Методичні рекомендації для самостійного вивчення курсу " Безпека життєдіяльності" для студентів всіх спеціальностей



Сторінка1/12
Дата конвертації26.12.2016
Розмір0.9 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Міністерство освіти і науки України

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для самостійного вивчення

курсу


Безпека життєдіяльності”
для студентів всіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання



Київ 2002
Укладач: доцент, к. с/г. н. Заплатинський В. М.;
Рецензент: доцент, к.т.н. Бублик Г.А.

Методичні вказівки призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності" і підготовки до семінарських та практичних занять, виконання індивідуальних та колективних завдань.



Методичні рекомендації

для самостійного вивчення курсу

“Безпека життєдіяльності”

для студентів всіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання


Зміст

Вступ 5

1. Загальні методичні рекомендації 7

1.1. Розподіл навчального матеріалу за розділами, темами і видами занять 7

1.2. Порядок проведення навчального процесу 9

1.2.1. Лекції. 9

1.2.2. Семінарські та практичні заняття 10

1.2.3. Опрацювання тем, що виносяться на самостійну підготовку 10

1.2.4. Конспект 10

1.2.5. Самостійна робота 11

1.3. Методика опрацювання навчального матеріалу 13

1.4. Система оцінки знань студентів 15



2. Розділи та теми занять 19

Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності 19

Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності 19



Розділ 2. Людина в структурі системи "людина- середовище-діяльність" 22

Тема 2. Роль сприйняття у безпеці людини 22

Тема 3. Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини 24

Тема 4. Основи валеології 25



Розділ 3. Небезпечні фактори навколишнього середовища 28

Тема 5. Середовище життєдіяльності людини 28

Тема 6. Негативні електричні та електромагнітні фактори 31

Тема 7. Радіаційна безпека 34



Розділ 4. Надзвичайні ситуації 37

Тема 8. Класифікація надзвичайних ситуацій. Природні надзвичайні ситуації 37

Тема 9. Техногенні надзвичайні ситуації 39

Розділ 5. Забезпечення безпеки 43

Тема 10. Організація невідкладної допомога при нещасних випадках 43

Тема 11. Безпека харчування 45

Тема 12. Створення комфортних умов життєдіяльності людини 48

Тема 13. Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика 50

Тема 14. Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму 53

Тема 15. Корпоративна безпека 55

Розділ 6. Глобальна безпека 58

Тема 16. Глобальні проблеми людства 58

Тема 17. Світоглядні основи безпеки 60

Розділ 7. Правове забезпечення безпеки життєдіяльності 63

Тема 18. Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах 63



3. Перелік запитань для підсумкового контролю знань 66

4. Теми для творчої самостійної аналітичної роботи 72

5. Список рекомендованої літератури 79

ВСТУП


Методичні рекомендації призначені для допомоги студентам під час самостійного опрацювання курсу "Безпека життєдіяльності". Процес навчання, під час вивчення цієї дисципліни, передбачає опанування комплексу знань і вмінь необхідних для повсякденного життя та професійної діяльності, зорієнтований на розвиток творчої особистості студента — майбутнього фахівця нового покоління.

Курс "Безпека життєдіяльності" має світоглядно-професійний характер. Метою курсу є теоретична та практична підготовка майбутніх фахівців по опануванню вмінь створювати безпечні умови діяльності і життя як у виробничій, так і в невиробничій сферах, осягнення принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Опрацювання навчального матеріалу рекомендується здійснювати за допомогою традиційних та новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій, що є вимогою сучасного технічного розвитку цивілізації і зорієнтовано на формування інтелектуального потенціалу України та розвиток духовної культури особистості.

В методичних вказівках відображені тенденції реформування, що відбуваються в освітній системі України, а саме:



  • викладення матеріалу подається у відповідності до методичних рішень першої науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини — освіта, наука, практика"

  • самостійна творча робота студента, яка передбачає:

  • глибоке засвоєння навчального матеріалу шляхом опрацювання рекомендованої літератури;

  • самостійне складання тестів, написання статей, рефератів тощо;

  • активну участь у студентських конференціях;

  • стимулювання використання телекомунікаційних засобів (комп’ютерних програм, мережі Internet тощо) при опрацюванні навчального матеріалу;

  • стимулювання володінням культурою мови, логічним мисленням, вмінням формулювати висновки;

  • формування широкого світогляду, позитивних моральних засад.

1. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ




1.1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА РОЗДІЛАМИ, ТЕМАМИ І ВИДАМИ ЗАНЯТЬ


Теми

Назва модулів та тем

Кількість годин

КСР

Форми контролю*

Всьо­го

Види занять

Лекції

Практичні

Самостійна робота

1

2

3

4

5

6

7

8




Розділ 1






















Наукові основи безпеки життєдіяльності

3

2

0

1

1






Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

3

2



1




Усне опит., задачі, тестування, конспект.




Розділ 2






















Людина в структурі системи "людина-середовище-діяльність"

8,5

4

2

2,5

1






Роль сприйняття у безпеці людини

3

2



1




Усне опит., тестування, конспект



Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини

3

2



1




Усне опит., тестування, конспект



Основи валеології

2,5



2

0,5




Усне опит., конспект




Розділ 3






















Небезпечні фактори навколишнього середовища

9

2

4

3

1






Середовище життєдіяльності людини

3

2



1




Усне опит., тестування, конспект

1

2

3

4

5

6

7

8



Негативні електричні та електромагнітні фактори

3



2

1




— // —



Радіаційна безпека

3



2

1




Усне опит., задачі, тестування.




Розділ 4






















Характеристика надзвичайних ситуацій

6

4

0

2

1






Класифікація надзвичайних ситуацій. Природні надзвичайні ситуації.

1

2



1




— // —



Техногенні надзвичайні ситуації

1



2

1




— // —




Розділ 5






















Забезпечення безпеки

17,5

4

8

5,5

1






Організація невідкладної допомоги при нещасних випадках

3



2

1




Усне опит., тестування, конспект



Безпека харчування

3



2

1




— // —



Створення комфортних умов життєдіяльності людини

2,5



2

0,5




— // —



Організація протипожежного захисту, протипожежна профілактика

3

2



1




— // —



Безпека в умовах криміногенної обстановки та тероризму.

3



2

1




Усне опит., конспект



Корпоративна безпека

3

2



1




Усне опит., тестування, конспект




Розділ 6






















Глобальна безпека

6

4

0

2

1






Глобальні проблеми людства


3

2



1




Усне опит., конспект



Світоглядні основи безпеки.


3



2

1




Усне опит., конспект




Розділ 7






















Правове забезпечення безпеки життєдіяльності

4

2

0

2

1






Безпека життєдіяльності у законах та підзаконних актах


4

2



2




Усне опит., конспект




Разом

54

18

18

18

8




Примітка:

КСР — контроль самостійної роботи студентів


Теми лекційних та практичних занять визначаються викладачем при складані тематичного плану у відповідності до спеціальності і спеціалізації та кількості аудиторних занять, передбачених навчальним планом.


1.2. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


Заняття з курсу БЖД побудовані таким чином, що теми семінарських та практичних занять часто не повторяють лекційного курсу, а логічно доповнюють його, являючись самостійними темами. Такий виклад навчального матеріалу вимагає системності у вивченні курсу, адже будь-яка пропущена тема розриває логічний ланцюг послідовності засвоєння матеріалу.

1.2.1. ЛЕКЦІЇ.


На підготовку до лекцій необхідно звернути особливу увагу тим студентам, які раніше не вивчали предметів: "Основи безпеки життєдіяльності", "Валеологія", "Основи медичних знань", "Допризовна підготовка" тощо. Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується повторити базові поняття теми лекції (детальніше див. розділ "Методика опрацювання навчального матеріалу").

З метою інтенсифікації навчання під час лекції рекомендується використовувати Опорний конспект лекцій "Безпека життєдіяльності". Заплатинський В. М.– К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. – 207 с. В цьому разі до конспекту заносяться тільки необхідні пояснення до схем чи визначень приклади, нова інформація, тощо.

За відсутності опорного конспекту рекомендується лекцій детально конспектувати лекції.

1.2.2. СЕМІНАРСЬКІ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ


Семінарське чи практичне заняття розпочинається з оцінки рівня знань з попередньої теми (лекційного чи практичного заняття, що є логічним попередником даного заняття) шляхом опитування чи тестування. Запитання для усного контролю до кожної теми містяться у даних методичних вказівках. Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі тих алгоритмів, які розглядалися на попередніх заняттях (приклади тестів та задач наведено у розділі 1.3).

1.2.3. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМ ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНУ ПІДГОТОВКУ


Ряд тем курсу безпека життєдіяльності повністю виносяться на самостійну підготовку і контроль за їх підготовкою проводиться під час поточного тестування та колоквіумів. Самостійне опрацювання передбачає складання конспекту за темами та питаннями, що опрацьовувалися, вирішення типових задач тощо. Теми для самостійного опрацювання визначається в залежності від особливостей фахової підготовки студентів та кількості аудиторних годин відображається в тематичному плані курсу для даної спеціальності.

1.2.4. КОНСПЕКТ


При підготовці конспекту можна використовувати вирізки з газет, ксерокопії та інші друковані матеріали (наприклад, матеріали з Internet).

1.2.5. САМОСТІЙНА РОБОТА


Самостійне опрацювання курсу передбачає складання конспекту за розділами та темами, що опрацьовувалися, вирішення типових задач, написання аналітичної роботи тощо. Система контролю самостійної роботи викладена у розділі 1.4.

Письмова творча аналітична самостійна робота дозволяє глибше опанувати ту чи іншу тему, яку студент вибирає самостійно таким чином, щоб теми не повторювалися у академічній групі. і погоджує її з викладачем. Тематика аналітичних робіт приведена у розділі 4. Студент також може запропонувати свою тему.

Аналітична творча самостійна робота виконується на основі статистичних даних (крім робіт, що носять теоретичний характер), що і є основою для виконання всієї роботи. Статистичний матеріал у формі таблиці може бути розміщений як у основні частині роботи (в тексті) так і оформлений як додаток (ксерокопії не зараховуються), а при написанні роботи в електронному варіанті також і у файлах Excel. Для належного виконання роботи достатня - 1 (одна) статистична таблиця. Посилання на джерела інформації є обов’язковим і оформляється як звичайна (внизу сторінки) або кінцева зноска.

При використанні спеціальних термінів та скорочень рекомендується скласти короткий словник основних термінів та визначень, що зустрічаються в аналітичній роботі і є ключовими для її розуміння. Словник термінів приводиться на початку або в кінці роботи. Максимальна кількість термінів — 7.


Вимоги до написання роботи:

Форма виконання: робота може виконуватися у писаному, друкованому чи електронному вигляді (у форматі Word, або іншому текстовому редакторі), PowerPoint, html - форматі.

Об’єм: для робіт писаних від руки: не менше 7-ми повних сторінок формату А-4 (не включаючи титульної), для друкованих — не менше 4-ох повних сторінки (шрифт Times New Roman, розмір 14, інтервал - одинарний).

Оформлення: Зверху в правому верхньому кутку першої сторінки вказується прізвище та ініціали, нижче факультет, курс, група. Через 2 інтервали посередині сторінки — назва теми ПРОПИСНИМИ літерами, далі, через 2 інтервали, текст. Поля: верхнє та нижнє - 2 см, ліве - 3 см, праве - 1,5 см.

Літературні джерела подаються як зноски внизу сторінки або в кінці роботи у порядку їх використання чи алфавітному порядку, при цьому вказується: видавництво, рік видання, загальний обсяг сторінок чи інтервал використаних сторінок. Після цитати чи посилання на джерело інформації в тексті ставиться номер джерела в квадратних дужках => [—]. Посилання на сайти в Internet подаються у такому ж порядку. При написанні реферату необхідно використати не менше 2-х джерел, не враховуючи підручника з безпеки життєдіяльності.

Орієнтовний план роботи:

Вступрозкривається важливість проблеми та її місце в безпеці життєдіяльності.

Основна частина подається статистична інформація у формі таблиці, далі слідують аналітичні викладки на основі статистичної ї та теоретичної інформації.

Висновки.

Додатки (при необхідності)

Список використаної літератури.
Вимоги. При оцінці роботи зважається на використання основної та додаткової літератури, логіку викладення. зв’язок теорії з практикою, обгрунтовані висновки, орфографічні та стилістичні помилки, акуратність, використання Internet тощо.

Таблиця 1. Скидки, що застосовуються при оцінці творчого завдання





Вид скидки

%

скидки

  1. Репродуктивний рівень виконання. Значні помилки.

60

  1. Значні помилки при аналізі матеріалу. Відсутність висновків.

40

  1. Аналіз матеріалу на належному рівні, помилки при формулюванні висновків.

20

  1. Відсутність посилань на літературні джерела

20

  1. Значні орфографічні та стилістичні помилки

20

  1. Орфографічні та стилістичні помилки

10

  1. Зменшення об’єму на 1 сторінку

10

  1. Неакуратність

10

  1. Використання суржику, мовних невідповідностей

10

1.3. МЕТОДИКА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ


Належне оволодіння навчальним матеріалом з курсу безпеки життєдіяльності потребує опрацювання як основної так і додаткової літератури, періодичної преси.

Навчання з безпеки життєдіяльності у вищих учбових закладах направлене, перш за все, на формування у майбутнього фахівця культури щодо його безпеки, відповідних моральних цінностей, поглядів, поведінки тощо. Акценти переносяться з питань виявлення тих чи інших негативних явищ чи впливів середовища, на забезпечення комплексної безпеки людини на основі системного підходу, що включає екологічні, технічні, соціальні, психологічні та духовні засади. Це забезпечує, не тільки адекватну реакцію на негативні фактори, але й дозволяє майбутнім фахівцям ефективно розробляти методи усунення негативних факторів, запобігання небезпек, та зменшення наслідків їх прояву.

Специфікою безпеки життєдіяльності, як науки, є використання методів і досягнень фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології тощо; тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Тому при вивченні тем курсу необхідно обов’язково користуватися не тільки підручниками з безпеки життєдіяльності та додатковою літературою, але й підручниками і довідниками з біології, фізики, хімії, психології, соціології, права, тощо. Наприклад, при вивченні теми "Фізіологічні та психологічні критерії безпеки людини" необхідно повторити: будову нервової, ендокринної і т.д. систем людини (шкільний предмет — анатомія людини); поняття про почуття, інтелект, волю (предмет — людина і світ). При вивченні теми "Негативні електричні та електромагнітні фактори" необхідно повторити природу електромагнітного випромінювання, його види, види полів: магнітне, електричне, гравітаційне тощо, природу та параметри електричного стуму (предмет — фізика); базові положення електробезпеки (предмет — основи безпеки життєдіяльності); деякі положення невідкладної допомоги при нещасних випадках (попередня тема з курсу безпеки життєдіяльності, тема 4).

Особливу увагу при вивченні курсу необхідно приділити студентам, що не вивчали в школі предмету — основи безпеки життєдіяльності, який фактично широко почав вводитися тільки з дев’яностих років.

Одним з ефективних засобів підготовки до занять є використання комп’ютерної техніки.

На сьогоднішній день випущено значну кількість СD-дисків з різноманітних аспектів безпеки життєдіяльності людини:



  • перша медична допомога,

  • енциклопедія катастроф,

  • велика енциклопедія Кирила і Мефодія та ін.

Перспективним методом самопідготовки є використання студентами мережі Internet. Саме в Internet, на відміну від СD-дисків, інформація швидше поновлюється, крім того, тут міститься багато статистичної, наукової, наочної інформації, що розміщена на сайтах міністерств, відомств, наукових організацій, видавництв тощо.

Пошук сайтів та конкретних тем можна здійснити за допомогою пошукових систем: avanport.com, rambler.ru, yahoo.com тощо.

При вивчені питань, пов’язаних з надзвичайними ситуаціями, можна скористатися сайтом Міністерства надзвичайних ситуацій, де представлена аналітична, статистична інформація та електронна версія періодичної преси — сайт www.mns.gov.ua.

Опанувати питаннями з корпоративної безпеки допоможе інформація, розміщена на сайтах:



  • журналу "Бизнес и безопасность" — www.bsm.com.ua;

  • журналу "Охранные системи" — www.security.com.ua.

Багато цінної та важливої інформації, що стосується курсу безпека життєдіяльності, міститься на сайті ООН www.un.org.

1.4. СИСТЕМА ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ


Курс безпеки життєдіяльності закінчується диференційованим заліком (залік з оцінкою). Перелік запитань для заліку приведено у главі 3. Детальну інформацію про структуру курсу та теми, що виносяться на залік викладач подає на першому занятті.

Оцінка за письмову самостійну роботу складає 40 % від загальної залікової оцінки.


Для оцінки знань студентів проводиться поточний і підсумковий контроль:

  • поточний контроль проводиться по кожній вивченій темі;

  • проміжний контроль — колоквіуми перед атестаціями;

  • підсумковий контроль — семестровий диференційова­ний залік.



Таблиця 1. Рівні ступеню засвоєння навчального матеріалу





Рівень

Критерій оцінки

Оцінка

І

Володіння навчальним матеріалом на репродуктивному рівні, або більшою частиною навчального матеріалу.

3адовільно

(3)



ІІ

Знання повного обсягу навчального матеріалу, здатність його аналізувати. Немає знань для формулювання висновків.

Добре

(4)



ІІІ

Вільне володіння навчальним матеріалом на грунті основної та додаткової літератури. Вміння формулювати висновки та пов’язувати теорію з практикою.

Відмінно (5)

При оцінці знань, крім повноти розкриття питання, враховується: логічність мислення та його послідовність, культура мови, емоційність та твердість переконання, посилання на додаткові літературні джерела, користування технічними засобами в підготовці матеріалу, творчий аналіз та висновки з опрацьованої теми тощо.


Контроль самостійної роботи (КСР) передбачає:

  • перевірку конспекту з тем самостійної підготовки;

  • усне опитування з тем чи питань самостійної підготовки;

  • перевірку виконання творчих завдань: рефератів, тестів, кросвордів, сценаріїв, статей, огляду літератури із заданої теми тощо;

  • перевірку розв’язування задач.


Колоквіум проводиться напередодні поточної атестації (може бути об’єднаний з контролем самостійної роботи) і передбачає:

  • усне опитування з тем, що вивчалися протягом атестаційного періоду;

  • підсумкове тестування.


Залік передбачає підсумкове тестування та усне опитування з усіх тем курсу. Запитання для усного контролю до кожної теми містяться у даних методичних рекомендаціях .

Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі алгоритмів, які розглядаються в курсі. Нижче наводяться приклади тестів і задач.



Заохочення
Студентам, що приймали участь у олімпіадах, конференціях, роботі гуртка тощо, дана робота враховується при виставленні підсумкової оцінки.
Пропуски занять
Студенти, що були відсутніми на занятті, конспектують та опрацьовують пропущену тему самостійно, оцінка їх знань проводиться під час колоквіуму. Крім того, залежності від виду пропущеної теми, студенти необхідно виконати завдання, що визначаються викладачем індивідуальні і забезпечують необхідну глибину знань з пропущеної теми.
Приклади тестів та задач

Для тестування використовуються відкриті чи закриті тести та задачі на основі алгоритмів, які розглядаються в курсі. Нижче наводяться приклади тестів і задач.



Запитання для письмової роботи.

  • Наведіть найважливіші висновки з теоретичних положень безпеки життєдіяльності.

  • Назвіть види ризиків та охарактеризуйте методи визначення ризику.


Відкритий тест.

  • Гранично допустимий рівень шуму для підприємств торгівлі становить …. дБ.

  • Норма радіаційного опромінення для населення становить …. БЕР на рік.

  • Мікроорганізми, що можуть використовуватись як біологічна зброя і спричиняють захворювання на кокцидіондомікоз відносяться до класу ……….. .

  • Пестициди — ……………………………………… .

  • Біоетика — …………………………………………. .

Закритий тест.

  • До якої групи стихійних лих належить повінь? (Відповідь 2)

  1. Метеорологічні.

  2. Топологічні.

  3. Тектонічні.

  4. Водні.

  • Які отруйні речовини дозволені як засіб самооборони для цивільного населення? (Відповідь 3)

  1. Деякі задушливі гази.

  2. Іприт, люізит.

  3. Деякі гази подразнюючої дії.

  4. Зарин, Ві-Екс.


Задача. Визначити термін перебування працівників на радіоактивнозабрудненій території, якщо:

Люди працюватимуть у

кам’яному двоповерховому будинку

Приміщення знаходиться

в середині зони Б

Час від вибуху до початку опромінення людей

4 год.

Розрахункова доза опромінення людей складає

20 Р


Задача. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (в розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 198 чоловік, а за останні 7,5 роки травми одержали 7 чоловік. Порівняйте рівень ризику на підприємстві з нормованим (прийнятним на сьогоднішній день) у світовій практиці.
Задача. Визначити можливість допуску працівників до роботи, якщо у повітрі робочої зони є хімічні речовини у таких концентраціях:

Речовина

Фактична концентрація мг/м3

ГДК

мг/м3

Фізіологічна дія на організм людини

А

0,5

1,0

Загальнотоксична, мутагенна

Б

0,2

0,8

Подразнююча

В

0,3

0,6

Канцерогенна

Г

0,5

0,9

Мутагенна, канцерогенна


2. РОЗДІЛИ ТА ТЕМИ ЗАНЯТЬ



Розділ 1

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка