Методичні матеріали щодо поточного та підсумкового контролю знань студентів з дисципліни “культурологія”



Сторінка1/6
Дата конвертації22.02.2017
Розмір1.02 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
Затверджую

Проректор з навчальної роботи

_________________А.М. Колот

“___”________________2011 р.



МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
“КУЛЬТУРОЛОГІЯ”

УХВАЛЕНО


на засіданні кафедри філософії

Протокол № __ від______2011 р.

Завідувач кафедри філософії

___________Ю.М. Вільчинський

КИЇВ КНЕУ 2011




Зміст

Стор.

1.

Вступ

3

2.

Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни “Культурологія”

6

3.

Самостійна робота студентів

13

4.

Система поточного і підсумкового контролю знань

52

5.

Список рекомендованої літератури

56



1. ВСТУП
Мета, основні завдання та предмет навчальної дисципліни, її місце в навчальному процесі
У контексті глобалізаційних процесів, переходу до інформаційного суспільства здійснюються пошуки модернізації освіти, посилюється значення гуманітарної освіти. Сучасна ситуація потребує створення нового покоління освітньо-професійних програм, котрі б забезпечували універсальність, фундаментальність освіти та її практичне спрямування. Культурологія є базовою дисципліною, яка формує уявлення про світ, людину, світову і національну культуру, вчить жити в гармонії з природою і всім світом.

Культурологія намагається вирішувати непрості завдання теоретико-методологічного синтезу різних галузей гуманітарного знання, фахового забезпечення відповідних навчальних курсів. Концептуальними засадами, що визначили логіку, структуру, зміст курсу «Культурологія» є методологія «онтологічної антропології», завдяки якій забезпечується поєднання антропологічної та онтологічної перспективи в дослідженні культури, виокремлення типів культури з погляду її тривання в часі як цілого та увиразнення архетипно-традиційного, міфічного і символічного як універсальних модусів буття культури в знаку й, зокрема, збереження «трансісторичного» образу культури – синтетичної візії культури як внутрішньо-діалогічної, дискурсивно-текстуальної цілості. Метафізичні та деонтологічні припущення в пізнанні феномену культури, як тривалості-тривання висхідного прагнення творити, як виявлення людського в людині уможливлюють угледіти глибоку й рухливу перспективу культ – культура – цивілізація, а також споконвічних і завжди унікальних феноменів культури.



МЕТА дисципліни: ознайомлення студентів з історією становлення предмету культурології – основними універсальними рубрикаціями предметного поля культури, головними концептуальними інтерпретаціями культури та понятійним апаратом, історичними типами культур та їх особливостями. Введення в коло культурологічних проблем та навчання застосуванню культурологічного аналізу до конкретних явищ історії культури та сучасності, навчання мистецтву інтерпретації та розуміння Іншого, допомога у відкритті власної культурної ідентичності.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань:

  • цілеспрямоване осмислення загальнотеоретичних засад культурології;

  • джерелознавче ознайомлення студентів з основними пам’ятками (текстами) світової і вітчизняної культурологічної думки;

  • вироблення навичок самостійного гуманітарного аналізу текстів (в процесі написання письмових робіт, підготовки до семінарських занять, самостійної та індивідуально-консультативної роботи);

  • сприяння відкриванню студентами власної культурної ідентичності, становленню морально-естетичної культури міжособових взаємин;

  • ініціація гуманітарного, гуманістичного мислення та культурологічної компетентності.


ПРЕДМЕТ: культура як модальність людського буття.
На завершення вивчення дисципліни студент має
ЗНАТИ:

  • основні терміни та поняття культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання в повсякденному житті;

  • сутність, функції культури та її складові елементи;

  • методологічні засади культурологічного аналізу суспільного і культурного життя;

  • зміст основних сучасних концепцій виникнення і розвитку культури;

  • основні механізми та напрямки соціокультурної динаміки, шляхи вирішення існуючих проблем у розвитку сучасної культури та цивілізації;

  • провідні тенденції в розвитку сучасної культури; сутність, характерні риси та динаміку розвитку української культури;

  • механізми залучення людини до культури, характерні риси буття особистості в різних історичних та регіональних типах культури.


ВМІТИ:

  • оперувати понятійним та категоріальним апаратом дисципліни;

  • застосовувати знання з культурології для аналізу інтеграційних процесів у глобалізованому світі,

  • застосовувати знання з культурології для аналізу сучасних соціокультурних процесів та політики держав в сфері культури, науки, мистецтва та освіти;

  • розуміти особливості діалогу культур та сучасних змін в українському суспільстві,

  • активно залучатися до комунікативних процесів в сучасному світі, застосовувати вербальні і невербальні засоби для покращення власної і корпоративної культури;

  • визначати основні цінності та традиції, що складають основу національної та регіональних культур;

  • розвивати свій внутрішній світ та моральні якості людини і майбутнього фахівця.

  • визначати лінію особистісної поведінки в умовах розмаїття культур і субкультур та реалізовувати набуті знання в майбутній професії.

Курс “Культурології” належить до вибіркових дисциплін циклу гуманітарної підготовки, виконує гуманітарно-гуманістичні функції, а дисципліна інтегрує в собі систему гуманітарного знання (філософія, етика, естетика, педагогіка, психологія, історія України, українська мова, історія держави і права тощо) під кутом зору з’ясування духовно-екзистенціальних передумов та соціально-історичних чинників становлення культурної ідентичності, культури людських взаємин.

Програма розроблена з урахуванням освітніх пріоритетів, спрямованих на індивідуалізацію навчального процесу, зростання значення самостійної та індивідуально-консультативної роботи в процесі освоєння курсу «Культурологія».

Загальний обсяг курсу – 72 год., з них: лекції – 14 год., семінарські заняття – 24 год., індивідуальна робота студентів – 8 год., самостійна робота студентів – 24 год., підсумковий контроль – у формі ПМК.
2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ
Модуль1. Культурологія як соціально-гуманітарне знання
Тема 1. Культурологія: предметність та моделі дослідження

Історія та логіка становлення культурологічного знання. Неокантіанська інтелектуальна традиція: науки про природу та науки про дух. М. Шелер про різновиди знання та ціннісні орієнтації. Культурологія (наукове знання про культуру) і культурфілософія (філософське знання про культуру).

Філософія культури як культурна самосвідомість європейської людини. Культурфілософія як соціальна та культурна антропологія.

Соціальна і гуманітарна культурологія. Культурологія як інтегративна галузь соціально-гуманітарного знання про культуру.



Культура як цілісний об’єкт культурології. Предметне поле культурології. Онтологічні, гносеологічні, телеологічні, етико-естетичні, педагогічні аспекти культури.

Філософія культури як методологія культурологічного пізнання. Методи дослідження культури: дескриптивні, компаративні (порівняльні), психоаналітичні, статистичні та віртуальне моделювання.

Класичні, некласичні, постмодерністські моделі сучасних культурологічних досліджень. Культурологія як іншологія: концепт Іншого в культурфілософській рефлексії (Ж. Дельоз, Ф. Гваттарі).

Місце навчальної дисципліни «Культурології » в системі сучасного знання, зокрема, компетентісної моделі економічної освіти.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка