Методичні рекомендації для викладачів



Сторінка10/19
Дата конвертації05.11.2016
Розмір3.21 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19

ІV. Зміст теми заняття.

Вивчити особливості протікання хірургічних захворювань у вагітних. Засвоїти особливості обстеження вагітних. Вміти провести діагностику і диференціальну діагностику гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини, вибрати правильну хірургічну тактику, призначити адекватне лікування з метою запобігання перериву вагітності і передчасним пологам.



V. План і організаційна структура заняття:

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час у хв.

1

2

3


4

5

6

І

ІІ


ІІІ

Підготовчий етап:


Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей.


Контроль вихідного рівня знань.

1. Особливості обстеження вагітних.

2. Анатомо-фізіологіч-не розміщення внутрішніх органів у вагітних.

3. Клінічна картина гострих хірургічних захворювань у вагітних.

4. Діагностика і диференціальна діагностика гострих хірургічних захворювань у вагіт-них.


ІІ

ІІ



ІІ




ІІ



Індивідуальна теоретична співбесіда.

Рішення типових задач ІІ р.

Тестовий контроль ІІ р.



ІІ.2“Навчаль-ні цілі”


ІІ.2. Актуальність теми”.

Питання ІІ рівня

Питання ІІ рівня

Тести другого рівня.

Задачі другого рівня.


1-3 хв.

10-25


%
10-25

%


ІV
Основний етап:

Формування професій-них вмінь та навичок:

1. Опитати скарги, зібрати анамнез життя, вагітності, захворюван-ня, провести об‘єктив-ний огляд у вагітної, виставити попередній діагноз.

2. Вміти аналізувати дані лабораторних, інструментальних і рентгенологічних методів обстеження у вагітних.

3. невідкладна допомога при гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини у вагітних.



ІІІ

Метод фор-мування навичок: практичний тренінг.

Метод формування вмінь: професійний тренінг у вирішенні нетипових завдань.


Відповідні інструкції по хірургічній тактиці при гострих хірургічних захворювань у вагітних.


60-90%

V



VІІ


Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.


Домашнє завдання, інструкція до виконання.

ІІІ

Індивідуаль-ний контроль практичних навиків


Індивідуаль-не усне опитування.

Задачі ІІІ рівня.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.


10%


VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття

VІ.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:

Контрольні питання теми:



  1. Анатомо-фізіологічне співвідношення органів черевної порожнини.

  2. Особливості клініки гострого апендициту в залежності від терміну вагітності.

  3. Диференціальна діагностика гострого апендициту та мезаденіту..

  4. Диференціальна діагностика гострого апендициту та запальних захворювань додатків матки.

  5. Диференціальна діагностика гострого апендициту та порушеної вагітності.

  6. Диференціальна діагностика гострого апендициту та підкруту кісти яйника.

  7. Особливості клініки гострого холециститу у вагітних.

  8. Диференціальна діагностика гострого холециститу у вагітних.

  9. Особливості клініки гострого панкреатиту у вагітних.

  10. Диференціальна діагностика гострого панкреатиту у вагітних.

  11. Особливості клініки ускладнень виразкової хвороби у вагітних.

  12. Диференціальна діагностика перфоративної виразки.

  13. Особливості клінічної картини гострої кишкової непрохідності.

  14. Диференціальна діагностика гострої кишкової непрохідності у вагітних.

  15. Які інструментальні та лабораторні методи дослідження використовують для діагностики гострих хірургічних захворювань у вагітних?

  16. Діагностичний алгоритм при гострих хірургічних захворюваннях у вагітних.

  17. Лікувальна тактика та методи оперативних втручань при гострих хірургічних захворюваннях у вагітних.

Тести

1.Невідкладна медична допомога для зниження гарячки у вагітних полягає в дачі:

А.* Ібупрофену

Б. Парацетамолу.

В. Анальгіну з дімедролом.

Г. Аспірину.

2. Самою частою гострою хірургічною патологією (до 90%) у вагітних є:

А.* Гострий апендицит.

Б. Гострий холецистит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

Г. Гострий панкреатит.

3. Планові оперативні втручання при вагітності дозволяється проводити в :

А.* І триместр вагітності.

Б. ІІ триместр вагітності.

В. ІІІ триместр вагітності.

Г. На протязі будь-якого терміну вагітності.

4. Підвищення ШОЕ, фібриногену, лейкоцитоз зустрічаються при:

А.* Нормальному перебігу вагітності;

Б. Гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини;

В. Акушерсько-гінекологічних захворюваннях;

Г. У всіх випадках.

5. Чим проводиться профілактика тромбозу глибоких вен і ТЕЛА у вагітних в післяопераційному періоді?:

А.* Гепарин 5000 од п/шк за 2 год до операції, 2500 тис. од п/шк по операції через 6 год;

Б. Еластична компресія нижніх кінцівок;

В. Пневматична компресія нижніх кінцівок;

Г. Поєднання гепарінотерапії з одним з видів компресії нижніх кінцівок.

6. Які з препаратів не рекомендуються для проведення загального знеболення у вагітних:

А.*Тіопентал натрія, дитилін;

Б. Галотан, ардуан;

В. Кетамін, неостигмін;

Г. Омнопон, фентаніл.

7. В першу добу по операції діурез у вагітної повинен бути не менше:

А.*10 мл/год;;

Б. 15 мл/год;

В. 20 мл/год;

Г. 30 мл/год.

8. Для профілактики передчасних пологів в післяопераційному періоді у вагітних призначають:

А.*Но-шпу;

Б. Папаверін;

В. Еналапріл;

Г. Сульфат-магнія.

9. Найбільш достовірною ознакою виникнення фетоплацентарної трансфузії у вагітної є:

А.*Падіння артеріального тиску.

Б. Поява фетальних еритроцитів у мазку крові жінки, забарвленим за Клейхауер-Бетке;

В. Тиснучий біль за грудиною;

Г. Біль в поясниці.

10. Другим за частотою гострим хірургічним захворюванням органів черевної порожнини у вагітних є:

А.*Гострий холецистит.

Б. Гострий апендицит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

Г. Гострий панкреатит.

VІ.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1



Оволодіти методикою опитування вагітних з хірургічними захворюваннями.



Виконувати в такій послідовності:

1. 1. Знайомство з хворою.


  1. Визначення скарг хворої.

3. Встановити причину розвитку захворювання,

фактори, які сприяли розвитку.



Звернути увагу на вік, стать та професію хворої.

Необхідно встановити найбільш вірогідну

причину.







4. Визначити тривалість захворювання.

5. Встановити, які лікувальні заходи використані до моменту обстеження хворої.

6. Виявити наявність супутніх захворювань (в минулому та на момент обстеження), використані методи їх лікування.

7. Встановити наявність чи відсутність спадкової схильності до хвороб.

8. Встановити наявність чи відсутність схильності до алергічних реакцій.

9. Визначити особливості розвитку, умов життя, праці.



Час захворювання визначають максимально точно.

Ефективність використаних заходів.

Звернути увагу на наявність хронічних захворювань.

Якщо є схильність, то коли вона була вперше виявлена.

Чи не має факторів для розвитку професійних захворювань.


2


Оволодіти методикою об’єктивного обстеження вагітних


Виконувати у такій послідовності:

  1. Загальний стан хворої.

  2. Стан свідомості.

  3. Стан шкіри та слизових оболонок.

  4. Визначення показників функції серця:

а) пульс, його характеристика;

б) артеріальний тиск;

в) перкусія серця;

г) аускультація серця.



  1. Стан функції органів дихання.

  2. Стан органів черевної

  3. порожнини.

  4. Стан органів сечостатевої системи.

  5. Дослідження неврологічного стану.

  6. Об’єктивне обстеження місця захворювання:

а) оглядові дані;

б) перкуторні дані;

в) пальпація;

г) аускультація.



Динаміка стану.


Враховуючи вік хворої, стать, професію.


-//-
-//-

-//-
-//-


-//-
Встановити зв’язок із показниками вищепроведеного об’єктивного обстеження по системах.


3


Провести аналіз даних додаткових лабораторно-інструментальних методів обстеження.

Виконувати у такій послідовності:

  1. Характеристика показників загального аналізу крові.

  2. Характеристика показників загального аналізу сечі.

  3. Характеристика показників коагулограми.

  4. Характеристика показників біохімічного аналізу крові.

  5. Характеристика УЗ-обстеження місця захворювання.

  6. Характеристика Rtg-обстеження місця захворювання.

7. Характеристика результатів інших виконаних додаткових досліджень.


Аналіз проводити з обов’язковим врахуванням віку, статі, професії хворої, наявних у неї супутніх захворювань.



VІ.3. Матеріали для контролю заключного етапу:

Ситуаційні задачі

1. Хвора А., 30 років, 20 тижнів вагітності, поступив зі скаргами на біль справа від пупка, сухість в роті, підняття температури тіла до 37,50С. З анамнезу відомо, що два дні назад з‘явився біль в епігастральній ділянці, який змісився справа від пупка. Протікання вагітності без ускладнень. Об’єктивно: шкірні покриви та видимі слизові блідо-рожевого забарвлення, язик сухий, температура тіла 37,20С. При пальпації живота біль справа від пупка, незначне напруження м‘язів. Симптоми подразнення очеревини негативні, симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Позитивні симптом Образцова справа від пупка. Вкажіть ймовірний діагноз.

А.* Гострий апендицит.

Б. Гострий холецистит.

В. Гостра кишкова непрохідність.

Г. Гострий панкреатит.

2.Хвора Б. 35 років, 31 тиждень вагітності, поступила зі скаргами на біль в черевній порожнині, більше в правих відділах, задишку, виражену слабість, потемніння в очах, судоми. З анамнезу: на фоні еклампсії з‘явився біль в черевній порожнині справа, потемніння в очах, загальна слабість. Об’єктивно: обличчя синюшнє, ЧД – 21, аускультативно: дихання симетричне. АТ 70/40 мм рт ст., пульс 112 уд за хв. частий, ниткоподібний, живіт «тістоподібної» консистенції, перкуторно: притуплення по флангах, АТ – 70/40 мм. рт. ст. Ймовірний діагноз:

А.* Гострий холецистит

Б. Гострий пієлонефрит.

В. Розрив печінки з внутрішньою кровотечею.

Г. Розрив діафрагми.

3.Хвора С, 31 рік, 16 тижнів вагітності, поступила зі скаргами на виражений приступоподібний біль в черевній порожнині, більше справа, невідходження стільця і газів на протязі 3 днів, загальну слабість, сухість в роті. З анамнезу – 8 років назад перенесла апендектомію, протікання вагітності було без патології. При огляді: живіт піддутий, болючий при пальпації, більше справа, симптоми подразнення очеревини негативні, аускультативно вислуховується «шум плеску» в правій половині живота. Рентгенологічно тонкокишкові чаші Клойбера. Ймовірний діагноз?

А.* Паралітична кишкова непрохідність на фоні гінекологічної патології.

Б.Спастична кишкова непрохідність на фоні гінекологічної патології.

В. Гостра злукова кишкова непрохідність.

Г. Гострий апендицит.

4.Хвора К, 21 рік, перша вагітність, 28 тижнів, доставлений швидкою допомогою зі скаргами на біль в правій здухвинній ділянці. З анамнезу відомо, що незначний біль в правій здухвинній ділянці турбував на протязі 3 тижнів, особливо під вечір після ходьби, останні 3 дні посилився. При огляді: живіт м‘який, без болючий при пальпації, симптоми подразнення очеревини негативні, аускультативно перистальтика ритмічна, звучна. В лабораторних показниках підвищення ШОЕ до 20 мм/год, фібриногену до 4,9 г/л, незначний лейкоцитоз до 9,3х109/л. Вкажіть найбільш точний діагноз:

А. *Апендикулярна колька;

Б. Кишкова колька;

В. Ниркова колька;

Г. Розтягнення широкої зв‘язки матки.

5.Хвора В. 22 років, друга вагітність, 22 тижні, доставлена у приймальне відділення у вкрай важкому стані, свідомість затьмарена. З анамнезу – падіння з висоти 1,5 метрів. При огляді – виражена задуха в стані спокою до 36/хв., підшкірна емфізема шиї, верхнього плечового поясу та обличчя, найбільше виражена над яремною вирізкою, акроціаноз. При аускультації – дихання в легенях задовільне, поодинокі сухі хрипи в нижніх долях. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони ослаблені, ритмічні, дефіцит пульсу відсутній, пульс - 130 за 1 хв, слабкого наповнення, палькується тільки на стегнових і сонних артеріях, АТ 60/20. При рентгенографії ОГК – наявність медіастінальної емфіземи. Діагноз хворої?

А.* Пневмомедіастінум, екстракардіальна тампонада серця.

Б. Гемоторакс;

В. Відшарування плаценти;

Г. Інфаркт міокарда;

6.Хворий С. 21 рік, 10 тижнів вагітності. При поступленні в хірургічний відділ скарги на біль в правому підребір‘ї з іррадіацією під праву лопатку, двохразове блювання, нудоту, підняття температури тіла до 37,50С З анамнезу – при проходженні УЗД контролю наявність каміння в жовчевому міхурі і каменя правої нирки. При огляді – позитивний симптом Ортнера справа, симптом Пастернацького негативний з обох сторін, симптоми подразнення очеревини негативні.. Діагноз хворої, подальша хірургічна тактика?

А.* Гострий калькульозний холецистит, консервативне лікування, при неефективності – оперативне лікування.

Б. Ниркова колька, невідкладна літотрипсія;

В. Гострий калькульозний холецистит, екстренне оперативне втручання;

Г. Ниркова колька, консервативне лікування;

7.Хвора П. 24 роки, друга вагітність, 35 тижнів, доставлена каретою швидкої допомога у важкому стані зі скаргами на виражений біль в черевній порожнині, виражену загальну слабість, сухість в роті. З анамнезу – хворіє неспецифічним виразковим колітом на протязі 5 років, до вагітності приймала специфічне лікування. Вагітність до поступлення в стаціонар протікала задовільно. При огляді – живіт округлої, дещо неправильної форми, не приймає участь в акті дихання, напружений, болючий при пальпації на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини позитивні на всьому протязі, перистальтика аускультативно незначно ослаблена на всьому протязі. При УЗД досліджені наявність вільної рідини в черевній порожнині, життєдіяльність плоду збережена. Який діагноз в даної хворої і яка подальша хірургічна тактика лікування?

А.* Загострення неспецифічного виразкового коліту, консервативне лікування;

Б. Мегаколон, консервативне лікування;

В. Перфорація товстого кишечника, розлитий перитоніт, лапаротомія, санація і дренування черевної порожнини;

Г. Перфорація товстого кишечника, розлитий перитоніт, лапаротомія, санація і дренування черевної порожнини, кесаревий розтин, інтенсивна терапія плоду.

8.Хвора М, 23 років, третя вагітність, 36 тижнів доставлена з місця автомобільної катастрофи у приймальне відділення у вкрай важкому стані, свідомість затьмарена. При огляді – шкірні покриви бліді, аускультативно в легенях везикулярне дихання з обох сторін. Серце тони ритмічні, пульс - 120 за 1 хв, слабкого наповнення, вислуховується тільки на магістральних артеріях, АТ 60/20. При УЗД органів черевної порожнини – розрив селезінки, наявність великої кількості вільної рідини в черевній порожнині, життєдіяльність плоду збережена. Хвору взято на екстрену операцію. На ввідному наркозі – клінічна смерть. В чому полягають наступна хірургічна тактика?

А.* Проведення серцево-судинної реанімації, кесаревий розтин до 4 хв від початку реанімації, підготовка до інтенсивної терапії дитини; лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

Б. Проведення серцево-судинної реанімації, лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

В. Лапаротомія, кінцева зупинка кровотечі;

Г.Проведення серцево-судинної реанімації;

9.Хвора З. 34 роки, третя вагітність, 30 тижнів, доставлена швидкою допомогою у задовільному стані, свідомість ясна. Скарги: на незначний біль в епігастральній ділянці. З анамнезу – 2 год назад впала з висоти 1 м на живіт. При огляді – шкірні покриви блідо-рожевого забарвлення. На передній черевній стінці в епігастральній ділянці і в поперековій ділянці садна, синці. Аускультативно в легенях везикулярне дихання, хрипи відсутні. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, ритмічні, пульс - 90 за 1 хв, задовільного наповнення і напруження, АТ=110/70 мм рт ст. Живіт приймає участь в акті дихання, правильної округлої форми, м‘який, при поверхневій і глибокій пальпації безболючий, симптоми подразнення очеревини негативні. Перкуторно печінкова тупість збережена, печінка під реберною дугою. Аускультативно вислуховується звучна ритмічна перистальтика, життєдіяльність плоду задовільна. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Діурез достатній, сеча солом‘яно-жовтого кольору. В загальному аналізі крові Нв 112г/л, ер. 3,68х1012/л, незначний лейкоцитоз до 9,5х109/л, підвищення ШОЕ до 20 мм/год, зниження фібриногену до 2,0 г/л. Вкажіть найбільш точний діагноз:

А. Тупа травма живота;

Б. Тупа травма живота, забій печінки;

В. Тупа травма живота, забій поперекової ділянки, початок відшарування плаценти;

Г. Тупа травма живота, забій поперекової ділянки.

10.Хвора Н. 20 років, перша вагітність, 12 тижнів, доставлена у приймальне відділення зі скаргами на біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру з іррадіацією в поперекову ділянку. З анамнезу – вживання великої кількості смаженої їжі, дозоване фіз. навантаження. При огляді – шкірні покриви блідо-рожевого забарвлення. При аускультації – дихання в легенях задовільне. При перкусії – ясний легеневий звук. Серце тони чисті, звучні, ритмічні, пульс - 104 за 1 хв, задовільного наповнення, АТ=100/70 мм рт ст. Живіт приймає участь в акті дихання, дещо піддутий, при глибокій пальпації болючий в епігастральній ділянці, симптоми подразнення очеревини сумнівні в епігастральній ділянці. Печінка під реберною дугою. При УЗД дослідженні підшлункова залоза гіпоехогенна, в ділянці головки і тіла до 2,8 см. Життєдіяльність плоду задовільна. В загальному аналізі крові Нв 116г/л, ер. 3,78х1012/л, лейкоцитоз до 9,9х109/л, підвищення ШОЕ до 25 мм/год. Альфа-амілаза крові 128 од. Який ймовірний діагноз і подальша хірургічна тактика?

А. Гострий панкреатит, консервативне лікування, динамічний нагляд, оперативне лікування тільки при погіршенні стану хворої;

Б.Гострий гастрит, консервативне лікування;

В. Гострий панкреатит, лапароскопічна діагностика, дренування черевної порожнини, консервативне лікування;

Г. Загострення хронічного панкреатиту, консервативне лікування.

VІІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

  1. Шпитальна хірургія / за ред. Л.Я.Ковальчука. Тернопіль «Укрмедкнига» 1999.

  2. Хірургічні хвороби / за ред. П.Г.Кондратенка. Харків «Факт» 2006.

  3. Лекції з госпітальної хірургії за ред. Мішалова В.Г. т.2. Київ. «Наукова думка» 2003.

  4. Хірургія. Т.2 За ред. Я.І. Березицького. Дніпропетровська РВА «Дніпро» - VAC. 2007.

  5. Клінічна хірургія. За ред. С.М. Геника, Р.П. Герича. Київ. «Книга плюс» 2006.

Додаткова

1. Хірургія /за ред.. Кузина М.И., Москва, 2002р.- С-771.

2.Торакаьная хірургія за ред. Л.Н. Бисенкова. Санкт – Петербург. «ЕЛБИ – СПб» 2004.

3.Конспект лекцій по госпітальній хірургії проф. Шевчука М.Г., 2009



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 12 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:



Перебіг гострих захворювань у осіб похилого віку

I. Актуальність теми: Гострий апендицит – це одне з розповсюджений захворювань органів черевної порожнини. Апендектомія складає 60-80% всіх ургентних операцій у хврих з даною групою захворювання. Післяопераційна летальність при гострому апендициті складає 0,20-0,3%. У людей похилого віку у зв’язку з пониженою реактивністю організму симптоматика, навіть при деструктивних формах буває не вираженою, стертою. За останні роки також значно зросла захворюваність жовчево-кам'яною хворобою, так 10-20% населення Європи хворіють даною недугою, при чому жінки хворіють у двічі частіше ніж чоловіки. У людей старшого віку цей показник зростає до 30-40%.Гострий панкреатит складає 7-12% і займає третє місце після гострого апендициту і гострого холециститу. Захворювання уражує людей похилого віку, причому жінки хворіють частіше ніж чоловіки у 3-3,5 разів. Це пов’язано з тим, що підшлункова залоза розташована глибоко, малодоступна пальпація, а клініка її госторого запалення часто проходить під впливом ураження інших органів черевної порожнини. Результати консервативного та оперативного лікування хворих на гострий панкреатит залишаються маловтішними. Це пов’язано із несвоєчасним зверненням за медичною допомогою, неповноцінною діагностикою, не завжди адекватним лікуванням. Летальність при консервативному лікуванні складає - 8,5%, при оперативному - 26%. Причиною цих захворювань є утворення конкрементів. Захворювання часто супроводжуються розвитком ускладнень, які нерідко приводять до тривалої втрати працездатності, чи навіть летальних наслідків. Незважаючи на всі успіхи досягнуті у вивченні даної проблеми смертність при оперативному лікуванні складає 0,5-5%.Тому, кожний лікар повинен володіти знаннями по даній темі, щоб вміти діагностувати і адекватно проводити лікування. Це дозволить запобігти розвитку тяжких ускладнень і знизить рівень летальності серед людей похилого віку.До найтяжчих хірургічних захворювань відноситься гостра кишкова непрохідність. Післяопераційна летальність при ній досягає 10-20%. В загальній структурі хірургічних захворювань органів черевної порожнини гострий панкреатит складає 7-12% і посідає третє місце після гострого апендициту та гострого холециститу. Летальність при гострому панкреатиті складає при оперативному втручанні 26%. Запобігти розвитку тяжких ускладнень та летальних випадків дозволить своєчасна діагностика вказаних нозологій у осіб похилого віку.

I. Навчальні цілі заняття:

Знати:

  1. Етіопатогенез гострого панкреатиту та гострої кишкової непрохідності.

  2. Класифікація гострого панкреатиту та гострої кишкової непрохідності.

  3. Методи консервативного та хірургічного лікування гострого панкреатиту та гострої кишкової непрохідності.

  4. Анатомія правої здухвинної ділянки та червоподібного відростка? (Р=ІІ).

  5. Етіологія та патогенез гострого апендициту? (Р=ІІ).

  6. Класифікація гострого апендициту (за В.І.Колесовим)? (Р=ІІ).

  7. Діагностика гострого апендициту у осіб геронтологічної групи? (Р=ІІ).

  8. Симптоматика і варіанти клінічного перебігу (Р=ІІ).

  9. Симптоматика і варіанти клінічного перебігу у різних вікових групах.

  10. Диференційна діагностика гострого апендициту у осіб похилого віку? (Р=ІІ).

  11. Тактика при виявленні гострого апендициту у осіб похилого віку? (Р=ІІ).

  12. Знати етіопатогенез жовчево-кам'яної хвороби, гострого холециститу у осіб похилого віку (р = П).

  13. Знати класифікацію гострого холециститу (р = П).

  14. Знати клініку жовчево-кам'яної хвороби, гострого холециститу у осіб похилого віку (р = П).

  15. Знати консервативне лікування жовчево-кам'яної хвороби, гострого холециститу у осіб похилого віку (р = П).

  16. Знати методи хірургічного лікування жовчево-кам'яної хвороби, гострого холециститу у осіб похилого віку (р - П).

  17. Знати методи хірургічного лікування гострого панкреатиту у осіб похилого віку.

Вміти:

1. Проводити доступ та етапи апендектомії, холецистєктомії?(Р=ІІ).

2. Ведення хворих у післяопераційному періоді? (Р=ІІ).

3. Ускладнення при гострому апендициті?

4. Вміти поставити попередній діагноз жовчево-кам'яної хвороби,

гострого холециститу у осіб похилого віку.

5. Вміти надати першу допомогу при печінковій коліці (р = Ш).

6. Вміти поставити попередній діагноз гострого панкреатиту у осіб

похилого віку.

7. Вміти надати першу допомогу при гострому панкреатиті у осіб

похилого віку.

III. Міждисциплінарна інтеграція:


п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1

Забезпечуючі: Анатомія

Будову червоподібного відростка



Описати особливості будови червоподібного відростка







Нормальна анатомія

Анатомічну будову, кровопостачання та іннервацію гепато-біліарної системи.



Описати кровопостачання, іннервацію та анатомію гепато-біліарної системи.




Нормальна фізіологія


Механізм жовчеутворення та жовчовиділення.

Розпізнавати механізм жовчеутворення та жовчевиділення




Патологічна анатомія

Патоморфологічні зміни в органах та системах при жовчево-кам'яній хворобі, гострому холециститі у осіб похилого віку.

Розпізнавати зміни в рганах та системах при гострих захворюваннях у осіб похилого віку.





Патологічна фізіологія

Основні патофізіологічні зміни в організмі людини при жовчево-кам'яній хворобі, гострому холециститі у осіб похилого віку.







Клінічна фармакологія

Лікарські препарати, які застосовуються для лікування жовчево-кам'яної хвороби, гострого холециститу.

Скласти схему консервативного лікування.




Оперативна хірургія

Методики операцій при гострому та хронічному холециститі

Розпізнавати окремі анатомічні структури і їх топографію.




Біологію

Еволюцію розвитку червоподібного відростка.




2

Забезпечувані:

Фізіологія



Нормальне розташування та функціонування червоподібного відростка.









Патологічна фізіологія та анатомія

Структури зміни в органах та патологічні відхилення у функціонуванні організму при даній патології.








Клінічна фармакологія

Які препарати застосувати, щоб знати, які зміни відбуваються в той чи інший період, і як вони проявляються

Скласти схему консервативного лікування.

3.

Внутрішньопредметна інтеграція:

Оперативна хірургія



Основні хірургічні доступи для виконання оперативного втручання на животі.

Правильно застосувати оперативне втручання, як основний тип лікування гострого апендициту у осіб похилого віку.




Хірургічна стоматологія




Використовувати знання та навички, отримані на кафедрі загальної хірургії

IV. Зміст теми заняття : гострий апендицит, жовчево-кам’яна хвороба, гострий панкреатит їх перебіг у людей похилого віку; значення цих синдромів у діагностиці та диференційні діагностиці хірургічних захворюваннях, лікарська тактика.

V.План і організаційна структура заняття.

№ п\п

Основні етапи заняття і їх зміст

Рівні зас-воєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час в хвилинах




1

2

3

4

5

6




1

Підготовчий етап

  1. Організація заняття.

  2. Постановка навчальних цілей та їх мотивація.

  3. Контроль вихідного рівня знань студентів

  • Анатомія правої здухвинної ділянки та гепатопанкреатодуоденальної ділянки;

  • Класифікація гострого апендициту; панкреатиту; кишкової непрохідності.

  • Етіологія, патогенез;

  • Клініка, діагностика гострого апендициту; панкреатиту.

  • Етапи апендектомії;холецистєктомії.

  • Ускладнення у післяопераційному періоді

ІІ


Фронтальне усне опитування



Актуальність теми.
Навчальні цілі.

Тести з еталонами відповідей


2

5


15




2

Основний етап.

  1. Формування професійного рівня та навичок. Використовуючи вміння ітеоретичні знання:

  • Провести збір анамнезу тематичного хворого;

  • Провести диференційну діагностику гострого апендициту; кишкової непрохідності.

  • Приймати участь в оперативному лікуванні хворих.

ІІІ

Практичний тренінг у вирішенні тестових клінічних ситуацій


Таблиці, задачі з відповідями



40





3

Заключний етап.

5.Контроль і корекція професійного вміння і навичок.

6.Підведення підсумків заняття.

7.Виставлення оцінок.

8.Домашнє завдання(тема, згідно календарно-тематичного плану,література).





Робота в палаті

Індивідуальний контроль практичних навичок



Задачі ІІІ рівня

Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою



10

13

2



3




№ п/п


Основні етапи і їх зміст

Рівень знань

Методи контролю навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

1

2

3

4

5

6

1

І Підготовчий етап










2 хв

2

Постановка навчальних цілей і їх мотивація










5 хв

3

Контроль вихідного рівня знань студентів:

-визначення поняття жовчево- кам’яної хвороби, гострого та хронічного холециститу; панкреатиту.

- епідеміологія

- анатомо –фізіологічні дані про гепато-біліарну систему

- етіопатогенез

-класифікація

-клініка та діагностика жовчево-кам’яної хвороби гострого та хронічного холециститу; гострого панкреатиту.

- види ускладнення

- консервативне лікування

- методи оперативного лікування

- заходи профілактики


І-ІІ

Фронтальне

усне опитува-

ння

Тестовий контроль знань (р=І)



Тестовий контроль знань (р=ІІ)



Тести з еталонами відповідей

Таблиці,слайди



15 хв

4

ІІ Основний етап.

Формування професійного вміння та навичок.

Використовуючи вміння і навички обстеження хворого вміти:

- Зібрати анамнез хвороби, життя,провести об’єктивне обстеження хворого(виявити клінічні прояви хвороби)

- скласти план обстеження хворого

- підготувати хворого до проведення УЗД органів черевної порожнини

- інтерпретувати результати додаткових методів дослідження

- повести диференціальну діагностику

- поставити розгорнутий клінічний діагноз

- складати схему комплексного консервативного лікування

- приймати участь в перев’язках

- бути присутньому на операціях по причині жовчево – кам’яної хвороби, гострого та хронічного холециститу.



ІІІ

Практичний тренінг.

Курація хворого в палаті



Тематичні хворі

45 хв

5

ІІІ Заключний етап.

Контроль і корекція професійного вміння і навичок.



ІІІ

Тестовий контроль.

Стандартні задачі



Тести з еталонами відповідей.

Таблиці, задачі з еталонами відповідей



20 хв

6

Підведення підсумків заняття, виставлення оцінок.










3 хв

7

Домашнє завдання(тема,згідно календарно -

Тематичного плану, тематична література)















VІ. Матеріали методичного забезпечення заняття.

VI.I. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття :

Контрольні питання теми:

1.Визначення розуміння гострої хірургічної патології органів черевної порожнини.

2.Клінічні симптоми гострого апендициту,холециститц, панкреатиту та гострої кишкової непрохідності.

3.Хірургічні захворювання, що супроводжуються симптомами болю в черевній порожнині.

4.Диференціальна діагностика гострих хірургічних захворювань у осіб похилого віку.

5.Методи хірургічного втручання при гострому панкреатиті, холециститі, кишковій непрохідності у осіб похилого віку.

6. Надання невідкладної допомоги при гострій кишковій непрохідності.

Тести

1.Від чого відходить червоподібний відросток?

А.* Сліпої кишки.

Б. Тонкої кишки.

В. Сигмовидної кишки.

Г. Поперечноободової .

2.Які хвороби відносяться до поняття «гострий живіт»?

А.* Гострий апендицит.

Б. Гострий аднексит.

В. Гострий панарицій.

Г. Мастіт.

3.Який вид знеболення використовують при апендектомії?

А.* Загальне знеболення.

Б. Місцеву анестезію.

В. Спинно - мозкову анестезію.

Г. Провідникова анестезія

4.Вкажіть найбільш часте розміщення червоподібного відростка у вагітних в ІІ половині вагітності?

А.* Підпечінкове.

Б. Тазове.

В. Переднє.

Г. Ретроцекальне.

Д. Позаматкове.

5.Який метод лікування при апендикулярному інфільтраті?

А.* Консервативне лікування.

Б. Термінова операція.

В. Операція через один місяць.

Г. Операція в плановому порядку.

6.Характерними симптомами хронічного калькульозного холециститу є:

А.*Мюссі-Георгієвського;

Б.Айзеліна;

В.Оппеля;

Г.Грекова-Ортнера;

7.Найбільш інформативними методами обстеження при гострому холециститі :

А.*Ультразвукове обстеження;

Б.Комп'ютерна томографія;

В.Оглядова рентгенографія;

Г.Пероральна холецистографія.

8.Для гострого деструктивного холециститу характерно:

А.*Лейкоцитоз;

Б.Лейкопенія;

В.Еозинофілія;

Г.Зсув лейкоцитарної формули вліво;

Д.Зсув лейкоцитарної формули вправо;

9.Для консервативного лікування гострого холециститу необхідні:

А.*Спазмолітики;

Б.Антибіотики;

В.Прокоагулянти;

Г.Дезінтоксикаційна терапія.

10.Показаннями до оперативного втручання при жовчево - кам'яній хворобі є:

А.Холедохолітіаз;

БНаявність каменів у жовчному міхурі ;

В.Наявність симптомів хронічного холециститу;

Г.Водянка жовчного міхура.

VI.II. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо оволодіння навичками та вміннями.





Завдання

Вказівки

Примітки

1

Нагодувати хірургічного хворого

Хворому необхідно надати лежаче положення, щоб він не стомлювався при прийомі їжі. Для годування тяжкохворих (лежачих) застосовують спеціальні столики у вигляді „лавочок”, які ставлять на ліжко перед хворим. Пацієнтів з високою температурою та відсутністю апетиту доводиться годувати в періоди покращення його стану (падіння температури). Якщо хворий заснув, для основного прийому їжі його доводиться пробуджувати від сну, за виключенням випадків, коли він потерпає від безсоння та заснув перед обідом або після введення наркотичного середника. Хворого необхідно годувати ложкою, їжу давати невеликими порціями, в протертому або подрібненому вигляді.

Найбільш зручні пересувні столики на штативі. Завдяки рухомому стержню в штативі доску столику можна по бажанню встановлювати на різному рівню.

При даванні пиття хворому застосовують спеціальні посудини-поїльники. В домашніх умовах можна застосовувати звичайні маленькі фарфорові чайники.




2

Провести підготовку до операції операційного поля

Підготовку проводять в такій послідовності:

- за 2 год до операції шкіру голять і обробляють спиртом

- на операційному столі операційне поле обробляють за способом Філончикова-Гроссіха;

- взяти стерильний корнцанг і стерильний тампон;

- змочити розчином йоду (йодопірон, йодонат, хлоргексидин-біглюконат, дегмінт, розчин первомуру) і послідовно протирати операційне поле;

- замінити стерильний тампон, знови змочити антисептиком і послідовно протирати операційне поле ще раз.



Операційне поле обробляють ширше від місця проведення пункції або розрізу

3

Провести обробку рук:

А) Спосіб Фюрбрінгера

Б) Спосіб Альфельда

В) Спосіб Спасокукоцького-Кергіна

Г) Обробка рук розчином „С-4”

Д) Обробка рук антисептиками:

Дегнін, дегніцид, йодоформ, хлоргексидин-біглюконат, церигель


Виконувати у такій послідовності

1. 10хв мити теплою проточною водою, щітками і милом (по 5хв однією і другою щітками)

2. Старанно висушити стерильним рушником.

3. Обробити 70% спиртом – 3хв і розчином сулеми (1:1000 - 4хв)

Послідовність:

1 і 2 етапи як при способі Фюрбрінгера

3. Обробляти руки 96% спиртом – 4хв

4. Обробляють нігтьові ложа 10% спиртовим розчином йоду.

Проводи так:

1. мити руки з милом під проточною водою

2. обробляти руки у 0,5% розчині нашатирного спирту 3хв в стерильному тазу і 3 хв в іншому

3. Висушити стерильним рушником

4. 5хв обробляти серветкою змоченою у 96% спирті.

5. Кінчики пальців змастити 5% спритовим розчином йоду

Хід:

1. Мити руки під проточною водою 1хв



2. Висушити стерильним рушником

3. Обробити руки розчином „С-4” 1хв

4. Знову висушити стерильним рушником

Послідовність

1. Перед використання указаних антисептиків руки миють з милом під проточною водою і висушують стерильним рушником

2. Обробити руки одним із антисептиків від 2 до 3 хв



Першою щіткою мити до ліктя, другою – до верхньої третини передпліччя

Перед миттям рук необхідно простерилізувати тази

Розчин „С-4” готують у день операції і зберігають 1 добу


VI.II. Матеріали для контролю заключного етапу :

Ситуаційні задачі

Задача №1.

Хворий 70 років скаржиться на біль у правій здухвинній ділянці ,нудоту. Хворіє 6 годин. Біль розпочався в епігастрії. При пальпації спостерігається болючість у правій здухвинній ділянці і незначна в епігістрії. Ваш діагноз?

А* гострий апендицит

Б Гострий холецистит

В Гострий гастрит

Г Стенокардія

Задача №2

Хворий 73 років звернувся у медичну установу з підозрою на гострий апендицит. Клінічна картина не чітка. Яка тактика і лікування хірурга?

А* госпіталізація у хірургічне відділення з метою спостереження і встановлення кінцевого діагнозу.

Б консервативне лікування

В екстрене оперативне втручання

Г амбулаторне лікування

Задача№3


У хворого 68 років діагностовано перфоративний апендицит. Яке лікування показано хворому? Специфіка операції?

А*.Лапаротомія, апендектомія, санування і дренування черевної порожнини

Б Доступ Волковича-Дьяконова, апендектомія

В Доступ ретроректальний, апендектомія

Г Консервативне лікування

Задача №4

Хвора 80 років скаржиться на болі внизу живота. Більше справа. Консультована гінекологом. Заключення гінеколога - змін зі сторони жіночої статевої сфери не виявлено. Ваша діагноз та лікувальна тактика?

А*госпіталізувати у хірургічне відділення,провести аналіз крові, сечі. При наявності лейкоцитозу, змін у формулі і наростання симптомів подразнення очеревини- оперувати.

Б Консервативне лікування

В Лапаротомія

Г Лапароскопія

Задача №5

Хворий 75 років скаржиться на болі у правій здухвинній ділянці,хворіє 4 доби. Об’єктивно: болючість у правій здухвинній ділянці , там теж пальпується значне пухлиноподібне утворення. Ваш діагноз?

А* Апендикулярний інфільтрат

Б Гострий апендицит

В Пахова кила

Г Пухлина здухвинної ділянки

Задача№6


Бригадою швидкої допомоги доставлений хворий зі скаргами на різкий оперізуючий біль після вживання їжі та прийому алкоголю. Ваш попередній діагноз?

А* Гострий панкреатит.

Б Гострий холецистит

В Гострий апендицит

Г Гострий гастрит

Задача №7

У хворого 69 років з”явилась різка болючість в епігастральній ділянці та лівому підребір”ї. Шкіра покрита синюшними плямами. Лейкоцитоз 15,0*10­­­^9/л, амілаза сечі 256 од. Поставте діагноз, яке лікування показане хворому.

А* Панкреонекроз. Оперативне лікування

Б Гостри холецистит. Оперативне лікування

В Гострий гастрит. Консервативне лікування

Г.Гострий плеврит. Оперативне лікування

Задача №8

Хвора 62 років, яка хворіє калькульозним холециститом, після прийому жирної їжі відчула різкий біль у животі, з”явилась блювота. При огляді біль в правому підребір”ї та епігастрії. Виставте попередній діагноз.

А* Гострий холецистопанкреатит.

Б Гостри холецистит

В Гострий плеврит

Г Гострий гастрит

Задача №9

Хворий 62 років прооперований по причині гострого панкреатиту. Під час операції виявлено ділянку гнійного розплавлення тканини залози, багато різної величини абсцесів, у черевній порожнині – гнійно-геморагічний, серозно-гнійний ексудат, явища стеатонекрозів. Який діагноз треба встановити?

А* Панкреонекроз.

Б Гостри холецистит

В Гострий плеврит

Г Гострий гастрит

Задача №10

Хворий віком 68 років скаржиться на біль в животі, часте блювання, затримку відходження газів. Появу болю пов”язує з вживанням алкоголю. Об”єктивно: пульс – 110 ударів/хв., АТ – 110/60 мм. рт ст., язик сухий. Живіт помірно здутий, при пальпації болючий в усіх відділах, позитивні симптоми подразнення очеревини. При аускультації живота – позитивний симптом Лотейссена. Аналіз крові: лейкоцити – 15,3*10^9/л., паличкоядерні нейтрофіли – 16%. Діастаза – 2048 од. Цукор в крові – 9,2 ммоль/л. Встановлено діагноз гострого панкреатиту. Яка тактика правильна в такому випадку?

А* Екстрене оперативне лапароскопічне втручання

Б Обстеження, спостереження

В Екстрене оперативне лапаротомічне втручання

Г Консервативне лікування

VII. Література :
VII.I. Навчальна :

А.Основна:


  1. Ковальчук Л.Я. і співавтори. Шпитальна Хірургія.-Тернопіль, «Укрмедкнига»,1999.-273с.

  2. Черенько М.П. Ваврик Ж .М. Загальна хірургія.Київ.Здоров’я. 2000.

  3. Конспект лекцій.

  4. Шпитальна хірургія / За ред. Л.Я. Ковальчука, Ю.П. Спіженка, В.Ф. Саєнка таін. - Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.-С.417-434.

  5. Хирургические болезни/ Под ред. М.И. Кузина.-М.: Медицина, 1986.-С.599 619.

Б.Допоміжна:

  1. Зайцев В.Т.Неотложная хирургия брюшной полости.-К.:Здоров’я,1989.

  2. Баиров Г.А., Рошаль Л.М. Гнойная хирургия детей.-Ленинград: Медицина.1991.-149-177с.

  3. Бондаренко В.А., Лупальцев В.И. Острий апендицит.-К.:Здоров’я,1993.

  4. Буянов В.М., Нестеренко Ю.А.Хирургия: Учебник.-Медицина.1990.

  5. Б.В.Петровский. «Хирургичиские болезни».-М.:Медицина.1980.

  6. Скрипниченко Д.Ф.Хірургія.-К.: Вища школа 1992.-581 с.

  7. Сиромятникова А.В., Брукман М.С. Руководство к практическим занятиям хирургии. - М.: Медицина, 1987.

  8. Шалимов А А, Доманский Б.В., Клименко Г. А Хирургия печени и желчних протоков. -К.: Здоров'я, 1975.

VII.II Методична:

1.Конспект лекцій по хірургії.



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА № 13 (для викладачів)

до практичного заняття на тему:

Хірургічні ускладнення у хворих з інфекційною патологією. Диференційна діагностика між гострими хірургічними та інфекційними захворюваннями.”

І. Актуальність теми: Інфекційні захворювання характеризуються значним поліморфізмом клінічних проявів із залученням у патологічний процес різних органів і систем, а також рецидивуючим перебігом, формуванням вторинно-вогнищевих форм. Окрім того, вони обумовлюють різноманітну патологію хірургічного профілю. У зв′язку з цим, рання клінічна диференційна діагностика хірургічних ускладнень у хворих з інфекційними хворобами є актуальною і дозволяє знизити рівень інвалідизації та смертності цієї когори хворих.

ІІ. Навчальні цілі.

Знати:


  1. Анатомічні особливості органів черевної порожнини.

  2. Клінічну картину гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини у хворих з інфекційною патологією.

  3. Особливості обстеження хворих з інфекційною патологією.

  4. Особливості консервативного лікування і доопераційної підготовки хворих з інфекційною патологією.

  5. Хірургічну тактику при гострих хірургічних захворюваннях у хворих з інфекційною патологією.

Вміти:

  1. Скласти план обстежень, які необхідно для встановлення діагнозу хірургічного ускладнення у хворих з інфекційною патологією.

  2. Проводити диференційну діагностику між гострими хірургічними та інфекційними захворюваннями.

  3. Надавати невідкладну медичну допомогу при виникненні у хворих гострої хірургічної патології.

  4. Зробити діагностичну пункцію черевної порожнини.

  5. Поставити назогастральний зонд, провести промивання шлунка та зробити сифону клізму.

ІІІ. Міждисциплінарна інтеграція:

п/п


Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Анатомія


Будову шлунково-кишкового тракту та анатомічні особливості органів живота.


Визначати рівень ураження шлунково-кишкового тракту.






Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини

Оцінити дані лабораторного та інструментальних методів обстеження, ґрунтуючись на функціональних показниках.

2.

Забезпечувані:

Терапія інфекційних захворювань

Інтенсивна терапія та реанімація

Клінічні симптоми гострих захворювань органів черев-ної порожнини. Інструмен-тальні і рентгенологічні ознаки патології органів черевної порожнини.


Надати невідкладну медичну допомогу, провести діагностичну пункцію черевної порожнини.




3.

Внутрішньо-

предметна інтеграція:

кровотеча, перфорація порожнистого органу черев-ної порожни-ни, гостра кишкова не-прохідність.



Ознаки кровотечі, крововтрати, перфорації порожнистого органу, кишкової непрохідності; хімічні середники і препарати крові, які використовуються для зупинки кровотечі.





Запідозрити і діагностувати ургентне хірургічне захворюван-ня органів черевної порожнини у хворих з інфекційною патоло-гією, визначити правильну хірургічну тактику.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   19


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка