Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка9/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18


  1. Коротка характеристика сибірки

Механізм та шляхи передачі захворю-вання

Джерело інфекції

Форми захворю-вання/ інкубацій-ний період

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профілактика

Лабораторна діагностика

Контактний трансмісив-ний;

Аерогенний

Фекально-оральний

Шляхи:

Контактний Повітряно-пиловий;

Аліментар-ний

Фактори передачі:

Тваринницька сировина (шкіра, хутро );

Продукти тваринництва (молоко, м’ясо)


Велика рога-та худоба; мілка рогата худоба; парнокопитні (травоїдні); свині

Інкубацій-ний період-

2-3 дні.; до 8 днів



Форми: Шкірна;

Легенева;

Кишкова;
Септична


Шкірна:

Карбункул з чорним струпом; лімфаденіт



Легенева:

Пневмонія з швидким розвитком набряку



Кишкова:

Геморагічний коліт



Септична:

Виражена інтоксикація, симптоми ІТШ


Стійкий

Напружений

Гуморальний

Клітинний

Формується стан ГЧУТ





Неспецифічна (ліквідація захворювання серед тварин, обстеження професійних груп, перевірка сировини)

Специфічна- жива вакцина СТІ (безкап-сульний штам B.anthracis)



Рання:

Бактеріоскопічний метод



Основна:

Бактеріологічний

метод

Ретроспективна:

Серологічний

Алергічний

Додатковий метод:

Біологічний






      1. Перелік теоретичних питань.

Морфологія і біологічні властивості збудника сибірки, диференційні ознаки патогенних і умовно-патогенних бацил.

Епідеміологія і патогенез сибірки. Особливості імунітету.

Мікробіологічна діагностика сибірки: попередня, основна, ретроспективна. Методи визначення забрудненості тваринницької сировини спорами сибірки (РІФ, реакція кільцепреципітації).

Специфічна профілактика і лікування сибірки.



Джерела навчальної інформації.

Література (основна):



1.В. П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 419-422.

2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор. 256-262.

3. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 308-316.

4. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр. 318-322.

5. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр. 367-370.

6. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр. 258-263.

7. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.304-307.

8. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.239-243.

9. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр. 204-211.

10. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр 446-448.

11. Ю.С.Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, 1973. Стр. 143-147.

Література (додаткова):



  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

  2. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр. 31-35.

  3. Лекційний матеріал.




    1. Орієнтовна основа дії (ОДД)

Схема мікробіологічної діагностики сибірки

Матеріал для дослідження залежить від форми інфекції: вміст карбункулу, везикул (шкірна форма); харкотиння (легенева форма); випорожнення (кишкова форма); кров (септична форма).

Бактеріоскопічний метод (попередня діагностика)

    • мазки за Грамом,

    • мазки за Романовським-Гімзе.

    • РІФ.

Бактеріологічний метод (остаточна діагностика)


      1. посів матеріалу на МПА, кров’яний агар, у МПБ;

      2. через 18-20 год. підозрілі колонії пересівають на скошений агар;

      3. ідентифікацію чистої культури проводять на підставі результатів :

        1. біологічної проби (зараження білих мишей, визначення в мазках-відбитках капсульованих бацил)

        2. тесту «перлинного намиста» (висів у середовище зпеніциліном, де збудник сибірки утворює L-форми);

        3. фаголізабельністі сибірковим бактеріофагом;

        4. здатності утворювати капсулу на середовищах з додаванням нативного білка (сироватковий агар)

        5. відсутності гемолітичної активності;

        6. відсутності рухливості


Диференційні ознаки бацил

Ознака або тест

B.anthracis

B.anthracoides

B.subtilis

B.megaterium

B.cereus

Капсула

+

-

-

-

-

Патогенність для білих мишей

+

-

-

-

-

Лізис специфічним фагом

+

-

-

-

-

Тест «перлинного намиста»

+

-

-

-

-

РІФ з проти-сибірковою сироваткою

+

-

-

-

-

Рухливість

-

+

+

+

+

Гемоліз

-

+

+

-

-

лецитиназа

-

+

+

+

+

Фосфатаза

-

+

+

+

+
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка