Методичні рекомендації для самостійного вивчення курсу " Безпека життєдіяльності" для студентів всіх спеціальностей



Сторінка2/12
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

НАУКОВІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ





ТЕМА 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ





ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК

Безпека — стан, за якого з великою вірогідністю виключається реалізація потенційних небезпек.

Безпека життєдіяльності — інтегральна наука, що вивчає процеси взаємодії людини з внутрішнім та навколишнім середовищем у всіх сферах життєдіяльності людини.


Ергономіка — наука, що вивчає допустимі фізичні, нервові та психічні навантаження на людину а процесі праці, проблеми оптимального пристосування навколишніх умов виробництва для ефективної праці.

Життєдіяльність — процес існування людини в просторі та часі.


Квантифікація — кількісне вираження якісних ознак.

Небезпека — матерія, інформація чи їх поєднання, що при певних умовах здатні завдати шкоди.


Ризик — кількісна оцінка небезпеки.

1.1. Предмет безпеки життєдіяльності


Актуальність предмету "Безпека життєдіяльності". Основні завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку. Визначні вченні, що зробили вагомий вклад в розвиток науки про безпеку життєдіяльності людини. Багатогранність сфер діяльності людини та її безпеки, що досліджуються "Безпекою життєдіяльності": індивідуальна та колективна; виробнича, корпоративна, побутова; соціальна та глобальна безпека.

1.2. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності


Безпека життєдіяльності як нова інтегральна наука. Зв’язок науки про безпеку життєдіяльності людини з іншими науками та навчальними дисциплінами: фізикою, хімією, біологією, охороною праці, екологією та соціоекологією, цивільною обороною, ергономікою, фізіологією та психологією праці, медициною, соціологією, соціальною психологією, маркетингом, економікою, менеджментом, кібернетикою тощо.

Теоретичні положення БЖД, їх філософська основа. Основні висновки щодо забезпечення прийнятної безпеки людини.



1.3. Теорія небезпеки та ризику


Потенційні небезпеки. Небезпечні, шкідливі, вражаючі, нейтральні та необхідні фактори навколишнього середовища. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек. Поняття про ризик. Види ризиків: виправданий, невиправданий, фізичний, політичний, економічний. Методи визначення ризику: інженерний, модельний, статистичний, соціологічний, експертний.

М
етодика обчислення ризику за формулою:

де: R – ризик за певний період часу,

n – кількість фактичних проявів небезпеки (травм, аварій, катастроф) за певний період часу,

N – теоретично можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об’єкта.

Прийнятний ризик та поняття про безпеку.



Основні принципи забезпечення безпеки — основні шляхи практичного застосування досягнень безпеки життєдіяльності для сталого гармонійного еволюційного розвитку людини та суспільства.



Рекомендована література: 14, 17, 18, 21, 28, 48, 50
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:


  1. Дайте визначення предмету та сформулюйте завдання науки “Безпека життєдіяльності”.

  2. Сфери та категорії, вивчення яких охоплює безпека життєдіяльності.

  3. Обгрунтуйте основні завдання безпеки життєдіяльності.

  4. Назвіть основні положення теорії безпеки життєдіяльності та найважливіші висновки.

  5. Які науки є основою безпеки життєдіяльності?

  6. Охарактеризуйте місце “Екології” в структурі БЖД.

  7. Охарактеризуйте місце “Валеології” та "Біоетики" як складових предмету БЖД.

  8. Охарактеризуйте “Охорону праці”, “Ергономіку” та “Інженерну психологію” як складові предмету БЖД.

  9. Охарактеризуйте роль фізіології, психології праці та гігієни в системі знань про БЖД.

  10. На досягненнях яких наук базується система управління БЖД?

  11. Розкрийте поняття “Небезпека”.

  12. Що таке таксономія небезпек?

  13. За якими ознаками класифікуються небезпеки?

  14. Поясніть значення ідентифікації, номенклатури та квантифікації небезпек.

  15. Дайте визначення поняттю “ризик”.

  16. Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи визначення ризику.

  17. Назвіть загальні принципи забезпечення безпеки.

—————


Розділ 2

ЛЮДИНА В СТРУКТУРІ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА-СЕРЕДОВИЩЕ-ДІЯЛЬНІСТЬ"



ТЕМА 2.РОЛЬ СПРИЙНЯТТЯ У БЕЗПЕЦІ ЛЮДИНИ


ТЕМАТИЧНИЙ СЛОВНИК


Аналізатор — складається з рецепторів, провідникової та відповідної мозкової частини. Забезпечує сприйняття та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму.

Вісцеральний — [нім. viszeral <лат. vīscera внутрішні органи]. анат. Той, що відноситься до внутрішніх органів організму.  

Латентний — [<лат. latēns (latentis) прихований, невидимий]. спец. прихований, той, що зовні не проявляється. Латентний період (прихований період фізіологічної реакції).

Рецептор — спеціальні чутливі утворення в організмі, що сприймають зовнішні та внутрішні подразники і перетворюють їх у нервові імпульси які передають в центральну нервову систему.

Тактильна чутливість — [лат. tactilis] відчуття дотику.

2.1. Аналізаторна система людини


Роль аналізаторів у забезпеченні безпеки людини. Будова та функції аналізаторів людини: зір, слух, нюх; тактильна, больова і температурна чутливість. Межі чутливості. Диференціальний поріг чутливості. Закон Вебера-Фехнера. Нервові процеси та їх динаміка. Латентний період.

2.2. Зоровий аналізатор


Специфічні властивості зорового аналізатора. Межі сприйняття. Особливості сприйняття, гало, ентоптичні явища, міраж, зорові ілюзії. Сприйняття кольорів. Фізіологічна дія кольорів на людський організм. Кольори у безпеці.

2.3. Слуховий аналізатор


Межі сприйняття звуку. Інфразвук та ультразвук, шум. Поріг больового відчуття. Доплер-ефект. Реакції організму людини у різному звуковому середовищі.

2.4. Інші види аналізаторів


Нюховий аналізатор. Смаковий аналізатор. Нюховий та смаковий дальтонізм. Роль нюху і смаку у безпеці людини. Тактильна чутливість, температурна чутливість, больові відчуття. Вплив емоцій на больові відчуття. Руховий аналізатор. Вісцеральна чутливість.




Рекомендована література: 6, 17, 18, 21, 45

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ:




  1. Охарактеризуйте роль аналізаторної системи людини у сприйнятті інформації зовнішнього світу.

  2. Визначте роль аналізаторів у безпеці людини.

  3. Яку питома вага сприйняття інформації кожним аналізатором окремо?

  4. Опишіть будову та межі чутливості зорового аналізатора.

  5. Охарактеризуйте дію інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання на людину.

  6. Яка фізіологічна дія кольорів на організм людини?

  7. Поясніть причини використання певних кольорів у безпеці.

  8. Звук. Межі чутливості та будова органу слуху.

  9. Інфра- та ультразвук, їх фізіологічна дія на організм людини.

  10. Роль нюху, тактильної, больової, температурної чутливості у забезпеченні безпеки людини.

  11. Який вплив має науково-технічний прогрес на характер роботи та м’язові навантаження людини?

—————

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка