Методична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №26 для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність фармація) Тема: Коринебактерії дифтерії. Бордетели кашлюка. Морфологія та біологічні властивості



Сторінка1/4
Дата конвертації31.12.2016
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4
Методична розробка

з підготовки і роботи на лабораторному занятті №26

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - фармація)
Тема: Коринебактерії дифтерії. Бордетели кашлюка. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань.
1.1. Актуальність теми.

Випадки захворювання на дифтерію і кашлюк зустрічаються в Україні, тому вивчення цієї теми є обов’язковим для студентів медичного університету.

1.2. Цілі вивчення теми.

1.2.1. Мета загальна: засвоїти методи мікробіологічної діагностики дифтерії і кашлюка.

1.2.2. Мета конкретна:

а). студенти повинні знати морфологію і властивості збудників дифтерії і кашлюка.

б). повинні знати методи діагностики захворювання.

в). студенти повинні знати методи специфічної терапії і профілактики дифтерії і кашлюка.

1.3.1. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

а). Визначення понять “патогенність” і ”вірулентність”.

б). Фактори вірулентності бактерій.

в). Характеристика токсинів бактерій.

г). Періоди розвитку інфекційних хвороб.

Перерахування вихідних знань-умінь: знати фактори вірулентності бактерій і вміти їх визначати.

1.3.2. Тести вихідного рівня знань-умінь.


  1. Приклад ситуаційної задачі:

В препараті від хворого на дифтерію виявлені жовті палички з синіми зернами на кінцях. Який метод фарбування був використаний в даному випадку?

А. Грама.

В. Циля-Нільсена.

С. Романовського-Гімзе.

D. Нейсера.

Е. Леффлера.

Правильна відповідь: Метод Нейсера


    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічна структура змісту.

  • вивчити морфологію коринебактерій і бордетел в демонстраційних препаратах, забарвлених за Грамом і Лефлером;

  • ознайомитись з поживними середовищами на яких культивують коринебактерії і бордетели (середовища Ру, середовище Леффлера, середовище Клауберга, середовище Бучіна, кров’яний агар, телуритовий кров’яний агар, казеіно-вугольний агар);

  • здійснити забір матеріалу із зіва за допомогою ватно-марлевого тампона, приготувати препарат, зафарбувати за Грамом, промікроскопувати, і замалювати;

  • провести диференціацію коринебактерій дифтерії біоварів гравіс, місіс і дифтероїдів за біохімічними властивостями в демонстраційному досліді;

  • ознайомитись з методами визначення токсигенності коринебактерій (метод преципітації в агарі);

  • вивчити біопрепарати, що використовуються для діагностики, профілактики і лікування дифтерії і кашлюка.



      1. Перелік теоретичних питань.

  • морфологія, тинкторіальні і культуральні властивості збудників кашлюка і дифтерії

  • токсиноутворення. Методи вивчення токсигенності коринебактерій дифтерії

  • методи лабораторної діагностики дифтерії і кашлюка

  • особливості імунітету при дифтерії і методи вивчення рівня антитоксинів в крові людини

  • специфічна профілактика і лікування дифтерії і кашлюка




      1. Джерела навчальної інформації:

Література основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошиїн. – Мікробіологія. – К., 1992(укр.), с. 240-243, 286-292

К.Д. Пяткин, Ю.С. Кривошеин. - Микробиология. – М., 1980(рос.), с. 301-305, 335-341

А.И. Коротяев, С.А. Бабич. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург. – 2002 (рос.), с. 406-412

И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.Е. Шевелева, - Практическая микробиология. – Харьков, 1999 (рос.), с. 274-279

Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям Под ред.И.Л.Дикого – Харьков, 2004 (рос.), с. 433-440

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. – Тернопіль, 2004 (укр.), с. 257-264

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984(рос.) с.171-175

М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед. микробиологии М. 1973(рос.) с.262-264, 276-283

Ю.С. Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1986(рос.) с.154-160

Література додаткова:

Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред. проф. Г.К. Палій. – К., 2004. с. 64




    1. Орієнтовна основа дії

Граф логічної структури мікробіологічної діагностики кашлюка:

- матеріал для дослідження: слиз з носоглотки і гортані, яки отримують метод: «кашлевих пластинок», мокроту, кров.

- бактеріоскопічне дослідження: приготування мазків – препаратів, фарбування за методом Грама.

- біологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних поживних середовищ (КУА, Борде-Жангу, кров’яний МПА);

- вивчення підозрілих колоній;

- мазок, фарбування за Грамом;

- пересів на скошений агар;

- посів на вуглеводний ряд Гіса, середовище з тирозином, середовище з сечовиною;

- одночасно проводять РА на склі зі специфічною сироваткою.
Серологічне дослідження:

-РПГА, РЗК, РА з сироваткою хворого,

Кінцева відповідь.

Граф логічною структури лабораторної діагностики дифтерії



  • матеріал для дослідження: виділення слизової оболонки зіва, носа, кон’юктиви ока, зовнішніх статевих органів;

  • бактеріоскопічне дослідження;

  • приготування мазків, фарбування за Грамом, Лефлером, Нейсером.

Попередній результат.

  • бактеріологічне дослідження: посів матеріалу на одне з елективних середовищ;

  • через 8-12 годин інкубації готують мазки, при негативному результаті мікроскопічне дослідження повторюють через 18-24 години;

  • через 24-48 годин вивчають колонії, що виросли і підозрілі пересівають на сивороткове середовище;

  • чисті культури засівають на «строкатий ряд», середовище з цистеїном і сичевиною;

  • одночасно проводять реакцію РА на склі зі специфічними протидифтерійними сироватками;

  • визначають токсигенність в РП в гелі;

Біологічний метод дослідження.

-внутрішньошкірне або підшкірне введення матеріалу морським свинкам.

Серологічне дослідження.


  • РА або РНГА

Кінцева відповідь.


    1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

      1. Методика проведення заняття.

I етап. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з коринебактерій і бордетел, зафарбованих за методом Грама, Нейсера, Лефлера.

Засоби вивчення: готові демонстраційні препарати.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

ІІ етап. Ознайомитись з поживними середовищами, які використовують для культивування коринебактерій і бордетел.

Засоби вивчення – готові поживні середовища Бучіна, кров’яний агар, Клауберга, казеїно-вугольний агар, згорнута сироватка.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 10 хв.

ІІІ етап. Ознайомитись з методом вивчення токсигенності коринебактерій.

Засоби вивчення: таблиця «Реакція преципітації», чашка «реакція преципітації в гелі».

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

IV етап. Провести диференційну діагностику біоварів коринебактерій дифтерії і дифтероїдів.

Засоби вивчення: Демонстраційний штатив з диференційно-діагностичними середовищами (МПБ з глюкозою, сахарозою, крохмалем, сечовиною).

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

V етап. Вивчити біопрепарати, що використовують для профілактики і специфічного лікування дифтерії і кашлюка.

Засоби вивчення: Протидифтерійна сироватка, вакцина АКДС, АД анатоксин, АДС анатоксин.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 15 хв.

VI етап. Замалювати збудників і записати методи діагностики, визначення токсигенності, диференційні ознаки, схему мікробіологічної діагностики.

Місце вивчення – навчальна кімната.

Час навчання – 20 хв.

Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.



Методична розробка

по підготовці і проведенню лабораторного заняття №27

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - фармація)
Тема: Мікобактерії туберкульозу. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика туберкульозу.


    1. Актуальність теми.

Захворювання туберкульозом на Україні носить епідемічний характер, тому вивчення цієї теми для студентів мед. університету є необхідним.

1.2.Цілі вивчення теми.

1.2.1.Ціль загальна: Засвоїти методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.

1.2.2.Ціль конкретна:

- студенти повинні знати морфологію і властивості збудника туберкульозу.

- повинні знати методи діагностики туберкульозу

- студенти повинні знати методи специфічної профілактики туберкульозу.

1.3.1.Забезпечення початкового рівня знань–умінь

- джерела, механізми і шляхи передачі інфекції;

- роль чинників зовнішнього середовища і соціальних умов у виникненні хвороби;

- характеристика токсинів мікобактерій

Перелік початкових знань – умінь : знати особливості кислототривких бактерій і уміти їх виявляти в досліджуваному матеріалі.

1.3.Тести на початковий рівень знань – умінь.

Приклад. При мікроскопії препарату, виготовленого з мокроти хворого і забарвленого по методу Ціля – Нільсона, знайдені рубіново – червоного кольору палички. Які з перерахованих бактерій це можуть бути?

А. Кишкова паличка. Д.Стафілококи.

В.Корінебактерії. Е. Стрептококи.

С.Мікобактерії.

Відповідь : Мікобактерії.


1.4.Зміст навчання.

1.4. 1.Препарат з культури БЦЖ пофарбувати по методу Ціля-Нільсена, промікроскопувати і замалювати.

Вивчити живильні середовища, які застосовують для культивування мікобактерій.

.Ознайомитись з біопрепаратами, які застосовують для діагностики і профілактики туберкульозу

1.4.2. Список теоретичних питань

- типи мікобактерій туберкульозу, їх біологічні властивості

- атипові мікобактерії, їх роль при імуннодефіцитах

- особливості патогенезу туберкульозу

- туберкулін, його властивості. Спосіб вивчення інфікованості мікобактеріями туберкульозу.

- Особливості імунітету при туберкульозі

- специфічна профілактика туберкульозу

1.4.3.Джерело учбової інформації:

Основна література:

К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр) с.274-280

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М. 1980 (рос) с.343-354

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Мед.микробиология, иммунология и вирусология. С-П.2002 (рос) с.437-444

И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, Практическая микробиология Харьков. 1999 (рос) с.265-274

Микробиология.Руководство к лабораторним занятиям Под ред. И.Л.Дикого Харьков 2004 (рос) с.422-433.

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков Практична мікробіологія, Тернопіль 2004 (укр) с.272-279

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М.1984 (рос) с.163-169

Ю.С.Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии.М.1986 (рос) с.160-166.

Додаткова: Словник по мікробіології, вірусології, імунології та іефекційним захворюванням. Заг.ред. проф.Г.К.Палій К. 2004 с.136, 78..

Р.О.Драбкина. Микробиология туберкулеза. (рос). 1983.

М.П.Заков, Т.В.Ильина Потенциально-патогенные бактерии и лабораторная диагностика микобактериозов.(рос) М. 1978


1.5.Орієнтовна основа дії

.Граф логічної структури діагностики туберкульозу.

Бактеріоскопічні дослідження

- приготувати препарат, пофарбувати по Цілю-Нільсену, промікроскопувати.

Бактеріологічне дослідження.

- засівають, заздалегідь оброблений сірчаною кислотою або лугом, матеріал на елективно - живильні середовища

- посів інкубують при 37 ºС впродовж 4 – 6 і більше тижнів

- для ідентифікації вивчають характер росту на живильних середовищах, біохімічні властивості і вірулентність для лабораторних тварин.

Біологічне дослідження

- заражають морських свинок, через 4 місяці проводять мікроскопічне і макроскопічне дослідження.

Серологічне дослідження.

- ставлять РСК і РНГА

Алергічний метод діагностики

- туберкулінові проби.

1.6.Система навчальних завдань.

1.У мазках, приготовлених з мокроти хворого на туберкульоз легенів, мікобактерій не виявлено.Яким методом можна підвищити вірогідність виявлення мікобактерій в досліджуваному матеріалі?

А. – темнопольна мікроскопія Д. – забарвлення по Цілю-Нільсен

В. – мікроскопія нативних препаратів Е. – забарвлення по Нейссеру

*С. – гомогенізація і флотація
1.7.Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1.Методика проведення заняття

- приготовлений мазок з культури БЦЖ фарбують по методу Ціля – Нільсена. Мікроскопують і замальовують виявлені бактерії;

- вивчають живильні середовища, які застосовують для культивування мікобактерій;

- знайомляться з біопрепаратами, які застосовують для діагностики і профілактики туберкульозу.
Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №28

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - фармація)
Тема: Патогенні спірохети. Трепонеми. Борелії та лептоспіри. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика сифілісу.


    1. Актуальність теми. Венеричні хвороби в наш час дуже поширені на Україні. Тому лікарю обов’язково потрібно знати збудника хвороби, патогенез сифілісу та метод мікробіологічної діагностики.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: Засвоїти особливості збудника та методи діагностики сифілісу. Засвоїти методи лабораторної діагностики лептоспірозу та бореліозів.

      2. Мета конкретна:

Студенти повинні знати морфологію збудника, особливості забарвлення та мікроскопії;

Повинні знати особливості патогенезу сифілісу.

Знати методи діагностики сифілісу.

1.3.1.Тести на вихідний рівень знань-умінь.

1.Як приготувати препарат для виявлення рухливості спірохет?

А. По Граму.

В. По Буррі.

*С. „висяча крапля”

Д. По Цілю-Нільсену.

Е. По Романовському-Гімзе.

1.4.1.Зміст навчання.

Вивчити морфологію трепонем у демонстраційних препаратах пофарбований по Буррі та Морозову.

Поставити реакцію Вассермана з досліджуваною сироваткою.

вивчити морфологію лептоспір та борелій у демонстраційних препаратах

врахувати результати серологічних реакцій ( РА на вугільних часточках. РЗК та РНГА)

ознайомитись з біопрепаратами. Які застосовують для специфічної профілактики та лікування лептоспірозу

Поставити реакцію мікропреципітації на склі з кардіоліпіновим антигеном.
1.4.2 Перелік теоретичних питань :.

-Морфологія, культуральні властивості та антигенна структура трепонем.

-Особливості патогенезу сифілісу.

-Мікробіологічна діагностика сифілісу.



  • Морфологія; Культуральні властивості та антигенна структура

  • лептоспір та борелій.

  • Патогенез лептоспірозу та поворотного тифу.

  • Мікробіологічна діагностики лептоспірозу та поворотного тифу.

  • Профілактика лептоспірозу та поворотних тифів.

1.4.3.джерела навчальної інформації:

Основна: К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1992 (укр) с.294-299

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология. М. 1980 (рос) с.358-363

А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Мед.микробиология, иммунология и вирусология. С-П.2002 (рос) с.485-488

И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, Практическая микробиология Харьков. 1999 (рос) с.297-301

Микробиология.Руководство к лабораторним занятиям Под ред. И.Л.Дикого Харьков 2004 (рос) с.446-454

О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков Практична мікробіологія, Тернопіль 2004 (укр) с.284-291

Л.Б.Борисов Руководство к практическим занятиям по микробиологии М.1984 (рос) с.224-229

М.Н.Лебедева Руководство к практическим занятиям по мед.микробиологии. М.1973 (рос) с.249-298

Ю.С.Кривошеин Руководство к практическим занятиям по микробиологии.М.1986 (рос) с.171-177

Додаткова: Словник по мікробіології, вірусології, імунології та іефекційним захворюванням. Заг.ред. проф.Г.К.Палій К. 2004 с.129


1.5.Орієнтовна основа дії

Граф логічної структури мікробіологічної діагностики сифілісу.

Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичного вузла, відділяєме твердого шанкру або шкірних висипів, сироватка крові, ліквор.

– готують препарати „висяча крапля” і досліджують у темному полі зору.

- Серологічне дослідження – ставлять реакцію Вассермана (РЗК), осадові реакції з кардіоліпіновим антигеном, реакцію іммобілізації трепонем або непрямої імунофлюоресценції.


Граф логічної структури мікробіологічної діагностики лептоспірозу.

Матеріал для дослідження: Спинномозкова рідина. Кров.сеча.вода.

Перший етап – мікроскопічне дослідження (нативний препарат для мікроскопії у темному полі)

Попередня відповідь.



  • посів матеріалу на водно-сироваткове живильне середовище.

  • Зараження кроликів або морських свинок.

  • Реакція аглютинації – лізису з сироваткою крові.

  • Другий етап. – виготовлення препаратів з посівів на живильному середовищі для мікроскопії в темному полі

  • Реакція аглютинації – лізису виділеної культури з діагностичними сироватками.

  • Мікроскопічне та бактеріологічне дослідження матеріалу від заражених лабораторних тварин.

  • Заключна відповідь.

  • Граф логічної структури мікробіологічної діагностики поворотного тифу.

  • Матеріал для дослідження: кров.

  • 1 етап – мазок; забарвлений фуксином.

  • Препарат “товста крапля” забарвлений за Романовським – Гімзе

  • Біопроба – зараження морських свинок.

  • 2 етап – мазок із крові морської свинки пофарбований фуксином

  • препарат “товста крапля” забарвлений за Романовським – Гімзе

  • Заключна відповідь

1.6.Система навчаючих завдань

1-Що є джерелом інфекції при сифілісі?

А.Тварини. * Д. Хвора людина.

В. Грунт. Е. Предмети побуту.

С. Комахи, що живляться кровью.




    1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті:

1.7.1.Методика проведення заняття.


– промікроскопувати готові препарати, приготовлені з трепонем і забарвлених по Бурі і Морозову.

- поставити реакцію Вассермана з досліджуваною сироваткою.

- поставити реакцію мікропреципітації на склі з кардіоліпіновим антигеном.

- вивчити морфологію лептоспір у демонстраційних препаратах, забарвлених срібленням за Морозовим;

- вивчити морфологію боре лій у препаратах «товста крапля» забарвлених по Романовському – Гімзе;

- поставити реакцію коагглютинації на склі з матеріалом від хворого на лептоспіроз та антитілами, які адсорбовані на стафілококові;

- врахувати результати РЗК та РНГА з метою виявлення специфічних антитіл

До лептоспір у сироватці хворого;



  • провести облік РА на вугільних часточках в демонстраційному досліді;

  • ознайомитись з біопрепаратами, які застосовують для профілактики лептоспірозу.

Автор: асистент, кандидат медичних наук Колодій С.А.



Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №29

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність - фармація)
Тема: Патогенні актиноміцети та гриби роду Candida. Дерматоміцети та збудники вісцеральних мікозів. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика актиномікозу та кандидозу.


    1. Актуальність теми.

Актиномікоз – широко розповсюджене захворювання, особливо серед дорослого населення сільської місцевості. Хворіють також домашні тварини. Характеризується хронічним гнійним ураженням різних органів та систем з характерною інфільтрацією тканин, абсцесами та норицями, щільними зернами (друзами) в гною. Збудники актиномікозу належать до окремого роду Actinomyces (actis – промінь, myces- гриб), іноді називаються стрептоміцетами. Найбільш частими збудниками актиномікозу у людини є A.israelii, а рідше A.albus, A.bovis. Іноді актиномікози розглядають як прояв аутоінфекції, яка прогресує на фоні гнійно-запальних захворювань, травм, імунодефіцитних станів.
Кандидоз – опортуністична інфекційна хвороба шкіри, слизових оболонок і внутрішніх органів. Зустрічається повсюдно, найчастіше як ускладнення після багатьох інфекційних захворювань, при імунодифіцитних станах.

Захворювання, що викликаються патогенними та умовнопатогенними грибами називають мікозами. Для людини хвороботворними є біля ста видів грибів, які входять до семи класів: хітрідіоміцетів, гіфохітрідіоміцетів, ооміцетів, зигоміцетів, аскоміцетів, базидіоміцетів і дейтероміцетів. Розрізняють наступні основні групи грибкових захворювань людини:

1. поверхневі мікози або сапрофітії, при яких уражається роговий шар епідермісу і поверхні волосяних стержнів;
2. дерматомікози – ураження шкіри, її придатків, волосся;
3. підшкірні мікози – патологічний процес первинно локалізується в тканинах під шкірою, рідко у м’язах, суглобах, кістках;
4. системні (респіраторні) мікози – первинне вогнище розмноження грибів у легенях, рідше зустрічаються дисиміновані форми з ураженням будь-яких внутрішніх органів (глибокі мікози).
5. опортуністичні мікози (аспергільози, пеніцильози, кандидози) – виникають у осіб з імунодефіцитами.

Захворювання надто поширені. У дітей, частіше ніж у дорослих, зустрічаються такі дерматомікози, як мікроспорія, трихофітія, фавус. Зараження відбувається при контакті з домашніми тваринами (коти, собаки).


1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна. Засвоїти морфологічні особливості збудників кандидозу. Ознайомитись з етіопатогенетичними аспектами захворювань. Засвоїти методи лабораторної діагностики поверхневих та глибоких мікозів.
1.2.2. Мета конкретна. Вміти досліджувати мікроскопічно патологічний матеріал та оцінювати результати серологічних реакцій з метою діагностики кандидозу. Вміти дослідити патологічний матеріал та оцінити результати серологічних реакцій з метою діагностики дерматомікозів.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Особливості токсономічного положення грибів.

2. Тинкторіальні особливості грибів. Методи їх фарбування.


    1. Зміст навчання.




      1. Граф логічної структури змісту.

Вивчити морфологічні особливості кандид в демонстраційних препаратах забарвлених за Грамом →

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування кандид →

→ ознайомитись з біохімічною активністю збудників →

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами кандидозу →

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики захворювань.
Вивчити класифікацію патогенних грибів та захворювань викликаних ними →

→ ознайомитись з поживними середовищами для культивування патогенних гибів →

→ ознайомитись з патогенетичними аспектами захворювань → врахувати результати серологічних реакцій (РЗК, РПГА) з метою діагностики захворювань

→ ознайомитись з методами лабораторної діагностики, звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.




      1. Перелік теоретичних питань.

1. Морфологія, тинкторіальні особливості грибів роду Candida

2. Фактори, що сприяють виникненню кандидозу.

3. Мікробіологічна діагностика кандидозів.

4. Принципи лікування захворювань, викликаних збудниками.

5. Профілактика кандидозів.

6. Біологічні властивості збудників трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.

7. Загальна характеристика інфекційного процесу спричиненого патогенними грибами.

8. Методи мікробіологічної діагностики трихофітії, мікроспорії, епідермофітії, фавуса.

9. Збудники глибоких мікозів (бластомікоз, кокцидіоз, гістоплазмоз, хромомікоз, споротрихоз, криптококоз).

10. Лабораторна діагностика глибоких мікозів.





      1. Джерела навчальної інформації.

Література основна.


К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1992. – С. 283-286.

К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. – С. 354-357.

А.И.Коротяев, С.А.Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.-Петербург, 2002. – С. 447-480, 509.

С.І.Климнюк та співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. – С. 283-284, 392-395.

Медицинская микробиология, вирусология и иммунология под ред. А.А.Воробьева. – М.: Медицинское информативное агентство, 2004 – С. 469-470, 634-636.
Література додаткова.
Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник/ За ред Г.К.Палія, В.І.Палія. – Київ: Здоров'я, 2004.

Збірник завдань для підготовки до тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін «Крок-1. Загальна лікарська підготовка» /Кол.авторів; За ред. В.Ф.Москаленка та співавт. – К.:Медицина, 2004.

Збірник тестів з шкірних та венерологічних хвороб для студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 108 с.

Методичні рекомендації з шкірних та венеричних хвороб для самостійної позааудиторної роботи студентів стоматологічного факультету. Вінниця, 2005 – 88 с.
1.5.Орієнтовна основа дії.
1.5.1.
Граф логічної структури мікробіологічної діагностики актиномікозу.

Матеріал для дослідження: відділяєме виразок, гній, мокротиння, кров, сеча, пунктати лімфатичних вузлів, спинномозкова рідина.




  • Мікроскопічне дослідження. Готують мікропрепарати, фарбують за методом Грама, Ціля-Нільсена, досліджують за допомогою імерсійної системи світлового мікроскопу.




  • Бактеріологічне дослідження: висівають досліджуваний матеріал на щільні та рідкі поживні середовища:

  • КА,

  • гліцериновий агар та бульйон,

  • глюкозний МПБ,

  • середовища Сабуро, Чапека,

  • сусло-агар




    • Серологічне дослідження: РНГА, РЗК, ІФА, ЛПР, ІФ.




    • Алергічний метод: внутрішньошкірна проба з актиноміцетином

Остаточна відповідь


Граф логічної структури мікробіологічної діагностики кандидозу.

Матеріал для дослідження: шкірні та нігтьові лусочки, відділяєме вражених ділянок слизових оболонок, гній, випорожнення, спинномозкова рідина, біоптати тканин.




  • Мікроскопічне дослідження. Готують мазки, зафарбовують метиленовим синім по Граму.




  • Мікологічне дослідження: висівають досліджуваний матеріал на поживні середовища:

  • середовище Сабуро,

  • сусло-агар,

  • кандида-агар




  • Серологічне дослідження: РА, РП, РНГА, РЗК.

Остаточна відповідь


1.5.2. Граф логічної структури мікробіологічної діагностики захворювань викликаних патогенними грибами.
Матеріал для дослідження: волосся, нігті, лусочки шкіри уражені дерматофітами, кришечки пухирців, промивні води бронхів, сироватка крові хворого.


  • Мікроскопічне дослідження. Для мікроскопічного дослідження патологічний матеріал подрібнюють, вносять у краплю 10% розчину КОН або NаОН на предметному склі, підігрівають до появи парів і залишають на 15 хвилин, а зіскріби з нігтів на 1-2 години. При мікроскопії «роздавленої краплі» виявляють короткий (2-4 мкм) переплетений розгалужений міцелій і артроспори прямокутної форми, які розташовані у вигляді ланцюжків.




  • Мікологічне дослідження: дає можливість виділити чисту культуру і визначити рід та вид збудників на щільних середовищах Сабуро, сусло-агар, Чапека, з тетрацикліном, твіном-80 та ліпідними компонентами. Після посіву додають декілька крапель оливної олії.




    • Серологічне дослідження: РПГА, РЗК, ІФА, ЛПР, РІФ.







    • Біологічна проба: (морські свинки, миші) заражають шкіру, кігті, волосяний покрив.

Остаточна відповідь


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.




    1. 1. Методика проведення заняття.

1. Приготування мазка з досліджуваного матеріалу хворого на кандидоз. →

→ зафарбувати простим методом, промікроскопувати, замалювати. →

2. Вивчити культуральні властивості кандид на середовищі Сабуро. →

3. Провести облік результатів РА, РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого на хронічний кандидоз.

4. Розглянути демонстраційні препарати, мікроскопічну картину замалювати →

5. Вивчити культуральні властивості патогенних грибів на середовищі Сабуро →

6. Провести облік результатів РЗК, РПГА, поставлених з сироваткою крові хворого →

7. Звернути увагу на препарати та терміни лікування захворювань викликаних патогенними грибами.


Автор: доцент, к.м.н. Л.К.Сорокоумова


Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №30

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність – фармація).
ТЕМА: Загальна характеристика клінічної мікробіології. Мікробіоценози

здорових та патологічно змінених біотопів тіла людини.

1.1. Актуальність теми обумовлена змінами в мікроекології організму людини під впливом зовнішніх факторів та лікарських препаратів.

1.2 Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна: Вміти оцінювати стан мікроекології організму людини.
1.2.2. Мета конкретна: Вміти дати оцінку мікробіоценозу в кожній екосистемі.
1.3. Забезпечення вихідного рівня

1. Головні морфологічні групи бактерій.

2. Фактори патогенності організмів.

3. Бактеріологічний метод дослідження.


1.3.1. Тести початкового рівня знать-умінь. Задача.
Приклад. Головні морфологічні групи бактерій
а. кулясті

б. паличкоподібні

в. звивисті

г. ниткоподібні

Правильна відповідь: а,б,в,г
1.4. Зміст навчання


      1. Графогічної структури змісту

Клінічна мікробіологія є розділом медичної мікробіології, яка вивчає мікробіологічні аспекти етіології, патогенезу, імунітету мікробних захворювань в неінфекційній клініці. Мікроорганізми, які здатні приймати участь в розвитку патологічного стану людини, і являються представниками нормобіоценозу, отримали назву: умовно–патогенні. Нараховують більше 100 видів умовно–патогенних мікроорганізмів.

Для певного біотопу організму людини мікрофлора стабільна. Зміна кількісного та якісного складу мікроорганізмів має назву дисбіоз.

Для визначення стану дисбіозу необхідно робити бактеріологічне дослідження (сеча, мокротиння, фекалії, та ін.) з обов’язковим визначенням кількості мікроорганізмів в 1 мл, або 1г.





      1. Перелік теоретичних питань




  1. Головні представники мікрофлори:

а) ротової порожнини

б) шкіри

в) дихальних шляхів

г) сечостатевої системи

д) шлунково – кишкового тракту





  1. Роль нормальної мікрофлори в життєдіяльності організму.




  1. Дисбіоз, фактори, які його обумовлюють (виникнення, діагностика)




  1. Пробіотики. Використання.



    1. Орієнтовна основа дії

Схема лабораторної діагностики дисбіозу на прикладі дослідження кишкового вмісту.


Матеріал Кишковий вміст

Мікроскопічне дослідження Посів 0,1мл в розведенні

1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000 на

поживні середовища (Ендо,

Плоскірева, Сабуро, тіогліколіву,

кров’яний МПА, та ін.) культивування



в аеробних та анаеробних умовах.
Підрахунок кількості колоній на поживних

середовищах і визначення в 1мл (1г)

досліджуваного матеріалу (аеробів та

анаеробів).

Ідентифікація мікроорганізмів за

морфологічними, культуральними,

ферментативними ознаками, антигенній



будові.

Визначення характеру дисбіозу

(кандидозний, протейний, клебсієльодний)
1.6. Система навчаючих знань.

Приклад. Лікар отримав результати бактеріологічного дослідження, в якому визначені клостридії, кишкові палички, ентерококи. З якої частини кишківника був взятий матеріал для дослідження?


а. шлунок

б. тонкий кишківник

в. товстий кишківник

г. дванадцятипала кишка

д. єюнум

Правильна відповідь: в

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті


      1. Для якісного вивчення складу мікрофлори організму людини використовують мікроскопічний та бактеріологічний методи дослідження (обов’язково визначаючи кількість мікроорганізмів в 1мл (г) досліджуваного матеріалу – колоні-утворююча одиниця) – КУО.

Дослідження зубного нальоту. Мікроорганізми, що знаходяться в зубному нальоті можна визначити при забарвленні за методом Грама, по Буррі або в препаратах «роздавлена» крапля (визначення рухливих мікроорганізмів).

Визначення ступеня чистоти Vagina за допомогою забарвлених за Грамом мікропрепаратів. В мікропрепаратах визначають наявність лактобактерій (палички Додерляйна), грампозитивних та грамнегативних коків, клітин епітелію та лейкоцитів, нейсерій, гарднерел та ін.

В мікропрепаратах, виготовлених з кишкового вмісту немовляти, дорослої людини визначають наявність грампозитивних і грамнегативних бактерій, грибів роду candida та ін.

Визначення кількості бактерій в сечі проводять за методом Голда або при розведенні сечі в фізіологічному розчині (1 : 100; 1 : 1000; 1 : 10 000) і висіву 0,1мл на поживне середовище. Через добу термостатування підраховують кількість колоній на чашці і помножують на розведення.
Автор: доцент, доктор мед. наук С.А. Іванова
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №31

для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність – фармація).

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка