Методична розробка практичного заняття



Скачати 150.38 Kb.
Дата конвертації06.04.2017
Розмір150.38 Kb.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З «ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ТА ПСИХОДІАГНОСТИКИ»

по темі


«Любов у системі сімейних відносин. Проблема психологічної, духовної та сексуальної сумісності шлюбних партнерів»
для студентів ІІ курсу медичного факультету №2

(спеціальність: медична психологія).



І. Актуальність теми.

Істотною підставою для взяття шлюбу є любов. У психології лю­бов — це інтенсивне, напружене і відносно стійке почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами і соціально сфор­мованим прагненням бути своїми індивідуально значущими рисами з максимальною повнотою представленими в життєдіяльності іншого так, щоб пробуджувати в нього потреби у відповідному почутті такої самої інтенсивності, напруженості і стійкості.


ІІ. Навчальні цілі заняття.

Мати уявлення (α - І): Феномен любові та її види. Типологія любові за Д.А.Лі. Триангулярна теорія любові Р. Стернберга. Види любові за Е. Фромом.

Знати (α - ІІ): Мотивація вступу до шлюбу. Теорії вибору шлюбного партнера. Фактори ризику розлучення та фактори, що сприяють стабільності шлюбно-сімейних стосунків. Поняття шлюбної сумісності, основні критерії задоволеності шлюбом.
Вміти (α - ІІІ):

  • Засвоїти поняття та види шлюбної сумісності.

  • Пояснювати типи мотивації вступу до шлюбу та теорії вибору шлюбного партнера.

  • Визначати критерії та фактори, що впливають на рівень задоволеності шлюбом.

  • Визначати існуючі класифікації любові в системі шлюбно-сімейних відносин.


Розвивати (α - ІV): творчі здібності в процесі теоретичного дослідження проблемних питань психології в цілому та сімейної психології зокрема.
ІІІ. Цілі розвитку особистості.

Формування професійно-значущих підструктур особистості, зокрема професійної відповідальності та професійної ідентичності майбутнього лікаря-психолога.


IV. Міждисциплінарна інтеграція.


Дисципліна

Знати

Вміти

1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни:

Нормальна анатомія


Анатомічна будова центральної нервової системи.




Нормальна фізіологія

Фізіологія вищої нервової діяльності.




Медична біологія та генетика

Поняття спадковості та мінливості.




Загальна психологія


Основні закономірності формування психіки в процесі видової еволюції й розвитку окремого індивідууму, поняття про особистість, формування та розвиток особистості, психічні процеси та стани, індивідуально-психологічні властивості особистості.




Історія психології

Історія виникнення та розвитку психології як науки.




Сучасні напрямки психології

Історія виникнення та становлення різних теоретичних напрямків в психології.




Вікова психологія

Онтогенез людської психіки, специфічні психічні особливості індивіда в процесі зміни вікових стадій його розвитку.




2. Наступні дисципліни ті, що забезпечуються:

Психологія особистості

Соціальна психологія

Психологічне консультування

Медична психологія

Диференційна психологія

Психологія сім’ї









3. Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни):

Тема «Любов у системі сімейних відносин. Проблема психологічної, духовної та сексуальної сумісності шлюбних партнерів» логічно пов’язана з наступними темами курсу і є сприятливим підґрунтям для їх засвоєння.


V. Зміст теми заняття.
Розрізняють шлюби з любові, за стереотипом, з розрахунку, залежно від особливостей шлюбно-сімейної мотивації. Мотивація взяття шлюбу включає чотири основних мотиви:

  • інтимно-особистісний (прагнення знайти бажаного партнера для кохання);

  • морально-психологічний (бажання знайти духовно близького супутника життя);

  • сімейно-батьківський (орієнтація на народження і виховання дітей);

  • господарсько-побутовий (орієнтація на налагоджений побут і ведення домашнього господарства).

Ієрархія цих мотивів визначає критерії вибору шлюбних партнерів.

Істотною підставою для взяття шлюбу є любов. У психології лю­бов — це інтенсивне, напружене і відносно стійке почуття суб'єкта, фізіологічно зумовлене сексуальними потребами і соціально сфор­мованим прагненням бути своїми індивідуально значущими рисами з максимальною повнотою представленими в життєдіяльності іншого так, щоб пробуджувати в нього потреби у відповідному почутті такої самої інтенсивності, напруженості і стійкості.


Графічне зображення триангулярної теорії любові Стернберга

Сучасна соціальна психологія виокремлює в любові три основних компоненти:

  • емоційний (симпатія, часто неусвідомлена, інстинктивний потяг до людини, причини якого ще остаточно не з'ясовані);

  • раціональний (повага, усвідомлення і визнання достоїнств лю­дини);

  • поведінковий (уміння не тільки переживати почуття любові, а й у відповідний спосіб виявляти його в діяльності, спрямованій на отримання власної радості через радість іншої людини, у праг­ненні зменшити її страждання).

У цьому зв'язку існує така формула любові: якщо мені добре від того, що добре тобі, і якщо я хочу, щоб тобі було краще і роблю все для цього, то я тебе люблю.

Таким чином, здатність любити прямо залежить від уміння співпе­реживати, думати передусім не про себе, а про того, кого любиш.

Розрізняють дві моделі любові: песимістичну й оптимістичну. Песимістичній моделі властива залежність від об'єкта любові і зв'я­зок цього почуття насамперед з острахом втратити кохану людину чи її прихильність. У результаті шлюб набирає тривожно-невротичного ха­рактеру. Оптимістична модель виходить з відносної незалежності від об'єкта любові за позитивного ставлення до нього, заохочення інди­відуального волевиявлення, відносної автономності подружжя, ство­рення умов для особистісного розвитку подружжя і психологічного комфорту в парі, відчуття інтимності. Відчуття інтимності (від лат. intimus — внутрішній) характеризується для індивіда виокремленням себе зі своїм складним, самостійно сконструйованим внутрішнім сві­том і правом на самоактуалізацію.

Відповідно розрізняють зрілу і незрілу форми любові. У зрілій любові єдність подружньої пари досягається при збереженні ціліс­ності їхньої особистості, індивідуальності, у незрілій любові — за рахунок порушення цієї цілісності, як зазначає Е. Фромм, симбіо­тичного зв'язку, коли партнери обирають позицію “жертви" і “тира­на", крайнім проявом яких є мазохізм і садизм.

Хоча шлюб з любові утвердився як усталений стереотип не тільки в популярній, а й у спеціальній літературі, згідно з даними соціологіч­них досліджень С. Голода, тільки 39,1 % опитаних ним чоловіків і 49,6 % жінок назвали любов основним мотивом взяття шлюбу. Інші мотивували його почуттям жалю до партнера, спільністю інтересів і поглядів, очікуванням народження дитини.

Аналіз впливу шлюбно-сімейної мотивації на задоволеність шлю­бом свідчить, що серед тих, хто уклав подружній союз з любові і за спільністю поглядів водночас, найбільше задоволених шлюбом.



За дослідженнями Е. Ейдеміллера, у сім'ях, де спостерігають­ся порушення в нормальній реалізації сімейних функцій (у так званих дисфункціональних сім'ях) і відповідно незадоволеність шлюбом, при­чини створення сім'ї були іншими.

Психологічні особливості створення дисфункціональних сімей

(за Е. Ейдеміллером)


Мотив взяття шлюбу в дисфункціональних сім’ях

Частка з опитаних шлюбних партнерів, %

Втеча від батьків

50

Почуття обов’язку

49

Самотність

26,6

Наслідування традицій

(ініціатива батьків)

25

Любов

9,3

Престиж, пошук матеріальних благ

5,3

Помста колишньому коханому(ій)

3,1


Якщо при цьому мотивація взяття шлюбу є суперечливою, то риси шлюбного партнера (фізичні, особисті тощо), які спочатку не поміча­лися (як небажані), починають сприйматися особливо негативно, поси­люючи дисфункцію сім'ї.

Таким чином, задоволеність шлюбом залежить також від узгодже­ності шлюбно-сімейної мотивації, яка багато в чому зумовлює його стабільність.

Загалом розрізняють такі фактори стабільності сім'ї, що розподі­ляються за двома осями: зовнішні — внутрішні та об'єктивні — су­б'єктивні.
Фактори стабільності сім’ї



Безумовно, об'єктивні фактори (несприятливі соціальні процеси, війни, економічні кризи, стихійні лиха тощо) істотно впливають на жит­тєдіяльність сім'ї. Водночас успішність вирішення сімейних проблем багато в чому залежить від особливостей усвідомлення членами сім'ї сімейної ситуації, їх готовності і вміння сконцентрувати зусилля на збереженні сім'ї.

Таким чином, основними факторами, що формують стабільність шлюбу, є внутрішні суб'єктивні, тобто психологічні. Насамперед — це подружня сумісність як соціально-психологічний показник згуртова­ності сім'ї.

Відповідно до сучасних уявлень сумісність як здатність подружжя узгоджувати свої дії й оптимізувати взаємини в різних видах спільної діяльності утворює ієрархію рівнів.

Нижній рівень становить психофізіологічна сумісність темпе­раментів подружжя, сенсомоторна узгодженість дій, які виконуються спільно. Вищий рівень психофізіологічної сумісності характерний для пар холерик — флегматик і сангвінік — меланхолік, що ніби доповню­ють один одного (наприклад, спокій флегматика “гасить" запальність холерика, а життєрадісність сангвініка компенсує знижений фон на­строю меланхоліка).

Середній рівень психофізіологічної сумісності характерний для сполучених по “колу" Г. Айзенка темпераментів (кут аси­метрії □ = 90+45 °): холерик — меланхолік, яким не вистачає емо­ційної стабільності; меланхолік — флегматик і флегматик — сангвінік, які характеризуються відповідно безініціативністю і відчуженістю один від одного; сангвінік — холерик, які сперечаються за відпові­дальність і верховенство в сім'ї.
Коло” Г. Айзенка (□ — кут асиметрії)


Низький рівень психофізіологічної сумісності властивий парам з однаковим темпераментом через відсутність у двох холериків витрим­ки, у меланхоліків — бадьорості та енергії, у флегматиків — ініціатив­ності і швидкості реагування, у сангвініків — послідовності.

Другий рівень подружньої сумісності становить функціональна ро­льова узгодженість, тобто узгодженість структури, розуміння, розподі­лу і прийняття сімейних і міжособистісних ролей. При цьо­му важливе значення має бажане і реальне співвідношення ролей.

Вищим рівнем сумісності є ціннісно-орієнтаційна єдність, що фіксує ступінь збігу оцінок подружжям сімейних цілей і цінностей.

Розрізняють такі сімейні цілі:



  • пов'язані з вихованням дітей, коли для сім'ї особливо важливе саме спільне виховання дитини батьком і матір'ю;

  • що припускають насамперед подальший розвиток подружжя як особистостей, включаючи захоплення на дозвіллі, інтенсивне і змістовне внутрішньосімейне спілкування;

  • зумовлені важливістю створення свого домашнього гнізда з наданням йому своєрідності і затишку.

Опитування, яке здійснив Український науково-дослідний інститут з проблем молоді, показало, що молоді сім'ї на перше місце висувають функцію народження і виховання дітей (90,3 % опитаних), на друге — задоволення потреб у коханні, особистому щасті, почуття захищеності (74,2 % респондентів).

При цьому зазначається, що коли молодята вибирали із наведених в анкеті трьох сімейних цінностей — любов, діти, побут, то переважна більшість вибрали “любов" (74,4 %), а народження і виховання дітей вважали найважливішою сімейною цінністю тільки 15,5 %. Ця роз­біжність пояснюється тим, що в першому випадку (оцінка функцій сі­м'ї) міг виявитися певний соціально-психологічний стереотип, відпо­відно до якого діти посідають центральне місце в життєдіяльності сім'ї. У другому випадку (цінність сім'ї для людини) найімовірніше проявилися реальні установки молодого подружжя. На третьому місці відповідно до відповідей респондентів опинилася функція “ве­дення домашнього господарства", потім — “задоволення сексуальних потреб", “духовне спілкування" і “розвиток особистості членів сім'ї". На останньому ранговому місці респонденти зазначили можливість підвищити завдяки шлюбу свій соціальний статус (10 % респондентів).

Цікаво, що стосовно найважливіших функцій сім'ї максимальний збіг оцінок спостерігається щодо репродуктивної функції (89,8 % рес­пондентів). Щодо таких функцій сім'ї, як задоволення потреб у лю­бові, ведення домашнього господарства, задоволення сексуальних по­треб, у третини подружніх пар можна констатувати розбіжності.

При цьому існують гендерні відмінності в сімейних цінностях. Так, жінки більшою мірою орієнтовані на народження і виховання дітей, духовне спілкування членів сім'ї, задоволення потреби в любові, особистому щасті, взаєморозумінні. Чоловіків же порівняно з жінками в сімейному житті більшою мірою приваблює можливість задоволення сексуальних потреб, ведення здорового способу життя, упорядкуван­ня побуту.

Серед загальнолюдських цінностей чоловіки найчастіше виокрем­люють цікаву роботу, професійне зростання, а також впевненість у собі, матеріальну забезпеченість і спілкування з друзями.

Розбіжності в поглядах чоловіків і жінок на сімейні цілі й цінності, інші аспекти життєдіяльності сім'ї у принципі можна подолати у про­цесі їх взаємної адаптації до спільного способу життя.



VІ. План та організаційна структура заняття.


п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)

Розподіл часу

Підготовчий етап

1

Організаційні заходи










1-3 хв.

2

Постановка навчальних цілей та мотивація.







Див. п. І

Див. п. ІІ



10-25%

3

Контроль вихідного рівня знань, навичок, умінь:

  1. Мотивація вступу до шлюбу.

  2. Теорії вибору шлюбного партнера.

  3. Фактори ризику розлучення та фактори, що сприяють стабільності шлюбно-сімейних стосунків.

  4. Поняття шлюбної сумісності, основні критерії задоволеності шлюбом.

ІІ
ІІ
ІІ

ІІ


Індивідуальна теоретична співбесіда (опитування)

- тестовий контроль ІІ рівня

- вирішення типових задач ІІ рівня


Питання ІІ рівня

Тести ІІ рівня



Таблиці


Малюнки

Структурно-логічні схеми, аудіо - та відеоматеріали



10-25%

Основний етап

4

Формування професійних вмінь та навичок.

  1. Засвоїти поняття та види шлюбної сумісності.

  2. Пояснювати типи мотивації вступу до шлюбу та теорії вибору шлюбного партнера.

  3. Визначати критерії та фактори, що впливають на рівень задоволеності шлюбом.

  4. Визначати існуючі класифікації любові в системі шлюбно-сімейних відносин.




ІІІ

ІІІ


ІІІ

ІІІ


Метод формування навичок: практичний тренінг

Професійні алгоритми (інструкції) щодо формування практичних навичок та професійних вмінь

Таблиці, слайди, психодіагностичні опитувальники, учбові альбоми, текстові ситуаційні нетипові задачі.



60-90%

Заключний етап

5

Контроль та корекція рівня професійних умінь та навичок.




Метод контролю навичок: індивідуальний контроль, рішення нетипових задач, тестовий контроль ІІІ рівня.

Задачі ІІІ рівня, тести ІІІ рівня.

10-20%

6

Підведення підсумків заняття.




7

Домашнє завдання (основна і додаткова література по темі)







Див. п. VIII



VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тестові завдання.
Питання:


  1. Як співвідносяться поняття "шлюб" і "сім'я", "любов" і "шлюб"?

  2. Чи завжди стійкий шлюб успішний?

  3. Як мотивація шлюбно-сімейних стосунків впливає на задоволеність шлю­бом?

  4. Які фактори зумовлюють стабільність шлюбу і сім'ї?

  5. Основні причини розірвання шлюбу.

  6. Охарактеризуйте рівні подружньої сумісності.

  7. Чи означає низький рівень подружньої сумісності приреченість шлюбу на невдачу?

  8. Що означає термін "психологічне здоров'я сім'ї"?

  9. Компоненти готовності до шлюбу і сімейного життя.

  10. Складові етико-психологічної готовності до шлюбу.

  11. Складіть власні правила-заповіді сімейного життя.



VІІІ. Література.


  1. Андреева Т. В. Семейная психология . – СПб.: Речь, 2004. – 244 с.

  2. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001. — 96 с.: іл.

  3. Дружинин В.Н., Психология семьи – СПб.: Питер, 2008. – С. 176.

  4. Хайгл – Эверс А., Хайгл Ф., Отт Ю. и др. Базисное руководство по психотерапии. – СПб.: Речь, 2001. – С. 784.

  5. Шліппе фон А., Швайцер Й.. Системна психотерапія та консультування. – Львів, 2004. – 320 с.

  6. Шнейдер Л.Б., Семейная психология: учеб. Пособие для вузов. – М.: Академический проект, 2007. – 736 с.

  7. Эйдемиллер Э. Г., Юстицкис В. В. Психология и психотерапия семьи. – СПб.: Питер, 2002. – 656 с.

Підготувала: асистент Камінська А.О.


Затверджено на засіданні кафедри, протокол №__ від «____»__________20__ р.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка