Методичні рекомендації для студентів спеціальності 18010021 «педагогіка вищої школи»



Сторінка3/3
Дата конвертації31.03.2017
Розмір0.53 Mb.
1   2   3
4. Рекомендації викладачам з використання на заняттях мультимедійних технологій навчання для ефективної професійної підготовки майбутніх фахівців з педагогіки вищої школи:

Мультимедійні продукти представляють широкі можливості для різних аспектів навчання. Одними із основних можливостей і переваг засобів мультимедіа у разі їх застосування у навчальному процесі є:



  • одночасне використання декількох каналів сприйняття студента в процесі навчання, за рахунок чого досягається інтеграція інформації, що доставляється різними органами чуттів;

  • можливість симулювати складні реальні експерименти;

  • візуалізація абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів;

  • можливість розвинути когнітивні структури і інтерпретації студентів.

Мультимедійні засоби навчання, що використовуються в навчальному процесі, повинні відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог. До специфічних дидактичних умов відносять:

  • адаптивність до індивідуальних можливостей студента;

  • інтерактивність навчання;

  • реалізація можливостей комп’ютерної візуалізації учбової інформації;

  • розвиток інтелектуального потенціалу студента;

  • системність і структурно-функціональна зв’язаність представлення навчального матеріалу;

  • забезпечення повноти (цілісності) і неперервності дидактичного циклу навчання.

З дидактичними вимогами тісно пов’язані методичні вимоги. Методичні вимоги до мультимедійних засобів навчання враховують облік своєрідності і особливості конкретного учбового предмету, специфіку відповідної науки, її понятійного апарату, особливості методів дослідження її закономірностей, можливостей реалізації сучасних методів обробки інформації.

Мультимедійні засоби навчання повинні задовольняти наступним методичним вимогам:



  • представлення навчального матеріалу з опорою на взаємозв’язок і взаємодію понятійних, образних і дієвих компонентів мислення;

  • відображення системи термінів навчальної дисципліни у вигляді ієрархічної структури високого порядку;

  • надання студенту можливості виконання різноманітних контролюючих тренувальних дій.

Поряд з дидактичними та методичними вимогами також виділяють ряд психологічних вимог, що впливають на успішність і якість створення мультимедійних засобів навчання.

Представлення навчального матеріалу повинне відповідати не тільки вербально-логічному, але і сенсорно-перцептивному рівнях когнітивного процесу. Його виклад необхідно орієнтувати на тезаурус і лінгвістичну композицію конкретного вікового контингенту і специфіку підготовки студентів.

В якості основного технічного засобу мультимедійних технологій, безумовно, виступає комп’ютер, оснащений необхідним програмним забезпеченням і мультимедійних проектором. Звісно, що комп’ютер не замінює собою викладача, а являється лише засобом здійснення педагогічної діяльності, його помічником.

Завдяки своїм можливостям і розвитку технічних засобів мультимедійні технології можуть застосовуватися при проведенні практично всіх видів навчальних занять.

Аналіз педагогічної літератури і досвід викладання дозволили виділити декілька основних аспектів застосування засобів мультимедіа в навчальному процесі при проведенні різних видів занять.

В процесі читанні лекції лектор, маючи у своєму розпорядженні обмежений об’єм часу, викладає основні понятті курсу і дає направляючі вказівки і пояснення студентам по змісту самостійно вивченого матеріалу. В цих умовах для підвищення якості і ефективності навчання збільшується значення візуалізації навчальної інформації.

Викладач в мультимедіа лекційній аудиторії отримує замість дошки та крейди потужний інструмент для представлення інформації в різнорідній формі (текст, графіка, анімація, звук, цифрове відео та ін.). В якості джерела ілюстративного матеріалу в цьому випадку найбільш зручно використовувати CD ROM чи HTML документи. Істотним являється те, що відсутня необхідність ведення студентами конспектів, так як вся учбова інформація представляється їм у електронному вигляді. 

Мультимедійні лекції можна використовувати для викладання практично всіх курсів. Якість і степінь засвоєння навчального матеріалу, а також вплив на активізацію пізнавальної діяльності, як показує практика і проведене дослідження, істотно зростає. 

Для визначення ефективності використання мультимедіа технологій на лекційних курсах та їх вплив на активізацію пізнавальної діяльності, психофізіологічний стан студентів, були виділені дві контрольні групи, однакові по кількісному складі та успішності. Першій групі лекції читались із застосуванням мультимедійних технологій, другій – традиційно. Експеримент тривав 1 місяць. З метою виявлення реального стану засвоєння студентами знань було проведено 3 зрізи, що відображають якість засвоєння та збереження навчального матеріалу. Перший зріз було зроблено відразу після вивчення першої теми, другий зріз проведено через короткотривалий проміжок часу (тиждень) після вивчення першої теми, третій зріз – через довготривалий проміжок часу (2 тижні) після вивчення першої теми. Тобто, I зріз відображає якість засвоєння навчального матеріалу, а II і III зрізи – якість збереження його в пам’яті. Процедура виконання завдання займала 15-20 хвилин.

За результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки: було відмічено позитивне гальмування процесу забування і стабілізацію кривої відтворення навчальної інформації студентами з часом. Виявилась тенденція зростання темпів засвоєння знань студентами експериментальної групи, яким читалися лекції з використанням мультимедіа, що також має позитивний вплив на підвищення рівня міцності знань студентів.

Таким чином, використання мультимедійного супроводу істотно покращує сприйняття і осмислення питань, що розглядаються студентами, створює більш комфортні умови для аудиторної роботи студентів та викладачів.

Активація емоційного впливу на лекції із застосуванням мультимедійних засобів навчання пов’язана з тим, що:



  • по-перше, навчальне середовище створюється з наочним представленням інформації в кольорі (психологами доведено, що запам’ятовування кольорової фотографії майже в 2 рази вище в порівнянні з чорно-білою);

  • по-друге, використання анімації є одним із ефективних засобів привернення уваги і стимулювання емоційного сприйняття інформації (разом з тим заміна статистичних зображень динамічними доцільна лише в тому випадку, коли сутність об’єкту, що демонструється, пов’язана з процесом, динамікою, відношення яких не може передати статистика);

  • по-третє, наочне представлення інформації у вигляді фотографій, відеофрагментів змодельованих процесів має більш сильну емоційну дію на людину, ніж традиційні, оскільки воно сприяє покращенню розуміння і запам’ятовування фізичних і технологічних процесів (явищ), які демонструються на екрані.

Традиційно на лекційних заняттях використовуються презентації – набір слайдів, представлених у певному порядку. Презентація демонструється на великому екрані за допомогою мультимедійного проектора і служить ілюстрацією до розповіді викладача. В якості інформаційного наповнення презентації можуть бути використані різні види інформації (текстова, аудіо, графічна, анімація, відео та ін.). 

В якості методичних рекомендацій по застосуванню презентацій на лекціях пропонуємо алгоритм, слідуючи якому викладач може успішно підготуватись до заняття:



  • визначити тему, ціль і тип заняття;

  • скласти тимчасову структуру лекції, у відповідності із основною ціллю намітити задачі і необхідні етапи для їх досягнення;

  • продумати етапи, на яких необхідні інструменти мультимедіа;

  • із резервів комп’ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби;

  • розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

  • відібрані матеріали оцінюються по часу: їх тривалість не повинна перевищувати санітарних норм, рекомендується продивитись і врахувати інтерактивний характер матеріалу;

  • створюється часова розгортка лекції;

  • при нестачі комп’ютерного ілюстративного матеріалу чи програмного матеріалу проводиться пошук в бібліотеці чи складається авторська програма;

  • із знайденого матеріалу складається презентаційна програма. Для цього пишеться її сценарій;

  • апробація лекції.

Також рекомендуємо, створюючи лекцію із застосуванням мультимедіа, керуватись такими критеріями відбору інформації:

  • зміст, глибина і об’єм навчальної інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям студентів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;

  • слайди презентації повинні містити тільки основні моменти лекції (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність вивчаючих явищ);

  • при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;

  • слідує уникати великих текстових фрагментів. Недопустимо використовувати для читання тексту полоси прокрутки чи кнопки переходу від екрану до екрану;

  • виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;

  • загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25;

  • не варто перенавантажувати слайди різноманітними спец ефектами, інакше увага студентів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;

  • на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, тому необхідно підібрати правильне забарвлення презентації, щоб слайд добре "читався";

  • необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до лекції, а не навпаки.

Таким чином, мультимедійні засоби навчання дозволяють:

  • підвищити інформативність лекції;

  • стимулювати мотивацію навчання;

  • підвищити наочність навчання за рахунок структурної надмірності;

  • здійснити повтор найбільш складних моментів лекції (тривіальна надмірність);

  • реалізувати доступність і сприйняття інформації за рахунок паралельного представлення інформації в різних модальностях: візуальної і слухової (перманентна надмірність);

  • організувати увагу аудиторії в фазі її біологічного зниження (25-30 хвилин після початку лекції та останні хвилини лекції) за рахунок художньо-естетичного виконання слайдів-заставок або за рахунок доцільно застосованої анімації та звукового ефекту;

  • здійснити повтор (перегляд, коротке відтворення) матеріалу попередньої лекції;

  • створити викладачу комфортні умови роботи на лекції.

Слід відмітити, що для проведення семінарських та практичних занять інформаційні технології використовуються не так часто. Проте, як показали сучасні дослідження в області освітніх технологій, саме тут знаходяться великі резерви для підвищення ефективності навчання.

При проведенні групових і практичних занять також доцільно використовувати презентації, проте тут є свої особливості. Презентацію можна демонструвати як за допомогою проектора, так і (при проведенні занять в комп’ютерному класі) на екранах моніторів. При проведенні таких видів занять доцільно використовувати презентації як частину заняття, наприклад, у вступній частині заняття для повторення раніше пройденого матеріалу. У даному випадку презентацією може керувати і викладач, і студент. Вимоги до презентації для групових і практичних занять майже ті самі, що і для лекції.

Основна схема засвоєння інструментальних мультимедійних засобів на практичних та лабораторних заняттях є в тому, щоб спочатку підпорядкувати свої дії логіці, що задається цими засобами, а потім – цілями і задачами своєї діяльності, отримавши нові можливості досягнення результатів цієї діяльності. На першому етапі мультимедійних засіб або ресурс виступає предметом навчальної діяльності, в ході якої набуваються знання про роботу засобу, вивчаються мови і прийоми взаємодії з ним, засвоюються навички роботи. На другому етапі цей мультимедійних ресурс перетворюється саме в засоби вирішення будь-яких навчальних або професійних задач.

Останнім часом багато уваги приділяється створенню і удосконаленню електронних підручників по різним дисциплінам. Важливим моментом тут являється використання мультимедійних засобів для підвищення наочності інформації до такої міри, яка не йде в порівняння з використанням звичайних "паперових" підручників. Електронні підручники з великим успіхом застосовуються на різних заняттях і в ході самостійної підготовки. 


     Ще одним аспектом застосування мультимедійних технологій в навчальному процесі є навчальні програми. Дані програми застосовуються, як правило, на практичних заняттях і дозволяють імітувати будь-які процеси та явища або працювати в якості електронного тренажера. 

Досвід використання електронних підручників, навчальних програм і електронних тренажерів показує, що їх ефективність залежить, в першу чергу, від наявності зворотного зв’язку зі студентами. Не менш важливим при створенні цих програмних продуктів є врахування психолого-педагогічних і естетичних вимог.

Перспективним напрямком використання технологій мультимедіа в навчальному процесі є демонстрація трьохвимірних анімаційних моделей об’єктів. Трьохвимірна анімація дозволяє відтворити динамічні явища, які скриті від спостереження в умовах звичайного навчального процесу. Основні труднощі в реалізації даного напрямку виникають в зв’язку з необхідністю використання досить складного програмного забезпечення і, як правило, великими часовими затратами на створення одного анімаційного ролика. 

Демонстрація навчальних відеофільмів є одним із компонентів мультимедійних технологій. Наявність спеціальних програм – відео редакторів дозволяє досить швидко змонтувати фільм із відзнятих фрагментів, накласти звук на відеоряд і додати необхідні коментарі – субтитри. Найбільш істотним при створенні фільму є наявність якісного сценарію, і, як наслідок, логічна послідовність викладення матеріалу, яка обмежена в часі. Трьохвимірна анімація відеоролики можуть використовуватися як в складі мультимедійної презентації, так і поза нею. 

Одним із суттєвих чинників добору змісту і побудови мультимедійних ресурсів є необхідність ознайомлення студентів з основними формами інтерактивного спілкування у сучасних інформаційних мережах, до яких відносяться телеконференції, чати, електронна пошта.

Під час вивчення методів пошуку інформації студентам варто запропонувати практичні прийоми і рекомендації пошуку з використанням мультимедійних засобів. Наведемо окремі рекомендації такого типу:

1.Перед тим, як розпочати пошук, потрібно визначитися щодо теми, для якої слід шукати інформацію; бажано записати її на окремому аркуші паперу і покласти перед собою, щоб у подальшому не відхилятися від обраної теми.

2. Варто визначитися (принаймні орієнтовно) стосовно часу пошуку в межах одного сеансу роботи з мультимедійним ресурсом і намагатися не виходити за межі визначеного часу.

3. Для того щоб знайти потрібну інформацію за допомогою пошукових систем, слід скласти перелік ключових слів або їх сполучень, які відповідають заданій темі.

4.  Варто враховувати той факт, що у процесі пошуку можуть зустрічатися посилання на досить цікаві інформаційні ресурси, які не відповідають обраній темі. Потрібно навчитися робити для такої інформації своєрідні «закладки», щоб згодом мати можливість до неї повернутися.

5. Найкраще опрацювати знайдений мультимедійний документ в цілому, а згодом перейти до найближчих посилань із заданої теми пошуку.

Суттєвим у роботі з пошуку інформації є формування у студентів навичок оцінки інформації з точки зору її організації, а також умінь роботи з інформацією за допомогою різних прийомів. Тому доцільно вивчати логіку і структуру побудови мультимедійної інформації з тим, щоб відрізняти коректну науково обґрунтовану інформацію від інформації некоректної.

Саме в цьому полягає особлива роль викладача, який має не лише спрямовувати студентів і оберігати їх від негативного впливу некоректної та недостовірної інформації, але й прищепити їм необхідні навички, володіючи якими студенти у подальшому могли б самостійно забезпечувати індивідуальний інформаційний захист.

Окремої уваги потребує навчання студентів методології пошуку і добору інформації для власних мультимедійних проектів. Коли студентам потрібно зібрати інформацію для деякого проекту, уроку, доповіді або презентації, зазвичай вони організовують свою роботу за такою схемою:



  • чітке формулювання критеріїв пошуку;

  • проведення пошуку інформації та оцінка отриманих результатів;

  • впровадження отриманої інформації у контекст власної інформаційної розробки.

Ця триступенева схема добору інформації розвиває у студентів аналітичне і творче мислення і може бути застосована:

  • під час взаємообміну навчальними матеріалами та у дискусіях;

  • під час співпраці з викладачами;

  • під час роботи у творчих (малих) групах;

  • під час застосування стратегій пошуку інформації;

  • для засвоєння навичок гіпертекстової навігації;

  • для відновлення наповної мультимедійної інформації;

  • для полегшення процесу засвоєнняінформації через її дискретність;

  • для швидкого перегляду й оцінки знайдених мультимедійних документів і сайтів.

У процесі навчання студентів слід враховувати ту особливість використання мультимедійних засобів навчання і сайтів Інтернету, яка полягає у дуалізмі цієї задачі. З одного боку, мультимедійні ресурси та Інтернет є джерелом інформації, а, з іншого, – це також є інструментом для отримання інформації. Завдяки наявності саме таких особливостей, використання мультимедійних ресурсів для навчання забезпечує розв′язання таких важливих дидактичних задач:

  • надання інформації різного змісту й характеру подання (для навчання, загального розвитку, розваг тощо);

  • забезпечення засобами природної комунікації;

  • надання можливостей оволодіння вміннями користуватися сучасними засобами обробки, зберігання та передавання мультимедійної інформації.

Практичні завдання:

    1. Підготуйтесь до групового обговорення "Актуальність інформатизації освіти".

Питання до обговорення:

      1. Інформатизація як один із головних напрямів сучасної науково-технічної революції;

      2. Три взаємопов’язані процеси інформатизації – медіатизація, комп'ютерізація, інтелектуалізація;

      3. Інформатизація освіти в Україні – один з пріоритетних напрямів реформування;

      4. Інформатизація навчального процесу як одна з складових інформатизації вищих навчальних закладів.

    1. Підготуйте блок-схему "Основні напрями використання ЕОМ у педагогічному процесі".

    2. Дайте змістовну характеристику програм, які використовують у ВНЗ.

Програми

Змістовна характеристика і призначення

Навчальні




Діагностичні (тестові)




Тренувальні




Бази даних




Імітаційні




Моделюючі




Програми типу

"мікросвіт"






Інструментальні

програмні засоби






Рекомендована література:

  1. Бакіров, В. С. Креативна модель медіаосвіти: експеримент Каразінського університету / В. С. Бакіров, Л. В. Стародубцева // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України. – 2013. – №2. – С. 29–38. – Бібліогр.: 19 назв.

  2. Бекназарова, С. С. Проектирование структуры медиакурса [Текст] / С. С. Бекназарова // Инновации в образовании. – 2013. – № 4. – С. 128–133. – Библиогр. в конце ст. 3 назв.

  3. Бекназарова, С. С. Разработка концептуальной модели медиаобразовательной ситемы, ее формализация и аналитический расчет [Текст] / С. С. Бекназарова // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2013. – N 6. – С. 107–113.

  4. Бекназарова, С. С. Расчет интегрального показателя качества медиаобразовательной системы [Текст] / С. С. Бекназарова // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2013. – N 1. – С. 104–109.

  5. Горбаткова, О. И. Теоретическая модель медиаобразования в СССР 1920–х годов [Текст] / О. И. Горбаткова, А. В. Федоров // Инновации в образовании. – 2013. – № 6. – С. 114–128. – Библиогр. в конце ст. 7 назв.

  6. Іванова, Т. В. Медіаосвіта та медіаграмотність як актуальні тенденції виховання сучасної молоді / Т. В. Іванова, В. Ф. Іванов // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України. – 2013. – № 2. – С. 46–55. – Бібліогр.: 25 назв.

  7. Маденова, А. Е. Использование элементов медиаобразования в учебном процессе [Текст] / А. Е. Маденова, Н. К. Савченко, Ю. К. Шарикова // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2013. – N 5. – С. 45–50.

  8. Мурюкина, Е. В. Модель НОЦ в области медиаобразования, реализуемая в Таганрогском государственном педагогическом институте им. А. П. Чехова [Текст] / Е. В. Мурюкина, А. Е. Фатеев // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2013. – N 1. – С. 88–98.

  9. Найдьонова, Л. А. Основні напрями і перші підсумки експериментального впровадження медіаосвіти на всеукраїнському рівні / Л. А. Найдьонова // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України. – 2013. – № 2. – С. 38–45 : табл. – Бібліогр.: 6 назв.

  10. Онкович, Г. Медіадидактика вищої школи: український досвід [Текст] / Г. Онкович // Вища освіта України. – 2013. – № 1. – С. 23–29. – Бібліогр. в кінці ст. 15 назв.

  11. Онкович, Г. В. Професійно орієнтована медіаосвіта у вищій школі / Г. В. Онкович // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України. – 2013. – № 2. – С. 55–60. – Бібліогр.: 17 назв.

  12. Онкович, Г. Медіаосвіта у вищій школі [Текст] / Г. Онкович // Освіта. – 2013. – N 15/16(27 берез.–3 квіт.) – С. 8.

  13. Слюсаревський, М. М. Медіаорієнтаційна функція освіти як відповідь на виклики інформаційної доби / М. М. Слюсаревський // Педагогіка і психологія. Вісн. НАПН України.– 2013. – № 2. – С. 18–28. – Бібліогр.: 28 назв.

  14. Соловйов, В. І. Формування пізнавального інтересу молодших спеціалістів в умовах сучасного медіа-простору [Текст] / В. І. Соловйов // Проблеми освіти : наук. зб. / Ін-т інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. – К., 2012. – Вип. 71. – С. 87–91.

  15. Стародубцев, В. А. Резервы использования сервисов социальных медиа в образовании / В. А. Стародубцев // Alma Mater (Вестн. высш. шк.). – 2012. – № 9. – С. 84–87. – Библиогр.: 6 назв.

  16. Федоров, А. В. Развитие теоретических концепций в украинском медиаобразовании на современном этапе (1992–2012) [Текст] / А. В. Федоров // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2012. – N 10. – С. 8–16.

  17. Федоров, А. В. Украина: практика внедрения массового медиаобразования на современном этапе [Текст] / А. В. Федоров // Дистанционное и виртуальное обучение : дайджест российской и зарубежной прессы. – 2012. – № 11. – С. 70–78.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка