 років скаржиться на відчуття важкості та помірний біль в правому підребер’ї, нудоту, загальну слабкість. Шкірні покриви жовтого кольору. Ps – 88 за 1 хв. АТ – 120/70 мм рт. ст. Живіт рівномірно приймає участь в акті дихання, незначно болючий в правому підребер’ї. УЗД – конкременти в жовчному міхурі, розширення холедоху до 18 мм. Загальний білірубін 86 ммоль/л. Збільшена лужна фосфатаза. Кал ахолічний. Якому захворюванню відповідають клінічні симптоми?

А.*ЖКХ. Механічна жовтяниця.

Б. Гострий калькульозний холецистит

В. Пухлина головки панкреас

Г. Гострий гепатит

Д. Гострий індуративний панкреатит

6. Хворий Н., 65 років доставлений у хірургічне відділення зі скаргами на постійний тупий біль у правому підребер’ї з іррадіацією у праве плече та праву лопатку, підвищення температури тіла до 37,80С. Була блювота, яка не принесла полегшення. Об’єктивно: пульс 90 ударів за хвилину, живіт при пальпації помірно здутий, напружений і болісний в епігастрії і правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Сформулюйте попередній діагноз.

А.*Гострий холецистит

Б. Гострий панкреатит

В. Гострий апендицит

Г. Гостра кишкова непрохідність

Д. Загострення виразкової хвороби

7. У хворого М., 47 років, інтенсивний біль на 2 – 3 см. вище пупка. Який посилюється в горизонтальному положенні, вночі, голодний біль, що не проходить після їжі, а навпаки, збільшуються після надмірного її вживання.

Яка найважливіша мета у лікуванні хворого на гострий панкреатит?

А.* Пригнічення секретоної активності підшлункової залози

Б. Усунення болю

В. Дезінтоксикація організму

Г. Стимуляція моторики кишки

Д. Покращення відтоку жовчі

8. У хворого 22 років, оперованого 16 годин тому назад з приводу гострого апендициту, появилась слабість, головокружіння. Хворий блідий, пульс 110 уд. на хвилину. Живіт м”ягкий, болючий в ділянці операційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрюєте?

А.* Внутрішня кровотеча

Б. Перитоніт

В. Абсцес

Г. Кишкова непрохідність

Д Кишкова нориця

9. Чоловік 30 років поступив у хірургічний відділення через 10 годин після отриманої тупої травми живота. Стан хворого середньої важкості. Язик вологий, шкірні покрови нормального кольору, температура 37,2 оС. Лейкоцити 11*109/л., гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3*1012/л. Живіт дещо піддутий, при пальпації злегка напружений та болючий більше зліва. Для уточнення діагнозу хворому вирішено зробити лапароцентез. В якому місці черевної стінки необхідно зробити отвір?

А.* По серединній лінії нижче пупка

Б. По серединній лінії вище пупка

В. В правому підребер’ї

Г. Зліва від пупка

Д. Справа від пупка

10. Хворий скаржиться на переймоподібний біль в животі, було блювання. Біль жорстокий, поступово наростаючий. На 3-ю добу перистальтика зменшилась. Відмічається затримка газів і стільця. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Обличчя має переляканий вигляд. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 уд. за 1 хв., артеріальний тиск – 110/70 мм рт.ст. Простежується метеоризм – нерівномірний. При погладжуванні живота виникає перистальтика кишечника. Відмічається (вислуховується) „шум плеску”. Результати перкусії – тимпанічний звук. Зміни в крові – еритроцити 3,5х1012/л , лейкоцити – 10,0х109/л. На шкірі рубець після операції. Найбільш ймовірний діагноз?

А.* Гостра кишкова непрохідність.

Б. Гострий апендицит.

В. Гострий панкреатит.

Г. Тромбоз мезентеріальних судин.

Д. Гострий холецистит


VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків. «Факт» 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішалова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003

  4. Кінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс» 2006

Додаткова

  1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

  2. Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 14 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Сучасні методи діагностики та лікування захворювань серцево-судинної та дихальної систем. Синдроми болю в грудині, дихальної та серцевої недостатності при діагностиці та диференціальній діагностиці захворювань органів грудної порожнини ”.

І. Актуальність теми: Захвоювання серцево-судинної та дихальної системи зумовлюють найбільше число інвалідизації пацієнтів і в окремих випадках вимагають планового чи невідкладного оперативного втручання. З огляду на це лікарям будь-якої практики вкрай важливо вчасно запідозрити цю патологію та при потребі скерувати пацієнта на спеціалізовану діагностику та лікування. У зв’язку з стрімким розвитком науково-техногенного процесу кількість захворювань органів грудної порожнини має чітку тенденцію до зростання. Невчасна діагностика та складність диференціальної діагностики збільшує кіськість смертей серед пацієнтів та призводить до високих показників інвалідизації. Вчасна діагностика, правильна тактика лікування забезпечує зменшення кількості ускладнень, у таких пацієнтів, та сприяє швидшому їх одужанню.

ІІ. Навчальні цілі:

Знати:

1) Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної та дихальної систем;

2) Визначення поняття гострої та хронічної патології органів дихання та серцево-судинної системи;

3) Вроджені хвороби серцево-судинної, дихальної систем та пухлини;

4) Класифікація недостатності дихання та кровообігу, можливості хірургічної корекції при окремих станах;

5) Неінвазивні та інвазивні методи діагностики.

6) ТЕЛА та гострі порушення коронарного кровообігу – діагностика та лікування.

Вміти:


  1. Правильно оцінити стан хворого, дані об’єктивного обстеження та виставити попередній діагноз;

  2. Інтерпритувати дані неінвазивних, інвазивних та функціональних методів обстеження.

  3. Визначити показання, протипоказання до оперативних втручань.

  4. Диференціювати синдроми, що виникають при захворюваннях органів грудної клітки;

  5. Провесии диференціальну діагностику захворювань органів грудної порожнини з урахуванням характерних для них синдромів

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Фізіологія

Патанатомія та патфізіологія



Будову дихальної та серцево-судинної системи


Гемодинамічні особливості великого та малого кола кровообігу, кровопостачання серця

Цитологічні та гістологічні зміни при розвитку недостатності


Визначати пульсацію на периферичних та великих судинах.

Оцінити стан гемодинаміки пацієнта, частоту та тип дихання.

Описати підготовлені цитологічні зрізи в пацієнтів з недостатністю



2.

Забезпечувані:

Пульмоно-логія

Кардіологія
Інтенсивна терапія та реанімація

Ознаки і ступені дихальної недостатності.

Інтерпритація даних УЗД, ЕКГ, спірографії, бронхоскопії, коронарографії, КТ при гострих станах чи загостренні хронічних

Ознаки гострої правошлуночкової недостатності (ТЕЛА)




Забезпечити положення ортопное

Провести відбір пацієнтів для хірургічної корекції порушення дихання чи кровопостачання.
Надати невідкладну медичну допомогу, оцінити ступінь тяжкості стану хворого.


3.

Внутрішньо-предметна інтеграція: Облітеруючі захворювання судин. Теорії атеросклерозу, тромбоутворення. ТЕЛА. Хронічні нагнійні захворювання легень.

Ознаки тромбозу, емболії та ішемії кінцівок, ТЕЛА, наявності гнійного процесу в легенях.





Запідозрити порушення кровообігу та дихання, призначити ряд діагностичних методик та інтерпритувати результат. Підготувати пацієнта до контрастних методів обстеження, бронхоскопії.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка