Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність медична психологія). Тема: Організація бактеріологічної лабораторії



Сторінка1/9
Дата конвертації27.03.2017
Розмір1.48 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1

з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність - медична психологія).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.
1.1. Актуальність теми.

Мікробіологія – загальномедична дисципліна, і тому необхідна лікарю будь-якого фаху. Мікроби є збудниками не тільки інфекційних хвороб, а також багатьох неінфекційних та їх ускладнень. Лікар протягом своєї професійної діяльності неодноразово стикається з ними. Для того, щоб правильно поставити діагноз хвороби, необхідно добре знати морфологію мікробів, вміти розрізняти їх під мікроскопом. Кожен лікар повинен бездоганно володіти методом мікроскопії, знати будову мікроскопа та правила роботи з ним. В системі мікробіологічної діагностичної служби лікувальних та діагностичних закладів охорони здоров’я бактеріологічна лабораторія є найважливішою структурою.


1.2. Цілі вивчення теми.
1.2.1. Мета загальна.

Засвоїти основні вимоги та правила роботи в мікробіологічній лабораторії, вивчити техніку мікроскопії при дослідженні морфології мікроорганізмів.


1.2.2. Мета конкретна:

1. Дотримуватись правил поведінки та техніки безпеки при роботі в мікробіологічній лабораторії.

2. Проводити мікроскопію препаратів, використовуючи імерсійну систему.

3. Визначати форму та розташування мікроорганізмів в полі зору.

4. Визначати систематичне положення основних груп мікроорганізмів.
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати будову оптичного мікроскопа, принцип його роботи.

2. Мати поняття про заломлення світла, оптично однорідні та неоднорідні середовища, показник заломлення середовища.

3. Вміти пояснити хід променів в оптичному мікроскопі із сухою та імерсійною системою, межі роздільної здатності мікроскопа (кафедра біофізики).

4. Вміти користуватись світловим мікроскопом (кафедри біології та гістології).

5. Пояснити систематичне положення основних груп мікроорганізмів. Поняття про еукаріотів та прокаріотів (кафедра біології).


1.4. Зміст навчання:

1. Мікробіологічна лабораторія, обладнання, режим роботи, правила поведінки.

2. Систематика мікроорганізмів.

3. Мікроскопи, мікроскопічний метод дослідження.

4. Визначення величини, форми та розташування мікроорганізмів, як етапи мікроскопічного методу дослідження.
1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Мікробіологічна лабораторія → досліджуваний матеріал → мікроскопічне дослідження → визначення орієнтовного збудника.


1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Призначення мікробіологічної лабораторії, обладнання, режим роботи в ній.

2. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

3. Типи сучасних мікроскопів. Техніка мікроскопії імерсійною системою біологічного світлового мікроскопа.

4. Можливості використання оптичного мікроскопа при вивченні морфології основних груп мікроорганізмів.
1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, с.10-19

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. с. 5-20

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, с.6-16.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 6-24.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр.17-28.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр.7-18.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 7-19

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 8-32.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 7-16.

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 5-21.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 1-14.

З.Н. Кочемасова и соавт. Санитарная микробиология и вирусология. М., Медицина, 1987, стр. 5-15

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973. ст. 3-22.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 5-19.

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 5-18.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 12-22.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 8-16.

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 3-10.

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 3-14.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 8-17.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 3-23.


1.5. Орієнтовна основа дії.

Досліджуваний матеріал (мазок) → мікроскопічне дослідження → виявлення мікроорганізмів → орієнтовне визначення збудника за морфологічними ознаками


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Записати правила роботи в бактеріологічній лабораторії, ознайомитись з формою ведення протоколу. Промікроскопувати демонстраційний мазок, використовуючи техніку роботи з імерсійним мікроскопом. Мікроскопічну картину замалювати в протоколі, зробити висновки.


1.7.1. Методика проведення заняття.

- Визначення актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Провести контроль вихідного рівня знань-умінь.

- Ознайомити студентів з формою ведення протоколу заняття та провести інструктаж і записати в протокольному зошиті правила роботи в мікробіологічній лабораторії. Розписатись в журналі про інструктаж студентів щодо режиму та правил роботи в мікробіологічній лабораторії.

- Промікроскопувати забарвлені препарати мікроорганізмів, використовуючи суху та імерсійну системи. Дослідити можливості імерсійного мікроскопа.

- Замалювати досліджувані об’єкти в протоколі.

- Зробити висновки.

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна



Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №2

з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність - медична психологія).
Тема: Морфологія бактерій. Виготовлення препаратів з бактеріальних культур. Простий спосіб забарвлення.
1.1. Актуальність теми.

В мікробіологічній діагностиці інфекційних хвороб одним із перших використовують мікроскопічне дослідження матеріалу від хворого. Виявлення в ньому мікроорганізмів та вивчення їх морфології дозволяє орієнтовно визначити збудника і надалі провести чітку ідентифікацію за допомогою інших методів мікробіологічної діагностики. Морфологічні ознаки бактерій можна вивчати за допомогою мікроскопічного методу дослідження, тобто методу, який включає в себе роботу по виготовленню мазка з патологічного матеріалу або культури мікроба та його забарвлення, з наступним мікроскопічним дослідженням. Можливе вивчення морфології збудника і в нативному стані, але в більшості випадків використовують забарвлені або контрастовані препарати.


1.2. Цілі вивчення теми.

Вміти провести мікроскопічне дослідження культур бактерій.


1.2.1. Мета загальна.

Вміти використовувати морфологічні властивості бактерій для диференціації їх в мікроскопічній діагностиці інфекційних захворювань.


1.2.2. Мета конкретна:

1. Вміти приготувати мазки-препарати із бактеріальних культур, зафіксувати їх.

2. Вміти пофарбувати препарат простим способом.

3. Вміти розпізнати основні форми бактерій, морфологічні групи.


1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Вміти визначити вимоги до препаратів для мікроскопічного дослідження (кафедра гістології).

2. Вміти вибрати спосіб мікроскопії, виходячи з величини досліджуваного об’єкта (заняття №1).

3. Вміти використовувати імерсійну систему світлового мікроскопа (заняття №1).


1.3.1. Завдання.

Приклад. Вивчаючи форми бактерій, для мікроскопії зафарбованих препаратів використовують імерсійну систему світлового мікроскопа. Чому необхідно користуватись нею?

Відповідь. При імерсійній мікроскопії об’єктив занурюють в олію, показник заломлення світла якої близький до показника заломлення скла. В цьому випадку потік світла, що вийшов за межі предметного скла, не розсіюється і промені, не змінюючи свого напрямку, потрапляють в об’єктив. Крім того, імерсійний об’єктив має вищу роздільну здатність.


1.4. Зміст навчання:

1. Вивчення основних форм бактерій.

2. Виготовлення препаратів із культури бактерій на щільному середовищі.

3. Фарбування простим методом.

4. Виявлення бактерій в препараті мікроскопічним методом.

5. Визначення морфологічних форм.


1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Світ бактерій → поділ на морфологічні групи → вивчення морфології бактерій мікроскопічним методом.


1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Основні морфологічні групи бактерій. Форми та розміри клітин, їх розташування в полі зору.

2. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії.

3. Етапи приготування мазка-препарата із бактеріальних культур.

4. Класифікація фарб, які використовуються в мікробіологічній практиці.

5. Прості методи забарвлення мікробіологічних препаратів.


1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст. 20-27

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр. 16-18, 26-30

В.Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М., Медицина, 1993, стр. 21-28

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина, 2005

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 25-31

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр. 29-35

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр. 18-33

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 28-31, 47-54.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 18-19, 26-27

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 17

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973. ст. 23-24

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 20-24

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 19-27

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 22-36

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 16-22

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 77-98

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 14-23

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 17-25

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 26-30
1.5. Орієнтовна основа дії.

Культура бактерій → виготовлення та фіксація мазка → фарбування мазка простим методом → мікроскопічне дослідження мазка з використанням імерсійної системи → виявлення бактерій за морфологією → вивчення форми, розташування бактерій → визначення морфологічних груп в препаратах.


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Використовуючи техніку виготовлення препаратів з агарової культури, приготувати мазки з культури стафілокока та кишкової палички, зафіксувати їх в полум’ї пальника і пофарбувати простим способом. Для фарбування мазків стафілокока використовувати генціанвіолет за Синьовим, кишкової палички – фуксин Пфейффера. За допомогою імерсійної системи промікроскопувати мазки, мікроскопічну картинку замалювати в протокольному зошиті. Дати морфологічну характеристику культурам, яку дозволяє простий спосіб фарбування. Зробити висновок про його диференційні можливості. Після завершення роботи привести робоче місце в порядок і завершити вивчення морфології бактерій дослідженням різних морфологічних груп в демонстраційних препаратах. Замалювати мікроскопічну картинку, зробити висновки.


1.7.1. Методика проведення заняття.

- Інструктаж студентів з техніки безпеки при роботі з газовим паяльником з відміткою у відповідному журналі.

- Контроль вихідного рівня знань.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна робота студентів по освоєнню методик виготовлення мазка і фарбування простим способом.

- Мікроскопічне дослідження виготовлених та демонстраційних мазків. Вивчення морфології бактерій та диференціації їх на морфологічні групи.

- Оформлення протоколу.
Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №3

для студентів медичного факультету (спеціальність - медична психологія).
Тема: Будова та хімічний склад бактеріальної клітини. L-форми бактерій. Забарвлення препаратів за методом Грама.
1.1. Актуальність теми.

Клітинна стінка у різних груп мікроорганізмів характеризується різною макромолекулярною будовою, різновидністю хімічного складу та біологічних властивостей. Так, основним компонентом клітинної стінки більшості водоростей є целюлоза, міцеліальних грибів – хітин, дріжджових – манани та глюкани, бактерій – пептидоглікани. Хімічний склад та структура клітинних стінок визначають забарвлення бактерій за Грамом.

Вперше цей метод був запропонований Х. Грамом у 1884 р. для виявлення бактерій в гістологічних зрізах. На сьогодні цей метод широко використовується в мікробіології для ідентифікації бактерій за тінкторіальними властивостями. По відношенню до забарвлення за Грамом всі бактерії поділяються на дві групи: грам-позитивні та грам-негативні.
1.2. Цілі вивчення теми.

При мікроскопічній діагностиці багатьох захворювань мікробної природи доводиться використовувати складні методи забарвлення, зокрема, метод Грама. Для того, щоб правильно оцінити одержані результати, необхідно не тільки навчитися правильно фарбувати препарати, але і добре зрозуміти принцип складного методу фарбування, його механізм.


1.2.1. Мета загальна.

Вміти диференціювати бактерії, зафарбовані за Грамом, за тінкторіальними властивостями на грам-позитивні та грам-негативні.


1.2.2. Мета конкретна:

1. Знати особливості структури прокаріотичної клітини порівняно з еукаріотичною.

2. Знати особливості будови та хімічного складу клітинної стінки бактерій та їх Z-форм.

3. Знати відмінності структури та хімічного складу клітинної стінки у грам-позитивних та грам-негативних бактерій.

4. Вміти пофарбувати мазки за Грамом і пояснити його механізм.

5. Вміти розпізнати грам-позитивні та грам-негативні бактерії за кольором.


1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати загальну систему будови еукаріотичної клітини (кафедри біології та гістології).

2. Вміти пояснити механізм диференційного забарвлення клітини (кафедри гістології та біохімії).

3. Знати основні морфологічні форми бактерій (заняття № 2).

4. Вміти приготувати мазок із культур бактерій (заняття № 2).

5. Вміти користуватись імерсійною системою мікроскопа (заняття № 1).

6. Знати правила роботи з інфекційним матеріалом (заняття № 2).
1.4. Зміст навчання:

1. Ультраструктура бактерій, як представників прокаріотичних клітин.

2. Будова клітинної стінки бактерій, хімічний склад.

3. Складний метод фарбування за Грамом.

4. Тінкторіальні властивості бактерій. Диференціація за методом Грама.
1.4.1. Граф логічної структури за змістом.

Досліджуваний інфекційний матеріал → виготовлення мазка → фарбування за Грамом → мікроскопія мазка → виявлення грам-позитивних та грам-негативних бактерій.


1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Ультраструктура бактеріальної клітини, функція основних органел.

2. Будова, хімічний склад клітинної стінки. L-форми бактерій, фактори, що зумовлюють їх утворення.

3. Відмінності будови та хімічного складу клітинної стінки у грам-позитивних та грам-негативних бактерій. Механізм фарбування за Грамом, критерій диференціації бактерій на грам-позитивні та грам-негативні.


1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст.27-38

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. стр. 28-40

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2004

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр.19-26.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 31-39.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр.35-41.

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр.33-45.

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 50-53.

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 41-61.

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 19-29.

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 21-24.

В.И. Покровский, О.К. Поздеев. Медицинская микробиология. ГЭОТАР Медицина, Москва, 1998, стр. 17-26.

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973. ст. 25-32.

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, сир. 24-26.

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 32-33, 35-39.

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 37-39.

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 23-24.

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 108-117.

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 24-25.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 25-27.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 30-31.
1.5. Орієнтовна основа дії.

Суміш культури стафілокока та кишкової палички в фізіологічному розчині → виготовлення мазка → фіксація мазка → фарбування за Грамом в модифікації Синьова (замість розчину використовують заздалегідь просякнуті генціанвіолетом клаптики фільтрувального паперу, які кладуть на мазок і зволожують водою до виділення барвника) → висушування мазка → мікроскопія імерсійною системою → виявлення грам-позитивних клітин (фіолетового кольору) стафілокока та грам-негативних клітин (рожевого кольору) кишкової палички → замальовування результатів мікроскопії → висновки щодо тінкторіальних властивостей досліджуваних бактерій за методом Грама.


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

Для вивчення тінкторіальних властивостей бактерій за методом Грама використовують суміш Гр+ та Гр бактерій, представлених зависом у фізіологічному розчині стафілокока та кишкової палички. Дотримуючись правил роботи з живими культурами та техніки виготовлення мазка з рідкого матеріалу, виготовити препарат, зафіксувати і пофарбувати за методом Грама. Пофарбований мазок висушити, промікроскопувати, визначити тінкторіальні властивості стафілокока та кишкової палички за кольором, якого вони набувають при фарбуванні за Грамом. Хід досліджень записати в протокол, мікроскопічну картину замалювати, зробити висновки в протокольному зошиті. Прибрати робоче місце.


1.7.1. Методика проведення заняття.

- Визначення актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Контроль вихідного рівня знань.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна практична робота, оформлення протоколу.

- Оголошення результатів контролю знань, підведення підсумків.

Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №4

для студентів медичного факультету (спеціальність - медична психологія).
Тема: Кислотостійкі бактерії. Спори бактерій. Методи їх виявлення. Забарвлення препаратів за методом Ціля-Нільсена.
1.1. Актуальність теми.

Кислотостійкі та спороутворюючі бактерії досить поширені у природі. Завдяки фізико-хімічним властивостям оболонки клітини або спори вони досить стійкі до пошкоджуючої дії різних факторів зовнішнього середовища. Серед цих бактерій є патогенні для людини види. Виявлення в патологічному матеріалі мікроорганізмів з властивостями кислотостійких бактерій за допомогою спеціального методу забарвлення, яким є метод Ціля-Нільсена, допомагає своєчасно провести діагностику захворювань, спричинених патогенними видами.

Спороутворення є також важливим критерієм для ідентифікації збудників хвороб сибірки, ботулізму, правця, газової ранової інфекції, оскільки для них характерне не тільки спороутворення в зовнішньому середовищі, що може бути виявлено спеціальними методами, особливістю цих збудників є те, що їх спори мають характерне розташування відносно до центру вегетативної частини, розмір та форму.

Вивчення методів виявлення у бактерій кислотостійкості та спороутворення дає можливість вчасно діагностувати захворювання, викликані патогенними видами мікроорганізмів з даними властивостями.


1.2. Цілі вивчення теми.

Лікарю будь-якого фаху необхідно знати які з бактерій мають здатність протистояти факторам зовнішнього середовища і завдяки яким властивостям. Кислотостійкість та спороутворення у бактерій є могутніми факторами захисту клітин. Такими властивостями наділені мікобактерії – збудники туберкульозу та лепри, їм притаманна кислотостійкість. Спори є своєрідною формою збереження виду збудника в несприятливих для нього умовах, формуються в певних ділянках клітини, мають характерні розміри, кислотостійкість. Тому, вміння виявити кислотостійкі бактерії та спори у збудників сибірки, правця, ботулізму, газової анаеробної інфекції має бути обов’язковим для лікаря.


1.2.1. Мета загальна.

Вміти використовувати метод забарвлення за Цілем-Нільсеном для виявлення спор та диференціації кислотостійких бактерій.


1.2.2. Мета конкретна:

1. Вміти пояснити морфологічну та функціональну ультраструктуру бактеріальної клітини.

2. Вміти фарбувати мазки за методом Ціля-Нільсена.

3. Вміти диференціювати кислотостійкі бактерії від некислотостійких в препараті, пофарбованому за Цілем-Нільсеном.

4. Вміти виявляти спори в препараті, зафарбованому за Цілем-Нільсеном, визначати місце їх розташування в клітині, розміри (порівнюючи з поперечним розміром вегетативної форми).
1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1. Знати основні морфологічні форми бактерій (заняття №2)

2. Вміти пояснити функцію основних ультраструктурних елементів клітини (кафедри біології та гістології)

3. Знати функцію клітинної стінки у бактерій (заняття № 3).

4. Вміти пояснити механізм диференційного забарвлення бактеріальних клітин (заняття №3)

5. Вміти приготувати мазок із агарових культур бактерій (заняття № 2).

6. Знати правила роботи з інфекційним матеріалом (заняття № 2).
1.4. Зміст навчання:

1. Ультраструктура та хімічний склад прокаріотичної клітини.

2. Кислотостійкість бактерій.

3. Спори у бактерій.

4. Метод фарбування за Цілем-Нільсеном, його значення для виявлення кислотостійких бактерій та спор.
1.4.1. Граф логічної структури за змістом.

Мазок досліджуваного матеріалу, що містить кислотостійкі бактерії → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія мазка → виявлення кислотостійких бактерій, диференціація з некислотостійкими елементами.

Досліджуваний матеріал, що містить спори бактерій → виготовлення мазка → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія мазка → виявлення спор.
1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Особливості хімічного складу кислотостійких бактерій.

2. Спороутворення у бактерій, фізико-хімічні властивості спор, їх біологічне значення.

3. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном – техніка та призначення.


1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література теоретична основна:

К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеїн. Мікробіологія. В.Ш. 1992, ст.34-38

В. Д. Тимаков и соавт. Микробиология. М. Медицина 1993. стр. 38-40

Крок-1. Загальна лікарська підготовка. Київ, Медицина 2005

А.А. Воробьев и соавт. Микробиология. М. Медицина, 1994, стр.24-26.

Л.Б. Борисов и соавт. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология. М. Медицина, 1994, стр. 38-39.

Г.К. Палій і співавт. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби.

Література теоретична додаткова:

А.А. Воробьев. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. М., МИА, 2004, стр. 40-41

А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. С.Петербург. Спецлит., 2002, стр. 43-46

В.И. Покровский. Медицинская микробиология. ГЭОТАР-МЕД, М., 2002, стр. 78-79

В.М. Запорожан. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Одеса, 2002, ст. 44-47

И.Л. Дикий и соавт. Микробиология. Харьков, изд. Укр ФА, 1999, стр. 24-25

А.М. Королюк, В.Б. Сбойчаков. Медицинская микробиология. С.Петербург, 1999, стр. 24-25

К.М. Векірчик. Мікробіологія з основами вірусології. К., Вища школа, 1973, стор. Ст.31-32

Література практична основна:

Л.Б. Борисов и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии. М., 1984, стр. 26

С.І. Климнюк і співавт. Практична мікробіологія. Тернопіль, "Укрмедкнига", 2004, ст. 40

Література практична додаткова:

М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1973, стр. 39

В.В. Тец Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии. М., Медицина, 2002, стр. 24-25

Л.Г. Бранцевич и соавт. Микробиология. Практикум. К., Вища школа, 1987, стр. 124-129

Ф.К. Черкес. Руководство к практическим занятиям по микробиологическим исследованиям. М., Медицина, 1980, стр. 27.

К.Д. Пяткин и соавт. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., Медицина, 1969, стр. 34-35.

А.Ю. Вершигора та інші. Практичний посібник з медичної мікробіології. К., 1963, стор. 31-33.


1.5. Орієнтовна основа дії.

Спорова культура аеробних бацил на щільному поживному середовищі → виготовлення мазка → фіксація → фарбування за Цілем-Нільсеном → мікроскопія імерсійною системою → виявлення спор, зафарбованих в рожевий колір, представлених круглими структурами → замальовування в протоколі.

Демонстраційний мазок мокротиння хворого на туберкульоз легень, зафарбований за Цілем-Нільсеном → мікроскопія імерсійною системою → виявлення кислотостійких бактерій туберкульозу, що мають яскраворожевий колір → диференціація з некислотостійкими елементами мокротиння → замальовування в протоколі.

Зробити висновки про тінкторіальні властивості кислотостійких бактерій та спор, зафарбованих за методом Ціля-Нільсена.


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

З агарової культури спороутворюючих бацил-сапрофітів виготовити мазок, зафіксувати і пофарбувати за методом Ціля-Нільсена. Мазок промікроскопувати, виявити спори, які фарбуються в червоний колір. Віддиференціювати від вегетативних форм за кольором. Препарат замалювати. В демонстраційному мазку мокротиння хворого на відкриту легеневу форму туберкульозу, пофарбованого за Цілем-Нільсеном, виявити бактерії збудника, дати морфологічну характеристику з точки зору тінкторіальних властивостей. Препарат замалювати. Зробити висновки, оформити протокол.


1.7.1. Методика проведення заняття.

- Обгрунтування актуальності теми, що вивчається на занятті.

- Контроль вихідного рівня знань-умінь.

- Контроль знань теми, що вивчається.

- Самостійна практична робота для засвоєння знань-умінь, оформлення протоколу.

- Оголошення результатів контролю знань-умінь, підведення підсумків. Завдання на наступне заняття


Автор: доцент, кандидат медичних наук Мруг Валентина Максимівна

Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №5

для студентів медичного факультету (спеціальність - медична психологія).
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка