Методичні рекомендації для викладачів для проведення практичного заняття з інфекційних хвороб. Тема. Геморагічні гарячки



Скачати 479.11 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.12.2016
Розмір479.11 Kb.
  1   2
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.
ТЕМА. ГЕМОРАГІЧНІ ГАРЯЧКИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Геморагійні гарячки (ГГ) за останні роки набули значної ролі в інфекційній патології людини завдяки поширенню, високій контагіозності та великому відсотку летальності. Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї.

ГГ реєструються на всіх континентах, деякі з них (геморагічна гарячка з нирковим синдромом, Конго-Крим тощо) поширенні і в Україні. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів.

Актуальність проблеми зумовлена широким розповсюдженним КГЛ в тіх регіонах де розповсюджені іксод кліщі.Випадки КГЛ регіструються в Середньо-азіатських державах СНГ, Південо-східній та Центрадьної Европі, Африци.Випадки захворювання на КГЛ регіструютсья в Криму( Україна), в Росії- Ростовська, Астраханьська, Волгоградська области та в Краснодарському и Ставропильському краях.

Увага до КГЛ,зумовлена тяжким перебігом хвороби, раннім розвитком ДВЗ синдрому, поліорганністью уражень, високою летальністью та складистью розпізнавання на ранніх стадіях захворювання , можливистью завозу інфекції в різні региони, при міграції населення,і як наслідком цьго є нізка оспіталізація хворих в інфекційні відділення, так як ці хворіможуть заражати здорових людей і медичний персонал.


Навчальні цілі:

Студент повинен знати:

  • етіологию КГЛ та ГГНС, вірусологічні та

  • антигенні властивості, патогенність і т.п.

  • епідеміологию КГЛ та ГГНС

  • патогенез

  • клінічні прояви КГЛ та ГГНС на різних стадіях його розвитку

  • лабораторну діагностіку КГЛ та ГГНС

  • принципи госпитализації та лікування хворих на КГЛ та ГГНС

  • невідкладні стани при тяжкому перебіг КГЛ та ГГНС; принципи та тактику лікування;

  • принципи профілактики;

  • прогнози КГЛ та ГГНС

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару


Студенти повинні вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи в боксі де знаходится хворий на КГЛ та ГГНС

  • правила противоєпідеміческої безпеки

  • зібрати анамнез хвороби и виявити основні симптоми,синдроми, а можливо і симптомокомплекси КГЛ та ГГНС, зібрати єпідеміологичний анамнез.

  • Провести диференціальну діагностику КГЛ та ГГНС

  • Оцінити стан важкого хворого, та вміння розпізнати можливи ускладненняя КГЛ та ГГНС

  • Оформити медичну документацію за фактом вставлення поререднього діагнозу КГЛ та ГГНС

  • Скласти планилабораторного і додаткового обстеження хворого

  • Інтерпритувати результати лабораторного обстеження

  • Аналізувати результати спеціфічних методов діагностики

  • Скласти індивідуальний план лікування

  • З урахуванням тяжкості хвороби, стадії хвороби, ноявності ускладнення,супутньої патології

  • Скласти план противоєпідемічних тапрофілактичних заходів в осередку інфекції

  • Рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження в періоді реконвалісценції


Виховні цілі: Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінни біля ліжко хворого,принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.
Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

вірусологічні та антигенні властивості збудника КГЛ та ГГНС, методи специфічної діагностики

інтерпретувати результати специфічних методів діагностики КГЛта ГГНС

Фізіологія

параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторних обстежень (клінічні, біохімічні, інші)

оцінити данні лабораторного обстеження

Патфізіологія

механізми порушення функцій органів та систем при патологічних станах різгого генезу

інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функцій органів і систем різного генезу

Епідеміологія

епідемічний процес при КГЛ та ГГНС;

поширенність ГГ в Украіні, світі;

поняття епідемічності


зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідеміологічні та профілактичні заходив осередку інфекціі


План і організаційна структура заняття

№ з/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час, хв.

1.

Підготовчий етап













1.1.

Організаційні питання










1

1.2

Постановка навчальних цілей










2

1.3

Контроль вихідного рівня знань

другий

Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної під­готовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

7

10


2.

Основний етап

третій

Самостійна робота студентів біля ліжка хворого: збір епіданамнезу, виявлення джерела інфекції, контактних осіб, планування протиепідемічних заходів в осередку, аналіз карт епідобстеження осередків інфекції .

Тематичні хворі в інфекційному стаціонарі, історії хвороби, карти епідобсеження осередків дихальних інфекцій

45

3.

Завершальний етап

третій










3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

20

3.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









3

3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття









2


Контрольні питання теми:

  1. До якої групи вірусів належить збудник ККЛ

  2. Шляхи передачі ККГЛ

  3. Патогенез ККГЛКласіфікація ККГЛ

  4. Основні періоди хвороби при ККГЛ

  5. Ускладнення ККГЛНаслідки ККГЛ

  6. Специфічна діагностика ККГЛ

  7. Принципи ерапії при ККГЛ

  8. Правила госпітализаціі та виписки хворих на ККГЛ із стационару

  9. Класифікація ГГНС .

  10. Основні ланки патогенезу ГГНС.

  11. Основні клінічні синдроми ГГНС.

  12. Ускладнення ГГНС.

  13. Характеристика груп препаратів для лікування хворих на ГГНС.

  14. Правила виписки реконвалесцентів ГГНС.

Самостійна аудиторна робота студентів:

Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хво­рими у палаті під керівництвом викладача, проводять об єктивне обстеження пацієнта. Проводять постановку первинного діагнозу. Визна­чають необхідність проведення додаткових методів дослідження. Розробляють схему лікування.



Питання для самоконтролю:

  1. До якої групи вірусів належить збудник ККЛ

  2. Шляхи передачі ККГЛ

  3. Патогенез ККГЛ

  4. Класіфікація ККГЛ

  5. Основні періоди хвороби при ККГЛ

  6. Ускладнення ККГЛ

  7. Наслідки ККГЛ

  8. Специфічна діагностика ККГЛ

  9. Принципи ерапії при ККГЛ

  10. Правила госпітализаціі та виписки хворих на ККГЛ із стационару

  11. Класифікація ГГНС .

  12. Основні ланки патогенезу ГГНС.

  13. Основні клінічні синдроми ГГНС.

  14. Ускладнення ГГНС.

  15. Характеристика груп препаратів для лікування хворих на ГГНС.

  16. Правила виписки реконвалесцентів ГГНС.


Рекомендована література:
Основна:

  1. Возіанова Ж.І. «Інфекційні і паразитарні хвороби» - Київ: «Здоров'я», 2001. Т2 – с.119-136.

  2. «Вірусні і геморагічні лихоманки», доповідь Комітета експертів ВОЗ м. Женева, 1986 р., 119с.

  3. «Руководство по інфекційним хворобам» під ред. Лобзіна Ю.В. – Санкт-Петербург: Фоліант, 2003, с. 113-118.

Допоміжна:



  1. Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999.- 255 С.

  2. Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей. \ Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 С.

  3. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. - Санкт-Петербург, «Фолиант». – 2001. – 384 С.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

ТЕМА. МАЛЯРІЯ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Малярія — гостра трансмісивна інфекційна хвороба, якій властиві періодичні приступи гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Її спричиняють чотири види плазмодіїв: триденну малярію — Р. vivax, чотириденну — Р. malariae , особливий вид триденної — Р. ovale, тропічну — Р.falciparum. Збудник проходить складний життєвий цикл із зміною двох хазяїв: безстатевий (шизогонія) — в організмі людини чи хребетних тварин та статевий (спорогонія) — у комарів роду Anopheles.

Зараз малярія реєструється у понад 100 країнах. Найбільш поширена триденна малярія, однак 98 % усіх летальних наслідків зумовлено тропічною малярією. Ареал овале-малярії невеликий, він займає частину Західної і Центральної Африки, зустрічається спорадично в країнах західної частини Тихого океану. Активні осередки малярії є в Узбекистані, Таджикистані, Азербайджані. Завдяки проведенню широкого комплексу протиепідемічних заходів на території України після 1951 року малярія практично не виявлялась. Однак ситуація з цією інфекцією у світі залишається напруженою і в останні роки погіршується. Частішають випадки завозу малярії в нашу країну. Введення поливного рільництва створює умови для збільшення чисельності комарів, у тому числі малярійних, а це сприяє виникненню місцевих випадків хвороби.



2. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен знати: етіологічні чинники, які викликають малярію, розповсюдженість малярійних плазмодіїв в різних регіонах світу

  1. епідеміологію малярії

  2. патогенез малярії

  3. клінічні прояви малярії за типового перебігу з урахуванням збудника, який викликав захворювання

  4. особливості клінічного перебігу в залежності від збудника, який викликав захворювання

  5. патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень малярії

  6. лабораторну діагностику малярії

  7. принципи лікування малярії

  8. правила виписки хворих на малярію

  9. принципи особистої профілактики малярії

  10. прогноз малярії в залежності від збудника, який викликав захворювання

Студент повинен вміти:

  1. Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.

  2. Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних

  3. Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми малярії, обґрунтувати клінічний діагноз.

  4. На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення малярії, невідкладні стани.

  5. Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу малярія (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення).

  6. Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого.

  7. Інтерпретувати результати лабораторного обстеження

  8. Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.

  9. Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу

  10. Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.


3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):

  • Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ліжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною.

  • Розвинути уявлення про вплив соціальних та природних факторів на поширеність малярії.

  • На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Властивості різних збудників малярії, особливості серологічної відповіді в залежності від термінів хвороби, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики.

Проводити забір матеріалу для паразитологічного (мазок та товста крапля крові), інтерпретувати результати отриманих даних

Біологія

Структуру та цикл розвитку комарів роду Anopheles




Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.

Епідеміологія

Епідемічний процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі) малярії, поширеність патології в Україні і в світі. Стратегію ВООЗ стосовно ліквідації цієї інфекції.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести аналіз відповідності епідеміологічних та клінічних даних




План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контроля і навчання

Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції

Час

(хв)

1

2

3

4

5

1. Підготовчий етап:

  1. Організація заняття

  2. Постановка учбових цілей та мотивація

  3. Контроль вихідного рівня знань

Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

II


Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.

Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”

Питання для індивідуального опитування.

Тести 2-го рівня.



15

2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”


III

Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .




Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Ситуаційні задачі 2,3-го рівня.



60

3.Заключний етап

  1. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

  2. Підведення підсумків заняття

  3. Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)

III

Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.



15


Контрольні питання теми

  1. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

  2. Патогенез малярії.

  3. Опорні симптоми малярії у розпалі хвороби.

  4. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при малярії.

  5. Наслідки малярії.

  6. Основні причини летальності при малярії

  7. Специфічні ускладнення малярії.

  8. Поняття про ранні та пізні рецидиви при малярії..

  9. План обстеження хворого при підозрі на малярію.

  10. Методи специфічної діагностики малярії.

  11. Препарати для лікування малярії

  12. Правила виписки із стаціонару хворого на малярію.


Самостійна аудиторна робота студентів:

Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хво­рими у палаті під керівництвом викладача, проводять об єктивне обстеження пацієнта. Проводять постановку первинного діагнозу. Визна­чають необхідність проведення додаткових методів дослідження. Розробляють схему лікування.


Питання для самоконтролю:

  1. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

  2. Патогенез малярії.

  3. Опорні симптоми малярії у розпалі хвороби.

  4. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при малярії.

  5. Наслідки малярії.

  6. Основні причини летальності при малярії

  7. Специфічні ускладнення малярії.

  8. Поняття про ранні та пізні рецидиви при малярії..

  9. План обстеження хворого при підозрі на малярію.

  10. Методи специфічної діагностики малярії.

  11. Препарати для лікування малярії

  12. Правила виписки із стаціонару хворого на малярію.


Література

основна:

  1. Ж.І.Возіанова Інфекційні та паразитарні хвороби, т 3.

  2. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.

  3. В.И. Покровський, С.Г.Пак та ін. Інфекційні хвороби та епідеміологія, ГОЕТАР МЕДИЦИНА, М, 2000 Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  4. Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  5. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.


Додаткова

  1. Лобан К.М., Полозок Е.С. Малярия .- М., 1987.-С.253

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА №1: „ВІЛ-інфекція”

Актуальність теми: ВІЛ-інфекція та СНІД стали надзвичайною проблемою для України. Епідемія ВІЛ-інфекції є однією з найтяжчих серед країн Європи. Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в країні характеризується широким поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, в першу чергу серед осіб, які належать до груп високого рівня інфікування; нерівномірним поширенням ВІЛ-інфекції по території України; зміною домінуючих шляхів передачі ВІЛ; переважним ураженням осіб працездатного віку. Проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу є актуальною і для нашої області, незважаючи на те, що показники захворюваності значно нижчі за середні по Україні.

Навчальна мета заняття: На підставі етіологічних та епідеміологічних та особливостей ВІЛ-інфекції визначити групи високого ризику інфікування ВІЛ, напрямки епідобстеження осередку, принципи обстеження пацієнта та відповідальність медичного працівника за дотримання конфіденційності ВІЛ-статусу пацієнта.

Студент повинен знати:

  1. Етіологію ВІЛ-інфекції.

  2. Основні епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  3. Групи високого ризику інфікування ВІЛ.

  4. Патогенез ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  5. Клінічні прояви ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  6. Клінічну класифікацію стадій ВІЛ-інфекції.

  7. Основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права.

  8. Відповідальність медичного працівника за дотримання конфіденційності ВІЛ-статусу пацієнта.

  9. Основні напрямки епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.

  10. Особливості епіднагляду за ВІЛ-інфекцією.

  11. Постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції.

Студент повинен вміти:

1. Правильно зібрати анамнез ВІЛ-інфекції та епідеміологічний анамнез.

2. Визначити основні епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції.

3. Проводити огляд хворого на ВІЛ-інфекцію.

4. Визначити стадію перебігу ВІЛ-інфекції.

5. Оцінювати стан хворого на ВІЛ-інфекцію.

8. Дати інтерпретацію лабораторним даним і наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

9. Провести епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.



Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Вірусологія

Етіологію ВІЛ


Визначити етіологічні особливості ВІЛ

Фтизіатрія

Прояви туберкульозного

процесу при ВІЛ-інфекції



Оцінити прояви туберкульозного процесу при різних клінічних стадіях ВІЛ-інфекції/СНІДу

Неврологія

Неврологічну симптоматику

при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Оцінити неврологічну симптоматику

при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Стоматологія

Симптоматику уражень ротової порожнини при ВІЛ-інфекції/СНІДі

Оцінити симптоматику

уражень ротової порожнини при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Методика організації навчального процесу на практичному занятті

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів з планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів (тестові завдання додаються). Під керівництвом викладача в палатах лікарні проводиться самостійна робота студентів. Студенти працюють групами по 2-3 чоловіка біля ліжка хворих з ВІЛ-інфекцією (збір епіданамнезу, виявлення контактних осіб, призначення обстежень для виявлення джерела інфекції, визначення механізму передачі інфекції, проведення заходів в осередку інфекції, заповнення карти епідобстеження осередку інфекції). Контроль кінцевого рівня знань за допомогою ситуаційних завдань. Захист індивідуальних самостійних робіт.



План і організаційна структура заняття

Підготовчий етап: Організаційні питання

Контроль вихідного рівня знань



5 хвилин

10 хвилин

Основний етап:

Самостійна робота біля ліжка хворого: збір епіданамнезу, виявлення джерела та шляхів передачі інфекції



25 хвилин

Клінічний розбір хворого: визначення джерела та шляхів передачі інфекції, клінічної стадії захворювання

30 хвилин

Завершальний етап:

Контроль кінцевого рівня знань – ситуаційні завдання



15 хвилин

Висновки щодо проведеного заняття, викладача, завдання на наступне заняття

5 хвилин

Методичне забезпечення заняття

Контрольні питання теми:

  1. Визначення поняття ВІЛ-інфекція, СНІД.

  2. Етіологічна характеристика ВІЛ.

  3. Епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  4. Характеристика груп ризику на зараження ВІЛ.

  5. Основні патогенетичні синдроми при ВІЛ-інфекції.

  6. Які фактори знижують резистентність організму людини до ВІЛ.

  7. Клінічна класифікація стадій ВІЛ-інфекції.

  8. Прояви гострої інфекції ВІЛ-інфекції.

  9. Яка тріада симптомів ВІЛ-інфекції характерна при статевому зараженні.

  10. Основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність лікаря за дотримання конфіденційності.

  11. Можливі соціально-економічні та демографічні наслідки епідемії

ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  1. Постконтактна профілактика.

Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію

  2. Зібрати анамнез життя і клінічний анамнез.

  3. Зібрати епідеміологічний анамнез і виставити попередній діагноз.

  4. Оцінити важкість стану хворого.

  5. Визначити клінічну стадію захворювання на ВІЛ-інфекцію.

  6. Дати інтерпретацію наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

7. Знати основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність лікаря за дотримання конфіденційності.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конспект лекції.

  2. Дикий Б.М., Митник З.М., Пришляк О.Я., Грижак І.Г., Кондрин О,Є. Практична інфектологія Івано-Франківськ 2010 с. 381-393

  3. Медико-профілактичні аспекти ВІЛ-інфекції та СНІДу в лікарській практиці Дикий Б.М., Грижак І.Г., Щербинська А.М., Воляк М.Н., Нейко Н.В. Івано-Франківськ – 2007

  4. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки Під ред. Андрейчина М.А.- Львів 1996 с. 135-143

  5. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник – Тернопіль Укрмедкнига, 2000 с. 281-289

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА № 2 „ВІЛ-інфекція”

Актуальність теми: Оновлені оцінки щодо ВІЛ-інфекції в Україні засвідчують, що на початок 2012 р. в Україні мешкало 230 тисяч людей віком від 15 років і старші, які живуть з ВІЛ, що становило 0,58% усього населення у цій віковій категорії. За період 1987-2011 р.р. в Україні зареєстровано понад 46,0 тисяч випадків захворювання на СНІД та майже 25,0 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Продовженню життя ВІЛ-інфікованих та покращенню його якості сприяє рання діагностика ВІЛ-інфекції, поглиблене обстеження та проведення специфічної антиретровірусної терапії.

Навчальна мета заняття: На підставі клінічних особливостей ВІЛ-інфекції набуття навиків діагностики захворювання, визначення клінічної стадії захворювання, диференціальної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу з іншими захворюваннями, уміти провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках. Знання комплексу протиепідемічних заходів стосовно ВІЛ-інфекції дозволить знизити ризик внутрішньолікарняного інфікування.

Студент повинен знати:

  1. Клінічну класифікацію ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

  3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

  4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

  5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

  6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

  7. Опортуністичні інфекції, які супроводжують ВІЛ-інфекцію/СНІД.

  8. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

9. Алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію

10. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

11. Профілактику ВІЛ-інфекції/СНІДу.

12. Імунізацію ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

13. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

14. . Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.



Студент повинен вміти:

1. Правильно зібрати анамнез ВІЛ-інфекції та епідеміологічний анамнез.

2. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію.

3. Визначити клінічну стадію перебігу ВІЛ-інфекції.

4. Дати інтерпретацію наявним лабораторним даним ВІЛ-інфекції.

5. Провести епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.

6. Провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.
Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Вірусологія


Особливості збудника

ВІЛ-інфекції. Методика взяття матеріалу від хворих для лабораторних досліджень



Взяти матеріал від хворих для проведення лабораторних досліджень.


Лікувальна справа

Основні принципи догляду за хворими.

Правила особистої безпеки під час роботи з хворими на ВІЛ-інфекцію



Виміряти температуру тіла, пульс, АТ, заправити систему для в/в вливання, надати невідкладну допомогу.

Фармакологія

Основні принципи антиретровірусної терапії та групи препаратів для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

Призначити відповідний курс лікування

Методика організації навчального процесу на практичному занятті

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів з планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів (тестові завдання додаються). Під керівництвом викладача в палатах лікарні проводиться самостійна робота студентів. Студенти працюють групами по 2-3 чоловіка біля ліжка хворих з ВІЛ-інфекцією (збір анамнезу хвороби, епіданамнезу, визначення основних клінічних проявів захворювання, оцінка лабораторних даних і наявних маркерів ВІЛ-інфекції, призначення профілактичних заходів для сприйнятливих осіб, заповнення карти епідобстеження осередку інфекції). Контроль кінцевого рівня знань за допомогою ситуаційних завдань. Захист індивідуальних самостійних робіт.



План і організаційна структура заняття

Підготовчий етап: Організаційні питання

Контроль вихідного рівня знань



5 хвилин

10 хвилин

Основний етап:

Самостійна робота біля ліжка хворого: збір епіданамнезу, виявлення джерела та шляхів передачі інфекції



25 хвилин

Клінічний розбір хворого: визначення джерела та шляхів передачі інфекції, клінічної стадії захворювання

30 хвилин

Завершальний етап:

Контроль кінцевого рівня знань – ситуаційні завдання



15 хвилин

Висновки щодо проведеного заняття, викладача, завдання на наступне заняття

5 хвилин

Методичне забезпечення заняття

Контрольні питання теми:

1. Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

7. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

8. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

9. Профілактичні заходи щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.

10. Імунізація ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

11. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

12. Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

13. Індивідуальна профілактика медичних працівників при роботі в лабораторії.



Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію

  2. Зібрати анамнез життя і клінічний анамнез.

  3. Зібрати епідеміологічний анамнез і виставити попередній діагноз.

  4. Оцінити важкість стану хворого.

  5. Визначити клінічну стадію захворювання на ВІЛ-інфекцію.

  6. Дати інтерпретацію наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

7. Знати основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність медпрацівника за дотримання конфіденційності щодо ВІЛ-статусу пацієнта.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конспект лекції.

  2. Дикий Б.М., Митник З.М., Пришляк О.Я., Грижак І.Г., Кондрин О,Є. Практична інфектологія Івано-Франківськ 2010 с. 381-393

  3. Медико-профілактичні аспекти ВІЛ-інфекції та СНІДу в лікарській практиці Дикий Б.М., Грижак І.Г., Щербинська А.М., Воляк М.Н., Нейко Н.В. Івано-Франківськ – 2007

  4. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки Під ред. Андрейчина М.А.- Львів.-1996 с. 135-143

  5. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник – Тернопіль Укрмедкнига, 2000 с. 281-289

  6. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія 2006 с. 37

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА № 2 „ВІЛ-інфекція”

Актуальність теми: Оновлені оцінки щодо ВІЛ-інфекції в Україні засвідчують, що на початок 2012 р. в Україні мешкало 230 тисяч людей віком від 15 років і старші, які живуть з ВІЛ, що становило 0,58% усього населення у цій віковій категорії. За період 1987-2011 р.р. в Україні зареєстровано понад 46,0 тисяч випадків захворювання на СНІД та майже 25,0 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Продовженню життя ВІЛ-інфікованих та покращенню його якості сприяє рання діагностика ВІЛ-інфекції, поглиблене обстеження та проведення специфічної антиретровірусної терапії.

Навчальна мета заняття: На підставі клінічних особливостей ВІЛ-інфекції набуття навиків діагностики захворювання, визначення клінічної стадії захворювання, диференціальної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу з іншими захворюваннями, уміти провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках. Знання комплексу протиепідемічних заходів стосовно ВІЛ-інфекції дозволить знизити ризик внутрішньолікарняного інфікування.

Студент повинен знати:

  1. Клінічну класифікацію ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

  3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

  4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

  5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

  6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

  7. Опортуністичні інфекції, які супроводжують ВІЛ-інфекцію/СНІД.

  8. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

9. Алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію

10. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

11. Профілактику ВІЛ-інфекції/СНІДу.

12. Імунізацію ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

13. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

14. . Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.



Студент повинен вміти:

1. Правильно зібрати анамнез ВІЛ-інфекції та епідеміологічний анамнез.

2. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію.

3. Визначити клінічну стадію перебігу ВІЛ-інфекції.

4. Дати інтерпретацію наявним лабораторним даним ВІЛ-інфекції.

5. Провести епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.

6. Провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.
Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Вірусологія


Особливості збудника

ВІЛ-інфекції. Методика взяття матеріалу від хворих для лабораторних досліджень



Взяти матеріал від хворих для проведення лабораторних досліджень.


Лікувальна справа

Основні принципи догляду за хворими.

Правила особистої безпеки під час роботи з хворими на ВІЛ-інфекцію



Виміряти температуру тіла, пульс, АТ, заправити систему для в/в вливання, надати невідкладну допомогу.

Фармакологія

Основні принципи антиретровірусної терапії та групи препаратів для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

Призначити відповідний курс лікування

Методика організації навчального процесу на практичному занятті

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів з планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів (тестові завдання додаються). Під керівництвом викладача в палатах лікарні проводиться самостійна робота студентів. Студенти працюють групами по 2-3 чоловіка біля ліжка хворих з ВІЛ-інфекцією (збір анамнезу хвороби, епіданамнезу, визначення основних клінічних проявів захворювання, оцінка лабораторних даних і наявних маркерів ВІЛ-інфекції, призначення профілактичних заходів для сприйнятливих осіб, заповнення карти епідобстеження осередку інфекції). Контроль кінцевого рівня знань за допомогою ситуаційних завдань. Захист індивідуальних самостійних робіт.



План і організаційна структура заняття

Підготовчий етап: Організаційні питання

Контроль вихідного рівня знань



5 хвилин

10 хвилин

Основний етап:

Самостійна робота біля ліжка хворого: збір епіданамнезу, виявлення джерела та шляхів передачі інфекції



25 хвилин

Клінічний розбір хворого: визначення джерела та шляхів передачі інфекції, клінічної стадії захворювання

30 хвилин

Завершальний етап:

Контроль кінцевого рівня знань – ситуаційні завдання



15 хвилин

Висновки щодо проведеного заняття, викладача, завдання на наступне заняття

5 хвилин

Методичне забезпечення заняття

Контрольні питання теми:

1. Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

7. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

8. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

9. Профілактичні заходи щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.

10. Імунізація ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

11. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

12. Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

13. Індивідуальна профілактика медичних працівників при роботі в лабораторії.



Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію

  2. Зібрати анамнез життя і клінічний анамнез.

  3. Зібрати епідеміологічний анамнез і виставити попередній діагноз.

  4. Оцінити важкість стану хворого.

  5. Визначити клінічну стадію захворювання на ВІЛ-інфекцію.

  6. Дати інтерпретацію наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

7. Знати основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність медпрацівника за дотримання конфіденційності щодо ВІЛ-статусу пацієнта.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конспект лекції.

  2. Дикий Б.М., Митник З.М., Пришляк О.Я., Грижак І.Г., Кондрин О,Є. Практична інфектологія Івано-Франківськ 2010 с. 381-393

  3. Медико-профілактичні аспекти ВІЛ-інфекції та СНІДу в лікарській практиці Дикий Б.М., Грижак І.Г., Щербинська А.М., Воляк М.Н., Нейко Н.В. Івано-Франківськ – 2007

  4. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки Під ред. Андрейчина М.А.- Львів.-1996 с. 135-143

  5. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник – Тернопіль Укрмедкнига, 2000 с. 281-289

  6. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія 2006 с. 37

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка