Методична розробка по підготовці до лабораторного заняття №36 для студентів фармацевтичного факультету



Сторінка3/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Антибакте-

ріальний

Антиток-

сичний

Клітинний

(форму-ється стан ГЧСТ)





Неспецифічна конвенційна та етіотропна антибактері-альна (стрептоміцин)

Прискорена:

Мікроскопія

(забарвлених препаратів, імунофлюо-ресцентна)


Перенощики – блохи


Патогенетичні форми:

1. Бубонна

2. Шкірно-

бубонна

3. Шкірна

4. Кишкова

5. Легенева

6. Первинно-септична

7. Вторинно-септична





Специфічна (тільки у постійних вогнищах чуми):

Жива атенуйована EV вакцина;




Основна:

Бактеріоло-гічний

Біологічний


Допоміжна:

(ретроспектив-на)

Серологічний

алергічний



6. Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу


Механізм та шляхи передачі захворювання

Джерело інфекції

Стадії захворювання

Основні клінічні ознаки

Імунітет

Профі-лактика

Лабораторна діагностика

Фекально-оральний

аліментарний




велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, гризуни




1.запалення слизової ілео-цекального відділу

2. Мезаденіт

3. Бактеремія

4. ураження внутрішніх органів, суглобів та ін.





інтоксикація;

-болі у правій клубовій ділянці;

- пронос;

-підвищена температура;

-артрит

-висипка


-утворення гранульом та мікроабсцесів у печінці, селезінці, легенях, суглобах

нетривалий

ненапружений

типоспецифічний

формується стан ГЧУТ





Неспе-цифічна


Бактеріоло-гічний

Серологічний

(дослідження парних сироваток)


Фактори передачі – овочі, інші продукти, які не проходять термічної обробки перед вживанням



1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1. Біологічна характеристика збудника чуми і інших патогенних для людини єрсиній.

2. Диференційно-діагностичні ознаки збудників чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу.

3. Епідеміологія, патогенез та імунітет при захворюваннях, викликаних патогенними єрсиніями.

4. Методи мікробіологічної діагностики чуми.

5. Лабораторна діагностика єрсиніозів.

6. Специфічна профілактика і основні протиепідемічні заходи у вогнищі виникнення чуми.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Література (основна):



1.В. П. Широбоков та співав. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія, Нова книга, Вінниця, 2011. – С. 373-378.

2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. Мікробіологія, К., 1982. Стор.221-226.

3. К.Д.Пяткин, Ю.С.Кривошеин. Микробиология, М., 1980. Стр. 279-284.

4. В.Д.Тимаков.Микробиология, 1983. Стр.293, 296-297.

5. А.И.Коротяев, С.А.Бабич. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология, Санкт-Петерб.,2002. Стр.355-361.

6. И.Л.Дикий, И.Ю.Холупяк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний. Микробиология, Харьков, 1999. Стр.247-250.

7. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Под ред. И.Л.Дикого, Харьков, 1999. Стр.294-297.

8. С.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творко, В.П.Широбоков. Практична мікробіологія. Тернопіль, 2004. Стор.223-232.

9. Л.Б.Борисов. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии, 1984. Стр.198-204.

10. Л.Б.Борисов. Медицинская микробиология, вирусология,иммунология, М., 2002. Стр.426-428.

11. М.Н.Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. М., 1973. Стр. 211-220.

Література (додаткова):



  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Загальна ред.. Г.К.Палій, К., 2004.

  2. Б.Л.Черкасский. Особо опасные инфекции, М.: «Медицина», 1996. Стр.35-38.

  3. А.Н.Маянский. Микробиология для врачей, Н.Новгород: НГМА, 1999. Стр.176-180.

  4. Лекційний матеріал.




    1. Орієнтовна основа дії (ОДД)


Схема мікробіологічної діагностики чуми (проводять в спеціалізованих лабораторіях)

Матеріал для дослідження: виділення з виразки, пунктат з бубону, кров, фекалії, мокротиння (залежить від форми інфекції); секційний матеріал

Бактеріоскопічний метод: (попередня діагностика)

- мазок, забарвлення за Грамом

-мазок, забарвлення за Леффлером

- пряма РІФ



Бактеріологічний метод:

-висів матеріалу у флакони з 50-100 мл МПБ, на МПА, на середовище Туманського, цитратний дезоксіхолевий агар

-дослідження колоній через 10-12 год., через 18-20год. врахування типового росту у МПБ (мазок, забарвлення за Грамом, Леффлером)

-пересівання ізольованих колоній на скошений агар

-через 24 год. ідентифікація чистої культури:

-РА з діагностичною О-сироваткою

- РП з діагностичною К-сироваткою

- проба на фаголізабельність чумним бактеріофагом (метод стікаючої краплі)

- визначення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса (диференційні ознаки єрсиній див.нижче)

Біологічний метод

- зараження морських свинок або білих мишей (підшкірно, внутрішньоочеревинно, нашкірно)

- дослідження загиблих через 2-3 дня (заражені в черевну порожнину) або 5-7 днів тварин:

-мазки з внутрішніх органів;

- висів крові на поживні середовища, виділення чистої культури, ідентифікація

Серологічний метод (ретроспективна діагностика)

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА; діагностичний титр 1:40



Алергічна проба з пестином (визначення поствакцинального імунітету, ретроспективна діагностика)

Прискорені методи діагностики ( базуються на визначенні антигенів збудника в матеріалі)

-РІФ;


-РНГА з анти тільним еритроцитарним діагностикумом;

- реакція кільцепреципітації по типу Асколі;

- визначення фаголізису культури протичумним бактеріофагом.

Схема мікробіологічної діагностики псевдотуберкульозу

Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичних вузлів, змиви з носоглотки, кал, сеча, жовч, блювотні маси

Бактеріологічний метод:

- посів матеріалу на середовища Ендо, Сєрова

-через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;

- ідентифікація:

Тест на рухливість при 250С;

Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;

Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками

Серологічний метод (з другого тижня захворювання)

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА; діагностичний титр 1:400;

- РА; діагностичний титр 1:200

-ІФА


Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)

Алергічна шкірна проба
Схема мікробіологічної діагностики кишкового єрсиніозу

Матеріал для дослідження: кров, випорожнення, дуоденальний вміст, сеча, жовч, блювотні маси

Бактеріологічний метод:

- посів матеріалу на середовища Ендо, Плоскірєва, селенітовий бульйон, CIN-агар

- культивування при 250С; через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;

- ідентифікація:

Тест на рухливість при 250С;

Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;

Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками

Серологічний метод (з другого тижня захворювання): дослідження парних сироваток

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА;


- РА;

-ІФА


Діагностичний критерій – наростання титру в 4 і більше разів за 7-10 діб

Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)

Алергічна шкірна проба
Диференційні ознаки патогенних єрсиній

Тест

Y.pestis

Y. pseudotuberculosis

Y.enterocolitica.

Рухливість при 250С

-

+

+

Ферментація адоніту

-

+

-

Ферментація рамнози

-

+

-

Ферментація сахарози

-

-

+

Лізис чумним фагом

+

-

-

Утворення сірководню

+

+

+

Плазмокоагулаза

+

-

-

Каталаза

+

+

+

Уреаза

-

+

+

Ріст на цитратному дезоксіхолевому агарі

Червоні колонії

Жовті колонії

Жовті колонії



1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.



  1. Про мікроскопувати демонстраційні препарати з патогенних єрсиній. Мікроскопічну картину замалювати.

  2. Провести облік демонстраційного досліду фаголізису методом «стікаючої краплі», який використовується для прискореної діагностики чуми.

  3. Врахувати результати РПГА з парними сироватками хворого і еритроцитарними діагностикумами єрсиній псевдотуберкульозу і ентероколіту. Зробити висновки.

  4. Вивчити імунобіологічні препарати для діагностики і профілактики захворювань, викликаних патогенними єрсиніями.

  5. Ознайомитись з антибіотиками, які використовують для екстреної профілактики і етіотропного лікування чуми.

  6. Оформити протокол, зробити висновки.


Автор : асистент, к.м.н. Колодій С.А.
Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №44

для студентів фармацевтичного факультету

(спеціальність - клінічна фармація).

Тема: Збудник туляремії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань. Етіотропна терапія та профілактика захворювання.
1. Актуальність теми.

Туляремія відноситься до особливо-небезпечних зоонозних інфекцій, природні вогнища яких існують майже на всіх континентах. На України виявлені постійні природні вогнища циркуляції збудника туляремії серед диких гризунів. Незважаючи на низьку вірулентність європейських штамів збудника, захворювання може мати важкий перебіг у ослаблених осіб, тому своєчасна лабораторна діагностика захворювання дозволяє скорегувати лікування в вірному напрямку і уникнути летальних наслідків.





    1. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: вивчити біологічні властивості збудника туляремії, знати особливості мікробіологічної діагностики цього захворювання, основні протиепідемічні заходи в осередку захворювання на особливо-небезпечні зоонози

      2. Мета конкретна:

        1. Засвоїти ідентифікаційні критерії патогенних для людини францисел.

        2. Знати і вміти правильно обрати метод для попередньої і остаточної мікробіологічної діагностики туляремії.

        3. Знати основні профілактичні заходи у вогнищі туляремії, показання до їх впровадження; знати специфічні і неспецифічні профілактичні препарати, що застосовують при спалаху інфекції.

        4. Засвоїти основні протиепідемічні заходи при спалахах особливо-небезпечних інфекцій.

    2. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

  1. Загальна характеристика родини ентеробактерій, типові морфологічні і культуральні властивості.

  2. Диференційно- діагностичні середовища для виділення збудників кишкових інфекцій.

  3. Спеціальні поживні середовища, характеристика факторів росту для вибагливих мікроорганізмів.

  4. Етапи бактеріологічного методу дослідження.

  5. Механізми і шляхи передачі збудників інфекційних захворювань.

  6. Поняття про мікробні алергени. Методи визначення гіперчутливості клітинного типу на мікробні алергени, значення алергічного методу в лабораторній діагностиці інфекційних захворювань.

  7. Серологічний метод діагностики інфекцій, особливості забору матеріалу, основні серологічні реакції.

    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічної структури змісту:

1.Таксономія патогенних для людини францисел

Родина Brucellaceae

Рід Francisella

Види: F.tularensis

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка