Методичні рекомендації для студентів до практичного заняття з інфекційних хвороб. Тема. Геморагічні гарячки



Скачати 311.3 Kb.
Дата конвертації29.12.2016
Розмір311.3 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

ТЕМА. ГЕМОРАГІЧНІ ГАРЯЧКИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Геморагійні гарячки (ГГ) за останні роки набули значної ролі в інфекційній патології людини завдяки поширенню, високій контагіозності та великому відсотку летальності. Міграція населення, пов`язана з трудовою діяльністю, освоєння нових територій змушує людину мимоволі втручатися в екосистеми, що складалися тисячоліттями і, як наслідок, - контактувати з носіями інфекції, що є небезпечним, зважаючи на легкість проникнення збудників в організм. Існуючий сьогодні ендемічний характер захворюваності може приймати вигляд епідемії. Варто пам`ятати і про терористичну небезпеку – можливість застосування збудника як біологічної зброї.

ГГ реєструються на всіх континентах, деякі з них (геморагічна гарячка з нирковим синдромом, Конго-Крим тощо) поширенні і в Україні. Контролювати вогнища інфекції надзвичайно важко, бо резервуаром останньої є гризуни, що розповсюджені скрізь. Тяжкість перебігу захворювання вимагає від лікаря не тільки чіткої діагностики, але й знання алгоритму лікувальних заходів.

Актуальність проблеми зумовлена широким розповсюдженним КГЛ в тіх регіонах де розповсюджені іксод кліщі.Випадки КГЛ регіструються в Середньо-азіатських державах СНГ, Південо-східній та Центрадьної Европі, Африци.Випадки захворювання на КГЛ регіструютсья в Криму( Україна), в Росії- Ростовська, Астраханьська, Волгоградська области та в Краснодарському и Ставропильському краях.

Увага до КГЛ,зумовлена тяжким перебігом хвороби, раннім розвитком ДВЗ синдрому, поліорганністью уражень, високою летальністью та складистью розпізнавання на ранніх стадіях захворювання , можливистью завозу інфекції в різні региони, при міграції населення,і як наслідком цьго є нізка оспіталізація хворих в інфекційні відділення, так як ці хворіможуть заражати здорових людей і медичний персонал.


Навчальні цілі:

Студент повинен знати:

  • етіологию КГЛ та ГГНС, вірусологічні та

  • антигенні властивості, патогенність і т.п.

  • епідеміологию КГЛ та ГГНС

  • патогенез

  • клінічні прояви КГЛ та ГГНС на різних стадіях його розвитку

  • лабораторну діагностіку КГЛ та ГГНС

  • принципи госпитализації та лікування хворих на КГЛ та ГГНС

  • невідкладні стани при тяжкому перебіг КГЛ та ГГНС; принципи та тактику лікування;

  • принципи профілактики;

  • прогнози КГЛ та ГГНС

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару


Студенти повинні вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи в боксі де знаходится хворий на КГЛ та ГГНС

  • правила противоєпідеміческої безпеки

  • зібрати анамнез хвороби и виявити основні симптоми,синдроми, а можливо і симптомокомплекси КГЛ та ГГНС, зібрати єпідеміологичний анамнез.

  • Провести диференціальну діагностику КГЛ та ГГНС

  • Оцінити стан важкого хворого, та вміння розпізнати можливи ускладненняя КГЛ та ГГНС

  • Оформити медичну документацію за фактом вставлення поререднього діагнозу КГЛ та ГГНС

  • Скласти планилабораторного і додаткового обстеження хворого

  • Інтерпритувати результати лабораторного обстеження

  • Аналізувати результати спеціфічних методов діагностики

  • Скласти індивідуальний план лікування

  • З урахуванням тяжкості хвороби, стадії хвороби, ноявності ускладнення,супутньої патології

  • Скласти план противоєпідемічних тапрофілактичних заходів в осередку інфекції

  • Рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження в періоді реконвалісценції

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИСТУДЕНТІВ



Навчальні завдання

Вказівки до завдань

Вивчіть:

Напишіть відповіді:

1. Характеристика збудників геморагічних гарячок

  1. Джерело збудника інфекції, механізм передавання.

  2. Значення переносників інфекції.

  3. Особливості патогенезу

  4. Основні клінічні прояви

  5. Принципи діагностики та лікування


Контрольні питання теми:

  1. До якої групи вірусів належить збудник ККЛ

  2. Шляхи передачі ККГЛ

  3. Патогенез ККГЛ

  4. Класіфікація ККГЛ

  5. Основні періоди хвороби при ККГЛ

  6. Ускладнення ККГЛНаслідки ККГЛ

  7. Специфічна діагностика ККГЛ

  8. Принципи ерапії при ККГЛ

  9. Правила госпітализаціі та виписки хворих на ККГЛ із стационару

  10. Класифікація ГГНС .

  11. Основні ланки патогенезу ГГНС.

  12. Основні клінічні синдроми ГГНС.

  13. Ускладнення ГГНС.

  14. Характеристика груп препаратів для лікування хворих на ГГНС.

  15. Правила виписки реконвалесцентів ГГНС.


Самостійна аудиторна робота студентів:

Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хво­рими у палаті під керівництвом викладача, проводять об єктивне обстеження пацієнта. Проводять постановку первинного діагнозу. Визна­чають необхідність проведення додаткових методів дослідження. Розробляють схему лікування.


Питання для самоконтролю:

  1. До якої групи вірусів належить збудник ККЛ

  2. Шляхи передачі ККГЛ

  3. Патогенез ККГЛ

  4. Класіфікація ККГЛ

  5. Основні періоди хвороби при ККГЛ

  6. Ускладнення ККГЛ

  7. Наслідки ККГЛ

  8. Специфічна діагностика ККГЛ

  9. Принципи ерапії при ККГЛ

  10. Правила госпітализаціі та виписки хворих на ККГЛ із стационару

  11. Класифікація ГГНС .

  12. Основні ланки патогенезу ГГНС.

  13. Основні клінічні синдроми ГГНС.

  14. Ускладнення ГГНС.

  15. Характеристика груп препаратів для лікування хворих на ГГНС.

  16. Правила виписки реконвалесцентів ГГНС.


Рекомендована література:

Основна:


  1. Возіанова Ж.І. «Інфекційні і паразитарні хвороби» - Київ: «Здоров'я», 2001. Т2 – с.119-136.

  2. «Вірусні і геморагічні лихоманки», доповідь Комітета експертів ВОЗ м. Женева, 1986 р., 119с.

  3. «Руководство по інфекційним хворобам» під ред. Лобзіна Ю.В. – Санкт-Петербург: Фоліант, 2003, с. 113-118.

Допоміжна:



  1. Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999.- 255 С.

  2. Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей. \ Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 С.

  3. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. - Санкт-Петербург, «Фолиант». – 2001. – 384 С.



МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ.

ТЕМА. МАЛЯРІЯ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Малярія — гостра трансмісивна інфекційна хвороба, якій властиві періодичні приступи гарячки, збільшення печінки та селезінки, анемія. Її спричиняють чотири види плазмодіїв: триденну малярію — Р. vivax, чотириденну — Р. malariae , особливий вид триденної — Р. ovale, тропічну — Р.falciparum. Збудник проходить складний життєвий цикл із зміною двох хазяїв: безстатевий (шизогонія) — в організмі людини чи хребетних тварин та статевий (спорогонія) — у комарів роду Anopheles.

Зараз малярія реєструється у понад 100 країнах. Найбільш поширена триденна малярія, однак 98 % усіх летальних наслідків зумовлено тропічною малярією. Ареал овале-малярії невеликий, він займає частину Західної і Центральної Африки, зустрічається спорадично в країнах західної частини Тихого океану. Активні осередки малярії є в Узбекистані, Таджикистані, Азербайджані. Завдяки проведенню широкого комплексу протиепідемічних заходів на території України після 1951 року малярія практично не виявлялась. Однак ситуація з цією інфекцією у світі залишається напруженою і в останні роки погіршується. Частішають випадки завозу малярії в нашу країну. Введення поливного рільництва створює умови для збільшення чисельності комарів, у тому числі малярійних, а це сприяє виникненню місцевих випадків хвороби.


2. Навчальні цілі заняття:

Студент повинен знати:

  • етіологічні чинники, які викликають малярію, розповсюдженість малярійних плазмодіїв в різних регіонах світу

  • епідеміологію малярії

  • патогенез малярії

  • клінічні прояви малярії за типового перебігу з урахуванням збудника, який викликав захворювання

  • особливості клінічного перебігу в залежності від збудника, який викликав захворювання

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень малярії

  • лабораторну діагностику малярії

  • принципи лікування малярії

  • правила виписки хворих на малярію

  • принципи особистої профілактики малярії

  • прогноз малярії в залежності від збудника, який викликав захворювання



Студент повинен вміти:

  • Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.

  • Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних

  • Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми малярії, обґрунтувати клінічний діагноз.

  • На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення малярії, невідкладні стани.

  • Оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу малярія (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення).

  • Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого.

  • Інтерпретувати результати лабораторного обстеження

  • Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.

  • Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу

  • Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ



Навчальні завдання

Вказівки до завдання

Вивчити

  1. Етіологію малярії




  1. Епідеміологію малярії




  1. Патогенез малярії




  1. Клініку малярії


  1. Диференціальну діагностику малярії



  1. Лікування




  1. Профілактика

Назвати основні фактори патогенності малярійних плазмодіїв

Відобразити схему механізму передачі малярії

Перелічити основні етапи патогенезу


Графічно відобразити перебіг малярії

Поясніти патогенез основних клінічних симптомів малярії

Перелічити основні діагностичні критерії

Заповнити таблицю диференціальної діагностики малярії з іншими захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою.

Назвати основні напрямки лікування малярії та препарати для їх забезпечення
Перелічити методи загальної та специфічної профілактики малярії.



Контрольні питання теми:

  1. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

  2. Патогенез малярії.

  3. Опорні симптоми малярії у розпалі хвороби.

  4. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при малярії.

  5. Наслідки малярії.

  6. Основні причини летальності при малярії

  7. Специфічні ускладнення малярії.

  8. Поняття про ранні та пізні рецидиви при малярії..

  9. План обстеження хворого при підозрі на малярію.

  10. Методи специфічної діагностики малярії.

  11. Препарати для лікування малярії

  12. Правила виписки із стаціонару хворого на малярію.



Самостійна аудиторна робота студентів:

Студенти групами по 2-3 чоловіки самостійно працюють з хво­рими у палаті під керівництвом викладача, проводять об єктивне обстеження пацієнта. Проводять постановку первинного діагнозу. Визна­чають необхідність проведення додаткових методів дослідження. Розробляють схему лікування.


Питання для самоконтролю:

  1. Джерело інфекції при малярії та шляхи передачі малярії.

  2. Патогенез малярії.

  3. Опорні симптоми малярії у розпалі хвороби.

  4. Клінічні прояви порушень з боку нервової системи при малярії.

  5. Наслідки малярії.

  6. Основні причини летальності при малярії

  7. Специфічні ускладнення малярії.

  8. Поняття про ранні та пізні рецидиви при малярії..

  9. План обстеження хворого при підозрі на малярію.

  10. Методи специфічної діагностики малярії.

  11. Препарати для лікування малярії

  12. Правила виписки із стаціонару хворого на малярію.


Література

основна:

  1. Ж.І.Возіанова Інфекційні та паразитарні хвороби, т 3.

  2. Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.

  3. В.И. Покровський, С.Г.Пак та ін. Інфекційні хвороби та епідеміологія, ГОЕТАР МЕДИЦИНА, М, 2000 Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  4. Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  5. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

Додаткова

    1. Лобан К.М., Полозок Е.С. Малярия .- М., 1987.-С.253



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА №1: „ВІЛ-інфекція”

Актуальність теми: ВІЛ-інфекція та СНІД стали надзвичайною проблемою для України. Епідемія ВІЛ-інфекції є однією з найтяжчих серед країн Європи. Сучасний стан розвитку епідемічного процесу ВІЛ-інфекції в країні характеризується широким поширенням ВІЛ серед різних контингентів населення, в першу чергу серед осіб, які належать до груп високого рівня інфікування; нерівномірним поширенням ВІЛ-інфекції по території України; зміною домінуючих шляхів передачі ВІЛ; переважним ураженням осіб працездатного віку. Проблема ВІЛ-інфекція/СНІДу є актуальною і для нашої області, незважаючи на те, що показники захворюваності значно нижчі за середні по Україні.

Навчальна мета заняття: На підставі етіологічних та епідеміологічних та особливостей ВІЛ-інфекції визначити групи високого ризику інфікування ВІЛ, напрямки епідобстеження осередку, принципи обстеження пацієнта та відповідальність медичного працівника за дотримання конфіденційності ВІЛ-статусу пацієнта.

Знати:

  1. Етіологію ВІЛ-інфекції.

  2. Основні епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  3. Групи високого ризику інфікування ВІЛ.

  4. Патогенез ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  5. Клінічні прояви ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  6. Клінічну класифікацію стадій ВІЛ-інфекції.

  7. Основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права.

8. Відповідальність медичного працівника за дотримання конфіденційності ВІЛ-статусу пацієнта.

9. Основні напрямки епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.

10. Особливості епіднагляду за ВІЛ-інфекцією.

11. Постконтактну профілактику ВІЛ-інфекції.



Вміти:

1. Правильно зібрати анамнез ВІЛ-інфекції та епідеміологічний анамнез.

2. Визначити основні епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції.

3. Проводити огляд хворого на ВІЛ-інфекцію.

4. Визначити стадію перебігу ВІЛ-інфекції.

5. Оцінювати стан хворого на ВІЛ-інфекцію.

8. Дати інтерпретацію лабораторним даним і наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

9. Провести епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.



Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Етіологію ВІЛ


Визначити етіологічні особливості ВІЛ

Внутрішні хвороби

Клінічні симптоми перебігу ВІЛ-інфекції

Оцінити перебіг ВІЛ-інфекції за клінічними стадіями

Фтизіатрія

Прояви туберкульозного

процесу при ВІЛ-інфекції



Оцінити прояви туберкульозного процесу при різних клінічних стадіях ВІЛ-інфекції/СНІДу

Неврологія

Неврологічну симптоматику

при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Оцінити неврологічну симптоматику

при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Стоматологія

Симптоматику уражень ротової порожнини при ВІЛ-інфекції/СНІДі

Оцінити симптоматику

уражень ротової порожнини при ВІЛ-інфекції/СНІДі



Контрольні питання теми:

  1. Чим відрізняються поняття ВІЛ-інфекція таСНІД.

  2. Етіологічна характеристика ВІЛ.

  3. Епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  4. Характеристика груп ризику на зараження ВІЛ.

  5. Основні патогенетичні синдроми при ВІЛ-інфекції.

  6. Які ко-фактори знижують резистентність організму людини до ВІЛ.

  7. Клінічна класифікація стадій ВІЛ-інфекції.

  8. Прояви гострої інфекції ВІЛ-інфекції.

  9. Яка тріада симптомів ВІЛ-інфекції характерна при статевому зараженні.

  10. Основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність лікаря за дотримання конфіденційності.

  11. Можливі соціально-економічні та демографічні наслідки епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  12. Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції.

Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію

  2. Зібрати анамнез життя і клінічний анамнез.

  3. Зібрати епідеміологічний анамнез і виставити попередній діагноз.

  4. Оцінити важкість стану хворого.

  5. Визначити клінічну стадію захворювання на ВІЛ-інфекцію.

  6. Дати інтерпретацію наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

7. Знати основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність лікаря за дотримання конфіденційності.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конспект лекції.

  2. Дикий Б.М., Митник З.М., Пришляк О.Я., Грижак І.Г., Кондрин О,Є Практична інфектологія Івано-Франківськ 2010 с.381-393

  3. Медико-профілактичні аспекти ВІЛ-інфекції та СНІДу в лікарській практиці Дикий Б.М., Грижак І.Г., Щербинська А.М., Воляк М.Н., Нейко Н.В. Івано-Франківськ – 2007

  4. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки Під ред. Андрейчина М.А.- Львів.-1996 с. 135-143

  5. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник – Тернопіль Укрмедкнига, 2000 с. 281-289

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ

ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА № 2 „ВІЛ-інфекція”

Актуальність теми: Оновлені оцінки щодо ВІЛ-інфекції в Україні засвідчують, що на початок 2012 р. в Україні мешкало 230 тисяч людей віком від 15 років і старші, які живуть з ВІЛ, що становило 0,58% усього населення у цій віковій категорії. За період 1987-2011 р.р. в Україні зареєстровано понад 46,0 тисяч випадків захворювання на СНІД та майже 25,0 тисяч випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Продовженню життя ВІЛ-інфікованих та покращенню його якості сприяє рання діагностика ВІЛ-інфекції, поглиблене обстеження та проведення специфічної антиретровірусної терапії.

Навчальна мета заняття: На підставі клінічних особливостей ВІЛ-інфекції набуття навиків діагностики захворювання, визначення клінічної стадії захворювання, диференціальної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу з іншими захворюваннями, уміти провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередках. Знання комплексу протиепідемічних заходів стосовно ВІЛ-інфекції дозволить знизити ризик внутрішньолікарняного інфікування.

Знати:

  1. Клінічну класифікацію ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

  3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

  4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

  5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

  6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

  7. Опортуністичні інфекції, які супроводжують ВІЛ-інфекцію/СНІД.

  8. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

  9. Алгоритм обстеження при підозрі на ВІЛ-інфекцію

  10. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  11. Профілактику ВІЛ-інфекції/СНІДу.

  12. Імунізацію ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

  13. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

  14. Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

Вміти:

1. Правильно зібрати анамнез ВІЛ-інфекції та епідеміологічний анамнез.

2. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію.

3. Визначити клінічну стадію перебігу ВІЛ-інфекції.

4. Дати інтерпретацію наявним лабораторним даним ВІЛ-інфекції.

5. Провести епідобстеження осередку ВІЛ-інфекції.

6. Провести профілактичні та протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.
Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Вірусологія


Особливості збудника

ВІЛ-інфекції. Методика взяття матеріалу від хворих для лабораторних досліджень



Взяти матеріал від хворих для проведення лабораторних досліджень.


Лікувальна справа

Основні принципи догляду за хворими.

Правила особистої безпеки під час роботи з хворими на ВІЛ-інфекцію



Виміряти температуру тіла, пульс, АТ, заправити систему для в/в вливання, надати невідкладну допомогу.

Фармакологія

Основні принципи антиретровірусної терапії та групи препаратів для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

Призначити відповідний курс лікування

Методичне забезпечення заняття

Контрольні питання теми:

1. Клінічна класифікація ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2. Основні клінічні прояви гострої ВІЛ-інфекції.

3. Основні клінічні прояви І-ї клінічної стадії.

4. Основні клінічні прояви ІІ-ї клінічної стадії.

5. Основні клінічні прояви ІІІ-ї клінічної стадії.

6. Основні клінічні прояви ІV-ї клінічної стадії.

7. Методи діагностики ВІЛ-інфекції.

8. Принципи лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

9. Профілактичні заходи щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.

10. Імунізація ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД дітей.

11. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.

12. Принципи диспансерного спостереження за ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

13. Індивідуальна профілактика медичних працівників при роботі в лабораторії.



Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Провести огляд хворого на ВІЛ-інфекцію

  2. Зібрати анамнез життя і клінічний анамнез.

  3. Зібрати епідеміологічний анамнез і виставити попередній діагноз.

  4. Оцінити важкість стану хворого.

  5. Визначити клінічну стадію захворювання на ВІЛ-інфекцію.

  6. Дати інтерпретацію наявним маркерам ВІЛ-інфекції.

7. Знати основні принципи обстеження пацієнта на ВІЛ-інфекцію, його юридичні права, відповідальність медпрацівника за дотримання конфіденційності щодо ВІЛ-статусу пацієнта.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Конспект лекції.

  2. Дикий Б.М., Митник З.М., Пришляк О.Я., Грижак І.Г., Кондрин О,Є. Практична інфектологія Івано-Франківськ 2010 с. 381-393

  3. Медико-профілактичні аспекти ВІЛ-інфекції та СНІДу в лікарській практиці Дикий Б.М., Грижак І.Г., Щербинська А.М., Воляк М.Н., Нейко Н.В. Івано-Франківськ – 2007

  4. Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки Під ред. Андрейчина М.А.- Львів.-1996 с. 135-143

  5. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія: Підручник – Тернопіль Укрмедкнига, 2000 с. 281-289

  6. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія 2006 с. 37

ВКАЗАВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА: БРУЦЕЛЬОЗ

Актуальність теми: Бруцельоз – гостра бактерійна хвороби з групи зоонозів, яка має схильність до хронічного перебігу і супрводжується ураженнм ряду органів та систем. Хвороба має виражений професійний характер хоча й останнім часом в Україні бруцельоз виявляють рідко. Сприйнятливість людей висока.

Навчальна тема заняття: Досконале вивчення перебігу даної хвороби, набуття навиків клінічної діагностики бруцельозу, засвоєння принципів тоа методів лікування не ускладнених форм бруцельозу, засобів профілактики.

Студент повинен знати:

  • Етіологія бруцельозу, епідеміологічні аспекти.

  • Особливості патогенезу

  • Класифікація та типові клінічні прояви бруцельозу

  • Диференціальна діагностика бруцельозу

  • Методи лабораторної діагностики

  • Лікування хворих на бруцельоз

  • Основні принципи профілактики

  • Диспансеризація хворих

Студент повинен вміти:

  • Виявити типові клінічні ознаки бруцельозу;

  • Встановити діагноз бруцельозу на основі клініко-епідеміологічних ознак.

  • Проводити диференціальну діагностику бруцельозу.

  • оцінити результати проведених лабораторних досліджень;

  • призначити оптимальну терапію хворим на бруцельоз

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть

Напишіть відповіді

  1. Патогенез бруцельозу.

  2. Класифікація та клінічні прояви.

  3. Лікування хворих на бруцельоз.

  4. Профілактика бруцельозу.

  1. Епедеміологічні особливості бруцельозу.

  2. Класифікація бруцельозу.

  3. Основні клінічні синдроми захворювання.

  4. Етіотропнне лікування

  5. Патогенетична терапія.

  6. Неспецифічна профілактика

  7. Засоби специфічної профілактики

Контрольні питання теми:

  1. Характеристика збудника бруцельозу.

  2. Основні клінічні прояви бруцельозу.

  3. Можливі ускладнення.

  4. Лабораторне підтвердження бруцельзу

  5. Принципи лікування.

  6. Профілактика.

Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Зібрати епідеміологічний анамнез, визначити основні клінічні симптоми захворювання. Оглянути хворого на бруцельоз.

  2. Оцінити важкість стану хворого.

  3. Основні лабораторні методи діагностики бруцельозу.

  4. Взяти у хворого матеріал для лабораторних досліджень.

  5. Призначити хворому раціональну медикаментозну терапію.

Питання для самоконтролю:

  1. Клінічні форми бруцельозу.

  2. Перебіг хронічної форми бруцельозу.

  3. Що таке резидуальний бруцельоз?

  4. Специфічна діагностика бруцельозу.

  5. Етіотропна терапія захворювання.

  6. Вакцинація від бруцельозу

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Конспект лекції.

  2. Інфекційні хвороби/ Під ред. Тітова М.Б.- К.: Вища школа.- 1995.- С. 194-205.

Додаткова:

1. Інфекційні хвороби / Під ред. Андрейчина М.А.- Тернопіль.-2007.- С. 174-179



МЕТОДИЧНА ВКАЗАВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ТЕМА: ТОКСОПЛАЗМОЗ.

Актуальність теми: Токсоплазмоз – протозойна хвороба людини, при якій основним джерелом інфекції є домашні свійські та дикі тварини. Людина є біологічним «тупиком», тобто небезпеки для оточуючих не становить. Сприйнятливість людини до токсоплазмозу дуже висока. У більшості випадків хвороба перебігає латентно, рідше з ураженням нервової системи, міокарда, очей, лімфоаденопатією, патоспленомегалією. Хвороба може спричинити патологію вагітності і плода, навіть його загибель.

Навчальна тема заняття: набуття навиків клінічної діагностики токсоплазмозу, засвоєння організаційних принципів та методів лікування різних форм токсоплазмозу, засобів профілактики.

Студент повинен знати:

  • етіологічні особливості токсоплазм, фази розвитку

  • епідеміологічні особливості токсоплазмозу;

  • патогенез захворювання;

  • клінічна класифікація токсоплазмозу;

  • основні типові клінічні прояви токсоплазм.

  • лабораторні методи діагностики токсоплазмозу, диференційна діагностика

  • лікування хворих на токсоплазмоз;

  • принципи профілактики захворювання.

Студент повинен вміти:

  • на підставі епідемічних та клінічних даних встановити діагноз токсоплазмозу;

  • виявити типові ознаки токсоплазмозу;

  • провести диференціальну діагностику токсоплазмозу з іншими інфекційними хворобами із схемами клінічними ознаками;

  • оцінити результати лабораторних досліджень;

  • проводити необхідні засоби профілактики токсоплазмозу.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Вивчіть

Напишіть відповіді

  1. Епідеміологічні особливості збудника токсоплазмозу

  2. Клінічна класифікація та клінічні прояви токсоплазмозу.

  3. Лікування хворих на токсоплазмоз.

  4. Профілактика.

  1. Перерахуйте фази розвиткутоксоплазмозу

  2. Клінічна класифікація токсоплазмозу

  3. Основні клінічні прояви хвороби

  4. Основні етіотропні препарати в лікуванні токсоплазмозу.

  5. Патогенетична терапія

  6. Основні принципи профілактики токсоплазмозу.

Контрольні питання теми:

  1. Визначення поняття токсоплазмоз.

  2. Характеристика збудника.

  3. Основні клінічні прояви токоплазмоз.

  4. Вроджений та набутий токсоплазмоз.

  5. Ускладнення, що розвиваються у хворих на токсоплазмоз.

  6. Підтвердження діагнозу токсоплазмоз лабораторними методами.

  7. Основні принципи лікування токсоплазмозу. Профілактика.

Самостійна аудиторна робота студента:

  1. Зібрати скарги, епідеміологічний анамнез.

  2. Оглянути хворого на токсоплазмоз, визначити основні клінічні симптоми хвороби.

  3. Оцінити важкість стану хворого.

  4. Взяти у хворого матеріал для лабораторних досліджень.

  5. Призначити хворому раціональну етіотропну та патогенетичну терапію.

Питання для самоконтролю:

  1. Етіологія токсоплазмозу, епідеміологічна характеристика.

  2. Провідні синдроми токсоплазмозу.

  3. Вроджений та набутий токсоплазмоз.

  4. Основні клінічні симптоми при хронічному перебігу токсоплазмозу.

  5. Серологічні методи діагностики.

  6. Особливості перебігу токсоплазмозу у вагітних.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

  1. Конспект лекції.

  2. Інфекційні хвороби / Під ред. Тітова М.Б.- К.: Вища школа.- 1995.- С. 210-217.

Додаткова:

1 Інфекційні хвороби / Під ред. Андрейчина М.А.- Тернопіль.-2007.- С. 212-220.



МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО

ЗАНЯТТЯ.

ТЕМА: Сибірка.

Актуальність теми: Сибірка є зоонозним захворюванням, найчастіше виникає її шкірна форма. Вона, поряд з туляремією відноситься до групи захворювань, які є особливою національною або регіональною проблемою. Досить розповсюджена в країнах Азії, Африки, Південної Америки. Залежно від механізму реалізації зараження виникає відповідна клінічна форма. Зараження аерогенним шляхом призводить до виникнення легеневої або генералізованої форми сибірки, аліментарним – до кишкової. Можливість зараження аерогенним шляхом та виникнення тяжкої легеневої форми робить сибірку небезпечною хворобою та є підставою для використання її як біологічної зброї. Вважається, що сибірка від людини до людини не передається
Навчальні цілі заняття: Вивчити етіологію, епідеміологію, клініку, перебіг хвороби. Засвоїти основні принципи діагностики та лікування інфекції. Оволодіти навиками з техніки забору матеріалу, від хворого для специфічної діагностики, оволодіти методами проведення профілактики та догляду за хворими.

Знати:

1.етіологічні чинники, які викликають сибірку;



  1. епідеміологію сибірки;

  2. клінічні прояви за типового перебігу сибірки;

  3. лабораторну діагностику сибірки та правила забору біологічного матеріалу від хворих;

  4. принципи лікування хворих на сибірку;

  5. правила виписки хворих на сибірку;

  6. принципи особистої профілактики при ОНІ;

  7. прогноз сибірки в залежності від клінічної форми захворювання

  8. тактику поведінки лікаря при підозрі на наявність карантинної інфекції


Засвоїти: Основні клінічні прояви сибірки, специфічну діагностику, лікування.

Вміти:

1.Дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.

2.Зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних

3.Обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми сибірки, обґрунтувати клінічний діагноз.

4.На основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення сибірки, невідкладні стани.

5.Скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого.

6.Інтерпретувати результати лабораторного обстеження

7.Правильно оцінити результати специфічних методів діагностики.

8.Скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу

9.Дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.


Завдання для самостійної поза аудиторської роботи


Вивчіть

Напишіть відповіді

1. Основи етіології та
епідеміології
2. Клініка та перебіг
хвороби

1. Властивості збудника в зовнішньому
середовищі

2. Чинники передачі збудника.

1. Тривалість інкубаційного періоду

2. Клінічні форми сибірки.




3. Лабораторна

діагностика та основні принципи лікування



1. Специфічна діагностика сибірки.

2. Основні зміни в гемограмі при сибірці

3.Ускладнення.

4..Основи лікування.




Контрольні питання теми:

1.До якої групи інфекційних хвороб належать сибірка?

2.Джерело інфекції при сибірці.

3.Шляхи передачі сибірки.

4.Клінічні прояви сибірки.

5.Зміни з боку серцево-судинної системи при сибірці.

6.Ускладнення сибірки

7.Гемограма при сибірці.

8.Методи специфічної діагностики сибірки.

9.Етіотропна терапія сибірки. Препарати та дози.

10.Екстрена профілактика сибірки.

Питання для самоконтролю


  1. Назвіть збудника сибірки.

  2. Хто є джерелом інфекції при даному захворюванні, який механізм зараження?

  3. Клініка даного захворювання.

  4. Які ускладнення можуть розвиватись?

  5. Основні принципи комплексного лікування.

  6. Профілактичні заходи.

ЛІТЕРАТУРА Основна:

Конспект лекцій.

2. Інфекційні хвороби Тітов М.Б. К., «Вища школа» 1995. (491-498)

3.Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А. Андрейчина, 1996. С 415-419



МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО

ЗАНЯТТЯ.

ТЕМА: Чума. Туляремія.

Актуальність теми: Чума відома людству з давніх давен. В історії людства відомі 3 пандемії чуми. Чума і надалі залишається однією із грізних інфекцій. Ліквідувати її цілком неможливо так як існуючі в природі осередки інфекції неконтрольовані людині, оскільки неможливо цілком знищити гризунів- основних розповсюджувачів чуми серед людської популяції. Легкість зараження, швидкість розповсюдження, тяжкий перебіг і висока летальність-дозволяють віднести це захворювання до особливо небезпечних інфекцій. Туляремія-захворювання яке широко розповсюджене серед савців (переважно гризунів) північної півкулі. В більшості випадків захворювання у людини перебігає в легкій формі, людині від людини не передається, але існує північно-африканський тип збудника, який викликає більш важкі форми, летальність при якому складає до 6%.

Навчальні цілі заняття: Вивчити етіологію, епідеміологію, клініку, перебіг хвороб. Засвоїти основні принципи діагностики та лікування інфекції. Оволодіти новиками з техніки забору матеріалу, від хворого для специфічної діагностики, оволодіти методами проведення профілактики та догляду за хворими.

Знати:

1. Етіологію та епідеміологію чуми, туляремії.

2. Клінічні форми чуми, туляремії.

3.Особливості перебігу різних форм.

4. Ускладнення при даних інфекціях.

5. Діагностика захворювань. Специфічна діагностика.

6. Основні методи лікування.

7. Профілактичні заходи в осередках.

8. Порядок виписування реконвалесцентів із стаціонару.

9. Порядок одягання та знімання протичумного костюму.



Засвоїти: Основні клінічні прояви чуми та туляремії, специфічну діагностику, лікування.

Вміти:

  1. Оглянути хворого на чуму, туляремію.

  2. Вміти проводити шкірно-алергічну пробу з тулярином.

  3. Забирати матеріал для бактеріологічного методу дослідження при чумі ( пунктат з бубонів, вміст везикул, пустул, харкотиння, кров, сеча, блювотні маси,кал).

  4. Вміти розпізнати основні ускладнення при чумі – інфекційно-токсичний шок, шоці, гіпостатична пневмонія, менінгіт; туляремії – вторинна пневмонія, вторинний туляремійний менінгіт, міокардит, перитоніт.

  5. Протиепідемічні заходи в осередках даної інфекції.

Завдання для самостійної поза аудиторської роботи

Вивчіть

Напишіть відповіді

1. Основи етіології та
епідеміології

2. Клініка та перебіг


хвороби

1. Властивості збудників в зовнішньому
середовищі

2. Чинники передачі збудника.

1. Тривалість інкубаційного періоду

2. Клінічні форми чуми, туляремії.




3. Лабораторна

діагностика та основні принципи лікування



1. Специфічна діагностика чуми, туляремії.

2. Основні зміни в гемограмі при даних інфекція.

3.Ускладнення.

4..Основи лікування.



Контрольні питання теми:

1. Визначення поняття чума, туляремія.

2. Етіологія, епідеміологія чуми.

3. Клінічні форми чуми.

4. Особливості перебігу різних форм захворювання.

5. Специфічна діагностика чуми.

6. Основні методи лікування.

7. Ускладнення при чумі.

8. Етіологія, епідеміологія туляремії.

9. Клініка даного захворювання.

10. Лабораторна діагностика.

11. Лікування хворих на туляремію.

12. Основні прояви профілактики даних захворювань в осередку інфекції.

Питання для самоконтролю


  1. Назвіть збудника чуми, туляремії.

  2. Хто є джерелом інфекції при даних захворюваннях, які механізми передачі збудників?

  3. Клініка даних захворювань.

  4. Які ускладнення можуть розвиватись?

  5. Основні принципи комплексного лікування.

  6. Профілактичні заходи.

ЛІТЕРАТУРА Основна:

Конспект лекцій.



2. Інфекційні хвороби Тітов М.Б. К., «Вища школа» 1995. (с-434-440, 440-446)

3.Діагностика, терапія і профілактика інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А. Андрейчина, 1996. С 376-385


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка